Постанова

від 19.03.2010 по справі 2а-2000/10/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВ НИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна , 4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 березня 2010 року 14:53 № 2а-2000/10/2670

Окружний адміністрат ивний суд міста Києва у склад і:

головуючого судді Вєкуа Н .Г. при секретарі судового зас ідання Гладій А.В., розглянув у відкритому судовому засідан ні адміністративну справу

за позовом Товарис тва з обмеженою відповідаль ністю «Торговий дім «Ніко»

до Державн ої податкової інспекції в Пе черському районі м. Києва

про скасуванн я податкового повідомлення-р ішення № 0000502203/0 від 5 лютого

2010 року

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до су ду з позовом про скасування п одаткового повідомлення-ріш ення Державної податкової ін спекції у Печерському районі м. Києва № 0000502203/0 від 5 лютого 2010 рок у.

Представник позивача у судовому засіданні позов п ідтримав, та не погоджуючись з висновком податкового орг ану, вважає що позивачем прав омірно віднесено до валових витрат суми, сплачені за рекл амні послуги, надані ТОВ «РА « Креасвіт», а також правомірн о віднесено суми ПДВ згідно н акладних до податкового кред иту.

Крім того, при наданні поясн ень, позивач посилається на у хвалу Голосіївського районн ого суду м. Києві від 01.12.2009 року, я кою було прийнято відмову ві д позову у цивільній справі з а позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Р А «Креасвіт»про визнання нед ійсним установчих документі в ТОВ «РА «Креасвіт». Позивач вважає, що саме по собі анулю вання свідоцтва платника ПДВ (контрагента ТОВ «ТД «Ніко»), що мало місце вже після уклад ання та виконання вищезазнач ених господарських операцій з придбання товарів (робіт, по слуг), не є правовою підставо ю для висновку про неправомі рне формування позивачем под аткового кредиту.

Представник відповідача в судовому засіданні проти по зову заперечив. В своїх письм ових запереченнях зазначив, що ТОВ «Торговий дім «Ніко»б ули неправомірно віднесені д о складу податкового кредиту витрати, надані контрагенто м позивача - ТОВ «РА Креасвіт» , а саме: послуги по організаці ї рекламної банерної компані ї, організації процесу фото з йомок, розробка макетів, розр обка креативної концепції Ін тернет проекту з просуванням автомобілів Mitsubishi., згідно з под атковими накладними, виданим и ТОВ «РА «Креасвіт», що підп исані особами, які не належат ь до кола осіб, наділених таки м правом у визначеному закон ом порядку, оскільки рішення м Голосіївського районного суду м. Києва від 15 травня 2009 р. п о справі № 3439/09, визнано недійсн им свідоцтво платника податк у на додану вартість та стату т ТОВ «РА «Креасвіт».

В судовому засіданні 19 бере зня 2010 року оголошено вступну та резолютивну частини пост анови.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи та заперечення представників с торін, суд -

В С Т А Н О В И В:

ДПІ у Печерському рай оні м. Києва проведено виїзну планову документальну перев ірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Ніко»з питань дотриман ня вимог податкового, валютн ого та іншого законодавства за період з 01.01.2008 р. по 30.06.2009 р.

З результатами перевірки с кладений акт № 17/22-03/32158818 від 25.01.2010 ро ку (далі - Акт), у висновках як ого встановлено порушення по зивачем п.п. 7.2.4. п.7.2 ст 7 Закону Ук раїни «Про податок на додану вартість»№168/97 ВР від 03.04.1997 р. зі з мінами і доповненнями (далі - Закон України №168).

На підставі висновків Акту складено податкове повідомл ення-рішення № 0000502203/0 від 5 лютого 2010 року, яким позивачу визначе но суму податкового зобов' я зання з податку на додану вар тість (з урахуванням штрафни х (фінансових) санкцій) в розм ірі 382 823 грн., з яких за основним платежем - 255 215 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 127 608 г рн.

Вказане порушення виникл о в результаті включення поз ивачем до складу податкового кредиту за лютий 2009 р. суму ПДВ в розмірі 46 368,00 грн. по податков их накладних, виданих ТОВ «РА «Креасвіт», статут якого виз нано недійсним з моменту реє страції та визнано недійсним реєстрацію платника податку на додану вартість з моменту видачі свідоцтва платника П ДВ. Даний факт був встановлен ий рішенням Голосіївського р айонного суду м. Києва від 15 тр авня 2009 р. по справі № 3439/09.

Позивач вказує на те, що ріш енням Голосіївського районн ого суду м. Києва від 15 травня 20 09 р. по справі № 3439/09 було перегля нуто за нововиявленими обста винами справу № 3439/09. Ухвалою Го лосіївського районного суду м. Києва від 01.12.2009 року, прийнято відмову від позову позивача у даній справі, ОСОБА_1, про визнання недійсним установч их документів ТОВ «РА «Креас віт», а тому висновки викладе ні в акті перевірки № 17/22-03/32158818 від 25.01.2010 року не відповідають обст авинам справи. Крім цього в по зові зазначено, що 29.01.2010 року по зивачем подано до ДПІ у Печер ському районі м. Києва запере чення до Акту та додано ухвал у Голосіївського районного с уду м. Києві від 01.12.2009 року на під твердження правомірності ді й позивача. Однак, відповідач проігнорував наявність зазн аченої ухвали та залишив вис новки Акту без змін.

Суд вважає за доцільне зазн ачити, що ДПІ у Печерському ра йоні м. Києва не заперечує про ти того, що позивачем перерах овано на банківський рахунок ТОВ «РА «Креасвіт»грошові к ошти з призначенням платежу «послуги по організації рекл амної банерної компанії, орг анізації процесу фото зйомок , розробка макетів, розробка к реативної концепції Інтерне т проекту з просуванням авто мобілів Mitsubishi». Висновок відпов ідача про фіктивність правоч ину, вчиненого позивачем, без наміру створення правових н аслідків, які ним обумовлені , ґрунтуються на рішенні Голо сіївського районного суду м. Києва від 15 травня 2009 р. по справ і № 3439/09, яким визнано статут і св ідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «РА «Кре асвіт»недійсними.

Фактичні обставини справи , як зазначалось вище, підтвер джують реальне здійснення го сподарської операції.

Відповідно до п.п.7.2.1 п.7.2. ст.7 За кону України №168, податкова на кладна, має містити : а) порядк овий номер податкової наклад ної; б) дату виписування подат кової накладної; в) повну або с корочену назву, зазначену у с татутних документах юридичн ої особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, з ареєстрованої як платник под атку на додану вартість; г) под атковий номер платника подат ку (продавця та покупця); д) міс це розташування юридичної ос оби або місце податкової адр еси фізичної особи, зареєстр ованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номе нклатуру) товарів (робіт, посл уг) та їх кількість (обсяг, об'є м); є) повну або скорочену назв у, зазначену у статутних доку ментах отримувача; ж) ціну пос тавки без врахування податку ; з) ставку податку та відповід ну суму податку у цифровому з наченні; и) загальну суму кошт ів, що підлягають сплаті з ура хуванням податку.

Згідно з п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону, податкова накладна складаєт ься у момент виникнення пода ткових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надают ься покупцю, копія залишаєть ся у продавця товарів (робіт, п ослуг).

Податкова накладна є звіт ним податковим документом і одночасно розрахунковим док ументом.

Податкова накладна випису ється на кожну повну або част кову поставку товарів (робіт , послуг). У разі коли частка то вару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, пер елік (номенклатура) частково поставлених товарів зазнача ється в додатку до податково ї накладної у порядку, встано вленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у ви значенні загальних податков их зобов'язань.

В даному випадку, видані та зазначені вище податкові нак ладні оформлені у відповідно сті до вимог наведеної норми , чого не заперечує відповіда ч.

Право на нарахування пода тку та складання податкових накладних надається виключ но особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, п ередбаченому статтею 9 Закон у, як це зазначається у його п. п.7.2.4.

Проте, суд не погоджується з такою думкою відповідача з о гляду на наступне.

У відповідності до п. 1.7, 1.8 ст. 1 Закону України №168, податковий кредит - сума, на яку платник п одатку має право зменшити по даткове зобов'язання звітног о періоду, визначена згідно з цим Законом; бюджетне відшко дування - сума, що підлягає пов ерненню платнику податку з б юджету у зв'язку з надмірною с платою податку у випадках, ви значених цим Законом.

Відповідно з п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Зак ону України «Про податок на д одану вартість»не дозволяєт ься включення до податкового кредиту будь-яких витрат по с платі податку, що не підтверд жені податковими накладними чи митними деклараціями, а пр и імпорті робіт (послуг) - акт ом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, яки й засвідчує перерахування ко штів в оплату вартості таких робіт (послуг).

З акту перевірки вба чається, що під час перевірки на підтвердження обґрунтова ності віднесення позивачем д о складу податкового кредиту сум ПДВ, позивачем надавалис ь всі первинні бухгалтерські документи, докази сплати кон трагенту коштів та податкові накладні.

В розумінні Закону Ук раїни «Про податок на додану вартість»ненадходження сум податку на додану вартість д о бюджету від контрагентів п латника ПДВ не є підставою дл я виключення відповідних сум зі складу податкового креди ту такого платника, оскільки для віднесення відповідних сум податків, сплачених в цін і товару до податкового кред иту, не передбачається умова про сплату цих сум до бюджету . Питання від' ємного значен ня суми поширюється тільки н а окремо взятого платника по датків і не ставить цей факт у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Якщо к онтрагент не виконав свого з обов' язання по сплаті подат ку до бюджету, то це тягне відп овідальність та негативні на слідки саме щодо цієї особи. З азначена обставина не є підс тавою для позбавлення платни ка податку права на відшкоду вання податку на додану варт ість у разі, якщо останній вик онав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі док ументальні підтвердження ро зміру свого податкового кред иту.

