Ухвала
від 21.04.2021 по справі 916/2877/19
КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 квітня 2021 року

м. Київ

Справа № 916/2877/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Багай Н. О.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Житлово-Будівельного кооперативу "Лагуна"

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.02.2021 і

рішення Господарського суду Одеської області від 26.10.2020, у справі

за позовом Житлово-Будівельного кооперативу "Лагуна"

до Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача -Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива",

за участю третьої , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 ,

про визнання недійсними рішень

ВСТАНОВИВ:

08.04.2021 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Житлово-Будівельного кооперативу "Лагуна" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.02.2021 (повний текст складено 09.03.2021) і рішення Господарського суду Одеської області від 26.10.2020 у справі № 916/2877/19, подана 29.03.2021 до Верховного Суду через засоби поштового зв`язку.

Перевіривши матеріали касаційної скарги Житлово-Будівельного кооперативу "Лагуна", Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Так, відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається норма права, щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду.

Проте касаційна скарга хоч і містить посилання на постанови Верховного Суду, але оформлена з порушенням вимог статті 290 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не містить чіткого визначення, який висновок та щодо застосування якої саме норми права у подібних правовідносинах, викладений у постанові Верховного Суду, не враховано судами попередніх інстанцій при винесені оскаржуваних рішень.

У касаційній скарзі Житлово-Будівельного кооперативу "Лагуна" викладено обставини справи № 916/2877/19, обґрунтування того, в чому, на думку скаржника, полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права під час ухвалення оскаржуваних судових рішень. Водночас передбаченої (передбачених) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підстави (підстав) у касаційній скарзі скаржником не зазначено та не наведено її (їх) обґрунтування.

Крім того, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Згідно з частиною 1 статті 4 зазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Як установлено Верховним Судом, позовну заяву Житлово-Будівельний кооператив "Лагуна" подав у вересні 2019 року, її предметом є дві вимоги немайнового характеру.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, що діяла на час подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір становив 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2019 установлено у розмірі 1 921,00 грн.

Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час звернення з касаційною скаргою) за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Житлово-Будівельний кооператив "Лагуна" у касаційній скарзі просить скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.02.2021 і рішення Господарського суду Одеської області від 26.10.2020 у справі № 916/2877/19 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Таким чином, звертаючись із касаційною скаргою, заявник мав сплатити судовий збір у сумі 7 684,00 грн, а саме 1 921, 00 х 2 х 200 %, де 1 921,00 грн - ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру, 2 - кількість вимог немайнового характеру, 200 % - ставка судового збору за подання касаційної скарги.

Однак, Житлово-Будівельний кооператив "Лагуна" доказів сплати судового збору до касаційної скарги не додав.

Відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, вона залишається без руху.

Отже, Житлово-Будівельному кооперативу "Лагуна" для усунення недоліків касаційної скарги необхідно зазначити передбачену (передбачені) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підставу (підстави) подання цієї скарги, а також подати до суду касаційної інстанції докази сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі (7 684,00 грн) за реквізитами, що зазначені на офіційному сайті Верховного Суду в розділі "Судовий збір".

У разі невиконання у встановлений законом строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржникові.

Керуючись статтями 234, 290, частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Житлово-Будівельного кооперативу "Лагуна" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.02.2021 і рішення Господарського суду Одеської області від 26.10.2020 у справі № 916/2877/19 залишити без руху до 11.05.2021 , але строк виконання цієї ухвали не може перевищувати десяти днів із дня вручення її скаржникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Н. О. Багай

СудКасаційний господарський суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення21.04.2021
Оприлюднено22.04.2021
Номер документу96406477
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —916/2877/19

Ухвала від 22.06.2021

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Багай Н.О.

Ухвала від 25.05.2021

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Багай Н.О.

Ухвала від 21.04.2021

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Багай Н.О.

Постанова від 24.02.2021

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Савицький Я.Ф.

Ухвала від 03.02.2021

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Савицький Я.Ф.

Ухвала від 17.12.2020

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Савицький Я.Ф.

Ухвала від 02.12.2020

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Савицький Я.Ф.

Ухвала від 25.11.2020

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Савицький Я.Ф.

Рішення від 26.10.2020

Господарське

Господарський суд Одеської області

Волков Р.В.

Ухвала від 14.09.2020

Господарське

Господарський суд Одеської області

Волков Р.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні