Ухвала

від 05.11.2020 по справі 904/499/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 листопада 2020 року

м. Київ

Справа № 904/499/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г.М. - головуючого, Чумака Ю.Я., Пількова К.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Нікопольської міської ради

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.09.2020 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2020

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-торгстрой"

до Нікопольської міської ради,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Славута-Плюс",

2) Дніпропетровське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України,

про визнання недійсним та скасування пункту 2 рішення Нікопольської міської ради від 26.04.2013 № 16-30/VI,

ВСТАНОВИВ:

05.10.2020 (згідно з поштовими відмітками на конверті) Нікопольська міська рада звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.09.2020 (повний текст постанови складено 11.09.2020) та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2020 разом з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.

За результатами розгляду матеріалів касаційної скарги Нікопольської міської ради, касаційний суд дійшов висновку, що її подано з порушенням статті 290 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено форму і зміст касаційної скарги.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

При цьому, положеннями частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої статті 287 вказаного Кодексу, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Отже, право касаційного оскарження обмежено виключно тими підставами, які передбачені наведеними положеннями статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищенаведені законодавчі положення, скаржнику слід врахувати, що у касаційній скарзі необхідно зазначити підставу (підстави), на якій (яких) вона подається, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав), із зазначенням у чому полягає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, чітко вказати яку саме норму (закон) суд застосував не правильно, як її слід було б застосувати до спірних правовідносин (з обґрунтованим посиланням на висновки Верховного Суду, чи необхідність відступлення від такого висновку, чи відсутність такого висновку у подібних правовідносинах), і як це вплинуло на вирішення спору.

Отже звертаючись із даною касаційною скаргою, скаржник мав дотримуватися наведених у статті 290 Господарського процесуального кодексу України положень щодо зазначення у цій скарзі підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Разом з тим, касаційна скарга Нікопольської міської ради в частині обґрунтування підстав для оскарження судового рішення в касаційному порядку містить виклад обставини справи та цитуванням норм права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень.

З огляду на викладене, скаржником у касаційній скарзі не зазначено передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав) подання цієї скарги, а отже касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених пунктом 5 частини другої статті 290 вказаного Кодексу, тому відповідно до частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України зазначене є підставою для залишення касаційної скарги без руху.

Відповідно до частини третьої статті 169 Господарського процесуального кодексу України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

З урахуванням наведених законодавчих положень, Суд встановлює у цій частині спосіб усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання суду заяви про усунення недоліків, та доказів надсилання її копії іншим учасникам справи листом з описом вкладення.

При цьому слід зауважити, що у разі усунення недоліків поданої касаційної скарги відповідно до частини четвертої статті 294 вказаного Кодексу в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та визначається строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу, тому, з урахуванням зазначеного, Суд вважає за необхідне, забезпечити усім учасникам судового розгляду право на подання відзиву з врахуванням усунутих недоліків касаційної скарги.

Крім того, відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Згідно цієї норми суд касаційної інстанції, у кожному конкретному випадку, повинен, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску, зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.

При цьому слід зазначити, що як роз`яснив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), № 3236/03, 03.04.2008, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Отже, можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Вказане рішення Європейського суду з прав людини застосовується у даній справі як джерело права і його висновки про можливість відновлення процесуального строку лише за умови наведення відповідних причин, а можливість їх наведення, як вже зазначалось, залежить від їх доведення, не дають правових підстав зробити мотивований висновок по суті заявленого клопотання.

Пунктом 1 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до пункту 7 частини першої, пункту 1 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України в касаційній скарзі повинно бути зазначено дату отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується та до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, за наявності.

Оскаржувана постанова Центрального апеляційного господарського суду прийнята 07.09.2020, повний текст складено та підписано - 11.09.2020, отже з цього моменту почався перебіг двадцятиденного строку, встановленого для її оскарження в касаційному порядку. Таким чином, останній день строку, встановленого для оскарження зазначеного судового рішення в касаційному порядку, припадав на 01.10.2020.

Касаційну скаргу подано 05.10.2020, тобто скаржником пропущено строк, встановлений статтею 288 Господарського процесуального кодексу України, для подання касаційної скарги.

В касаційній скарзі викладено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, в якому скаржник зазначає про те, що повний текст оскаржуваної постанови ним було отримано 17.09.2020. На підтвердження отримання постанови, скаржник додав до касаційної скарги копію першої сторінки постанови Центрального апеляційного господарського суду від 07.09.2020 з відміткою вхідної кореспонденції загального відділу Нікопольської міської ради.

Суд вважає наведені підстави пропуску неповажними, оскільки наданий доказ - копія першої сторінки постанови з власною відміткою вхідного штемпелю - є неналежним, з огляду на те, що дана відмітка проставляється власноруч скаржником, який є зацікавленою особою, а не незалежним органом.

Частиною 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

З урахуванням зазначеного, скаржнику потрібно надати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду належні докази отримання оскаржуваної ухвали (копія конверту суду, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, тощо) .

Крім того, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

До касаційної скарги скаржником не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно із положеннями частин другої та п`ятої статті 292 та статті 174 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги. Якщо ухвала про залишення заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

За приписами підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент звернення з касаційною скаргою) за подання касаційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті під час подання позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Предметом позову у даній справі є визнання недійсним та скасування пункту 2 рішення Нікопольської міської ради від 26.04.2013 № 16-30/VI, тобто одна вимога немайнового характеру.

За приписами підпунктів 1, 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На момент звернення з даним позовом до суду, статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" з 01.01.2019 установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1 921,00 грн.

Враховуючи викладене, розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання касаційної скарги у даній справі складає 3 842,00 грн (1 вимога немайнового характеру х 1 921,00 грн*200 % = 3 842,00 грн).

Проте скаржником документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, до касаційної скарги не додано.

Отже, для усунення недоліків касаційної скарги, скаржнику необхідно надати до Касаційного господарського суду докази сплати судового збору у розмірі 3842,00 грн, на реквізити рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом:

- отримувач коштів: УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102;

- код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897;

- банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

- код банку отримувача (МФО): 899998;

- рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;

- код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".

Згідно з частиною другою статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

За змістом частини другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення касаційної скарги без руху зазначаються недоліки такої скарги, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, касаційна скарга скаржника визнається поданою без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, і підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Нікопольської міської ради залишити без руху до 05.12.2020.

2. Встановити Нікопольській міській раді строк усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.

3. Нікопольській міській раді надати Касаційному господарському суду у складі Верховного Суду (01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6) докази про дату вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.

4. У разі усунення недоліків документи направити на адресу Касаційного господарського суду: 01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Г.М. Мачульський

Судді Ю.Я. Чумак

К.М. Пільков