Постанова

від 21.10.2020 по справі 910/1516/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2020 р. Справа № 910/1516/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Поляк О.І.

Пашкіної С.А.

секретар судового засідання Ярмоленко С.М.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестбудмаш"

на рішення господарського суду міста Києва від 16.07.2020 р. (повний текст складено 21.07.2020 р.)

у справі № 910/1516/20 (суддя - Пукшин Л.Г.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестбудмаш"

до регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву

про визнання договору укладеним,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестбудмаш" (далі - ТОВ "Інвестбудмаш") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву (далі - РВ ФДМУ по м. Києву) про визнання укладеним договору № 6267/02 від 26.11.2019 р. про внесення змін до договору оренди нерухомого майна № 6267 від 27.08.2012 р. в наступній редакції: "договір оренди нерухомого майна № 6267 від 27.08.2012 р. продовжено строком на 25-ть років та діє до 26.11.2044 р. (включно)".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем в порушення умов пункту 10.3 договору оренди № 6267 від 27.08.2012 р. не надано позивачу в установлений договором строк відмови або мотивованих заперечень на пропозицію щодо продовження терміну дії договору на 25-ть років.

Рішенням господарського суду міста Києва від 16.07.2020 р. у справі № 910/1516/20 у позові відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ "Інвестбудмаш" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Наводячи підстави скасування оскаржуваного рішення, скаржник зазначав, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку про відсутність підстав для визнання договору укладеним з мотивів, наведених у позові.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2020 р., у складі колегії суддів: Кропивна Л.В. (головуючий), Поляк О.І, Пашкіна С.А., відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 21.10.2020 р.

14.09.2020 р. до Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив із запереченнями на апеляційну скаргу.

20.10.2020 р. до Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з заміною представника позивача та необхідністю надання йому часу для ознайомлення з матеріалами справи.

Судом вказане клопотання залишено без задоволення, адже позиція позивача викладена у апеляційній скарзі, а зміна стороною по справі свого представника не є установленою процесуальним Законом підставою для відкладення судом розгляду справи.

У судовому засіданні, що відбулось 21.10.2020 р., відповідач заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вказував на обґрунтованість судового рішення, яке просив залишити без змін та скасування.

Позивач не взяв участі у розгляді справи судом апеляційної інстанції, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання. Неявка позивача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.

Заслухавши пояснення відповідача, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як встановлено судом першої інстанції, та підтверджується матеріалами справи, 27.08.2012 р. між ТОВ "Інвестбудмаш" (орендар) та РВ ФДМУ по місту Києву (орендодавець) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 6267 (далі - договір), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно (далі - майно) - асфальтований майданчик (інвентарний номер 1618), загальною площею 756,00 кв.м., який розміщений за адресою: м. Київ, вул. Кільцева дорога, 4, реєстровий номер майна 14312789.1.СФРЮГХ347, яке перебуває на балансі державного науково-виробничого підприємства "Електронмаш" (балансоутримувач), вартість якого згідно із звітом про незалежну оцінку станом на 31.05.2012 р. становить 917 900,00 грн. без ПДВ.

Відповідно до пункту 10.1 договору він укладений строком на 2 роки 11 місяців, що діє по 27.07.2015 р. включно.

Пунктом 10.3 договору передбачено, що зміни до умов договору або його розірвання допускаються за взаємної згоди сторін. Зміни, що пропонуються внести, розглядаються протягом 1-го місяця з дати їх подання до розгляду іншою стороною.

Відповідно до пункту 10.4 договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору після закінчення строку його чинності протягом 1-го місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату його продовження.

Актом приймання-передавання орендованого майна від 27.08.2012 р., який підписаний та скріплений печатками сторін, орендодавцем передано орендарю об`єкт оренди.

