Постанова

від 15.10.2020 по справі 404/8072/17

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 жовтня 2020 року м. Кропивницький

справа № 404/8072/17

провадження № 22-ц/4809/1255/20

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючий суддя - Дьомич Л. М. (суддя - доповідач),

судді - Головань А.М., Мурашко С. І.,

за участю секретаря судового засідання Сорокіної Н.В.,

учасники справи:

позивачі за первісним позовом:

- ОСОБА_1 ;

- ОСОБА_2 , представник - адвокат Федоров Захар Федорович;

відповідач за первісним позовом - ОСОБА_3 ;

позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_3 ;

відповідачі за зустрічним позовом:

- ОСОБА_1 ;

- ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виділення в натурі частини житлового будинку та визначення порядку користування земельною ділянкою та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про виділення в натурі частини житлового будинку та земельної ділянки за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 19 червня 2020 року (суддя Павелко І.Л.).

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог, доводів та заперечень сторін у суді першої інстанції

ОСОБА_4 та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом, згідно якого просили:

- виділити в натурі 13/25 часток житлового будинку та надвірних будівель і споруд по АДРЕСА_1 , передавши у власність приміщення 2-2, 2-3, 2-4, 2-5, 2-6 в житловому будинку літ. А; погрібу літ. В1, убиральні літ. Г, сараю, літ. Ж.;

- визначити ОСОБА_4 та ОСОБА_2 частки у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3510100000:33:212:0074 по 1/3 частки кожному;

- виділити в натурі ОСОБА_4 та ОСОБА_2 2/3 частки земельної ділянки по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3510100000:33:212:0074, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (а.с. 2-4 том 1).

В обґрунтування позову зазначено, що позивачі ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_3 є співвласниками житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого по АДРЕСА_1 , який належить сторонам на праві спільної часткової власності.

Рішенням Кіровоградської міської ради від 10 листопада 2016 року № 637 ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 затверджено проект землеустрою щодо відведення у спільну сумісну власність земельної ділянки площею 0,0462 га, кадастровий номер 3510100000:33:212:0074, по АДРЕСА_1 .

Позивачі стверджували, що між ними та відповідачем, як співвласниками житлового будинку та земельної ділянки, виникають непорозуміння та суперечки з приводу користування, утримання та збереження майна і угоди про спосіб виділення в натурі часток нерухомого майна між сторонами не досягнуто.

Протягом розгляду справи до участі у справі залучено ОСОБА_1 , як правонаступника позивача ОСОБА_4 , у зв`язку зі смертю останнього 26 грудня 2018 року

ОСОБА_3 подано зустрічний позов до ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , що містить наступні позовні вимоги:

- виділити в натурі ОСОБА_3 у приватну власність 12/25 часток житлового будинку та надвірних будівель і споруд по АДРЕСА_1 , передавши у власність приміщення 1-1 - 1-6 в житловому будинку літ. А, сараю літ. Б.;

- визначити за ОСОБА_3 12/25 часток у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3510100000:33:212:0074;

- виділити в натурі ОСОБА_3 у приватну власність 12/25 часток земельної ділянки по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3510100000:33:212:0074, на якій розташовано приміщення 1-1,1-6 в житловому будинку літ.А , сараю літ.Б (а.с. 77-87 том 1).

Позивач за зустрічним позовом вважає, що подальше володіння та користування спірним нерухомим майном на праві спільної власності буде порушувати його права та законні інтереси. Бажає виділити в натурі 12/25 частки житлового будинку, яка належить останньому на праві власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 13 серпня 2000 року № 5-2000. Зазначає, що такий виділ майна в натурі не завдасть неспівмірної шкоди призначенню майна та не порушуватиме права інших співвласників.