Крім того, формування платниками ПДВ податкового кредиту не може визнаватися неправомірним на тій лише пі дставі, що статут і свідоцтво платника податку на додану в артість контрагентів таких п латників податку скасовувал ася.

Рішення про скасуван ня статуту і свідоцтва платн ика податку на додану вартіс ть, не можуть мати зворотню си лу, тобто поширюватись на від носини, що виникли до їх прийн яття, а відтак не можуть пошир юватись і на податкові накла дні, видані у цей період, та го сподарські операції, які мал и місце до прийняття рішень.

Саме по собі визнання недійсними установчих докум ентів у судовому порядку не м оже бути доказом втрати конт рагентом платника податку ст атусу платника ПДВ до фактич ного його виключення з реєст ру.

Відповідно до ч.1 ст.18 За кону України «Про державну р еєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якщо відомості, які підлягаю ть внесенню до Єдиного держа вного реєстру, були внесені д о нього, то такі відомості вва жаються достовірними і можут ь бути використані в спорі з т ретьою особою, доки до них не в несено відповідних змін. Сам е такими відомостями керував ся позивач, укладаючи господ арські договори з ТОВ «РА «Кр еасвіт».

Приймаючи до уваги те , що матеріалами справи підтв ерджується: реальне здійснен ня господарських операцій, с плата позивачем ПДВ в ціні то вару, а також те, що видані поз ивачу податкові накладні нал ежно оформлені контрагентом , який знаходився в Єдиному де ржавному реєстрі, був зареєс трованим платником податку н а додану вартість, суд вважає помилковими доводи відповід ача про непідтвердження пози вачем права на податковий кр едит.

Припущення податкового о ргану про невиконання податк ових зобов' язань контраген том позивача не підтверджені належними документальними д оказами; такі припущення не п озбавляють правового значен ня виданих цим контрагентом податкових накладних.

Так, відповідно до п. 1.3 ст. 1 За кону «Про податок на додану в артість»платник податку - ос оба, яка згідно з цим Законом з обов'язана здійснювати утрим ання та внесення до бюджету п одатку, що сплачується покуп цем, або особа, яка імпортує то вари на митну територію Укра їни.

Платники податку, визначен і у пп. "а", "в", "г", "д" п. 10.1 ст. 10 цього З акону, відповідають за дотри мання достовірності та своєч асності визначення сум подат ку, а також за повноту та своєч асність його внесення до бюд жету відповідно до закону (п. 1 0.2 ст. 10 Закону ).

Таким чином, покупець не мо же нести відповідальність за зловживання, вчинені службо вою чи іншою особою підприєм ства .

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС Укр аїни, в адміністративних спр авах про протиправність ріше нь, дій чи бездіяльності суб' єкта владних повноважень обо в' язок щодо доказування пра вомірності свого рішення, ді ї чи бездіяльності покладаєт ься на відповідача, якщо він з аперечує проти адміністрати вного позову.

Податковим органом не дове дено, що зазначені господарс ькі операції є фіктивними чи безтоварними, як і не доведен о відсутність правових підст ав для включення витрат плат ника податку за договором пр о надання послуг в сфері рекл ами до складу валових витрат .

За наведених обставин та си стемного аналізу правових но рм законодавства, суд дійшов висновку про обґрунтованіст ь позовних вимог, в зв' язку з чим оспорюване податкове по відомлення-рішення підлягає скасуванню.

Керуючись ст.124 Конституції України, Законами України «П ро податок на додану вартіст ь», ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 254 Кодексу адмін істративного судочинства Ук раїни, Окружний адміністрати вний суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати податкове пові домлення-рішення № 0000502203/0 від 5 лю того 2010 рок у.

Стягнути з Державного бюд жету України на користь Това риства з обмеженою відповід альністю «Торговий дім «Ніко » (код ЄДРПОУ 32158818) - 3,40 грн. судово го збору.

Постанова набирає закон ної сили після закінчення ст року подання заяви про апеля ційне оскарження, встановлен ого Кодексом адміністративн ого судочинства України, якщ о таку заяву не було подано. Як що було подано заяву про апел яційне оскарження, але апеля ційна скарга не була подана у встановлений строк постанов а набирає законної сили післ я закінчення цього строку.

Постанова може бути оскарж ена до суду апеляційної інст анції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом п одання через суд першої інст анції заяви про апеляційне о скарження з наступним поданн ям протягом двадцяти днів ап еляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без п опереднього подання заяви пр о апеляційне оскарження, якщ о скарга подається у строк, вс тановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя (підпис) Н.Г. Вєкуа

Дата складення та підп исання постанови в повному о бсязі - 24.03.2010р.