30.07.2015 р. між сторонами укладено договір про внесення змін № 6267/01 до договору, яким погодили, зокрема:

- продовжити договір оренди № 6267 від 27.08.2012 р. до 27.06.2018 р.;

- зобов`язати орендаря провести незалежну оцінку орендованого майна станом на 30.06.2016 р., відповідно до вимог Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1440 від 10.09.2003 р.;

- укласти договір про внесення змін до договору оренди № 6267 від 27.08.2012 р. зі зміною вартості об`єкту оренди, визначеною згідно з новим звітом, та як наслідок зміною орендної плати за базовий місяць оренди;

- сплатити різницю в орендній платі, якщо така виникне внаслідок переоцінки орендованого державного нерухомого майна.

16.12.2015 р. у зв`язку з проведенням оцінки майна, між сторонами укладено додатковий договір про внесення змін до договору оренди нерухомого майна № 6267/02.

04.07.2018 р. відповідач листом № 30-06/6920 повідомив позивача про продовження строку дії договору оренди № 6267 від 27.08.2012 р. на наступний термін до 27.05.2021 р.

26.11.2019 р. позивач направив на адресу відповідача лист № 09, в якому запропонував внести зміни до договору в частині збільшення строку дії договору № 6267 на 25 років.

У відповідь РВ ФДМУ по м. Києву листом № 30-06/9771 від 28.11.2019 р. просило надати орендарю свої висновки щодо можливості внесення змін до договору оренди № 6267 від 27.08.2012 р.

В подальшому, листом № 30-06/1976 від 02.03.2020 р. відповідачем повідомлено орендаря, що станом на 25.02.2019 р. висновки Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України щодо можливості внесення зазначених змін, не надходили.

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України листом № 3242-09/55888-06 від 24.12.2019 р. повідомило відповідача, що наказом Фонду державного майна України № 546 від 25.04.2018 р. прийнято рішення про приватизацію ДП "Електронмаш", шляхом продажу єдиного майнового комплексу на аукціоні, і наказом Мінекономіки № 364 від 13.11.2019 р. прийнято рішення про передачу функцій з управління майном ДП "Електронмаш" до сфери управління Фонду державного майна України.

Місцевий господарський суд, відмовляючи у задоволенні позову, зазначив, що позивач мав звернутися з вимогами про визнання укладеним договору оренди нерухомого майна, навівши суду текст змін у запропонованій позивачем редакції до чинного договору, натомість позовна заява у своїй резолютивній частині запропонованого позивачем тексту змін не містить, що не відповідає вимогам статті 238 ГПК України.

Такий висновок суду першої інстанції є по суті вірним. Водночас, апеляційний суд вважає необхідним також зазначити і на такі суттєві для справи обставини.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

У частині 1 статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Майнові та організаційно-правові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Орендою є строкове оплатне користування чужою річчю. Строк користування є істотною умовою договору оренди, тож внесення його скорочення чи збільшення має відбуватися лише на підставах та у порядку, визначеному законом.

Продовження строку користування чужою річчю можливе лише після спливу строку, на який річ передана у користування. В іншому випадку таке продовження суперечитиме суті правовідносин оренди як строкового зобов`язання.

При цьому за відсутності згоди орендодавця на продовження строку оренди орендар не вправі у судовому порядку вимагати внесення у договір продовження йому такого строку, оскільки така вимога означатиме втручання суду в автономну волю орендодавця.

Згідно з частиною 4 статті 652 ЦК України у судовому порядку зміна договору допускається лише у зв`язку з істотною зміною обставин і у виняткових випадках.

Виходячи з вищевикладеного, апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду міста Києва від 16.07.2020 р. у справі № 910/1516/20 щодо відсутності правових підстав для задоволення позову, тож апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 276, 282 ГПК України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестбудмаш" на рішення господарського суду міста Києва від 16.07.2020 р. у справі № 910/1516/20 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 16.07.2020 р. у справі № 910/1516/20 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/1516/20 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 30.10.2020 р.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді О.І. Поляк

С.А. Пашкіна