Постанова

від 03.11.2020 по справі 381/4440/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 381/4440/19 № апеляційного провадження: 22-ц/824/13022/2020 Головуючий у суді першої інстанції: Ковалевська Л.М. Доповідач у суді апеляційної інстанції:Семенюк Т.А.

3 листопада 2020 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого - Семенюк Т.А

Суддів - Рейнарт І.М., Кирилюк Г.М.,

при секретарі - Макаровій К.В.,

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 18 серпня 2020 року у справі за заявою представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Гірченко Олександра Анатолійовича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - ОСОБА_4 , Фастівська міська рада, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про захист цивільних прав та інтересів,-

В С Т А Н О В И В:

16 грудня 2019 року представник позивача ОСОБА_1 - Гірченко О.А. звернувся до суду з позовом до відповідачів про усунення перешкод в користуванні майном, дотримання правил добросусідства шляхом зобов`язання вчинити певні дії, просив суд з метою відновлення межі власника прибудинкової земельної ділянки АДРЕСА_1 зобов`язати відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_2 за їх рахунок:

- демонтувати встановлений ними паркан між земельними ділянками в„– 9 та АДРЕСА_2 ;

- зобов`язати відповідачів не чинити перешкоди при встановленні ОСОБА_1 нового паркану згідно межі, визначеної державним актом права власності на її земельну ділянку пл.0,0536 га серія ЯЗ №346541 від 14.11.2009 року та зведеного плану земельної ділянки і абрису;

- демонтувати встановлений навіс над парканом, висотою 2,70 м. та довжиною 6,5 м. над самою межею позивача ОСОБА_1 ;

- демонтувати проложений підземний електричний кабель, довжиною понад 15 м. та встановлений бетонний стовп.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 27.01.2020 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.

В судовому засіданні 18 серпня 2020 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Гірченко О.А. заявив клопотання про забезпечення позову в даній справі, в якій просив суд заборонити співвідповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також третій особі - ОСОБА_5 вчиняти будь-які дії, пов`язані з приватизацією частини прибудинкової земельної ділянки АДРЕСА_2 , що на момент відкриття судового провадження знаходилась в комунальній власності, а також заборонити вчиняти будь-які дії по зміні власника частини будинку за адресою АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_2 та відповідній зміні власника приватизованої нею частини земельної ділянки на інших осіб, посилаючись в обґрунтування зави на те, що протягом розгляду справи співвідповідачами надавалася суперечлива інформація стосовно приватизованих часток земельних ділянок АДРЕСА_2 , до матеріалів справи надано лише одне Свідоцтво та один Витяг з Державного реєстру речових прав лише на земельну ділянку з присвоєним кадастровим № 3211200000:09:011:186.

Крім того, зазначає, що враховуючи, що станом на теперішній час, документів, необхідних для об`єктивного розгляду справи ОСОБА_2 та ОСОБА_5 не надані в повному обсязі, а ті документи, що були надані, суперечать одне одному, позивач ОСОБА_1 має підстави вважати, що вже під час судового розгляду співвідповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_9 , а також третьою особою ОСОБА_5 можуть бути вчинені дії щодо предмету позову, а саме, що на частки земельної ділянки АДРЕСА_2 , що є у їх власності чи користуванні, вони отримають дозволи на виготовлення технічної документації для подальшої приватизації частини земельної ділянки, що становить конфлікт інтересів, чи можуть вчинити дії по зміні власника частини будинку, що належить співвідповідачу ОСОБА_2 та зміні власника приватизованої нею земельної ділянки на інших осіб.

Вказує, що підставою для такого побоювання є те, що як ОСОБА_1 особисто, так і члени її родини, протягом червня-липня 2020 року були присутні та неодноразово спостерігали, як на подвір`я відповідачів приходили представники землевпорядних організацій, та між ними розмова йшла, як про виготовлення технічної документації на частинку земельної ділянки АДРЕСА_2 , що перебуває у комунальній власності та є у користуванні відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_9 , а також третьої особи ОСОБА_5 так і переоформлення частини земельної ділянки.

