Рішення

від 26.10.2020 по справі 654/2709/19

ГОЛОПРИСТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 654/2709/19

Провадження №2/654/244/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2020 року Голопристанський районний суд Херсонської області

в складі: головуючого - судді Сіянка В. М.

за участю секретаря Петришак В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Гола Пристань Херсонської області в залі суду в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу Херсонської області Скрипки Юрія Миколайовича, ОСОБА_4 , третя особа - приватний нотаріус Олешківського районного нотаріального округу Херсонської області Левківський Ігор Петрович, про визнання договорів недійсними, визнання права власності та витребування майна,

у с т а н о в и в :

30 липня 2019 року до Голопристанського районного суду Херсонської області з вищевказаним позовом звернулась ОСОБА_5 , яка діє в інтересах позивача ОСОБА_6 до ОСОБА_2 (далі - відповідач 1), ОСОБА_3 (далі - відповідач 2), приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу Херсонської області Скрипки Юрія Миколайовича ( далі - відповідач 3), ОСОБА_4 (далі - відповідач 4), третя особа - приватний нотаріус Олешківського районного нотаріального округу Херсонської області Левківський Ігор Петрович, в якому позивач просить:

- визнати недійсною, складену 19 серпня 2017 року від імені ОСОБА_1 заяву про надання згоди на відчуження нежитлового приміщення офісу розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , магазину та земельної ділянки, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 , та посвідчену приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Херсонської області Скрипка 10.М. за реєстровим номером 210;

- визнати недійсним договір дарування нежитлового приміщення офісу укладений 22.08.2017 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 , посвідчений приватним нотаріусом Олешківського районного нотаріального округу Херсонської області Левківським І.П. від 22 серпня 2017 року, за реєстровим номером № 704, в частині дарування 1/2 частини вказаного майна;

- визнати недійсним договір дарування магазину укладений 22.08.2017 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 , посвідчений приватним нотаріусом Олешківського районного нотаріального округу Херсонської області Левківським І.П. від 22 серпня 2017 року, за реєстровим номером № 701, в частині дарування 1/2 частини вказаного майна;

- визнати недійсним договір дарування земельної ділянки укладений 22.08.2017 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 , посвідчений приватним нотаріусом Олешківського районного нотаріального округу Херсонської області Левківським І.П. від 22 серпня 2017 року, за реєстровим номером №702, в частині дарування 1/2 частини вказаного майна;

- в порядку поділу спільного майна подружжя, визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину нежитлового приміщення офісу розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ;

- в порядку поділу спільного майна подружжя, визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину магазину розташованого за адресою: АДРЕСА_2 ;

- в порядку поділу спільного майна подружжя, визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину земельної ділянки (кадастровий номер земельної ділянки: 6522310100:01:001:1728) розташованої за адресою: АДРЕСА_2 .

- витребувати від ОСОБА_4 1/2 частину магазину розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , у власність ОСОБА_1 .

- витребувати від ОСОБА_4 1/2 частину земельної ділянки (кадастровий номер земельної ділянки: 6522310100:01:001:1728) розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , у власність ОСОБА_1 .

- витребувати від ОСОБА_4 1/2 частину вбудоване нежитлове приміщення офісу, загальною площею 43,9 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , у власність ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вказане вище нерухоме майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, оскільки придбавалось за час перебування позивача з Відповідачем 1 у шлюбі з 14.03.2006 року по 04.03.2012 року, було відчужено останньою без його відома, на користь Відповідача 2 за договорами дарування від 22.08.2017 року. Також, позивач вказує, що в оскаржуваних договорах зазначається про надання ним письмової нотаріально засвідченої приватним нотаріусом згоди на відчуження спірних об`єктів нерухомості, проте, такої згоди він не надавав, підпис на заяві є підробленим, і даний факт суттєво порушує його права, як власника спільної сумісної власності, а тому в силу положень ст.203, 215 ЦК України договори дарування є недійсними.

Крім того, оскільки зазначені договори дарування були укладені між близькими родичами - донькою та матір`ю, остання не могла не знати про те, що спірне нерухоме майно належить на праві спільної сумісної власності подружжю, і що її донька, яка відчужує спірне нерухоме майно не проживає разом зі своїй колишнім чоловіком та не отримувала згоди співвласника на відчуження майна, що свідчить про мету Відповідачів уникнути поділу майна у разі заявлення позивачем вимог про поділ майна подружжя у зв`язку із розірванням шлюбних відносин, що свідчить про порушення Відповідачкою 1 права власності позивача на спірне нерухоме майно.

Згодом, а саме 17 липня 2019 року ОСОБА_3 (відповідач 2) відчужила спірне нерухоме майно за договорами купівлі-продажу іншій особі, а саме ОСОБА_4 (відповідач 4). Оскільки, на момент відчуження ОСОБА_7 (відповідач 1) вищевказаного спірного майна, власником 1/2 часток даного майна був позивач, так як спірне майно було придбано ним та ОСОБА_7 під час шлюбу і остання не мала право розпоряджатися вищевказаним майном в розмірі 1/2 їх частки, а тому він має право витребувати належну йому частку у відповідача 4 в порядку ст.388 ЦК України.

В обґрунтування позовних вимог щодо поділу майна подружжя, позивач зазначає, що спірне майно придбане колишнім подружжям за час шлюбу, тому воно є спільним сумісним майном подружжя і підлягає поділу між сторонами в рівних частках по 1/2 частці кожному в порядку ст.368 ЦК України, ст.60 СК України, а розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу (ст.68 СК України). Розпоряджання майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до ЦК України.

Відповідач 1 ОСОБА_7 подала відзив на позов, в якому просила відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що після розірвання 04.03.2012 року шлюбу з позивачем між ними було досягнуто усної домовленості про добровільний поділ майна, за яким їй у власність залишено, зокрема, спірне нерухоме майно та авто, позивачу інше майно, зокрема квартира, якою він в 2013 році розпорядився на власний розсуд. Проте, в період 2016-2017 роках позивач почав продавати речі, що належали їй особисто, у зв`язку з чим вона змушена була звертатися до поліції, після чого врони з позивачем досягли чергової усної домовленості про поділ майна за якою вона передала позивачу 20000 доларів США в рахунок остаточного добровільного поділу майна, а позивач надав їй нотаріально завірену заяву від 20.08.2017 року про згоду на відчуження всього придбаного у шлюбі нерухомого майна. Дана згода посвідчена приватним нотаріусом Скрипка Ю.М., при її посвідченні особа позивача встановлювалась, засвідчувалась справжність його підпису. 22.08.2017 року вона подарувала належне їй нерухоме майно, своїй матері ОСОБА_3 (відповідач по справі 2), а остання в подальшому 17.07.2019 року продала спірне майно ОСОБА_4 . Вважає, що подання даного позову зумовлено тим, що позивач витратив грошові кошти, передані йому відповідачкою в рахунок добровільного поділу майна, та бажає збагатитися за її рахунок. Тому, правових підстав, передбачених нормами ст.203, 215, ЦК України, ст.65 СК України, для задоволення позовних вимог не має.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених в позові.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце слухання справи повідомлені належним чином.

Відповідачі 1, 2, 3 причини неявки в судове засідання не повідомили, відповідач 3 надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доводам та запереченням сторін в сукупності з наданими письмовими доказами, оцінивши докази у справі, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Так, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач 1 ОСОБА_8 перебували в зареєстрованому шлюбі з 14.03.2006 року по 04.03.2012 року, що підтверджується копією паспорта позивача (а с. 17), свідоцтвом про розірвання шлюбу (а. с. 20) та не заперечується сторонами в справі.

22 серпня 2017 року між ОСОБА_7 (відповідач 1) та ОСОБА_3 (відповідач 2) укладено та посвідчено приватним нотаріусом Олешківського районного нотаріального округу Херсонської області Левківським І.П. наступні договори дарування нерухомого майна:

- за реєстровим номером № 704, за умовами якого Відповідач 1 передала, а Відповідач 2 прийняла у власність нежитлове приміщення офісу, загальною площею - 43,9 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно звіту про оціночну вартість нерухомого майна, наданого фізичною особою-підприємцем ОСОБА_9 , станом на 22 травня 2017 року, оціночна вартість нерухомого майна склала 44051,00 грн.;

