Рішення

від 28.10.2020 по справі 910/7258/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.10.2020Справа № 910/7258/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Ваховської К.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальності "ЕСКАДОР" (03040, м. Київ, вул. М. Стельмаха, 10-А, оф. 317)

до Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "Сантрейд" (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 19-21-А)

про внесення змін до договору та стягнення 625 542,02 грн

та за зустрічним позовом Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "Сантрейд" (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 19-21-А)

до Товариства з обмеженою відповідальності "ЕСКАДОР" (03040, м. Київ, вул. М. Стельмаха, 10-А, оф. 317)

про стягнення 2 575 138,46 грн

за участю представників

від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним): Медведєв С.В.

від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним): Вілінський С.І.

У судовому засіданні 28.10.2020, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальності "ЕСКАДОР" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "Сантрейд" про внесення змін до договору стягнення 625 542,02 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору поставки №60392481 від 04.03.2020, а саме часткової оплати поставленого позивачем товару, у відповідача виникла заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальності "ЕСКАДОР" у розмірі 625 542,02 грн, що становить 20% вартості поставленого товару, яку позивач просить стягнути в судовому порядку. Крім того, враховуючи вищевикладене, а також ненадсилання відповідачем підписаних документів на адресу позивача та пандемію коронавірусної інфекції в Україні, що є істотною зміною обставин, які мають ознаки форс-мажору, позивач просить суд внести зміни у договір поставки №60392481 від 04.03.2020, а саме п. 3.1. викласти в наступній редакції: "3.1. Продавець зобов`язується поставити 308,3 метричних тон з опціоном +5,0/-0,5 % за вибором Продавця".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2020 на підставі ст. 174 Господарського процесуального кодексу України позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСКАДОР" було залишено без руху.

Позивачем у строк, встановлений судом, було усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2020 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/7258/20 та вирішив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні 22.07.2020.

06.07.2020 до канцелярії суду надійшла зустрічна позовна заява Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "Сантрейд" до Товариства з обмеженою відповідальності "ЕСКАДОР" про стягнення збитків та штрафних санкцій у розмірі 2 575 138,46 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2020 зустрічний позов об`єднано в одне провадження з первісним позовом у справі № 910/7258/20, підготовче засідання призначено на 22.07.2020.

07.07.2020 через загальний відділ діловодства суду від відповідача за первісним позовом надійшов відзив на первісну позовну заяву, у якому останній заперечуючи проти позову зазначає, що наявні у матеріалах справи докази та фактичні обставини спростовують твердження позивача щодо настання строку оплати 308,3 т. товару, оскільки через невиконання позивачем свого зустрічного зобов`язання з поставки всього обсягу товару не було визначено фактичну якість поставленого товару, а саме в частині визначення середньозваженого показника олійності, як це вимагає п. 6.1. та 4.1 договору. Відповідач за первісним позовом також зазначає, що позивачем не доведено наявності одночасно всіх умов, з якими ч. 4 ст. 652 ЦК України визначає можливість внесення змін у договір поставки внаслідок істотної зміни обставин, на які посилається Товариства з обмеженою відповідальності "ЕСКАДОР".

14.07.2020 через загальний відділ діловодства суду від позивача за первісним позовом надійшла відповідь на відзив, у якій останній не погоджуючись з доводами відповідача зазначає, що за умовами оплати, передбаченої п. 6.1. та 6.2 договору поставки та пункту Б1 Додаткової угоди № 1 від 04.03.2020 до договору, відповідач отримавши через електронну пошту та Нову пошту необхідні документи, зобов`язаний був здійснити протягом 2-х робочих днів доплату у розмірі 20% за фактично поставлений товар. Крім того, у відповіді на відзив позивач за первісним позовом зауважує, що обставини, які наведені у позовній заяві, в їх сукупності, є істотними, а тому у випадку передбачення вказаних обставин, договір би не укладався з боку Товариства з обмеженою відповідальності "ЕСКАДОР" або був би укладений на інших умовах. В додатках до відповіді на відзив міститься також заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач за первісним позовом просить суд зменшити розмір позовних вимог, з огляду на розрахунок Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "Сантрейд" від 11.06.2020, що був наданий у відзиві на позовну заяву, та який визначається позивачем, стягнувши з відповідача за первісним позовом 579 810,76 грн.

21.07.2020 через загальний відділ діловодства суду від Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "Сантрейд" надійшли заперечення на відповідь на відзив, відповідно до яких останній вважає, що оскільки на момент подання позову позивач не здійснив поставку всього товару за договором, не визначив остаточну ціну фактично поставлених партій товару у відповідності до їх фактичної якості та не надав відповідачу відповідні первинні документи за такою ціною товару, що вимагається п. 4.1.1. та п. 6.1 договору, то відповідач за первісним позовом не міг та не може вважатися таким, що перебуває у простроченні з оплати товару у розмірі 308,300 т. При цьому, вимога позивача щодо зменшення загального обсягу товару, який мав бути поставлений за договором поставки, направлена, за доводами відповідача, лише на безпідставне перекладення на відповідача об`єктивних ризиків, які пов`язані із здійсненням підприємницької діяльності.

У судовому засіданні 22.07.2020 відповідачем за зустрічним позовом подано відзив на зустрічну позовну заяву, відповідно якої останній зазначає, що позивач за зустрічним позовом укладаючи договори з іншими постачальниками, виходив з власного комерційного ризику, без доведення того, що у період укладення договорів заміщення саме ціни, які були у них встановлені, були актуальними на ринку та Дочірнє підприємств з іноземною інвестицією "Сантрейд" не могло купити аналогічний товар за нижчими цінами. Крім того, за доводами Товариства з обмеженою відповідальності "ЕСКАДОР" відповідач не має права заявляти вимоги щодо стягнення штрафних санкцій, оскільки останнім не було належним чином виконано зобов`язання за договором.

У судовому засіданні 22.07.2020 суд на місці ухвалив частково задовольнити клопотання відповідача за первісним позовом про витребування доказів, яке містилось у відзиві на первісну позовну заяву, прийняти до розгляду заяву позивача за первісним позовом про зменшення розміру позовних вимог та відкласти підготовче засідання на 02.09.2020.

06.08.2020 до канцелярії суду надійшов лист Головного управління державної податкової служби у м. Києві, у якому повідомляється, що відповідно до інформаційного реєстру ДПС України, станом на 29.07.2020 наявна інформація щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальником ТОВ Ескадор за період 01.04.2020 по 30.05.2020 виданих податкових накладних з відображенням номенклатури товару соняшника врожаю 2019 року, насіння соняшника (з кодом УКТЗЕД -120600).

17.08.2020 через загальний відділ діловодства суду надійшла інформаційна довідка Товариства з обмеженою відповідальності "ЕСКАДОР" щодо господарських операцій з поставки останнім в період з 01.04.2020 по 30.05.2020 на користь третіх осіб насіння соняшнику врожаю 2019 року.

У судовому засіданні 02.09.2020 суд на місці ухвалив долучити до матеріалів справи клопотання Товариства з обмеженою відповідальності "ЕСКАДОР" про долучення доказів.

02.09.2020 через загальний відділ діловодства суду надійшла відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву та клопотання про поновлення строку для подання відповіді на відзив.

15.09.2020 до канцелярії суду надійшли також письмові пояснення відповідача за первісним позовом за результатом виконання ухвали суду від 22.07.2020 про витребування доказів.

У судовому засіданні 16.09.2020 суд на місці ухвалив поновити строк для подання відповіді на відзив, долучити відповідь на відзив до матеріалів справи, закрити провадження у справі та призначити її розгляд по суті на 07.10.2020.

У судовому засіданні 07.10.2020 суд заслухав представника Товариства з обмеженою відповідальності "ЕСКАДОР", який підтримав заявлені ним позовні вимоги та надав пояснення по суті спору. Представник Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "Сантрейд" просив задовольнити зустрічний позов та відмовити у задоволенні первісного позову. Відповідно до ст. 216 ГПК України суд оголосив перерву в судовому засіданні до 28.10.2020.

У судовому засіданні 28.10.2020, за участі представників сторін, суд продовжив розгляд справи по суті та перейшов до судових дебатів.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

04 березня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальності "ЕСКАДОР" (надалі- позивач за первісним позовом, постачальник) та Дочірнім підприємством з іноземною інвестицією "Сантрейд" (надалі - відповідач за первісним позовом, покупець) був укладений договір поставки №60392481 (надалі- договір).

Відповідно до п. 1.1. та п. 3.1. договору продавець зобов`язався продати та поставити, а покупець зобов`язався оплатити і прийняти товар соняшник врожаю 2019 року у кількості 1000 метричних тон з опціоном +5,0/-5,0 % за вибором продавця.

Додатковою угодою № 1 від 31.03.2020 до договору сторони погодили змінити п. 5.2. договору, виклавши його в наступній редакції: 5.2. Продавець зобов`язується відвантажити весь об`єм товару за реквізитами поставки, вказаними у п. 5.1. у строки з 04.03.2020 до 30.04.2020 обидві дати включно. Вантажовідправником товару є особа, яка зазначена у відповідній транспортній накладній .

