Рішення

від 02.11.2020 по справі 911/1757/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" листопада 2020 р. м. Київ Справа № 911/1757/20

Суддя Конюх О.В., при секретарі судового засідання Ревуцькій А.О., розглянувши матеріали заяви об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Павліченко 20Б від 21.09.2020 № 03/57/02-01 про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на правову допомогу у справі

за позовом об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Павліченко 20Б , м. Біла Церква Київської області,

до відповідачів: 1) Білоцерківської міської ради Київської області, м. Біла Церква Київської області,

2) комунального підприємства Білоцерківської міської ради Білоцерківтепломережа , м. Біла Церква Київської області,

про скасування державної реєстрації речових прав та витребування майна з чужого незаконного володіння

за участю представників учасників судового процесу: не з`явились;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 12.10.2020 (повний текст рішення складено та підписано 19.10.2020) у справі № 911/1757/20 позов задоволено повністю; скасовано рішення державного реєстратора реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Науменко О.Є. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 12831034 від 05.05.2014, та скасовано запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 5549188 про право власності на нежитлове приміщення № 69 в будинку № 20Б по вулиці Павліченко в місті Біла Церква та право господарського відання за КП Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» ; вирішено витребувати модульну дахову котельню будинку № 20Б по вулиці Павліченко в місті Біла Церква разом з технічною документацію (приміщення і обладнання) та повернути співвласникам багатоквартирного будинку «Павліченко 20Б» ; стягнуто з Білоцерківської міської ради Київської області на користь об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Павліченко 20Б» судовий збір 4 204,00 грн.

20.10.2020 представником позивача - ОСББ «Павліченко 20Б» подано до господарського суду Київської області заяву від 21.09.2020 № 03/57/02-01 про ухвалення додаткового рішення, в якій останній просить суд ухвалити додаткове рішення у справі № 911/1757/20 щодо стягнення на користь позивача з відповідачів солідарно витрати на професійну правничу допомогу в сумі 16 200,00 грн.

У зв`язку з перебуванням судді Шевчук Н.Г. у щорічній основній відпустці шляхом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями заяву про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на правову допомогу по справі № 911/1757/20 передано на розгляд судді Конюх О.В. (протокол автоматизованого розподілу від 20.10.2020).

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у позовній заяві повідомив, що очікує понести судові витрати в розмірі 21 654,00 грн., попередній розрахунок суми судових витрат яких додано до позову, та просив суд також вирішити питання розподілу судових витрат шляхом ухвалення додаткового рішення після розгляду справи по суті та представлення документального підтвердження судових витрат не пізніше п`яти днів після розгляду справи по суті.

Згідно з частиною 2 статті 221 Господарського процесуального кодексу України для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.10.2020 розгляд заяви представника ОСББ Павліченко 20Б від 21.09.2020 № 03/57/02-01 про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на правову допомогу у справі № 911/1757/20 призначено у судовому засіданні на 02.11.2020.

29.10.2020 на електронну адресу та 03.11.2020 на фактичну адресу господарського суду надійшло клопотання Білоцерківської міської ради від 28.10.2020 № 3397/01-16 про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, в якій посилаючись на ч.ч. 1, 3 ст. 123, ч.ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України та ст. 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність заявник звертає увагу суду на те, що вимоги стосовно розміру судових витрат є неспівмірними з складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг).

У судове засідання 02.11.2020 представники позивача та відповідачів не з`явились та про причини нез`явлення суд належним чином не повідомили, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином.

Розглянувши подані матеріали на підтвердження понесення позивачем - ОСББ Павліченко 20Б судових витрат на правничу допомогу, суд дійшов наступних висновків.

Визначальним для цілей розподілу судових витрат є: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 2 статті 126 Кодексу). У частині 3 статті 126 цього Кодексу передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як слідує із матеріалів справи 03.06.2020 між ОСББ Павліченко 20Б (клієнт) та адвокатським об`єднанням Арбітріум Ліберум (адвокатське об`єднання) укладено договір-доручення №05/04-19І про надання правничої допомоги (далі - Договір), за предметом якого є зокрема представництво інтересів клієнта у судах під час здійснення цивільного, кримінального, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Договір набуває чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2021.

Сторонами договору у пунктах 3.1, 3.2 договору узгоджено, що гонорар - винагорода адвокатського об`єднання за здійснення захисту, представництва інтересів клієнта та надання йому інших видів правової допомоги на умовах і в порядку, що визначені Договором. Гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені сторонами та зазначені в додатку № 1 до цього договору.

Факт наданих послуг підтверджується актом наданих послуг (пункт 3.6. Договору).

Додатковою угодою від 12.10.2020 № 1 до Договору сторони домовились, що адвокатське об`єднання на виконання умов основного Договору про надання правової допомоги зобов`язується надати клієнту наступні послуги, пов`язані з розглядом справи № 911/1757/20 за позовом ОСББ Павліченко 20Б до Білоцерківської міської ради Київської області та комунального підприємства Білоцерківської міської ради Білоцерківтепломережа про скасування реєстрації речового права, витребування майна з чужого незаконного володіння. Також, сторони домовились, що вартість представництва клієнта на засіданнях господарського суду Київської області складає 1 800,00 грн. за одну годину, але не менше 1 800,00 грн. за одне засідання. Оплата наданих послуг здійснюється протягом 15 днів з моменту підписання актів про надання послуг.

Так, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснення ним витрат, необхідних для надання правової допомоги, включає в себе:

- вивчення матеріалів справи, надання усних консультацій -1 год.;

- підготовка та написання позовної заяви, виготовлення додатків до позовної заяви, подання до суду, відправлення позову з додатками сторонами по справі - 2 год.;

- вивчення відзиву на позов відповідачів, написання додаткових пояснень, направлення додаткових пояснень сторонами по справі - 2 год.;

- участь у підготовчих судових засіданнях - 2 год.

16.10.2020 адвокатським об`єднанням на підставі Договору було сформовано рахунок від 16.10.2020 № 14/57/01-08 на суму 16 200,00 грн.

Також, сторонами договору про надання правової допомоги складено та підписано акт від 16.10.2020 № 14/57/01-09 про надання правничої допомоги відповідно до Договору, в якому викладено обсяг наданих адвокатським об`єднанням послуг та вартість таких послуг, а саме:

- вивчення матеріалів справи, надання усних консультацій - 1 800,00 грн. (1 800,00 грн./год.);

- підготовка та написання позовної заяви, виготовлення додатків до позовної заяви, подання до суду, відправлення позову з додатками сторонами по справі - 3 600,00 грн. (1 800,00 грн./2 год.);

- вивчення відзиву на позов відповідачів, написання додаткових пояснень, направлення додаткових пояснень сторонами по справі - 3 600,00 грн. (1 800,00 грн./2 год.);

- участь у підготовчих судових засіданнях 16.07.2020 та 17.08.2020 - 3 600,00 грн. (1 800,00 грн./2 год.);

- участь у розгляді справи по суті 24.09.2020 та 12.10.2020 - 1 800,00 грн. (1 800,00 грн./1 год.).

19.10.2020 клієнт на виконання договірних зобов`язань перерахував адвокатському об`єднанню грошові кошти в сумі 16 200,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 412.

Окрім того, матеріали справи містять копію свідоцтва від 12.03.2008 № 2844 про право Запаскіна М.Р. на заняття адвокатською діяльністю та ордер на надання правової допомоги серії АІ № 1038165.

Досліджуючи надані позивачем докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, суд доходить висновку, що наданих доказів достатньо для встановлення факту надання адвокатським об`єднанням професійної правничої допомоги позивачу у даній справі.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що витрати позивача на професійну правничу допомогу підлягають розподілу.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).

Витрати, понесені позивачем в даній справі на професійну правничу допомогу адвоката, не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже розмір таких витрат має відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

За приписами статті 126 Господарського процесуального кодексу України, суд, при розподілі судових витрат, в тому числі витрат на правничу допомогу адвокатом, має виходити з конкретних особливих обставин справи, з доказів, поданих заявником клопотання про розподіл судових витрат, які можуть свідчити про підставність сум коштів, що потрачені заявником на правничу допомогу.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 стаття 126 Кодексу). У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Кодексу). Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. (частина 6 статті126 Кодексу).

Тобто, за наявності заперечень іншої сторони. суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Судом враховується, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю; Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, суд відзначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідачів, відповідно до положень статті 126 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 сформувала правовий висновок щодо визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат та зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат, господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Зазначена позиція суду щодо застосування статті 129 Господарського процесуального кодексу України узгоджується із позицією Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеною у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, та позицією касаційного господарського суду, викладеною у постанові від 07.11.2019 у справі № 905/1785/18, від 18.11.2019 у справі № 908/374/19.

Відповідно до частини 1 статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України , заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Отже, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи. Даний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у справі № 910/8682/18 від 14.11.2018 від якого об`єднана палата у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 не відступила через відмінність у нормативно-правовому регулюванні.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Разом з тим, акт приймання-передачі наданих послуг не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат (додаткова постанова Верховного Суду від 11 грудня 2018 року у справі № 910/2170/18).

При цьому, з матеріалів справи та наданого позивачем акту від 16.10.2020 № 14/57/01-09 про надання правничої допомоги відповідно до Договору слідує, що для представництва інтересів клієнта адвокатським об`єднання в особі адвоката Запаскіна М.Р. надано наступний перелік послуг:

- вивчення матеріалів справи, надання усних консультацій - 1 800,00 грн. (1 800,00 грн./год.);

- підготовка та написання позовної заяви, виготовлення додатків до позовної заяви, подання до суду, відправлення позову з додатками сторонами по справі - 3 600,00 грн. (1 800,00 грн./2 год.);

- вивчення відзиву на позов відповідачів, написання додаткових пояснень, направлення додаткових пояснень сторонами по справі - 3 600,00 грн. (1 800,00 грн./2 год.);

- участь у підготовчих судових засіданнях 16.07.2020 та 17.08.2020 - 3 600,00 грн. (1 800,00 грн./2 год.);

- участь у розгляді справи по суті 24.09.2020 - 1 800,00 грн. (1 800,00 грн./1 год.).

Одночасно суд враховує, що адвокат Запаскін М.Р. готував позовну заяву від 09.06.2020, в якій також наводив попередній розрахунок суми судових витрат, та письмові додаткові пояснення від 21.09.2020 № 02/57/02-01, а також представляв інтереси позивача в засіданнях суду, що проводились 16.07.2020, 17.08.2020 та 24.09.2020 у даній справі. Вказане підтверджує реальність надання послуг за Договором-дорученням від 03.06.2020 № 57 про надання правничої допомоги об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку Павліченко 20Б під час розгляду справи № 911/1757/20.

З огляду на складність справи, наданий адвокатом обсяг послуг у суді першої інстанції, затрачений ним час на надання таких послуг, на думку суду у даному випадку понесені об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку Павліченко 20Б витрати на професійну правничу допомогу в заявленій сумі 16 200,00 грн. є обґрунтованими, спів мірними та підтвердженими доказами.

Відповідач 1 подав клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу, мотивуючи їх надмірністю та не співмірністю, однак обґрунтування того, у чому саме полягає така неспівмірність, суду не подав.

У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України). При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката. Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Посилання Білоцерківської міської ради щодо ненадання заявником доказів на підтвердження відповідного виконання робіт (наданих послуг) та витраченого часу, неспівмірності заявлених позивачем судових витрат на правничу допомогу з ціною позову та складністю справи, а також посилання на незначний час, витрачений адвокатом на надання правової допомоги, матеріалами справи спростовується.

У даному випадку слід звернути увагу на пункт 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009, яким передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Посилання відповідача на відсутність доказів витрачання представником позивача заявленого у Договорі та Додатковій угоді часу, суд відхиляє з огляду на правову позицію Верховного Суду у постановах від 09.07.2019 у справі № 923/726/18, від 26.02.2020 у справі № 910/14371/18, згідно якої від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії.

Підсумовуючи вищевикладене, виходячи із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи конкретні обставини справи та її складність, суд дійшов висновку, що заявлені об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку Павліченко 20Б до стягнення витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 16 200,00 грн. є необхідними, об`єктивними і співмірними зі складністю справи та наданими адвокатом послугами, склад та розмір яких доведено належними доказами.

Разом із тим, заявником жодним чином не обґрунтовано, на підставі яких норм закону у відповідачів, на його думку, виник солідарний обов`язок (процесуальна співучасть) щодо відшкодування судових витрат. Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини 1 ст. 47 ГПК України позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо іншої сторони діє в судовому процесі самостійно.

З огляду на викладене, суд покладає на відповідачів відшкодування позивачу фактичних витрат на професійну правничу допомогу на обох відповідачів в рівних частинах пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 123, 126, 129, 232-236, 244, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву представника позивача - об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Павліченко 20Б про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на правову допомогу задовольнити.

2. Стягнути з Білоцерківської міської ради Київської області (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, буд. 15, ідентифікаційний код 26376300)

на користь об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Павліченко 20Б (09107, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Павліченко, буд. 20-Б, код ЄДРПОУ 38010115)

8 100,00 грн. (вісім тисяч сто гривень нуль копійок) витрат на професійну правничу допомогу.

3. Стягнути з комунального підприємства Білоцерківської міської ради Білоцерківтепломережа (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Мережна, буд. 3, ідентифікаційний код 04654336)

на користь об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Павліченко 20Б (09107, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Павліченко, буд. 20-Б, код ЄДРПОУ 38010115)

8 100,00 грн. (вісім тисяч сто гривень нуль копійок) витрат на професійну правничу допомогу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду відповідно до частини 5 ст. 244 ГПК України може бути оскаржено протягом строків, встановлених ст. 256 ГПК України; набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 06.11.2020.

Суддя О.В. Конюх