Ухвала

від 04.11.2020 по справі 5/45б

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 листопада 2020 року

м. Київ

Справа № 5/45б

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючий, Білоуса В.В., Васьковського О.В.,

учасники справи:

боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ариан-Сервіс",

ініціюючий кредитор - Головне управління ДПС у Київській області,

ліквідатор - арбітражний керуючий Сєдих Н.О.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Київській області

на ухвалу Господарського суду Донецької області

від 17.06.2020

у складі судді: Чорненька І.К.,

та постанову Східного апеляційного господарського суду

від 07.09.2020

у складі колегії суддів: Ільїн О.В., (головуючий), суддя - Россолов В.В., суддя - Хачатрян В.М.,

у справі за заявою Головного управління ДПС у Київській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ариан-Сервіс"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Київській області (далі - ГУ ДПС у Київській області, заявник) 06.10.2020, звернулось до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Донецької області від 17.06.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.09.2020.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 5/45б було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоуса В.В., суддя - Васьковського О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.10.2020.

Розглянувши матеріали касаційної скарги ГУ ДПС у Київській області колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не відповідає вимогам статті 290, 292 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження в тексті касаційної скарги заявник зазначає, що копія постанови суду апеляційної інстанції надійшла на адресу заявника 17.09.2020 відповідно до штрих-коду на конверті (6102252959741).

Відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Заявником касаційної скарги не надано поштового конверту в якому отримано копію оскаржуваного судового рішення суду апеляційної, відтак суд позбавлений можливості перевірити чи встановити дійсну дату отримання скаржником постанови суду апеляційної інстанції, що є предметом касаційного оскарження.

Враховуючи вказане, в задоволенні клопотання ГУ ДПС у Київській області про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Господарського суду Донецької області від 17.06.2020 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 07.09.2020 у справі № 5/45б слід відмовити.

Крім того, відповідно до пункту 2 частини 4 ст. 290 Господарського процесуального кодексу до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент подачі касаційної скарги) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Як вбачається з матеріалів скарги, заявник не погоджується з постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.09.2020 якою, ухвалу Господарського суду Донецької області від 17.06.2020 щодо часткового задоволення заяви ГУ ДПС у Київській області про визнання кредиторських вимог, залишено без змін.

Відповідно до підпункту 10 пункту 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції чинній на момент звернення із заявою про визнання кредиторських вимог, ставка судового збору за подання заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника, становила 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.20 був встановлений у розмірі 2102, 00 грн.

За подання касаційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (підпункт 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції чинній на момент подання касаційної скарги).

Отже, звертаючись 06.10.2020 з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Донецької області від 17.06.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.09.2020 заявнику належало сплатити судовий збір в сумі 8 408, 00 грн., (200% від 4 204,00(2102*2)).

Проте, до касаційної скарги ГУ ДПС у Київській області не додано доказів сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Крім того, відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Приписами частини 3 статті 311 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Таким чином, із огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, касаційна скарга має містити:

пункт 1) - формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права з викладенням правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також покликання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких правовідносинах;

пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та мотивів такого обґрунтування відступлення;

пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна скарга ГУ ДПС у Київській області зводиться до викладення фактичних обставин справи, незгоди з оскаржуваними судовими рішеннями, цитування окремих норм матеріального та процесуального права, однак її зміст не відповідає вимогам пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не зазначено відповідну підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підстави (підстав).

Крім того, відповідно до ст. 291 Господарського процесуального кодексу України, особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 295 ГПК України учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження.

До відзиву додаються докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам у справі.

Згідно з п.2 ч.3 ст.2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ч.2 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.

Комплексний аналіз вищевказаних норм свідчить, що обов`язок надсилання копії касаційної скарги сторонам у справі, з метою забезпечення їх права ознайомитись з такою касаційною скаргою, кореспондується з аналогічним обов`язком іншої сторони (або іншого учасника справи) надіслати всім іншим учасникам судового розгляду зазначеної справи копії відзиву з метою забезпечення їх права ознайомитись з цим відзивом, в чому і полягає забезпечення рівності процесуальних прав та обов`язків сторін та інших учасників справи.

До касаційної скарги ГУ ДПС у Київській області взагалі не додано доказів надсилання копії касаційної скарги, листом з описом вкладення іншим учасникам провадження у справі.

Згідно з частиною 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).Згідно з частиною 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За таких обставин, заявнику касаційної скарги необхідно усунути недоліки касаційної скарги та подати клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з належним його обґрунтуванням, надати докази сплати судового збору за подання касаційної скарги в сумі 8 408, 00 грн., зазначити підстави касаційного оскарження, відповідно до приписів пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України та надати докази направлення копії касаційної скарги іншим учасникам справи, листом з описом вкладення.

На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 288, 290, 291, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, -

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на ухвалу Господарського суду Донецької області від 17.06.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.09.2020 у справі № 5/45б залишити без руху.

2. Надати Головного управління ДПС у Київській області строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

3 . Роз`яснити Головного управління ДПС у Київській області, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді В.В. Білоус

О.В. Васьковський