Рішення

від 09.11.2020 по справі 540/2551/20

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/2551/20 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гомельчука С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Юг" до Київської митниці Держмитслужби про визнння протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів.

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа-Юг" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Київської митниці Держмитслужби (далі - відповідач), у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Державної митної служби №UА100110/2020/000039/1 від 20.07.2020 року про коригування митної вартості товарів;

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Державної митної служби №UА100110/2020/000040/1 від 21.07.2020 року про коригування митної вартості товарів;

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Державної митної служби №UА100110/2020/000041/1 від 22.07.2020 року про коригування митної вартості товарів;

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Державної митної служби №UА100110/2020/000042/1 від 22.07.2020 року про коригування митної вартості товарів.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ним здійснювалося імпортування свіжого винограду, сливи, груші, яблука, нектарину та абрикосу з Туреччини, у зв`язку з чим подано митну декларацію, в якій визначено вартість товару за першим методом (ціною контракту). На підтвердження заявленої митної вартості оцінюваного товару надав митному органу документи, які відповідають переліку, визначеному ч. 2 ст. 53 МК України, та чітко ідентифікують оцінюваний товар, містять достовірні дані про числові показники складових митної вартості. Однак, відповідачем протиправно скориговано заявлену товариством митну вартість за резервним методом та прийнято оскаржувані рішення. Позивач стверджує, що митний орган всіх поданих документів не врахував, у зв`язку з чим дійшов необґрунтованих висновків про наявність підстав для коригування митної вартості із застосування резервного методу.

Ухвалою суду від 09.09.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі, а розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в порядку письмового провадження).

05.10.2020 року відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в якому позовні вимоги не визнаються з таких підстав. Декларантом обрано основний метод визначення митої вартості товару - за ціною товару щодо товарів, які імпортуються. Відповідно до ч. 4 ст. 58 Митного кодексу України під митною вартістю товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту розуміється ціна, що була сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну. Перевіркою поданих документів було встановлено наявність розбіжностей, які не давали змогу встановити реальну митну вартість товару за ціною договору. Позивач не спростував наданими документами сумніви стосовно заявленої митної вартості товару. Враховуючи наведене, відповідач вважає, що рішення митного органу є правомірними та відповідають вимогам законодавства, а тому просить відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши надані документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд встановив наступне.

20.01.2020 року продавцем компанією "ILSA DIS TICARET. LTD STI" (Туреччина) та покупцем ТОВ "Альфа-Юг" укладено контракт №200120ILS, відповідно до якого продавець зобов`язується на умовах CРТ Київ, або на інших умовах, що підтверджується відповідними товарно - супровідними документами продати, а покупець оплатити та прийняти товар в асортименті, кількості і цінах згідно супровідних документів.

10.07.2020 року між сторонами укладено додаткову угоду №1-IND до зовнішньоекономічного контракту на постачання товару №200120ILS від 20.01.2020 року.

Згідно п. п. 2.1-2.3 Контракту, ціна за одиницю товару визначається Сторонами в рахунках-фактурах (інвойсах). Вартість кожної окремої партії товару визначається у рахунках-фактурах (інвойсах). Остаточна вартість Контракту складає 900000 доларів США.

Продавець відвантажує товар на умовах СРТ Київ, або на інших умовах, що підтверджується відповідними товарно-супровідними документами (п. 3.1 Контракту).

На кожну партію Товару Продавець повинен надати Покупцю в попередньо узгоджений Сторонами спосіб наступні документи: міжнародну товарно-транспортну накладну; комерційний (комерційні) інвойс (и); відповідні сертифікати (п. 3.2 Контракту).

Відповідно до п. 5.1 Контракту, якість товарів, що постачаються за даним Контрактом, повинна відповідати узгодженим Покупцем і Продавцем стандартам і технічним умовам та підтверджуватися сертифікатами походження виробника, фітосанітарним сертифікатом виробника.

Товар повинен бути упакованим в стандартну комерційну упаковку, що повинно забезпечувати, за умови належного поводження з вантажем, цілісність товарів при транспортуванні та при проведенні вантажно-розвантажувальних робіт (п. 6.1 контракту).

1. Обставини прийняття відповідачем спірного рішення за №UА100110/2020/000039/1 від 20.07.2020 року.

На виконання умов даного контракту "ILSA DIS TICARET. LTD STI" було поставлено товар - виноград столовий, в ящиках не розфасований для роздрібної торгівлі, вагою 20200 кг, вартістю 12120 доларів США.

20.07.2020 року декларантом для митного оформлення товару до Київської митниці Держмитслужби подано митну декларацію №UA100110/2020/604936, у якій визначено митну вартість товару за ціною договору (за основним методом) у сумі 12120 доларів США, що становить 331610,47 грн.

На підтвердження заявленої митної вартості товару митному органу було подано: рахунок-фактуру від 13.07.2020 року №ILS2020000000744; автотранспортну накладну від 13.07.2020 року №000461; фітосанітарний сертифікат від 13.07.2020 року №EC/TR A 4093890; сертифікат про походження товару форми А від 13.07.2020 року №D 0105931; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 від 18.07.2020 року №JX.82520947; доповнення до зовнішньоекономічного договору від 10.07.2020 року №1-IND; зовнішньоекономічний договір від 20.01.2020 року №200120ILS; договір про надання послуг митного брокера від 05.02.2020 року №14; заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом Б/Н від 16.07.2020 року (умовний документ); інформацію про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами №5689447; інші некласифіковані документи - сертифікат здоров`я від 13.07.2020 року; копія митної декларації країни відправлення від 13.07.2020 року №20330100ЕХ123852; митна декларація від 20.07.2020 року №UA100110/2020/604936.

Розглянувши подані позивачем документи для підтвердження заявленої в митній декларації митної вартості товару, митний орган направив позивачу повідомлення, у якому зазначив, що наявна в органах ДМС інформація щодо митної вартості імпортованих товарів призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості. Крім того існують розбіжності в даних, заявлених у гр. 44 та товаросупровідних документах. Тому запропоновано надати: виписку з бухгалтерської документації; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; прайс-листи виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини. Відповідно до ст. 254 МК України необхідно надати переклад українською мовою наданих документів.

На виконання означеного повідомлення позивачем додатково подано до митного органу прайс-лист та висновок торгово-промислової палати.

20.07.2020 року Київською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA100110/2020/00039/1, згідно якого митна вартість товару скоригована з 12120 дол. США на 22220 дол. США за резервним методом визначення митної вартості у розмірі 1,02 дол. США/кг.

2. Обставини прийняття відповідачем спірного рішення за №UА100110/2020/000040/1 від 21.07.2020 року.

На виконання умов даного контракту "ILSA DIS TICARET. LTD STI" було поставлено товар - фрукти продовольчі свіжі, не розфасовані для роздрібної торгівлі, а саме: слива свіжа вагою 13400 кг, вартістю 7370 доларів США; груша свіжа вагою 2600 кг, вартістю 1430 дол. США; яблуко свіже вагою 4000 кг, вартістю 1600 дол. США. Відтак позивачу постановлено товару на суму 10400 дол. США.

21.07.2020 року декларантом для митного оформлення товару до Київської митниці Держмитслужби подано митну декларацію №UA100110/2020/605016, у якій визначено митну вартість товару за ціною договору (за основним методом) у сумі 10400 доларів США, що становить 287 051,44 грн.

