Рішення

від 04.11.2020 по справі 753/1017/19

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/1017/19

провадження № 2/753/1821/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2020 р. Дарницький районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Коренюк А.М.

при секретарі Павленко С.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Житлово-будівельного кооперативу Будівельник-13 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за внесками на утримання будинку та прибудинкової території та за надані житлово-комунальні послуги, з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості, суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивач в особі Житлово-будівельного кооперативу Будівельник-13 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за внесками на утримання будинку та прибудинкової території та за надані житлово-комунальні послуги, з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості. Посилаючи на те, що відповідачка ОСОБА_1 є власницею та мешканцем квартири АДРЕСА_1 , отримує житлово-комунальні послуги, при цьому не виконує зобов`язання по їх оплаті, чим спричинила позивачу, який є балансоутримувачем даного будинку, матеріальні збитки у вигляді недоотримання у повному обсязі плати за житлово-комунальні послуги, загальна сума заборгованості якого за період з червня 2015 року по травень 2018 року становить 6 926 грн. 30 коп., яка складається із таких складових: внески за обслуговування житла у загальній сумі 6 135 грн. 38 коп., який розраховувався, виходячи із тарифу на 1 кв м загальної площі квартири: 2 грн. 51 коп. - чинний у період з червня 2015 року по травень 2016 року, який затверджений рішенням загальних зборів ЖБК Будівельник-13 , 95 грн. 88 коп., за 13 місяців, що складає 1 246 грн. 44 коп., 3 грн. 98 коп. - тариф, чинний у період з червня 2016 року по березень 2018 року, який затверджений рішенням загальних зборів ЖБК Будівельник-13 , 152 грн. 04 коп. на місяць, за 21 місяць, що складає 3 192 грн. 84 коп., 4 грн. 88 коп. - тариф, чинний у період з квітня 2018 року по травень 2018 року, який затверджений рішенням загальних зборів ЖБК Будівельник-13 , 186 грн. 42 коп. на місяць, за 5 місяців, що складає 932 грн. 10 коп., 5 грн. 00 коп. - тариф, чинний у період з вересня 2018 року по грудень 2018 року, який затверджений рішенням загальних зборів ЖБК Будівельник-13 , 191 грн. 00 коп. на місяць, за 4 місяці, що складає 764 грн. 00 коп., за період з червня 2015 року по травень 2016 року - заборгованість за постачання холодної води та водовідведення - 665 грн. 60 коп. (сума щомісячних платежів визначається для осіб, які не мають індивідуальних приладів обліку), 125 грн. 32 коп. - заборгованість за стоки гарячої води (сума щомісячних платежів визначається для осіб, які не мають індивідуальних приладів обліку).

Окрім позивачем, ним ставиться вимога про стягнення 1 122 грн. 77 коп. - індексу інфляції та 3% річних, нарахованих на суму заборгованості - 276 грн. 95 коп. за період з 01 червня 2015 року по 10 січня 2019 року, а всього - 8 325 грн. 02 коп.

В судовому засіданні представник позивача Євдоченко Н.Д. , діюча на підставі договору про надання правової допомоги від 16 січня 2014 року, позовні вимоги підтримала з тих же підстав та просила їх задовольнити, посилаючись на вимоги закону про належне виконання зобов`язань.

Представник відповідача ОСОБА_4, діючий на підставі ордера адвоката про надання правової допомоги від 21 січня 2020 року (а.с. 77), позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні, посилаючись на те, що позивачем не врахована сума переплат відповідача, яка, на думку відповідача, встановлена рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 03 листопада 2015 року, залишеного без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 30 березня 2016 року у справі за позовом Житлово-будівельного кооперативу Будівельник-13 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу Будівельник-13 про зобов`язання вчинити дії, за яким у задоволенні як первісного, так й зустрічного позовів відмовлено. Окрім того, вважає, що відповідачем застосовуваний за різні періоди тариф за внесками на утримання будинку, який не затверджений позивачем належним чином, відтак не міг таким позивачем застосовуватися, й оскільки позивачем як юридичною особою не надані належно офомлені документи про повноваження (статут Житлово-будівельного кооперативу Будівельник-13 ), останній не вправі вчиняти дії по нарахуванню коштів за надані послуги.

Відповідачем надано відзив на позов (а.с. 61 - 66), а позивачем надано на такий відзив заперечення (а.с. 90 - 95), в яких позивач вказує на невірне тлумачення відповідачем описової та мотивувальної частин рішення Дарницького районного суду м. Києва від 03 листопада 2015 року, залишеного без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 30 березня 2016 року у справі за позовом Житлово-будівельного кооперативу Будівельник-13 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу Будівельник-13 про зобов`язання вчинити дії, за яким у задоволенні як первісного, так й зустрічного позовів відмовлено. Вважає, що суд у своєму рішенні лише зазначив загальні суми нарахованої вартості житлово-комунальних послуг за період з січня 2012 року по березень 2015 року та сплачених відповідачем сум. Водночас, оскільки відповідачка мала борги за минулий (попередній) період, вказана переплата зарахована за борги за житлово-комунальні послуги за попередній період, що підтверджується довідкою бухгалтера кооперативу від 07 грудня 2017 року (а.с.109). Відтак заборгованість відповідача за період з червня 2015 року по травень 2018 року обгрунтовано становить 6 926 грн. 30 коп. й підтверджується розрахунком заборгованості.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів № 2147-VIIІ від 03 жовтня 2017 року, яким зокрема Цивільний процесуальний кодекс викладений в новій редакції.

Відповідно до п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (ч.1 ст. 279 ЦПК України)

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (ч.5 ст. 279 ЦПК України).

Суд, вислухавши пояснення сторін, їх доводи та заперечення, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню із наступних підстав.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені (ст. 3 ЦПК України).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).

Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 є власницею та мешканцем квартири АДРЕСА_1 , квартира є однокімнатною, загальною площею 35, 20 кв м, зареєстрована ОСОБА_1 у квартирі з лютого 2000 року та є власником особового рахунку, отримує житлово-комунальні послуги, при цьому не виконує зобов`язання по їх оплаті, будинок знаходится на балансі та утриманні ЖБК Будівельник-13 , дата проведення держаної реєстрації - 26 жовтня 1992 року, чим спричинила позивачу, який є балансоутримувачем даного будинку, матеріальні збитки у вигляді недоотримання у повному обсязі плати за житлово-комунальні послуги, загальна сума заборгованості якої за період з червня 2015 року по травень 2018 року становить 6 926 грн. 30 коп., яка складається із таких складових: внески за обслуговування житла у загальній сумі 6 135 грн. 38 коп., який розраховувався, виходячи із тарифу на 1 кв. м загальної площі квартири: 2 грн. 51 коп. - чинний у період з червня 2015 року по травень 2016 року, який затверджений рішенням загальних зборів ЖБК Будівельник-13 , 95 грн. 88 коп., за 13 місяців, що складає 1 246 грн. 44 коп., 3 грн. 98 коп. - тариф, чинний у період з червня 2016 року по березень 2018 року, який затверджений рішенням загальних зборів ЖБК Будівельник-13 , 152 грн. 04 коп. на місяць, за 21 місяць, що складає 3 192 грн. 84 коп., 4 грн. 88 коп. - тариф, чинний у період з квітня 2018 року по травень 2018 року, який затверджений рішенням загальних зборів ЖБК Будівельник-13 , 186 грн. 42 коп. на місяць, за 5 місяців, що складає 932 грн. 10 коп., 5 грн. 00 коп. - тариф, чинний у період з вересня 2018 року по грудень 2018 року, який затверджений рішенням загальних зборів ЖБК Будівельник-13 , 191 грн. 00 коп. на місяць, за 4 місяці, що складає 764 грн. 00 коп., за період з червня 2015 року по травень 2016 року - заборгованість за постачання холодної води та водовідведення - 665 грн. 60 коп. (сума щомісячних платежів визначається для осіб, які не мають індивідуальних приладів обліку), 125 грн. 32 коп. - заборгованість за стоки гарячої води (сума щомісячних платежів визначається для осіб, які не мають індивідуальних приладів обліку) (а.с. 8 - 11, 12 - 15, 16, 15 - 16, 17 - 18, 19, 36, 117 - 120, 121 - 125).

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 03 листопада 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 30 березня 2016 року, у справі за позовом Житлово-будівельного кооперативу Будівельник-13 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу Будівельник-13 про зобов`язання вчинити дії, у задоволенні як первісного, так й зустрічного позовів відмовлено (а.с. 117 - 120, 121 - 125).

Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Положення ст.ст. 66-68 ЖК України, ст. 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги і положення підзаконних актів у сфері житлово-комунальних послуг покладають на користувачів житла (власників) обов`язок щомісяця вносити плату за житлово-комунальні послуги (теплопостачання, газ, водопостачання, каналізація тощо) та витрати на утримання будинку (житла) та прибудинкової території пропорційно до займаної площі.

Власники несуть відповідальність, відповідно до ч.9 ст.22 вказаного Закону, за своєчасність здійснення платежів на рахунок управителя незалежно від використання приміщень особисто чи надання належних їм приміщень в оренду, якщо інше не передбачено договором.

Відповідно до п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08.10.1992 року, власник та наймач квартири зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, визначені законом або договором.

За період проживання відповідача у вказаній квартирі позивачем, як обслуговуючою організацією, в указаний період щоденно надавались вказані житлово-комунальні послуги.

Відповідач щомісяця отримував від позивача рахунки на їх оплату із зазначенням суми, однак платежі здійснювалися не регулярно, що призвело до утворення заборгованості за вказаний період.

Відповідно до ст.20 Закону України Про житлово-комунальні послуги , споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст.162 ЖК України плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).

Так, необхідність укладення договору про надання житлово-комунальних послуг передбачена законом і його укладення визначено як обов`язок, а не право сторін, і відмова споживача від укладення договору у такому разі суперечить вимогам ч.3 ст. ст. 627, 630 ЦК України, ст.ст. 19, 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги .

Разом із тим за змістом наведених норм закону споживач зобов`язаний оплатити житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користується ними, відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі, що й відповідає спірним правовідносинам.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 10 жовтня 2012 року у справі 6-110цс12.

Окрім того, позивачем ставиться вимога про стягнення 1 122 грн. 77 коп. - індексу інфляції та 3% річних, нарахованих на суму заборгованості - 276 грн. 95 коп. за період з 01 червня 2015 року по 10 січня 2019 року, а всього - 8 325 грн. 02 коп. (а.с.22 - 23, 31 - 34, 35, 36), яка підлягає задоволенню із таких правових підстав.

Так, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу встановленого інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки ст.81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст.43 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні, так і обов`язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Інші доводи сторін, які наведені у позові та відзиві до нього, не впливають на висновку суду та не потребують детального обґрунтування, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини.

Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи ("Проніна проти України", N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Відповідно до пункту 1 статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню; обставини, що спростовують позовні вимоги, судом не встановлені.

Приймаючи до уваги предмет даного спору, наслідки його розгляду судом, суд вважає за необхідне застосувати положення п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України.

Так, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Позивачем при подачі позову до суду сплачено судовий збір в сумі 1 921 грн. 00 коп. (а.с. 1 - 2), який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. Окрім того, позивачем понесені витрати на правову допомогу у загальній сумі 1 800 грн. 00 коп., що підтверджується двома платіжними квитанціями (а.с. 41), які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача згідно ст. 137 ЦПК України, враховуючи співмірність такої понесеної витрати зі складністю справи та наданих адвокатом робіт (наданих послуг) та ціною позову.

На підставі вищевикладеного, ст.ст. 64, 66-68, 162 ЖК України, ст.ст. 526, 610, 625, 627, 630 Цивільного кодексу України, ст. ст. 19, 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги , Закону України Про об`днання співвласників багатоквартирного будинку , п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України , ст.ст. 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 17, 43, 49, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 137, 141, 258, 262, 264, 265, 268, 273, 352 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Житлово-будівельного кооперативу Будівельник-13 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за внесками на утримання будинку та прибудинкової території та за надані житлово-комунальні послуги, з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ідентифікаційний код платника податків - НОМЕР_1 , на користь Житлово-будівельного кооперативу Будівельник-13 , код ЄДПРОУ - 22882940, 8 325 грн. 02 коп. - заборгованості за внесками на утримання будинку та прибудинкової території та за надані житлово-комунальні послуги, з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості, 1 921 грн. 00 коп. - судового збору, 1 800 грн. 00 коп. - понесених витрат на правову допомогу, а всього - 12 046 (дванадцять тисяч сорок шість) грн. 02 (дві) коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п`ятнадцять днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судомому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Відповідно до ст.355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Однак відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу Перехідні положення ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті Голос України та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Згідно ч.1 ст.354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Отже, строки оскарження судових рішень в апеляційному порядку складають 30 календарних днів - для рішень і 15 календарних днів - для ухвал, однак апеляційна скарга подається за старими правилами - через суд першої інстанції.

СУДДЯ: