Рішення

від 26.10.2020 по справі 916/2877/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" жовтня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/2877/19

Господарський суд Одеської області у складі: головуючий суддя Волков Р.В.,

суддя Бездоля Д.О., суддя Рога Н.В.,

при секретарі судового засідання Прижбило О.В.,

розглядаючи справу №916/2877/19,

за позовом: ЖИТЛОВО-БУДІВЕЛЬНОГО КООПЕРАТИВУ "ЛАГУНА" (67821, Одеська область, Овідіопольський район, село Сухий Лиман, вул. Морська, буд. 22),

до відповідача: Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області (65496, Одеська область, Овідіопольський район, селище міського типу Таїрове, вул. 40 Річчя Перемоги, 25),

за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ПЕРСПЕКТИВА

(вул. Морська, будинок 2-А, село Сухий Лиман, Овідіопольський район, Одеська область, 67821, код ЄДРПОУ 19348645),

за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ),

про визнання недійсними рішень

від позивача: Лоскутов С.П., Тюхтій М.П.;

від відповідача: Унтілова О.Є.;

від третьої особи позивача: Бланк І.Б.;

від третьої особи відповідача: ОСОБА_8

ВСТАНОВИВ:

Житлово-будівельний кооператив "Лагуна" звернувся до господарського суду Одеської області із позовом до Сухолиманської сільської ради Овідіопольського району Одеської області про визнання недійсними рішень.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.09.2019р. позовну заяву (зареєстрований за вх. №2942/19 від 26.09.2019р.) залишено без руху, у зв`язку з невиконанням позивачем вимог ст.162 ГПК України. Позивачу встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви.

Позивач звернувся до господарського суду Одеської області з заявою (зареєстрована за вхід. №2-4753/19) про усунення недоліків позовної заяви, про які зазначено в ухвалі господарського суду Одеської області від 27.09.2019р. по справі №916/2877/19.

Ухвалою від 03.10.2019 відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 30.10.2019.

23.10.2019 представник Сухолиманської сільської ради подав заяву про відкладення розгляду справи (вх.№21828/19).

28.10.2019 від представника Сухолиманської сільської ради надійшов відзив на позовну заяву (вх.№22140/19).

28.10.2019 представником Сухолиманської сільської ради подано заяву щодо застосування строків позовної давності (вх.№2-5234/19).

30.10.2019 задоволено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, відкладено розгляд справи на 13.11.2019.

01.11.2019 представником позивача подано заперечення на заяву про застосування строків позовної давності (вх.№22648/19).

13.11.2019 оголошено перерву до 28.11.2019.

18.11.2019 представником позивача подано заяву (вх.№23819/19), до якої долучено документи.

28.11.2019 представник Сухолиманської сільради подав клопотання про залучення доказів (вх.№24602/19).

28.11.2019 протокольно продовжено строк підготовчого провадження за ініціативою суду на 30 днів, закрито підготовче провадження та призначено справу до судовго розгляду по суті на 04.12.2019.

02.12.2019 представником Сухолиманської сільської ради подано клопотання про долучення доказів (вх.№24880/19).

04.12.2019 оголошено перерву до 16.12.2019.

16.12.2019 судове засідання не відбулось у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному. Ухвалою від 19.12.2019 призначено судове засідання на 20.01.2020.

20.01.2020 представником позивача подано заяву (вх.№1278/20) про перевірку повноважень представника відповідача.

20.01.2020 представником Сухолиманської сільради подано заяву про долучення до матеріалів справи оригіналу договору про надання правової допомоги (вх.№1291/20).

20.01.2020 судове засідання відкладено на 30.01.2020.

30.01.2020 ухвалою суду постановлено Замінити відповідача у справі №916/2877/19 - Сухолиманську сільську раду Овідіопольського району Одеської області на його правонаступника - Таїровську селищну раду Овідіопольського району Одеської області.

Також 30.01.2020 справу призначено до колегіального розгляду.

10.02.2020 справу № 916/2877/19 прийнято до колегіального розгляду у складі суддів: головуючий суддя Волков Р.В., суддя Рога Н.В., суддя Желєзна С.П., постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі, підготовче засідання призначено на 02.03.2020.

28.02.2020 представником Сухолиманської сільської ради подано промову у судових дебатах, викладену у письмовому вигляді.

02.03.2020 оголошено перерву до 19.03.2020.

11.03.2020 представником Таїровської селищної ради подано відзив на позов (вх.№6330/20).

11.03.2020 до суду надійшло клопотання ТОВ Перспектива (вх.№6322/20) про залучення ТОВ Перспектива в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору з боку позивача.

Ухвалою від 18.03.2020 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів з власної ініціативи, перенесено розгляд справи на 15.04.2020.

23.03.2020 від представника відповідача надійшли заперечення (вх.№7489/20) щодо залучення третьої особи.

14.04.2020 представником відповідача подано клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№9566/20).

15.04.2020 судом відкладено розгляд справи на 14.05.2020.

14.05.2020 розгляд справи відкладено на 25.05.2020.

22.05.2020 представником відповідача подано клопотання (вх.№12933/20) про відкладення розгляду справи, в якому також просить викликати та допитати в якості свідка ОСОБА_2 .

25.05.2020 судове засідання відкладено на 17.06.2020.

01.06.2020 представником відповідача подано клопотання (вх.№14055/20) про відкладення розгляду справи.

12.06.2020 представником ТОВ Перспектива подано пояснення на позовну заяву (вх.№15129/20), а також повторно подано клопотання про залучення третьої особи (вх.№15126/20).

17.06.2020 судом залучено до участі у справі ТОВ Перспектива в якості третьої особи, судове засідання відкладено на 06.07.2020.

06.07.2020 представником ОСОБА_1 подано заяву про залучення третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача (вх.№17364/20).

06.07.2020 відповідачеві пояснено процедуру подання заяви свідка до матеріалів справи з метою подальшого виклику свідка.

06.07.2020 оголошено перерву до 16.07.2020.

15.07.2020 представником ОСОБА_1 долучено до матеріалів справи докази (вх.№18545/20).

Ухвалою від 16.07.2020 задоволено клопотання та залучено до участі у справі ОСОБА_1 , судове засідання відкладено на 30.07.2020.

27.07.2020 представником позивача подано письмові пояснення (вх.№19776/20).

30.07.2020 представником ОСОБА_1 подано відзив (вх.№20093/20), заяву про застосування строків позовної давності (вх.№20094/20).

30.07.2020 представником ТОВ Перспектива подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи (вх.№20139/20): копії постанови від 29.04.2014 у справі №916/771/13 та листування між ТОВ Перспектива та Сухолиманською сільрадою.

30.07.2020 суд протокольною ухвалою звернув увагу представника позивача на недопустимість виконання ухвали від 16.07.2020, закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 08.09.2020, зобов`язано позивача надіслати третій особі ( ОСОБА_1 ) матеріали позову, виправлено описку в ухвалі суду від 16.07.2020 стосовно по батькові третьої особи.

30.07.2020 представником позивача подано заяву про долучення документів до матеріалів справи (вх.№20177/20).

25.08.2020 представником ОСОБА_1 подано заперечення проти клопотання ТОВ Перспектива (вх.№22320/20). Також просить не брати до уваги копії письмових доказів, доданих ТОВ Перспектива до клопотання про залучення в якості третьої особи у зв`язку з неналежним оформленням (відсутнє зазначення про знаходження оригіналів письмових доказів).

У зазначеному клопотанні представник ОСОБА_1 ОСОБА_8 просив суд скасувати власну ухвалу від 17.06.2020 про залучення до участі у справі ТОВ Перспектива в якості третьої особи, однак судом вказане клопотання залишається без задоволення у зв`язку із відсутністю можливості у суду здійснення таких процесуальних дій як скасування власної ухвали про залучення третьої особи до участі у справі.

08.09.2020 судове засідання не відбулося у зв`язку з перебуванням судді Желєзної С.П. у відпустці.

На підставі розпорядження керівника апарату суду від 08.09.2020р. №250 призначено повторний автоматичний розподіл справи №916/2877/19 для внесення змін до складу колегії суддів. Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №916/2877/19 було передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Волков Р.В., суддя Бездоля Д.О., суддя Рога Н.В.

Ухвалою від 14.09.2020 справу прийнято до колегіального розгляду, постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії розгляду справи по суті.

Судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 07.10.2020.

07.10.2020 оголошено перерву до 26.10.2020.

26.10.2020 у судовому засіданні представником ОСОБА_1 Славінським А.В. подано промову представника у письмовому вигляді.

26.10.2020 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

В обґрунтування вимог позивач посилається на утворення 16.02.2015 юридичної особи позивача, засновниками якої є 5 фізичних осіб.

Зазначає, що рішенням Сухолиманської сільради Овідіопольського району Одеської області ХХХV сесія XV скликання №426-VІ від 09.07.2015 Про надання ЖБК Лагуна дозволу на складання проекту відведення в довгострокову оренду земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд в с. Сухий Лиман було вирішено надати позивачу дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення в довгострокову оренду на 25 років земельної ділянки орієнтовною площею 15,0 га в селі Сухий Лиман (в межах населеного пункту) для будівництва і обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд за рахунок земель, наданих у власність та користування (землі житлової та громадської забудови), точну площу земельної ділянки встановити шляхом геодезичної зйомки в процесі виготовлення проекту землеустрою, в разі наявності на земельній ділянці підземних комунікацій, обов`язково передбачити узгодження проекту відведення з власниками підземних та наземних комунікацій та службами, які їх обслуговують і експлуатують, провести інвентаризацію будівельних матеріалів, які знаходяться на вказаних земельних ділянках ЖБК Лагуна , забезпечити здійснення фінансування відповідних робіт з інвентаризації, виготовлений проект землеустрою, щодо відведення в довгострокову оренду земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд, подати до сільської ради для розгляду та затвердження у встановленому порядку, до затвердження проекту землеустрою, укласти з власником будівельних матеріалів відповідний цивільно-правовий договір щодо подальшої юридичної долі майна, контроль за виконанням даного рішення покласти на депутатську комісію Сухолиманської сільської ради з питань земельних ресурсів та охорони природного середовища та рішення набуває чинності після включення до членів кооперативу Лагуна 50-ти мешканців с. Сухий Лиман за поданням списку сільською радою.

Позивач вказує, що 22.09.2015 між ЖБК Лагуна та ДП Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою був укладений договір №703 на виконання землевпорядних робіт, предметом якого є складання технічного звіту по виконанню топографо-геодезичних робіт на земельних ділянках, які передбачені для надання в оренду ЖБК Лагуна площею 15,0 га на території Сухолиманської сільської ради.

07.06.2016 Сухолиманська сільська рада Овідіопольського району прийняла рішення №153-VII про скасування рішення №426 ХХХV від 09.07.2015. Станом на 07.06.2016 членами ЖБК Лагуна залишалися 5 фізичних осіб.

Посилається на рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 №7-рп/2009, в якому зазначено, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Ненормативні правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Вказує, що існує спір про право на земельну ділянку і просить визнати недійсними рішення Сухолиманської сільської ради від 07.06.2016 №123-VII та рішення Сухолиманської сільської ради від 14.07.2016 №153-VII.

У відзиві представник Сухолиманської сільської ради просив відмовити у задоволенні позову, зазначив, що вимоги позивача не направлені на захист майнових прав позивача, оскільки у позовній заяві відсутнє посилання та не долучено до позову будь-якого правовстановлюючого документу про наявність майнових прав позивача на земельну ділянку. Вказує, що неможливо порушити право, яке нічим не підтверджене.

При цьому, у рішенні №426-VI від 09.07.2015 передбачені попередні умови: встановити точну площу земельної ділянки шляхом геодезичної зйомки; в разі наявності комунікацій, передбачити узгодження проекту відведення з власниками підземних та наземних комунікацій та службами; провести інвентаризацію будівельних матеріалів; забезпечити здійснення фінансування відповідних робіт з інвентаризації, виготовлений проект землеустрою подати до сільради для затвердження; укласти з власником будівельних матеріалів відповідний цивільно-правовий договір щодо подальшої юридичної долі майна; рішення набуває чинності після включення до членів кооперативу Лагуна 50-ти мешканців с. Сухий Лиман за поданням списку сільрадою.

Вказує, що жодна із зазначених вимог не виконана позивачем. Наявність рішення про надання дозволу на розробку проекту із попередніми умовами, за яких таке рішення набирає чинності та які не виконані, не є перешкодою чи забороною для відповідача приймати рішення, вносити до них зміни та/чи скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зазначає, що позивач за рік не виконав умови рішення від 09.07.2015, а тому рішення від 07.06.2016 щодо надання фізичним особам дозволу на складання проектів відведення у власність земельних ділянок, є законним.

Законодавство не містить обмежень щодо кількісного складу суб`єктів на отримання дозволу на складання проекту землеустрою. Крім того, надання дозволу на складання проекту не означає позитивного його погодження відповідним органом.

Посилається на положення ЗК України щодо того, що земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування. При цьому, 106 громадян у встановленому Законом порядку, реалізуючи своє право на отримання безоплатно у власність земельної ділянки, звернулися із відповідною заявою, орган місцевого самоврядування дозволив розроблення проектів. Таким чином, конкретні 106 осіб реалізували своє право на отримання у власність земельної ділянки, при цьому будь-яких прав та інтересів позивача не порушили, будь-яких правовідносин при цьому з ЖБК Лагуна не виникло, а тому спір про право на земельну ділянку не існує.

Вказує, що постановою Овідіопольського районного суду Одеської області від 10.07.2017 у справі №509/2331/16-а за адміністративним позовом ТОВ Перспектива до Сухолиманської сільської ради, третя особа ЖБК Лагуна , - встановлено, що рішення №153-VII від 14.07.2016 від 09.07.2015 прийнято на підставі заяви ЖБК Лагуна .

У заяві про застосування строків позовної давності представник Сухолиманської сільської ради зазначає, що з точки зору позивача, порушення його майнових прав на земельну ділянку відбулося з 07.06.2016, отже і строк позовної давності починає відлік з цієї дати, таким чином, 3річний строк сплив 07.06.2019. Щодо рішення від 14.07.2016, то строк за вимогою про визнання його недійсним сплив 14.07.2019.

У запереченні на заяву про застосування строків позовної давності вказує, що позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. ЖБК Лагуна створений 16.02.2015. Головою кооперативу обраний ОСОБА_3 , про що свідчить протоокл установчих зборів від 16.02.2015. 26.05.2015 відбулися загальні збори ЖБК Лагуна , на яких вирішено прийняти до складу засновників (членів) кооперативу ОСОБА_2 та обрати його головою кооперативу з 26.05.2015. Зазначає, що ОСОБА_2 без узгодження з членами кооперативу власноруч подав до Сухолиманської сільської ради заяву, в якій повідомив про нібито неможливість виготовлення проектно-технічної документації. 28.09.2016 член кооперативу ОСОБА_3 дізнався про наявність рішень Сухолиманської сільської ради від 07.06.2016 та від 14.07.2016 і одразу звернувся до прокуратури Одеської області із заявою про притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності. У вересні 2019 головою ЖБУ обрано ОСОБА_3 , отже, оскільки позивач дізнався про наявність оскаржуваних рішень 28.09.2016, позов подано у межах строку позовної давності.

У заяві позивач повторює аргументи щодо рішення Конституційного Суду України, вказує, що скасування органом місцевого самоврядування власного рішення можливе, однак, за умови дотримання сукупності умов, зокрема: відсутності факту виконання рішення, що скасовується; відсутність факту виникнення правовідносин, пов`язаних з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів або ж відсутність заперечень суб`єктів правовідносин щодо їх зміни чи припинення у разі виникнення таких правовідносин.

Ключовим питанням є те, чи є акт нормативним, чи ненормативним. Ненормативні акти вичерпують свою дію фактом виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені після їх виконання.

Вказує, що підставою для ухвалення рішення Сухолиманської сільської ради від 09.07.2015 було звернення ЖБК Лагуна , на підставі вказаного рішення зроблено топографо-геодезичну зйомку земельних ділянок, яке узгоджено відділом Держгеокадастру в Овідіопольському районі Одеської області 29.12.2015.Отже, рішення від 09.07.2015 вичерпало свою дію фактом його виконання.

Представником Сухолиманської сільради подано копії заяв фізичних осіб з резолюцією ОСОБА_2 від 01.04.2016. Зазначає, що наявність вказаних підписів свідчить про обізнаність позивача про прийняте рішення від 07.06.2016, оскільки ОСОБА_2 на той час був головою позивача. Вказує, що таких заяв було подано 106, і відповідно до цих заяв було вирішено надати громадянам дозвіл на розробку проектів землеустрою.

Представником Сухолиманської сільської ради (після заміни відповідача) подано промову у судових дебатах, викладену у письмовому вигляді, в якій представник посилається на попередні доводи відзиву, а також вказує, що позивач створений всупереч вимогам законодавства, при вирішенні питання про надання житлово-будівельним кооперативам безоплатно земельної ділянки має враховуватися мета створення такого кооперативу, порядок створення, організації, реєстрації та функціонування останнього. Зазначає, що позивач не довів, що члени ЖБК потребували для забезпечення житлом земельної ділянки.

У відзиві Таїровської селищної ради зазначено про те, що відповідач наполягає на застосуванні позовної давності, оскільки строк позовної давності сплив влітку 2019. Позивачем не надано доказів того, що він не знав про рішення Сухолиманської сільської ради.

Зазначає, що період повноважень ОСОБА_2 визначений з 26.06.2015 по вересень 2019. В період повноважень ОСОБА_2 звернувся із заявою про надання дозволу на складання проекту відведення в оренду земельної ділянки. 09.07.2015 прийнято рішення про надання дозволу на складання проекту відведення в довгострокову оренду земельної ділянки. 13.07.2016 ОСОБА_2 звернувся до Сухолиманської сільради із заявою про неможливість виготовлення проектно-технічної документації на оренду. У зв`язку із зазначеним Сухолиманською радою прийнято рішення від 14.07.2016 за ініціативою позивача.

Щодо рішення 07.06.2016 вказує, що в результаті даного рішення 106 громадянам України було надано дозвіл на розробку проектів землеустрою.

Стосовно скасування рішення зазначає, що законодавцем закріплено право органів місцевого самоврядування на зміну та скасування власних рішень. Рішення були прийняті в рамках дискреційних повноважень.

У клопотанні ТОВ Перспектива вказує, що у 1989 році між виконавчим комітетом Овідіопольської районної ради народних депутатів Одеської області та трестом Уренгойгаздоррембуд укладено договір, згідно з яким виконавчий комітет зобов`язався оформити державний акт відведення земельної ділянки площею 15 га у с. Сухий Лиман для будівництва селища газовидобувальників (100-150) котеджів, а у 1991 році відвести в с. Сухий Лиман додаткову земельну ділянку для газовидобувальників площею до 15 га з попередньою домовленістю. Трест взяв на себе зобов`язання почати будівництво селища газовидобувальників на 100-150 котеджів, передати в оренду певне майно і надати кошти на будівництво об`єктів соцкультпобуту та газифікації с. Сухий Лиман. Виконавчий комітет зобов`язався не претендувати на житло, що буде побудоване трестом.

На підставі розпорядження Ради Міністрів УРСР від 27.10.1989 №374-р тресту видано державний акт на право користування землею, відповідно до якого було закріплено в безстрокове користування 13,0 га землі в с. Сухий Лиман Овідіопольського району для будівництва житлових будинків. На замовлення тресту було видано архітектурно-планувальне завдання та технічні умови на газо-, електро- і водопостачання, розроблена та затверджена проектна документація на селище газовидобувальників. У травні 1993 трест уклав договір підряду на капітальне будівництво з Одеським виробничим управлінням Облавтодор . 7 травня 1993 року зареєстровано ТОВ Перспектива , засновниками якого стали трест та кооператив Автодорсервіс .

Вказує, що 23.12.1993 після створення ТОВ Перспектива , ремонто-будівельний трест реорганізований у відособлений підрозділ без прав юридичної особи виробничого об`єднання Уренгойгазпром Російського акціонерного товариства Газпром . Рішенням Сухолиманської сільської ради від 21.08.1996 тресту виділено та передано під індивідуальне будівництво земельну ділянку площею 3 га.

27.11.1998 між виробничим об`єднанням Уренгойгазпром , до складу якого входив трест Уренгойгаздоррембуд , і ТОВ МКП-Одеса за погодженням з Одеським виробничим управлінням Облавтодор було укладено договір підряду капітального будівництва щодо продовження будівництва 108 котеджів у с. Сухий Лиман.

Об`єкти незавершеного будівництва внесені до статутного капіталу ТОВ Перспектива .

Вказує, що рішенням Сухолиманської сільради від 09.07.2015 вирішено до затвердження проекту землеустрою вирішити питання з власником будівельних матеріалів та обладнання щодо подальшої юридичної долі майна. ТОВ Перспектива є власником вказаних будівельних матеріалів та обладнання.

У запереченні відповідача на клопотання ТОВ Перспектива зазначає, що Товариство вже зверталось до Овідіопольського районного суду Одеської області з безпідставним і необґрунтованим позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Сухолиманської сільради від 09.07.2015, у задоволенні позову було відмовлено (справа №509/2331/16-а). Зазначає про відсутність підстав для залучення третьою особою, оскільки у вищезазначеній справі судом встановлено про відсутність права власності на будь-яке нерухоме майно на земельній ділянці, яка була надана в користування у 1989 році.

У поясненні на позовну заяву ТОВ Перспектива вказує, що на спірних земельних ділянках є об`єкти незавершеного будівництва, які належать заявнику. Всупереч приписам ст. 134 ЗК України Сухолиманська рада надала земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти незавершеного будівництва. Щодо скасування рішення від 09.07.2015 вказує, що ненормативні правові акти органів місцевого самоврядування є актами одноразового застосування та вичерпують свою дію фактом виконання, а тому не можуть бути скасовані або змінені.

ТОВ Перспектива було зазначено про те, що ухвалою від 30.06.2016 у справі №509/2331/16-а ухвалено задовольнити заяву про забезпечення позову та зупинено дію рішення Сухолиманської сільської ради від 09.07.2015, заборонено Сухолиманській сільській раді вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки площею 15,0 га в с. Сухий Лиман.

У заяві про залучення ОСОБА_1 в якості третьої особи зазначено, що оскаржуваним у справі рішенням №123 від 07.06.2016 ОСОБА_1 було виготовлено проект землеустрою, який надалі затверджений, а заявниця отримала право власності на земельну ділянку.

У письмових поясненнях позивач звертає увагу на список громадян (членів ЖБК), яким надано дозвіл на розробку проекту щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. Серед членів ЖБК відповідно до списку вказано громадянина ОСОБА_4 (№53), але відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно рішенням №816-VII від 16.03.2018 було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Новіковій ( ОСОБА_5 ), які земельна ділянка і надана у власність.

У вказаному списку дозвіл на розробку проекту по земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2 , було надано ОСОБА_6 (№92 у списку), але відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав земельна ділянка надана у власність громадянину ОСОБА_7 .

Вказує, що громадяни ОСОБА_4 , ОСОБА_8 не є членами кооперативу Лагуна . Громадяни ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , які набули земельні ділянки у власність, також не набували членства у кооперативі.

У своїх поясненнях представник ОСОБА_1 зазначає, що позов є безпідставним. Позивач не має жодних прав на земельну ділянку. Умови рішення від 09.07.2015 не були виконані. Наявність рішення про розробку проекту землеустрою не є перешкодою для прийняття рішень, внесення змін до них чи їх скасування органами місцевого самоврядування. Надання дозволу на складання проекту не означає позитивного вирішення питання щодо відведення у власність чи в оренду земельної ділянки.

Посилається на встановлення рішенням у справі №509/2331/16, що ЖБК Лагуна зверталось із письмовою заявою про скасування рішення від 09.07.2015. Вказує, що ЖБК створено із порушенням законодавства. Зазначає про застосування строків позовної давності.

У запереченні представника ОСОБА_1 проти клопотання ТОВ Перспектива про залучення в якості третьої особи вказує, що заявником не надано доказів порушення власних прав, у справі №509/2331/16-а встановлено, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази та належні підстави обґрунтування належності позивачу будь-якого нерухомого майна на ділянці, яку позивач бажав отримати в оренду. У рішенні господарського суду Одеської області від 26.09.2011 у справі №4/17-3436-2011 встановлено, що об`єкти незавершеного будівництва було внесено до статутного фонду ТОВ Перспектива особою, яка не була власником вказаного майна та не була належним учасником Товариства.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників справи, суд встановив наступне.

Рішенням Сухолиманської сільської ради Овідіопольського району Одеської області ХХХV сесія XV скликання №426-VІ від 09.07.2015 Про надання ЖБК Лагуна дозволу на складання проекту відведення в довгострокову оренду земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд членів кооперативу в с. Сухий Лиман (далі - Рішення сільради від 09.07.2015) (т.1 а.с.17) було вирішено:

1. Надати житлово-будівельному кооперативу Лагуна дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення в довгострокову оренду на 25 років земельної ділянки орієнтовною площею 15,0 га в селі Сухий Лиман (в межах населеного пункту) для будівництва і обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд за рахунок земель, наданих у власність та користування (землі житлової та громадської забудови);

2. Точну площу земельної ділянки встановити шляхом геодезичної зйомки в процесі виготовлення проекту землеустрою.

3.1. В разі наявності на земельній ділянці підземних комунікацій, обов`язково передбачити узгодження проекту відведення з власниками підземних та наземних комунікацій та службами, які їх обслуговують і експлуатують;

3.2. Провести інвентаризацію будівельних матеріалів, які знаходяться на вказаних земельних ділянках;

3.3. ЖБК Лагуна , забезпечити здійснення фінансування відповідних робіт з інвентаризації.

4.1. Виготовлений проект землеустрою, щодо відведення в довгострокову оренду земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд, подати до сільської ради для розгляду та затвердження у встановленому порядку;

4.2. До затвердження проекту землеустрою, укласти з власником будівельних матеріалів відповідний цивільно-правовий договір щодо подальшої юридичної долі майна.

5. Контроль за виконанням даного рішення покласти на депутатську комісію Сухолиманської сільської ради з питань земельних ресурсів та охорони природного середовища.

6. Це рішення набуває чинності після включення до членів кооперативу Лагуна 50-ти мешканців с. Сухий Лиман за поданням списку сільською радою.

07.06.2016 Сухолиманська сільська рада рішенням №123-VII Про надання громадянам України (членам ЖБК Лагуна ) дозволу на складання проектів відведення у власність земельних ділянок для будівництва і обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд (присадибних ділянок) в с. Сухий Лиман (далі - Рішення сільради від 07.06.2016) (т.1 а.с.19) вирішила:

1. Надати громадянам України (членам житлово-будівельного кооперативу Лагуна громадянам ОСОБА_9 та іншим, всього 106 осіб) дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в селі Сухий Лиман у відповідності з Генеральним планом села (список громадян-членів житлово-будівельного кооперативу Лагуна у додатку до цього рішення).

2. Площі земельних ділянок встановити шляхом геодезичної зйомки в процесі виготовлення проекту землеустрою.

3. В разі наявності на земельних ділянках підземних та наземних комунікацій обов`язково передбачити узгодження проекту відведення з власниками підземних та наземних комунікацій та службами, які їх обслуговують та експлуатують.

4. Виготовлений проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки кожному громадянину подати до сільської ради для розгляду та затвердження у встановленому порядку.

5. Кожному громадянину надати до сільської ради копію витягу з Державного земельного кадастру про державну реєстрацію земельної ділянки.

6. Контроль за виконанням даного рішення покласти на депутатську комісію Сухолиманської сільської ради з питань земельних ресурсів та охорони природного середовища.

Вказане Рішення від 07.06.2016 є предметом оскарження у даній справі.

Додаток до вказаного рішення надано лише 15.07.2020 (т.2 а.с.135-136). Зазначений додаток містить список громадян України (членів житлово-будівельного кооперативу Лагуна ), яким надано дозвіл на розробку проекту щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в селі Сухий Лиман (всього 106 осіб).

Крім того, рішенням від 14.07.2016 №153-VII Про скасування рішення № 426 ХХХV сесії VI скликання Сухолиманської сільської ради від 09.07.2015 Про надання дозволу на складання проекту відведення в довгострокову оренду земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в с. Сухий Лиман (далі - Рішення сільради від 14.07.2016) (т.1 а.с.18) Сухолиманська сільська рада вирішила:

- Скасувати рішення № 426 ХХХV сесії VI скликання Сухолиманської сільської ради від 09.07.2015 Про надання дозволу на складання проекту відведення в довгострокову оренду земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в с. Сухий Лиман .

Вказане Рішення сільради від 14.07.2016 також є предметом оскарження у даній справі.

Підставою прийняття зазначеного рішення, як це зазначено у тексті, вказано заяву ЖБК Лагуна про неможливість виготовлення проектно-технічної документації на оренду земельної ділянки наданої ЖБК Лагуна згідно рішення № 426 ХХХV сесії VI скликання Сухолиманської сільської ради від 09.07.2015 Про надання дозволу на складання проекту відведення в довгострокову оренду земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в с. Сухий Лиман .

Позивач вважає, що зазначені Рішення сільради від 07.06.2016 та від 14.07.2016 порушують його майнові права на земельну ділянку, оскільки в результаті прийняття таких рішень позивач позбавлений можливості використати право на відведення земельної ділянки.

Водночас, суд зазначає наступне.

Передача земельних ділянок в користування передбачає проходження певної процедури з виготовлення проекту землеустрою (або технічної документації у разі надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення), його погодження компетентними органами тощо, що в подальшому є підставою для прийняття відповідного рішення органом місцевого самоврядування з цього питання (стаття 123 ЗК України ).

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Відповідно до положень ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:

а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;

б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Виходячи з приписів статей 116, 118 ЗК України, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність (користування), що фактично вказує про відсутність обтяжень земельної ділянки у такому випадку.

Відтак, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою з приводу відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність або користування (оренду).

За наявності рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою будь-які особи мають рівне право розробити проекти землеустрою, подальше затвердження яких відбувається із кінцевим визначенням особи, що отримає право власності або користування (оренду) на ділянку.

Таким чином, позивач не має підстав вважати пріоритетність того чи іншого заявника на стадії надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (аналогічні правові висновки викладені у постанові ВС від 27.03.2018 у справі №463/3375/15-а).

Правовідносини оренди виникають лише в момент укладення договору оренди.

До цього моменту, починаючи з моменту звернення особи до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, тривають переддоговірні відносини: сторони ведуть переговори щодо предмета договору, а саме - щодо можливості укладення договору оренди в майбутньому та визначення конкретної земельної ділянки на масиві земель державної або комунальної власності у встановленому законом порядку. Етапи цих переговорів такі:

Звертаючись до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зацікавлена особа звертається до власника земельної ділянки - держави або територіальної громади (в особі відповідного органу) з пропозицією про укладення в майбутньому договору оренди (предмет якого на цей час точно не визначений) та про проведення переговорів з цього приводу.

У дозволі на виготовлення проєкту землеустрою визначається лише приблизна площа земельної ділянки та орієнтовне місцезнаходження (наприклад, земельний масив, у межах якого вона буде знаходитись).

Конкретизується ж земельна ділянка у проєкті землеустрою. Проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки включає інформацію щодо меж земельної ділянки та інформацію, важливу для визначення можливості використання земельної ділянки у той чи інший спосіб, зокрема перелік обмежень у використанні земельних ділянок (меж охоронних зон (наприклад, біля ліній електропередач), зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель); матеріали погодження проєкту землеустрою тощо (стаття 50 Закону України Про землеустрій ).

Отже, дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки означає дозвіл власника земельної ділянки здійснити певні дії на землі власника, аби мати змогу в подальшому точно визначити предмет оренди. Отже, цей дозвіл наділяє заінтересовану особу повноваженням ідентифікувати на землі власника земельну ділянку, яку ця особа бажає отримати в оренду в майбутньому.

Зазначені вище висновки викладені у Постанові ВП ВС від 29.09.2020 по справі №688/2908/16-ц.

У Постанові ВП ВС від 17.10.2018 по справі № 380/624/16-ц (№ в ЄДРСР 77361939) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що рішення про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою не є правовстановлюючим актом і не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття права власності чи користування на земельну ділянку.

Таким чином, доводи позивача щодо порушення його майнових прав на земельну ділянку є необґрунтованими, оскільки у позивача таких майнових прав на земельну ділянку не виникло.

З огляду на зазначене вище, у зв`язку з недоведеністю порушення прав позивача суд вважає вимогу про визнання недійсним рішення Сухолиманської сільської ради від 07.06.2016 №123-VII Про надання громадянам України (членам ЖБК Лагуна ) дозволу на складання проектів відведення у власність земельних ділянок для будівництва і обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд (присадибних ділянок) в с. Сухий Лиман , - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Більше того, у контексті зазначеного вище, суд звертає увагу на те, що вказане рішення від 07.06.2016 також не створює жодних майнових прав для фізичних осіб, яким надано дозвіл на складання проекту землеустрою.

Таким чином, Рішення від 07.06.2016 не може порушити прав позивача взагалі, оскільки у нього, з однієї сторони, відсутні майнові права на будь-яку земельну ділянку, а з іншої сторони, оскаржуване рішення не створює майнових прав не тільки для позивача, а і для фізичних осіб, яким надано дозвіл на розробку проекту землеустрою.

Щодо рішення сільради від 14.07.2016, яким скасовано рішення сільради від 09.07.2015, окрім зазначеного вище щодо відсутності у позивача майнових прав на земельну ділянку, суд зазначає наступне.

Позивач посилається на те, що рішення № 426 ХХХV сесії VI скликання Сухолиманської сільської ради від 09.07.2015 Про надання дозволу на складання проекту відведення в довгострокову оренду земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в с. Сухий Лиман є ненормативним актом місцевого самоврядування, який вичерпав свою дію фактом свого виконання, а тому не може бути скасований.

Щодо цього наводить висновки, викладені у Рішенні Конституційного Суду України від 16.04.2009 №7-рп/2009 у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування).

У вказаному рішенні зазначено, що в Основному Законі України передбачено форми та засоби реалізації права територіальних громад на місцеве самоврядування і вказано, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території (частина перша статті 144). На основі цього положення Конституції України в Законі визначено, що у формі рішень рада приймає нормативні та інші акти (частина перша статті 59). Проаналізувавши функції і повноваження органів місцевого самоврядування, врегульовані Конституцією України та іншими законами України, Конституційний Суд України дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію. Такий висновок узгоджується із правовими позиціями Конституційного Суду України, викладеними у рішеннях від 27 грудня 2001 року № 20-рп/2001 у справі про укази Президії Верховної Ради України щодо Компартії України, зареєстрованої 22 липня 1991 року (абзац перший пункту 6 мотивувальної частини), від 23 червня 1997 року № 2-зп у справі про акти органів Верховної Ради України (абзац четвертий пункту 1 мотивувальної частини).

Системний аналіз наведених положень Конституції і законів України дає підстави вважати, що за органами місцевого самоврядування законодавцем закріплюється право на зміну та скасування власних рішень. Таке право випливає із конституційного повноваження органів місцевого самоврядування самостійно вирішувати питання місцевого значення шляхом прийняття рішень, що є обов`язковими до виконання на відповідній території, оскільки вони є суб`єктами правотворчості, яка передбачає право формування приписів, їх зміну, доповнення чи скасування. Це узгоджується із правовою позицією Конституційного Суду України, викладеною у Рішенні від 3 жовтня 1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не визначено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше (абзац п`ятий пункту 3 мотивувальної частини вказаного Рішення).

Отже, Конституційний Суд України дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування мають право приймати рішення, вносити до них зміни та скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, керуючись у своїй діяльності ними та актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Конституційний Суд України зазначає, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата.

Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Позивач наголошує на тому, що Рішення сільради від 09.07.2015 про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки в оренду є ненормативним актом одноразового застосування, а тому не могло бути скасовано оскаржуваним рішенням від 14.07.2016, оскільки вичерпало свою дію фактом його виконання.

Водночас, як вже зазначено вище, Рішенням сільради від 09.07.2015 було вирішено:

1. Надати житлово-будівельному кооперативу Лагуна дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення в довгострокову оренду на 25 років земельної ділянки орієнтовною площею 15,0 га в селі Сухий Лиман (в межах населеного пункту) для будівництва і обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд за рахунок земель, наданих у власність та користування (землі житлової та громадської забудови);

2. Точну площу земельної ділянки встановити шляхом геодезичної зйомки в процесі виготовлення проекту землеустрою.

3.1. В разі наявності на земельній ділянці підземних комунікацій, обов`язково передбачити узгодження проекту відведення з власниками підземних та наземних комунікацій та службами, які їх обслуговують і експлуатують;

3.2. Провести інвентаризацію будівельних матеріалів, які знаходяться на вказаних земельних ділянках;

3.3. ЖБК Лагуна , забезпечити здійснення фінансування відповідних робіт з інвентаризації.

4.1. Виготовлений проект землеустрою, щодо відведення в довгострокову оренду земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд, подати до сільської ради для розгляду та затвердження у встановленому порядку;

4.2. До затвердження проекту землеустрою, укласти з власником будівельних матеріалів відповідний цивільно-правовий договір щодо подальшої юридичної долі майна.

5. Контроль за виконанням даного рішення покласти на депутатську комісію Сухолиманської сільської ради з питань земельних ресурсів та охорони природного середовища.

6. Це рішення набуває чинності після включення до членів кооперативу Лагуна 50-ти мешканців с. Сухий Лиман за поданням списку сільською радою.

У матеріалах справи відсутні докази виготовлення проекту землеустрою позивачем.

При цьому, наявність укладеного договору на виконання землевпорядних (землеоціночних робіт) від 22.09.2015 №703 (т.1 а.с.20-21), протоколу погодження договірної ціни на виконання робіт ДП Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою (т.1 а.с.22), виставлені за договором рахунки (т.1 а.с.22,23), копія змісту технічного звіту по виконанню топографо-геодезичної зйомки земельних ділянок, що розташовані за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Сухий Лиман, які передбачені для надання в оренду житлово-будівельному кооперативу Лагуна (т.1 а.с.102-104), копія пояснювальної записки до технічного звіту (т.1 а.с.105-106) тощо - не свідчать про наявність проекту землеустрою.

Всупереч п. 4.1. Рішення сільради від 09.07.2015 виготовлений проект землеустрою не був поданий до розгляду до сільської ради з метою його подальшого затвердження.

При цьому, позивачем навіть не надано самого технічного звіту по виконанню топографо-геодезичної зйомки (який є частиною проекту), відсутні докази проведення геодезичної зйомки, якою було б встановлено точну площу земельної ділянки (п.2 вказаного Рішення сільради від 09.07.2015).

Також позивачем не надано доказів проведення інвентаризаційних робіт (п.п.3.2, 3.3. рішення від 09.07.2015), відсутні докази наявності чи відсутності на земельній ділянці підземних комунікацій, а також узгодження проекту відведення з власниками підземних та наземних комунікацій та службами, які обслуговують і експлуатують підземні комунікації у випадку їх наявності.

Пунктом 6 зазначеного Рішення від 09.07.2015 встановлено, що рішення набуває чинності після включення до членів кооперативу Лагуна 50-ти мешканців с. Сухий Лиман за поданням списку сільською радою.

Як зазначає сам позивач, станом на 07.06.2015 членами ЖБК є п`ять фізичних осіб.

З огляду на вказане вище, суд приходить до висновку про те, що Рішення сільради від 09.07.2015 не створило жодних прав для позивача, а також не є реалізованим.

Таким чином, висновки позивача щодо того, що таке рішення не могло бути скасоване органом місцевого самоврядування у зв`язку з тим, що воно вичерпало свою дію фактом його виконання, не відповідають дійсності.

Отже, рішення від 14.07.2016 №153-VII Про скасування рішення № 426 ХХХV сесії VI скликання Сухолиманської сільської ради від 09.07.2015 Про надання дозволу на складання проекту відведення в довгострокову оренду земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в с. Сухий Лиман , - було прийнято правомірно і у суду відсутні підстави для визнання його недійсним.

Крім того, суд звертає увагу на те, що підставою прийняття Рішення сільради від 14.07.2016 зазначено заяву ЖБК Лагуна про неможливість виготовлення проектно-технічної документації на оренду земельної ділянки. Тобто, ініціатором скасування Рішення від 09.07.2015 є сам позивач.

Овідіопольським районним судом Одеської області розглядалась справа №509/2331/16-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Перспектива до Сухолиманської сільської ради Овідіопольського району Одеської області, 3-тя особа : ЖБК Лагуна про визнання протиправним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, а саме - рішення Сухолиманської с/р Овідіопольського району Одеської області № 426-VI від 09.07.2015 р. Про надання ЖБК Лагуна дозволу на складання (розробку) проекту землеустрою щодо відведення в довгострокову оренду на 25 років земельної ділянки орієнтовною площею 15 га для будівництва і обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд членів кооперативу в с. Сухий Лиман .

Постановою Овідіопольського районного суду Одеської області від 10.07.2017 у задоволенні позову було відмовлено.

Постановою суду було встановлено, що рішенням Сухолиманської с/р IX сесії VII скликання № 153 -VII від 14.07.2016 р. Про скасування рішення № 426 XXXV сесії VI скликання Сухолиманської сільської ради від 09.07.2015 р. Про надання ЖБК Лагуна дозволу на складання проекту відведення в довгострокову оренду земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в с.Сухий Лиман на підставі заяви ЖБК Лагуна про неможливість виготовлення проектно-технічної документації на оренду земельної ділянки наданої ЖБК Лагуна згідно рішення № 426 XXXV сесії VI скликання Сухолиманської сільської ради від 09.07.2015р. Про надання ЖБК Лагуна дозволу на складання проекту відведення в довгострокову оренду земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в с. Сухий Лиман було - скасоване рішення Сухолиманської сільради Овідіопольського району Одеської області XXXV сесія VI скликання № 426-VI від 09.07.2015 р. Про надання ЖБК Лагуна дозволу на складання проекту відведення в довгострокову оренду земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд в с. Сухий Лиман .

Позивач вказує, що заяву про неможливість виготовлення проектно-технічної документації було подано ОСОБА_2 як головою кооперативу у липні 2016 року.

Копія вказаної заяви міститься у матеріалах справи (т.1 а.с.210), заяву зареєстровано за вх.№118 від 13.07.2016.

Щодо посилання позивача на подання заяви до Прокуратури Одеської області щодо вчинення кримінального порушення стосовно ОСОБА_2 (т.1 а.с.78), суд зазначає, що обставини вчинення злочину, зокрема, перевищення влади або службових повноважень, не підтверджено жодними належними доказами у даній справі.

Подання заяв фізичними особами до Сухолиманської сільської ради Овідіопольського району щодо надання згоди на розроблення проекту землеустрою не відноситься до предмету спору, а тому оцінка наданим заявам судом не надається.

Також судом у контексті значення для вирішення спору не надається оцінка наданих доказів щодо набуття фізичними особами права власності на земельні ділянки на підставі рішень Сухолиманської сільської ради, оскільки предметом спору є, зокрема, Рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою фізичними особами, а не Рішення про надання земельних ділянок у власність.

Щодо доводів відносно того, що більшість фізичних осіб, яким надано згоду на розробку проекту, не є членами ЖБК Лагуна , суд вказує, що Рішення сільради від 07.06.2016 не містить обов`язкової вказівки щодо належності громадян України, яким надано дозвіл, до членів кооперативу. Вказівка про належність до членів ЖБК Лагуна зазначена у дужках і не є необхідною ознакою для набуття права розробки проекту на відведення земельної ділянки.

Водночас, щодо аргументів третьої особи у справі (ТОВ Перспектива ) суд зазначає таке.

ТОВ Перспектива , як встановлено у постанові Овідіопольського районного суду Одеської області від 10.07.2017 у справі №509/2331/16-а зазначало про те, що спірна земельна ділянка площею 15 га в с. Сухий Лиман, про яку йде мова в оскаржуваному рішенні Сухолиманської сільської ради (від 09.07.2015) вже була виділена іншій особі - Уренгойському ремонтно-будівельному дорожньому тресту Уренгойгаздоррембуд , що підтверджується відповідним державним актом на право користування землею, який по сьогоднішній день є діючий та реєстрація якого ніким не скасована.

Однак, Овідіопольським районним судом Одеської області було встановлено, що дії Сухолиманської сільської ради Овідіопольського району Одеської області щодо прийняття на своєму пленарному засіданні XXXV сесія VI скликання № 426-VI від 09.07.2015 р. Про надання ЖБК Лагуна дозволу на складання проекту відведення в довгострокову оренду земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд членів кооперативу в с. Сухий Лиман правомірним і таким, що не порушують жодних прав і свобод позивачів.

Рішенням господарського суду Одеської області від 30.05.2012 року у справі №5017/461/2012 за позовом Сухолиманської сільської ради Овідіопольського району Одеської області до ТОВ Газпром добича Уренгой про припинення постійного землекористування, вирішено припинити право постійного користування ТОВ Газпром добича Уренгой земельною ділянкою площею 13,0 га в селі Сухий Лиман Овідіопольського району Одеської області, яка була надана на підставі державного акту на право користування землею (серія Б № 031751). Судове рішення набрало законної сили та є чинним по теперішній час.

Постановою Вищого господарського суду України від 26 грудня 2012 року постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14.08.2012 року у справі № 5017/461/2012 скасовано, а рішення господарського суду Одеської області від 30.05.2012 р. у названій справі залишено в силі.

У зазначеній справі №5017/461/2012 постановою Верховного Суду від 04.10.2018 встановлені наступні обставини.

Рішенням виконавчого комітету Овідіопольської районної ради народних депутатів Одеської області від 22.06.1989 № 296 затверджено акт вибору земельної ділянки під будівництво житлових будинків і об`єктів соцкультпобуту в с.Сухий Лиман. Із рішення Овідіопольської районної ради народних депутатів Одеської області від 19.07.1990 № 318 вбачається, що вказана земельна ділянка була вилучена із землекористування радгоспу Авангард та передана у користування тресту Уренгойгаздоррембуд для будівництва житлових будинків.

У 1989 році виконкомом Овідіопольської районної міської Ради депутатів трудящих Уренгойському ремонтно-будівельному дорожньому тресту Уренгойгаздорремстрой видано державний акт на право користування землею серії Б №031751, відповідно до якого за вищеназваним землекористувачем закріплено в безстрокове і безоплатне користування 13 га землі для будівництва житлових будинків в с. Сухий Лиман Овідіопольського району. Зазначений державний акт зареєстрований в Книзі запису державних актів на право користування землею за № Р-13-89-г.

Для будівництва житлових будинків трест Уренгойгаздоррембуд у травні 1993 року уклав договір підряду на капітальне будівництво з Одеським виробничим управлінням Облавтодор .

07.05.1993 було зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю Перспектива , засновниками якого стали ремонтно-будівельний дорожній трест Уренгойгаздоррембуд та кооператив Автодорсервіс .

Після створення Товариства з обмеженою відповідальністю Перспектива , 23.12.1993, ремонтно-будівельний дорожній трест Уренгойгаздоррембуд був реорганізований у відособлений підрозділ без прав юридичної особи виробничого об`єднання Уренгойгазпром Російського акціонерного товариства Газпром .

Рішенням Сухолиманської сільської ради від 21.08.1996 № 76 тресту Уренгойгаздоррембуд виділено та передано під індивідуальне будівництво земельну ділянку площею 3 га.

27.11.1998 між виробничим об`єднанням Уренгойгазпром , до складу якого на той час уже входив трест Уренгойгаздоррембуд , і Товариством з обмеженою відповідальністю МКП-Одеса , за погодженням з Одеським виробничим управлінням Облавтодор , було укладено договір підряду капітального будівництва щодо продовження будівництва 108 житлових котеджів у с. Сухий Лиман.

Об`єкти незавершеного будівництва селища газовидобувальників у с. Сухий Лиман Овідіопольського району були внесені до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю Перспектива згідно з протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Перспектива від 08.11.2004 № 6 та зі змінами (новою редакцією) статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Перспектива , що були затверджені загальними зборами учасників товариства (протокол від 23.09.2005 № 9) і зареєстровані державним реєстратором Овідіопольської районної державної адміністрації.

Апеляційна інстанція виходила з того, що вказані вище обставини зазначені в ухвалі колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24.12.2014 зі справи № 6-45177св14, в якій також зазначено про те, що до прийняття об`єкта новоствореного нерухомого майна до експлуатації в установленому законом порядку та його державної реєстрації право власності на нього не виникає, тому суд касаційної інстанції з посиланням на статті 179, 181, 190, 316, 317, 328, 329, 331, 376 Цивільного кодексу України підтримав висновок апеляційного суду про відмову у зустрічному позові Товариства з обмеженою відповідальністю Перспектива про визнання права власності на об`єкти незавершеного будівництва.

При цьому, у рішенні Господарського суду Одеської області від 26.09.2011 у справі №4/17-3436-2011, яке не оскаржено та набрало законної сили, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газпром добича Уренгой" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Трест з ремонту та утриманню промислових доріг Уренгойгазавтодор про визнання права власності та зобов`язання здійснити певні дії встановлено, що об`єкти незавершеного будівництва, розташовані в с. Сухий Лиман Овідіопольського району Одеської області було внесено до Статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю Перспектива особою, яка не була власником вказаного майна та вказана особа не могла вчиняти передачу до статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю Перспектива 108 об`єктів незавершеного будівництва, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю Газпром добича Уренгой і розташовані в с. Сухий Лиман, Овідіопольського району Одеської області.

Разом з цим, в якості доказу права власності на об`єкти незавершеного будівництва, які знаходяться на спірній земельній ділянці, Товариство з обмеженою відповідальністю Перспектива надавало до апеляційного суду нову редакцію статуту Товариства (протокол від 03.05.2017 року №16), де зазначено, що в якості статутного капіталу передано майно - незавершене будівництво, в тому числі будинки у кількості 108 штук на загальну суму 12 586 842 грн. 52 коп.

Апеляційний суд вірно визначився, що нова редакція статуту Товариства не може бути доказом належності права власності, оскільки нова редакція статуту затверджена у 2017 році, а рішення Господарського суду, що оскаржувалось Товариством, було ухвалено 30.05.2012, тобто нову редакцію статуту затверджено після ухвалення рішення суду.

Враховуючи викладене, нова редакція статуту Товариства, яка з`явилася після прийняття оскарженого рішення суду першої інстанції, не може бути належним доказом того, що таке судове рішення стосувалося прав, інтересів та (або) обов`язків Товариства, що не було залучено до участі у справі.

Поряд з цим, встановлено, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відсутні відомості про належність 108 об`єктів нерухомості Товариству з обмеженою відповідальності Перспектива на праві власності або іншому праві користування, що підтверджується відповідними витягами з реєстрів.

Частиною 4 ст. 75 ГПК України встановлено, що Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, враховуючи зазначене вище, доводи ТОВ Перспектива щодо надання земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти незавершеного будівництва, які належать третій особі, не впливають на висновки суду у даній справі.

Щодо заходів забезпечення позову, які було застосовано Овідіопольським районним судом Одеської області у справі №509/2331/16-а, суд вказує таке.

Ухвалою від 30.06.2016 у справі №509/2331/16-а Овідіопольським районним судом Одеської області було зупинено дію рішення Сухолиманської сільської ради засідання XXXV сесії VI скликання від 09.07.2015 р. № 426- VI Про надання ЖБК Лагуна дозволу на складання (розробку) проекту землеустрою щодо відведення в довгострокову оренду на 25 років земельної ділянки орієнтовною площею 15,0 га, для будівництва і обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд членів кооперативу в с. Сухий Лиман.

Також цією ухвалою було заборонено Сухолиманській сільській раді вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки, площею 15,0 га в с. Сухий Лиман Одеської області (укладати та підписувати договори оренди, затверджувати проекти та інше).

Постановою Овідіопольського районного суду Одеської області від 10.07.2017 заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою від 30.06.2016, було скасовано. Постанова набрала законної сили 11.10.2017.

Оскаржуване Рішення сільради від 07.06.2016 про надання громадянам дозволу на складання проектів відведення ділянок у власність прийнято до постановлення ухвали суду від 30.06.2016.

Щодо другого оскаржуваного Рішення сільради від 14.07.2016, воно було прийнято у період дії заходів забезпечення позову. Втім, зазначеним рішенням було скасовано рішення від 09.07.2015, дію якого було зупинено, а також не було вчинено жодних дій щодо земельної ділянки площею 15,0 га.

Таким чином, наявність вказаних заходів забезпечення не впливає на висновки суду у даній справі.

Доводи щодо створення житлово-будівельного кооперативу з порушеннями законодавства, а також відсутність підстав для надання житлово-будівельному кооперативу земельної ділянки не стосуються предмету спору, а тому оцінка зазначеним доводам судом не надається.

Щодо застосування строків позовної давності суд зазначає наступне.

У ЦК України позовну давність визначено як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК України). Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Тобто позовна давність встановлює строки захисту цивільних прав.

Згідно з ч.4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. Лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла, і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем. Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц.

Таким чином, оскільки судом зроблено висновок про необгрунтованість позову, суд не вирішує питання щодо застосування позовної давності.

Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 р. (заява №4909/04), відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно з ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч.1 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі викладеного та керуючись т.ст. 257, 267 ЦК України, ст.ст. 116, 118, 122, 123 ЗК України, ст. 50 Закону України Про землеустрій , ст.ст. 3, 19, 144 Конституції України, ст.ст. 25, 46, 59, 74 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст.ст.46, 53, 73, 74, 75, 77, 79, 86, 91, 98, 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову ЖИТЛОВО-БУДІВЕЛЬНОГО КООПЕРАТИВУ "ЛАГУНА" (67821, Одеська область, Овідіопольський район, село Сухий Лиман, вул. Морська, буд. 22) до Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області (65496, Одеська область, Овідіопольський район, селище міського типу Таїрове, вул. 40 Річчя Перемоги, 25) за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ПЕРСПЕКТИВА (вул. Морська, будинок 2-А, село Сухий Лиман, Овідіопольський район, Одеська область, 67821, код ЄДРПОУ 19348645) за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання недійсними рішень, - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступна та резолютивна частина рішення оголошені в судовому засіданні 26.10.2020р. Повний текст рішення складений та підписаний 05 листопада 2020 р.

Головуючий суддя Р.В. Волков

Суддя Д.О. Бездоля

Суддя Н.В. Рога