12/298
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 12/298
22.08.07
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
"Автотранспортне підприємство "Максімус"
До Товариства з обмеженою відповідальністю "Франц Груп "
Про стягнення 20088,57 грн.
Суддя Прокопенко Л.В.
Представники:
Від позивача Дубашидзе М.Г. –предст. (дов. б/н від 11.05.07 р.)
Від відповідача не з'явився
Обставини справи:
Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Франц Груп " про стягнення заборгованості у розмірі 20088,57 грн. (16 222,05 грн. –основний борг, 1 367,52 грн. –пеня, 467,74 грн. –3% річних, 2 031,26 грн. –збитки від інфляції), яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору поставки № 012/06 від 01.06.06 р.
Ухвалою суду від 19.07.07 р. порушено провадження у справі № 12/298 та призначено розгляд справи на 07.08.07 р.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав, представника в судове засідання 07.08.07 р. не направив.
За таких обставин 07.08.07р. судом винесена ухвала про відкладення слухання справи на 22.08.07р.
В судове засідання 22.08.07р. представник відповідача знову не з'явився, відзив на позовну заяву не надав, причини неявки не повідомив.
На підставі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Між позивачем та відповідачем 01.06.06р. укладено договір поставки № 012/06, відповідно до якого позивач взяв на себе зобов'язання передати у власність (поставляти) відповідачеві бетон товарний в кількості та на умовах, зазначених в договорі, а відповідач зобов'язався прийняти бетон оплатити його вартість на умовах договору.
За період з 15.06.2006 р. по 30.06.2006 р. позивачем були здійснені окремі поставки товарного бетону марки ПЗВ15 у кількості 17,00 м3 на загальну суму 4 434,80 грн.. Факт отримання відповідачем ТМЦ у позивача підтверджується наступними документами:
- видаткова накладна № АТ-03 від 30.06.2006 року на суму 4 434,80 грн. ;
- довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей ф. М-2 серії ЯЛЗ № 501029 від 19.06.2006 року на отримання бетону у кількості 20 м3.
Відповідно до умов п. 5.2. ст. 5 договору покупець повинен оплатити вартість кожної партії бетону, що повинен бути поставлений відповідно до замовлення покупця, на умові 100% передоплати на підставі рахунку, виставленого постачальником.
30.06.2006 року згідно виставленого позивачем рахунку-фактури № АТ-51 від 19.06.2006 року відповідачем була здійснена передоплата за бетон у розмірі 3 106,44 грн., що підтверджується банківською випискою від 30.06.06р. (залучена до матеріалів справи).
Таким чином, станом на 30.06.2006 р. заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений бетон становила 1 328,36 грн.
Крім того, за період з 01.06.2006 р. по 30.06.2006 р. позивачем в рамках договору було здійснено транспортування бетону за вказаною відповідачем адресою. Факт надання позивачем відповідачеві послуг з перевезення підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № АТ-45 від 30.06.2006 р. на суму 1 230,98 грн., підписаним позивачем та відповідачем.
Згідно ч. 5 ст. 267 Господарського кодексу України у договорі поставки за згодою сторін може бути передбачений порядок відвантаження товарів будь-яким видом транспорту, а також вибірка товарів покупцем.
Пунктом 3.1. ст. З договору передбачено, що бетон поставляється постачальником на адресу, що зазначається покупцем.
Станом на 30.06.2006 р. заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги з перевезення становила 1 230,98 грн.
Таким чином, станом на 30.06.2006 р. загальна вартість поставленого позивачем товару та вартість його транспортування становила 5 665,78 грн., з яких оплачено відповідачем за бетон було лише 3 106,44 грн.
Заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений в період з 15.06.2006р. по 30.06.2006р. бетон та його транспортування до місця призначення становила 2 559,34 грн.
За період з 01.07.2006 р. по 17.07.2006 р. позивач знову здійснив поставку товарного бетону марки ПЗВ15 у кількості 40,50 м3 на загальну суму 13 662,71 грн., з яких 10 974,50 грн. - вартість бетону, решта 2 688,20 грн. - вартість транспортування бетону до місця призначення.
Факт отримання відповідачем ТМЦ у позивача та надання послуг з перевезення підтверджується наступними документами:
- видаткова накладна № АТ-08 від 17.07.2006 р. на суму 13 662,71 грн.;
- довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей ф. М-2 серії ЯЛЗ № 501030 від 03.07.2006р. на отримання бетону у кількості 80 м3.
Вищевказана сума також не оплачена відповідачем.
З 17.07.2006 р. заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений в період з 15.06.2006р. по 17.07.2006р. бетон та його транспортування до місця призначення становить 16 222,05 грн.
Також позивач просить стягнути на свою користь штрафні санкції, передбачені договором, у розмірі 1 227,47 грн., збитки від інфляції у розмірі 1 215,74 грн. та 3% річних у розмірі 218,82 грн.
Згідно ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Відповідно до умов ст. 655 Цивільного кодексу України одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення ст. 538 ЦК України.
Так як позивачем була здійснена поставка бетону, не отримавши 100% оплати від відповідача, обов'язок здійснення якої був передбачений договором, відповідач зобов'язаний виконати свої зобов'язання і здійснити розрахунок.
Пунктом 6.1. ст. 6 договору передбачена відповідальність покупця за прострочення оплати кожної отриманої партії бетону у вигляді оплати постачальнику пені за кожний день прострочення оплати, виходячи з подвійного розміру облікової ставки Національного банку України, яка діяла на час прострочення оплати, що нараховується на розмір несплачених покупцем грошових сум з першого дня прострочення оплати до моменту повного виконання покупцем своїх зобов'язань щодо оплати.
Але вимога позивача про стягнення пені судом задоволена бути не може, оскільки пунктом 6.1. ст. 6 договору передбачена сплата пені з першого дня прострочення оплати, а пунктом 5.2 ст. 5 договору передбачена 100% передплата на підставі рахунку, наданого постачальником.
Таким чином, не виставивши покупцю рахунок та не дочекавшись 100% передоплати, позивач позбавив себе права на стягнення пені.
За таких обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: основний борг в сумі 16222,05 грн., 467,74 грн. 3% річних, 2031,26 грн. індексу інфляції та судових витрат пропорційно задоволеним позовним вимогам.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ :
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Франц Груп»(04111, м. Київ, вул. Щербакова, 60-Д, р/р 26009158660066 у філії АКІБ «УкрСиббанк»«Київське Регіональне Управління»МФО 300733, код ЄДРПОУ 33694882, Св. № 39097244, ІПН 336948826595) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство «Максімус»(04112 м. Київ, вул. Дорогожицька, 10, р/р 26003301789736 в Філії «Головне управління Промінвестбанку в Донецькій області»м. Донецька МФО 334635,код ЄДРПОУ 33791401, Св. №39101054, ІПН 337914026597) основний борг в сумі 16222,05 грн., 467,74 грн. 3% річних, 2031,26 грн. індексу інфляції, 187, 21 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині в позові відмовити.
4. Після набрання чинності судовим рішенням видати наказ.
5. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.
Суддя Л.В.Прокопенко
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 22.08.2007 |
Оприлюднено | 11.09.2007 |
Номер документу | 925469 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні