Ухвала

від 10.11.2020 по справі 916/2965/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 листопада 2020 року

м. Київ

Справа № 916/2965/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Пількова К. М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Спеціалізованого Одеського санаторію "Салют"

на рішення Господарського суду Одеської області від 16.07.2020 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.09.2020 у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ільмєр"

до Одеської міської ради та Спеціалізованого Одеського санаторію "Салют"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Міністерства соціальної політики України

про встановлення земельного сервітуту,

ВСТАНОВИВ:

09.10.2020 Спеціалізований Одеський санаторій "Салют" (далі - Санаторій) звернувся з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Одеської області від 16.07.2020 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.09.2020 у цій справі.

Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено форму і зміст касаційної скарги.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

За положенням частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У касаційній скарзі Санаторій зазначає, що оскаржувані судові рішення є незаконними, необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, ухвалені за неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, тому підлягають скасуванню, на обґрунтування чого посилається на статті 1, 22, 27, 28 Закону України "Про курорти"; статті 48, 92, 98, 99,102 Земельного кодексу України; статті 182, 401 Цивільного кодексу України; статті 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"; статті 74, 99, 106, 236, 238 ГПК України.

Також скаржник зазначає, що суд першої інстанції відхилив його доводи про те, що встановлення постійного сервітуту може призвести до ускладнення використання земельної ділянки за її цільовим призначенням; суд прийняв в якості доказу лист Департаменту транспорту, зв?язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради № 01-41/1929 від 25.07.2019, в якому лише запропоновано розширити існуючий проїзд по провулку Курортний; суди прийняли до уваги неправомірний та неповний висновок експерта Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України щодо існуючого проїзду по провулку Курортний, а також не розглянули питання щодо відшкодування збитків Санаторію у зв?язку з перенесенням автостоянки

Звертає увагу на те, що при розширені проїзду, а саме руху транспорту по двох смугах одночасно та при проведенні будівельних робіт з прокладання на земельній ділянці санаторію інженерних мереж призведе до погіршення екологічного стану природної території курорта, погіршить умови перебування людей з обмеженими можливостями (інвалідністю) та інших громадян на оздоровленні в санаторії і значним чином вплине на якість надання санатоно-курортних послуг та на оздоровлення відпочиваючих.

Втім, скаржник не зазначає суті порушення або неправильного застосування судами конкретних норм матеріального права з обґрунтуванням передбаченої (передбачених) статтею 287 ГПК України підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга, отже касаційна скарга в цій частині не відповідає вимогам частини другої статті 287, абзацу 2 частини другої статті 290 ГПК України.

Враховуючи викладене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України.

Керуючись статтями 234, 235, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованого Одеського санаторію "Салют" на рішення Господарського суду Одеської області від 16.07.2020 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.09.2020 у справі №916/2965/19 залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення недоліків до 25.11.2020.

Суддя К. М. Пільков