- за реєстровим номером № 701, за умовами якого Відповідач 1 передала, а Відповідач 2 прийняла у власність магазин, одночасно з земельною ділянкою, на якій він розташований, загальною площею - 123,8 кв.м., літ А , розташований за адресою: АДРЕСА_2 , на земельній ділянці місцевої ради, площею - 0,0161 гектара, кадастровий номер земельної ділянки: 6522310100:01:001:1728. Згідно звіту про оціночну вартість нерухомого майна, наданого фізичною особою-підприємцем ОСОБА_9 , станом на 22 травня 2017 року, оціночна вартість нерухомого майна склала 123611,00 грн (а. с. 21-22).

- за реєстровим номером № 702, за умовами вказаного договору Відповідач 1 передала, а Відповідач 2 прийняла у власність земельну ділянку, одночасно з магазином на якій він розташований, загальною площею - 0,0161 гектара, кадастровий номер земельної ділянки: 6522310100:01:001:1728, розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Згідно звіту про оціночну вартість нерухомого майна, наданого ТОВ ІГІЕО , станом на 22 травня 2017 року, оціночна вартість нерухомого майна склала 7257,17 грн (а. с. 22-23).

В подальшому ОСОБА_3 (відповідач 2) здійснила відчуження належного їй на праві особистої приватної власності на підставі вказаних вище договорів дарування нерухомого майна, шляхом укладення 17.07.2019 року та посвідчення приватним нотаріусом Олешківського районного нотаріального округу Херсонської області Левківським І.П. між нею та ОСОБА_4 (відповідач 4) наступних договорів купівлі-продажу:

- за реєстровим номером № 675, за умовами якого Відповідач 2 передала, а Відповідач 4 прийняла у власність нежитлове приміщення офісу, загальною площею - 43,9 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . За домовленістю ціна нерухомого майна встановлена в 122920,00 грн.;

- за реєстровим номером № 676, за умовами якого Відповідач 2 передала, а Відповідач 4 прийняла у власність земельну ділянку, одночасно з магазином на якій він розташований, загальною площею - 0,0161 гектара, кадастровий номер земельної ділянки: 6522310100:01:001:1728, розташована за адресою: АДРЕСА_2 . За домовленістю ціна нерухомого майна встановлена в 14300,00 грн.;

- за реєстровим номером № 677, за умовами якого Відповідач 2 передала, а Відповідач 4 прийняла у власність магазин, загальною площею - 123,8 кв.м. літ А , розташований за адресою: АДРЕСА_2 . За домовленістю ціна нерухомого майна встановлена в 448100,00 грн.;

Позивач та відповідач 1 не заперечували в судовому засідання, що вказане вище нерухоме майно перебувало у спільній сумісній власності подружжя.

Відповідно до ст.65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально завірена.

За змістом ч.1 ст. 203, ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу, і, зокрема, коли зміст правочину суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства.

Отже, підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог щодо відповідності змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства саме на момент вчинення правочину.

В договорах дарування від 22.08.2012 зазначено, що згода колишнього чоловіка дарувальника ( ОСОБА_8 ) на дарування нерухомого майна отримана в порядку встановленому законодавством України, яка висловлена письмово та нотаріально засвідчена Скрипка Ю.М., приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Херсонської області 19 серпня 2017 року, за реєстровим номером 210 (пункт 12).

Відповідно до вимог ст.34 Закону України Про нотаріат заява, справжність підпису на якій засвідчується нотаріально, викладається на спеціальному бланку нотаріальних документів. Пунктом 4.2 Глави 1 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року за № 296/5/, передбачено, що при посвідченні правочинів щодо розпорядження спільним майном подружжя, якщо документ, що посвідчує право власності, оформлений на ім`я одного з подружжя, нотаріус вимагає письмову згоду іншого з подружжя. Справжність підпису другого з подружжя на заяві про таку згоду має бути нотаріально засвідчена.

В письмовій заяві, направленій на адресу суду 12.09.2019 року (а. с. 65), приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Херсонської області Скрипка Ю.М. повідомляє, що ним 19.07.2017 року за реєстром №210, засвідчено справжність підпису громадянина ОСОБА_1 на заяві до компетентних органів про згоду на розпорядження майном, придбаним у період укладеного шлюбу з колишньою дружиною ОСОБА_7 . Заявник з`явився до нотаріуса особисто, а пред`явлені документи для вчинення нотаріальної дії не викликали в нього ніяких сумнів, після перевірки їх справжності та особи, яка звернулась для вчинення нотаріальної дії, нотаріусом засвідчена справжність підпису заявника на заяві.

В подальшому на виконання ухвали суду від 27.09.2019 року про витребування оригіналу заяви приватний нотаріус Скрипка Ю.М. надав відповідь про те, що оригінал заяви, на якому засвідчена справжність підпису заявника, відповідно до порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України виконана в одному примірнику на спеціальному нотаріальному бланку і надана громадянину ОСОБА_1 для посвідчення правочину, оригінал заяви має бути долучений до документів при посвідченні договору відчуження майна і знаходитись там для зберігання (а. с. 90).

Така письмова згода, а саме її ксерокопія, належним чином завірена, міститься в матеріалах, наданих приватним нотаріусом Олешківського районного нотаріального округу Херсонської області Левківським І.П. на виконання ухвали суду від 27.09.2019 року про витребування оригіналів спірних договорів та всіх документів, пов`язаних із їх посвідченням, та безпосередньо досліджувалася судом в судовому засіданні.

Так, відповідно до копії цієї заяви ОСОБА_1 дав згоду своїй колишній дружині ОСОБА_10 на відчуження (продаж, дарування, обмін) нерухомого майна, яке було придбане в період укладення шлюбу між ними з 14.03.2006 року по 04 квітня 2012 року. Справжність підпису ОСОБА_1 засвідчено приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Херсонської області Скрипка Ю.М. Заяву зареєстровано в Реєстрі спеціальних бланків нотаріальних документів 19.08.2017 року за № 210, серія та номер бланка: НМЕ 226832.

Оригінал заяви сторонами суду не надано, тому заявлене в судовому засіданні клопотання представника позивача про призначення судової почеркознавчої експертизи було відхилено з підстав відсутності оригіналу заяви, оскільки згідно з п. 1.1 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня1998 р. № 53/5 і зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 8 жовтня 1998 р. за № 705/3145 (у редакції наказу Мін`юсту від 26 грудня 2012 р. № 1950/5), для проведення почеркознавчих досліджень рукописних текстів і підписів надаються оригінали документів, почеркознавчі дослідження за копіями (технічними зображеннями) документів не проводяться, а тому відсутність об`єкта дослідження зумовлює неможливість проведення експертизи.

Відповідно до ст.76, 77 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Так, позивачем не доведено та не надано належних та допустимих доказів недійсності заяви про надання ним згоди на відчуження спірного нерухомого майна та недодержання в момент вчинення правочинів стороною вимог, встановлених ч.1-3, 5, 6 ст.203 ЦК України. Крім того, твердження позивача про те, що він не надавав письмову згоду на відчуження спільного сумісного майна, повністю спростовується письмовими поясненнями приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу Херсонської області Скрипка Ю.М., письмовими доказами, що містяться в матеріалах, наданих приватним нотаріусом Олешківського районного нотаріального округу Херсонської області Левківським І.П., з яких вбачається, що позивач надав 19.08.2017 року письмову згоду на відчуження майна і заяві присвоєно реєстровий №210.

Також суд враховує ту обставину, що з часу припинення шлюбних відносин в 2012 році позивачем не ставилося питання про поділ майна, набутого подружжям за час шлюбу, а звернення з даним позовом суд розцінює саме як можливість поділу майна подружжя, що в свою чергу підтверджує доводи відповідача ОСОБА_10 , викладені у відзиві (а. с. 71-73).

Також, не заслуговують на увагу доводи позивача про те, що контрагент по спірним договорам дарування - відповідач 2 діяла недобросовісно знаючи, що спірне майно належить подружжю, з огляду на наступне.

Пунктом 6 статті 3 ЦК України до засад цивільного законодавства віднесено, серед іншого, добросовісність. Таким чином, укладення одним з подружжя договору щодо розпорядження спільним майном без згоди другого з подружжя може бути підставою для визнання такого договору недійсним лише в тому разі, якщо суд установить, що той з подружжя, хто уклав договір щодо спільного майна, та третя особа - контрагент за таким договором діяли недобросовісно, зокрема, що третя особа знала чи за обставинами справи не могла не знати про те, що майно належить подружжю на праві спільної сумісної власності і що той із подружжя, що укладає договір, не отримав згоди на це другого подружжя.

Так, згідно правової позиції ВСУ, викладеної у постановах від 22.02.2017 року у справі №6-17цс17 та від 30.03.2016 року №6-533цс16, укладення одним з подружжя договору щодо розпорядження спільним майном без згоди другого з подружжя може бути підставою для визнання такого договору недійсним лише в тому разі, якщо судом буде встановлено, що той з подружжя, який уклав договір щодо спільного майна, та третя особа - контрагент за таким договором діяли недобросовісно, зокрема, що третя особа знала чи за обставинами справи не могла не знати про те, що майно належить подружжю на праві спільної сумісної власності, і що той з подружжя, який укладає договір, не отримав згоди на це другого з подружжя.

Доказів того, чи діяв покупець ОСОБА_3 недобросовісно при укладенні спірних договорів дарування, чи було їй відомо, що спірне нерухоме майно є спільним майном подружжя і що позивач не надавав своєї згоди на його продаж позивачем суду не надано.

Таким чином, у суду відсутні підстави для визнання недійсною, складену 19 серпня 2017 року від імені ОСОБА_1 , заяву про надання згоди на відчуження спірного нерухомого та визнання договорів дарування цього майна недійсними, а відтак позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

У зв`язку з цим, вимоги позивача про поділ спірного майна та його витребування з володіння Відповідача 4 на користь позивача не підлягають задоволенню судом, як похідні від його первісних вимог.

Окрім того, суд, звертає увагу, що Верховний Суд України у Постанові від 12.02.2013 р. у справі №3-3гс13 зазначив, що вирішуючи спір про витребування майна з чужого незаконного володіння в порядку ст.388 ЦК України, суд має встановити, чи вибуло спірне майно з володіння власника або особи, якій він передав його у володіння, за наявності на це згоди законного розпорядника такого майна.

Виходячи з правових норм, передбачених пунктами 1 та 3 частини першої статті 388 ЦК України, суд, приходить до висновку, що підстав для витребування із володіння відповідача майна, придбаного ним за відплатним договором, немає, оскільки позивач не довів факту вибуття спірного майна із його володіння поза його волею, а Відповідач 4 у цьому випадку є добросовісним набувачем. Таким чином, передбачені ст.388 ЦК України підстави, які дають право витребувати майно у добросовісного набувача в даному випадку відсутні.

Також, суд зазначає, що відповідно до ст.71 СК України та роз`яснень, викладених в Постанові Пленуму Верховного Суду України від21.12.2007 №11 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу,визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя , поділу підлягає лише наявне в натурі спільне майно подружжя на час такого розподілу. У випадку коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 03 травня 2018 року по справі № 755/20923/14-ц, при розгляді спорів про поділ цінного спірного майна та визнання недійсними правочинів, витребування цього майна у третіх осіб з підстав його відчуження без письмової згоди одного з подружжя суди мають виходити з права одного з подружжя на відповідну компенсацію вартості відчуженого не в інтересах сім`ї майна.

Отже, за відсутності згоди позивача на відчуження спірного майна він має право на відповідну компенсацію вартості відчуженого не в інтересах сім`ї майна та може захистити свої порушені права у інший передбачений законом спосіб, звернувшись до суду з позовом про стягнення з Відповідача 1 компенсації за частку у спільному майні подружжя.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 65, 71 СК України, ст..ст.3, 203, 215, 388 ЦК України, ст..ст.76, 77, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу Херсонської області Скрипки Юрія Миколайовича, ОСОБА_4 , третя особа - приватний нотаріус Олешківського районного нотаріального округу Херсонської області Левківський Ігор Петрович, про визнання договорів недійсними, визнання права власності та витребування майна відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Херсонського апеляційного суду через Голопристанський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне судове рішення складене 06 листопада 2020 року.

Суддя В. М. Сіянко