Короткий зміст рішення суду

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 19 червня 2020 року позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та зустрічний позов ОСОБА_3 задоволено; виділено в натурі в приватну власність в порядку поділу житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями (у відповідності до фактичного користування житловим будинком та з відхиленням від часток співвласників) наведено в таблиці 7 в дослідницький частині висновку експерта та зображено на схемі в додатку В (варіант екпертизи№2) до даного висновку; відповідно до вказаного варіанту поділу співвласникам виділяється наступна частина житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 : в житловому будинку літ. А; коридор 2-2 площею 4,3 кв.м; кімната 2-3 (2-6) площею 19,5 кв.м; кімната 2-4 площею 12,1 кв.м; кімната 2-5 площею 9,3 кв.м; погріб літ. ВІ, сарай літ. Б,Уг ч. воріт лгг.Ы,Уг ч. вимощення літ. II; ОСОБА_3 : в житловому будинку літ. А: коридор 1-1 площею 3,0 кв.м; кухня-коридор 1-2 площею 4,6 кв.м; коридор 1-3 площею 3,3 кв.м; коридор (санвузол) 1-4 площею 3,4 кв.м; кімната 1-5 площею 20,5 кв.м; кімната 1-6 площею 16,7 кв.м; убиральня літ. Г, Уг ч. воріт лгт.Ы,Уг ч. вимощення літ. II; за даним варіантом поділу співвласнику ОСОБА_3 з часткою 12/25 виділяється частка 51/100, що більше за належну йому на 3/100 частки; співвласникам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з часткою 13/25 виділяється частка 49/100, що менше за належу їм на 3/100 частки; виділено в натурі земельну ділянку кадастровий номер 3510100000:33:212:0074 за адресою: АДРЕСА_1 ; співвласнику з часткою 12/25 ОСОБА_3 виділено в натурі частину земельної ділянки площею 221,71 кв.м, на схематичному плані в додатку Е зображену блакитним кольором і обмежену замкненою лінією: 17-18-19-20-21-22-10-23-24-25-26-7-8-7-1-2-17. Координати відповідних точок повороту меж та лінійні розміри зазначеної частини земельної ділянки, зведені у таблиці Е.1 в додатку Е; співвласникам з часткою 13/25 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надано в користування частину земельної ділянки, яка має площу 240,19 кв.м., на схематичному плані в додатку Е зображену фіолетовим кольором і обмежену замкненою лінією: 17-3-4-5-6-26-25-24-23-10-22-21-20-19-18-17. Координати відповідних точок повороту меж та лінійні розміри зазначеної частини земельної ділянки, зведені у таблиці Е.2 в додатку Е; накладено сервітут площею 48,75 кв.м, на частину земельної ділянки ОСОБА_3 (площею 221,71 кв.м.), для проїзду та проходу на земельну ділянку ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (площею 240,19 кв.м), на схематичному плані в додатку Е заштриховану жовтим кольором і обмежену замкненою лінією: 1-2-15-14-13-12-11-10-9-8-1. Координати відповідних точок повороту меж та лінійні розміри зазначеної частини земельної ділянки, зведені у таблиці Е.З в додатку Е; витрати, пов`язані з розглядом справи покладено на сторони по фактично понесеним витратам.

Врахувавши висновок призначеної у справі будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи, суд дійшов висновку про можливість виділення в натурі в приватну власність у порядку поділу житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями (у відповідності до фактичного користування житловим будинком та з відхиленням від часток співвласників), наведеному у таблиці 7 у дослідницькій частині висновку експерта та зображеному на схемі в додатку В (варіант експертизи № 2) до даного висновку. За даним варіантом поділу, співвласнику ОСОБА_3 з часткою 12/25, виділяється частка 51/100, що більше за належу йому на 3/100 частки. Співвласникам ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з часткою 13/25, виділяється частка 49/100, що менше за належу їм на 3/100 частки.

В частині вимог щодо розподілу земельної ділянки судом виділено співвласникам земельні ділянки по запропонованому експертом варіанту Е , який, на переконання суду, є найбільш прийнятним для сторін.

Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги

ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 19 червня 2020 року в частині, що стосується поділу земельної ділянки. У згадуваній частині вважає оскаржуване рішення незаконним, необґрунтованим та ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права. Просить скасуватирішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 19 червня 2020 року у даній справі в частині поділу земельної ділянки та ухвалити у цій частині нове рішення, яким виділити в натурі земельну ділянку кадастровий номер 3510100000:33:212:0074 відповідно до варіанту № 3 поділу земельної ділянки,зображеному на схемі у додатку Ж висновку судового експерта.

Вказує, що сторони узгодили між собою варіант поділу житлового будинку АДРЕСА_2 , додаток В висновку судової експертизи, а тому рішення в зазначеній частині не оскаржується. Разом з тим, обраний судом варіант поділу земельної ділянки не вирішує спір між сторонами та призводить до виникнення нових конфліктів, оскільки під прибудовою, яка у технічному паспорті зазначена як самочинно здійснена прибудова а3, приблизно 1 кв.м. земельної ділянки виділено у власність відповідачу за первісним позовом. Суд першої інстанції не звернув увагу на те, що прибудова а3 зі сторони житла ОСОБА_3 знаходиться на тому місці, де були сіни а , які належали позивачам. Місце розташування прибудови а3 не перешкоджає та не обмежує відповідача за первісним позовом у здійсненні прав володіння, користування та розпорядження частиною будинку та земельної ділянки. За оскаржуваним рішенням відповідачу за первісним позовом виділено ту частину земельної ділянки, яку він ніколи не використовував, оскільки там знаходилось належне позивачам приміщення.

На переконання скаржниці, виділення цієї частини земельної ділянки відповідачу призводить до обмеження прав позивачів, тоді як варіант поділу земельної ділянки № НОМЕР_1 , наведений у додатку Ж до висновку судової експертизи, вирішив би спір по суті і не породжував би нових спорів між сторонами щодо 1 кв.м. земельної ділянки під існуючим приміщенням.

Зазначає також, що оскаржуваним рішенням частка позивачів у будинку була зменшена з 13/25 до 49/100 без будь-якої компенсації.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 10 серпня 2020 року поновлено скаржниці строк на апеляційне оскарження рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 19 червня 2020 року; відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.

ОСОБА_3 подано відзив на апеляційну скаргу, згідно з яким просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін (а.с. 217-220 том 2). Вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки судом першої інстанції було правильно враховано, що прибудова А3 є самочинною прибудовою, а при визначенні порядку користування земельною ділянкою самочинні забудови вважаються земельною ділянкою, а не будівлею, хоча на плані й позначаються як будівля.

Акцентує увагу на тому, що чинним законодавством закріплено загальний принцип цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. Відтак, право на земельну ділянку визначається відповідно до часток кожного з власників нерухомого майна, яке знаходиться на цій земельній ділянці, якщо інше не було встановлено домовленістю між ними. Визначений судом варіант поділу земельної ділянки повністю відповідає площі, що припадає на частки співвласників, тоді як варіант поділу, запропонований скаржницею, є неприйнятним, оскільки враховує самочинне будівництво як об`єкт нерухомості. До того ж, умовою встановлення сервітуту, на якому наполягає скаржниця, є неможливість задовольнити такі потреби у інший спосіб. Вказує також, що з огляду на відсутність правовстановлюючої документації на прибудову А3 , обраним судом варіантом поділу земельної ділянки права позивача за первісним позовом жодним чином не порушуються. Фактично скаржниця намагається узаконити самочинну прибудову не у спосіб, визначений чинним законодавством.

Доводи апеляційної скарги з приводу виникнення у майбутньому спорів між сторонами відповідач за первісним позовом вважає припущенням, яке не ґрунтується на доказах. Також зазначає, що предметом первісного та зустрічного позовів у справі є виключно виділення в натурі земельної ділянки за вихідними даними правовстановлюючих документів, а тому питання усунення перешкод у користуванні майном, яке виділене в натурі між співвласниками, не є предметом розгляду у даній справі. Доводи скарги з приводу поділу будинку без будь-якої компенсації позивачам за первісним позовом вважає неспроможними, оскільки судове рішення у зазначеній частині скаржницею не оскаржується.

