Рішення

від 01.11.2020 по справі 140/6542/20

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2020 року ЛуцькСправа № 140/6542/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ківерцівської районної державної адміністрації, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Відділ інвестицій, інфраструктури та агропромислового розвитку Ківерцівської районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження, наказу, поновлення на посаді,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернулася з позовом до Ківерцівської районної державної адміністрації (далі - відповідач, Ківерцівська РДА), третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Відділ інвестицій, інфраструктури та агропромислового розвитку Ківерцівської районної державної адміністрації (далі третя особа, Відділ інвестицій, інфраструктури та агропромислового розвитку Ківерцівської РДА) про визнання протиправним та скасування розпорядження про переведення ОСОБА_1 з посади начальника управління (відділу) інвестицій, інфраструктури та агропромислового розвитку Ківерцівської РДА на посаду головного спеціаліста відділу містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства, інфраструктури, енергетики та захисту довкілля райдержадміністрації; поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника управління (відділу) управління інвестицій, інфраструктури та агропромислового розвитку Ківерцівської РДА; зобов`язання нарахувати та виплатити різницю сум, які підлягали до виплати і які були виплачені за весь час виконання нижче оплачуваної роботи з урахуванням розміру середньоденної заробітної плати (станом на день призову на службу) 521,91 грн; стягнення моральної шкоди в сумі 10000 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначила, що у 2019 році займала посаду начальника управління інвестицій, інфраструктури та агропромислового розвитку Ківерцівської РДА. В подальшому у зв`язку зі зміною назви юридичної особи публічного права вона стала начальником відділу інвестицій, інфраструктури та агропромислового розвитку Ківерцівської РДА.

28.02.2019 між ОСОБА_1 та Міністерством оборони України в особі командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_2 було укладено контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб сержантського та рядового складу строком на 3 роки в особливий період. В подальшому, позивач брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях та забезпечувала їх здійснення у м.Бахмут.

30.10.2019 позивачу було надіслано попередження про скорочення чисельності та штату та запропоновано посаду головного спеціаліста житлово-комунального господарства, інфраструктури, містобудування та архітектури райдержадміністрації. 31.10.2019 та 29.11.2019 її було проінформовано про скорочення посади, яку вона обіймала.

У відповідь на листи позивач повідомила про незгоду зі скороченням, акцентувала увагу на гарантіях, встановлених законодавством України. При цьому звернувшись за роз`ясненням до Національного агентства України з питань державної служби, останнє повідомило її про наявність гарантій - збереження робочого місця, посади, заробітної плати на час військової служби в особливий період.

19.02.2020 адвокат позивача ОСОБА_3 звернувся до Ківерцівської РДА з адвокатським запитом, у якому просив повідомити, у чому полягають зміни організації виробництва і праці, у зв`язку з чим повідомлялась ОСОБА_1 , чи дотримуються гарантії для державних службовців, які проходять військову службу, чи надавала ОСОБА_1 згоду на переведення та просив надати копії усіх наказів, які стосуються прав ОСОБА_1 за період з моменту вступу на військову службу.

У відповідь на адвокатський запит від 02.03.2020 №372/34/2-20 повідомлено про ліквідацію юридичної особи публічного права, де працювала позивач і скорочення її посади. Проінформовано про надання згоди на переведення на іншу роботу. Акцентовано увагу на вжитті заходів головою РДА для подальшого працевлаштування. Жодних наказів для ознайомлення або конкретної запитуваної інформації надано не було.

Позивач вважає дії відповідача, які полягають у переведенні на іншу роботу без згоди, недотримання гарантії державним службовцям, які проходять службу в особливий період, протиправними, оскільки її було призвано на військову службу, тому відповідно до ч.2 ст. 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» на неї поширюються гарантії та пільги, у тому числі щодо збереження місця роботи (посади), середнього заробітку на підприємстві, в установі, організації, незалежно від підпорядкування та форм власності. Однак відповідачем залишено поза увагою наведені гарантії, як наслідок без її згоди переведено на іншу посаду, що розцінюється нею як примус до праці.

Разом з тим вказує, що підстав для переведення позивача не було, згоди вона не надавала, роботодавець допустив односторонню зміну умов трудового договору, незаконне переведення вона сприймає як вчинення дій, які, в певній мірі, порушують принцип, згідно з яким «використання примусової праці забороняється». Звертає увагу на те, що вона призначалась на посаду начальника, пройшовши конкурс. Одночасно, їй не була запропонована інша робота, яка б відповідала її кваліфікації та категорії посади державної служби, яку вона обіймала. Вказує, що під час порушення її права на працю, було залишено поза увагою і її сімейний стан - вона вдова, виховує двох доньок - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Юлія є інвалідом дитинства. Також зазначає про порушення процедури скорочення, а тому, враховуючи вищевказане, просить позов задовольнити.

