Постанова

від 06.11.2020 по справі 403/57/20

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

іменем України

06 листопада 2020 року м. Кропивницький

справа № 403/57/20

провадження № 22-ц/4809/1165/20

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах Чельник О.І. (головуючий, суддя-доповідач), Єгорової С.М., Черненка В.В.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 ,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Устинівського районного суду Кіровоградської області від 03 червня 2020 року ускладі судді Годованця І.А.,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання договору оренди землі.

В обґрунтування заявленого позову посилався на те, що 18 грудня 2005 року між орендодавцем - ОСОБА_4 та орендарем - ОСОБА_2 було укладено договір оренди земельної ділянки площею 4,4589 га, кадастровий номер: 3525884400:02:000:0311, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Докучаєвської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області, строком на сорок дев`ять років. Вказав, що після смерті матері ОСОБА_4 він прийняв у власність спадкове майно, яке складається з 1/2 частки земельної ділянки, площею 4,4589 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Докучаєвської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області. Посилався на те, що в порушення умов договору оренди землі від 18 грудня 2005 року орендарем ОСОБА_2 за 2016, 2017, 2018 року ОСОБА_1 , як спадкоємцю за законом, систематично не сплачується орендна плата. Борг по орендній платі становить в сумі 5048,83 грн, з урахуванням пені та інфляції, всього в сумі 7372,57 грн.

Посилаючись на зазначені обставини просив суд розірвати договір оренди від 18 грудня 2005 року земельної ділянки площею 4,4589 га, кадастровий номер: 3525884400:02:000:0311, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Докучаєвської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області на належну йому Ѕ частину земельної ділянки.

Рішенням Устинівського районного суду Кіровоградської області від 03 червня 2020 року відмовлено у задоволенні позову.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування вказаного судового рішення і ухвалення нового рішення про розірвання договору оренди від 18 грудня 2005 року на Ѕ частину оренди земельної ділянки № НОМЕР_1 , загальною площею 4,4589 га, кадастровий номер земельної ділянки - 3525884400:02:000:0311, що розміщена на території Устинівської сільської ради, Кіровоградської області, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , та стягнення з ОСОБА_2 заборгованості по орендній платі.

ОСОБА_2 направив до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення Устинівського районного суду Кіровоградської області від 03 червня 2020 року залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_5 без задоволення. Вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального права.

Відповідно до вимог ч.1 ст.368, ч.1 ст.369 ЦК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності її учасників, відповідно до ч.13 ст.7, ч.2 ст.247 ЦПК України судове засідання не проводиться і фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Крім того, згідно з ч.ч.4, 5 ст.268 та ст.383 ЦПК України постанова не проголошується, а датою її ухвалення є дата складання повного тексту судового рішення.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з таких підстав.

Судом встановлено та підтверджено письмовими доказами по справі, що ОСОБА_4 на підставі державного акту від 29 грудня 2001 року №КР№006762 належала на праві власності земельна ділянка площею 4,4589 га, кадастровий номер: 3525884400:02:000:0311, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Докучаєвської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області.

18 грудня 2005 року між орендодавцем ОСОБА_4 та орендарем ОСОБА_2 було укладено договір оренди земельної ділянки площею 4,4589 га, кадастровий номер: 3525884400:02:000:0311, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Докучаєвської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області, строком на 49 років, який зареєстрований в Устинівському райвідділі ДП КРФ ЦДЗК 21 лютого 2005 року за №284 (а.с.61-65).

Згідно з п.п.9-11 договору орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 1,5% від вартості земельної ділянки земельної ділянки за 1 рік оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексу інфляції. Орендна плата вноситься у строки до 31 січня поточного року.

Пунктом 14 договору сторони передбачили, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,03 несплаченої суми за кожен день прострочки.

Згідно з п.41 договору за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору.

Пунктом 42 передбачено, що сторона, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини.

Як убачається з витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі №59946180 ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла (а.с.52).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна №205952705, на підставі свідоцтва про право на спадщину серії НОІ№133877, реєстровий №350, виданого приватним нотаріусом Устинівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Трутенем Олександром Яковичем, державним реєстратором 02 квітня 2020 року проведено державну реєстрацію права власності за спадкоємцем ОСОБА_1 на спадкове майно спадкодавця (матері) ОСОБА_4 , яке складається із 1/2 частки земельної ділянки площею 4,4589 га, кадастровий номер: 3525884400:02:000:0311, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Докучаєвської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області (а.с.53).

Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом від 02 квітня 2020 року спадкоємцями майна ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її син ОСОБА_1 та дочка ОСОБА_3 , якіуспадкували право власності по 1/2 частці належної померлій земельної ділянки з кадастровим номером 3525884400:02:000:0311 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Докучаєвської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області, площею 4,4589 га (а.с.51)

Зі змісту копії розписки від 16 липня 2009 року, яка міститься в матеріалах справи, убачається, що ОСОБА_3 (сестра позивача) здала пай в оренду ОСОБА_2 на 49 років і отримала за 49 років гроші, претензій не має (а.с.76).

Відповідно до вказаного у позовній заяві ОСОБА_1 розрахунку заборгованості по орендній платі за 2016, 2017, 2018 р.р. , складає 5048,83 грн, аз урахуванням пені та інфляції, всього в сумі 7372,57 грн (а.с.4).

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, щопозивач, як спадкоємець орендодавця ОСОБА_4 , отримав від орендаря ОСОБА_2 орендну плату за користування земельною ділянкою, про що свідчить розписка ОСОБА_3 від 16 липня 2009 року, добровільне написання якої не оспорюється. Суд першої інстанції дійшов висновку, що сторони погодили у письмовій формі вказаний порядок сплати орендної плати, цей порядок було реалізовано сторонами. Отже у орендаря станом на день пред`явлення позову була відсутня заборгованість перед орендодавцем по сплаті орендної плати за користування земельною ділянкою. ОСОБА_1 не довів, що орендна плата у грошовій сумі ним не отримана за 49 років.

Апеляційний суд не може погодитись з такими висновками суду, виходячи з такого.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК).

Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Відповідно до вимог ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини з оренди земельних ділянок є Закон України Про оренду землі .

Відповідно до положень статті 1 Закону України Про оренду землі (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 24 Закону України Про оренду землі орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

За нормами ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Положеннями статті 32 Закону України Про оренду землі передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

У статті 141 ЗК України серед підстав припинення права користування земельною ділянкою, зокрема в пункті д частини першої цієї статті, передбачено систематичну несплату земельного податку або орендної плати.

Згідно з частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Системний аналіз зазначених положень законодавства дозволяє дійти висновку, що при вирішенні питання щодо розірвання договору оренди з підстави, передбаченої пунктом д статті 141 ЗК України, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України, згідно з якою необхідна наявність істотного порушення стороною договору.

Отже, наведеними положеннями закону, які регулюють спірні правовідносини, передбачена систематична (два і більше випадки) несплата орендної плати, передбаченої договором, як підстава для розірвання договору оренди. Разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання, але ж повторне порушення вже може свідчити про систематичність.

Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.

Частиною 4 ст. 32 Закону Про оренду землі передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Частиною 1 ст. 148-1 ЗК України визначено, що до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Частиною 1 ст.1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч.3 ст.1296 ЦК України).

Пунктом 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав за №5 від 7 лютого 2014 року роз`яснено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК), проте право власності на нерухоме майно у разі прийняття спадщини виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації речового права на нерухоме майно (стаття 19 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ). Отже, спадкові права є майновим об`єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності щодо нерухомого майна у встановленому законом порядку. Такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України. Якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, право розпорядження нерухомим майном виникає в нього з моменту державної реєстрації цього майна.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ч.ч.1, 2 ст. 12 ЦПК).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст.526 ЦК України). Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Відповідно до п.4 ч.1 ст.24 Закону України Про оренду землі орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст.ст.21 , 22 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України . Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі №183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) зроблено висновок, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Підпунктом 14.1.147 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу визначено, що плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Справляння плати за землю здійснюється відповідно до положень розділу 13 Податкового кодексу.

Пунктом 288.1 ст.288 Податкового кодексу передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої ділянки, платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об`єктом оподаткування є земельна ділянка, яку надано в оренду.

Підписавши спірний договір оренди землі, який набрав чинності 21.02.2005, сторони не передбачили виплату орендної плати наперед за 49 років, а погодили сплату орендної плати один раз на рік пропорційно до вартості земельної ділянки з урахуванням індексу інфляції.

Встановлено, що відповідачем орендна плата за договором оренди протягом останніх трьох років, як зазначено в позовній заяві, не виплачувалась.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження отримання позивачем орендної плати у вказаний період.

Такими доказами можуть бути довідки про доходи позивача з 2016 по 2019 роки, довідки по виплаті грошових коштів за вказаний період, довідки про перерахування податків за об`єкт оподаткування - спірну земельну ділянку, тощо.

Суд першої інстанції безпідставно вважав розписку, надану ОСОБА_3 ОСОБА_2 16.07.2009, належним та допустимим доказом на підтвердження доводів відповідача про виконання перед позивачем фінансових зобов`язань по сплаті орендної плати за оспорюваним договором оренди землі, укладеним між ОСОБА_4 , правонаступником якої є ОСОБА_1 (на 1/2 частку орендованої земельної ділянки) та ОСОБА_2 , оскільки в тексті розписки відсутні дані про дату договору, об`єкт оренди, зокрема земельну ділянку з кадастровим номером 3525884400:02:000:0311, не зазначено суму коштів, розрахунок орендної плати.

Колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено обставини, на які він посилався в обґрунтування своїх заперечень проти позовних вимог щодо виконання ним своїх зобов`язань зі сплати орендної плати на користь орендодавця протягом останніх трьох років, що дає підстави для висновку про систематичну несплату орендної плати.

Відповідачем було допущено істотне порушення договору оренди землі, систематично не сплачувалась орендна плата за користування належною позивачеві Ѕ частини земельної ділянки впродовж 2016-2019 років, не доведено відсутності вини з боку орендаря, що є підставою для розірвання спірного договору оренди.

Зважаючи на наявне порушене право позивача з отримання щорічної орендної плати, сума заборгованості підлягає примусовому стягненню з відповідача.

Крім того, обґрунтованою є вимога про стягнення суми боргу з урахуванням пені у розмірі 0,03% несплаченої суми за кожен день прострочення (відповідно до пунктів 14, 41 Договору), встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та трьох відсотків річних від простроченої суми відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Контррозрахунок відповідачем на спростування наведеного у позові ОСОБА_1 розрахунку, суду не наданий, тому сума заборгованості, зазначена у позовній заяві, підлягає стягненню у повному обсязі.

За таких обставин колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам ст.263 ЦПК України щодо законності і обґрунтованості, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до неправильного застосування судом норм матеріального права, а відтак і помилкового визначення юридичних наслідків цих обставин. Зазначене відповідно до вимог ч.1 ст.376 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі, розірвання договору оренди земельної ділянки від 18 лютого 2005 року, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по орендній платі за землю з урахування пені та індексу інфляції у сумі 7372,57 грн.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ст.382 ЦПК України апеляційний суд у постанові вирішує питання нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, у випадку скасування або зміни судового рішення та розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, відповідно до положень ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2689 , 40 грн сплаченого судового збору за подання позову та апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376 , 382 - 384 ЦПК України

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Устинівського районного суду Кіровоградської області від 03 червня 2020 року скасувати.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 , про розірвання договору оренди землі, та стягнення заборгованості по орендній платі задовольнити.

Розірвати договір оренди землі від 21 лютого 2005 року на 1/2 частку орендованої земельної ділянки № НОМЕР_1 загальною площею 4 , 4589 га, кадастровий номер земельної ділянки 3525884400:02:000:0311, що розміщена на території Докучаєвської сільської ради Устинівської району Кіровоградської області, яка належить на праві власності ОСОБА_1 , укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) заборгованість по орендній платі у сумі 7372 (сім тисяч триста сімдесят дві) грн 57 коп.

У порядку розподілу судових витрат стягнути з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) 2689 (дві тисячі шістсот вісімдесят дев`ять) грн 40 коп сплаченого судового збору.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О.І. Чельник

Судді C .М. Єгорова

В.В. Черненко