Постанова

від 23.03.2021 по справі 753/1017/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 753/1017/19 головуючий у суді І інстанції Коренюк А.М.

провадження № 22-ц/824/3101/2021 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

23 березня 2021 року м. Київ

Київський апеляційний суд

у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Фінагеєва В.О. (суддя-доповідач), Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 04 листопада 2020 року у справі за позовом Житлово-будівельного кооперативу Будівельник-13 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, заборгованості по внесках, індексу інфляції та трьох відсотків річних, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2019 року ЖБК Будівельник-13 звернувся до суду з позовом та просив стягнути з відповідача заборгованість по сплаті за житлово-комунальних послуг з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних за період з 01 червня 2015 року по 10 січня 2019 року (включно) у розмірі 8 325 грн. 02 коп., з яких: заборгованість по сплаті за житлово-комунальні послуги - 6 926 грн. 30 коп., інфляційні втрати - 1 122 грн. 77 коп., 3 % річних - 276 грн. 95 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є власницею та мешканцем квартири АДРЕСА_1 , отримує житлово-комунальні послуги. Відповідач повинна сплачувати внески на утримання будинку та прибудинкової території, та за відсутності приладів обліку проводити оплату за послуги з водопостачання та водовідведення, з розрахунку на одну особу, яка не має приладу обліку. За період з червня 2015 року по травень 2018 року відповідачу нараховано заборгованість у розмірі 6 926 грн. 30 коп. При цьому, ОСОБА_1 не виконує зобов`язання по оплаті боргу, чим спричинила позивачу матеріальні збитки у вигляді недоотримання у повному обсязі плати за житлово-комунальні послуги.

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 04 листопада 2020 року позов ЖБК Будівельник-13 задоволено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції через неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначає, що рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 03 листопада 2015 року встановлено, що станом на 01 квітня 2015 року вона має переплату за надані житлово-комунальні послуги у розмірі 3 444 грн. 26 коп. Позивач не надав будь-яких розрахунків та первинних документів, які підтверджували б факт існування боргу станом на 01 квітня 2015 року, в рахунок якого було зараховано зазначені кошти. Суд не надав оцінки вказаним обставинам та ухвалив рішення, яким фактично визнав відсутність переплати та наявність боргу, в рахунок якого була зарахована переплата. Позивач уже звертався з вимогою про стягнення боргу в розмірі 4 601 грн. 89 коп. у 2015 році та у задоволенні цих вимог йому було відмовлено та встановлено відсутність зазначеного боргу. Під час провадження у 2015 році було встановлено, що з 2001 року у будинку, в якому знаходиться належна відповідачу квартира, був встановлений комерційний засіб обліку теплової енергії на системі централізованого опалення, про що позивач забув попередити мешканців будинку та продовжував виставляти рахунки без врахування встановленого засобу обліку протягом майже чотирнадцяти років. Позивач надавав відповідачу на оплату рахунки за теплову енергію як для будинків без встановленого комерційного засобу обліку та шляхом введення в оману вимагав погашати борг, якого не існувало. При розподілі судових витрат суд не звернув увагу на те, що позивач не надав доказів щодо обсягу наданих послуг та виконаних робіт адвокатом та їх вартості, зокрема, не надав детальний опис робіт. Відповідач зазначає, що у 2018 році позивач звертався до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, у задоволенні якої було відмовлено. Позивач заявив вимогу про відшкодування витрат на правничу допомогу, які були понесені за його заявою в іншій справі.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що судом при розгляді справи № 753/470/15-ц не вивчалися обставини, пов`язані з тим, внаслідок чого у цей період сума платежів була більшою за суму нарахувань. Платіжними документами підтверджується та обставина, що відповідач у період з січня 2013 року по лютий 2015 року здійснювала як оплату поточних платежів, так і боргу попереднього періоду. В апеляційній скарзі відповідач навела обставину, яка не була предметом розгляду у суді першої інстанції, на підтвердження наявності переплати: така переплата, на її думку, виникла внаслідок обов`язку позивача провести перерахунок за попередній період. Вимога про проведення перерахунку житлово-комунальних послуг за період з 01 грудня 2000 року по 01 листопада 2014 року була розглянута судом і по ній існує судове рішення, яке набрало законної сили, яким ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позову про зобов`язання провести перерахунок. Що стосується звернення відповідача до ЖБК з приводу встановлення обставини щодо відсутності вентиляції, дана обставина не свідчить про те, що відповідачу не надавалися у спірний період житлово-комунальні послуги. Підстави для звільнення ОСОБА_1 від оплати за житлово-комунальні послуги відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищезазначене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору міни від 28 жовтня 1999 року (а.с.16).

Згідно довідки ЖБК Будівельник-13 ОСОБА_1 зареєстрована та проживає у зазначеній квартирі (а.с.36).

Загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за житлово-комунальні послуги за період з червня 2015 року по травень 2018 року становить 6 926 грн. 30 коп., з яких: внески за обслуговування житла у загальній сумі 6 135 грн. 38 коп., які розраховувалися, виходячи із тарифу на 1 кв.м. загальної площі квартири: 2 грн. 51 коп. - чинний у період з червня 2015 року по травень 2016 року, який затверджений рішенням загальних зборів ЖБК Будівельник-13 , 95 грн. 88 коп., за 13 місяців, що складає 1 246 грн. 44 коп., 3 грн. 98 коп. - тариф, чинний у період з червня 2016 року по березень 2018 року, який затверджений рішенням загальних зборів ЖБК Будівельник-13 , 152 грн. 04 коп. на місяць, за 21 місяць, що складає 3 192 грн. 84 коп., 4 грн. 88 коп. - тариф, чинний у період з квітня 2018 року по травень 2018 року, який затверджений рішенням загальних зборів ЖБК Будівельник-13 , 186 грн. 42 коп. на місяць, за 5 місяців, що складає 932 грн. 10 коп., 5 грн. 00 коп. - тариф, чинний у період з вересня 2018 року по грудень 2018 року, який затверджений рішенням загальних зборів ЖБК Будівельник-13 , 191 грн. 00 коп. на місяць, за 4 місяці, що складає 764 грн. 00 коп.

За період з червня 2015 року по травень 2016 року - заборгованість за постачання холодної води та водовідведення становить 665 грн. 60 коп. (сума щомісячних платежів визначається для осіб, які не мають індивідуальних приладів обліку), 125 грн. 32 коп. - заборгованість за стоки гарячої води (сума щомісячних платежів визначається для осіб, які не мають індивідуальних приладів обліку).

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 03 листопада 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 30 березня 2016 року, у справі за позовом Житлово-будівельного кооперативу Будівельник-13 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу Будівельник-13 про зобов`язання вчинити дії, у задоволенні як первісного, так й зустрічного позовів відмовлено (а.с.117-120, 121-125).

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними.

Апеляційний суд погоджується по суті з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з наступних підстав.

Згідно ст. 67 Житлового кодексу України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Згідно п. 35 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 8 жовтня 1992 року власники, наймачі та орендарі жилих приміщень зобов`язані своєчасно вносити плату за обслуговування і ремонт будинку, плату за найм чи оренду квартири, комунальні та інші послуги.

Статтями 20, 21 Закону України Про житлово-комунальні послуги визначені обов`язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг.

Зокрема, обов`язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов`язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення зі споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Звертаючись до суду з позовом про стягнення заборгованості, ЖБК Будівельник-13 надав суду докази на підтвердження наявності у відповідача боргу. Натомість, ОСОБА_1 не спростувала обставин, на які посилається позивач.

Відповідач, будучи власником квартири у будинку, в якому надаються послуги по його утриманню, повинна оплачувати їх у встановлені законом строки та у визначених розмірах.

Заперечуючи проти позовних вимог, ОСОБА_1 вказує на те, що судовим рішенням встановлено наявність у неї переплати за надані послуги у розмірі 3 444 грн. 26 коп. Однак, рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 03 листопада 2015 року, на яке посилається відповідач, не зафіксовано таку переплату. У вказаному рішенні лише зазначено, що у період з січня 2012 року по грудень 2014 року та станом на 01 квітня 2015 року ОСОБА_1 сплачено всього 14 402 грн. 18 коп. У зазначений період у межах нарахованих позивачем до сплати сум заборгованість у відповідача відсутня.

У даній справі позивач просить стягнути борг за період з 01 червня 2015 року по грудень 2018 року. Разом з тим, борг на початок червня 2015 року у розмірі 841 грн. 18 коп. не входить у суму 6 926 грн. 30 коп., яку позивач нарахував як заборгованість за житлово-комунальні послуги, а, відтак, доводи відповідача в цій частині є безпідставними.

ОСОБА_1 також посилається на те, що у будинку був встановлений комерційний засіб обліку теплової енергії на системі центрального опалення. У той же час, матеріали справи не містять доказів встановлення у будинку такого засобу обліку. Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 03 листопада 2015 року та ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 30 березня 2016 року вказані обставини також не встановлені.

Крім того, з наданого позивачем суду розрахунку вбачається, що позивач не нараховував відповідачу та не заявляв до стягнення заборгованість за опалення.

Доводи відповідача щодо несправності вентиляційного каналу станом на грудень 2020 року не мають значення при розгляді даної справи, оскільки заявлена до стягнення заборгованість нарахована за період з 01 червня 2015 року по грудень 2018 року, тобто, задовго до виникнення зазначеної відповідачем обставини.

Враховуючи зазначене, висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову та стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з урахуванням трьох відсотків річних та індексу інфляції відповідають фактичним обставинам справи, рішення суду в цій частині ухвалене на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Разом з тим, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд першої інстанції не врахував, що витрати на правову допомогу у розмірі 900 грн. були сплачені за підготовку проекту заяви про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості. Ухвалою суду від 18 жовтня 2018 року ЖБК Будівельник-13 було відмовлено у видачі судового наказу через невідповідність заяви вимогам ч. 3 ст. 163 ЦПК України. У статті 164 ЦПК України зазначено, що у разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви. Цивільний процесуальний кодекс України не містить норм, які дають право на стягнення з боржника витрат на правову допомогу, що понесені при підготовці заяви про видачу судового наказу, у видачі якого згодом було відмовлено.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру витрат на правову допомогу підлягає зміні через порушення судом норм процесуального права.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просила стягнути на її користь судові витрати у сумі 10 134 грн. 50 коп.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У даному випадку рішення суду підлягає зміні лише в частині розподілу судових витрат, по суті рішення суду ухвалено на користь позивача та стягнуто всю заявлену до стягнення суму заборгованості. А, відтак, відповідач у силу вимог закону не має права на стягнення на її користь з позивача судових витрат.

На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 375, 376, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 04 листопада 2020 року змінити, виклавши абзац другий резолютивної частини рішення в наступній редакції:

Стягнути з ОСОБА_1 , проживаючої по АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь Житлово-будівельного кооперативу Будівельник-13 , місце знаходження - вул. Княжий Затон, 3, 5, 7 у м. Київ, ідентифікаційний код 22882940, заборгованість по сплаті за житлово-комунальні послуги у розмірі 6 926 (шість тисяч дев`ятсот двадцять шість) гривень, 30 копійок, інфляційні втрати у розмірі 1 122 (одна тисяча сто двадцять дві) гривні, 77 копійок, 3 % річних у розмірі 276 (двісті сімдесят шість) гривень, 95 копійок, судовий збір у розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) гривня та витрати на правову допомогу у розмірі 900 (дев`ятсот) гривень .

В іншій частині рішення Дарницького районного суду міста Києва від 04 листопада 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених частиною 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Судді Фінагеєв В.О.

Кашперська Т.Ц.

Яворський М.А.