Датою поставки та момент переходу права власності вважається дата (момент) документальної (у відповідній товарно-транспортній накладній та/чи акті приймання-передачі) фіксації факту видачі перевізником товару Вантажоотримувачу у пункті поставки (п. 5.3. договору).

Відповідно до п. 5.4. договору кількість та якість товару визначаються у пункті поставки та є остаточними згідно даних Вантажоодержувача, зокрема згідно реєстру вивантаження транспортних засобів та результатів досліджень лабораторії вантажоотримувача.

Згідно з п. 6.1. договору покупець здійснює оплату в український гривнях шляхом банківського переказу вартості товару на поточний банківський рахунок продавця. Покупець зобов`язується проводити оплату кожної партії товару у два етами:

- 80% вартості відповідної партії товару сплачується покупцем протягом 2-х робочих днів з дати поставки товару і визначення фактичної кількості та якості поставленого товару згідно умов цього договору, а також після отримання покупцем всіх документів на товар, що визначені у п.6.1.1. цього договору;

- остаточний розрахунок проводиться покупцем протягом 2-х робочих днів після: а) отримання покупцем документів, що визначені у п. 6.1.1. договору (якщо їх не було надано раніше) та у п. 6.1.2., а також після б) завершення здійснення покупцем перевірки правильності реєстрації продавцем відповідної податкової накладної в ЄРПН, за умови відсутності порушень з боку продавця встановлених законом вимог щодо реєстрації та належного заповнення податкових накладних.

Пунктом 6.1.1. договору документи для часткової оплати:

а) товарно-транспортні накладні на товар з відміткою вантажоотримувача про прийняття товару по кількості та якості;

б) оригінал акту перерахунку ціни відповідної партії товару;

в) засвідчена печаткою продавця копія реєстру Вантажоотримувача про вивантаження транспортних засобів із зазначенням ваги та якості прийнятого товару;

г) оригінал видаткової накладної або акту приймання-передачі на відповідну фактичну кількість поставленого товару;

д) оригінал чи засвідчена продавцем (печатка та підпис) копія рахунку на оплату вартості поставленого товару за ціною згідно з атом перерахунку ціни відповідної партії товару.

6.1.2. Документи для остаточної оплати:

а) оригінал рахунку на оплату вартості отриманого товару за ціною згідно з атом перерахунку ціни відповідної партії товару;

б) засвідчена підписом та печаткою продавця роздруківка електронної квитанції про реєстрацію продавцем відповідної податкової накладної у ЄРПН;

в) оригінал відвантажувальних документів, визначені в п.6.1.1 договору (у разі, якщо спочатку для оплати було прийнято засвідчені копії).

Відповідно до п. 4.1. договору базова ціна товару без податку на додану вартість (ПДВ) за цим договором складає 8 500,00 грн за одну метричну тону. Базова ціна з ПДВ за цим договором складає 10 200,00 грн за одну метричну тону.

Загальна базова вартість по цьому договору товару складає 8 500 000,00 грн без ПДВ, з ПДВ - 10 200 000,00 грн (п. 4.2. договору).

Цей договір вступає в силу з дати підписання та діє до повного виконання своїх зобов`язань. У випадку поставки всього об`єму товару продавцем в строки по договору (відповідно до п.5.2. або окремих додатків до договору) строк дії договору вважається продовженим до моменту оплати поставленого товару (п. 11.1. договору).

На виконання умов договору позивачем за первісним позовом в період 06.03.2020 по 07.04.2020 було поставлено Дочірньому підприємству з іноземною інвестицією "Сантрейд" 308,3 метричних тон соняшнику, про що свідчать видаткові накладні №26 від 06.03.2020, №29 від 07.03.2020, №32 від 13.03.2020, №35 від 15.03.2020, №36 від 18.03.2020, №37 від 20.03.2020, №38 від 27.03.2020, №39 від 27.03.2020, №40 від 31.03.2020, №41 від 07.04.2020, та товаро-транспортні накладні.

На підставі виставлених Товариством з обмеженою відповідальності "ЕСКАДОР" рахунків та акті перерахунку ціни партії товару, поставлених згідно видаткових накладних, відповідач за первісним позовом здійснив часткову оплату поставленого товару на суму 2 502 168,07 грн, інша частина товару була залишена Дочірнім підприємством з іноземною інвестицією "Сантрейд" без оплати.

Листом -претензією вих. №16 віл 28.04.2020 позивач за первісним позовом звернувся до Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "Сантрейд" з вимогою невідкладно здійснити повну доплату за поставлений товар згідно договору поставки №60392481 від 04.03.2020.

30.04.2020 листом вих. №01/2904 відповідач за первісним позовом повідомив Товариство з обмеженою відповідальності "ЕСКАДОР" про необхідність поставки товару у кількості 692 тони до 30.04.2020, в іншому випадку буде здійснено заміщення недопоставленого насіння соняшника шляхом придбання такого обсягу товару та такої ж якості у третіх осіб з покладенням на постачальника зобов`язання відшкодувати збитки.

Листами вих. №19 від 05.06.2020 та №21 від 14.05.2020 позивач за первісним позовом звертався до відповідача з вимогою доплатити кошти за поставлений товар, підписати документи по спірному договору та врегулювати спір мирним шляхом.

За доводами позивача, всупереч вчинення ним дій щодо досудового врегулювання спору, відповідач не здійснив оплати повної оплати поставленого товару, що стало наслідком звернення Товариства з обмеженою відповідальності "ЕСКАДОР" з позовом про стягнення недоплаченої вартості поставленого товару у розмірі 579 810,76 грн (з урахуванням заяви про зменшення розміру первісних позовних вимог).

Крім того, позивач за первісним позовом зазначає, що незважаючи на надіслані ним на адресу відповідача листи №12 від 25.03.2020, №15 від 17.04.2020 щодо зміни умов договору в частині п. 3.1. договору, Дочірнє підприємство з іноземною інвестицією "Сантрейд" не погодилось на зміну умов договору чи його розірвання, а тому посилаючись на п. 2.ст. 651 ЦК України та на істотну зміну обставин, які мають ознаки форс-мажору, а саме пандемію корона вірусної інфекції в Україні та світі, Товариство з обмеженою відповідальності "ЕСКАДОР" просить суд внести зміни у договір поставки №60392481 від 04.03.2020, а саме п. 3.1. викласти в наступній редакції: "3.1. Продавець зобов`язується поставити 308,3 метричних тон з опціоном +5,0/-0,5 % за вибором Продавця".

Разом з тим, Дочірнє підприємство з іноземною інвестицією "Сантрейд", заперечуючи проти первісних позовних вимог, звернулось із зустрічною позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальності "ЕСКАДОР" про стягнення збитків та штрафних санкцій у розмірі 2 575 138,46 грн.

В обґрунтування зустрічного позову Дочірнє підприємство з іноземною інвестицією "Сантрейд" зазначає, що всупереч умов договору №60392481 від 04.03.2020 Товариство з обмеженою відповідальності "ЕСКАДОР" порушило свої зобов`язання щодо своєчасної та повної поставки товару у строки та у кількості визначені даним договором, що стало підставою для нарахування останньому штрафних санкцій у розмірі 1 554 880,96 грн. Крім того, внаслідок неналежного виконання Товариством умов договору, Дочірнє підприємство з іноземною інвестицією "Сантрейд" понесло додаткові витрати (збитки) по придбанню аналогічного товару, який не був поставлений, у розмірі 1 020 257,00 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що заявлені первісні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальності "ЕСКАДОР" підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов до висновку, що останній за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до п. 1. ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із п. 6 ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Статтею 655 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

На підтвердження виконання позивачем за первісним позовом своїх зобов`язань за договором, останнім було надано видаткові накладні №26 від 06.03.2020, №29 від 07.03.2020, №32 від 13.03.2020, №35 від 15.03.2020, №36 від 18.03.2020, №37 від 20.03.2020, №38 від 27.03.2020, №39 від 27.03.2020, №40 від 31.03.2020, №41 від 07.04.2020 та товарно-транспортні накладні, відповідно до яких вбачається, що в період з 06.03.2020 по 07.04.2020 Товариством з обмеженою відповідальності "ЕСКАДОР" було поставлено Дочірньому підприємству з іноземною інвестицією "Сантрейд" 308,3 метричних тон соняшнику, 2019 року.

З долучених до матеріалів зустрічної позовної заяви копій вищевказаних накладних вбачається, що останні були підписані та скріплені печатками сторін без жодних зауважень та заперечень щодо поставленої продукції. Відповідачем за первісним позовом підтверджується, що фактично за договором №60392481 від 04.03.2020 було поставлено товару у кількості 308,3 т.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до умов договору відповідач за первісним позовом зобов`язався проводити оплату кожної партії товару у два етапи: - 80% вартості відповідної партії товару сплачується покупцем протягом 2-х робочих днів з дати поставки товару і визначення фактичної кількості та якості поставленого товару згідно умов цього договору, а також після отримання покупцем всіх документів на товар, що визначені у п.6.1.1. цього договору; - остаточний розрахунок проводиться покупцем протягом 2-х робочих днів після: а) отримання покупцем документів, що визначені у п. 6.1.1. договору (якщо їх не було надано раніше) та у п. 6.1.2., а також після б) завершення здійснення покупцем перевірки правильності реєстрації продавцем відповідної податкової накладної в ЄРПН, за умови відсутності порушень з боку продавця встановлених законом вимог щодо реєстрації та належного заповнення податкових накладних.

З наявних у матеріалах справи копій реєстрів автомашин, якими позивач за первісним позовом постачав товар, із зазначенням фактичної кількості та фактичних якісних параметрів такого товару по кожному транспортному засобу, відображені такі якісні параметри як вологість смітна домішка та олійність - МД (масова доля).

За умовами п.4.1. договору поставки відхилення визначених фактичних якісних параметрів Товару від базових якісних параметрів, за якими визначено базову ціну Товару, є підставою для перерахунку такої базової ціни Товару для встановлення остаточної ціни Товару, що підлягає оплаті.

Так, у відповідності до п.4.1. договору поставки, в редакції згідно додаткової угоди №1 від 04.03.2020, сторони домовилися, що Товар поставляється за базовою ціною 8 500,00грн./т., без ПДВ, і така базова ціна визначена, виходячи з наступних базових якісних параметрів Товару: Вологість - 8% , Сміттєва домішка - 15%, Олійність -51%, Олійна домішка - 15%.

Сторони також домовилися, що зазначена базова ціна Товару підлягає коригуванню сторонами: А) на дату фактичної поставки Товару, у зв`язку з поставкою Товару з гіршими за базові показники вологості та смітної домішки за операційний день по кожному транспортному засобу окремо та Б) на дату поставки останньої парти Товару, у разі якщо середньозважений показник олійності Товару щодо усього обсягу Товару за цим Договором виявиться меншим за 51%.

У такому випадку ціна та загальна вартість поставленого Товару згідно видаткових накладних не є остаточною до оплати Відповідачем, а підлягає перерахунку(коригуванню) згідно відповідної формули перерахунку, яка визначена в п.4.1. Договору поставки.

Судом встановлено, що внаслідок здійснення розрахунку середньозваженого показника олійності згідно п.4.1. Договору, на частково поставлений обсяг товару (308,3т.), такий показник ставитиме 50,03%, а отже, вартість усіх попередніх партій товару підлягає перерахунку (зменшенню) та становить 3 081 978,83 грн.

З матеріалів справи вбачається, що з огляду на виставлені позивачем за первісним позовом рахунки, акти перерахунку ціни партії товару, поставлених згідно видаткових накладних, податкові накладні з квитанціями про реєстрацію в ЄРПН, відповідач за первісним позовом здійснив лише часткову оплату поставленого товару на загальну суму 2 502 168,07 грн. Інша частина товару на суму 579 810,76 грн залишена Дочірнім підприємством без оплати.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

При цьому посилання відповідача за первісним позовом на відсутність у нього зобов`язання щодо оплати товару, яке було поставлено йому не в повному обсязі, та як наслідок неможливість визначення фактичної якості поставлено товару в частині визначення середньозваженого показника олійності, спростовується вищенаведеним.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки матеріали справи не містять доказів повної сплати відповідачем за первісним позовом поставленого згідно договору №60392481 від 04.03.2020 товару, а факт заборгованості останнього перед позивачем за первісним позовом належним чином доведений, документально підтверджений та строк виконання такого настав, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальності "ЕСКАДОР" в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню на суму 579 810,76 грн.

Що стосується позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальності "ЕСКАДОР" про внесення змін до договору поставки №60392481 від 04.03.2020, суд зазначає наступне.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як встановлено статтею 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Частиною 1 статті 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

В свою чергу, частиною 1-2 статті 652 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Таким чином, законодавство чітко визначає порядок внесення змін до договору, та передбачає, що таке внесення має відбуватися лише за згодою сторін угоди, а у випадку, коли певної згоди не досягнуто, заінтересована сторона вправі звернутися до суду, при умові одночасного існування чотирьох умов.

Існування одночасно умов, що відповідно до ч. 2 ст. 652 є необхідним для встановлення ускладнень у виконанні, достатніх для розірвання або зміни договору вимагає з`ясування змісту кожної окремо взятої умови.

Отже закон пов`язує можливість зміни договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених частиною 2 статті 652 Цивільного кодексу України.

При вирішенні питання про наявність підстав для внесення змін до договору на підставі наведеної статті необхідним є з`ясування усіх обставин, якими сторони керувались, укладаючи цей договір, а також надання їм правової оцінки щодо обставин, які істотно змінились, та наслідком чого може бути зміна умов договору. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 904/9906/17.

За доводами позивача, підставою для внесення змін у спірний договір є істотна зміна обставин, зокрема, пандемія коронавірусної інфекції в Україні та світі та запровадження позивачем дистанційної роботи своїх працівників; падіння курсу гривні до долара США станом на 30.03.2020 у порівнянні гривні до долара США на дату підписання Договору поставки, внаслідок чого зросли закупівельні ціни на с/г продукцію; відмова постачальників Позивача від поставки ними Товару для Позивача за відповідними договорами поставки між Позивачем і такими постачальниками через встановлення карантину.

Аналіз наведених позивачем обставин свідчить, що перша обставина (пандемія коронавірусної інфекції в Україні та введення в Україні Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 р. карантину та відповідних карантинних обмежень) належить до обставин, які мають ознаки форс-мажору, на що вказав сам позивач у своїй позовній заяві.

У пункті 10.3. договору встановлено, що достатнім доказом наявності форс-мажорних обставин є документ, виданий Торгово-промисловою палатою України.

Однак, позивачем не було надано документу, який би підтверджував наявність обставин непереборної сили (форс-мажору), а саме документу (сертифікату) Торгово-промислової палати України (ТПП України), що передбачено п.10.3 договору поставки.

Суд зазначає, що введення карантину не дає автоматичного права будь-якому суб`єкту підприємницької діяльності не виконувати свої договірні зобов`язання та не звільняє від відповідальності за таке невиконання перед контрагентами.

Кожен суб`єкт господарювання зобов`язаний окремо звертатися до ТПП України та доводити (обґрунтовувати) чи дійсно саме ця обставина (введення карантину) призвела до унеможливлення для заявника виконання конкретних договірних зобов`язань і чи не було інших (альтернативних) шляхів виконання зобов`язань.

Так само, відсутність у позивача персоналу не є форс-мажорною обставиною, оскільки ТОВ Ескадор не позбавлений права та можливості, навіть в умовах карантину, приймати на роботу нових працівників чи залучати третіх осіб на окремих договірних засадах для забезпечення виконання своїх зобов`язань перед ДП Сантрейд за договором поставки.

Згідно ст. 617 ЦК України не вважається також випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Аналогічне положення міститься також і в п. 3.2. Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) (нова редакція), затвердженого Рішенням Президії ТПП України від 18 грудня 2014 року № 44(5), а саме: не вважаються форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) фінансова та економічна криза, дефолт, зростання офіційного та комерційного курсів іноземної валюти до національної валюти, недодержання/порушення своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів тощо.

Наведені позивачем такі підстави як падіння курсу гривні до долара США, зростання цін закупівельні ціни на с/г продукцію; відмова постачальників Позивача від поставки ними Товару для Позивача за відповідними договорами поставки між Позивачем, за своєю природою не є об`єктивними обставинами, які унеможливлюють належне (своєчасне) виконання Позивачем поставки Товару за Договором поставки, а мають характер звичайних ризиків підприємницької діяльності, які визначені в cт. 42 ГК України та ст. 617 ЦК України.

Крім того, позивачем не доведено наявність одночасно всіх умов, з якими 4 ст. 652 ЦК визначає можливість внесення змін у договір поставки внаслідок істотної зміни обставин, а наведені позивачем підстави за своєю природою не є об`єктивними обставинами, які унеможливлюють належне (своєчасне) виконання позивачем поставки товару за договором, а мають характер звичайних ризиків підприємницької діяльності, які визначені в cт. 42 ГК України та cт. 617 ЦК України.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що запропоновані позивачем зміни до договору, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Що стосується заявлених Дочірнім підприємством з іноземною інвестицією "Сантрейд" зустрічних позовних вимог, суд зазначає наступне.

У відповідності до вищевказаного договору поставки ТОВ Ескадор зобов`язався здійснити Дочірньому підприємству з іноземною інвестицією Сантрейд поставку автомобільним транспортом 1000,00т. насіння соняшнику з відповідними якісними параметрами, зокрема, показником олійності не менше 51% на умовах DAP-Миколаївський морський торгівельним порт (Вантажоотримувач ТОВ Грінтур-Екс ), за ціною 10 200,00грн./т., з ПДВ та у строк до 30.04.2020.

Судом встановлено, що станом на 01.05.2020 та на момент звернення Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "Сантрейд" з зустрічним позовом, відповідач за зустрічним позовом поставив лише 308,3 т. насіння соняшнику, інша частина товару у розмірі 691.7 т на загальну вартість 7 055 340.00 гривень залишена з боку Товариства з обмеженою відповідальності "ЕСКАДОР" без поставки.

Пунктом 11.4. договору встановлено, що договір може бути розірваний за ініціативою покупця в односторонньому порядку без згоди продавця, у випадку прострочення поставки Товару або поставки Товару неналежної якості.

