Постанова

від 07.12.2020 по справі 910/1744/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" грудня 2020 р. Справа№ 910/1744/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Поляк О.І.

Дідиченко М.А.

при секретарі судового засідання Бовсуновській Ю.В.

за участю представників:

від позивача - Архіпов О.Ю., адвокат, довіреність б/н від 05.10.2020;

від першого відповідача - Макогін М.О., адвокат, довіреність №53/09-1 від 11.01.2020;

від другого відповідача - представник не прибув;

від третього відповідача - Яців О.Р., адвокат, довіреність №620 від 27.12.2019;

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" - Покотило В.М., адвокат, довіреність б/н від 01.07.2020;

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку - Грамма Ю.В., самопредставник,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Піоглобал Капітал" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2019 у справі №910/1744/19 (суддя Бондаренко Г.П., повний текст складено - 28.05.2019) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Всходні інвест" до публічного акціонерного товариства "Національний депозитарій України, товариства з обмеженою відповідальністю "Піоглобал Капітал" та публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання права власності та зобов`язання вчинити дії.

ВСТАНОВИВ наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Всходні інвест" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом (з урахуванням прийнятої судом першої інстанції заяви позивача про зміну предмету позову) до публічного акціонерного товариства "Національний депозитарій України", товариства з обмеженою відповідальністю "Піоглобал Капітал" та публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк" про:

зобов`язання ТОВ "Піоглобал Капітал" здійснити у встановленому порядку усі необхідні дії, пов`язанні із анулюванням ліцензії на здійснення депозитарної діяльності, в тому числі передачу бази даних за рахунками в цінних паперах емітента - ПрАТ "Енергополь-Україна" публічному акціонерному товариству "Національний депозитарій України";

визнання права власності за позивачем на 49 штук простих іменних акцій бездокументарної форми, номінальною вартістю 2431,00 грн., загальною вартістю 119 119, 00 грн., міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів (код ISIN) UА 4000082366, емітента - ПрАТ "Енергополь-Україна";

зобов`язання ПАТ "Національний депозитарій України" внести зміни до системи депозитарного обліку стосовно цінних паперів без розпорядження відповідача - 2 шляхом здійснення безумовної депозитарної операції - переказу цінних паперів 49 штук простих іменних акцій бездокументарної форми (загальна номінальна вартість 119 119,00 грн., реєстраційний номер випуску - 280/10/1/10, міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів (код ISIN) UА 4000082366, емітента - ПрАТ "Енергополь-Україна" (ідентифікаційний код 20022334) з рахунку в цінних паперах депозитарної установи - відповідача - 2 на рахунок в цінних паперах депозитарної установи - відповідача - 3.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням ТОВ "Піоглобал Капітал" покладених на нього зобов`язань щодо здійснення необхідних дій, пов`язаних із припиненням депозитарної діяльності депозитарної установи - передачі бази даних за рахунками в цінних паперах емітента - ПрАТ "Енергополь-Україна" до ПАТ "Національний депозитарій України, як центрального депозитарія.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.05.2019 провадження у справі №910/1744/19 в частині, що стосується позовних вимог до публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" закрито. В іншій частині позовні вимоги задоволено повністю. Зобов`язано відповідача 2 здійснити у встановленому порядку усі необхідні дії, пов`язані з анулюванням ліцензії на здійснення депозитарної діяльності, в тому числі передачу бази даних за рахунками в цінних паперах емітента - приватного акціонерного товариства "Енергополь - Україна" публічному акціонерному товариству "Національний депозитарій України". Визнано за позивачем право власності на 49 штук простих іменних акцій бездокументарної форми, номінальною вартістю 2 431,00 грн., загальною вартістю 119 119,00 грн., міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів (код ISIN) UА 4000082366, емітента - приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна". Зобов`язано відповідача 1 внести зміни до системи депозитарного обліку стосовно цінних паперів без розпорядження товариства з обмеженою відповідальністю "Піоглобал Капітал", шляхом здійснення безумовної депозитарної операції - переказу цінних паперів - 49 штук простих іменних акцій без документарної форми (загальна номінальна вартість 119119,00 грн., реєстраційний номер випуску - 280/10/1/10, міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів (код ISIN) UА 4000082366) емітента - приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" з рахунку в цінних паперах № НОМЕР_1 депозитарної установи - товариства з обмеженою відповідальністю "Піоглобал Капітал" на рахунок в цінних паперах № НОМЕР_2 депозитарної установи - публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк". Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Піоглобал Капітал" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Всходні інвест" 7 684 грн. витрат по сплаті судового збору.

Вказане рішення суду в частині задоволення позовних вимог мотивоване протиправністю невиконання ТОВ "Піоглобал Капітал" покладених на нього зобов`язань щодо здійснення необхідних дій, пов`язаних із припиненням депозитарної діяльності депозитарної установи - передачі бази даних за рахунками в цінних паперах емітента - ПрАТ "Енергополь-Україна" до ПАТ "Національний депозитарій України", як центрального депозитарія.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ "Піоглобал Капітал" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (з урахуванням прийнятої судом заяви про зміну апеляційної скарги), в якій просить вказане рішення суду скасувати та залишити позов без розгляду.

Підставами залишення позову без розгляду скаржником визначене наступне:

відсутність у ордері, доданому до позовної заяви, назви органу, у якому надається правова допомога;

не підтвердження повноважень Члена Правління товариства з обмеженою відповідальністю "Всходні інвест" Сільвії Кіжевської на видачу довіреності від імені товариства на представництво його інтересів;

відсутність на документах, виданих іноземними юридичними особами, що містяться в матеріалах справи, апостилю.

В судовому засіданні 07.12.2020 представники позивача, першого та третього відповідачів, а також третіх осіб проти апеляційної скарги заперечили та просили залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Другий відповідач (апелянт) правом на участь представника у даному судовому засіданні не скористався, проте надіслав клопотання про відкладення розгляду даної справи, мотивоване необхідністю додаткового часу для подання додаткових доказів на підтвердження правової позиції ТОВ "Піоглобал Капітал".

Колегією суддів відхиляється наведене клопотання, враховуючи те, що строки на подання доказів, встановлені чинним Господарським процесуальним кодексом України, не є необмеженими та враховуючи, що апеляційним судом неодноразово відкладався розгляд справи, чим скаржнику надавалася можливість реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи те, що неявка представника апелянта в судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, з огляду на наявність викладеної позиції скаржника, вона розглянута судом у даному судовому засіданні по суті з винесенням постанови.

Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.

Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - скасуванню в частині задоволення вимоги про зобов`язання товариства з обмеженою відповідальністю "Піоглобал Капітал" здійснити певні дії, з прийняттям нового - про відмову у задоволенні вказаної вимоги, з наступних підстав.

Позивач є власником цінних паперів - 49 штук простих іменних акцій у бездокументарній формі, номінальною вартістю 2431,00 грн., загальною вартістю 119119,00 грн., міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів (код ISIN) UA 4000082366, емітента - Приватного акціонерного товариства "Енергополь - Україна", що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками про стан рахунку в цінних паперах на 27.06.2014, на 31.07.2014 та на 30.09.2014, копії яких наявні в матеріалах справи.

Облік вказаних цінних паперів, належних позивачу здійснювала депозитарна установа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Піоглобал Капітал" (відповідач - 3) на підставі укладеного з позивачем договору про обслуговування рахунка в цінних паперах № 019832 від 16.01.2014.

Відповідно до п. 1.1. договору про обслуговування рахунка в цінних паперах № 019832 від 16.01.2014, Товариство з обмеженою відповідальністю "Піоглобал Капітал", як депозитарна установа зобов`язується у порядку, передбаченому законодавством, внутрішніми документами депозитарної установи та договором, надавати послуги щодо відкриття та обслуговування рахунку у цінних паперах позивача, як депонента на підставі розпоряджень депонента та в інший спосіб, передбачений законодавством, а також надавати інші послуги у процесі провадження депозитарної діяльності відповідно до Положення про провадження депозитарної діяльності, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23.04.2013 № 735.

У відповідності до п. 2.1.5. договору про обслуговування рахунка в цінних паперах №019832 від 16.01.2014 депозитарна установа зобов`язана здійснювати обслуговування обігу цінних паперів на рахунку у цінних паперах депонента шляхом проведення депозитарних операцій за рахунком у цінних паперах у порядку та строки, визначені законодавством та внутрішніми документами депозитарної установи.

За умовами п. 2.1.14 та п. 2.1.15 договору про обслуговування рахунка в цінних паперах № 019832 від 16.01.2014 депозитарна установа зобов`язана протягом 3 - х робочих днів з дати початку депозитарною установою процедури припинення нею провадження професійної діяльності на фондовому ринку (депозитарної діяльності депозитарної установи) відповідно до вимог нормативно - правового акта, повідомити депонента рекомендованим листом щодо необхідності закриття рахунка в цінних паперах протягом 60 календарних днів з дати початку цієї процедури та закрити рахунок у цінних паперах депонента, в порядку, передбаченому законодавством, внутрішніми документами депозитарної установи.

Як стверджує позивач, йому у січні 2017 року стало відомо з загальнодоступних джерел інформації про те, що постановою про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів від 09.06.2016 № 272-ЦА-УП-ЮО за порушення вимог законодавства про цінні папери у відношенні ТОВ "Піоглобал Капітал" застосовано санкцію у вигляді анулювання ліцензій на провадження професійної діяльності на фондовому ринку - депозитарної діяльності.

Постановою № 272-ЦА-УП-ЮО від 09.06.2016 Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку ТОВ "Піоглобал Капітал" було зобов`язано вчинити дії, передбачені пунктом 2 розділу V Порядку зупинення дії та анулювання ліцензії на окремі види професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів), затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 816 від 14.05.2013, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 01.06.2013 за № 862/23394.

ТОВ "Піоглобал Капітал" не передало документів щодо системи реєстру власників іменних цінних паперів ПрАТ "Енергополь - Україна" уповноваженому на зберігання - Публічному акціонерному товариству "Національний депозитарій України", як цього вимагає п. 3 розділу Положення про припинення депозитарною установою провадження професійної діяльності на фондовому ринку - депозитарної діяльності, затвердженого Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку 08.04.2014 № 431, та не вчинило інших дій, передбачених п. 1 та 2 розділу V Порядку зупинення дії та анулювання ліцензії на окремі види професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів), що не заперечується жодною зі сторін спору.

В січні 2017 року позивачем було відкрито рахунок в цінних паперах у депозитарній установі ПАТ "Укргазбанк" (код 23697280) для передачі на зберігання цінних паперів, а саме - простих іменних акцій ПрАТ "Енергополь-Україна" на підставі договору №PL20000004/17 від 24.01.2017 (депозитарний код рахунку в цінних паперах 300996 - PL20000004), що підтверджується довідкою про відкриття рахунку в цінних паперах.

Позивач 21.01.2019 подав до ПАТ "Укргазбанк" та ТОВ "Піоглобал Капітал" розпорядження на проведення облікової операції - зарахування акцій ПрАТ "Енергополь-Україна" на рахунок позивача. Проте, проведення операції щодо зарахування цінних паперів на рахунки у депозитарній установі - ПАТ "Укргазбанк" виявилась неможливим внаслідок відсутності зустрічного розпорядження з боку ТОВ "Піоглобал Капітал".

В подальшому, ПАТ "Укргазбанк" повідомило позивача про те, що облікова операція взагалі не зможе бути завершена, у зв`язку з тим, що депозитарною установою (контрагентом) ТОВ "Піоглобал Капітал" внаслідок анулювання ліцензії не може бути ініційована облікова операція списання прав на цінні папери в Центральному депозитарії - акції іменні прості емітента ПрАТ "Енергополь-Україна", тобто зустрічне розпорядження до Центрального депозитарію не може бути надане.

Причиною спору між сторонами стало невиконання ТОВ "Піоглобал Капітал" покладених на нього зобов`язань щодо здійснення необхідних дій, пов`язаних із припиненням депозитарної діяльності депозитарної установи - передачі бази даних за рахунками в цінних паперах емітента - ПрАТ "Енергополь-Україна" (ідентифікаційний код 20022334) ПАТ "Національний депозитарій України, як центральному депозитарію.

Предметом позову у даній справі (з урахуванням прийнятої судом першої інстанції заяви позивача про зміну предмету позову) є вимоги позивача: (1) до відповідача - 2 про його зобов`язання здійснити у встановленому порядку усі необхідні дії, пов`язанні із анулюванням ліцензії на здійснення депозитарної діяльності, в тому числі передачу бази даних за рахунками в цінних паперах емітента - ПрАТ "Енергополь-Україна" (ідентифікаційний код 20022334) Публічному акціонерному товариству "Національний депозитарій України"; (2) вимога про визнання права власності за позивачем на 49 штук простих іменних акцій бездокументарної форми, номінальною вартістю 2431,00 грн., загальною вартістю 119 119, 00 грн., міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів (код ISIN) UА 4000082366, емітента - ПрАТ "Енергополь-Україна" (ідентифікаційний код 20022334); (3) до відповідача - 1 про внесення змін до системи депозитарного обліку стосовно цінних паперів без розпорядження відповідача - 2 шляхом здійснення безумовної депозитарної операції - переказу цінних паперів 49 штук простих іменних акцій бездокументарної форми (загальна номінальна вартість 119 119,00 грн., реєстраційний номер випуску - 280/10/1/10, міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів (код ISIN) UА 4000082366, емітента - ПрАТ "Енергополь-Україна" (ідентифікаційний код 20022334) з рахунку в цінних паперах депозитарної установи - відповідача - 2 на рахунок в цінних паперах депозитарної установи - відповідача - 3.

Стосовно вимоги позивача про визнання за ним права власності на 49 штук простих іменних акцій бездокументарної форми, номінальною вартістю 2431,00 грн, загальною вартістю 119 119, 00 грн., міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів (код ISIN) UА 4000082366, емітента - ПрАТ "Енергополь-Україна" (ідентифікаційний код 20022334) та висновку місцевого господарського суду щодо її обґрунтованості, слід зазначити наступне.

Статтею 1 Протоколу № 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до статті 41 Конституції України, ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ст. 319 Цивільного кодексу України).

За приписами ст. 321 Цивільного кодексу України, які кореспондуються з положеннями ст. 41 Конституції України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Частиною 1 ст. 194 Цивільного кодексу України визначено, що цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, яка має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов`язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам.

Відповідно до частини 1 ст. 6 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок", акція - іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.

Частиною 1 статті 8 Закону України "Про депозитарну систему України" визначено, підтвердженням прав на цінні папери та прав за цінними паперами, що існують в бездокументарній формі, а також обмежень прав на цінні папери у певний момент часу є обліковий запис на рахунку в цінних паперах депонента в депозитарній установі, а якщо права на відповідні цінні папери обліковуються на рахунку в цінних паперах номінального утримувача - обліковий запис на рахунку в цінних паперах власника цінних паперів в обліковій системі номінального утримувача, клієнта номінального утримувача.

Частиною 2 статті 8 Закону України "Про депозитарну систему України" визначено, що виписка з рахунка в цінних паперах номінального утримувача є документальним підтвердженням наявності на певний момент часу прав на цінні папери на рахунку номінального утримувача, що належать клієнтам номінального утримувача або клієнтам клієнта номінального утримувача, та не є підтвердженням права власності на цінні папери.

Отже, реалізація права власності на набуті цінні папери можлива після належного їх оформлення - видачі особі сертифіката (при документарній формі випуску) або зарахування цінних паперів на рахунок особи та отримання нею виписки з рахунку у цінних паперах (при бездокументарній формі випуску) .

Постановою про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів від 09.06.2016 № 272 - ЦА - УП - ЮО за порушення вимог законодавства щодо цінних паперів у відношенні відповідача - 2 Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку застосовано санкцію у вигляді анулювання ліценцій на провадження професійної діяльності на фондовому ринку - депозитарної діяльності та зобов`язано відповідача - 2 вчинити дії, передбачені п. 2 розділу V Порядку зупинення дії та анулювання ліцензії на окремі види професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів), затвердженого рішення Комісії з цінних паперів та фондового ринку від 14.05.2013 № 816 (далі за текстом - Порядок № 816).

Відповідно до положень ст. 16 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" (в редакції чинній станом на час прийняття рішення про анулювання ліцензії та набрання ним чинності) анулюванням ліцензії є позбавлення ліцензіата права на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, шляхом прийняття органом ліцензування рішення про анулювання його ліцензії. Рішення про анулювання ліцензії, прийняте з підстав, повторного порушення ліцензіатом ліцензійних умов, набирає чинності через тридцять календарних днів з дня його прийняття.

Отже рішення про анулювання ліцензії відповідача - 2 набуло чинності 09.07.2016.

Розділом V Порядку № 816 визначені дії професійного учасника у випадку анулювання ліцензії на певні види професійної діяльності на фондовому ринку.

Так, відповідно до п. 1 розділу V Порядку № 816 депозитарна установа у випадку анулювання ліцензії зобов`язана припинити провадження професійної діяльності на фондовому ринку - депозитарної діяльності за певним видом з дати набрання чинності рішенням про анулювання ліцензії за цим видом депозитарної діяльності та зобов`язана здійснити дії, передбачені нормативно-правовим актом Комісії, що регулює питання припинення провадження професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів) - депозитарної діяльності.

Порядок дій депозитарних установ, а також дій юридичних осіб, яким було анульовано ліцензії на провадження депозитарної діяльності на фондовому ринку, що припиняють провадження ними професійної діяльності на фондовому ринку - депозитарної діяльності, визначені Положенням про припинення депозитарною установою провадження професійної діяльності на фондовому ринку - депозитарної діяльності, затвердженим рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 08.04.2014 № 431 (далі за текстом - Положення № 431).

Відповідно до п. 3 розділу III Положення № 431 у разі прийняття органом ліцензування рішення про анулювання ліцензії, всі документи, бази даних, архіви баз даних Депозитарної установи, інформація щодо її депонентів, які не закрили рахунки в цінних паперах, та прав на цінні папери, які обліковувалися на їх рахунках станом на кінець операційного дня, що передує даті припинення діяльності, та невиплачені депозитарною установою кошти за цінними паперами особам, що мають право на їх отримання, передаються виключно до уповноваженого на зберігання.

Послідовність дій депозитарної установи, діяльність якої припиняється, у разі передання баз даних, архівів баз даних та документів уповноваженому на зберігання, визначена Главою 3 Розділу IV Положення № 431.

Так, згідно п. 1 Глави 3 Розділу IV Положення № 431 депозитарна установа (ліквідатор у разі відкриття ліквідаційної процедури) протягом 20 робочих днів, починаючи з першого робочого дня, наступного за датою припинення діяльності, повинна підготувати для передачі перелік документів, серед яких повинні міститись в т.ч. виписки про стан рахунків у цінних паперах та бази даних депозитарної установи станом на кінець операційного дня, що передує даті припинення діяльності.

Згідно п. 2 Глави 3 Розділу IV Положення № 431 передавання документів, зазначених у пункті 1 цієї глави, від депозитарної установи до уповноваженого на зберігання повинно бути виконано депозитарною установою (ліквідатором у разі відкриття ліквідаційної процедури) не пізніше 30 календарних днів, починаючи з першого робочого дня, наступного за датою припинення діяльності, та оформлено актом приймання-передавання, який підписується уповноваженими особами депозитарної установи (або ліквідатора у разі відкриття ліквідаційної процедури) та уповноваженого на зберігання, складеним не менше ніж у двох примірниках. Строк передавання документів, зазначених у пункті 1 цієї глави, від депозитарної установи до уповноваженого на зберігання може бути продовжений органом ліцензування за його окремим рішенням у разі звернення депозитарної установи та подання документів, що обґрунтовують таке продовження. Орган ліцензування протягом 3 робочих днів з дати прийняття такого рішення надсилає відповідне повідомлення центральному депозитарію цінних паперів та Національному банку України.

Відповідач - 2 свої зобов`язання, визначені п. 2.1.14 договору про обслуговування рахунка в цінних паперах № 019832 від 16.01.2014, щодо повідомлення депонента рекомендованим листом про необхідність закриття рахунка в цінних паперах протягом 60 календарних днів з дати початку процедури припинення депозитарною установою провадження професійної діяльності на фондовому ринку - депозитарної діяльності, не виконав, і доказів іншого матеріали справи не містять. Відповідно позивачем у визначений договором про обслуговування рахунка в цінних паперах № 019832 від 16.01.2014 строк не був закритий його рахунок у цінних паперах.

У матеріалах даної справи відсутні докази передання відповідачем - 2 документів та баз даних, визначених Положенням № 431 до уповноваженого на зберігання - центральному депозитарію - відповідачу - 1.

Враховуючи, що відповідач - 2 з моменту припинення ліцензії втратив статус депозитарної установи, і при цьому не здійснив дій передбачених чинним законодавством для передачі наявних у нього, як у депозитарної установи, документів, баз даних, архівів баз даних, інформації щодо його депонентів, які не закрили рахунки в цінних паперах, та прав на цінні папери, які обліковувалися на рахунках таких депонентів уповноваженому на зберігання - відповідачу - 1, позивач позбавлений об`єктивної можливості підтвердити своє право власності на 49 штук простих іменних акцій бездокументарної форми, номінальною вартістю 2431,00 грн., загальною вартістю 119 119, 00 грн., міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів (код ISIN) UА 4000082366, емітента - ПрАТ "Енергополь-Україна" (ідентифікаційний код 20022334) перед іншими особами, в тому числі перед відповідачем - 1.

Відповідно до приписів ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Вказана стаття знаходиться в розділі 29 Цивільного кодексу України "Захист права власності", тобто стосується випадків, коли існуюче, належно набуте від попереднього власника та належне певній особі право не визнається, оспорюється іншою особою, або у разі відсутності в особи документів, що засвідчують належність їй такого права, у зв`язку з їх втратою.

Таким чином, відповідний позов пред`являється на захист існуючого, наявного права, що виникло у позивача за передбачених законодавством підстав та підтверджується належними та допустимими доказами. З цим кореспондується ст.11 Цивільного кодексу України, яка визначає підстави виникнення цивільних прав та обов`язків.

Позов про визнання права власності є речово-правовим, вимоги якого звернені до суду, що повинен підтвердити наявність у позивача права власності на спірне майно. Об`єктом цього позову є усунення невизначеності відносин права власності позивача щодо індивідуально визначеного майна. Підставою ж позову є обставини, що підтверджують наявність у позивача права власності чи іншого речового права на майно.

Умовами задоволення позову про визнання права власності на майно є наявність у позивача доказів на підтвердження у судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності. Такими доказами можуть бути правовстановлюючі документи, а також будь-які інші докази, що підтверджують приналежність позивачу спірного майна. Відтак, до предмету доказування за позовом про визнання права власності входить встановлення цивільно-правових підстав набуття позивачем права власності на спірне майно.

У матеріалах справи наявні належні та достатні докази в розумінні ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України та ст. 8 Закону України "Про депозитарну систему України" того, що позивач є власником 49 штук простих іменних акцій бездокументарної форми, номінальною вартістю 2431,00 грн., загальною вартістю 119 119, 00 грн., міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів (код ISIN) UА 4000082366, емітента - ПрАТ "Енергополь-Україна" (ідентифікаційний код 20022334).

При цьому, реалізація позивачем права власності на папери можлива після їх належного оформлення - зарахування цінних паперів на його рахунок та отримання виписки з рахунку у цінних паперах, що унеможливлюється не переданням відповідачем - 2 документів та баз даних, визначених Положенням № 431 до уповноваженого на зберігання - центральному депозитарію - відповідачу - 1, з подальшим перерахуванням їх на рахунок позивача.

В свою чергу, неможливість зарахування з наведених вище підстав цінних паперів на рахунок позивача та відповідно отримання ним виписки з рахунку у цінних паперах є фактично втратою позивачем документів, що засвідчують належність йому права власності на вказані цінні папери, а тому згідно приписів ст. 392 Цивільного кодексу України може бути підставою для визнання за ним такого права.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції в частині обґрунтованості вимоги позивача про визнання за ним права власності на 49 штук простих іменних акцій бездокументарної форми, номінальною вартістю 2431,00 грн., загальною вартістю 119 119, 00 грн., міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів (код ISIN) UА 4000082366, емітента - ПрАТ "Енергополь-Україна" (ідентифікаційний код 20022334).

Крім цього, колегія суддів зазначає наступне.

Так, 06.08.2019 (тобто вже після прийняття оскаржуваного наразі рішення суду) набули чинності зміни у Положення про провадження депозитарної діяльності, затверджене рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 735 від 23.04.2013.

Так, згідно підпункту 13 пункту 1 глави 2 розділу V Положення № 735, обслуговування операцій щодо цінних паперів, у тому числі обслуговування обігу цінних паперів, проведення розрахунків у цінних паперах за правочинами щодо цінних паперів, здійснюється Центральним депозитарієм, депозитарними установами шляхом проведення на рахунках у цінних паперах облікових операцій, у разі набрання законної сили судовим рішенням, яким визнано право власності особи (осіб) на цінні папери , права на які обліковувались на її рахунку, відкритому депозитарною установою (зберігачем цінних паперів), якщо така депозитарна установа (зберігач цінних паперів) не передала у встановлені законодавством строки документи, бази даних, копії баз даних, архіви баз даних на виконання вимог Положення про припинення депозитарною установою провадження професійної діяльності на фондовому ринку - депозитарної діяльності, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 08 квітня 2014 року № 431, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2014 року за № 459/25236: Центральним депозитарієм - на підставі судового рішення та розпорядження депозитарної установи, на рахунок якої переказуються цінні папери. Центральний депозитарій здійснює операцію переказу лише за умови, якщо загальна кількість визначених у судовому рішенні цінних паперів окремого випуску не перевищує кількості цінних паперів цього випуску на рахунку депозитарної установи (зберігача цінних паперів), яка не передала у встановлені законодавством строки документи, бази даних, копії баз даних, архіви баз даних.

Колегія суддів зазначає, що відсутність вказаної умови у Положенні № 735 станом на час прийняття судового рішення жодним чином не впливає на обґрунтованість висновку суду про визнання права власності, оскільки відповідач - 2 не здійснив дій передбачених чинним законодавством для передачі наявних у нього, як у депозитарної установи, документів, баз даних, архівів баз даних, інформації щодо його депонентів, які не закрили рахунки в цінних паперах, та прав на цінні папери, які обліковувалися на рахунках таких депонентів уповноваженому на зберігання - відповідачу - 1, чим позбавив позивача об`єктивної можливості підтвердити своє право власності на 49 штук простих іменних акцій бездокументарної форми, номінальною вартістю 2431,00 грн., загальною вартістю 119 119, 00 грн., міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів (код ISIN) UА 4000082366, емітента - ПрАТ "Енергополь-Україна" (ідентифікаційний код 20022334) перед іншими особами, в тому числі перед відповідачем - 1.

За наведених у сукупності обставин, оскаржуване рішення суду в частині задоволення вказаної вимоги підлягає залишенню без змін.

Стосовно вимоги позивача до відповідача - 1 про внесення змін до системи депозитарного обліку стосовно цінних паперів без розпорядження відповідача - 2, шляхом здійснення безумовної депозитарної операції - переказу цінних паперів 49 штук простих іменних акцій бездокументарної форми (загальна номінальна вартість 119 119,00 грн, реєстраційний номер випуску - 280/10/1/10, міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів (код ISIN) UА 4000082366, емітента - ПрАТ "Енергополь-Україна" (ідентифікаційний код 20022334) з рахунку в цінних паперах у відповідача - 2 на рахунок в цінних паперах депозитарної установи - відповідача - 3, слід зазначити наступне.

Пунктом 2 Розділу І Положення № 431 визначено, що уповноважений на зберігання - це центральний депозитарій цінних паперів, у якому депозитарній установі відкритий рахунок у цінних паперах, а також який у разі припинення Діяльності депозитарної установи або припинення депозитарної установи як юридичної особи забезпечує відповідальне зберігання документів, баз даних, копій баз даних у визначених цим Положенням випадках, архівів баз даних депозитарної установи, інформації щодо тих її депонентів, які в установленому порядку не закрили свої рахунки в цінних паперах, та власників цінних паперів, рахунки яких обслуговувались депозитарною установою на підставі договору з емітентом про відкриття/обслуговування рахунків у цінних паперах власників та не були переведені емітентом до нової депозитарної установи у порядку, встановленому законодавством, прав на цінні папери, які обліковувалися на їх рахунках, забезпечує відповідальне зберігання сум коштів, отриманих від депозитарної установи, які надійшли до неї за наслідками погашення цінних паперів та/або виплати доходів (дивідендів) за цінними паперами та не були виплачені, до їх виплати в установленому законодавством порядку та може надавати інформацію щодо стану таких рахунків на кінець операційного дня, що передує даті припинення діяльності, та сум невиплачених депозитарною установою коштів після отримання запиту від осіб, що мають право отримувати таку інформацію згідно із законодавством.

Порядок провадження депозитарної діяльності центральним депозитарієм цінних паперів (далі - центральний депозитарій) та депозитарними установами з надання послуг із зберігання та обліку цінних паперів, обліку і обслуговування набуття, припинення та переходу прав на цінні папери і прав за цінними паперами та обмежень прав на цінні папери на рахунках у цінних паперах визначається Положенням про провадження депозитарної діяльності, затвердженим рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 735 від 23.04.2013 (далі за текстом - Положення № 735).

Відповідно до вимог Глави 2 Розділу V Положення № 735 обслуговування операцій щодо цінних паперів, у тому числі обслуговування обігу цінних паперів, проведення розрахунків у цінних паперах за правочинами щодо цінних паперів, здійснюється Центральним депозитарієм, депозитарними установами шляхом проведення на рахунках у цінних паперах облікових операцій, зокрема, унаслідок виконання безумовної операції щодо цінних паперів відповідно до вимог законодавства (у разі спадкування, правонаступництва, рішення суду чи уповноваженого законом органу державної влади або його посадової особи тощо) - на підставі відповідних оригіналів документів або їх копій, засвідчених у встановленому законодавством порядку, які підтверджують наявність підстав для проведення депозитарних операцій.

Пунктом 1 Розділу І Положення № 735 визначено, що безумовна операція з управління рахунком у цінних паперах - це списання, зарахування або переказ цінних паперів, прав на цінні папери на рахунку у цінних паперах клієнта, депонента без його розпорядження під час проведення емітентом операцій з цінними паперами, а також у зв`язку із зміною дієздатності (обмеження дієздатності або визнання особи недієздатною), внаслідок передачі цінних паперів у спадщину та в інших випадках, які передбачені законодавством України.

Згідно з п. 12 Глави 2 розділу V Положення № 735 безумовні операції щодо цінних паперів / прав на цінні папери здійснюються на підставі наданих депозитарній установі та/або Центральному депозитарію оригіналів або засвідчених відповідно до вимог законодавства копій, зокрема, постанови державного виконавця або інших документів виконавчого провадження, визначених Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно з п. 3, 5 Розділу ІІІ Положення № 735 для виконання функцій щодо депозитарного обліку цінних паперів, обслуговування обігу цінних паперів та корпоративних операцій емітента на рахунках у цінних паперах центральний депозитарій та депозитарні установи здійснюють депозитарні операції, зокрема облікові операції.

До облікових операцій центрального депозитарію, депозитарних установ належать зарахування, списання, переказ цінних паперів.

Переказ - це облікова операція, що відображає переведення цінних паперів, прав на цінні папери з рахунку в цінних паперах одного клієнта, депонента на рахунок у цінних паперах іншого клієнта, депонента або проведення операцій, пов`язаних з обмеженням щодо обігу (блокуванням) цінних паперів, прав на цінні папери на визначений строк та/або до настання певної події (зокрема, у зв`язку з обтяженням цінних паперів зобов`язаннями) або відміною встановлених обмежень (розблокуванням) цінних паперів, прав на цінні папери.

Операція з переказу є самостійним видом облікової операції, і згідно із ч. 2 ст. 6 Закону України "Про депозитарну систему України" операція з переказу цінних паперів може бути виконана, зокрема за рішенням суду.

Отже, із наведених положень чинного законодавства вбачається, що за рішенням суду відповідач - 1, як центральний депозитарій наділений повноваженнями та зобов`язаний здійснити операцію щодо переказу за розпорядженням відповідача - 3 на його рахунок у відповідача - 1 49 штук простих іменних акцій бездокументарної форми (загальна номінальна вартість 119 119,00 грн., реєстраційний номер випуску - 280/10/1/10, міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів (код ISIN) UА 4000082366, емітента - ПрАТ "Енергополь-Україна" (ідентифікаційний код 20022334), належних позивачу, з метою їх подальшого зарахування на рахунок позивача у цінних паперах відкритий у відповідача - 3, внаслідок чого обумовлені ст. ст. 317, 319 Цивільного кодексу України права позивача, як власника цінних паперів, будуть відновлені, а позивач отримає можливість реалізації усіх правомочностей власника майна, з урахуванням правової природи спірного майна - цінних паперів, які існують у бездокументарній формі.

Таким чином, враховуючи факт припинення діяльності депозитарної установи - ТОВ "Піоглобал Капітал", яка не вчинила (та на даний час, з огляду на відсутність ліцензії, об`єктивно не може вчинити) всіх необхідних дій, пов`язаних з анулюванням ліцензії на здійснення депозитарної діяльності, в тому числі передачі бази даних за рахунками в цінних паперах емітента - Приватного акціонерного товариства "Енергополь - Україна" (ідентифікаційний код 20022334) Публічному акціонерному товариству "Національний депозитарій України", а також враховуючи неможливість здійснення ПАТ "Національний депозитарій України" переказу цінних паперів за наведених обставин з рахунку ТОВ "Піоглобал Капітал" на рахунок позивача в Акціонерному банку "Укргазбанк", позовні вимоги щодо зобов`язання відповідача 1 здійснити облікову операцію, а саме: відповідний переказ - є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а також узгоджуються з вищенаведеними вимогами Положення № 735 (як в редакції, чинній на момент звернення позивача з відповідним позовом до суду, так і в редакції, чинній на момент ухвалення рішення у даній справі).

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).

Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України визначено, що Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Таким чином, надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, у пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Отже, "ефективний засіб правового захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005 (заява № 38722/02)).

Отже, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, що не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE, Заява 28924/04) констатував: 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18).

Порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції - гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ECHR 2002-II) .

Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях, аналізуючи національні системи правового захисту на предмет дотримання права на ефективність внутрішніх механізмів в аспекті забезпечення гарантій, визначених ст. 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, вказував, що для того, щоб бути ефективним, засіб захисту має бути незалежним від будь-якої вжитої на розсуд державних органів дії, бути безпосередньо доступним для тих, кого він стосується (рішення від 06.09.2005 у справі "Гурепка проти України" (Gurepka v. Ukraine), заява №61406/00, п. 59); спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваному порушенню чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце (рішення від 26.10.2000 у справі "Кудла проти Польщі" (Kudla v. Poland), заява №30210/96, п. 158) (п. 29 рішення Європейського суду з прав людини від 16.08.2013 р. у справі "Гарнага проти України" (Garnaga v. Ukraine), заява №20390/07).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі №338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі №905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі №569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 04 червня 2019 року у справі №916/3156/17 (провадження № 12-304гс18).

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів дійшла висновку, що обраний позивачем спосіб захисту шляхом визнання права власності та зобов`язання ПАТ "Національний депозитарій України" вчинити дії з переказу цінних паперів є ефективним, оскільки забезпечить позивачу за допомогою процесуального інструменту - рішення суду - відновлення в порядку, визначеному законом, сукупності усіх правомочностей власника з урахуванням гарантованих законом складових права власності (володіння, користування та розпорядження) на 49 штук простих іменних акцій бездокументарної форми (загальна номінальна вартість 119 119,00 грн., реєстраційний номер випуску - 280/10/1/10, міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів (код ISIN) UА 4000082366, емітента - ПрАТ "Енергополь-Україна" (ідентифікаційний код 20022334)

Крім того, суд зазначає, що в силу приписів ст. 322 Цивільного кодексу України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, закон покладає на власника саме обов`язок утримувати належне йому майно, а за наслідками судового розгляду спору судом встановлено, що власник (позивач) позбавлений можливості як реалізовувати свої права власника, так і позбавлений можливості належним чином виконувати і покладені на нього законом обов`язки щодо утримання належного йому майна, у зв`язку з тим, що ТОВ "Піоглобал Капітал" не вчинило (та на даний час, з огляду на відсутність ліцензії, об`єктивно не може вчинити) всіх необхідних дій, пов`язаних з анулюванням ліцензії на здійснення депозитарної діяльності, в тому числі передачі бази даних за рахунками в цінних паперах емітента - Приватного акціонерного товариства "Енергополь - Україна" (ідентифікаційний код 20022334) Публічному акціонерному товариству "Національний депозитарій України".

Таким чином, вказані позовні вимоги позивача відповідають як ефективному засобу захисту у відповідності до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, так і спрямовані на захист прав власника та виконання покладених законом зобов`язань утримувати майно.

Стосовно вимоги позивача до ТОВ "Піоглобал Капітал" про зобов`язання останнього здійснити у встановленому порядку усі необхідні дії, пов`язанні із анулюванням ліцензії на здійснення депозитарної діяльності, в тому числі передачу бази даних за рахунками в цінних паперах емітента - ПрАТ "Енергополь-Україна" (ідентифікаційний код 20022334) відповідачу - 1 та її задоволення місцевим господарським судом, слід зазначити наступне.

Так, надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції. Так, у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі засоби правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань.

Крім того, Європейський суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Тобто, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства .

Колегія суддів зазначає, що задоволення вимоги позивача про зобов`язання ТОВ "Піоглобал Капітал" здійснити у встановленому порядку усі необхідні дії, пов`язанні із анулюванням ліцензії на здійснення депозитарної діяльності, в тому числі передачу бази даних за рахунками в цінних паперах емітента - ПрАТ "Енергополь-Україна" (ідентифікаційний код 20022334) відповідачу - 1, не спроможне відновити порушене право позивача, враховуючи наступне.

Як вже було вказано, Постановою № 272-ЦА-УП-ЮО від 09.06.2016 Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку за порушення вимог законодавства про цінні папери у відношенні ТОВ "Піоглобал Капітал" застосовано санкцію у вигляді анулювання ліцензій на провадження професійної діяльності на фондовому ринку - депозитарної діяльності.

Відповідно до положень ст. 16 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" (в редакції чинній станом на час прийняття рішення про анулювання ліцензії та набрання ним чинності) анулюванням ліцензії є позбавлення ліцензіата права на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, шляхом прийняття органом ліцензування рішення про анулювання його ліцензії.

Згідно п. 1 розділу V Порядку № 816 депозитарна установа у випадку анулювання ліцензії зобов`язана припинити провадження професійної діяльності на фондовому ринку - депозитарної діяльності за певним видом з дати набрання чинності рішенням про анулювання ліцензії за цим видом депозитарної діяльності.

Як вже вказувалося, рішення про анулювання ліцензії відповідача - 2 набуло чинності 09.07.2016.

Послідовність дій депозитарної установи, діяльність якої припиняється, у разі передання баз даних, архівів баз даних та документів уповноваженому на зберігання, визначена Главою 3 Розділу IV Положення № 431, згідно п.2 якої передавання документів, зазначених у пункті 1 цієї глави, від депозитарної установи до уповноваженого на зберігання повинно бути виконано депозитарною установою (ліквідатором у разі відкриття ліквідаційної процедури) не пізніше 30 календарних днів, починаючи з першого робочого дня, наступного за датою припинення діяльності, та оформлено актом приймання-передавання, який підписується уповноваженими особами депозитарної установи (або ліквідатора у разі відкриття ліквідаційної процедури) та уповноваженого на зберігання, складеним не менше ніж у двох примірниках. Строк передавання документів, зазначених у пункті 1 цієї глави, від депозитарної установи до уповноваженого на зберігання може бути продовжений органом ліцензування за його окремим рішенням у разі звернення депозитарної установи та подання документів, що обґрунтовують таке продовження.

Отже, ТОВ "Піоглобал Капітал" повинно було вчинити дії щодо передачі на зберігання документів, серед яких повинні міститись в т.ч. виписки про стан рахунків у цінних паперах та бази даних депозитарної установи станом на кінець операційного дня, що передує даті припинення діяльності, до уповноваженого на зберігання у вказаний у п. 2 Глави 3 Розділу IV Положення № 431 строк.

Як вже вказувалося, у зазначений термін ТОВ "Піоглобал Капітал" наведеного не вчинило, при цьому такий строк органом ліцензування за його окремим рішенням (у разі звернення депозитарної установи та подання документів, що обґрунтовують таке продовження) не було продовжено.

Відповідно сплив цього строку та враховуючи припинення депозитарної діяльності ТОВ "Піоглобал Капітал", унеможливлюють вчинення відповідачем - 2 дій по передачі до уповноваженого на зберігання вказаних документів.

За наведених обставин, виконання рішення суду першої інстанції в частині зобов`язання відповідача 2 вчинити певні дії є неможливим, тобто наведений спосіб захисту не забезпечує реального поновлення прав позивача за захистом яких він звернувся до суду.

При цьому, апеляційним судом враховується, що позивач отримав захист та поновлення своїх порушених прав шляхом задоволення вимог про визнання права власності та зобов`язання ПАТ "Національний депозитарій України" вчинити дії з переказу цінних паперів.

За наведених обставин, задоволення місцевим господарським судом вимоги позивача про зобов`язання ТОВ "Піоглобал Капітал" здійснити у встановленому порядку всі необхідні дії, пов`язанні із анулюванням ліцензії на здійснення депозитарної діяльності, в тому числі передачу бази даних за рахунками в цінних паперах емітента - ПрАТ "Енергополь-Україна" (ідентифікаційний код 20022334) визнається апеляційним судом необґрунтованим, а тому оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню у наведеній частині, з залишенням при цьому у решті - без змін.

Крім цього, колегія суддів вважає вірним закриття провадження у справі в частині вимог до відповідача - 3 на підставі п. 2) ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, оскільки змінивши предмет позову у справі позивач фактично не заявив ніяких вимог до відповідача - 3.

Стосовно доводів апелянта про наявність підстав для залишення позову без розгляду з огляду на непідтвердженість повноважень Члена Правління товариства з обмеженою відповідальністю "Всходні інвест" Сільвії Кіжевської на видачу довіреності від імені товариства на представництво його інтересів, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно установчого документу ТОВ "Всходні інвест" (т.6, а.с.193-204) до складу першого три осібного складу Правління призначено: ОСОБА_2 - Голова Правління; ОСОБА_1 - Член Правління; ОСОБА_5 - Член Правління.

Згідно даних Державного судового реєстру Республіки Польща (т.6, а.с.177-192) ОСОБА_1 включена до осіб, що входять до складу Правління 19.11.2008 року (номер запису реєстраційної дії 1) та виключена (номер запису реєстраційної дії 25) - 22.07.2020 року.

Отже, станом на дату видачі довіреності від 11.01.2019 вказана особа мала повноваження Члена Правління.

Стосовно двох інших осіб, то згідно інформації, наведеної у вказаному Державному судовому реєстрі Республіки Польща ОСОБА_2 виконував обов`язки Голови Правління з 19.11.2008 року (номер запису реєстраційної дії 1) до 12.08.2009 (номер запису реєстраційної дії 5).

Таким чином, ОСОБА_2 станом на дату видачі довіреності від 11.01.2019 не мав повноважень Голови правління.

Інший Член Правління - ОСОБА_5 був включений до осіб, що входять до складу Правління 19.11.2008 року (номер запису реєстраційної дії 1), а виключений 12.08.2009 (номер запису реєстраційної дії 5), отже станом на 11.01.2019 не входив до складу Правління ТОВ "Всходні інвест".

Згідно п. 6 Розділу 13 Статуту ТОВ "Всходні інвест" (т.6, а.с.213-227) у випадку скликання багато осібного Правління для складання заяв і підписання документів уповноважені: Голова Правління самостійно, два Члени Правління спільно чи один Член Правління разом з прокуристом.

Таким чином, ОСОБА_1 мала повноваження, зокрема, на видачу довіреностей від імені товариства на представництво його інтересів.

Крім цього, згідно ст. 201 Кодексу комерційних товариств Республіки Польща (т.7, а.с. 14-18) Правління веде справи компанії та представляє компанію.

Статтею 204 вказаного Кодексу передбачено, що право члена правління вести справи компанії та представляти її поширюється на всю судову та позасудову діяльність компанії.

Кожен член правління може керувати без попереднього рішення правління у справах, що не виходять за рамки звичайної діяльності компанії (ст. 208 Кодексу комерційних товариств Республіки Польща).

Отже, ОСОБА_1, як Член Правління, мала повноваження на видачу довіреностей, при цьому жодних обмежень Статут ТОВ "Всходні інвест", а також національне законодавство Республіки Польща щодо їх виконання не містять.

Окрім наведеного колегією суддів враховується, що в судовому засіданні апеляційного суду 27.07.2020 був присутній Голова Правління товариства з обмеженою відповідальністю "Всходні інвест" ОСОБА_3 , який визнав обставини пред`явлення даного позову та підтримав позовні вимоги.

При цьому, колегією суддів при оцінці зазначених доводів скаржника прийнято в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України до розгляду додаткові докази, надані позивачем у нотаріально засвідченому перекладі, а саме Витяги з Державного судового реєстру Республіки Польща, Статуту ТОВ "Всходні інвест" та Кодексу комерційних товариств Республіки Польща, оскільки відповідач сумнівів щодо наявності повноважень у ОСОБА_1 у суді першої інстанції не висловлював.

В свою чергу, враховуючи надання позивачем разом з позовною заявою Витягу з Державного судового реєстру Республіки Польща, який містить інформацію, зокрема, щодо ОСОБА_1 та наявності у неї відповідних повноважень, колегія суддів вважає, що підстави для висновку про підписання позову у даній справі неповноважною особою у місцевого господарського суду були відсутні.

Стосовно доводів апелянта про те, що документи, видані іноземними юридичними особами та які містяться в матеріалах справи не мають апостилю, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ст. 15 Договору між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах документи, які підготував або засвідчив відповідний орган однієї з Договірних Сторін, скріплені гербовою печаткою і підписом уповноваженої особи, мають силу документа на території іншої Договірної Сторони без потреби будь-якого іншого засвідчення. Це стосується також копій і перекладів документів, які засвідчені відповідним органом.

Документи, які на території однієї з Договірних Сторін визнаються офіційними, вважаються такими ж на території іншої Договірної Сторони.

З наведеного слідує, що Україна та Республіка Польща погодили, що документи кожної із Договірних Сторін, які засвідчені відповідним органом не потребують проставлення апостилю, а тому доводи апелянта про неналежність копій вказаних документів підлягають відхиленню за необґрунтованістю.

Також, апеляційним судом не приймаються доводи скаржника про порушення норм процесуального права з огляду на відсутність у ордері, доданому до позовної заяви, назви органу, у якому надається правова допомога.

Так, апелянт посилаючись на наведені обставини, залишає поза увагою положення ч.4 ст. 60 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої повноваження адвоката як представника можуть підтверджуватися не лише ордером, а й довіреністю.

Позивачем разом з позовом було подано до суду довіреність від 11.01.2019 на уповноваження адвоката Липовенко Г.В., а також свідоцтво про право заняття вказаною особою адвокатською діяльністю від 26.06.2008 №3710/10.

Враховуючи надання вказаних документів, які підтверджують повноваження вказаної особи на представництво інтересів позивача в суді, відсутність у ордері назви органу, у якому надається правова допомога, не може бути підставою для залишення позову без розгляду.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновку про те, що господарським судом було необґрунтовано задоволено вимогу про зобов`язання товариства з обмеженою відповідальністю "Піоглобал Капітал" здійснити певні дії, оскільки обраний позивачем спосіб захисту в наведеній частині є неефективним та не спроможним відновити його порушені права.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - скасуванню в частині задоволення вимоги про зобов`язання товариства з обмеженою відповідальністю "Піоглобал Капітал" здійснити дії, з прийняттям нового в цій частині - про відмову у задоволенні вказаної вимоги. В решті оскаржуване рішення залишається без змін.

При цьому, з урахуванням відмови у задоволенні вказаної вимоги судовий збір присуджений до стягнення з ТОВ "Піоглобал Капітал" підлягає перерахунку, а тому відповідно п. 6 резолютивної частині рішення слід викласти в іншій редакції.

Крім цього, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача та апелянта пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Піоглобал Капітал" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2019 у справі №910/1744/19 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2019 у справі №910/1744/19 скасувати в частині задоволення вимоги про зобов`язання товариства з обмеженою відповідальністю "Піоглобал Капітал" здійснити у встановленому порядку усі необхідні дії, пов`язані з анулюванням ліцензії на здійснення депозитарної діяльності, в тому числі передачу бази даних за рахунками в цінних паперах емітента - Приватного акціонерного товариства "Енергополь - Україна" Публічному акціонерному товариству "Національний депозитарій України".

3. Прийняти в цій частині нове рішення - про відмову у задоволенні вказаної вимоги.

4. В решті рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2019 у справі №910/1744/19 - залишити без змін.

5. Викласти п. 6 резолютивної частині рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2019 у справі №910/1744/19 в наступній редакції:

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Піоглобал Капітал" (01004, м. Київ, вул. Червоноармійська/Басейна, буд. 1-3/2, літ. А; ідентифікаційний код 33633840) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Всходні інвест" (60-623, Республіка Польща, м. Познань, вул. Мазовецька, буд. 42; адреса для листування: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 121, офіс № 108; ідентифікаційний код 300987617) 5 763 грн. витрат по сплаті судового збору.

6. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Всходні інвест" (60-623, Республіка Польща, м. Познань, вул. Мазовецька, буд. 42; адреса для листування: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 121, офіс № 108; ідентифікаційний код 300987617) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Піоглобал Капітал" (01004, м. Київ, вул. Червоноармійська/Басейна, буд. 1-3/2, літ. А; ідентифікаційний код 33633840) 2 881 грн. 50 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

7. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідні накази.

8. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено: 11.12.2020 року.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді О.І. Поляк

М.А. Дідиченко