01 вересня 2020 року закінчено підготовчі дії; справу за апеляційною скаргою призначено до розгляду в апеляційному суді, про що постановлено відповідну ухвалу.

У встановленому процесуальним законодавством порядку учасників справи повідомлено про дату, час та місце засідання апеляційного суду у даній справі (а.с. 228-233, 237 том 2).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, за наступного.

Обставини справи, встановлені судами

На підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 30 жовтня 1979 року № 1-2511 ОСОБА_4 та ОСОБА_6 придбали будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 , який розташований на земельній ділянці площею 0,0462 га. Відповідно до умов зазначеного договору ОСОБА_4 належить 13/25 часток відповідного будинку, ОСОБА_6 - 12/25 часток (а.с. 7-8 том 1). Право власності зареєстроване Кіровоградським бюро технічної інвентаризації 31 жовтня 1979 року № 18396/100.

За договором дарування від 20 лютого 1995 року ОСОБА_4 подарував ОСОБА_2 6/25 часток житлового будинку за вказаною адресою (а.с.9-10 том 1).

У зв`язку з викладеним, у власності ОСОБА_4 залишилось 7/25 часток вказаного житлового будинку, а ОСОБА_2 набула у власність 6/25 часток житлового будинку.

Зазначений розмір часток співвласників нерухомого майна також підтверджується архівною довідкою Обласного комунального підприємства Кіровоградське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації від 30 жовтня 2017 року № 41829 . При цьому зазначено, що вказані у технічному паспорті на житловий будинок прибудова літ. а3 ; сарай літ. Ж ; сарай літ. Д збудовані самочинно (а.с. 12-16, 17 том 1).

Факт самочинного будівництва прибудови літ. а3 позивачами за первісним позовом не заперечується.

ОСОБА_3 набув право власності на 12/25 часток будинку після смерті ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 30 серпня 2000 року (а.с. 11 том 1).

Рішенням Кіровоградської міської ради від 23 лютого 2016 року № 120 ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у спільну сумісну власність по АДРЕСА_1 площею 0,0462 га - землі одно- та двоповерхової житлової забудови для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за рахунок земель житлової та громадської забудови, що перебувають у запасі (а.с. 18 том 1).

За рішенням Кіровоградської міської ради від 10 листопада 2016 року № 637 земельна ділянка площею 0,0462 га (кадастровий номер 3510100000:33:212:0074) по АДРЕСА_1 передана у спільну сумісну власність зазначеним вище особам (а.с. 19 том 1).

Оскільки між співвласниками виникали суперечки щодо володіння, користування та розпорядження спільним нерухомим майном, вони звернулись до суду з первісним та зустрічним позовами.

Відповідно до ухвали Кіровського районного суду м. Кіровограда від 04 липня 2018 року у даній справі задоволено клопотання позивачів за первісним позовом про призначення судової експертизи; призначено у справі судову будівельно-технічну експертизу та земельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено наступні запитання: 1) Чи є технічна можливість відповідно до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва виділити ОСОБА_2 та ОСОБА_4 13/25 часток житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями, що розташований за адресою АДРЕСА_1 , складається з приміщень 2-2,2-3,2-4,2-5,2-6 в житловому будинку літ. А; погрібу літ. В1, убиральні літ. Г, сараю літ. Ж, 1/2 воріт літ. N та 1/2 вимощення літ. II? 2) Чи є технічна можливість відповідно до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва виділити частку 13/25 частки земельної ділянки кадастровий номер 3510100000:33:212:0074, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , відповідно до запропонованого варіанту ? 3)Чи є технічна можливість відповідно до вимог нормативне правових актів у галузі будівництва виділити частку в натурі ОСОБА_3 у приватну власність 12/25 частої житлового будинку та надвірних будівель і споруд по АДРЕСА_1 , яка складається з приміщень 1-1 - 1-6 і житловому будинку літ. А, сараю літ. Б? 4) Чи є технічна можливість відповідно до вимог нормативно - правових актів виділити ОСОБА_3 12/25 часток земельної ділянки (кадастровий номер 3510100000:33:212:0074)? 5) Які варіанти розподілу (виділення частки) земельної ділянки (кадастровий номер 3510100000:33:212:0074) можливі відповідно до часток співвласників на житловий будинок по АДРЕСА_1 (12/25 - ОСОБА_3 , 13/25 - ОСОБА_4 , ОСОБА_2 ) та вимог нормативно-правових актів, а також в разі неможливості виділення окремих земельних ділянок зазначити загальне користування ? 6) Які варіанти технічно можливі для влаштування проїзду (проходу на земельні ділянки) після виділення часток у запропонованому варіанті? 7) Чи є технічна можливість встановлення земельного сервітуту на ділянках після виділення часток у запропонованих варіантах? Якщо так, то надати варіанти встановлення земельного сервітуту? 8) Чи є технічна можливість виділити частки земельної ділянки (кадастровий номер 3510100000:33:212:0074) відповідно до часток співвласників без встановлення сервітуту?; проведення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи доручено експертам Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Укрспецбудекспертиза ; на час проведення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи провадження у справі зупинено (а.с. 102-103 том 1).

На виконання ухвали від 04 липня 2018 року експертною установою до суду першої інстанції скеровано висновок експерта, складений за результатами проведення комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 10 травня 2019 року за № 166 (а.с. 151-201 том 1).

За результатами експертного дослідження, судовими експертами був зроблений висновок, зокрема про те, що поділ спірного житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями технічно можливий у трьох варіантах. Також експертами запропоновано чотири технічно можливих варіанти поділу земельної ділянки.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05 березня 2020 року залучено до участі у справі ОСОБА_1 як правонаступника позивача ОСОБА_4 у зв`язку зі смертю останнього (а.с. 158 том 2).

Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення

Як вбачається зі змісту апеляційної скарги ОСОБА_2 , зокрема, її прохальної частини, рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 19 червня 2020 року в частині вирішення первісних та зустрічних позовних вимог про виділення в натурі у приватну власність у порядку поділу житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями скаржницею не оскаржується, а тому не є предметом апеляційного перегляду.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги про те, що частка позивачів за первісним позовом у будинку була зменшена судом з 13/25 до 49/100 без будь-якої компенсації, колегією суддів до уваги не приймаються.

Скаржниця не погоджується з вирішенням судом першої інстанції вимог первісного та зустрічного позовів в частині, що стосується поділу земельної ділянки, і саме в цій частині оскаржуване рішення підлягає апеляційному перегляду.

За положеннями ст.ст. 21, 24, 41 Конституції України, ст.ст. 319, 358 ЦК України усі громадяни є рівними у своїх правах, усім забезпечуються рівні умови здійснення своїх, у тому числі майнових прав, а відтак правовий режим спільної часткової власності визначається з урахуванням інтересів усіх співвласників.

Статтями 317, 319 ЦК України встановлено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, яке він здійснює на власний розсуд і усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Частиною 1 ст. 356 ЦК України передбачено, що власність двох чи більше осіб з визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до ст.ст. 364, 367 ЦК України кожен із співвласників має право на виділ його частки майна, що є у спільній частковій власності в натурі або його поділ з дотриманням вимог ст. 183 ЦК Кодексу.

При цьому виділ частки майна, що є об`єктом спільної часткової власності, у натурі між співвласниками припиняє право спільної часткової власності щодо цих співвласників, а особа набуває право власності на виділене майно з державною реєстрацією такого права у встановлених законом випадках.

Частиною першою ст. 88 ЗК України передбачено, що володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюється за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку.

