Рішення

від 05.11.2020 по справі 370/2117/20

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Д.Ростовського, 35, смт. Макарів, Київська область, 08001, тел/факс (04578)5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2020 р. Справа №370/2117/20

Макарівський районний суд Київської області у складі головуючого судді Тандира О.В., розглянувши у приміщенні суду у смт Макарів Київської області у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач), звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 , відповідачка), про поділ майна подружжя, в якому зазначив, що з 01.12.2014 року він перебував з відповідачкою у зареєстрованому шлюбі. Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 14.07.2017 року у справі №759/10129/17 шлюб було розірвано.

09.11.2011 року в порядку безоплатної приватизації на підставі рішення Забуянської сільської ради 03 сесії 06 скликання №26 від 10.01.2011 року на ім`я позивача видано державний акт серія ЯМ №181228 на право власності на земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер 3222782303:00:008:0024, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, адреса: Київська обл., Макарівський район, с. Макарівська Буда; та державний акт серія ЯМ №181229 на право власності на земельну ділянку площею 0,1200 га, кадастровий номер 3222782303:00:008:0025, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, адреса: Київська обл., Макарівський район, с.Макарівська Буда. Згідно законодавства, яке діяло в період часу з 08.02.2011 року до 12.06.2012 року включно земельна ділянка, набута внаслідок безоплатної передачі її одному з подружжя із земель державної або комунальної власності, в тому числі приватизації, визнавалась спільною сумісною власністю подружжя. З 1990 року зазначені земельні ділянки перебували в користуванні батьків позивача: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які повністю займались їх обробкою та утриманням. Крім того, за час сумісного життя у шлюбі позивачем та відповідачкою було придбано спільне майно - автомобіль марки BMW, модель XI, 2014 р.в., VIN НОМЕР_1 , який зареєстрований за відповідачкою, відповідно до свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 18.05.2016 року та знаходиться у її постійному користуванні.

Згідно консультаційного висновку з визначення ринкової вартості, складеного ТОВ "Реал Експерт" 19.08.2020 року, ймовірна ринкова вартість автомобіля марки BMW XI, рік випуску 2014, VIN НОМЕР_1 становить 609 600,00 грн.

Згідно висновку експерта за результатами проведеної судової оціночно-земельної експертизи від 20.08.2020 року №23/30-20: 1) ринкова вартість земельної ділянки площею 0,2500 га, кадастровий номер 3222782303:00:008:0024 становить 154 500,00 грн; 2) ринкова вартість земельної ділянки площею 0,1200 га, кадастровий номер 3222782303:00:008:0025, становить 37 008,00 грн.

На запропонований позивачем варіант поділу спільного майна відповідачка відповіла відмовою та надалі відмовляється від обговорення цього питання. У зв`язку з тим, що сторони не досягли взаємної згоди щодо поділу майна у позасудовому порядку позивач звертається до суду із вимогами про поділ зазначеного вище майна. Оскільки автомобіль, що перебуває в спільній власності подружжя, є неподільною річчю, знаходиться у постійному користування відповідачки, а спільне володіння і користування майном є неможливим, не заперечує щодо набуття на нього права приватної власності відповідачкою. Земельні ж ділянки з 1990 року перебували у користуванні батьків позивача, а в 2011 році в порядку безоплатної приватизації були передані в користування позивача. При цьому відповідач в утриманні та обробці земельних ділянок участі ніколи не приймала. Враховуючи, що вартість земельних ділянки є меншою за автомобіль, вважає правомірним виділення у приватну власність позивачу земельних ділянок та присудження грошової компенсації, що є 1/2 різниці між вартістю автомобіля та земельних ділянок, в сумі 209 046,00 грн.

Розрахунок грошової компенсації: (609 600,00 грн. (ринкова вартість автомобіля BMW XI, 2014 р.в.) - 154 500,00 грн. (ринкова вартість земельної ділянки площею 0,2500 га, кадастровий номер 3222782303:00:008:0024, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку) - 37 008,00 грн. (ринкова вартість земельної ділянки площею 0,1200 га, кадастровий номер 3222782303:00:008:0025, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства)) : 2 = 209 046,00 грн.

Посилаючись на ст. ст. 60, 69, 70, 71 СК України, позивач просив суд: 1) в порядку поділу майна подружжя виділити ОСОБА_5 та визнати за нею право власності на автомобіль марки BMW, модель XI, 2014 р.в., VIN НОМЕР_1 ; 2) в порядку поділу майна подружжя виділити ОСОБА_1 та визнати за ним право власності на: земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер 3222782303:00:008:0024, цільове призначення:для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, адреса: Київська обл., Макарівський район, с. Макарівська Буда; земельну ділянку площею 0,1200 га, кадастровий номер 3222782303:00:008:0025, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, адреса: Київська обл., Макарівський район, с. Макарівська Буда; 3) стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію від вартості частини спільно нажитого майна в сумі 209 046,00 грн.; 4) припинити за ОСОБА_1 та ОСОБА_6 право спільної сумісної власності на вказане майно: автомобіль та земельні ділянки.

Ухвалою суду від 30.09.2020 року позовну заяву ОСОБА_1 , прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі. Розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи. Встановлено відповідачу 15-тиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 30.10.2020 року клопотання ОСОБА_6 від 27.10.2020 року про розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження та клопотання про залучення до участі у справі третьої особи - залишені без задоволення.

27.10.2020 року від відповідача ОСОБА_6 поштовим відправленням надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона просила відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі, посилаючись на те, що позивач просить суд провести поділ спільного майна подружжя саме на підставі статті 364 ЦК України, тобто шляхом припинення права власності на спірне майно та присудження грошової компенсації за належну частку у спільному майні подружжя. Проте примусове припинення права власності можливе лише згідно зі статтею 365 ЦК України. Відповідно до частини першої статті 70 СК України, у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Позовні вимоги про припинення права на частку у спільному майні та залишаючи у власності відповідача автомобіль у порядку поділу неподільного майна й стягуючи з відповідача грошову компенсацію за частку, районний суд повинен враховувати зазначені вимоги закону про те, що такі вимоги можуть бути вирішені на підставі статті 365 ЦК України та лише за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду. Проте позивач такі кошти не вніс. З урахуванням зазначеного позовні вимоги про припинення права на частку у спільному майні та стягнення грошової компенсації не можна визнати законним та обґрунтованим. Також, позивачем взагалі не заявлено вимог про визначення часток у спільному майні. Крім того, спірний автомобіль BMW XI, 2014 р.в., ще за час перебування їх у шлюбі було продано відповідно до розписки, копію якої відповідач додала до відзиву. Також , за час шлюбу було придбано автомобілі: MAZDA 3 2007 року випуску відповідно до договору купівлі - продажу 8041/2017/364855 від 10.03.2017 року та автомобіль Ford Focus, 2013 року випуску на підставі договору купівлі - продажу 8041/2016/191839 від 16.11.2016 року, які не включено позивачем до складу майна, що є об`єктом спільної сумісної власності подружжя. На підставі вищевикладеного, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Позивач отримав відзив на позовну заяву 26.10.2020 року, що підтверджується витягом з інтернет-ресурсу Укрпошти про відстеження поштово відправлення за трек-номером 0407409695305 (а.с. 77). У встановлений судом строк позивач відповідь на відзив не подав.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступне.

01.12.2004 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відділом реєстрації актів цивільного стану Солом`янського районного управління юстиції у місті Києві зареєстровано шлюб, про що зроблено актовий запис №2079 (свідоцтво про одруження серії НОМЕР_3 від 01.12.2004 року, а.с. 12).

Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 14.07.2017 року у справі №759/10129/17 шлюб між сторонами було розірвано (а.с. 13).

В порядку безоплатної приватизації на підставі рішення Забуянської сільської ради 03 сесії 06 скликання №26 від 10.01.2011 р. на ім`я позивача, ОСОБА_1 , 09.11.2011 року, видано державний акт серія ЯМ №181228 на право власності на земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер 3222782303:00:008:0024, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, адреса: Київська область, Макарівський район, с. Макарівська Буда; та державний акт серія ЯМ №181229 на право власності на земельну ділянку площею 0,1200 га, кадастровий номер 3222782303:00:008:0025, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, адреса: Київська область, Макарівський район, с. Макарівська Буда (а.с. 15, 16).

Як вказав позивач та, що у відзиві визнала відповідачка, за час перебування їх у шлюбі ними було придбано автомобіль марки BMW, модель XI, 2014 р.в., VIN НОМЕР_1 , 2014 року випуску, який було зареєстровано за відповідачкою ОСОБА_6 , що підтверджується реєстраційною карткою на транспортний засіб (а.с. 14), підстава реєстрації - договір купівлі-продажу, укладений в ТСЦ №00237/10/8046/2016 від 18.05.2016 року.

Згідно консультаційного висновку з визначення ринкової вартості, складеного ТОВ "Реал Експерт" 19.08.2020 року, ймовірна ринкова вартість автомобіля марки BMW XI, рік випуску 2014, VIN НОМЕР_1 становить 609 600 (шістсот дев`ять тисяч шістсот) грн. 00 коп. (а.с. 17-21).

Згідно висновку експерта за результатами проведеної судової оціночно-земельної експертизи від 20.08.2020 року №23/30-20: 1) ринкова вартість земельної ділянки площею 0,2500 га, кадастровий номер 3222782303:00:008:0024, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, адреса: Київська обл., Макарівський район, с. Макарівська Буда, становить 154 500 (сто п`ятдесят чотири тисячі п`ятсот) грн. 00 коп.; 2) ринкова вартість земельної ділянки площею 0,1200 га, кадастровий номер 3222782303:00:008:0025, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, адреса: Київська обл., Макарівський район, с. Макарівська Буда, становить 37 008 (тридцять сім тисяч вісім) грн. 00 коп. (а.с. 22-38).

Вирішуючи заявлені ОСОБА_1 , вимоги, суд керується наступним.

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Ще одним принципом цивільного судочинства є диспозитивність. Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так способи захисту цивільних прав та інтересів визначені статтею 16 ЦК України, при чому вказаний перелік не є вичерпним. Згідно ч. 3 вказаної статті суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Законом, що регулює, в тому числі, майнові права подружжя є Сімейний кодекс України (далі - СК України), а також на ці правовідносини поширюється дія норм Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), що регулює правовий статус спільного майна.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 368 ЦК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 статті 372 ЦК України встановлено, що у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Частиною 1 ст. 70 СК України, визначено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Отже, у сімейному законодавстві діє презумпція спільності майна подружжя, при цьому частини чоловіка та дружини є рівними. Спростувати цю презумпцію може сторона, яка надає докази протилежного, що мають відповідати вимогам належності та допустимості (ст. ст. 77-78 ЦПК України) і це є її процесуальним обов`язком (ст. 12, 81 ЦПК України).

Статтею 60 СК України встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Частиною 1 статті 61 СК України встановлено, що об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Відповідно до ч. 5 ст. 61 СК України (в редакції Закону від 11.01.2011 року №2913-VI), що діяв на момент виникнення спірних правовідносин, об`єктом права спільної сумісної власності подружжя є земельна ділянка, набута внаслідок безоплатної передачі її одному з подружжя із земель державної або комунальної власності, у тому числі приватизації.

Таким чином судом встановлено, що вказані вище земельні ділянки набуті позивачем внаслідок безоплатної передачі їх у власність на підставі рішення Забуянської сільської ради 03 сесії 06 скликання №26 від 10.01.2011 року, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Також, судом встановлено, що спірний автомобіль марки BMW, модель XI, 2014 р.в., VIN НОМЕР_1 , було придбано сторонами за час перебування їх у шлюбі, що сторонами не заперечується, а отже він також є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Частиною 1 статті 69 СК України встановлено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Суб`єктивне право на поділ майна, що перебуває на праві спільної сумісної власності подружжя, належить кожному з них незалежно від того, в який момент здійснюється поділ: під час шлюбу або після його розірвання. Поділ може бути здійснений як за домовленістю подружжя, так і за судовим рішенням. В основу поділу покладається презумпція рівності часток подружжя, яка може бути спростована домовленістю подружжя або судовим рішенням.

Частинами 1, 2 статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї.

Принцип рівності часток застосовується незалежно від того, чи здійснюється поділ у судовому або у позасудовому порядку.

Статтею 71 СК України встановлено, що майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов`язків. При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток. При винесенні рішення суд має керуватися обставинами, що мають істотне значення, якими можуть бути, насамперед, ступінь трудової та (або) фінансової участі кожного з подружжя в утриманні спільного майна, зроблених поліпшеннях, доцільність та обґрунтованість укладених правочинів, спрямованих на розпорядження спільним майном, наявність або відсутність вчинення одним з подружжя дій, що порушують права другого з подружжя, суперечать інтересам сім`ї, матеріальне становище співвласників тощо. Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначення кола об`єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості.

Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи (абзац перший пункту 22 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" від 21 грудня 2007 року № 11).

Зі змісту п.п. 23, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя вбачається, що, вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, зясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї.

Аналізуючи наведені норми закону, суд дійшов висновку, що автомобіль марки BMW, модель XI, 2014 р.в., земельні ділянки розміром 0,2500 га та розміром 0,1200 га, які є об`єктами спільної сумісної власності подружжя і підлягають поділу, виходячи з рівності часток подружжя у спільній сумісної власності, та в порядку поділу майна подружжя, суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача та виділити позивачу у власність вказані земельні ділянки, а відповідачці - автомобіль, та стягнути з відповідачки грошову компенсацію в розмірі 209046,00 грн., що є Ѕ різниці між вартістю автомобіля та земельних ділянок.

Розрахунок грошової компенсації: (609 600,00 грн. - 154 500,00 грн. - 37 008,00 грн.) : 2 = 209 046,00 грн., де 609 600,00 грн. - ринкова вартість автомобіля BMW XI, 2014 р.в.; 154 500,00 грн. - ринкова вартість земельної ділянки площею 0,2500 га; 37 008,00 грн. - ринкова вартість земельної ділянки площею 0,1200 га.

Щодо посилання відповідачки у відзиві на те, що за час шлюбу було придбано автомобілі: MAZDA 3 2007 року випуску відповідно до договору купівлі - продажу 8041/2017/364855 від 10.03.2017 року та автомобіль Ford Focus, 2013 року випуску на підставі договору купівлі - продажу 8041/2016/191839 від 16.11.2016 року, які не включено позивачем до складу майна, а також того, що спірний автомобіль марки BMW, модель XI, 2014 р.в., було продано за час шлюбу, то в супереч вимог ст. ст. 12, 81 ЦПК України, відповідачка будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження вказаного суду не надала. Надана ж нею розписка про про отримання коштів від третьої особи як завдаток за продаж зазначено транспортного засобу, не є належним доказом, на підтвердження виникнення у даної особи права власності на зазначене майно.

Щодо посилання відповідачки у відзиві на те, що позовні вимоги про припинення права на частку у спільному майні та стягнення грошової компенсації не можна визнати законним та обґрунтованим, оскільки позивачем попередньо не внесено відповідні кошти на депозитний рахунок суду відповідно до вимог ст. 365 ЦК України, суд не бере до уваги, виходячи з того, що внесення позивачем замість частки у праві спільної сумісної власності вартості цієї частки на депозитний рахунок суду, має місце тоді, коли позивач ставить вимоги про виділення йому у власність майна, і компенсації іншому подружжю (тобто відповідачу) вартості його частки. В такому випадку наявність цієї умови дозволяє створити ефективний механізм охорони прав іншого співвласника (відповідача), право на частку якого припиняється, щодо гарантованого отримання вартості частки в разі ухвалення судового рішення. Проте, позовні вимоги, що розглядаються у даній справі, стосуються виділення у власність спірного майна (автомобіля) саме відповідачу, та стягнення саме з відповідача відповідної компенсації на користь позивача, а відтак немає підстав для внесення позивачем відповідних коштів на депозитний рахунок суду, які фактично він просить стягнути на свою користь.