Ухвалою судді від 30.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами (а.с.104).

У відзиві на позов відповідач позовні вимоги заперечив та у задоволенні позову просив відмовити (а.с.114-121). В обґрунтування своєї позиції відповідач вказав, що Постановою КМУ від 03.11.2019 №923 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 18 квітня 2012 р. №606» затверджено рекомендаційний перелік структурних підрозділів районної, районної у мм. Києві та Севастополі державної адміністрації. Розпорядженням голови Волинської ОДА від 21.11.2019 №700 «Про внесення змін до розпорядження голови облдержадміністрації від 04 січня 2019 року № 1 та визнання таким, що втратило чинність, розпорядження голови облдержадміністрації від 10 жовтня 2019 року № 609» зобов`язано голів РДА (в тому числі Ківерцівську РДА) до 27.11.2019 затвердити граничну чисельність працівників апарату та структурних підрозділів райдержадміністрацій у межах показників, установлених цим розпорядженням, та забезпечити проведення згідно з вимогами чинного законодавства заходів, пов`язаних із зменшенням граничної чисельності працівників підпорядкованих райдержадміністрацій. Відповідно на виконання вищевказаного розпорядження голови Волинської ОДА видано розпорядження в.о. голови Ківерцівської РДА від 27 листопада 2019 року № 227 «Про структуру та граничну чисельність Ківерцівської районної державної адміністрації», яким визначено нову структуру та граничну чисельність та ліквідовано відділ інвестицій, інфраструктури та агропромислового розвитку Ківерцівської РДА.

Також, розпорядженням в.о.голови Ківерцівської РДА від 27.11.2019 №227 скорочено посаду начальника відділу інвестицій, інфраструктури та агропромислового розвитку Ківерцівської РДА та введено посаду начальника відділу містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства, інфраструктури, енергетики та захисту довкілля районної державної адміністрації - головний архітектор району. Вимоги до посади головного архітектора району визначено статтею 14 Закону України «Про архітектурну діяльність», а саме вища архітектурна освіта та стаж організаційної і професійної роботи за фахом у сфері містобудування та архітектури не менше 5 років.

Так як ОСОБА_1 не відповідала вимогам вищезазначеної посади, їй було запропоновано посаду головного спеціаліста відділу містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства, інфраструктури, енергетики та захисту довкілля райдержадміністрації, переведення на яку вона дала згоду шляхом надсилання відповідної заяви від 27.01.2020. Тобто, враховуючи вищевикладене, при переведенні працівника ОСОБА_1 враховані всі законодавчі процедури та збережені гарантії, визначені статтею 119 КЗПП України, а саме, збережено місце роботи та середньомісячний заробіток та надано переважне право при переведені на іншу посаду.

25.08.2020 на поштову адресу суду надійшла заява позивача про зміну предмету позову та збільшення позовних вимог (а.с.186-189), яка обґрунтована тим, що голова РДА прийняв розпорядження №6-ос від 29 січня 2020 року «Про звільнення з посади начальника відділу інвестицій, інфраструктури та агропромислового розвитку районної державної адміністрації ОСОБА_6 », підставою для прийняття якого стала заява ОСОБА_1 від 27.01.2020 р.

При цьому, головою РДА залишено поза увагою, що заява написана та надіслана на ім`я керівника апарату, в якій позивач просила перевести її на іншу посаду, не має юридичної сили, оскільки керівником державної служби (в розумінні ст.17 ЗУ «Про державну службу») відділу містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства, інфраструктури, енергетики та захисту довкілля є керівник апарату, а її керівником (коли вона перебувала на посаді начальника відділу - юридичної особи публічного права) був голова РДА. Також, зазначає, що нічим не підтверджено і те, що саме позивач написала і надіслала зазначену заяву. ОСОБА_1 вказує, що дійсно писала звернення, проте не може стверджувати, що саме заява такого змісту написана особисто нею. При цьому зазначає, що однозначно не надавала згоди на її переведення керівнику державної служби - голові РДА. Переконана, що голова РДА вийшов за межі своїх повноважень. 29.01.2020 керівником апарату було видано наказ №24-ос «Про призначення в порядку переведення ОСОБА_1 », який вважає незаконним з огляду на незаконність розпорядження голови РДА.

На підставі вищевикладеного просить визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Ківерцівської РДА №6-ос від 29 січня 2020 року «Про звільнення з посади начальника відділу інвестицій, інфраструктури та агропромислового розвитку районної державної адміністрації ОСОБА_6 »; визнати протиправним та скасувати наказ керівника апарату Ківерцівської РДА №24-ос від 29.01.2020 «Про призначення в порядку переведення ОСОБА_1 »; поновити ОСОБА_1 на посаді начальника управління (відділу) інвестицій, інфраструктури та агропромислового розвитку Ківерцівської РДА; зобов`язати Ківерцівську РДА нарахувати та виплатити ОСОБА_1 різницю сум, які підлягали до виплати і які були виплачені за весь час перебування на строковій військовій службі, з урахуванням розміру середньоденної заробітної плати ОСОБА_1 (станом на день призову на службу) - 521,91 грн; стягнути із Ківерцівської РДА на її користь грошові кошти у якості відшкодування моральної шкоди у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень.

Інших заяв по суті справи не надходило.

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 28.02.2019 укладено контракт з Міністерством оборони України в особі командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_2 про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб сержантського та рядового складу строком на 3 роки (а.с.78-80), на момент укладення якого позивач обіймала посаду начальника управління, в подальшому відділу інвестицій, інфраструктури та агропромислового розвитку Ківерцівської РДА.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 28.02.2019 №47 солдата ОСОБА_1 зараховано в списки особового складу частини та всі види забезпечення на підставі наказу командира НОМЕР_2 НМП по особовому складу від 28.02.2019 №21-рс, контракт від 28.02.2019 (а.с.82).

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 03.06.2019 №160 позивач приступила до виконання обов`язків у військову частину НОМЕР_3 з 03.06.2019 (а.с.83).

Розпорядженням голови Ківерцівської РДА від 30.10.2019 №206 «Про структуру та граничну чисельність Ківерцівської районної державної адміністрації» припинено шляхом ліквідації юридичні особи публічного права, зокрема, відділ інвестицій, інфраструктури та агропромислового розвитку Ківерцівської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 00730253), скорочено посаду начальника цього відділу та утворено відділ житлово-комунального господарства, інфраструктури, містобудування та архітектури райдержадміністрації (а.с.149-63.

30.10.2019 ОСОБА_1 попереджено про наступне вивільнення у зв`язку із скороченням чисельності працівників райдержадміністрації та запропоновано для переведення посаду головного спеціаліста відділу житлово-комунального господарства, інфраструктури, містобудування та архітектури райдержадміністрації (а.с.88).

Листом від 31.10.2019 №2304/38/2-19 Ківерцівська РДА проінформувала ОСОБА_1 про ліквідацію відділу інвестицій, інфраструктури та агропромислового розвитку та скорочення посади начальника цього відділу, у зв`язку з чим запропоновано позивачу для переведення наявну вакантну посаду головного спеціаліста відділу житлово-комунального господарства, інфраструктури, містобудування та архітектури райдержадміністрації (а.с.122).

Розпорядженням голови Ківерцівської РДА від 27.11.2019 №227 «Про структуру та граничну чисельність Ківерцівської районної державної адміністрації» визнано таким, що втратило чинність розпорядження голови Ківерцівської РДА від 30.10.2019 №206, припинено юридичні особи публічного права шляхом ліквідації, зокрема, відділ інвестицій, інфраструктури та агропромислового розвитку Ківерцівської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 00730253), скорочено посаду начальника цього відділу та утворено відділ містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства, інфраструктури, енергетики та захисту довкілля райдержадміністрації (а.с.164-178).

Листом від 29.11.2019 №2474/38/2-19 відповідач проінформував ОСОБА_1 про ліквідацію відділу інвестицій, інфраструктури та агропромислового розвитку райдержадміністрації, скорочення посади начальника цього відділу та запропонував позивачу для переведення вакантну посаду головного спеціаліста відділу містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства, інфраструктури, енергетики та захисту довкілля райдержадміністрації (а.с.123-125).

У попередженні про наступне вивільнення ОСОБА_1 було запропоновано у разі згоди на переведення на запропоновану посаду подати відповідну заяву протягом двох місяців з дати отримання цього повідомлення (а.с.126).

27.01.2020 ОСОБА_1 подала на ім`я керівника апарату Ківерцівської РДА заяву, у якій просила перевести її на вакантну посаду головного спеціаліста відділу містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства, інфраструктури, енергетики та захисту довкілля райдержадміністрації з 30.01.2020 (а.с.127).