Оскільки володіння та порядок користування земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, в тому числі тією, на якій розташовані належні співвласникам жилий будинок, господарські будівлі та споруди, визначається насамперед їхньою угодою залежно від розміру їхніх часток у спільній власності на будинок, то при застосуванні ст. 88 ЗК України при вирішенні спорів як між ними самими, так і за участю осіб, котрі пізніше придбали відповідну частку в спільній власності на землю або жилий будинок, слід брати до уваги цю угоду. Це правило стосується тих випадків, коли житловий будинок поділено в натурі.

Нормами ст.120 ЗК України закріплено загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. За цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

Зазначені положення щодо користування власністю цілком повинні застосовуватись до майнових прав на майно.

Тому право на земельну ділянку визначається відповідно до часток кожного з власників нерухомого майна, яке знаходиться на цій земельній ділянці, якщо інше не було встановлено домовленістю між ними.

Отже, при вирішенні спору, визначаючи варіанти користування, володіння та розпорядження земельною ділянкою, суд виходить з розміру часток кожного зі співвласників на нерухоме майно, наявності порядку користування, володіння та розпорядження земельною ділянкою, погодженого власниками або визначеного на підставі відповідного договору, оформленого у встановленому законом порядку. Якщо судом буде встановлено, що співвласники визначили вказаний порядок, для зміни якого підстав немає, він ухвалює рішення про встановлення саме такого порядку.

Якщо ж погодженого або встановленого порядку користування, володіння та розпорядження земельною ділянкою немає, то суд установлює порядок користування земельною ділянкою з дотриманням часток кожного співвласника у нерухомому майні та забезпеченням вільного користування кожним зі співвласників належним йому майном.

Як вбачається з фактичних обставин справи, постановляючи оскаржуване рішення суд першої інстанції врахував зазначені вище норми матеріального права.

Так, за висновком призначеної у справі судової комплексної будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи судовими експертами були запропоновані декілька технічно можливих варіантів поділу житлового будинку та земельної ділянки між співвласниками.

В ході судового розгляду справи сторонами було досягнуто згоди щодо можливості виділення в натурі у приватну власність в порядку поділу житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями (у відповідності до фактичного користування житловим будинком та з відхиленням від часток співвласників) відповідно до запропонованого судовим експертом варіанту поділу № 2 (а.с. 178-179 том 1).

Зазначене сторонами не заперечується.

Апеляційним судом враховано, що відповідно до експертного висновку запропоновані варіанти поділу земельної ділянки можливо розглядати лише разом з відповідним варіантом поділу житлового будинку з господарсько-побутовими спорудами. Так, погодженому сторонами варіанту № 2 поділу житлового будинку з господарсько-побутовими спорудами відповідають запропоновані судовими експертами технічно можливі варіант № 2 та варіант № 3 поділу земельної ділянки.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про виділення співвласникам земельних ділянок відповідно до запропонованого експертом варіанту № 2, який зведений у таблиці Е3 у додатку Е висновку експертизи.

При цьому, судом першої інстанції було обґрунтовано відхилено доводи позивачів за первісним позовом про доцільність здійснення розподілу земельної ділянки відповідно до запропонованого експертом варіантом № 3 поділу земельної ділянки, який зображено на схемі у додатку Ж до експертного висновку.

Судом обгрунтовано зазначено, що варіант № 3 поділу земельної ділянки розроблено із врахуванням самочинно побудованих будівель літ.а3 та літ. Ж, а тому він не може бути застосований. Крім того, враховано пояснення судового експерта, який вказав, що при визначенні порядку користування земельною ділянкою самочинні забудови вважаються як земельна ділянка, а не будівля, хоча на плані зазначаються як будівля. При цьому, розподіл будинку відповідає розподілу земельної ділянки по всім запропонованим варіантам.

Апеляційним судом відхиляються аналогічні за змістом доводи апеляційної скарги враховуючи також наступне.

Порядок проведення робіт з поділу, виділу та розрахунку часток житлових будинків, будівель, споруд, іншого нерухомого майна при підготовці проектних документів щодо можливості проведення цих робіт визначається Інструкцією щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18 червня 2007 року № 55.

Пунктом 2.3 глави 2 цієї Інструкції передбачено, що не підлягають поділу об`єкти нерухомого майна, до складу яких входять самочинно збудовані (реконструйовані, переплановані) об`єкти нерухомого майна. Питання щодо поділу об`єктів нерухомого майна може розглядатись лише після визнання права власності на них відповідно до закону.

Зазначені положення узгоджуються з нормами ст.ст. 316, 317, ч. ч. 1, 2 ст. 376 ЦК України.

Враховуючи те, що за змістом ст.ст. 316, 317 ЦК України право власності - це право особи володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном на свій розсуд, але в межах, передбачених законом, здійснення особою самочинного будівництва відповідно до частини другої ст. 376 цього Кодексу не породжує в неї права власності на таке майно, таким чином виключає це майно із цивільного обороту.

Отже, самочинно збудоване нерухоме майно не може бути предметом поділу (виділу) згідно з нормами ст.ст. 364, 367 ЦК України.

За змістом ч. 1 ст. 376 ЦК України самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

Будівництво об`єкта нерухомого майна є самочинним за наявності будь-якої з умов, зазначених у ній. У розумінні зазначеної правової норми самочинним будівництвом є не тільки новостворений об`єкт, а й об`єкт нерухомості, який виник у результаті реконструкції, перебудови, надбудови вже існуючого об`єкта, здійснених без одержаного дозволу місцевих органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, розробленої та затвердженої в установленому порядку проектної документації, дозволу на виконання будівельних робіт, оскільки в результаті таких дій об`єкт втрачає тотожність із тим, на який власником (власниками) отримано право власності.

Головним наслідком самочинного будівництва є те, що в особи, яка його здійснила, не виникає права власності на нього, як на об`єкт нерухомості (ч. 2 ст. 376 ЦК України).

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що не підлягають поділу (виділу) об`єкти нерухомого майна, до складу яких входять самочинно збудовані (реконструйовані, переплановані) об`єкти нерухомого майна.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 04 грудня 2013 року справі № 6-130цс13, постановах Верховного Суду від 26 червня 2019 № 61-12св17, від 06 листопада 2019 року № 127/14320/15-ц.

Отже, враховуючи вимоги законодавства, фактичні обставини справи, беручи до уваги принцип цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій він розташований, єдиним можливим варіантом поділу земельної ділянки, який відповідає варіанту поділу житлового будинку та не враховує самочинного збудовані прибудови в якості об`єкта поділу, є обраний судом першої інстанції варіант № 2 поділу земельної ділянки. Більш того, сторони не оскаржують судове рішення в частині поділу будинку, а варіант поділу земельної ділянки здійснений враховуючі, порядок поділу будинку.

Доводи апеляційної скарги зазначеного не спростовують.

Також колегія суддів вважає безпідставними доводи скаржника щодо того, що обраний судом варіант поділу земельної ділянки не вирішує спір по суті, бо призводить до виникнення нових конфліктів між сторонами.

Варто зазначити скаржнику, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі відповідних доказів. Оскаржуване рішення суду першої інстанції в повній мірі відповідає вимогам процесуального закону щодо повноти, законності і обґрунтованості, а доводи апеляційної скарги свідчать лише про непогодження сторони із відповідними висновками суду, однак, їх не спростовують.

Враховуючи наведене, неправильного застосування норм матеріального права або порушень вимог процесуального закону, які б могли вплинути на законність прийнятого у справі судового рішення, судом першої інстанції допущено не було.

Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються як в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в цих межах.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За викладених обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване судове рішення необхідно залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 19 червня 2020 року, - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Л. М. Дьомич

Судді А. М. Головань

С. І. Мурашко