Рішення

від 27.08.2007 по справі 17/210-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/210-07

     ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

27.08.07                                                                                          Справа №  17/210-07

За позовом   Відкритого акціонерного товариства “Криворізьке рибоводне

                      сільськогосподарське підприємство”

до                   Товариства з обмеженою відповідальністю “КИЙ”

про                 стягнення 85 204,58 грн.

Суддя  Суховий В.Г.

Представники: згідно протоколу судового засідання

СУТЬ СПОРУ:

В господарський суд Київської області звернулося з позовом Відкрите акціонерне товариство “Криворізьке рибоводне сільськогосподарське підприємство” (далі –Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю “КИЙ” (далі –Відповідач)  про стягнення 85 204,58 грн., з яких 77 000 грн. –основний борг, 5 522,90 грн. –пеня, 974,63 грн. – 3% річних та 1 707,05 грн. –інфляційних витрат.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по договору купівлі-продажу рибо продукції № 29 від 10.05.2006р., щодо оплати отриманого товару.

У зв'язку з неявкою представника відповідача розгляд справи було відкладено.

В судовому засіданні 27.08.2007р. представником позивача подано заяву, в якій позивач просить прийняти до справи новий розрахунок суми позовних вимог на підставі якої зменшує суму позовних вимог, та просить суд стягнути з відповідача 77 000 грн. –основного боргу, 5 487,04 грн. –пені, 968,30 грн. –3% річних та                 1 707,05 грн. –інфляційних витрат.

Відповідач свого представника в судове засідання вдруге не направив, про причини неявки суд не повідомив, відзиву та інших витребуваних документів не подав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином ухвалою суду від 11.06.2007р. та від 08.08.2007р., надісланою відповідачу за двома відомими адресами: 1) юридична адреса: 08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Ломоносова, 42; 2) інша відома адреса відповідача: м. Київ, вул. Тургенівська, 82, каб. 404, поверх 4.

Однак, копії зазначених ухвал суду від 11.06.2007р. та від 08.08.2007р., які були надіслані відповідачу за двома зазначеними вище адресами, були повернуті поштовим відділенням зв'язку (в матеріалах справи) з відмітками на довідках про закінчення терміну зберігання (перша адреса) та незнаходження відповідача за вказаною адресою (друга адреса).

Відповідно до п.4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” № 01-8/1228 від 02.06.2006, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.  

Таким чином відповідач вважається належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо  відзив  на  позовну  заяву  і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд  в с т а н о в и в:

10 травня 2006 року між Відкритим акціонерним товариством “Криворізьке рибоводне сільськогосподарське підприємство” та Товариством з обмеженою відповідальністю “КИЙ” було укладено договір купівлі-продажу товарів № 29                 (далі –Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) позивач (продавець) в порядку та на умовах, визначених в цьому Договорі, зобов'язується передати у власність відповідача (покупця), а відповідач в порядку та на умовах, визначених в цьому Договорі, зобов'язується прийняти та оплатити рибопосадковий матеріал (далі –Товар).

Відповідно до п. 2.3 Договору продукція вважається прийнятою по кількості та якості з моменту підписання товарно-транспортної накладної представником відповідача. Позивач зобов'язаний не пізніше 20-ти календарних днів з дня набрання чинності Договором передати відповідачу товар (п. 3.1 Договору).

На підставі зазначеного Договору позивач у травні 2006 року на підставі довіреності ЯЕТ № 034894 від 03.05.2006р. (копія в матеріалах справи) поставив відповідачу товар на загальну суму 77 154 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними № 02 ААС № 001072 від 10.05.2006р. на суму 24 500 грн., № 02 ААС № 001078 від 12.05.2006р. на суму 25 018 грн., № 02 ААС № 001080                від 13.05.2006р. на суму 27 636 грн. (належним чином завірені копії в матеріалах справи).

Пунктом 3.2 Договору передбачено, що відповідач зобов'язаний прийняти товар і розрахуватися за нього не пізніше 01.12.2006р.

Проте, як свідчать матеріали справи, відповідач в порушення своїх Договірних зобов'язань за отриманий за накладними товар розрахувався частково, в результаті чого за відповідачем утворилась заборгованість станом на 03.05.2007р. у сумі 77 000 грн.

За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за отриманий по товарно-транспортними накладними товар згідно Договору купівлі-продажу товарів № 29 від 10.05.2006р. у сумі 77 000 грн. є обґрунтованими, документально підтверджуються, тому підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення пені суд зазначає наступне.

В судовому засіданні 27.08.2007р. позивачем подано уточнений розрахунок пені, відповідно до якого позивач просить стягнути з відповідача 5 487,04 грн. пені.

Згідно з ч.2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч.1. ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання згідно з ч.2 ст. 217 та ч.1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.6 ст. 231 ГК України).

Відповідно до п. 4.4 Договору за необґрунтовану відмову від розрахунку за товар або за прострочення у такому розрахунку відповідач зобов'язаний за вимогою позивача виплатити останньому штраф у розмірі 0,1 % від несплаченої суми, а також пеню у розмірі 0,5% від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу.

З урахуванням наведеного, господарський суд задовольняє позовні вимоги позивача в частині стягнення пені у розмірі 5 487,04 грн. відповідно до поданого уточненого розрахунку.

Крім того, відповідно до частини другої ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Тому господарський суд задовольняє позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 1 707,05 грн. –інфляційних та 3% річних у розмірі 968,30 грн.

На підставі ст. 49 ГПК України судові (господарські) витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.  Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “КИЙ” (код 30514205) на користь Відкритого акціонерного товариства “Криворізьке рибоводне сільськогосподарське підприємство” (код 13453750) 77 000 грн. основного боргу, 5 487,04 грн. –пені, 1 707,05 грн. –інфляційних, 968,30 грн. –3% річних, а також судові витрати: держмито у розмірі 851,62 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

             Видати наказ.

Суддя