Розпорядженням голови Ківерцівської РДА від 29.01.2020 №6-ОС «Про звільнення з посади начальника відділу інвестицій, інфраструктури та агропромислового розвитку районної державної адміністрації ОСОБА_6 » звільнено ОСОБА_1 з посади начальника відділу інвестицій, інфраструктури та агропромислового розвитку Ківерцівської районної державної адміністрації Волинської області 29.01.2020 в порядку переведення на посаду головного спеціаліста відділу містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства, інфраструктури, енергетики та захисту довкілля Ківерцівської районної державної адміністрації Волинської області (а.с.128).

Наказом керівника апарату райдержадміністрації від 29.01.2020 №24-ос «Про призначення в порядку переведення ОСОБА_1 » призначено 30.01.2020 позивача на посаду головного спеціаліста відділу містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства, інфраструктури, енергетики та захисту довкілля в порядку переведення з посади начальника відділу інвестицій, інфраструктури та агропромислового розвитку Ківерцівської районної державної адміністрації Волинської області; увільнено ОСОБА_1 , головного спеціаліста відділу містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства, інфраструктури, енергетики та захисту довкілля райдержадміністрації від роботи із збереженням місця роботи, посади і середнього заробітку з 30.01.2020 на час проходження військової служби за контрактом в особливий період на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення з військової служби (а.с.129).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях регулює Закону України «Про державну службу» №889-VIII (далі - Закон №889-VIII).

В силу вимог пунктів 1 та 1 1 статті 87 Закону №889-VIII підставою для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу; ліквідація державного органу.

Разом з тим приписами частини другої статті 119 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) встановлено, що працівникам, які залучаються до виконання обов`язків, передбачених, зокрема, Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу», надаються гарантії та пільги відповідно до цього закону.

Так, згідно з нормами частини другої статті 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, зокрема, прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, користуються гарантіями, передбаченими, зокрема, частиною третьою статті 119 КЗпП України.

Відповідно до частини третьої статті 119 КЗпП України за працівниками, зокрема, прийнятими на військову службу за контрактом під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток в установі незалежно від підпорядкування та форми власності. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Враховуючи вищевказане, чинне законодавство пов`язує виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, з дією особливого періоду. Разом з цим, встановлені нормами ч.3 ст.119 КЗпП України гарантії поширюються на всіх осіб прийнятих на військову службу за контрактом під час дії особливого періоду незалежно від попереднього місця роботи.

Згіднозі статтею 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Рішенням Ради національної безпеки та оборони України «Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України» від 01 березня 2014 року, яке введене в дію Указом Президента України від 02 березня 2014 року № 189/2014, констатовано виникнення кризової ситуації, яка загрожує національній безпеці України та вимагає необхідності вжиття заходів щодо захисту прав та інтересів громадян України, суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості державних кордонів України, недопущення втручання в її внутрішні справи.

У постановах Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 131/1449/16-ц (провадження № 61-4157св18), від 14 лютого 2018 року у справі № 727/2187/16-ц (провадження №61-3951св18), від 20 лютого 2018 року у справі № 640/4439/16-ц (провадження № 61-4304св18), від 21 лютого 2018 року у справі № 211/1546/16-ц (провадження № 61-4255св18), від 25 квітня 2018 року у справі № 205/1993/17 (провадження № 61-1664св17) зроблено висновки, що особливий період діє в Україні від 17 березня 2014 року після оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014р. № 303/2014 «Про часткову мобілізацію» та по даний час, оскільки, Президент України відповідного рішення про скасування особливого періоду не приймав.

Також, у постанові Верховного Суду від 19.11.2019 у справі № 812/452/17 наведено наступну правову позицію. Зі змісту частини третьої статті 119 КЗпП України вбачається, що поширення гарантій щодо збереження місця роботи законодавець не ставить у залежність від виду контракту, а тільки умову, що такі гарантії надаються особі під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення.

Беручи до уваги факт прийняття ОСОБА_1 на військову службу за контрактом в умовах кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, тобто, під час дії особливого періоду, на неї у повній мірі поширюються гарантії передбачені ч.3 ст.119 КЗпП України, оскільки Законом №889-VIII іншого не передбачено.

При цьому суд зауважує, що ліквідація відділу інвестицій, інфраструктури та агропромислового розвитку Ківерцівської РДА та скорочення посади начальника цього відділу є підставою для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення, натомість відповідач вжив усіх необхідних заходів з метою недопущення порушення прав ОСОБА_1 як військовослужбовця, який проходить службу за контрактом під час дії особливого періоду, щодо збереження за нею місця роботи та середнього заробітку.

