Рішення

від 21.10.2020 по справі 522/21973/17

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

21.10.20

Справа № 522/21973/17

Провадження № 2/522/1920/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2020 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Чернявської Л.М.,

за участі секретарі судового засідання Пейкова О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Одеси цивільну справу за позовом адвокатського об`єднання Юридична компанія Лекс Ноледж до ОСОБА_1 про стягнення боргу,

ВСТАНОВИВ:

22 листопада 2017 року голова Адвокатського об`єднання Юридична компанія ЛЕКС НОЛЕДЖ адвокат Сопільняк В.Ю. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу у розмірі 1044967,00 грн.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що 18.04.2016 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір про надання правової допомоги, за яким ЮК Лекс Ноледж зобов`язалася надати правову допомогу щодо визнання, реалізації, державної реєстрації права власності не нерухоме майно, за що ОСОБА_1 має сплатити погоджений ними розмір гонорару. Відповідно до додатку до укладеного сторонами договору про надання правової допомоги, який є його невід`ємною частиною, розмір гонорару становить 50% від вартості частки відповідача у праві власності на майно. При цьому гонорар має бути сплачений у грошовій формі протягом трьох місяців після державної реєстрації за ОСОБА_1 права власності на частку у майні, зазначеному у п.1 вказаного додатку. В результаті проведеної позивачем роботи за ОСОБА_1 26.04.2017р. зареєстрована 1/8 частка у праві власності на нерухоме майно - нежитлову будівлю офісного центру, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Однак, відповідач не сплатив гонорар за виконану роботу, а навпаки, сповістив позивача про розірвання договору про надання правової допомоги. Таким чином, ЮК Лекс Ноледж вважає, що ОСОБА_1 не виконав умови договору від 18.04.2016р. та додатку до нього, чим порушив право позивача на отримання оплати за виконану роботу.

Провадження у справі відкрито 01 грудня 2017 року.

Відповідно до Закону України від 3 жовтня 2017 року N 2147-VIII Цивільний процесуальний Кодекс викладено у новій редакції, який набрав чинності з 15.12.2017 року. Згідно п. 9 ч.1 Перехідних Положень (розділ ХІІІ) справи, провадження яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу (Законом України від 3 жовтня 2017 року N 2147-VIII), розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

29 березня 2018 року до суду від представника позивача Адвокатського об`єднання Юридична компанія ЛЕКС НОЛЕДЖ адвоката Свиди К.В. надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій останні просили стягнути з відповідача 831332,89 грн., що еквівалентно 31447,00 доларів США., а також стягнути судові витрати.

08 червня 2018 року від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Баєнко Я.В. надійшов відзив на позовну заяву про стягнення боргу, в якому ОСОБА_1 заперечує проти вимог позивача, оскільки вважає, що ЮК Лекс Ноледж не здійснило дій на виконання укладеного між ними договору, а реєстрація права власності на нежитлову будівлю офісного центру, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , була вчинена завдяки тому, що відповідач самостійно подав необхідні для такої реєстрації документи. Тому, на думку ОСОБА_1 він не має оплачувати послуги, які не були надані позивачем. В зв`язку з чим, просив ухвалити рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

20 лютого 2019 року ухвалою суду задоволено заяву представника адвокатського об`єднання Юридична компанія ЛЕКС НОЛЕДЖ та заяву представника ОСОБА_1 про виклик свідків та викликано в судове засідання, у якості свідка ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

В той же день, тобто 20 лютого 2019 року ухвалою суду задоволено клопотання представника ОСОБА_1 про витребування доказів та витребувано з Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради (65009, м. Одеса, вул. Черняховского, 6, тел. 048-705-63-40) належним чином завірену копію реєстраційної справи з державної реєстрації права спільної часткової приватної власності на 1/8 частину нерухомого майна у вигляді нежитлової будівлі офісного центру, загальною площею 631,4 кв.м., розташованого за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 902030851101) за ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової катки платника податків: НОМЕР_1 ). Також витребувано з Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради (65009, м. Одеса, вул. Черняховского, 6, тел. 048-705-63-40) Інформацію щодо особи, якою подавалася заява на реєстрацію та/або особу, яка здійснювала представництво ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової катки платника податків: НОМЕР_1 ) з питань державної реєстрації права спільної часткової приватної власності на 1/8 частину нерухомого майна у вигляді нежитлової будівлі офісного центру, загальною площею 631,4 кв.м., розташованого за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 902030851101).

01 серпня 2019 року згідно протоколу судового засідання закрито підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду по суті.