З матеріалів справи вбачається, що внаслідок прострочення відповідачем за зустрічним позовом поставки товару за договором, позивач за зустрічним позовом звернувся до останнього з претензією-вимогою №10-197 від 04.06.2020, у якій відповідно до п.п.7.3.1., 7.3.2., 11.4. договору поставки, ч. 3. ст. 612 ЦК та ст.615 ЦК України повідомив про одностороннє розірвання договору поставки та про необхідність відшкодування понесених збитків, а також сплати штрафних санкцій у вигляді пені та штрафу.

Вказана претензія була отримана відповідачем за первісним позовом 17.06.2020, проте залишена останнім без відповіді та задоволення.

У відповідності до п.7.3.1. договору поставки передбачена відповідальність продавця за прострочення поставки у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості товару, поставку якого була прострочена, а, в разі, якщо поставку прострочено більш ніж на 10 календарних днів Продавець додатково до пені зобов`язаний сплатити Покупцю штраф в розмірі 20% від непоставленого (недопоставленого) Товару. Штраф за цим пунктом сплачується відповідачем то від заподіяних позивачу збитків (штрафна неустойка).

У відповідності до п. 7.3.2. договору, ч.3. ст.612 ЦК та ст.615 ЦК України у випадку прострочення поставки покупець має право відмовитися від прийняття/поставки непоставленого (недопоставленого) Товару та його оплати, а Продавець при цьому зобов`язується відшкодувати покупцю всі понесенні у зв`язку з простроченням збитки, а також сплатити покупцю штраф у розмірі 20% від вартості непоставленого (недопоставленого) Товару. Штраф по цьому пункту сплачується продавцем незалежно від заподіяних покупцю збитків (штрафна неустойка).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1, 2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.2 статті 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

При цьому, суд зазначає, що чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, крім випадків, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. Заборона на застосування пені та штрафу прямо не випливає з закону чи із суті відносин сторін, що дозволяє здійснити відповідне врегулювання у договорі.

В даному випадку суд вважає, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить приписам статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України, а одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить приписам статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

З долученого до матеріалів справи розрахунку ціни позову вбачається, що при розрахунку пені, яка складає 143 812,96 грн, та штрафу у розмірі 1 411 068,00 грн, позивачем за зустрічним позовом було застосовано загальну вартість товару, поставку якого було прострочено у розмірі 7 055 340,00 грн, виходячи із обсягу товару, поставку якого було прострочено, у кількості 691,70 т та вартості 1т товару за договором у розмірі 10 200,00 грн (691,70 * 10 200,00).

При цьому, судом встановлено, що за умовами п. 3.1. договору продавець зобов`язався поставити 1000 метричних тон з опціоном +5,0/-5,0 % за вибором продавця.

Таким чином, з урахуванням п. 3.1. договору, судом здійснено перерахунок заявлених до стягнення штрафних санкцій, виходячи із загальної вартість товару, поставку якого було прострочено у розмірі 6 545 340,00 грн (де вартість обсягу товару, поставку якого було прострочено, складає 641,7 т. * вартість 1т товару за договором у розмірі 10 200,00 грн). Так, за розрахунком суду, до стягнення з відповідача за зустрічним позовом за період з 01.05.2020 по 17.06.2020 підлягає пеня у розмірі 133 052,81 грн та штраф у розмірі 1 309 068,00 грн, що свідчить про часткове задоволення зустрічних позовних вимог в цій частині.

Стосовно заявленої Дочірнім підприємством з іноземною інвестицією "Сантрейд" вимоги щодо стягнення збитків у розмірі 1 020 257,00 грн, суд зазначає наступне.

В силу ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками відповідно до пункту 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, зокрема, є втрати, які особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Збитки - це витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною у відповідності до ст. 224 Господарського кодексу України.

Статтею 225 Господарського кодексу України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Проте, позивачу потрібно довести суду факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов`язань та причинно-наслідковий зв`язок між невиконанням зобов`язань та заподіяними збитками.

При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов`язань для підприємства. Тоді як відповідачу потрібно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу.

За доводами позивача за зустрічним позовом, загальний розмір додаткових витрат (збитків), які поніс останній внаслідок невиконання Товариством з обмеженою відповідальності "ЕСКАДОР" належним чином умов договору поставки, сладає 1 020 257,00 грн, із розрахунку придбання аналогічного товару за мінімальною ціною із заміщуючих договорів.

Таким чином, у відповідності до ч.2 ст. 616 ЦК України Дочірнє підприємство з іноземною інвестицією "Сантрейд" вважає, що вжив всіх заходів щодо зменшення розміру збитків, які підлягають відшкодуванню, зокрема, придбавши товар у вищевказаних третіх осіб за ціною, яка була дещо менша за мінімальний поріг ринкових цін на товар згідно вищевказаної довідки Інформаційного агентства Украгроконсалт (вих. № 10//06/20 від 24.06.2020 року). Позивач за зустрічним позовом зазначає, що реальність здійснення третіми сторонами поставки товару за заміщуючими договорами поставки та розмір витрат на оплату вартості товару за договорами №60405121 від 04.05.2020, №60406278 від 08.05.2020 та №60408161 від 19.05.2020 підтверджуються відповідними первинними документами та довідкою обслуговуючого банку Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "Сантрейд" від 25.06.2020.

З долученого до матеріалів справи листа №01/2904 від 29.04.2020 вбачається, що позивач за зустрічним позовом повідомляв Товариство з обмеженою відповідальності "ЕСКАДОР" про відсутність підстав для внесення змін до договору щодо кількості товару, який підлягає поставці, та попереджував відповідача за зустрічним позовом, що у випадку недопоставки ним товару Дочірнє підприємство з іноземною інвестицією "Сантрейд" буде вимушене здійснити заміщення недопоставленого насіння соняшника шляхом придбання такого обсягу товару та такої ж якості у третіх осіб з покладанням на ТОВ Ескадор зобов`язання відшкодування збитків у розмірі позитивної різниці між ціною Товару згідно відповідних договору заміщення та ціною Товару за Договором поставки з ТОВ Ескадор .

Відповіді на вищевказаний лист матеріали справи не містять, при цьому відповідач за зустрічним позовом зазначає, що останній надійшов в день закінчення строку поставки 30.04.2020.

Суд звертає увагу, що для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов`язань та/або відшкодування позадоговірної шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Суд зазначає, що саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Дослідивши усі обставини та надавши оцінку зібраним у справі доказам в їх сукупності, врахувавши принцип диспозитивності та змагальності у судовому процесі, суд дійшов висновку, що Дочірнє підприємство з іноземною інвестицією "Сантрейд" укладаючи договори з іншими постачальниками, виходило з власного комерційного ризику. Останнім не було доведено, що у період укладення вищевказаних договорів заміщення, вказані у них ціни були актуальними, та у позивача за зустрічним позовом не було можливості придбати товар за цінами нижчими. Також, позивачем за зустрічним позовом не було належним чином доведено, що укладаючи договори поставки з іншими контрагентами було здійснено заміщення товару саме за спірним договором поставки №60392481 від 04.03.2020. Наявність укладених договорів з ПП Три-Ер та ТОВ Катеринопільський торговий дім не доводить сам факт понесених позивачем за зустрічним позовом збитків внаслідок неналежного виконання Товариством з обмеженою відповідальності "ЕСКАДОР" умов договору, а свідчить лише про домовленість Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "Сантрейд" з іншими суб`єктами господарської діяльності про покупку певної кількості товару за обумовленою ними ціною.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищезазначені обставини, дослідивши надані сторонами докази та матеріали справи, проаналізувавши зміст договорів та норми чинного законодавства, що регулює спірні відносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав щодо задоволення зустрічних позовних вимог Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "Сантрейд" щодо стягнення збитків у розмірі 1 020 257,00 грн.

Відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України суд покладає витрати сторін по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 129, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Первісні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальності "ЕСКАДОР" задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "Сантрейд" (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 19-21-А; ідентифікаційний код 25394566) на користь Товариства з обмеженою відповідальності "ЕСКАДОР" (03040, м. Київ, вул. М. Стельмаха, 10-А, оф. 317; ідентифікаційний код 32245617) заборгованість у розмірі 579 810 (п`ятсот сімдесят дев`ять тисяч вісімсот десять) грн 76 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 8 697 (вісім тисяч шістсот дев`яносто сім) грн 16 коп.

3. В іншій частині первісних позовних вимог відмовити.

4. Зустрічні позовні вимоги Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "Сантрейд" задовольнити частково.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальності "ЕСКАДОР" (03040, м. Київ, вул. М. Стельмаха, 10-А, оф. 317; ідентифікаційний код 32245617) на користь Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "Сантрейд" (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 19-21-А; ідентифікаційний код 25394566) пеню у розмірі 133 052, (сто тридцять три тисячі п`ятдесят дві) грн 81 коп.; штраф у розмірі 1 309 068 (один мільйон триста дев`ять тисяч шістдесят вісім) грн 00 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 21 613 (двадцять одна тисяча шістсот тринадцять) грн 81 коп.

6. В іншій частині зустрічних позовних вимог відмовити.

7. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 03.11.2020

Суддя Л. Г. Пукшин