Так, позивачу було запропоновано для переведення наявну вакантну посаду головного спеціаліста відділу містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства, інфраструктури, енергетики та захисту довкілля райдержадміністрації (а.с.123-126).

Згідно з частиною першою статті 41 Закону №889-VIII державний службовець з урахуванням його професійної підготовки та професійних компетентностей може бути переведений без обов`язкового проведення конкурсу: 1) на іншу рівнозначну або нижчу вакантну посаду в тому самому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), - за рішенням керівника державної служби або суб`єкта призначення; 2) на рівнозначну або нижчу вакантну посаду в іншому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), - за рішенням суб`єкта призначення або керівника державної служби в державному органі, з якого переводиться державний службовець, та суб`єкта призначення або керівника державної служби в державному органі, до якого переводиться державний службовець. Державний службовець, призначений на посаду без конкурсу, не може бути переведений на вищу посаду державної служби без проведення конкурсу.

Отже, Закон №889-VIII встановлює можливість переведення державного службовця на іншу рівнозначну або нижчу вакантну посаду в тому самому державному органі без обов`язкового проведення конкурсу.

При цьому, в силу приписів частини другої статті 41 Закону №889-VIII таке переведення здійснюється лише за згодою державного службовця.

Суд зазначає, що Законом №889-VIII не визначено, у якій формі надається згода державного службовця на його переведення (письмова чи усна), однак за загальним правилом рішення щодо переведення державного службовця приймається за його відповідною заявою про переведення на іншу посаду.

Як слідує з матеріалів справи, позивач 27.01.2020 власноручно написала заяву на ім`я керівника апарату Ківерцівської РДА, в якій просила перевести її на вакантну посаду головного спеціаліста відділу містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства, інфраструктури, енергетики та захисту довкілля райдержадміністрації з 30.01.2020 (а.с.127), яка була реалізована шляхом прийняття спірного розпорядження голови РДА від 29.01.2020 №6-ос, яким ОСОБА_1 звільнена з посади начальника відділу інвестицій, інфраструктури та агропромислового розвитку Ківерцівської РДА 29.01.2020 в порядку переведення на посаду головного спеціаліста відділу містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства, інфраструктури, енергетики та захисту довкілля, а також спірного наказу керівника апарату Ківерцівської РДА від 29.01.2020 №24-ос, згідно з яким позивач з 30.01.2020 призначена на посаду головного спеціаліста відділу містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства, інфраструктури, енергетики та захисту довкілля райдержадміністрації в порядку переведення з посади начальника відділу інвестицій, інфраструктури та агропромислового розвитку Ківерцівської РДА (а.с.128-129).

Таким чином, встановлений судом факт наявності згоди позивача на переведення свідчить про правомірність прийнятих розпорядження голови РДА від 29.01.2020 №6-ос та наказу керівника апарату Ківерцівської РДА від 29.01.2020 №24-ос.

При цьому суд не бере до уваги посилання позивача на те, що заява про переведення не була адресована голові РДА як суб`єкту призначення, а відтак не мала юридичної сили, оскільки факт звернення із заявою про переведення на іншу посаду мав місце. Зазначення позивачем адресата у заяві «керівнику апарату Ківерцівської районної державної адміністрації Радюк З.О.» не змінює її суті щодо згоди на переведення, відтак не встановлює підстав для відсутності реалізації керівником державної служби.

Доводи позивача про те, що нею не було надано згоди на переведення, а також що вона не може стверджувати, що заява такого змісту була написана нею особисто, не підтверджуються належними та допустимими доказами, відтак судом відхиляються.

Також безпідставними є твердження позивача про порушення відповідачем процедури скорочення, оскільки матеріалами справи підтверджено, що позивач була попереджена про наступне вивільнення, їй було запропоновано вакантну посаду, на яку вона надала згоду на переведення.

Аналізуючи зібрані та досліджені судом докази в їх сукупності, слід дійти висновку про те, що у зв`язку з ліквідацією відділу інвестицій, інфраструктури та агропромислового розвитку Ківерцівської РДА та скороченням посади начальника цього відділу відповідачем дотримано вимоги ч.3 ст.119 КЗпП України щодо збереження місця роботи, посади та заробітної плати ОСОБА_1 , прийнятої на військову службу за контрактом під час дії особливого періоду, шляхом її переведення за згодою на іншу вакантну посаду, а відтак підстави для скасування спірних розпорядження голови РДА від 29.01.2020 №6-ос та наказу керівника апарату Ківерцівської РДА від 29.01.2020 №24-ос відсутні.

З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, з огляду на що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Керуючись статтями 243-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій