Постанова

від 26.11.2020 по справі 403/57/20

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

іменем України

26 листопада 2020 року м. Кропивницький

справа № 403/57/20

провадження № 22-з/4809/76/20

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах Чельник О.І. (головуючий, суддя-доповідач), Єгорової С.М., Черненка В.В.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 ,

розглянувши заяву адвоката Чепурнова Віталія Івановича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Устинівського районного суду Кіровоградської області від 03 червня 2020 року ускладі судді Годованця І.А.,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 06 листопада 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Устинівського районного суду Кіровоградської області від 03 червня 2020 рокускасовано.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 , про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості по орендній платі задоволено. Розірвано договір оренди землі від 21 лютого 2005 року на 1/2 частку орендованої земельної ділянки № НОМЕР_1 загальною площею 4 , 4589 га, кадастровий номер земельної ділянки 3525884400:02:000:0311, що розміщена на території Докучаєвської сільської ради Устинівської району Кіровоградської області, яка належить на праві власності ОСОБА_1 , укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 . Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі в сумі 7372,57 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2689,40 грн сплаченого судового збору .

ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до Кропивницького апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Устинівського районного суду Кіровоградської області від 03 червня 2020 року , у якій просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн.

В обґрунтування заяви вказано, що під час ухвалення 06 листопада 2020 року постанови Кропивницький апеляційний суд не вирішив питання про судові витрати в частині стягнення з ОСОБА_2 судових витрат, які поніс ОСОБА_1 за надання йому правничої допомоги адвокатом .

Розглянувши заяву, дослідивши письмові докази по справі колегія суддів вважає, що заява ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п.п. в п.4 ч.1 ст.382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається , зокрема, з розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до вимог ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення у разі, якщо:

1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати;

4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

Згідно з ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом першим частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі East/West Alliance Limited проти України , від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 вказано, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Судом встановлено та підтверджено письмовими доказами по справі, що під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції правнича допомога ОСОБА_1 надавалась адвокатом Чепурновим В.І . на підставі укладеного 27 вересня 2019 року договору про надання правничої допомоги та ордеру від 29 жовтня 2019 року серії ДП № 15/027 (т.1 а.с.6-8).

В матеріалах справи міститься копія квитанції від 27 вересня 2019 року, підписана ОСОБА_1 , згідно з якою на виконання умов договору про надання правничої допомоги від позивача частками ОСОБА_5 отримано готівкою суму гонорару, яка дорівнює 10000 грн (а.с.10).

Колегія суддів не приймає вказану копію квитанції як належний доказ, оскільки в ній міститься підпис лише клієнта, квитанція датована 27.09.2019, тоді як підпис клієнт поставив 02.09.2019, а, крім того, відсутній оригінал квитанції.

Отже належних доказів понесення позивачем витрат на оплату правничої допомоги під час розгляду справи судом першої інстанції на суму 10000 грн матеріали справи не містять, не долучено таких доказів позивачем та його представником ОСОБА_5 до поданого клопотання про ухвалення у справі додаткового рішення, а тому клопотання в частині стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 10000 грн не може бути задоволено за недоведеністю.

На підтвердження оплати витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції до поданого 23 жовтня 2020 року клопотання про долучення доказів було подано оригінал квитанції від 08 липня 2020 року за підписом адвоката, згідно з якою на виконання умов договору про надання правничої допомоги позивачем було сплачено 5000 грн, та акт виконаних робіт, підписаний сторонами (а.с.158, 159).

Колегія суддів вважає, що відповідачем було надано належні докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу у розмірі 5000 грн, тому вказані витрати за надану професійну правничу допомогу підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 .

Керуючись ст. ст. 141, 260, 261, 270, 389, 390 ЦПК України

ПОСТАНОВИВ:

Заяву адвоката Чепурнова Віталія Івановича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) понесені витрати за надання правничої допомоги у сумі 5 000 (п`ять тисяч) грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О.І. Чельник

Судді C .М. Єгорова

В.В. Черненко