Постанова

від 28.10.2020 по справі 380/2581/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2020 рокуЛьвівСправа № 380/2581/20 пров. № А/857/10253/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Ільчишин Н.В., Святецького В.В.

за участі секретаря судового засідання: Хітрень О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 ,

на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року (суддя - Карп`як О.О., час ухвалення - не вказано, місце ухвалення - м.Львів, дата складання повного тексту - 06.07.2020р.),

в адміністративній справі №380/2581/20 за позовом ОСОБА_1 до Ходорівської міської ради Жидачівського району Львівської області,

про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

У квітні 2020 року позивач ОСОБА_1 звернулась в суд із адміністративним позовом до відповідача Ходорівської міської ради Жидачівського району Львівської області, в якому просила: 1) визнати протиправним рішення відповідача №3298 від 12.12.2019 року про відмову у наданні позивачу дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею до 2 га. у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель Жирівського старостинського округу; 2) зобов`язати відповідача втретє повторно розглянути клопотання позивача від 15.05.2018 року у порядку встановленому ст.118 Земельного кодексу України за наслідками якого надати позивачу дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель Жирівського старостинського округу.

Відповідач Ходорівська міська рада Жидачівського району Львівської області позову не визнав, в суді першої інстанції подав відзив на позовну заяву, просив відмовити повністю у задоволенні позовних вимог.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30.06.2020 року у задоволені позову ОСОБА_1 - відмовлено повністю.

З цим рішенням суду першої інстанції від 30.06.2020 року не погодилася позивач ОСОБА_1 та оскаржила його в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржене рішення суду є незаконним, порушує норми матеріального та процесуального права, постановлене з неповним дослідженням доказів, неправильним і неповним встановленням обставин у справі, а тому рішення суду підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що судом першої інстанції залишено поза увагою та не спростовано доводи позивача про те, що Земельним Кодексом України не передбачено, що підставою для відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, може бути наявність проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Також звертає увагу апелянт на те, що з урахуванням положень Закону України Про землеустрій проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва не відноситься до проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів. Вказані проекти є різними за своєю суттю та за способом їх затвердження та регулюються різними статтями Закону України Про землеустрій . Крім цього, зазначає апелянт, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні позовних вимог на підставі проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), який не затверджений у встановленому законом порядку, згідно вимог ст.118 ЗК України. Звертає увагу апелянт, також на те, що відповідачем до матеріалів справи долучено лише схему розподілу земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), однак проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) не був наданий відповідачем та відсутній у матеріалах справи. Таким чином, відсутні відомості про те, коли проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) був прийнятий та затверджений. Таким чином, вважає апелянт, що судом першої інстанції порушено вимоги ч.2 ст.77 КАС України, оскільки відповідачем не було доведено правомірності відмови у наданні позивачу дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства. Також звертає увагу апелянт на помилковість висновків суду першої інстанції про те, що проектом землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) можуть встановлюватися межі пасовищ або визначатись цільове призначення земель, однак статтею 49-1 Закону України Про землеустрій не передбачено та не надано таких повноважень при прийнятті проектів такого типу. Наголошує апелянт на тому, що підставою для відмови у задоволенні позовних вимог стало виключно покликання на проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржене рішення суду першої інстанції від 30.06.2020 року та ухвалити нове рішення, яким задоволити позов повністю.

Відповідач подав суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції від 30.06.2020 року - без змін.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи та їх представників, які з`явились в засідання суду апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що дану апеляційну скаргу слід задоволити частково, з врахуванням наступного.

Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 15.05.2018 року позивач ОСОБА_1 звернулася до відповідача Ходорівської міської ради з клопотанням про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею до 2 га. у власність для ведення особистого селянського господарства в межах с.Жирова Жидачівського району Львівської області, та долучено копії паспорту, ідентифікаційного коду, графічні матеріали, де зображено бажане місце розташування земельної ділянки (а.с. 6-7, 53-54, 76-77, 153, 155).

За результатами розгляду вказаного клопотання від 15.05.2018 року відповідач Ходорівська міська рада листом №892 від 20.06.2018 року повідомив позивача про те, що земельна ділянка, яка зображена в додатку до клопотання є пасовищем на якому випасається громадська худоба. Щодо не включення в списки на отримання середньої земельної частки (паю) міська рада рекомендує вирішувати в судовому порядку (а.с. 11, 42, 57).

Також встановлено, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17 липня 2019 року у справі №443/40/19, зокрема, визнано протиправною бездіяльність Ходорівської міської ради щодо розгляду клопотання від 15.05.2018 року ОСОБА_1 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства. Зобов`язано Ходорівську міську раду розглянути клопотання від 15.05.2018 року у порядку встановленому ст.118 ЗК України про надання ОСОБА_1 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства (а.с. 12-19, 43-50, 58-65).

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 липня 2019 року у справі №443/40/19 - залишено без змін.

Надалі, на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 липня 2019 року у справі №443/40/19, відповідачем повторно розглянуто заяву позивача про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею до 2 га. у власність для ведення особистого селянського господарства в межах села Жирова Жидачівського району Львівської області.

12.12.2019 року Ходорівською міською радою прийнято рішення №3298 Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 с.Жирова, Жидачівського району Львівської області , яким міська рада вирішила відмовити позивачу в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га. для ведення особистого селянського господарства за адресою: с.Жирова, Жидачівського району Львівської області (а.с. 10, 51, 66).

Суд першої інстанції рішення про відмову у задоволенні позовних вимог обгрунтував тим, що земельна ділянка площею 2,00 га. яку позивач хотіла отримати у власність, входить до складу земельного масиву площею 6,0 га. в межах села Жирова Жидачівського району Львівської області та згідно проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва власникам сертифікатів Жирівської сільської ради визначена як землі під пасовищем. Вказані обставини, на думку суду, відповідно до ч.7 ст.118 ЗК України є підставою для відмови позивачу у наданні відповідного дозволу.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з вищенаведеним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 116 Земельного кодексу України (далі ЗК України) встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ч.2 ст.116 ЗК України).

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (ч.3 ст.116 ЗК України).

Відповідно до ч.6 ст.118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 ЗК України. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Згідно з положеннями частини сьомої наведеної статті 118, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Тобто, підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч.1 ст.122 ЗК України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що Земельним кодексом України визначено чіткий алгоритм розгляду заяв громадян про відведення у власність земельних ділянок та вичерпний перелік підстав для відмови особі у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Тобто, наведеними нормами права встановлені підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у власність громадян та органи, уповноважені розглядати ці питання. Вони передбачають, зокрема, що для передачі земельної ділянки у власність зацікавлені особи звертаються до відповідних органів із заявами для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, за результатами розгляду яких визначені в статті 118 ЗК України органи приймають одне з відповідних рішень. Отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути визнана обґрунтованою лише тоді, коли суб`єктом владних повноважень встановлюється невідповідність місця розташування об`єкта вимогам, встановленим Земельними кодексом України, вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Із змісту спірного рішення №3298 від 12.12.2019 року видно, що при прийнятті цього рішення про відмову у наданні позивачу дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею до 2 га. у власність для ведення особистого селянського господарства за адресою: с.Жирова, Жидачівського району Львівської області, сесією Ходорівської міської ради було враховано, зокрема, проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва власникам сертифікатів Жирівської сільської ради, розробленого Державним підприємством Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою , погодженого Жирівською сільською радою та Відділом Держземагенства у Жидачівському районі, та взято до уваги те, що згідно графічних матеріалів, земельна ділянка визначена як землі під пасовищем для випасу громадської худоби.

Так, відповідно до ст.49-1 Закону України Про землеустрій , проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) розробляються з метою формування земельних ділянок сільськогосподарських угідь, що підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв), а також земельних ділянок, що передаються з колективної у комунальну власність.

Проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) включають: а) завдання на складання проекту землеустрою; б) пояснювальну записку; в) рішення відповідної сільської, селищної, міської ради про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв); г) список осіб, які мають право на отримання у власність земельної частки (паю); ґ) матеріали розрахунку (за потреби - перерахунку) вартості і розмір земельної частки (паю) в умовних кадастрових гектарах; д) схему розподілу земельних ділянок власникам земельних часток (паїв); е) відомості про площу земельних ділянок, кадастрові плани земельних ділянок, що формуються або відомості про які вносяться до Державного земельного кадастру, та перелік обмежень у їх використанні; є) матеріали погодження і затвердження проекту землеустрою, встановлені статтею 186 Земельного кодексу України; ж) матеріали перенесення меж земельних ділянок у натуру (на місцевість), сформованих за проектом (ч.5 ст.49-1 Закону).

Суд апеляційної інстанції враховує, що в матеріалах справи наявні копії схеми розподілу земельних ділянок часток (паїв) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва власникам сертифікатів Жирівської сільської ради.

Однак, в матеріалах справи відсутній та відповідачем не надано проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва власникам сертифікатів Жирівської сільської ради.

Колегією суддів встановлено, що відповідний проект землеустрою не був предметом дослідження сесії Ходорівської міської ради при прийнятті спірного рішення №3298 від 12.12.2019 року, не був наданий такий проект землеустрою ні до суду першої чи апеляційної інстанції.

Тобто, відповідач не обґрунтував правомірності відмови у наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею до 2 га. у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель Жирівського старостинського округу.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.

Аналізуючи наведені правові норми та обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржене рішення Ходорівської міської ради №3298 від 12.12.2019 року про відмову у наданні позивачу дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею до 2 га. у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель с. Жирова, Жидачівського району Львівської області є необґрунтованим та протиправним, що є підставою для його скасування.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що в межах спірних правовідносин вірним способом відновлення порушеного права позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути клопотання позивача ОСОБА_1 від 15.05.2018 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею до 2 га. у власність для ведення особистого селянського господарства.

Тому, у зв`язку із протиправністю та необхідністю скасування судом рішення відповідача №3298 від 12.12.2019 року, клопотання позивача від 15.05.2018 року повинно бути повторно розглянуте і вирішене Ходорівською міською радою Жидачівського району Львівської області згідно вимог чинного законодавства, із наведенням обґрунтувань прийнятого рішення.

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що судом першої інстанції при винесенні рішення від 30.06.2020 року неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи та не дотримано норм матеріального права, і як наслідок сформовано помилковий висновок про відмову у задоволенні усіх позовних вимог.

Тому, згідно приписів статті 317 КАС України, рішення суду першої інстанції слід скасувати і прийняти нове судове рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).

Згідно п.10 ч.6 ст.12 КАС України, для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників справи, та враховуючи, що дану адміністративну справу було розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції зазначає, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволити частково.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року в адміністративній справі №380/2581/20 за позовом ОСОБА_1 до Ходорівської міської ради Жидачівського району Львівської області про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії - скасувати і прийняти нову постанову.

Позов ОСОБА_1 - задоволити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Ходорівської міської ради Жидачівського району Львівської області №3298 від 12.12.2019 року про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею до 2 га. у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель Жирівського старостинського округу.

Зобов`язати Ходорівську міську раду Жидачівського району Львівської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.05.2018 року в порядку встановленому статтею 118 ЗК України, за наслідками якого прийняти рішення щодо надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель Жирівського старостинського округу.

У задоволенні решта позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В. В. Гуляк судді Н. В. Ільчишин В. В. Святецький Повне судове рішення складено 05.11.2020.