Ухвала

від 02.11.2020 по справі 471/227/20

БРАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 471/227/20

Провадження №2/471/179/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" листопада 2020 р. смт. Братське

Суддя Братського районного суду Миколаївської області Скарницька І.Б., переглянувши матеріали цивільної справи № 471/227/20 за заявою ОСОБА_1 про відвід судді,

в с т а н о в и в:

30.10.2020 року до Братського районного суду Миколаївської області надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді.

Свою заяву заявник мотивує тим, що у провадженні судді Братського районного суду Миколаївської області судді Скарницької І.Б. знаходиться цивільна справа провадження №2/471/179/20 за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства Барвінок про розірвання договору оренди землі. Суддя Скарницька Інна Борисівна не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу, оскільки з 07.05.2020 року розпочато слухання цивільної справи про розірвання договору оренди землі, яке навмисно на користь відповідача затягується з боку судді Скарницької І.Б., а саме справа призначалась на 07.05.20 року, на 16.06.2020 року, на 06.09.2020 року, 15.10.2020 року та на 13.11.2020 року, чим порушуються вимоги ст. 157 ЦПК України (максимальний термін розгляду справи в розумні терміни не більш як два місяці, по клопотанню сторін ще на один місяць). Причини неявки в вигляді посилання на інфекційність короно вірусу та інші захворювання не можуть бути взяті до уваги, без належних документів завірених відповідними медичними установами, оскільки по суті відповідач не може надати cуду дані про своєчасний розрахунок за договором оренди землі, чим провокує cуд на затягування розгляду справи, що порушує права позивача щодо повноцінного конституційного права користування приватною власністю (земельною ділянкою) на свій розсуд. Також першочергова задача суду щодо вирішення питання мирним шляхом передачі земельної ділянки добровільно не виконана, порушені всі розумні строки розгляду цивільної справи, не виконані вимоги щодо гласності, повноти, об`єктивності розгляду цивільної справи стосовно виклику сторін та витребування інших доказів, не вжито жодних дій по виясненню питання про розрахунок по орендній платі починаючи з 2014 року. На теперішній час земельна ділянка потребує осінньої сільськогосподарського обробітку для підготовки посіву на наступний рік, а в результаті судової тяганини це питання позивач не може вирішити, оскільки земельна ділянка перебуває в користуванні відповідача. В сукупності перерахованих фактів, є підстави вважати, що дії судді є упередженими, несправедливими по відношенню до позивача та вважає, що суддя Скарницька І.Б. не може брати участь у розгляді вказаної цивільної справи і підлягає відводу, оскільки, заінтересована у результаті розгляду справи на користь відповідача.

Розглянувши подану заву, судом встановлено.

Відповідно до ст. 36 ЦПК України, суддя не може брати участі в розгляді цивільної справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо :

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно ч.1 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді (ч. 8 ст. 40 ЦПК України).

Кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом… (ст. 6 Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод).

Незалежність судів є прерогативою (привілеєм), що надається не на користь власних інтересів суддів, а на користь забезпечення верховенства закону та в інтересах тих осіб, що покладають надію на правосуддя. (висновок No 1 (2001) КРЄС для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів зазначено) .

Незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів… Судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. (Висновок No1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Ради Європи Про стандарти незалежності судових органів незмінності суддів ) .

Вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється. (Конституція України). Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. (ЗУ Про судоустрій і статус суддів ).

Основним завданням судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судових спорів, на основі принципів, зокрема верховенства права та рівності всіх учасників перед законом і судом.

Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він повинен бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. (За Кодексом суддівської етики).

За такого: з метою недопущення сумніву в неупередженості судді; у зв`язку із необхідністю виключення обставин, які можуть поставити під сумнів неупередженість судді при розгляді справи; недопущення у подальшому сумнівів у сторін чи інших осіб щодо неупередженості суду та забезпечення довіри до судової влади України; виключення суб`єктивних підстав для сумніву сторін в неупередженості суду, є підстави для задоволення відводу.

Суддя також не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу, якщо є обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді. (Постанова Пленуму Верховного Суду України N 8 від 13.06.2017 року "Про незалежність судової влади").

Згідно практики ЄСПЛ - рішення від 09.11.2006. у справі "Білуга проти України", - рішення від 28.10.98 р. у справі "Ветштайн проти Швейцарії": судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду; будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

Обґрунтування відводу підтверджується Кодексом суддівської етики, Бангалорськими принципами, які передбачають, що суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.