13 січня 2020 року голова Адвокатського об`єднання Юридична компанія ЛЕКС НОЛЕДЖ адвокат Сопільняк В.Ю. звернувся до суду з заявою про забезпечення позову.

16 січня 2020 року ухвалою суду задоволено заяву про забезпечення позову та накладено арешт на ј частку у праві спільної часткової власності на незавершене будівництво, об`єкт житлової нерухомості, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_2 , виданий Київським РВ у м. Одесі ГУДМС України в Одеській області 10.12.2013р.; РНОКПП НОМЕР_1 ). Також накладено арешт на ј частку у праві спільної часткової власності на земельну ділянку площею 0,1442 га, кадастровий номер 5110136900:27:011:0147, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_2 , виданий Київським РВ у м. Одесі ГУДМС України в Одеській області 10.12.2013 р.; РНОКПП НОМЕР_1 ).

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задовольнити повністю.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, просив відмовити у задоволенні повністю.

Відповідач та його представник в судове засідання 21.10.2020 року не з`явились, про дату та час судового засідання повідомлялись належним чином.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених вимог і на підставі поданих доказів, суд встановив наступні обставини та дійшов до таких висновків.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію адвокатського об`єднання 14.02.2006 було зареєстровано адвокатське об`єднання Юридична компанія Лекс Ноледж .

Судом встановлено, що 18.04.2016 р. між ЮК Лекс Ноледж та ОСОБА_1 укладено договір про надання правової допомоги, згідно п.1.1 якого позивач за дорученням ОСОБА_1 та в його інтересах зобов`язався надати останньому правову допомогу, а ОСОБА_1 зобов`язався сплатити за це гонорар (а.с. 7, т.1).

Відповідно до п.1.2. вказаного договору предметом надання правової допомоги є захист прав та представництва інтересів ОСОБА_1 з приводу визнання, реалізації, державної реєстрації права власності, в тому числі шляхом скасування наявних на момент укладення даного договору записів про проведену державну реєстрацію обтяжень нерухомого майна: нежитлової будівлі офісного центру, розташованої в АДРЕСА_1 , та житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , а також у судових справах (спорах), які виникатимуть з цього питання та з усіх інших питань, пов`язаних з вказаними об`єктами нерухомого майна.

Згідно п.6.6. договору від 18.04.2016 р. він укладений на невизначений строк та діє до повного виконання Компанією взятих на себе повноважень.

Пунктами 5.1. та 5.2. цього договору передбачено, що гонорар є єдиною формою отримання позивачем винагороди за надання правової допомоги та сплачується ОСОБА_1 в розмірі та порядку, які визначаються в додатку до договору.

18.04.2016 р. сторони підписали додаток до договору, який є його невід`ємною частиною (а.с. 8, т.1). Відповідно до п.1 цього додатку гонорар сплачується ОСОБА_1 у розмірі 50% від ринкової вартості належної ОСОБА_1 частки у праві власності на нерухоме майно - нежитлову будівлю офісного центру, розташовану в АДРЕСА_1 та 50% від ринкової вартості належної ОСОБА_1 частки у праві власності на нерухоме майно - житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до п. 2 вказаного додатку до договору від 18.04.2016 р. ОСОБА_1 зобов`язується сплатити гонорар у грошовій формі не пізніше ніж через три місяці після державної реєстрації за ним права власності на частку у зазначеному майні.

При цьому, під час розгляду справи сторони не заперечували факту укладення 18.04.2016 р. договору про надання правової допомоги, а також погодження гонорару.

Відповідно до положень ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки (ч.1). Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2).

В частинах першій та п`ятій ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Свобода договору є загальною засадою цивільного законодавства (п.3 ч.1 ст.3 ЦК України). Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 ЦК України).

Як це визначено в ст. 509 ЦК України договір є підставою виникнення зобов`язань. В свою чергу зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Положеннями ст. 526 та ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

За положеннями пункту 4 статті 1, частини першої ст.26, частини третьої статті 27 Закону України від 5 липня 2012 року №5076-VI Про адвокатуру та адвокатську діяльність (далі - Закон №5076-VI) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Відповідно до статті 19 Закону №5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону №5076-VI).

Частиною другою ст.29 Закону №5076-VI визначено, що договір про надання правової допомоги може бути достроково припинений за взаємною згодою сторін або розірваний на вимогу однієї із сторін на умовах, передбачених договором. При цьому клієнт зобов`язаний оплатити адвокату (адвокатському бюро, адвокатському об`єднанню) гонорар (винагороду) за всю роботу, що була виконана чи підготовлена до виконання, а адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язаний (зобов`язане) повідомити клієнта про можливі наслідки та ризики, пов`язані з достроковим припиненням (розірванням) договору.

Отже, уклавши 18.04.2016 року договір сторони самостійно та добровільно визначили його умови та порядок виконання. Тому кожен з них набув права правомірного очікування належного виконання умов досягнутих домовленостей. Зокрема, у випадку вчинення позивачем дій на виконання договору, він набув право на отримання винагороди за свою роботу.

В договорі сторони пов`язали настання у ОСОБА_1 обов`язку сплатити гонорар з відкладальною умовою, за якою відповідач сплачує позивачу гонорар після реєстрації частки у праві власності на об`єкти нерухомого майна, які передбачені в п.1.2. договору та у додатку до нього. Отже, з датою такої реєстрації пов`язаний початок відліку строку протягом якого ОСОБА_1 за умовами договору має сплатити ЮК Лекс Ноледж погоджений ними гонорар. Для досягнення передбаченого договором результату - реєстрації права власності за відповідачем - сторони у п.1.3. договору визначили дії, а фактично види адвокатської діяльності, які позивач уповноважений вчинити. При цьому перелік таких дій не є вичерпним.

Суд зазначає, що ОСОБА_1 не заперечував проти того, що він самостійно та без будь-якого примусу уклав з ЮК Лекс Ноледж договір. Відповідач також не оскаржує розмір погодженого з позивачем гонорару та умови і порядок його сплати. У свою чергу позивач не заперечував право відповідача розірвати договір в односторонньому порядку.

Фактично єдиною спірною обставиною у відносинах сторін спору є факт виконання позивачем своїх обов`язків за договором. Так, підставою відмови у сплаті гонорару, ОСОБА_1 вказує те, що позивач не вчинив жодної дії з виконання договору про надання правової допомоги, а реєстрація права власності, на яку посилається позивач, відбулася завдяки виключно самостійним діям відповідача. Пояснюючи це відповідач вказує, що починаючи з 05.10.2016 р. почала діяти нова редакція ст.24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , відповідно до якої відмова в державній реєстрації речових прав на нерухоме майно на підставі рішення суду щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно не застосовується.

У відзиві відповідач вказав, що підставою для реєстрації за ним права власності на нерухоме майно, стало рішення Київського районного суду м. Одеси від 07.06.2013 року в цивільній справі №1512/2-1074/11 та ухвали цього суду, яка набрала законної сили 01.08.2016 року. Використавши ці рішення відповідач самостійно зареєстрував за собою право власності. При цьому позивач не надавав йому правову допомогу або інші послуги, оскільки ЮК Лекс Ноледж не представляла інтереси ОСОБА_1 у цих справах.

Отже, виходячи з доводів сторін, суд має дослідити чи дійсною позивач надавав відповідачу правову допомогу за договором від 18.04.2016 року, та чи була реєстрація за відповідачем частки у праві власності на нерухоме майно результатом виконання позивачем договору.

Для вирішення спору суд звертає увагу на положення ч.2 ст.29 та ч.3 ст.30 Закону №5076-VI, відповідно до яких при розірванні договору правової допомоги клієнт зобов`язаний оплатити адвокату (адвокатському бюро, адвокатському об`єднанню) гонорар (винагороду) за всю роботу, що була виконана чи підготовлена до виконання. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Іншими словами, за вказаними законодавчими положеннями умови договору про надання правової допомоги, розмір гонорару та обов`язок його сплати, залежать від різних обставин. До уваги має прийматися порушене право особи, яка потребує правової допомоги з боку адвоката, способи відновлення такого права, складність процесу відновлення порушеного права, обсяг та тривалість роботи, яку потрібно виконати для відновлення порушеного права та вже виконаної або підготовленої до виконання роботи і їх наслідки, тощо. Такі обставини не є вичерпними та у кожному випадку їх з`ясування залежать від конкретних обставин.

З метою дослідження відносин між сторонами цього спору, суд вважає необхідним звернути увагу на наступне.

Відповідач, ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Станом на момент укладення ним 18.04.2016 р. договору з ЮК Лекс Ноледж , йому виповнилось 18 років. За показаннями свідка ОСОБА_2 , допитаного в судовому засіданні, в цей час відповідач ніде не працював, а майно, для захисту частки у праві власності на яке він уклав зазначений договір, є спадковим майном, яке залишилося після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 його батька - ОСОБА_4 .

Однак, це майно не відразу після відкриття спадщини увійшло до складу спадщини, а було неодноразово відчужене на користь інших осіб, у зв`язку з чим спадкоємці були позбавлені права успадкувати це майно. З метою визнання за спадкоємцями права на спадщину позивачем, як представником окремих спадкоємців, було ініційовано декілька судових процесів, наслідки яких уможливили зареєструвати за відповідачем частку у праві власності на нерухоме майно.

Відповідач не приймав участі, а ЮК Лекс Ноледж не представляла його інтересів у таких процесах. Проте, як повідомив свідок ОСОБА_2 , відповідач звернувся до позивача з проханням укласти з ним договір про надання правової допомоги саме у зв`язку з тим, що ЮК Лекс Ноледж вже вела судові процеси про повернення спадкового майна та мала результати від такої роботи і цими результатами бажав скористатися відповідач.

Так, батьками відповідача є ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер.

Окрім відповідача та його матері, ОСОБА_3 , спадкоємцями першої черги є ОСОБА_2 та ОСОБА_2 - діти спадкодавця від першого шлюбу з ОСОБА_5 .

Обставини щодо будівлі офісного центру АДРЕСА_1 .

У відповіді на відзив позивач зазначив, що 13.04.2002 ОСОБА_4 згідно договору купівлі-продажу придбав у ТОВ СТАНДАРТ двоповерхову будівлю універсаму з офісним центром, не закінчену будівництвом та не здану в експлуатацію під номером АДРЕСА_1 , розташованій на земельній ділянці площею 1296 кв.м. Готовність недобудованої двоповерхової будівлі універсаму з офісним центром складала 9%.

В період з квітня 2002 року по грудень 2002 року ОСОБА_4 закінчив будівництво будівлі, проте не встиг здійснити введення її в експлуатацію.

В подальшому вказане майно стало об`єктом декількох правочинів та судових проваджень.

30.03.2004 року Київським районним судом м. Одеси було ухвалено рішення у справі №2-2320/04, яким позов ОСОБА_6 до ОСОБА_3 задоволено, визнано дійсним договір купівлі-продажу вказаної будівлі та визнано право власності на неї за ОСОБА_6 .

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 13.09.2006 року вказане рішення Київського районного суду м. Одеси було скасовано.

Проте, до скасування рішення, ОСОБА_6 уклала 27.12.2004 р. з телекомпанією Чорне море у вигляді ТОВ договір оренди будівлі офісного центру з правом викупу.

28.12.2004 року Приморським районним судом м. Одеси ухвалено рішення, яким визнано дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна та визнано право власності на вказану будівлю за ОСОБА_7

28.01.2005 року ОСОБА_8 за договором подарувала нежитлову будівлю офісного центру ОСОБА_9 .

Ухвалою Верховного Суду України від 27.09.2006 року рішення Приморського районного суду м. Одеси від 28.12.2004 було скасоване, справа направлена на новий розгляд.

Під час нового розгляду вищевказані справи за позовом ОСОБА_6 та ОСОБА_7 були об`єднані в одне провадження (справа №1512/2-1074/11).

В цей час, а саме 28.05.2008 р., один зі спадкоємців після смерті ОСОБА_4 - ОСОБА_2 , уклав з ЮК Лекс Ноледж договір про надання правової допомоги, за яким остання надавала правову допомогу, в тому числі й щодо представництва його в судах, у справах щодо захисту спадкових прав.

07.06.2013 року Київський районний суд м. Одеси прийняв рішення у справі №1512/2-1074/11, що стало остаточним, яким, з-поміж іншого, визнано недійсним договір дарування від 28.01.2005 р. та за спадкоємцями визнано відповідні частки у праві власності на будівлю офісного центру.

Також, вказане нерухоме майно було визнано речовим доказом у кримінальній справі №052200500030, порушеній відносно ОСОБА_7 за ознаками шахрайства, та постановою слідчого Генеральної прокуратури України передано на відповідальне зберігання Телекомпанії Чорне море у вигляді ТОВ. Підставою для передання став зазначений вище договір оренди від 27.12.2004 р.

Заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 25.03.2015 року у справі №1512/2-1901/11 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_2 до ОСОБА_6 та телекомпанії Чорне море у вигляді ТОВ про визнання недійсним договору оренди, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 10.03.2016 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20.07.2016 року, договір оренди нерухомого майна з правом викупу від 27.12.2004 року, укладений між ОСОБА_6 та ТК Чорне море у вигляді ТОВ, визнаний недійсним.

На підставі телеграми Заступника Генерального прокурора України В. Шокіна №10/102 від 06.07.2005 року, Першою одеською державною нотаріальною конторою до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 06.07.2005 був внесений запис про арешт нежитлового будинку АДРЕСА_1 .

За час розгляду судових справ та здійснення розслідування в кримінальному провадженні з 2005 по 2011 роки, окрім зазначеного арешту, на будівлю офісного центру було накладено загалом вісім обтяжень.

Щодо реєстрації частки у праві власності на будівлю офісного центру за ОСОБА_1 .

Під час допиту в судовому засіданні, в якості свідка ОСОБА_2 повідомив, що після того, як відповідачу виповнилося 18 років, його мати - ОСОБА_3 , вигнала його з будинку, в якому вони разом проживали, та повідомила, що позбавить його всього майна, яке він мав отримати від свого батька.

У зв`язку з цим відповідач звернувся до ОСОБА_2 з проханням допомогти знайти житло, а також допомогти захистити його права на спадкове майно. Відповідач знав, що спадкові права ОСОБА_2 на це ж майно захищає ЮК Лекс Ноледж та вже є суттєві результати у відновленні прав на спадщину. Тому відповідач наполягав, щоб ОСОБА_2 познайомив з адвокатами цієї компанії. В результаті цього, 18.04.2016 між ОСОБА_1 та ЮК Лекс Ноледж був укладений договір про надання правової допомоги.

Свідок ОСОБА_2 також зазначив, що оскільки він, ОСОБА_1 та ОСОБА_10 є дітьми померлого їх батька ОСОБА_4 , то всі вони, за умови відсутності заповіту, мають право на спадкування на одне й теж майно. Таким чином, їх майнові інтереси є спільними, а також спільними є правові та фактичні перешкоди щодо набуття прав на спадкове майно.

Це ж саме підтвердив й відповідач під час його допиту 16.02.2017 р. в якості потерпілого у кримінальній справі №420141600000000502.

Суд також звертає увагу на те, що адвокатом відповідача під час цієї слідчої дії, була ОСОБА_11 , яка згідно ордеру серії ОД №201265 від 15.02.2017 р. є працівником ЮК Лекс Ноледж . А під час додаткового допиту ОСОБА_1 як потерпілого 15.06.2017 року правову допомогу на підставі ордеру серії ОД №201328 від 14.06.2017 року йому надавав адвокат Оксюта В.В., який також працював в ЮК Лекс Ноледж .

Відповідно до інформаційної довідки №52106329 від 26.01.2016, станом на дату укладення між сторонами договору про надання правової допомоги, право власності на нежитлову будівлю офісного центру за адресою: АДРЕСА_1 , було зареєстровано за ОСОБА_9 на підставі договору дарування від 28.01.2005 р.

В інформаційній довідці №59300565 від 18.05.2016 року зазначено, що 14.04.2016 право власності ОСОБА_9 на будівлю офісного центру скасовано за заявою ОСОБА_2 .

Далі, як зазначає позивач, з метою реєстрації права власності за спадкоємцями та у зв`язку з наявною у вищевказаному рішенні Київського районного суду м. Одеси від 07.06.2013 №1512/2-1074/11 описки щодо площі нерухомого майна, право на яке підлягало реєстрації, була подана заява про виправлення описки. Ця заява не була вирішена в передбачений законодавством строк, оскільки в суді були відсутні матеріали справи. Через це були подані відповідні заяви з метою повернення з прокуратури, де в той час знаходилась справа, до суду.

Таким чином, ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 25.07.2016 року, залишеною без змін апеляційним судом Одеської області 27.03.2017 року, було виправлено описку, допущену в мотивувальній та резолютивній частинах рішення Київського районного суду м. Одеси від 07.06.2013 року у справі №1512/2-1074/11 стосовно зазначення розміру загальної площі нежитлової будівлі офісного центру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: замість зазначеної у рішенні загальної площі 631,1 кв.м., вказано загальну площу - 631,4 кв.м.

06 квітня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до державного реєстратора з заявою про реєстрацію за ним частки у праві власності на нежитлову будівлю офісного центру. З картки прийому заяви №84383159 випливає, що до заяви ОСОБА_1 додав, зокрема, рішення Київського районного суду м. Одеси №1512/2-1074/11; ухвалу Київського районного суду м. Одеси №1512/2-1074/11; ухвалу апеляційного суду Одеської області №22-ц/785/1685/17; лист КП Бюро технічної інвентаризації №469930.72.16; лист КП Бюро технічної інвентаризації №469929.72.16; лист ДП Національні інформаційні системи Міністерства юстиції України №1359/01-09; лист ДП Національні інформаційні системи Міністерства юстиції України №1335/01-14/16; інформаційну довідку №67250127.

Отже, з метою реєстрації права власності відповідач використав судові рішенні, які були ухвалені за заявами ОСОБА_2 , інтереси якого представляла ЮК Лекс Ноледж . В свою чергу зазначені листи КП Бюро технічної інвентаризації та ДП Національні інформаційні системи Міністерства юстиції України були видані у відповідь на звернення ОСОБА_2 .

