Ухвала

від 06.11.2020 по справі 905/609/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

06 листопада 2020 року

м. Київ

Справа № 905/609/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т.М. (головуючий), Булгакової І.В., Селіваненка В.П.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Східенерго в особі відокремленого підрозділу Курахівська теплова енергетична станція (далі - ТОВ ДТЕК Східенерго , скаржник)

на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 29.09.2020

у справі № 905/609/20

за позовом Державного підприємства Донецький експертно-технічний центр Держпраці

до ТОВ ДТЕК Східенерго

про стягнення заборгованості

та за зустрічним позовом ТОВ ДТЕК Східенерго

до Державного підприємства Донецький експертно-технічний центр Держпраці

про визнання недійсними договорів,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ ДТЕК Східенерго 13.10.2020 (згідно з поштовими відмітками на конверті) через Східний апеляційний господарський суд звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 29.09.20020 у справі №905/609/20 про повернення апеляційної скарги. Крім того, скаржник просить суд розстрочити йому сплату судового збору.

Дослідивши матеріали касаційної скарги ТОВ ДТЕК Східенерго у контексті оскаржуваного судового рішення, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Предметом касаційного оскарження є ухвала Східного апеляційного господарського суду від 29.09.2020, якою апеляційну скаргу ТОВ ДТЕК Східенерго на рішення Господарського суду Донецької області від 13.07.2020 у справі №905/609/20 повернуто скаржнику з доданими до неї документами.

Ухвала господарського суду апеляційної інстанції мотивована тим, що у зв`язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги ТОВ ДТЕК Східенерго у строк та спосіб, визначений ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.08.2020, суд апеляційної інстанції у відповідності до частини другої статті 260 та частини четвертої статті 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) повернув вказану апеляційну скаргу.

Крім того, суд апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваного судового рішення врахував таке.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.08.2020 апеляційну скаргу ТОВ ДТЕК Східенерго залишено без руху з підстав не надання до суду доказів сплати судового збору у встановлено законом розмірі та порядку. Надано скаржнику строк на усунення недоліків апеляційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Крім того, вказаною ухвалою відмовлено апелянту у задоволенні клопотання про розстрочення сплати судового збору у зв`язку із скрутним матеріальним становищем апелянта. Суд апеляційної інстанції роз`яснив ТОВ ДТЕК Східенерго , що Закон України Про судовий збір містить вичерпний перелік підстав та осіб, яким суд може відстрочити, розстрочити або звільнити від сплати судового збору. При цьому судом відзначено, що це є правом суду, а не обов`язком, а також враховано, що клопотання про відстрочення сплати судового збору не містить доказів на підтвердження наведених апелянтом обставин.

Як вбачається з матеріалів справи, дана ухвала Східного апеляційного господарського суду від 10.08.2020, якою апеляційну скаргу залишено без руху, отримана ТОВ ДТЕК Східенерго (за вказаною в апеляційній скарзі адресою) 14.08.2020 , що підтверджується зворотним повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 239), а, отже, останнім днем для усунення апелянтом недоліків скарги було 25.08.2020 (з урахуванням вихідних днів).

Водночас у встановлений судом строк апелянт не усунув недоліків апеляційної скарги, вказаних в ухвалі Східного апеляційного господарського суду від 10.08.2020, з огляду на що суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає поверненню відповідно до частини другої статті 260 та частини четвертої статті 174 ГПК України.

Не погоджуюсь з ухваленим судовим рішенням, ТОВ ДТЕК Східенерго звернулось з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення, просить скасувати ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 29.09.2020 у справі №905/609/20 про повернення апеляційної скарги. Крім того, скаржник наполягає на тому, що суд апеляційної інстанції повинен був відстрочити апелянту сплату судового збору за подання апеляційної скарги та переглянути в апеляційному порядку рішення Господарського суду Донецької області у справі №905/609/20.

Так, відповідно до частини другої статті 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Згідно з частиною четвертою статті 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із позовною заявою.

Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків (частина шоста статті 260 ГПК України).

Оскільки ТОВ ДТЕК Східенерго не усунуло недоліків апеляційної скарги (не надав суду докази сплати судового збору), вказані обставини стали підставою для повернення апеляційної скарги відповідно до приписів частини другої статті 260 та частини четвертої статті 174 ГПК України, а тому правильне застосовування судом апеляційної інстанції даної норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

При цьому колегія суддів враховує, що частина перша статті 8 Закону України Про судовий збір передбачає підстави, за якими Суд може за клопотанням сторони по справі відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк.

А саме відповідно до частини першої статті 8 Закону України Про судовий збір , враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно з частиною другою цієї статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Даний перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (Рішення ЄСПЛ у справі Шишков проти Росії ( Shishkov v. Russia ) від 20 лютого 2014 року, пункт 111).

Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі Креуз проти Польщі ( Kreuz v. Poland ) від 19 червня 2001 року, пункт 59).

Отже, Верховний Суд наголошує, що питання відстрочення, розстрочення та звільнення від сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин , враховуючи, що статтею 129 Конституції України закріплено один із основоположних принципів правосуддя - рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Особа, яка має намір подати скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

А тому, враховуючи встановлений законом обов`язок сплатити судовий збір, відсутність посилань з підтверджуючими належними доказами на наявність підстав для відстрочення слати судового збору, суд вважає, що з урахуванням принципу рівності сторін і змагальності судового процесу належний баланс між забезпеченням реалізації звернення заявника до суду апеляційної інстанції та принципу res judicata, у даній справі судом апеляційної інстанції дотримано.

Водночас Верховний Суд зауважує, що повернення апеляційної скарги не позбавляє заявника права звернутись повторно з апеляційною скаргою з дотриманням вимог ГПК України, а відтак це не є недоступом до правосуддя.

Касаційний господарський суд, зауважує, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі Креуз проти Польщі ).

Касаційний господарський суд також враховує, що, переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний суд виконує функцію суду права , що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є судом фактів .

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 Справа Леваж Престасьон Сервіс проти Франції (Levages Prestations Services v. France, заява №21920/93, ЄСПЛ, § 48) вказано, що, зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 05.04.2018 справа ZUBAC v. CROATIA (№ 40160/12, ЄСПЛ, § 83) вказано, що застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris для подання скарг до верховного суду є правомірною та обґрунтованою процесуальною вимогою, враховуючи саму суть повноважень верховного суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості.

Враховуючи, що повноваження суду касаційної інстанції обмежено перевіркою правильності застосування норм матеріального права чи порушенням норм процесуального права, зважаючи на особливий статус Верховного Суду, вирішення питання про можливість відкриття касаційного провадження відноситься до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг цим судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення розгляду заради розгляду .

Відповідно до частини другої статті 293 ГПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ ДТЕК Східенерго на підставі частини другої статті 293 ГПК України.

У зв`язку з відмовою у відкритті касаційного провадження подане клопотання у цій справі залишаються без розгляду.

Керуючись статтями 234, 235, 293 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Східенерго в особі відокремленого підрозділу Курахівська теплова енергетична станція на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 29.09.20020 у справі № 905/609/20.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Булгакова

Суддя В. Селіваненко