ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
05 листопада 2020 року м. Харків Справа № 913/476/19
Провадження № 3/913/476/19
Господарський суд Луганської області у складі судді Секірського А.В. , за участю секретаря судового засідання Пати А.С. , розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквітан" від 28.10.2020 № б/н про зміну способу виконання рішення від 03.12.2019 у справі за первісним позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквітан", м. Суми
до Фермерського господарства "Незалежність", с. Бараниківка Біловодського району Луганської області
про виконання в натурі поставки товару згідно договору купівлі-продажу та стягнення 1 615 122 грн 40 коп.
та за зустрічним позовом
Фермерського господарства "Незалежність", с. Бараниківка Біловодського району Луганської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквітан", м. Суми
про стягнення матеріальних збитків в розмірі 8 000 000 грн 00 коп.
Орган виконання судового рішення - Біловодський районний відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), смт. Біловодськ Луганської області
в присутності представників учасників справи:
від стягувача - Шевченко Д.С. - адвокат, ордер від 28.09.2020 серії АХ № 1025920;
від боржника - Рева О.О. - адвокат, ордер від 15.10.2020 серії АА № 107154;
від органу виконання судового рішення - представник не прибув.
в с т а н о в и в:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Аквітан" 28.10.2020 звернулося до Господарського суду Луганської області із заявою від 28.10.2020 № б/н про зміну способу виконання рішення суду у справі, яка мотивована небажанням боржника виконувати рішення у встановлений спосіб.
Обґрунтовуючи підстави звернення з відповідною заявою стягувач просить змінити спосіб виконання рішення Господарського суду Луганської області від 03.12.2019 у справі № 913/476/19 в частині зобов`язання Фермерського господарства "Незалежність" виконати в натурі поставку товару згідно договору купівлі-продажу великої рогатої худоби від 11.08.2017, зазначеного в рахунку на оплату від 14.08.2017 № 2 на суму 480 000 грн 00 коп., а саме: передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Аквітан" для відвантаження велику рогату худобу: телиці 2017 року 156 голів, бички 2017 року 15 голів, телиці 2016 року загальною масою 3 480,00 кг шляхом передачі Товариству з обмеженою відповідальністю "Аквітан" для відвантаження велику рогату худобу: корови 71 голову із розрахунку 19 грн за 1 кг загальною масою 25263,15 кг.
Згідно витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 28.10.2020 вказану заяву передано на розгляд судді Секірському А.В.
Відповідно до ч. 2 ст. 331 ГПК України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Ухвалою суду від 28.10.2020 відкрито провадження за вищевказаною заявою, розгляд заяви призначений на 05.11.2020.
У судове засідання 05.11.2020 прибули представники стягувача та боржника.
Представник Біловодського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) правом на участь у судовому засіданні не скористався.
Боржником письмових заперечень або пояснень по суті заяви не надано.
У судовому засіданні представник боржника зазначив, що боржник вважає можливим погодитися на запропонований стягувачем порядок виконання рішення, але без зазначення кількості голів дорослої рогатої худоби, яку слід передати, оскільки при зважуванні корів з метою підготовки їх до відвантаження може виникнути питання, що загальна вага 71 корови може бути більшою ніж 25263,15 кг, а також вартість корів буде більшою ніж сума поставки за договором, яка становить 480 000 грн 00 коп.
Представник стягувача поклався на розсуд суду щодо можливості зміни способу в запропонований боржником спосіб.
Оцінивши надані докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви з огляду на наступне.
Рішенням Господарського суду Луганської області від 03.12.2019 у справі № 913/476/19 первісну позовну заяву задоволено частково та зобов`язано Фермерське господарство "Незалежність" виконати в натурі поставку товару згідно договору купівлі-продажу великої рогатої худоби від 11.08.2017, зазначеного в рахунку на оплату від 14.08.2017 № 2 на суму 480 000 грн 00 коп., а саме: передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Аквітан" для відвантаження велику рогату худобу: телиці 2017 року 156 голів, бички 2017 року 15 голів, телиці 2016 року загальною масою 3 480,00 кг. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Фермерського господарства "Незалежність" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквітан" судовий збір в сумі 7 200 грн 00 коп.
У задоволенні зустрічної позовної заяви Фермерського господарства "Незалежність" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквітан" про стягнення матеріальних збитків в розмірі 8 000 000 грн 00 коп. відмовлено.
На виконання вказаного рішення Товариству з обмеженою відповідальністю "Аквітан" видано накази від 03.01.2020 № 913/476/19:
- про зобов`язання Фермерського господарства "Незалежність" виконати в натурі поставку товару згідно договору купівлі-продажу великої рогатої худоби від 11.08.2017, зазначеного в рахунку на оплату від 14.08.2017 № 2 на суму 480 000 грн 00 коп., а саме: передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Аквітан" для відвантаження велику рогату худобу: телиці 2017 року 156 голів, бички 2017 року 15 голів, телиці 2016 року загальною масою 3 480,00 кг;
- про стягнення судового збору в сумі 7 200 грн 00 коп.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 16.03.2020 рішення Господарського суду Луганської області від 03.12.2019 у справі № 913/476/19 залишено без змін.
Накази суду від 03.01.2020 пред`явлені Товариством з обмеженою відповідальністю "Аквітан" до примусового виконання до Біловодського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).
Постановами державного виконавця Біловодського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 28.07.2020 відкриті виконавчі провадження № 62661187 про передачу великої рогатої худоби, № 62660978 про стягнення судового збору.
Постановою державного виконавця від 30.07.2020 виконавче провадження № 62660978 закінчено на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Боржник з метою виконання рішення суду в частині передачі великої рогатої худоби звертався до Біловодської районної державної лікарні ветеринарної медицини з листом від 05.08.2020 № б/н про виділення спеціалістів для проведення профілактичного карантинування в Фермерське господарство "Незалежність" великої рогатої худоби, а саме: телиць 2017 року 156 голів, бичків 2017 року 15 голів, телиць 2016 року загальною масою 3 480,00 кг, для переміщення до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквітан" з подальшою видачею ветеринарного свідоцтва форми № 1. Про відповідне звернення було повідомлено державного виконавця листом від 06.08.2020 № б/н.
Біловодська районна державна лікарня ветеринарної медицини листом від 13.08.2020 № 01-05/104 повідомила Фермерське господарство "Незалежність", що спеціалістами ветеринарної медицини при виїзді в Фермерське господарство "Незалежність" встановлено, що телиць 2017 року, бичків 2017 року, телиць 2016 року в господарстві немає. Крім цього, були вивчені дані реєстру наявності ідентифікованих і зареєстрованих тварин в Реєстрі тварин (по виду тварин ВРХ) Державного підприємства "Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин" по Фермерському господарству "Незалежність" станом на 12.08.2020, із якого встановлено, що телиць 2017 року, бичків 2017 року, телиць 2016 року за господарством не обліковуються, тому у Біловодської районної державної лікарні ветеринарної медицини не виникає обов`язку здійснити державний ветеринарно-санітарний контроль зазначеної великої рогатої худоби.
Постановою державного виконавця від 18.08.2020 внесені виправлення до постанови від 28.07.2020 про відкриття виконавчого провадження № 62661187, а саме: встановлено боржнику строк для виконання рішення суду до 02.09.2020 (протягом 10 робочих днів).
Боржник - Фермерське господарство "Незалежність" листом від 01.09.2020 № б/н повідомив державного виконавця про неможливість виконання рішення суду, оскільки відповідно до звіту про рух худоби та птиці на фермі станом на 25.03.2020 в господарстві обліковувалися 44 голови телиць минулих років. Частина самиць великої рогатої худоби минулих років стали коровами. Станом на 13.08.2020 у господарстві боржника відсутні телиці 2017 року, бички 2017 року, телиці 2016 року.
Листом від 01.09.2020 № 6514 Біловодський районний відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) повідомив боржника про проведення державним виконавцем 02.09.2020 перевірки виконання рішення суду щодо передачі для відвантаження великої рогатої худоби.
Під час перевірки 02.09.2020 виконання боржником рішення суду державним виконавцем в присутності голови Фермерського господарства "Незалежність" Камши Л.Ю. та заступника голови Фермерського господарства "Незалежність" Скрипника М.Ю. складено акт, в якому зазначено, що станом на 25.08.2020 за Фермерським господарством "Незалежність" згідно звіту про рух худоби на фермі нараховується: корови - основне стадо 116 голів, корови на откормку 64 голови, бички 2019 року - 7 голів, телиці 2019 року - 73 голови, бички 2020 року - 29 голів, телиці 2020 року - 56 голів. Згідно Реєстру наявності ідентифікованих і зареєстрованих тварин в Реєстрі тварин станом на 03.08.2020 за Фермерським господарством "Незалежність" налічується всього 357 голів, з них в наявності за 2017 рік - 15 голів (стать - корова), бички відсутні, за 2016 рік - 24 голови (стать - корова) - вага невідома. Станом на 02.09.2020 зобов`язання не виконано.
Крім того, боржнику відповідно до вимог ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" повторно було надано строк (10 робочих днів до 17.09.2020) для передачі Товариству з обмеженою відповідальністю "Аквітан" для відвантаження великої рогатої худоби: телиць 2017 року 156 голів, бичків 2017 року 15 голів, телиць 2016 року загальною масою 3 480,00 кг.
24.09.2020 державним виконавцем за результатами повторної перевірки встановлено, що зобов`язання не виконано. Зазначена велика рогата худоба Товариству з обмеженою відповідальністю "Аквітан" не передана, про що було складено акт в присутності заступника голови Фермерського господарства "Незалежність" Скрипника М.Ю.
Постановою державного виконавця Біловодського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 12.10.2020 закінчено виконавчого провадження № 62661187 на підставі п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження", у зв`язку з надісланням виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження".
З метою виконання судового рішення боржник звертався до суду з заявами про зміну способу виконання рішення суду від 03.12.2019 у справі № 913/476/19.
Ухвалами суду від 01.10.2020 та від 28.10.2020 у задоволенні заяв Фермерського господарства "Незалежність" відмовлено.
Враховуючи ті обставини, що боржником не виконано наказ Господарського суду Луганської області від 03.01.2020 № 913/476/19 та не передана стягувачу велика рогата худоба: телиці 2017 року 156 голів, бички 2017 року 15 голів, телиці 2016 року загальною масою 3 480,00 кг, Товариство з обмеженою відповідальністю "Аквітан" 28.10.2020 звернулося до суду з заявою про зміну способу виконання рішення суду у справі та запропонувало спосіб виконання рішення шляхом передачі для відвантаження великої рогатої худоби: корів 71 голову із розрахунку 19 грн за 1 кг загальною масою 25263,15 кг.
При розгляді заяви про зміну способу виконання рішення, суд виходить з наступного.
Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій її території; обов`язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства (ч. 1 ст. 129 1 , п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України).
Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Статтею 18 ГПК України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Частиною 1 ст. 326 ГПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 327 ГПК України).
Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012, а також рішення від 26.06.2013 № 5-рп/2013).
За мотивувальною частиною рішення Конституційного Суду України від 30.06.2009 № 16-рп/2009 виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.
Виходячи з того, що згідно ст. 1 Конституції України Україна є правовою державою, обов`язковість виконання судових рішень є обов`язковою гарантією, дотримання якої є визначальним для утвердження авторитету України.
Примусове виконання судових рішень регулюється Законом України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі за текстом - Закон № 1404).
Так, згідно з ч. 3 ст. 33 Закону № 1404 за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Відповідно до ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті. Звернення стягнення на кошти за відсутності у боржника майна здійснюється у випадку, коли стягувачу присуджене майно, визначене родовими ознаками.
Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
Звернення стягнення на кошти за відсутності у боржника майна здійснюється у випадку, коли стягувачу присуджено майно, визначене родовими ознаками. За відсутності індивідуально визначеного майна, присудженого позивачу (за результатами розгляду віндикаційного позову), зміна способу виконання рішення шляхом звернення на кошти неможлива, оскільки в такому разі захист порушеного права власника майна повинен здійснюватися шляхом подання позову про стягнення збитків у вигляді вартості майна та доходів, які власник міг би одержати за весь час володіння таким майном.
Законодавець у ч. 1 ст. 16 ЦК України встановив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч. 2 цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом. Спосіб виконання рішення визначається на підставі встановлених у ст. 16 ЦК України способів захисту цивільних прав.
Зміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим.
Вирішуючи питання про зміну способу виконання рішення, суд повинен з`ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість такого виконання рішення суду.
Суд зазначає, що поняття "спосіб і порядок" виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого статтею 16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 904/1478/15.
Таким чином, законодавцем передбачено право суду за заявою відповідної особи змінити спосіб виконання судового рішення, у разі неможливості його виконання у тому вигляді, який постановлено судовим рішенням.
Метою такої зміни способу виконання судового рішення є задоволення вимог стягувача за рішенням, яке набрало законної сили.
Поряд із цим, у Господарському процесуальному кодексі України та спеціальному законі, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, не встановлений вичерпний перелік обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення, і на підставі яких суд може прийняти рішення про зміну способу і порядку виконання рішення.
Підставою для зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.
Доказами неможливості виконання рішення суду від 03.12.2019 у справі № 913/476/19 є постанова від 12.10.2020 про закінчення виконавчого провадження № 62661187 з тих підстав, що відповідно до актів державного виконавця від 02.09.2020 та 24.09.2020 боржником рішення суду не виконано; до органу досудового розслідування направлено повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення.
Тобто, боржник не виконує рішення суду, що робить неможливим виконання судового рішення у тому вигляді, який постановлено.
Разом з тим, суд зазначає, що рішенням Господарського суду Луганської області від 03.12.2019 у справі № 913/476/19 зобов`язано Фермерське господарство "Незалежність" передати майно, що визначено родовими ознаками, а саме: телиць 2017 року 156 голів, бичків 2017 року 15 голів, телиць 2016 року загальною масою 3 480,00 кг.
Із матеріалів справи вбачається, що загальна вартість майна, яке підлягає передачі боржником, встановлена в рішенні Господарського суду Луганської області від 03.12.2019 у справі № 913/476/19 на підставі рахунку на оплату від 14.08.2017 № 2 та становить 480 000 грн 00 коп.
За умовами укладеного договору купівлі-продажу від 11.08.2017 поставці підлягали не тільки бички та телиці, але і доросла велика рогата худобу. Тому звертаючись до суду з відповідною заявою стягувач запропонував змінити спосіб виконання рішення шляхом передачі 71 голови великої рогатої худоби, а саме, корів із розрахунку 19 грн за 1 кг загальною масою 25263,15 кг.
Відтак, суд доходить до висновку, що запропонований стягувачем новий спосіб виконання вказаного судового рішення є таким, що не змінює його суті та не змінює спосіб захисту, передбачений ст. 16 ЦК України.
Проте, зазначення такого способу виконання рішення ускладнить його виконання, оскільки під час зважування та передачі корів стягувачу може постати питання, що загальна вага 71 корови буде перевищувати 25263,15 кг, що в свою чергу призведе до збільшення суми поставки за договором, яка складає 480 000 грн 00 коп.
Таким чином, проаналізувавши подану заяву про зміну способу виконання рішення суду, суд вважає, що з метою забезпечення реального виконання рішення доцільно змінити спосіб виконання рішення Господарського суду Луганської області від 03.12.2019 у справі № 913/476/19 шляхом передачі Товариству з обмеженою відповідальністю "Аквітан" великої рогатої худоби: корів із розрахунку 19 грн за 1 кг загальною масою 25263,15 кг.
Статтями 1 та 8 Конституції України встановлено, що Україна є правовою державою. В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін.
Законом України від 17.07.1997 № 475/97 ратифіковано Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі за текстом - Конвенція) та Перший протокол до Конвенції, а відтак, в силу приписів ст. 9 Конституції України вони є частиною національного законодавства України.
Відносини, що виникають у зв`язку з обов`язком держави виконати рішення Європейського суду з прав людини у справах проти України; з необхідністю усунення причин порушення Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і протоколів до неї; з впровадженням в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини; зі створенням передумов для зменшення числа заяв до Європейського суду з прав людини проти України регулюється Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".
Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Концепція "майна" в розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися "правом власності", а відтак і "майном".
Отже, присуджена до передачі велика рогата худоба за рішенням суду у даній справі є майном у розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, мирне володіння яким з моменту винесення наведеного рішення гарантується ст.ст. 1, 8, 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції.
При цьому, в рішеннях у справах "Бурдов проти Росії" від 07.05.2002 та "Ясіуньєне проти Латвії" від 06.03.2003 Європейський суд з прав людини наголосив на тому, що відсутність у заявника можливості домогтися виконання рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, гарантоване першим реченням частини першої ст. 1 Протоколу № 1.
Водночас, суд зауважує, що у даному випадку невиконання судового рішення призводить до порушення забезпечення права стягувача на мирне володіння своїм майном, гарантованим ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки неможливість користуватись своїм майном лише з підстав невиконання боржником рішення суду, що набрало законної сили і є обов`язковим до виконання, навіть після вчинення виконавцем необхідних дій у порядку Закону України "Про виконавче провадження", не може мати місце у правовій державі, а відсутність у заявника можливості домогтися виконання рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, гарантоване ст. 1 Протоколу № 1.
Також, у рішенні Європейського суду від 18.05.2004 у справі "Продан проти Молдови" суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов`язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній зі сторін.
Враховуючи наявні обставини, що ускладнюють виконання рішення суду у даній справі, а також те, що обраний під час вирішення спору по суті спосіб виконання рішення суду не забезпечує захисту прав стягувача, суд дійшов висновку, що заява стягувача про зміну способу виконання рішення є частково обґрунтованою та підлягає задоволенню, а саме, зміни способу виконання рішення Господарського суду Луганської області від 03.12.2019 у справі № 913/476/19 шляхом передачі Товариству з обмеженою відповідальністю "Аквітан", м. Суми, вул. Кузнєчна, 5, ідентифікаційний код 34013185 для відвантаження великої рогатої худоби: корів із розрахунку 19 грн за 1 кг загальною масою 25263,15 кг. У задоволенні решти заяви слід відмовити.
Разом з тим, слід зазначити, що ухвала про зміну способу виконання рішення підлягає виконанню на підставі п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження", а отже відповідний наказ у такому випадку судом не видається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 232, 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
у х в а л и в:
1.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквітан" від 28.10.2020 № б/н про зміну способу виконання рішення Господарського суду Луганської області від 03.12.2019 у справі № 913/476/19 задовольнити частково.
2.Змінити спосіб виконання рішення Господарського суду Луганської області від 03.12.2019 у справі № 913/476/19 в частині зобов`язання Фермерського господарства "Незалежність", Луганська область, Біловодський район, село Бараниківка, вул. Калініна, 19а, ідентифікаційний код 13411992 виконати в натурі поставку товару згідно договору купівлі-продажу великої рогатої худоби від 11.08.2017, зазначеного в рахунку на оплату від 14.08.2017 № 2 на суму 480 000 грн 00 коп., а саме: передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Аквітан" м. Суми, вул. Кузнєчна, 5, ідентифікаційний код 34013185 для відвантаження велику рогату худобу: телиці 2017 року 156 голів, бички 2017 року 15 голів, телиці 2016 року загальною масою 3 480,00 кг шляхом
передачі Товариству з обмеженою відповідальністю "Аквітан", м. Суми, вул. Кузнєчна, 5, ідентифікаційний код 34013185 для відвантаження великої рогатої худоби: корів із розрахунку 19 грн за 1 кг загальною масою 25263,15 кг.
3.У задоволенні решти заяви відмовити.
Ухвала є виконавчим документом відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження".
Строк пред`явлення ухвали до виконання до 06 листопада 2023 року.
Стягувачем за цією ухвалою в розумінні Закону України "Про виконавче провадження" є: Товариство з обмеженою відповідальністю "Аквітан", 40030, м. Суми, вул. Кузнєчна, 5, ідентифікаційний код 34013185.
Боржником за цією ухвалою в розумінні Закону України "Про виконавче провадження" є: Фермерське господарство "Незалежність", 92830, Луганська область, Біловодський район, село Бараниківка, вул. Калініна, 19а, ідентифікаційний код 13411992.
Ухвала набирає законної сили після її оголошення та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду у строк, передбачений ст. 256 ГПК України, та порядку, визначеному п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Повний текст ухвали складено та підписано - 10.11.2020 .
Суддя А.В. Секірський
Суд | Господарський суд Луганської області |
Дата ухвалення рішення | 05.11.2020 |
Оприлюднено | 11.11.2020 |
Номер документу | 92734493 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Луганської області
Секірський А.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні