Ухвала

від 10.11.2020 по справі 910/1744/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 листопада 2020 року

м. Київ

Справа № 910/1744/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Мамалуй О.О.

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду

(головуючий суддя: Пономаренко Є.Ю.; судді: Калатай Н.Ф., Дідиченко М.А.)

від 28.10.2020

у справі № 910/1744/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Всходні інвест"

до Публічного акціонерного товариства "Національний депозитарій України", Товариства з обмеженою відповідальністю "Піоглобал Капітал", Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Приватне акціонерне товариство "Енергополь-Україна"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку

про визнання права власності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.05.2019 провадження у справі №910/1744/19 в частині, що стосується позовних вимог до ПАТ АБ "Укргазбанк" закрито. В іншій частині позовні вимоги задоволено повністю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2020 у справі №910/1744/19 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2019 у справі №910/1744/19.

Не погоджуючись з ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2020 у справі №910/1744/19, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на зазначене судове рішення.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2019 у справі №910/1744/19 залишено без руху для усунення недоліків шляхом подання суду доказів доплати судового збору у розмірі 5 491,50 грн та доказів направлення копії апеляційної скарги другому відповідачу у справі - ТОВ "Піоглобал Капітал". Крім цього, у зазначеній ухвалі судом були визнані неповажними причини, наведені скаржником в обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та роз`яснено про право на звернення до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали із заявою, в якій зазначити інші підстави для поновлення строку.

Також, апелянту роз`яснено, що при неподанні відповідної заяви у встановлений вище строк або у разі, якщо вказані ним підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2020 у справі №910/1744/19 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2019 у справі №910/1744/19 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на те, що наведені підстави для поновлення строкуна апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 було подано до суду заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої в якості доказів доплати судового збору долучено квитанції №0.0.1881720669.1 від 23.10.2020 на суму 2 491,50 грн та №0.0.1881719278.1 від 23.10.2020 на суму 3 000,00 грн, а також додано докази направлення копії апеляційної скарги ТОВ "Піоглобал Капітал".

Також заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2019 у справі №910/1744/19, яке мотивовано тим, що про існування оскаржуваного рішення скаржник дізнався з інформації, розміщеної на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень. Крім того, посилався на положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 №540-IX, яким до Розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України внесено зміни щодо продовження процесуальних строків на строк дії карантину та на постанову КМУ від 22.07.2020 №641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", із внесеними до неї змінами, зокрема, постановою КМУ від 13.10.2020 №956, згідно якої продовжено дію карантину на усій території України до 31 грудня 2020 року. Викладені обставини, на думку скаржника, свідчать про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду у даній справі.

Згідно ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Для вирішення господарським судом питання про поновлення процесуального строку самого лише клопотання недостатньо, наявність поважної причини пропуску строку має бути доведена заявником.

Отже заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього.

Відповідно до чинного законодавства поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Діюче процесуальне законодавство не допускає довільного, не обмеженого у часі перегляду судових рішень.

Норми Господарського процесуального кодексу України, встановлюючи строки для подачі скарг, тим самим визначають баланс між принципом правової визначеності, забезпечуючи стабільність правовідношень у сфері підприємницької та іншої економічної діяльності, з однієї сторони, і правом на справедливий судовий розгляд, який передбачає можливість виправлення судових помилок, з іншої.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (див. пункти 22-23 Рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, пункти 37-38 Рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010).

У пункті 41 Рішення від 03.04.2008 року "Пономарьов проти України" Суд вказав, що "правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків".

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 29.10.2016 зі справи "Устименко проти України", дійшов до висновку що національні суди, вирішивши поновити пропущений строк оскарження остаточної постанови у справі заявника без наведення відповідних причин та скасувавши постанову суду, порушили принцип правової визначеності та право заявника на справедливий судовий розгляд за пунктом 1 статті 6 Конвенції.

Судом апеляційної інстанції не визнано поважною причиною для поновлення строку на звернення до суду з апеляційною скаргою посилання скаржника про неможливість своєчасного звернення з апеляційною скаргою, у зв`язку із запровадженням на усій території України карантину, з посиланням на Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 №540-IX, оскільки передбачений ч.1 ст. 256 ГПК України 20-денний строк для оскарження рішення суду, закінчився 18.06.2019, а карантин було запроваджено постановою КМУ від 11.03.2020 №211 з 12.03.2020. Разом з тим, скаржником жодним чином не обґрунтовано обставин та причин, які унеможливили його звернутися зі скаргою у встановлений ч. 1 ст. 256 ГПК України строк, до запровадження карантину.

При цьому, враховуючи звернення ОСОБА_1 зі скаргою після спливу більш як одного року з дня винесення судового рішення, саме лише посилання апелянта на те, що про існування оскаржуваного рішення у справі №910/1744/19 він дізнався з інформації, розміщеної на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень також не може бути визнано судом поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги. Скаржником взагалі не зазначено коли він дізнався про існування оскаржуваного рішення, а також не доведено обставин того, що він раніше аніж 13.10.2020 не міг звернутися до суду з апеляційною скаргою. Жодних інших причин стосовно того, що саме перешкоджало скаржнику подати апеляційну скаргу, у встановлений законом строк, ним не зазначено.

Судом апеляційної інстанції визнано неповажними причини, наведені скаржником в обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки ОСОБА_1 не наведено достатньо обґрунтованих причин пропуску ним процесуального строку на оскарження рішення місцевого господарського суду, наведені ним підстави в обґрунтування поважності причин пропуску є недоведеними належними доказами, і неможливо дійти висновку, що вони пов`язані з непереборними причинами, які не залежали від скаржника.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

З огляду на наведене, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що суд апеляційної інстанції з дотриманням норм чинного законодавства відмовив ОСОБА_1 у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2019 у справі №910/1744/19.

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 293 Господарського процесуального кодексу України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2020 у справі №910/1744/19 у зв`язку з її необґрунтованістю, оскільки правильне застосування норм права апеляційним судом є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю "Всходні інвест" проти відкриття касаційного провадження, в якому товариство просить відмовити у відкритті касаційного провадження у даній справі, колегія суддів залишає без розгляду, оскільки дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2020 у справі №910/1744/19 з наведених в ухвалі підстав.

Керуючись статтями 234, 287, 290, 293 Господарського процесуального кодексу України, Суд, -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2020 у справі №910/1744/19.

2. Касаційну скаргу та додані до неї документи повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Студенець

Судді О. Баранець

О. Мамалуй