Рішення

від 02.11.2020 по справі 925/1382/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2020 року м. Черкаси справа № 925/1382/19

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Нестеренко А.М. за участі представників позивача - адвоката Горобця С.О., відповідача-1 - адвоката Стовби І.М., відповідача-2 - не з`явились, третьої особи - не з`явились, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 і товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарський товаровиробник Агросвіт , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - державного реєстратора Кам`янської районної державної адміністрації Черкаської області про розірвання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі, визнання недійсним рішення загальних зборів та скасування реєстраційної дії державного реєстратора,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся в господарський суд Черкаської області з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач-1) і товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарський товаровиробник Агросвіт (далі - відповідач-2) про розірвання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарський товаровиробник Агросвіт , укладеного 27.01.2017 року позивачем і відповідачем-1, та відшкодування судових витрат.

Позов мотивовано порушенням відповідачем-1 істотної умови договору щодо оплати фактично переданої частки, вимоги позивача від 19.02.2019, 11.04.2019 і 08.10.2019 року про виконання спірного зобов`язання відповідачем-1 не виконані.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 26.11.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду, по ній відкрито провадження у справі № 925/1382/19 за правилами загального позовного провадження, за клопотанням позивача про витребування доказів витребувано у відповідача-2 належним чином завірені копії: статуту товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарський товаровиробник Агросвіт , затвердженого протоколом Загальних зборів товариства № 1-01/17 від 27.01.2017 року; протокол Загальних зборів товариства № 1-01/17 від 27.01.2017 року, підготовче засідання призначено на 09.01.2020 року.

Відповідач-2 в особі свого представника подав суду 16.12.2019 року відзив на позовну заяву (вх. № 38201/19, т. 1 а.с. 54-55), в якому проти позову заперечував з мотивів безпідставності позовних вимог. В обґрунтування заперечень вказав, що договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі від 27.01.2017 року укладено між позивачем та відповідачем-1 - ОСОБА_2 , відповідач-2 не є стороною спірного договору, прав і обов`язків за цим договором не несе, порушень прав позивача, за захистом яких він звернувся в суд, не вчиняв.

Відповідач-1 в особі свого представника подала суду 21.12.2019 року відзив на позовну заяву (вх. № 38840/19, т. 1 а.с. 60-68), в якому теж заперечувала проти позову з мотивів безпідставності позовних вимог. В обґрунтування заперечень вказала, що на виконання умов спірного договору, у зв`язку з наявністю службових відносин з позивачем та незазначенням у договорі реквізитів позивача, за якими можливо було провести розрахунок, провела розрахунок готівковими грошовими коштами, що позивач приховує. Вимоги позивача про оплату від 19.02.2019 і 11.04.2019 року не отримувала, після отримання вимоги від 08.10.2019 року зверталась до позивача з пропозиціями надати актуальні банківські реквізити для безготівкового розрахунку, які позивачем залишені без реагування. У зв`язку з цим нею 17.09.2019 року поштовим грошовим переказом надіслані кошти в сумі 9900 грн. на відому адресу проживання позивача. Однак, від отримання цього грошового переказу позивач відмовився і 18.10.2019 року знову надіслав письмову вимогу про проведення оплати з нарахуванням пені, інфляційних втрат і 3% річних. 17.12.2019 року вона повторно провела розрахунок з позивачем з урахуванням заявлених ним сум пені, інфляційних втрат і 3% річних, своє зобов`язання виконала, вини в порушенні строків його виконання не вбачає. До відзиву відповідачем-1 додано письмові докази, якими підтверджуються обставини, викладені в ньому.

В обґрунтування відзиву на позов відповідач-1 просила врахувати висновки про застосування норм права в подібних правовідносинах, викладені в постанові Верховного Суду від 02.07.2019 року у справі № 906/827/18.