Статтею 15 Кодексу суддівської етики визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді.

Підставою для відводу (самовідводу) судді, є зокрема, наявність обставин, які б викликали у стороннього спостерігача сумнів в неупередженості судді.

При розгляді заяви про відвід(самовідвід) слід виходити саме з суб`єктивної оцінки сторони у справі щодо дій головуючого у справі. Іншими словами, якщо сторона має сумнів в безсторонності судді, хоча об`єктивно це нічим не підкріплено, то практика Європейського суду з прав людини наголошує на необхідності задоволення такої заяви про відвід, адже в іншому випадку це буде розцінено як порушення права особи на справедливий суд.

ЄСПЛ у справі Сокуренко і Стригун проти України вказує, що справедливим в розумінні ст.6 Конвенції може вважатися тільки такий суд, який діє незалежно від будь-яких обставин особистого (людського) чи іншого плану, є безстороннім та безпристрасним, тобто, при абсолютній відсутності обставин, які можуть викликати сумніви в об`єктивності та неупередженості судді.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини безсторонність (неупередженість) суду в сенсі п.1 ст.6 Конвенції має визначатися згідно з (i) суб`єктивним критерієм, враховуючи особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (i) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом установлення того, чи забезпечував сам суд та серед інших аспектів його склад достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах Фей проти Австрії , Ветштайн проти Швейцарії ).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Бочан проти України від 03 травня 2007 року суд нагадує, що безсторонність , в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

Відповідно до п.2.5 Бангалорських принципів поведінки судді від 19.05.2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної ради ООН 27.07.2006 року №2006/23, які адресовані суддям для використання, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли виникнути сумніви в неупередженості судді.

Отже, при вирішенні питання про відвід судді (складу суду) необхідно перевірити додержання як об`єктивного, так і суб`єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об`єктивний критерій) у встановлений законом спосіб, та надати оцінку доводам заявника на предмет недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб`єктивний критерій).

Зважаючи на те, що у позивача по справі є сумніви в неупередженості або об`єктивності судді, та враховуючи те, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід, тому для усунення сумнівів в тому, що рішення по справі буде ухвалено безстороннім та неупередженим судом, саме з ціллю збереження та підвищення авторитету судової системи України, розгляду справи саме на засадах довіри до суду, заява підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Частиною 5 ст. 40 ЦПК України передбачено, що якщо на час подання заяви про відвід судді у суді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, вирішення питання про відвід здійснюється в нарадчій кімнаті суддею, який розглядає справу чи вчиняє іншу процесуальну дію, про що виноситься ухвала. У такому разі положення частин третьої та четвертої цієї статті не застосовуються.

Якщо після задоволення відводів (самовідводів) або за наявності підстав, зазначених у статті 37 цього Кодексу, неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи, справа за розпорядженням голови суду передається до іншого суду, визначеного в порядку, встановленому цим Кодексом (ч. 3 ст. 41 ЦПК України).

Наразі в Братському районному судді Миколаївської області на посаді судді перебуває один суддя - Скарницька Інна Борисівна, виходячи з цього, неможливо провести повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями та утворити новий склад суду.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо після задоволення відводів (самовідводів) чи з інших підстав неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи.

Тому матеріали даної заяви слід передати до Арбузинського районного суду Миколаївської області.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 31, 36, 40, 41 ЦПК України

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 про відвід судді - задовольнити.

Відвести суддю Скарницьку Інну Борисівну від розгляду цивільної справи № 471/227/20 (провадження № 2/471/179/20) за позовною заявою ОСОБА_1 до фермерського господарства "Барвінок" про розірвання договору оренди землі.

Передати матеріали справи № 471/227/20 (провадження № 2/471/179/20) за позовною заявою ОСОБА_1 до фермерського господарства "Барвінок" про розірвання договору оренди землі, на розгляд до Арбузинського районному суду Миколаївської області.

На ухвалу в частині передачі справи на розгляд іншому суду може бути подана апеляційна скарга в порядку передбаченому ст. 354 ЦПК України, з урахуванням п.3 розділу ХІІ "Прикінцевих положень" ЦПК України.

СуддяІ.Б. Скарницька