Ухвала

від 16.06.2021 по справі 381/4440/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 381/4440/19

головуючий у суді І інстанції Ковалевська Л.М.

провадження № 22-ц/824/4607/2021

суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.

У Х В А Л А

16 червня 2021 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Мостової Г.І.,

суддів: Сержанюка А.С., Сушко Л.П.,

за участю секретаря судового засідання: Сердюк К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_1 про призначення судової експертизи

у цивільній справі за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Гірченка Олександра Анатолійовича на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 23 грудня 2020 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 , Фастівська міська рада, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , про захист цивільних прав та інтересів, усунення перешкод у користуванні майном, дотримання правил добросусідства шляхом зобов`язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в :

У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Фастівського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 , Фастівська міська рада, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , у якому просила суд з метою відновлення межі власника прибудинкової земельної ділянки АДРЕСА_1 зобов`язати відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_2 за їх рахунок:

- демонтувати встановлений ними паркан між земельними ділянками АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 ;

- зобов`язати відповідачів не чинити перешкоди при встановленні ОСОБА_1 нового паркану згідно з межі, визначеної державним актом на право власності на її земельну ділянку площею 0,0536 га серія ЯЗ № 346541 від 14 листопада 2009 року та зведеного плану земельної ділянки і абрису;

- демонтувати встановлений навіс над парканом, висотою 2,70 м та довжиною 6,5 м над самою межею позивача ОСОБА_1 ;

- демонтувати проложений підземний електричний кабель, довжиною понад 15 м та встановлений бетонний стовп.

Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 23 грудня 2020 року позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Суд першої інстанції обґрунтував свої висновки тим, що позивачем не доведено порушення відповідачами її цивільних прав та інтересів, не доведено створення їй відповідачами будь-яких перешкод у користуванні майном, не доведено порушення відповідачами правил добросусідства, а тому відсутні підстави для зобов`язання відповідачів демонтувати паркан, навіс, електричний стовп та кабель.

Оскільки у позивача ОСОБА_1 та відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 є правовстановлюючі документи на їхні домоволодіння (на житлові будинки, споруди і земельні ділянки), між власниками цих домоволодінь були узгоджені усі спірні питання щодо меж обох спірних земельних ділянок та споруд на них, позивач ОСОБА_1 набула право власності на своє домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 вже після встановлення такого порядку користування, під час успадкування свого домоволодіння ніяких претензій відповідачу ОСОБА_2 або третій особі ОСОБА_5 ,. не пред`являла, позивача влаштовував такий порядок користування її домоволодінням і земельною ділянкою, станом на теперішній час не вбачається, яким саме чином відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 порушили права позивача на користування її будинком та земельною ділянкою, оскільки відповідних доказів суду не надано.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Гірченко О.А. подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 23 грудня 2020 року та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 .

В судовому засіданні 14 червня 2021 року позивач ОСОБА_1 заявила клопотання про призначення судової комплексної земельно-технічної експертизи, яке в подальшому уточнила.

У судовому засіданні 16 червня 2021 року ОСОБА_1 та її представник адвокат Гірченко О.А. підтримали подане клопотання та просили його задовольнити, а представник ОСОБА_2 - адвокат Мельник Т.О. заперечила проти призначення судової експертизи.

Дослідивши подане клопотання та заперечення на нього, колегія апеляційного суду враховує таке.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 та третя особа на стороні позивача ОСОБА_4 є співвласниками житлового будинку та прибудинкової земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 .

Позивач ОСОБА_1 є власником 2/5 частин житлового будинку на підставі Свідоцтва про право на спадщину, виданого державним нотаріусом Фастівської міської державної нотаріальної контори від 10 жовтня 2007 року за №2-805 та після добудов, проведених ОСОБА_1 , її частка у цьому будинку становить 17/20 частин будинку.

Третя особа на стороні позивача ОСОБА_4 є власником 3/5 частин житлового будинку на підставі Свідоцтва про право на спадщину, виданого державним нотаріусом Фастівської міської державної нотаріальної контори від 10 жовтня 2007 року за № 2-803, але після добудов, проведених ОСОБА_1 , його частка у цьому будинку становить 3/20 частини.

Позивач ОСОБА_1 є власником прибудинкової земельної ділянки площею 0,0536 га на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЗ №346541 від 14 листопада 2009 року, кадастровий номер 3211200000:09:011:0099.

Третя особа на стороні позивача ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 0,0537 га на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЗ №346547 від 14 листопада 2009 року, кадастровий номер 3211200000:09:011:0100.

Позивач ОСОБА_1 вважає, що дії відповідачів порушують її права та інтереси як власника будинку та земельної ділянки і просить суд, з метою відновлення межі земельної ділянки АДРЕСА_3 , зобов`язати відповідачів за їх рахунок, в тому числі, демонтувати встановлений ними паркан між земельними ділянками АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 та зобов`язати відповідачів не чинити перешкод при встановленні ОСОБА_1 нового паркану згідно з межі, визначеної державним актом на право власності на її земельну ділянку, площею 0,0536 га серія ЯЗ № 346541 від 14 листопада 2009 року та зведеного земельної ділянки і абрису.

Обґрунтовуючи позовні вимоги в цій частині, позивач посилається на акт комісійного обстеження земельних ділянок АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 від 02 грудня 2019 року (а.с.51-52) та на висновок спеціаліста сертифікованого інженера-землевпорядника Камінського В.В. (а.с.44-46 т.1).

Відповідно до акту комісійного обстеження земельних ділянок АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 від 02 грудня 2019 року надано висновок, з якого вбачається таке:

Громадянам ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 встановити паркан, що розмежовує домоволодіння АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 згідно з межових знаків винесеним в натурі на місцевість відповідно до документації із землеустрою, яка була підставою для передачі земельних ділянок у власність.

Громадянці ОСОБА_2 використовувати земельну ділянку у визначених документацією із землеустрою межах та роз`яснено статтю 103 та частину 2 статті 158 ЗК України. Жодних порушень чинного законодавства та правил добросусідства зі сторони відповідачів, комісією виявлено не було.

Щодо висновку спеціаліста інженера-землевпорядника Камінського В.В. , то у пояснювальній записці зазначено, що є невідповідність фактичних координат поворотних точок земельної ділянки (по фактично встановленій огорожу) із їх значеннями за даними Державного земельного кадастру, що викликало зменшення площі фактичного домоволодіння на 0,0030га.

Судом також встановлено, що 18 серпня 1987 року відповідач ОСОБА_2 і ОСОБА_5 придбали 5/27 частин житлового будинку АДРЕСА_2 , згідно з договору купівлі-продажу (а.с.148-152 т.1).

Придбавши 5/27 частин будинку АДРЕСА_2 у 1987 році зі згоди власника сусіднього будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_9 (матері позивача ОСОБА_1 ) та за її участі, між цими домоволодіннями було встановлено паркан із залізної решітки на металевих стовпчиках.

Позивач стверджує, що паркан, що розмежовує земельну ділянку, був переустановлений після смерті її матері ОСОБА_9 приблизно у 2011 році, що, на її думку, призвело до зменшення розміру її частини земельної ділянки.

В 2011 році ОСОБА_2 та ОСОБА_5 поділили 5/27 частин будинку АДРЕСА_2 як спільне майно подружжя.

Ухвалою про затвердження мирової угоди від 21 травня 2012 року за ОСОБА_2 було визнано право власності на 5/54 частин будинку, за ОСОБА_5 - також 5/54 частин будинку (а.с.178-179 т.1). Вимощення, трубопровід та огорожу залишено в спільному користуванні ОСОБА_2 та ОСОБА_5 . Відповідно до частин в будинку між ними було поділено земельну ділянку, на якій розташовані 5/27 частин будинку АДРЕСА_2 .

Згідно з пункту 7 ухвали Фастівського міськрайонного суду від 21 травня 2012 року частину земельної ділянки у вигляді проходу від АДРЕСА_4 в наявних межах залишено у спільному користуванні ОСОБА_2 та ОСОБА_5 .

ОСОБА_5 31 травня 2019 року подарував належні йому 5/54 частин будинку АДРЕСА_2 - дочці ОСОБА_3 , відповідачу у справі.

Судом встановлено, що у 2014 році, під час приватизації відповідачем ОСОБА_2 своєї частини земельної ділянки, позивач ОСОБА_1 як суміжний землекористувач підписала їй акт встановлення в натурі та погодження зовнішньої межі земельної ділянки від 01 серпня 2014 року (т.1 а.с. 188).

Камінський В.В. суду пояснив, що 02 жовтня 2019 року ним, на замовлення землевласника ОСОБА_1 , була обстежена земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 та встановлено невідповідність фактичних координат поворотних точок земельної ділянки (по фактично встановленій огорожу) із їх значеннями за даними Державного земельного кадастру, що викликало зменшення площі фактичного домоволодіння на 0,0030 га.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції погодився з тим, що встановлений спеціалістом факт невідповідності координат (з бази Державного земельного кадастру) належної ОСОБА_1 земельної ділянки її фактичним координатам в натурі (на місцевості) мають місце.

Проте, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що невідповідність координат сталася можливо внаслідок помилок спеціалістів при виготовленні технічної документації та при внесенні цих земельних ділянок до кадастрової карти, і є суто технічною помилкою, яка усувається шляхом виправлення помилки в кадастровій карті за заявами суміжних співвласників.

Відповідно до положень статті 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків - статті 76 ЦПК України.

За змістом статті 103 ЦПК України підставою для призначення судової експертизи є необхідність з`ясування обставин, що мають значення для справи, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

Аналіз зазначеної норми вказує на те, що судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Колегією апеляційного суду встановлено, що відповідно до предмета та підстав пред`явленого позову доказуванню підлягають обставини, пов`язані зі звільненням позивача відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України.

З огляду на викладені обставини справи, враховуючи, що

предметом позову, в тому числі, є встановлення позивачем паркану згідно з межі встановленої державним актом на право власності позивача на земельну ділянку,

наявність межі та можливість встановлення паркану у визначеному позивачем місці ставиться під сумнів відповідачами,

доказуванню підлягають обставини, пов`язані з відповідністю /невідповідністю координат (з бази Державного земельного кадастру) належної ОСОБА_1 земельної ділянки її фактичним координатам в натурі (на місцевості),

апеляційний суд вважає, що без проведення відповідної судової комплексної земельно-технічної експертизи вирішити по-суті спір буде неможливо, тому існує необхідність у її призначенні.

Розглянувши питання, запропоновані сторонами у справі, колегія апеляційного суду, враховуючи, що учасники судового процесу вправі пропонувати суду питання, які мають бути роз`яснені експертом, проте остаточне коло питань судовому експерту визначається судом, визначила три питання на вирішення експертизи, які наведені в резолютивній частині ухвали.

При цьому, апеляційний суд вважає, за необхідне роз`яснити сторонам, що відповідно до статті 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках призначення судом експертизи.

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 5 частини першої статті 252 цього Кодексу, - на час проведення експертизи.

Оскільки для проведення експертизи необхідний значний проміжок часу, на час проведення експертизи провадження у справі необхідно зупинити.

Керуючись статтями 103, 104, 108, 109 ЦПК України, суд , -

у х в а л и в:

Клопотання позивача ОСОБА_1 про призначення судової комплексної земельно-технічної експертизи задовольнити частково.

Призначити у справі № 381/4440/19 (апеляційне провадження № 22-ц/824/4607/2021) судову комплексну земельно-технічну експертизу.

На вирішення експертизи поставити наступні питання:

1. Чи відповідає фактичне розташування паркану, що розмежовує земельні ділянки, де знаходяться домоволодіння АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , відносно меж земельних ділянок правовстановлювальним документам та технічній документації із землеустрою та землекористування на ці земельні ділянки? Якщо ні, то в чому полягають невідповідності? Якщо таке порушення меж земельних ділянок має місце, то в якій частині та на якій площі?

2. Чи відповідають фактичні координати в натурі (на місцевості) земельної ділянки АДРЕСА_1 (кадастровий номер 3211200000:09:011:0099) координатам, що містяться в базі Державного земельного кадастру?

3. Чи може бути причиною невідповідності координат (з бази даних Державного земельного кадастру) фактичним координатам в натурі (на місцевості) земельної ділянки АДРЕСА_1 (кадастровий номер 3211200000:09:011:0099) технічна помилка при виготовленні землевпорядною організацією технічної документації або (та) внесенні даних про ці земельні ділянки до Державного земельного кадастру?

Для дослідження експертам надати матеріали цивільної справи № 381/4440/19 (апеляційне провадження № 22-ц/824/4607/2021).

Проведення експертизи доручити Київському науково-дослідницькому інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (КНДІСЄ), розташованого за адресою: 03680, місто Київ, вулиця Смоленська, 6.

Попередити експерта при проведенні експертизи, про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК України.

Роз`яснити сторонам наслідки ухилення від участі в експертизі, передбачені статтею 109 ЦПК України.

Витрати по оплаті за проведення експертизи по першому питання покласти на позивача ОСОБА_1 , по другому та третьому питаннях покласти на відповідача ОСОБА_2 .

Провадження у справі зупинити до отримання висновку судової експертизи.

Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Г.І. Мостова

Судді Л.П. Сушко

О.І. Сліпченко