З метою ефективного захисту порушених корпоративних прав учасника товариства позивач 02.01.2020 року подав заяву про збільшення розміру позовних вимог (вх. № 120/20, т. 1 а.с. 90-93), в якій остаточно просив суд:

розірвати договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарський товаровиробник Агросвіт , укладений 27.01.2017 року між ним, ОСОБА_1 , і ОСОБА_2 ;

визнати недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарський товаровиробник Агросвіт , оформленого протоколом позачергових Загальних зборів учасників № 1-01/17 від 27.01.2017 року, в частині зміни складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарський товаровиробник Агросвіт , затвердження нового складу учасників, та внесення змін до статуту товариства, шляхом викладення його в новій редакції;

скасувати реєстраційну дію державного реєстратора Кам`янської районної державної адміністрації Черкаської області від 01.02.2017 року № 10061050001000672;

та відшкодувати судові витрати, які складаються із сплаченого судового збору і витрат на правничу допомогу адвоката.

Новозаявлені вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства і про скасування реєстраційної дії позивач вважав похідними від основної вимоги про розірвання договору. В обґрунтування заяви про збільшення розміру позовних вимог позивач просив врахувати висновки про застосування норм права в подібних правовідносинах, викладені в постановах Верховного Суду від 26.03.2019 року у справі № 910/23355/17, від 06.06.2018 у справі № 922/2810/17.

У зв`язку з поданням заяви про збільшення розміру позовних вимог позивач 02.01.2020 року подав заяву (вх. № 121/20, т. 1 а.с. 96-97), в якій просив суд залучити до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - державного реєстратора Кам`янської районної державної адміністрації Черкаської області.

Крім того, позивач 08.01.2020 року подав суду:

відповідь на відзив відповідача - 1 (вх. № 242/20 т. 1 а.с. 101-112), в якій спростовував доводи відповідача-1, викладені у відзиві на позов, просив задовольнити позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, та додатково зазначив, що внаслідок прострочення зобов`язання відповідачем-1 воно втратило для нього інтерес, тому вимагає розірвання договору і відновлення становища, яке існувало до порушення, усі кошти перераховані відповідачем-1 ним повернені їй. Щодо доводів відповідача-1 про неможливість перерахування коштів, позивач додатково зазначив, що відповідач-1 не була позбавлена можливості сплатити суму коштів, передбачених договором, наприклад, шляхом внесення на депозит нотаріуса згідно з нормою ст. 537 ЦК України;

клопотання про відкладення підготовчого засідання (вх. № 329/20 т. 1 а.с. 122-123);

заяву про долучення доказів (вх. № 330/20 т. 1 а.с.124-126);

клопотання (вх. № 332/20 т. 1 а.с.127-129) в якому просив виключити з числа доказів у справі доданий до відзиву відповідача-1 додаток № 9 - копію заяви на прийняття грошового переказу № 4/87 від 17.09.2019 року виданого АТ Укрпошта ;

клопотання про огляд доказів за їх місцезнаходженням (вх. № 335/20 т. 1 а.с.130-132) в якому просив оглянути в якості доказів матеріали справи № 925/732/19;

Ухвалою суду від 09.01.2020 року залишено без руху заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог (вх. № 120/20 від 02.01.2020 року), встановлено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків заяви про збільшення розміру позовних вимог шляхом доплати судового збору у сумі 1921 грн. і подання доказів доплати до господарського суду Черкаської області - протягом десяти днів з дня одержання цієї ухвали; за клопотанням позивача підготовче засідання відкладено на 28.01.2020 року.

Крім того, позивач подав до суду:

16.01.2020 року клопотання про усунення недоліків та сплату судового збору (вх.вх. № 764/20, № 1099/20, т. 1а.с. 145-146,150-151);

23.01.2020 року клопотання про долучення доказів (вх № 1189/20 т.1 а.с. 15-158), в якому просив приєднати договір про надання адвокатом правничої допомоги від 17.06.2019 року та акт акт-приймання передачі наданих послуг від 17.06.2019 року.

Відповідач - 1 в особі свого представника подав суду 28.01.2020 року;

заперечення на відповідь на відзив (вх. № 1353/20 т. 2 а.с. 2-8) в яких спростовував доводи позивача, викладені ним у відповіді на відзив, додатково наголошував на недобросовісній поведінці позивача, неможливості внесення коштів на депозит нотаріуса, недоказаності вручення відповідачу-1 письмових вимог та умисного неотримання позивачем спірних коштів, з урахуванням чого позов не визнав і просив суд відмовити у його задоволенні повністю;

заперечення проти збільшення розміру позовних вимог (вх. № 1367/20 т. 2 а.с. 112-114), в якому просив залишити заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог без розгляду та повернути її.

В судовому засіданні 28.01.2020 року суд прийняв заву позивача про збільшення розміру позовних вимог (вх. № 120/20 від 02.01.2020 року), яка фактично є заявою про зміну предмету позову (ухвала суду в протоколі судового засідання).

Ухвалою суду від 28.01.2020 року клопотання представника позивача про продовження строку підготовчого провадження задоволено, продовжено строк вирішення спору по справі № 925/1382/19 у підготовчому засіданні та відкладено підготовче засідання на 18.02.2020 року.

14.02.2020 року позивач подав до суду письмові пояснення щодо заперечень відповідача- 1 (вх. № 2442/20 т.2 а.с. 133-139), в яких підсумував усі свої доводи в обґрунтування позову та наполягав на його задоволенні з урахуванням зміни предмету позову та заяви про розподіл судових витрат відповідно до ч. 9 ст 129 ГПК України (вх. № 2444/20 т.2 а.с. 172).

Ухвалою суду від 18.02.2020 року за заявою позивача залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - державного реєстратора Кам`янської районної державної адміністрації Черкаської області, відкладено підготовче засідання на 12.03.2020 року.

20.02.2020 року відповідач-1 в особі свого представника подав клопотання про долучення доказів (вх. № 2755/20 т.2 а.с. 183-233).

В судовому засіданні 12.03.2020 року подані відповідачем-1 письмові докази приєднано до матеріалів справи, ухвалою суду підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.03.2020 року.

Ухвалами суду від 26.03.2020 року, 07.05.2020 року за клопотаннями сторін розгляд справи по суті відкладався у зв`язку з введенням карантину, призначений на 02.06.2020 року.

В судове засідання 02.06.2020 року сторони та третя особа явку своїх представників не забезпечили, про місце, дату та час судового засідання були повідомлені належним чином. Позивач та відповідач -1 подали суду 02.06.2020 року заяви про розгляд справи за відсутності їх представників за наявними у справі матеріалами (вх. №№ 8240/20, 8292/20, т. 3 а.с. 26-27, 28).

Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст. 202 ГПК України, визнав за можливе завершити розгляд справи у відсутності представників сторін і третьої особи за наявними в ній матеріалами.

Згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України, судом підписано рішення без його проголошення, датою ухвалення рішення є дата складення повного судового рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши подані учасниками справи їх заяви по суті справи і з процесуальних питань, наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд відмовляє у задоволенні позову з таких підстав.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 20.09.2016 року на Загальних зборах Учасників було прийнято рішення про утворення юридичної особи у формі Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарський товаровиробник Агросвіт , затверджено статут товариства.

21.09.2016 року проведена державна реєстрація новоутвореної шляхом заснування юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарський товаровиробник Агросвіт , юридичній особі присвоєно ідентифікаційний код в ЄДРЮОФОП 40846202. Засновником товариства і єдиним його у часником був позивач - ОСОБА_1 , ним сформовано статутний фонд Товариства у розмірі 10000 гривень (100% часток в статутному капіталі) який сплачено в повному обсязі.

27.01.2017 року позивачем - ОСОБА_1 , як продавцем, укладено з відповідачем-1 - ОСОБА_2 , як покупцем, договір купівлі продажу частки у статутному капіталі (далі - договір від 27.01.2017 року, т. 1 а.с. 16-17). Відповідно до п. 1.1 договору, продавець зобов`язався передати у власність (продати), а покупець - прийняти (купити) частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарський товаровиробник Агросвіт , ідентифікаційний код юридичної особи 40846202 у розмірі 99% часток статутного капіталу Товариства, на умовах та в порядку, визначеному цим Договором.

У Договорі його сторони погодили всі істотні умови, зокрема, домовилися про таке:

п. 2.2. - на день укладення договору статутний капітал товариства сплачений продавцем у повному обсязі і належить останньому на праві власності;

п. 2.4. - право власності на корпоративні права виникають у покупця з моменту підписання цього договору та державної реєстрації змін до установчих документів;

п. 3.1. - за домовленістю сторін ціна продажу корпоративних прав складає 9900 (дев`ять тисяч дев`ятсот) гривень 00 копійок;

п. 3.2. - сторони домовились про наступний порядок проведення розрахунків: покупець зобов`язується перерахувати кошти за корпоративні права протягом 30-ти днів з моменту підписання цього договору, при умові, що такі Корпоративні права будуть переоформлені на покупця відповідно до чинного законодавства України;

п. 5.2. - покупець зобов`язався у строки та у порядку , передбаченим цим договором, провести розрахунки з продавцем та у зв`язку з зміною учасників провести перереєстрацію установчих документів товариства;

п. 6.1. - у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством;

п. 9.1. - договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до його виконання сторонами.

Договір підписаний сторонами.

27.01.2017 року проведено позачергові Загальні Збори учасників Товариства, рішенням яких було затверджено нову редакцію Статуту Товариства, затверджений новий склад учасників Товариства та розмір їх часток у статутному капіталі (фонді) Товариства, а саме встановлено, що загальний статутний капітал Товариства становить 10000 (десять тисяч) гривень та учасники володіють ним в наступному співвідношенні:

ОСОБА_2 ( РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Голосіївським РУ ГУМВС України в м. Києві 24.01.2002 року, проживає: АДРЕСА_1 ) володіє 99% часток у статутному капіталі Товариства на загальну суму 9900 (дев`ять тисяч дев`ятсот) гривень;

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ,паспорт серії НОМЕР_4 , виданий 30.10.2000 року Камянським РВ УМВС України в Черкаській області, проживає: АДРЕСА_2 ) володіє 1% часток у статутному капіталі Товариства на загальну суму 100 (сто) гривень. Рішення Загальних Зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарський товаровиробник Агросвіт оформлене протоколом № 1-01/17 від 27.01.2017 року.

Згідно з квитанцією АТ Райффайзен Банк Аваль , 27.01.2017 року о 12:30:40 ТОВ СТ Агросвіт через ОСОБА_1 перерахував ТОВ СТ Агросвіт 10000,00 грн. з призначенням платежу: внесення коштів на формування статутного фонду (т. 1 а.с. 18).

01.02.2017 року проведено державну реєстрацію змін до установчих документів товариства щодо зміни складу учасників та розміру їх часток.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 19.11.2019 року учасниками товариства є ОСОБА_1 , його розмір внеску до статутного фонду 100,00 грн., ОСОБА_2 з її розміром внеску до статутного фонду 9900,00 грн., керівником і підписантом товариства є ОСОБА_3 .

За твердженням позивача у визначений п. 3.2. договору строк відповідач своє зобов`язання щодо порядку і строків проведення розрахунку не виконав, кошти за придбані корпоративні права позивачу не перерахував. У зв`язку з цим позивач направив засобами поштового зв`язку на адресу відповідача-1 лист від 19.02.2019 року, в якому вимагав у строк до 20.03.2019 року виконати зобов`язання щодо оплати вартості корпоративних прав, передбачене договором від 27.01.2017 року, на його картковий рахунок в АТ КБ Приватбанк № НОМЕР_5 та попередив, що в разі не проведення розрахунку він звертатиметься до господарського суду з вимогою про розірвання договору від 27.01.2017 року (т. 1 а.с. 22, 23).

11.04.2019 року позивач направив відповідачу-1 повторну письмову вимогу зі строком її виконання до 26.04.2019 року (т. 1 а.с. 24, 25, 125, 126).

08.10.2019 року позивач втретє направив відповідачу-1 письмову вимогу, до неї додав розрахунок пені, інфляційних збитків, відсотків за користування грошовими коштами, неустойки, моральної шкоди за прострочення грошового зобов`язання та реквізити для перерахування зазначених коштів (т. 1 а.с. 26, 27).

Невиконання відповідачем-1 цих вимог зумовило його (позивача) звернення до суду з цим позовом 20.11.2019 року.

Відповідач-1 у її заявах по суті справи визнала наведені позивачем обставини укладення ними договору від 27.01.2017 року купівлі-продажу частки у розмірі 99% часток статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарський товаровиробник Агросвіт , виконання умов цього договору стороною позивача та заперечувала проти його (позивача) твердження щодо невиконання нею свого договірного зобов`язання про проведення розрахунку.

На підтвердження своїх заперечень проти позову стверджувала, що провела розрахунок з позивачем готівковими грошовими коштами, що не суперечить умовам договору, позивач кошти прийняв і тривалий час жодних претензій не заявляв. Проте, влітку 2019 року їй стало відомо, що отримані кошти позивач використав не як розрахунок по договору від 27.01.2017 року.

Із ухвали Північного апеляційного господарського суду від 13.08.2019 року у справі № 925/732/19 вбачається, що ухвалою господарського суду Черкаської області від 18.06.2019 року у справі № 925/732/19 відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні його заяви про забезпечення позову. Особами, які отримають статус учасника у цій справі є відповідач ОСОБА_2 і третя особа ТОВ Сільськогосподарський товаровиробник Агросвіт . В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник посилався на те, що ним готується позов до ОСОБА_2 про розірвання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 27.01.2017 року у зв`язку з невиконанням нею зобов`язань щодо оплати придбаного товару. За апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Черкаської області від 18.06.2019 року відкрито апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 05.09.2019 року з викликом повноважних представників учасників провадження у справі (т. 1 а.с. 134).

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2019 року у справі № 925/732/19 апеляційна скарга ОСОБА_1 залишена без задоволення, а ухвала господарського суду Черкаської області від 18.06.2019 року - без змін.

09.09.2019 року відповідач-1 направила позивачу лист з проханням надати актуальні банківські реквізити позивача для безготівкового перерахування коштів (т. 1 а.с. 71, 72).

17.09.2019 року через сервіс грошових переказів ПАТ Укрпошта відповідач-1 відправила позивачу на його адресу для листування грошовий переказ в розмірі 9900,00 грн. з призначенням: За корпоративні права по договору купівлі продажу частки від 27.01.2017 (т. 1 а.с. 76-77, т. 2 а.с. 10).

Із повідомлення заступника директора департаменту розвитку мережі та клієнтської підтримки АТ Укрпошта від 02.01.2020 року № 1853-Б-2019122610156-В слідує, що поштовий переказ № 0087 від 17.09.2019 на суму 9900,00 грн., адресований на ім`я ОСОБА_1 , повернутий 21.10.2019 року за зворотною адресою за закінченням терміну зберігання, оскільки за отриманням цього переказу ніхто не звернувся, адресат про його надходження працівниками ВПЗ був повідомлений особисто (т. 2 а.с. 9).

17.12.2019 року відповідачем-1 на картковий рахунок позивача в АТ КБ Приватбанк № НОМЕР_5 , згідно з квитанціями № НОМЕР_6 , № НОМЕР_7 , № НОМЕР_8 , № НОМЕР_9 від 17.12.2019 перераховано 9900,00 гр. оплати частки в статутному капіталі ТОВ Сільськогосподарський товаровиробник Агросвіт , 8257,68 грн. пені, 2614,59 грн. інфляційних втрат, 777,08 грн. відсотків річних згідно з розрахунком позивача, доданим до письмової вимоги від 18.10.2019 рок (т. 1 а.с. 78, 79).

30.12.2019 року позивач грошовим переказом повернув відповідачу-1 усі кошти, отримані ним 17.12.2019 року, про повернення коштів і втрату інтересу до цього зобов`язання повідомив відповідача-1 інформативним листом (т. 1 а.с. 116, 118).

17.01.2020 року представник позивача звернувся з адвокатськими запитами до трьох Черкаських державних нотаріальних контор, 39 приватних нотаріусів Черкаського міського нотаріального округу, Кам`янської державної нотаріальної контори, 4 приватних нотаріусів Кам`янського нотаріального округу про можливість внесення належних з нього позивачу грошей у депозит нотаріуса, нотаріальної контори (т. 2 а.с. 11-107). Із відповідей 13 нотаріусів слідує, що такі послуги ними не надаються, депозитні рахунки не відкривались, інші запити повернулись без вручення (т. 2 а.с. 183, 184-233).

Отже, предметом позову у справі, що розглядається, є вимога про розірвання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарський товаровиробник Агросвіт , укладеного позивачем і відповідачем-1 27.01.2017 року, та у разі її задоволення судом - і про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарський товаровиробник Агросвіт , оформленого протоколом позачергових Загальних зборів учасників № 1-01/17 від 27.01.2017 року, в частині зміни складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарський товаровиробник Агросвіт , затвердження нового складу учасників, внесення змін до статуту товариства, шляхом викладення його в новій редакції та скасування реєстраційної дії державного реєстратора Кам`янської районної державної адміністрації Черкаської області від 01.02.2017 року № 10061050001000672.

Спірні правовідносини сторін виникли із договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю від 27.01.2017 року, загальні положення про купівлю-продаж визначені параграфом 1 глави 54, загальні положення про правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов`язання і договір - розділами І і ІІ книги 5 ЦК України, правові наслідки порушення зобов`язання, відповідальність за порушення зобов`язання - главою 51 ЦК України, розділом V ГК України. В частині захисту корпоративних прав регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законами України Про господарські товариства , Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю , Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , іншими нормативними актами, виданими на їх виконання.

Згідно ч. 3 ст. 5 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов`язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов`язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1, п.п. 4, 5, 7, 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено право кожного суб`єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом, зокрема, відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання, присудження до виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків, застосування штрафних санкцій, установлення зміни і припинення господарських правовідносин, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб`єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Згідно з положеннями статті 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються, зокрема, майнові права та обов`язки, в тому числі і частка в статутному капіталі господарського товариства.

Перехід частки (її частини) учасника у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю до іншої особи врегульований статтею 147 ЦК України (яка була чинною на день виникнення спірних відносин, тобто станом на 27.01.2017 року), положення якої кореспондуються зі статтею 53 Закону України Про господарські товариства .

Згідно з положеннями зазначених норм права учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства.

При цьому частка учасника ТОВ може бути відчужена до повної її сплати лише у тій частині, в якій її уже сплачено.

Відступлення (відчуження) частки не є самостійним непоіменованим видом договору, оскільки воно відбувається шляхом укладання договору купівлі-продажу, міни, дарування тощо. Такий договір може укладатися в усній або письмовій формі залежно від вимог чинного законодавства України та статуту товариства (п.п. 35-40, 68 постанови Великої палати Верховного Суду, від 01.10.2019 у справі № 909/1294/15|12-33гс19).

Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, за змістом якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.ст. 193, 202 ГК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 598, ч. 1 ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ч. 1, ст. 611, ст. 612 ч. 1 ЦК України: порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання; у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, сплата неустойки, відшкодування збитків; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання.

Статтею 651 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Згідно з преамбулою Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , цей Закон регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців. Цим Законом встановлено:

державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - це офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об`єднання, професійної спілки, її організації або об`єднання, політичної партії, організації роботодавців, об`єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом (п. 4 ст. 1);

якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою (ч. 1 ст. 10);

державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі: 1) документів, що подаються заявником для державної реєстрації; 2) судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо: визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу; визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи; скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі (абз. 1, 2, 6 п. 2 ч. 1 ст. 25).

З огляду на викладені обставини справи, наведені норми законодавства і приписи судової практики суд вбачає, що за згодою позивача і відповідача-1 ними ж 27.01.2017 року укладено договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі відповідача-2 - товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарський товаровиробник Агросвіт , за умовами якого позивач - ОСОБА_1 продав, а відповідач-1 - ОСОБА_2 купила частку у статутному капіталі відповідача-2 - Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарський товаровиробник Агросвіт , ідентифікаційний код юридичної особи 40846202 у розмірі 99% за ціною 9900 грн. Згідно з умовами пунктів 3.2., 5.2 договору, покупець зобов`язалася перерахувати кошти за корпоративні права протягом 30-ти днів з моменту підписання цього договору, при умові, що такі корпоративні права будуть переоформлені на покупця відповідно до чинного законодавства України, та у зв`язку зі зміною учасників, провести перереєстрацію установчих документів товариства.

Того ж дня, 27.01.2017 року, рішенням Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарський товаровиробник Агросвіт , оформленим протоколом № 1-01/17 від 27.01.2017 року, затверджено нову редакцію Статуту Товариства, затверджений новий склад учасників Товариства та розмір їх часток у статутному капіталі (фонді) Товариства, а саме встановлено, що загальний статутний капітал Товариства становить 10000 (десять тисяч) гривень та учасники володіють ним в наступному співвідношенні: ОСОБА_2 - 99% часток на загальну суму 9900 грн., ОСОБА_1 - 1% на суму 100 грн.

Того ж дня, 27.01.2017 року, ТОВ СТ Агросвіт через ОСОБА_1 перераховано ТОВ СТ Агросвіт 10000,00 грн. з призначенням платежу: внесення коштів на формування статутного фонду товариства.

01.02.2017 року проведено державну реєстрацію змін до установчих документів товариства щодо зміни складу учасників та розміру їх часток, відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на момент прийняття рішення у справі учасниками товариства є ОСОБА_1 , його розмір внеску до статутного фонду становить 100,00 грн., ОСОБА_2 з її розміром внеску до статутного фонду 9900,00 грн., керівником і підписантом товариства є ОСОБА_3 .

Підставою своїх вимог позивач визначив невиконання відповідачем-1 свого зобов`язання щодо порядку і строку проведення розрахунку, визначеного п. 3.2. договору від 27.01.2017 року. Відповідач-1 заперечує проти позову з підстав належного виконання нею спірного зобов`язання. Оцінивши доводи сторін у сукупності з письмовими доказами, поданими ними, відповідно, в обґрунтування позову і заперечень проти нього, суд надає перевагу доводам відповідача-1 і в задоволенні позову відмовляє повністю з огляду на таке.

Державна реєстрація новоутвореної шляхом заснування юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарський товаровиробник Агросвіт , ідентифікаційний код юридичної особи 40846202 проведена 21.09.2016 року.

Відповідно до п. 2.2. договору від 27.01.2017 року, на день його укладення статутний капітал товариства, який складає 10000 грн., сплачений продавцем у повному обсязі і належить останньому на праві власності, ця обставина підтверджена підписом продавця на договорі.

Згідно з квитанцією АТ Райффайзен Банк Аваль , внесення коштів на формування статутного фонду відповідача-2 - Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарський товаровиробник Агросвіт проведено лише 27.01.2017 року у зв`язку з укладенням договору купівлі продажу частки у статутному капіталі цього товариства, що узгоджується з твердженням відповідача-1 про проведення розрахунку з позивачем готівковими коштами.

Письмові вимоги про сплату коштів позивач засобами поштового зв`язку направляв відповідачу-1 19.02.2019, 11.04.2019, 08.10.2019 року, підтверджено вручення відправлень від 19.02.2019 і 08.10.2019 року, 20.11.2019 року звернувся з позовом до суду, провадження у справі № 925/1382/19 відкрито ухвалою суду від 26.11.2019 року.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 18.06.2019 року у справі № 925/732/19 відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні його заяви про забезпечення позову, учасниками у цій справі були ОСОБА_2 , як відповідач, і ТОВ Сільськогосподарський товаровиробник Агросвіт , як третя особа. В обґрунтування заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 посилався на те, що ним готується позов до ОСОБА_2 про розірвання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 27.01.2017 року у зв`язку з невиконанням нею зобов`язань щодо оплати придбаного товару. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2019 року у справі № 925/732/19 ухвали господарського суду Черкаської області від 18.06.2019 року і Північного апеляційного господарського суду від 13.08.2019 року залишені без змін.

09.09.2019 року відповідач-1 звернулась до позивача з листом, в якому просила його надати актуальні банківські реквізити для безготівкового перерахування коштів. Зміст цього листа помилково тлумачиться позивачем, оскільки він свідчить не про визнання боргу, а лише про готовність сплати спірних коштів у спосіб, передбачений договором.

17.09.2019 року через сервіс грошових переказів ПАТ Укрпошта і 17.12.2019 року повторно на картковий рахунок позивача в АТ КБ Приватбанк № НОМЕР_5 відповідач-1 перерахувала позивачу спірні кошти разом з штрафними санкціями, інфляційними втратами і відсотками річних на вимогу позивача, який грошовий переказ отримати відмовився, а перераховані на картковий рахунок - повернув відправнику.

Із викладеного суд вбачає, що дійсною підставою вимоги про розірвання договору від 27.01.2017 року є не невиконання свого зобов`язання відповідачем-1, а інша.

Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в результаті перегляду справи №390/34/17 у постанові від 10 квітня 2019 року (касаційне провадження № 61-22315сво18) зробив правовий висновок щодо принципу добросовісності, який лежить в основі доктрини заборони суперечливої поведінки сторони правочину. ОП КЦС при розгляді справи застосувала доктрину venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі non concedit venire contra factum proprium (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці), в основі якої - принцип добросовісності. У ст. I-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказано, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

В діях позивача, який 27.01.2017 року уклав договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі відповідача-2 - товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарський товаровиробник Агросвіт , а 20.11.2019 року звернувся до суду з позовом про його розірвання з зазначенням викладених підстав і наведенням обставин, суд вбачає ознаки суперечливості і недобросовісності, на противагу чому дії відповідача вважає послідовними на досягнення результату, обумовленого договором.

Відтак вимогу про розірвання договору від 27.01.2017 року суд визнає безпідставною і такою, що задоволенню не підлягає, а вимоги позивача про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарський товаровиробник Агросвіт (відповідача-2), оформленого протоколом позачергових Загальних зборів учасників № 1-01/17 від 27.01.2017 року, в частині зміни складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарський товаровиробник Агросвіт , затвердження нового складу учасників, внесення змін до статуту товариства, шляхом викладення його в новій редакції та скасування реєстраційної дії третьої особи - державного реєстратора Кам`янської районної державної адміністрації Черкаської області від 01.02.2017 року № 10061050001000672, які є похідними від основної вимоги про розірвання договору, також задоволенню не підлягають.

Правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду України від 13.09.2017 у справі № 923/682/16, постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду від 20.03.2018 у справі № 910/4892/17 та постанову Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 911/3494/16, про необхідність врахування яких зазначає позивач, не можуть застосовуватись відповідно до частин 5, 6 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів в Україні , частин 1, 4 статті 236 ГПК України, оскільки судові рішення у цих справах приймались за інших обставин.

Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:

учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);

належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);

обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);

достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);

наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);

учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);

суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням вищевикладеного, відповідно до обставин справи та вимог законодавства суд надає перевагу запереченням відповідачів, викладеним у їх заявах по суті справи, і у задоволенні позову з викладених у ньому підстав відмовляє повністю.

На підставі статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-240, 255, 256 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарський товаровиробник Агросвіт , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державного реєстратора Кам`янської районної державної адміністрації Черкаської області про розірвання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі, визнання недійсним рішення загальних зборів товариства та скасування реєстраційної дії державного реєстратора відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом двадцяти днів з дня його складення повного судового рішення.

Суддя В.М.Грачов