Задовольняючи позовні вимоги в цій частині, а саме виділивши в порядку поділу майна подружжя відповідачу автомобіль, суд виходив зокрема з того, що право власності на нього фактично зареєстроване саме за відповідачем, а тому є доречним припинити право позивача у спільній сумісній власності щодо такого автомобіля з відповідною компенсацією його частки, оскільки, частки співвласників в даному випадну не можуть бути виділена в натурі, так як річ є неподільною, а спільне володіння і користування таким майном є неможливим. Крім того, визначення в даному випадку ідеальних часток подружжя в спільному майні без його реального поділу, на які кожен з них і так має відповідно до положень сімейного законодавства (презумпція рівність часток подружжя), і залишення автомобіля в їх спільній частковій власності не вирішує спір по суті, який виник між сторонами, оскільки функція суду у даній категорії спорів полягає в фактичному розподілі спільного майна подружжя та його виділу в натурі, а не визначення ідеальних частин у спільному майні кожного з подружжя, що не вирішує спір по суті.

Крім того, відповідач не надано суду обґрунтованих доводів та відповідних доказів на спростування презумпції рівності часток у праві власності на спірне майно.

Виходячи із вказаного суд також вважає, що не заслуговують на увагу доводи відповідача у відзиві про те, що позивачем взагалі не заявлено вимог про визначення часток у спільному майні.

Слід також зазначити, що відповідачкою в ході розгляду справи не спростовано і оцінку вартості спірного майна, наданого позивачем, та будь-яких доказів на підтвердження іншої ринкової вартості автомобіля та земельних ділянок суду з боку відповідачки надано не було.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу своїх позовних вимог про поділ спільного майна подружжя, знайшли своє підтвердження у ході розгляду справи, оскільки, ґрунтуються на достатніх, належних та допустимих доказах, суд вважає позов обґрунтований, в зв`язку з чим останній підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України документально підтвердженні (а.с. 45, 78) судові витрати підлягають з відповідача на користь позивача.

Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 5, 76-81, 83, 95, 206, 247, 265, 141, 354-355 ЦПК України суд,

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - задовольнити.

В порядку поділу майна подружжя виділити ОСОБА_5 у власність автомобіль марки BMW, модель XI, 2014 р.в., VIN НОМЕР_1 .

В порядку поділу майна подружжя виділити ОСОБА_1 у власність:

- земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер 3222782303:00:008:0024, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, адреса: Київська область, Макарівський район, с. Макарівська Буда - Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №181228, виданий на підставі рішення Забуянської сільської ради 03 сесії 06 скликання №26 від 10.01.2011 року;

- земельну ділянку площею 0,1200 га, кадастровий номер 3222782303:00:008:0025, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, адреса: Київська область, Макарівський район, с. Макарівська Буда - Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №181229, виданий на підставі рішення Забуянської сільської ради 03 сесії 06 скликання №26 від 10.01.2011 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію від вартості частини спільно нажитого майна в сумі 209 046,00 грн.

Припинити за ОСОБА_1 та ОСОБА_6 право спільної сумісної власності на автомобіль марки BMW, модель XI, 2014 р.в., VIN НОМЕР_1 ; земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер 3222782303:00:008:0024, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, адреса: Київська область, Макарівський район, с. Макарівська Буда; та земельну ділянку площею 0,1200 га, кадастровий номер 3222782303:00:008:0025, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, адреса: Київська область, Макарівський район, с. Макарівська Буда.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 8011,08 грн.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо воно не проголошувалося - з дати складання повного його тексту, через Макарівський районний суд.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 04.11.2020 року.

Реквізити сторін:

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ;

ОСОБА_7 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 .

Суддя О.В. Тандир