Під час допиту в якості свідка, ОСОБА_2 повідомив, що всі згадані звернення від його імені були підготовлені адвокатами ЮК Лекс Ноледж , а отримані на них відповіді згодом були надані ОСОБА_1 з метою реєстрації за ним права власності.

12.04.2017 рішенням державного реєстратора Дегтяру М.С. було відмовлено у державній реєстрації права власності на нерухоме майно у зв`язку з тим, що до заяви про реєстрацію заявником додано копію ухвали Київського районного суду м. Одеси №1512/2-1074/11 від 25.07.2016, яка не була оформлена належним чином та не містила відмітки про набрання законної сили.

У зв`язку з цим 30.03.2017 року та 04.04.2017 року ЮК Лекс Ноледж звернулася до судів першої та апеляційної інстанцій з метою отримання належним чином оформлених судових рішень.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №86430674 від 04.05.2017, право власності на 1/8 частку було зареєстровано за ОСОБА_1 26.04.2017.

З викладеного, суд доходить до висновку, що реєстрації за відповідачем частки у праві власності на приміщення офісного центру передувала значна за обсягом та часом робота ЮК Лекс Ноледж , в результаті якої були отримані необхідні для реєстрації документи та усунуті перешкоди в цьому.

У зв`язку з цим, суд не погоджується з твердженням відповідача, що позивач не вчинив жодних дій на виконання договору від 18.04.2016 року про надання правової допомоги, а також що частка у праві власності на нерухоме майно було зареєстрована за ОСОБА_1 виключно в результаті вчинених ним самостійно дій зі звернення до державного реєстратора. Суд не вважає обґрунтованим таке твердження відповідача також тому, що для реєстрації права власності на майно не достатньо лише та виключно звернутися з відповідною заявою. Для цього необхідно мати законодавчі підстави для реєстрації та їх документальне підтвердження.

Реєстрація права власності за відповідачем відбулася після того, як він уклав з позивачем договір про надання правової допомоги, та після того, як позивачем були вчинені дії з метою отримання необхідних для реєстрації документів.

Слід зазначити, що відповідач не доводить того, що у нього були претензії до якості, обсягу чи терміновості виконуваної позивачем роботи. В матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 був незадоволений роботою ЮК Лекс Ноледж або звертався до останньої з відповідними претензіями протягом всього строку дії укладеного між ними договору.

Ці обставини суд також вважає доказом того, що ЮК Лекс Ноледж не була бездіяльною у питанні надання ОСОБА_1 правової допомоги.

Необхідно зауважити, що обставини про належне виконання позивачем своїх обов`язків за договором з відповідачем, стали предметом дослідження кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

25 квітня 2019 року, тобто після початку розгляду судом позову ЮК Лекс Ноледж до ОСОБА_1 , останній звернувся до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області зі скаргою, в якій стверджував, що адвокати цієї компанії не вчинили жодних дій з виконання укладеного між ними договору про надання правової допомоги, а реєстрація права власності за ОСОБА_1 була здійснена ним особисто без допомоги адвокатів. У зв`язку з цим ОСОБА_1 просив застосувати до адвоката ЮК Лекс Ноледж Сопільняка В.Ю. найсуворіші заходи дисциплінарного стягнення.

27 серпня 2019 року зазначений орган прийняв рішення, яким відмовив у порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_12 . Підставою для такого рішення зазначено те, що під час перевірки та аналізу наданих сторонами документів встановлено, що адвокати ЮК Лекс Ноледж Свида К.В., Сопільняк В.Ю., надавали правову допомогу та здійснювали представництво інтересів ОСОБА_1 у цивільних, кримінальних та адміністративних провадженнях та для належного здійснення представництва складались та подавались різноманітні заяви, клопотання, позови від імені клієнта. Надані адвокатом Сопільняком В.Ю. документи спростовують посилання скаржника, що адвокати не здійснювали жодних дій за укладеним договором.

Таким чином, розглядаючи скаргу ОСОБА_1 , Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Одеської області прийшла до висновку, що адвокати ЮК Лекс Ноледж під час надання правової допомоги ОСОБА_1 провели великий за об`ємом обсяг діяльності, діяли в інтересах клієнта для досягнення мети, визначеної в договорі про надання правової допомоги.

З матеріалів справи також випливає, що не зважаючи на реєстрацію частки у праві власності на нерухоме майно, воно перебувало у володінні ТК Чорне море у вигляді ТОВ, якому було передано на відповідальне зберігання як речовий доказ у кримінальному провадженні.

У зв`язку з цим адвокати ЮК Лекс Ноледж зверталися до органів досудового слідства з клопотанням скасувати відповідні рішення слідчих та повернути майно його власникам. А коли у задоволенні таких вимог було відмовлено, ЮК Лекс Ноледж оскаржила відмову до суду.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 25.04.2017 року по справі №490/967/17 постанову слідчого в ОВС СВ прокуратури Миколаївської області Шаповалова О.В. від 16.02.2017 про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про повернення речового доказу було скасовано, а також скасовано постанову слідчого в ОВС Генеральної прокуратури України Гарника О.А. про передачу нерухомого майна - нежитлової будівлі офісного центру по АДРЕСА_1 на відповідальне зберігання ТК Чорне море у вигляді ТОВ від 31.01.2006 р.

За матеріалів справи також випливає, що й після цього майна не було передано у володіння власників, у зв`язку з чим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в присутності адвокатів ЮК Лекс Ноледж звернулися до ГУНП в Одеській області з заявою про вчинене кримінальне правопорушення.

В результаті цих дій нерухоме майно було повернуто власникам у володіння.

Окрім зазначених вище проваджень адвокати ЮК Лекс Ноледж представляли інтереси ОСОБА_1 й в інших судових справах.

29.06.2016 року ОСОБА_9 звернувся до Київського районного суду м. Одеси з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами зазначеного вище рішення Київського районного суду м. Одеси від 07.06.2013 року у справі №1512/2-1074/11, в якому було визнано, зокрема, за ОСОБА_1 частки у праві власності на будівлю офісного центру.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 07.07.2017 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 11.12.2017 року та постановою Верховного Суду від 19.03.2018 року, заяву ОСОБА_9 залишено без задоволення.

Як було вже зазначено, нерухоме майно - будівля офісного центру, мала зареєстровані численні обтяження. За умовами укладеного між сторонами договору про надання правової допомоги, позивач також взяв на себе зобов`язання надавати таку допомогу й щодо скасування наявних на момент укладення даного договору записів про проведену державну реєстрацію обтяжень.

20.04.2016 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Першої одеської нотаріальної контори, в якому просив визнати протиправними дії щодо накладення арештів на будівлю офісного центру та скасувати їх.

Інтереси ОСОБА_1 під час розгляду вказаного позову судами першої та апеляційної інстанцій представляли адвокати ЮК Лекс Ноледж . В результаті цього 09.11.2016 року Одеський апеляційний адміністративний суд прийняв постанову у справі №815/1907/16, якою позов задовольнив повністю.

На підставі зазначеної постанови адвокат ЮК Лекс Ноледж , представляючи інтереси ОСОБА_1 , подала до Першої одеської державної нотаріальної контори заяву про виконання постанови апеляційного суду від 09.11.2016 р., яка була виконана нотаріусом 26.11.2016 р.

Також, адвокати ЮК Лекс Ноледж надавали правову допомогу Дегтяру М.С. в кримінальних провадженнях №42014160000000172 за обвинуваченням судді ОСОБА_13 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.375 КК України, та №12016160500005384 щодо шахрайського заволодіння спадковим майном, в яких від імені позивача були подані цивільні позови. У кримінальному провадженні №42014160000000502 адвокати ЮК Лекс Ноледж надавали ОСОБА_1 правову допомогу як потерпілому під час проведення слідчих дій.

Суд звертає увагу, що відповідач не спростував зазначених вище обставин, а тому суд доходить до висновку, що позивач виконав свої зобов`язання перед відповідачем, які передбачені договором про надання правової допомоги від 18.04.2016 р.

За своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, що регулюється Главою 63 ЦК України та загальними положенням про договір, передбаченими Главою 52 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 903 ЦК України визначено, що у разі, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

До загальних засад цивільного законодавства, які передбачені в ст.3 ЦК України, відносяться принципи справедливості, добросовісності і розумності. Ці принципи відіграють важливу роль також у зобов`язаннях, а отже й у договірних відносинах, які відповідно до ч. 3 ст. 509 ЦК України, мають ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Добросовісність це стандарт поведінки розумної, чесної і порядної людини. Цей принцип встановлює загальний обов`язок сторін договору - діяти з врахуванням чесної ділової практики, зокрема таким чином, щоб уникати порушення однією стороною того, на що правомірно та обґрунтовано очікувала інша сторона під час укладення договору. Принцип добросовісності у зобов`язальному праві передбачає сумлінну і чесну поведінку суб`єктів при виконанні суб`єктивних обов`язків і здійснення суб`єктивних прав у зобов`язальних відносинах.

У зв`язку з цим, поведінка ОСОБА_1 , який, взамін надання йому позивачем правової допомоги, взяв на себе обов`язок оплатити її, однак не зробив цього, а також відмова відповідача від договору після того, як він був виконаний позивачем, не може вважатись добросовісною.

Таким чином, суд доходить до висновку, що до 26.07.2017 року, тобто протягом трьох місяців після того, як 26.04.2017 року за відповідачем була зареєстрована частка у праві власності на приміщення офісного центру, ОСОБА_1 мав сплатити позивачу гонорар за договором про надання правової допомоги від 18.04.2016 р.

Щодо розміру гонорару, то як було зазначено вище, у додатку до договору про надання правової допомоги сторони вказали, що він становить 50% від ринкової вартості належної ОСОБА_1 частки у праві власності на нерухоме майно - нежитлову будівлю офісного центру, розташовану в АДРЕСА_1 та 50% від ринкової вартості належної ОСОБА_1 частки у праві власності на нерухоме майно - житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

Цей гонорар мав бути сплачений не пізніше ніж через три місяці після державної реєстрації за ОСОБА_1 права власності на частку у зазначеному майні (п.2 додатку до договору).

Під час розгляду справи за заявою позивача ПП Одеський науково-дослідницький центр експертних досліджень ім. Скибінського С.С. була проведена судова оціночно-будівельна експертизи, на вирішення якої було поставлено питання про ринкову вартість 1/8 частини нежитлової будівлі офісного центру за адресою: АДРЕСА_1 .

За висновком експерта №037/2018 від 12.03.2018р. ринкова вартість 1/8 частини зазначеного нерухомого майна становить 1 641 167 грн., що еквівалентно 62 894 доларам США.

У заяві про зменшення позовних вимог від 20.03.2018 року, позивач навів розрахунок ціни позову, виходячи з офіційного курсу валют, встановленого Національним Банком України, який на той час становив 26,4360 грн. за 1 долар США. Таким чином розмір обрахованого позивачем гонорару, який має сплатити відповідач, становить 831 332,89 грн. (62 894,00 х 50% х 26,4360).

Враховуючи принцип диспозитивності, а також те, що позивач не уточнював свого розрахунку у зв`язку зі збільшенням офіційного курсу валют станом на день ухвалення рішення, суд вважає достатніми для задоволення зазначені вище розрахунки позовних вимог.

Суд також покладає на відповідача понесені позивачем судові витрати.

Відповідно до положень ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Позивач надав попередній розрахунок судових витрат, відповідно до якого орієнтовна сума судових витрат, які позивач передбачає понести, становить 21 674,50 грн., з яких 15 674, 50 грн. - судовий збір за подання позовної заяви, 6 000,00 грн. - витрати на проведення експертизи.

Вказані судові витрати були сплачені позивачем, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими квитанціями від 21.11.2017 року та платіжним дорученням №14 від 01.03.2018 р.

Також, під час подання позивачем заяви про забезпечення позову, ним було сплачено 1 051,00 грн. судового збору.

Отже, всього позивач поніс 22 725, 50 грн. судових витрат.

Положеннями частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Також необхідно вказати, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

За таких обставин, розглянувши справу в межах визначених предмету спору та підстав позову, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення позову, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а тому суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Згідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 831 332, 89 (вісімсот тридцять одну тисячу триста тридцять дві) гривні 89 копійок. Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що з відповідача слід стягнути суму судового збору у розмірі 8313 (вісім тисяч триста тринадцять) гривень.

Керуючись ст.ст. 509, 526, 903 ЦК України, ст. ст. 76, 81, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов адвокатського об`єднання Юридична компанія Лекс Ноледж до ОСОБА_1 про стягнення боргу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 , паспорт: НОМЕР_2 , виданий Київським РВ у м. Одесі ГУДМС України в Одеській області 10.12.2013 р.) на користь адвокатського об`єднання Юридична компанія Лекс Ноледж (ідентифікаційний код юридичної особи 34319706, адреса місцезнаходження: м. Одеса, вул. Тополина, 12, оф. 83) суму боргу в розмірі 831 332, 89 (вісімсот тридцять одну тисячу триста тридцять дві) гривні 89 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 , паспорт: НОМЕР_2 , виданий Київським РВ у м. Одесі ГУДМС України в Одеській області 10.12.2013 р.) на користь адвокатського об`єднання Юридична компанія Лекс Ноледж (ідентифікаційний код юридичної особи 34319706, адреса місцезнаходження: м. Одеса, вул. Тополина, 12, оф. 83) суму судових витрат пропорційно до задоволених вимог в розмірі 8313 (вісім тисяч триста тринадцять) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається через Приморський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня з дня складення повного судового рішення.

Суддя Л. М.Чернявська