Постанова

від 26.10.2020 по справі 545/1824/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 545/1824/20 Номер провадження 22-ц/814/1956/20Головуючий у 1-й інстанції Шелудяков Л.В. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2020 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого судді Бутенко С. Б.

Суддів Обідіної О. І., Прядкіної О. В.

за участю секретаря Кальник А. М.

розглянув в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю М?ясна ярмарка Добриня-2007

на ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 27 липня 2020 року у складі судді Шелудякова Л. В.

у цивільній справі за поданням заступника начальника Київського ВДВС у м. Полтаві Північно-східного міжрегіонального управління МЮ м. Суми про звернення стягнення на майно боржника, яке не зареєстрованого в установленому законом порядку,

в с т а н о в и в:

В липні 2020 року заступник начальника Київського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) звернувся до суду з поданням про звернення стягнення на майно боржника, яке не зареєстровано в установленому законом порядку.

В обґрунтування подання вказував, що на виконанні у Київському відділі державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) перебуває зведене виконавче провадження № 58712811 про стягнення з ТОВ М`ясна ярмарка Добриня-2007 , до складу якого входять: виконавче провадження № 55358960 з примусового виконання виконавчого листа № 552/5413/17, виданого 07.12.2017 року Київським районним судом м. Полтави, про стягнення з ТОВ М`ясна ярмарка Добриня-2007 на користь ОСОБА_1 заборгованості в сумі 5 380 650,00 грн (залишок боргу становить 4 797 910,27 грн), загальна сума боргу з урахуванням виконавчого збору та витрат виконавчого провадження становить - 5 169 704,17 грн; виконавче провадження № 59311991 з примусового виконання постанови Управління Держпраці у Полтавській області від 02.05.2019 року № ПЛ 3858/168/АВ/П/МГ- ФС, про стягнення з ТОВ М`ясна ярмарка Добриня-2007 на користь держави 41 730,00 грн, загальна сума боргу з урахуванням виконавчого збору та витрат виконавчого провадження становить - 46 065,00 грн; виконавче провадження № 59311886 з примусового виконання постанови Управління Держпраці у Полтавській області від 02.05.2019 року № ПЛ3858/168/АВ/П/ЗБ-ФС, про стягнення з ТОВ М`ясна ярмарка Добриня-2007 на користь держави 12 519,00 грн, загальна сума боргу з урахуванням виконавчого збору та витрат виконавчого провадження становить - 13 932,90 грн виконавче провадження № 59307287 з примусового виконання постанови Київського ВДВС міста Полтава ГТУЮ у Полтавській області від 01.11.2018 року № 57572346 про стягнення з ТОВ М`ясна ярмарка Добриня-2007 виконавчого збору на користь держави 14 892,00 грн (залишок боргу становить 11 048,22 грн).

Таким чином, з ТОВ М`ясна ярмарка Добриня-2007 підлягають стягненню кошти в сумі 5 169 704,17 грн на користь фізичної особи та кошти на користь держави на загальну суму 71 046,12 грн.

У боржника - ТОВ М`ясна ярмарка Добриня-2007 відсутні кошти та рухоме майно, на яке можливо звернути стягнення для повного погашення боргу, оскільки державна реєстрація переходу права власності на нерухоме майно ОНМ 868450853240 від ТОВ М`ясна ярмарка Добриня-2007 до ТОВ Лансін та в подальшому до ТОВ Прайрент відбулась на підставі недійсного правочину, така державна реєстрація не має юридичного значення.

Боржником - ТОВ М`ясна ярмарка Добриня-2007 з моменту набрання законної сили рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 28.02.2019 № 545/3458/17, про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 14.11.2017, а саме з 23.07.2019 не вчинено жодних дій, спрямованих на здійснення державної реєстрації права власності на нерухоме майно ОНМ 868450853240 за собою, що свідчить про умисне ухилення від виконання рішення суду.

За вказаних обставин, просив суд надати державному виконавцю Київського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) дозвіл на звернення стягнення на належне боржнику ТОВ М`ясна ярмарка Добриня-2007 нерухоме майно: виробничу будівлю - дільницю по переробці сільськогосподарської продукції загальною площею 1924,5 кв.м, що в цілому складається з: каналізаційно-насосної станції В2 площею 89,5 кв.м, котельні Г1 площею 207,8 кв.м, м`ясопереробного цеху Д2, Д1-2, д, д1, д2 площею 1509,2 кв.м, трансформаторної підстанції E 1 площею 65,1 кв.м, будівлі ДЕС Є1 площею 52,9 кв.м, огорожі №1, замощення ІІ, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 868450853240, за адресою: АДРЕСА_1 , яке не зареєстровано за боржником в установленому законом порядку, шляхом накладення на нього арешту, проведення опису та подальшої реалізації.

Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 27 липня 2020 року подання задоволено.

Надано державному виконавцю Київського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) дозвіл на звернення стягнення на належне боржнику ТОВ М`ясна ярмарка Добриня-2007 (код ЄДРПОУ 34874085, м. Полтава, вул.. Соборності, 54) нерухоме майно: виробничу будівлю - дільницю по переробці сільськогосподарської продукції загальною площею 1924,5 кв.м, що в цілому складається з: каналізаційно-насосної станції В2 площею 89,5 кв.м, котельні Г1 площею 207,8 кв.м, м`ясопереробного цеху Д2, Д1-2, д, д1, д2 площею 1509,2 кв.м, трансформаторної підстанції E 1 площею 65,1 кв.м, будівлі ДЕС Є1 площею 52,9 кв.м, огорожі №1, замощення ІІ, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 868450853240, за адресою: АДРЕСА_1 , яке не зареєстровано за боржником в установленому законом порядку, шляхом накладення на нього арешту, проведення опису та подальшої реалізації.

Ухвала мотивована наявністю підстав для надання дозволу державному виконавцю на звернення стягнення на майно боржника, яке не зареєстроване в установленому законом порядку.

Не погодившись з даною ухвалою, представник ТОВ М`ясна ярмарка Добриня-2007 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні подання.

Доводи скарги ґрунтуються на тому, що власником майна є ТОВ Прайрент , а тому у боржника відсутні законні підстави для реєстрації за собою права власності на майно. Вважає, що оскаржуваною ухвалою суд фактично вирішив питання майнового характеру про скасування реєстрації права власності на майно та витребування майна у ТОВ Прайрент , хоча останнє навіть не є стороною в даному провадженні.

У відзиві на апеляційну скаргу заступник начальника Київського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду залишити без змін.

Колегія суддів апеляційного суду, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення осіб, як з`явилися в судове засідання, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення скарги, виходячи з наступного.

Частинами першою, другою статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно частини першої статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

По справі судом встановлено, що на виконанні у Київському відділі державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) перебуває зведене виконавче провадження № 58712811 про стягнення з ТОВ М`ясна ярмарка Добриня-2007 , до складу якого входять: виконавче провадження № 55358960 з примусового виконання виконавчого листа № 552/5413/17, виданого 07.12.2017 Київським районним судом м. Полтави, про стягнення з ТОВ М`ясна ярмарка Добриня-2007 на користь ОСОБА_1 заборгованості в сумі 5 380 650,00 грн (загальна сума боргу з урахуванням виконавчого збору та витрат виконавчого провадження становить 5 169 704,17 грн); виконавче провадження № 59311991 з примусового виконання постанови Управління Держпраці у Полтавській області від 02.05.2019 № ПЛ3858/168/АВ/П/МГ-ФС про стягнення з ТОВ М`ясна ярмарка Добриня-2007 на користь держави 41 730,00 грн (загальна сума боргу з урахуванням виконавчого збору та витрат виконавчого провадження становить 46 065,00 грн); виконавче провадження № 59311886 з примусового виконання постанови Управління Держпраці у Полтавській області від 02.05.2019 № ПЛ3858/168/АВ/П/ЗБ-ФС про стягнення з ТОВ М`ясна ярмарка Добриня-2007 на користь держави 12 519,00 грн (загальна сума боргу з урахуванням виконавчого збору та витрат виконавчого провадження становить 13 932,90 грн) та виконавче провадження № 59307287 з примусового виконання постанови Київського ВДВС міста Полтава ГТУЮ у Полтавській області від 01.11.2018 року №57572346 про стягнення з ТОВ М`ясна ярмарка Добриня-2007 виконавчого збору на користь держави 14892,00 грн (залишок боргу становить 11 048,22 грн).

Загальна сума заборгованості боржника - ТОВ М`ясна ярмарка Добриня-2007 у зведеному виконавчому провадженні складає 5 240 750,29 грн.

Згідно з інформацією ДФС України боржник має відкриті рахунки в АТ Банк Фінанси та Кредит , АТ КБ Приватбанк , АТ Полтава-банк та АТ УкрСиббанк , на які накладено арешт постановами від 11.12.2017, 21.05.2019, 25.02.2020. За повідомленнями банківських установ кошти на рахунках боржника для повного погашення заборгованості відсутні.

Відповідно до інформації МВС України за боржником зареєстровано транспортні засоби, які постановами від 15.12.2017 та від 07.05.2020 оголошено у розшук та на даний час не розшукано.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна ТОВ М`ясна ярмарка Добриня-2007 належало на праві власності нерухоме майно, а саме: будівля, виробнича будівля - дільниця по переробці сільськогосподарської продукції загальною площею 1924,5 кв.м, що в цілому складається з: каналізаційно-насосної станції В2 площею 89,5 кв.в, котельні Г1 площею 207,8 кв.м, м`ясопереробного цеху Д2, Д1-2, д, д1, д2 площею 1509,2 кв.м, трансформаторної підстанції E 1 площею 65,1 кв.м, будівлі ДЕС Є 1 площею 52,9 кв.м, огорожі № 1, замощення II, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 868450853240, за адресою: АДРЕСА_1 .

Під час дії заборони відчуження належного товариству рухомого та нерухомого майна на суму 5 372 650 грн, накладеної ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 08.11.2017 у справі № 552/5413/17 в порядку забезпечення позову ОСОБА_1 , 14 листопада 2017 року ТОВ М`ясна ярмарка Добриня-2007 здійснило відчуження вказаного нерухомого майна за договором купівлі-продажу, укладеним із ТОВ Лансін . У свою чергу, відповідно до протоколу загальних зборів учасників ТОВ Лансін № 21/11/2017 від 21.11.2017, протоколу загальних зборів учасників ТОВ Прайрент № 3/2017 від 21.11.2017 та акту прийому-передачі від 21.11.2017 ТОВ Лансін передало належне боржникові нерухоме майно ТОВ Прайрент , за яким 23.11.2017 зареєстровано право власності на вказаний об`єкт нерухомого майна.

Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 28.02.2019 у справі № 545/3458/17, яке набрало законної сили, визнано недійсним договір купівлі-продажу від 14.11.2017, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю М`ясна ярмарка Добриня-2007 та Товариством з обмеженою відповідальністю Лансін , нерухомого майна: виробничої будівлі-дільниці по переробці сільськогосподарської продукції, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , який посвідчений та зареєстрований приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрований у реєстрі за № 2009.

Даним судовим рішенням встановлено, що укладенням договору купівлі-продажу нерухомого майна від 14.11.2017 порушені права позивача (стягувача у виконавчому провадженні) ОСОБА_1 , оскільки дії відповідача (боржника) ТОВ М`ясна ярмарка Добриня-2007 по відчуженню майна, що перебуває під судовою забороною, утруднюють реальне та ефективне виконання судового рішення від 14.09.2017 у справі № 552/5413/17 про стягнення боргу на загальну суму 5 380 650 грн.

Боржником ТОВ М`ясна ярмарка Добриня-2007 з моменту набрання законної сили рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 28.02.2019 у справі № 545/3458/17 про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 14.11.2017, а саме з 23.07.2019 дій, спрямованих на поновлення державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер 868450853240 не здійснюється, що утруднює виконання судового рішення.

Постановляючи ухвалу про надання державному виконавцю дозволу на звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що боржник ТОВ М`ясна ярмарка Добриня-2007 добровільно не виконує рішення суду та рішення інших органів, а набуття на підставі недійсного правочину належного боржникові нерухомого майна не створює правових наслідків переходу права власності до набувачів такого майна, і на нього може бути звернуто стягнення відповідно до Закону України Про виконавче провадження в межах зведеного виконавчого провадження № 58712811.

Колегія суддів апеляційного суду з висновками суду першої інстанції погоджується та не вбачає підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України визначено, що однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

Зазначене конституційне положення закріплено у статті 18 ЦПК України, згідно із якою судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), яка відповідно до статті 10 ЦПК України є джерелом права.

Відповідно до статті 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 10 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.

Згідно частини першої статті 48 Закону України Про виконавче провадження звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Частинами третьою, четвертою статті 50 Закону України Про виконавче провадження визначено, що у разі звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.

Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об`єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам.

У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.

Відповідно до частини десятої статті 440 ЦПК України питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Суд негайно розглядає подання державного виконавця, приватного виконавця без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця, приватного виконавця (частина 11 статті 440 ЦПК).

При вирішенні спірного питання, суд першої інстанції вірно встановив, що за приписами статей 216, 236 ЦК України договір купівлі-продажу від 14.11.2017, який був укладений боржником з метою відчуження належного йому майна за наявності судового рішення про стягнення боргу та судової заборони, не створив жодних правових наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю, як для сторін даного правочину - ТОВ М`ясна ярмарка Добриня-2007 та ТОВ Лансін , так і для наступного набувача - ТОВ Прайрент , оскільки такий правочин є недійсним з моменту його вчинення.

Сама по собі державна реєстрація права власності за ТОВ Прайрент не є безспірним підтвердженням наявності у цієї особи права власності, але створює спростовувану презумпцію права власності такої особи.

За наявності державної реєстрації права власності за певною особою державна реєстрація права власності на це ж майно за іншою особою може бути здійснена за згодою цієї особи або за судовим рішенням, що набрало законної сили, щодо права власності на нерухоме майно.

Боржник ТОВ М`ясна ярмарка Добриня-2007 , будучи обізнаним про неправомірність відчуження майна, на яке може бути звернуто стягнення, та відсутність юридичних наслідків недійсного правочину, жодних дій щодо реєстрації свого права власності на нерухоме майно не вчинив. Нездійснення боржником правомочностей власника стосовно нерухомого майна та державної реєстрації права власності на спірне майно призводить до порушення прав стягувачів у виконавчому провадженні, що підлягають судовому захисту у спосіб надання державному виконавцеві права на звернення стягнення на майно боржника в порядку, встановленому статтею 50 Закону України Про виконавче провадження , статтею 440 ЦПК України.

Відповідно до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Задовольняючи подання державного виконавця про надання дозволу на звернення стягнення на нерухоме майно боржника, яке не зареєстроване в установленому порядку, суд першої інстанції вірно керувався нормами матеріального і процесуального права та застосував ефективний спосіб захисту прав стягувачів у виконавчому провадженні, спрямований на виконання судового рішення, рішення Управління Держпраці у Полтавській області та витрат виконавчого провадження в дохід держави.

Доводи апеляційної скарги представника ТОВ М`ясна ярмарка Добриня-2007 щодо належності майна ТОВ Прайрент відхиляються апеляційним судом як безпідставні.

Встановлений судовим рішенням факт недійсності правочину, на підставі якого було відчужено майно боржником не вимагає доведення неправомірності набуття такого майна іншими особами та оспорення права власності ТОВ Прайрент , оскільки ані ТОВ М`ясна ярмарка Добриня-2007 , ані ТОВ Лансін не мали права його відчужувати за наявності обтяження нерухомого майна судовою забороною відчуження.

Витребування майна із чужого незаконного володіння є способом захисту прав власника майна, нездійснення яких боржником не перешкоджає арешту, вилученню та примусовій реалізації такого майна, що належить боржникові та знаходиться у іншої особи, при примусовому виконанні державним виконавцем судового рішення та рішень інших осіб в межах процедури виконавчого провадження.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи (рішення у справі Гарсія Руїс проти Іспанії (Garsia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26 із подальшими посиланнями).

Пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам щодо законності та обґрунтованості судового рішення, постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права та підстав для її скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі, апеляційним судом не вбачається.

За наведених обставин апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - залишенню без змін.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю М?ясна ярмарка Добриня-2007 - залишити без задоволення.

Ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 27 липня 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С.Б. Бутенко

Судді О.І. Обідіна

О.В. Прядкіна