Тому вважає, що дії, пов`язані із переоформленням, як частини прибудинкової вже приватизованої земельної ділянки на інших осіб, чи приватизація частини земельної ділянки, яка перебуває у комунальній власності, можуть істотно ускладнити, затягнути чи унеможливити як розгляд судової справи, так і виконання рішення суду щодо поновлення порушених чи оспорюваних ОСОБА_1 , як позивачем, її прав та охоронюваних законом інтересів. Тому просив задовольнити заяву в повному обсязі.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 18 серпня 2020 року у задоволенні заяви відмовлено.

Не погоджуючись із даною ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, та постановити нову ухвалу про задоволення заяви, забезпечити позов шляхом заборони співвідповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також третій особі - ОСОБА_5 вчиняти будь-які дії, пов`язані з приватизацією частини прибудинкової земельної ділянки АДРЕСА_2 , що на момент відкриття судового провадження знаходилась в комунальній власності, а також заборони вчиняти будь-які дії по зміні власника частини будинку за адресою АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_2 та відповідній зміні власника приватизованої нею частини земельної ділянки на інших осіб.

Вважає, що при постановленні ухвали судом порушено норми процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що заява про забезпечення позову є недостатньо обґрунтованою та її доводи не свідчать про те, що невжиття відповідних заходів може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду в майбутньому, а заявлені вимоги заяви про забезпечення позову є не співмірними з поданим позовом.

Судом першої інстанції встановлено, що предметом спору у даній справі є зобов`язання відповідачів демонтувати встановлений ними паркан між земельними ділянками в„– 9 та АДРЕСА_2 , не чинити перешкоди при встановленні ОСОБА_1 нового паркану, демонтувати встановлений навіс над парканом над межею позивача ОСОБА_1 , демонтувати прокладений підземний електричний кабель та встановлений бетонний стовп.

Відповідно до частини першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно із частиною третьою статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено, чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

При цьому забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін.

Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції вірно виходив із того, що захід забезпечення позову у вигляді заборони співвідповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та третій особі ОСОБА_5 вчиняти будь-які дії, пов`язані з приватизацією частини прибудинкової земельної ділянки АДРЕСА_2 , що на момент відкриття судового провадження знаходилась в комунальній власності, та заборони вчиняти будь-які дії по зміні власника частини будинку за адресою АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_2 та відповідній зміні власника приватизованої нею частини земельної ділянки на інших осіб, є неспівмірним із заявленими вищевказаними позовними вимогами.

Колегія суддів не може погодитись з доводами апеляційної скарги, що судом першої інстанції не взято до уваги наміри відповідачів щодо приватизації земельної ділянки чи переоформлення вже приватизованої частини земельної ділянки, оскільки суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що забезпечення позову у визначений позивачем спосіб не направлене на реальне забезпечення виконання можливого рішення у даній справі про задоволення позову, оскільки вимоги позивача стосуються усунення позивачу перешкод в користуванні її земельною ділянкою шляхом зобов`язання відповідачів демонтувати паркан, що побудований відповідачем на межі із земельною ділянкою позивачки та не чинити їй перешкоди у встановленні нею паркана.

При цьому застосування такого заходу забезпечення позову без забезпечення балансу між можливими ризиками утруднення виконання рішення суду та наслідками від забезпечення позову для відповідачів буде порушувати закріплене у статті 41 Конституції України та статті 317 Цивільного кодексу України право особи - власника майна вільно розпоряджатися цим майном та обмежувати інші майнові права та інтереси відповідачів.

Також колегія суддів не може погодитись з доводами апеляційної скарги, що забезпечення позову необхідно також і у зв`язку з ненаданням відповідачами документів, необхідних для об`єктивного розгляду справи, оскільки питання щодо витребування або забезпечення доказів вирішуються в іншому порядку, передбаченому цивільно-процесуальним законодавством.

Питання щодо недовіри судді також вирішується шляхом подачі заяви про відвід. Судові рішення щодо вирішення питання про відвід судді окремо від рішення суду в апеляційному порядку не оскаржуються.

Інші доводи апеляційної скарги також висновків суду не спростовують і не впливають на їх правильність.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви.

Оскільки ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального права, висновки суду обґрунтовані, та не вбачає підстав для її скасування.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 18 серпня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає чинності з моменту її проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 5 листопада 2020 року.

Головуючий

Судді