На підтвердження заявленої митної вартості товару митному органу було подано: рахунок-фактуру від 16.07.2020 року №ILS2020000000756; автотранспортну накладну б/н від 16.07.2020 року; фітосанітарний сертифікат від 16.07.2020 року №EC/TR A 3888012; сертифікат про походження товару форми А від 16.07.2020 року №D 0130818; доповнення до зовнішньоекономічного договору від 10.07.2020 року №1-IND; зовнішньоекономічний договір від 20.01.2020 року №200120ILS; договір про надання послуг митного брокера від 05.02.2020 року №14; заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом Б/Н від 20.07.2020 року (умовний документ); інформацію про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами №5707291; інші некласифіковані документи - сертифікат здоров`я від 16.07.2020 року; копія митної декларації країни відправлення від 16.07.2020 року №20353300EX003622; митна декларація від 21.07.2020 року №UA100110/2020/605016.

Розглянувши подані позивачем документи для підтвердження заявленої в митній декларації митної вартості товару, митний орган направив позивачу повідомлення, у якому зазначив, що наявна в органах ДМС інформація щодо митної вартості імпортованих товарів призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості. Крім того існують розбіжності в даних, заявлених у гр. 44 та товаросупровідних документах. Тому запропоновано надати: виписку з бухгалтерської документації; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; прайс-листи виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини. Відповідно до ст. 254 МК України необхідно надати переклад українською мовою наданих документів.

На виконання означеного повідомлення позивачем додатково подано до митного органу прайс-лист та висновок торгово-промислової палати.

21.07.2020 року Київською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA100110/2020/000040/1, згідно якого митна вартість товару скоригована з 10400 дол. США на 16736 дол. США за резервним методом визначення митної вартості у розмірі 0,85 (товар №1), 1,21 (товар №2), 0,55 (товар №3) дол. США/кг.

3. Обставини прийняття відповідачем спірного рішення за №UА100110/2020/000041/1 від 22.07.2020 року.

На виконання умов даного контракту "ILSA DIS TICARET. LTD STI" було поставлено товар - фрукти продовольчі свіжі, не розфасовані для роздрібної торгівлі - нектарин свіжий вагою 20000 кг, вартістю 11000 доларів США.

22.07.2020 року декларантом для митного оформлення товару до Київської митниці Держмитслужби подано митну декларацію №UA100110/2020/605051, у якій визначено митну вартість товару за ціною договору (за основним методом) у сумі 11000 доларів США, що становить 304311,70 грн.

На підтвердження заявленої митної вартості товару митному органу було подано: рахунок-фактуру від 11.07.2020 року №ILS2020000000742; автотранспортну накладну б/н від 18.07.2020 року; фітосанітарний сертифікат від 11.07.2020 року №EC/TR A 4093579; сертифікат про походження товару форми А від 11.07.2020 року №D 0105922; доповнення до зовнішньоекономічного договору від 10.07.2020 року №1-IND; зовнішньоекономічний договір від 20.01.2020 року №200120ILS; договір про надання послуг митного брокера від 05.02.2020 року №14; заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом Б/Н від 20.07.2020 року (умовний документ); інформацію про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами №5707460; інші некласифіковані документи - сертифікат здоров`я від 11.07.2020 року; копія митної декларації країни відправлення від 18.07.2020 року №20220400ЕХ010039; митна декларація від 22.07.2020 року №UA100110/2020/605051.

Розглянувши подані позивачем документи для підтвердження заявленої в митній декларації митної вартості товару, митний орган направив позивачу повідомлення, у якому зазначив, що наявна в органах ДМС інформація щодо митної вартості імпортованих товарів призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості. Крім того існують розбіжності в даних, заявлених у гр. 44 та товаросупровідних документах. Тому запропоновано надати: виписку з бухгалтерської документації; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; прайс-листи виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини. Відповідно до ст. 254 МК України необхідно надати переклад українською мовою наданих документів.

На виконання означеного повідомлення позивачем додатково подано до митного органу прайс-лист та висновок торгово-промислової палати.

22.07.2020 року Київською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA100110/2020/000041/1, згідно якого митна вартість товару скоригована з 11000 дол. США на 17000 дол. США за резервним методом визначення митної вартості у розмірі 0,85 дол. США/кг.

4. Обставини прийняття відповідачем спірного рішення за №UА100110/2020/000042/1 від 22.07.2020 року.

На виконання умов даного контракту "ILSA DIS TICARET. LTD STI" було поставлено товар - фрукти продовольчі свіжі, не розфасовані для роздрібної торгівлі, а саме: слива свіжа вагою 8800 кг, вартістю 4840 доларів США; нектарин свіжий вагою 4900 кг, вартістю 2695 дол. США; груша свіжа вагою 950 кг, вартістю 522 дол. США; абрикос свіжий вагою 4750 кг, вартістю 2612,50 дол. США. Відтак позивачу постановлено товару на суму 10669,5 дол. США.

22.07.2020 року декларантом для митного оформлення товару до Київської митниці Держмитслужби подано митну декларацію №UA100110/2020/605057, у якій визначено митну вартість товару за ціною договору (за основним методом) у сумі 10669,5 доларів США, що становить 295182,35 грн.

На підтвердження заявленої митної вартості товару митному органу було подано: рахунок-фактуру від 17.07.2020 року №ILS2020000000762; автотранспортну накладну б/н від 17.07.2020 року; фітосанітарний сертифікат від 17.07.2020 року №EC/TR A 3885276; сертифікат про походження товару форми А від 17.07.2020 року №D 0130819; доповнення до зовнішньоекономічного договору від 10.07.2020 року №1-IND; зовнішньоекономічний договір від 20.01.2020 року №200120ILS; договір про надання послуг митного брокера від 05.02.2020 року №14; заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом Б/Н від 20.07.2020 року (умовний документ); інформацію про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами №5707573; інші некласифіковані документи - сертифікат здоров`я від 17.07.2020 року; копія митної декларації країни відправлення від 18.07.2020 року №20353300EX003689; митна декларація від 22.07.2020 року №UA100110/2020/605057.

Розглянувши подані позивачем документи для підтвердження заявленої в митній декларації митної вартості товару, митний орган направив позивачу повідомлення, у якому зазначив, що наявна в органах ДМС інформація щодо митної вартості імпортованих товарів призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості. Крім того існують розбіжності в даних, заявлених у гр. 44 та товаросупровідних документах. Тому запропоновано надати: виписку з бухгалтерської документації; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; прайс-листи виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини. Відповідно до ст. 254 МК України необхідно надати переклад українською мовою наданих документів.

На виконання означеного повідомлення позивачем додатково подано до митного органу прайс-лист та висновок торгово-промислової палати.

22.07.2020 року Київською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA100110/2020/000042/1, згідно якого митна вартість товару скоригована з 10669,5 дол. США на 16832 дол. США за резервним методом визначення митної вартості у розмірі 0,85 (товар №1), 0,85 (товар №2), 1,21 (товар №3), 0,85 (товар №4) дол. США/кг.

Обґрунтовуючи підстави не прийняття заявленої позивачем митної вартості товарів, митний орган у гр. 33 спірного рішення зазначив наступне:

- відсутні дані про виробника товару;

- декларантом не надано перекладів на українську мову наданих документів;

- контрактом не передбачено, що вартість пакування та упаковки включено до вартості товару;

- всупереч п. 7.3.3 Контракту умови оплати товару не зазначені в рахунку-проформі.

Не погоджуючись із рішеннями відповідача про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

В силу приписів ч. 3 ст. 318 МК України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Згідно ч. 1 ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії (ч. 1 ст. 257 МК України).

Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ст. 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню ст. VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (ГААТ).

Згідно ч. 2 ст. VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Частинами 4, 5 статті 58 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно ч. 1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Частинами 1-4 статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В силу ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу ч. ч. 1, 2 ст. 53 МК України слідує, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. Дана норма кореспондується з положеннями ч.3 ст.318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим п. 3.16 та п. 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналася згідно із Законом України від 15.02.2011 року №3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, ч. ч. 1-3 ст. 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Згідно п. 1 ч. 4 ст. 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 3 статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналіз положень ч. 3 ст. 53, п. 1 ч. 4 ст. 54, ст. 58 МК України дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 МК України.

Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митного органу при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

Судом встановлено, що декларантом для підтвердження обґрунтованості заявленої у декларації митної вартості товару були подані документи, передбачені ч. 2 ст. 53 МК України.

Аналізуючи норми ст. 53 МК України, суд приходить до висновку, що право митного органу на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення згідно ч. 2 ст. 53 МК України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.

Тому, не подання або подання декларантом додатково запитаних документів не в повному обсязі, не створює для нього негативних наслідків, оскільки, у даному випадку, були подані документи, які давали змогу митному органу достовірно та обґрунтовано визначити митну вартість товарів.

Судом встановлено, що рішенням про коригування митної вартості товарів №UА100110/2020/000039/1 від 20.07.2020 року відповідачем було визначено митну вартість товару (коригування) у розмірі 22220 доларів США; рішенням №UА100110/2020/000040/1 від 21.07.2020 року - в розмірі на 16736 дол. США; рішенням №UА100110/2020/000041/1 від 22.07.2020 року - в розмірі на 17000 дол. США; рішенням №UА100110/2020/000042/1 від 22.07.2020 року - в розмірі на 16832 дол. США.

Підставою для відмови стало твердження відповідача про наявність розбіжностей щодо вартості товару, відсутності всіх необхідних відомостей (витрат на доставку), що не дає митному органу перевірити декларування всіх складових митної вартості у повному обсязі.

Однак суд не погоджується з такими доводами відповідача з наступних підстав.

Відповідно до п. 6.1 контракту від 20.01.2020 року №200120ILS товар повинен бути упакованим в стандартну комерційну упаковку, що повинно забезпечувати, за умови належного поводження з вантажем, цілісність товарів при транспортуванні та при проведенні вантажно-розвантажувальних робіт.

Пунктом 3.1 контракту передбачено, що Продавець відвантажує товар на умовах СРТ Київ, або інших умовах, що підтверджується відповідними товарно-супровідними документами.

Згідно інвойсів від 13.07.2020 року №ILS2020000000744 (МД від 20.07.2020р. №UA100110/2020/604936), від 16.07.2020 року №ILS2020000000756 (МД від 21.07.2020р. №UA100110/2020/605016), від 11.07.2020 року №ILS2020000000742 (МД від 22.07.2020р. №UA100110/2020/605051), від 17.07.2020 року №ILS2020000000762 (МД від 22.07.2020р. №UA100110/2020/605057) поставку товару здійснено на умовах СРТ Київ.

Термін "фрахт/перевезення оплачено до ..." означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб.

Продавець зобов`язаний надати товар із комерційним рахунком-фактурою або еквівалентним йому електронним повідомленням, у відповідності з умовами договору купівлі-продажу, а також будь-які інші докази відповідності, які можуть вимагатися за договором (ст.А.1 для СРТ Інкотермс Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати).

Відповідно до ст.А.9 для СРТ Інкотермс Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати продавець зобов`язаний нести витрати, пов`язані з діями щодо перевірки товару (такими як перевірка якості, розмірів, ваги, кількості), необхідними для здійснення поставки товару у відповідності зі статтею А.4.

Продавець зобов`язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару, яке він організує (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відправляти товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки). Упаковка повинна містити належне маркування.

З викладеного слідує, що за умовами поставки СРТ пакування товару здійснюється за рахунок продавця, а тому пакування включено в ціну поставленого товару. У зв`язку з цим, твердження відповідача з приводу відсутності інформації щодо вартості пакування та упаковки є неправомірним.

Стосовно ненадання позивачем перекладу на українську мову поданих документів, суд зазначає наступне.

Статтею 254 МК України визначено, що документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Отже, вказаною статтею чітко передбачено, що митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.

Такої вимоги митним органам не здійснено та вказана обставина жодним чином не стосується митної вартості товарів та не могла слугувати підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

Крім того, можливе ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Дана правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 19.12.2019 року у справі №810/5295/15, від 06.02.2020 року у справі №540/2219/18.

Посилання відповідача на відсутність даних про виробника товару, як на підставу для коригування митної вартості товару, суд вважає необґрунтованими та до уваги не приймає, так як вказане митним органом порушення не впливає на ціноутворення, а також не спростовує реальної вартості товару.

Окрім того, суд вважає недоречним посилання відповідача на те, що умови оплати товару не зазначені в рахунку-проформі, як на підставу для коригування митної вартості товару, оскільки фактична оплата за товар, спосіб здійснення такої оплати та часові рамки оплати ніяким чином не впливають на ціну товару, що передбачена контрактом.

Варто зазначити, що п. 3.2 Контракту визначено, що на кожну партію Товару Продавець повинен надати Покупцю в попередньо узгоджений Сторонами спосіб наступні документи: міжнародну товарно-транспортну накладну, комерційний інвойс, відповідні сертифікати.

Позивачем надано митному органу всі вищевказані документи (інвойси від 13.07.2020р. №ILS2020000000744, від 16.07.2020р. №ILS2020000000756, від 11.07.2020р. №ILS2020000000742, від 17.07.2020р. №ILS2020000000762; автотранспортні накладні від 13.07.2020р. №000461, б/н від 16.07.2020р., б/н від 18.07.2020р., б/н від 17.07.2020р.; фітосанітарні сертифікати від 13.07.2020р. №EC/TR A 4093890, від 16.07.2020р. №EC/TR A 3888012, від 11.07.2020р. №EC/TR A 4093579, від 17.07.2020р. №EC/TR A 3885276; сертифікати про походження товару форми А від 13.07.2020р. №D 0105931, від 16.07.2020р. №D 0130818, від 11.07.2020р. №D 0105922, від 17.07.2020р. №D 0130819; на додаткову вимогу - і експертні висновки Торгово-промислової палати від 17.07.2020р. №ц-744, 21.07.2020р. №ц-756, від 22.07.2020р. №ц-762, від 22.07.2020р. №ц-763), а тому ненадання на вимогу митниці документів, які не передбачені контрактом (митної декларації країни походження) не свідчить про надання документів не в повному обсязі.

Суд зауважує, що позивачем визначено митну вартість товарів, вказаною в означених інвойсах, а саме: винограду - 0,60 дол. США/кг (за МД від 20.07.2020р. №UA100110/2020/604936); сливи - 0,55 дол. США/кг, груші - 0,55 дол. США/кг, яблук - 0,40 дол. США/кг (за МД від 21.07.2020р. №UA100110/2020/605016); нектарину - 0,55 дол. США/кг (МД від 22.07.2020р. №UA100110/2020/605051); сливи, нектарину, груші, абрикосу - 0,55 дол. США/кг (за МД від 22.07.2020р. №UA100110/2020/605057), що узгоджується з вимогами п. 2.1 контракту та підтверджується наданими відповідачу прайс - листами продавця.

Крім того, згідно експертних висновків Київської обласної (регіональної) Торгово-промислової палати від 17.07.2020р. №ц-744, 21.07.2020р. №ц-756, від 22.07.2020р. №ц-762, від 22.07.2020р. №ц-763, в результаті аналізу наданих документів та з урахуванням цінової пропозиції експортера свіжого винограду, сливи, груші, яблука, нектарину та абрикосу, що ввозиться в Україну згідно контракту від 20.01.2020р. №200120ILS, експертом встановлено, що вартість товарів з урахуванням величини партії, форми оплати, витрат на транспортування та умов поставки (СРТ - Київ) відповідає кон`юнктурі ринку і на дату експертизи становила: винограду - 0,60 дол. США/кг; груші, сливи - 0,55 дол. США/кг; яблука - 0,40 дол. США/кг; нектарину - 0,55 дол. США/кг; абрикосу - 0,55 дол. США/кг.

Тобто, експертним висновком підтверджено вартість задекларованих позивачем свіжого винограду, сливи, груші, яблука, нектарину та абрикосу за заявленою позивачем ціною.

Отже, суд відхиляє вищевказані доводи відповідача про наявність сумніву у заявленій позивачем митній вартості імпортованого товару з підстав, наведених у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, оскільки надані позивачем до митного органу вище перелічені документи, підтверджують ціну імпортованого товару та жодних розбіжностей не містять.

Відповідач також зазначає, що підставою для коригування митної вартості товару слугувала інформація з цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби щодо митного оформлення ідентичних товарів з вищим рівнем митної вартості.

В той же час відповідачем не надано до суду жодних доказів наявності такої інформації. Суд зазначає, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Відповідач не довів, що позивач сплатив за товар іншу суму ніж та, яка заявлена у якості митної вартості товару.

Враховуючи викладене, позивачем для митного оформлення були надані всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, які містили необхідні числові показники митної вартості.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно п. 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 року, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Між тим гр. 33 оскаржуваних рішень не містять інформації - який саме товар було використано в якості джерела інформації, які числові значення митної вартості таких товарів, відсутні обґрунтування числового значення митної вартості товарів, відсутнє її коригування, не зазначені факти, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо обсягів, умови поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості тощо.

Отже, позивачем для оформлення товарів за методом №1 надано всі передбачені законодавством документи для підтвердження ціни товарів, що імпортуються, а митним органом безпідставно застосовано резервний метод визначення митної вартості товару.

З урахуванням викладеного, спірні рішення про коригування митної вартості товарів від не відповідають ознакам правомірності та обґрунтованості, а тому підлягають скасуванню.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 74 КАС України).

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 90 КАС України).

Відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в недостовірності наданої інформації.

Позивач належними доказами підтвердив правомірність своїх вимог.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про протиправність рішень про коригування митної вартості товарів від 20.07.2020 року №UА100110/2020/000039/1, від 21.07.2020 року №UА100110/2020/000040/1, від 22.07.2020 року №UА100110/2020/000041/1, №UА100110/2020/000042/1, а тому позовні вимоги ТОВ "Альфа-Юг" підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа лише у разі задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень.

Таким чином, сплачений ТОВ "Альфа-Юг" судовий збір у сумі 7954,78 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

При вирішенні питання про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 15750 грн., суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 4 статті 134 КАС України визначено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 5 ст. 134 КАС України).

Згідно ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З викладеного вбачається, що розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації сторін, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інші витрати, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 21.03.2018 р. у справі № 815/4300/17, від 11.04.2018 р. у справі № 814/698/16.

Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "East/West Alliance Limited" проти України", оцінюючи вимоги заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходить з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Відповідно до договору про надання правничої допомоги від 15.08.2020 року №155, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ "Альфа-Юг", його предметом є надання клієнту правової допомоги у Херсонському окружному адміністративному суді по справі за позовом ТОВ "Альфа-Юг" до Київської митниці Державної митної служби про скасування рішень про коригування митної вартості від 20.07.2020 року №UА100110/2020/000039/1, від 21.07.2020 року №UА100110/2020/000040/1, від 22.07.2020 року №UА100110/2020/000041/1, №UА100110/2020/000042/1.

Згідно п. 4.2 договору загальний розмір гонорару адвоката складається відповідно до "розрахунку правової допомоги", що міститься в додатку до даного договору та є невід`ємною його частиною і складає 15000 грн.

На підтвердження отримання гонорару, позивачем надано до суду розрахунок розміру гонорару адвоката Лігінович Н.С. від 15.08.2020 року на суму 15750 грн., платіжне доручення від 17.08.2020 року №121 на суму 15750 грн.

Згідно розрахунку розмір гонорару у сумі 15750 грн. складає: 1. ознайомлення з документами, наданими замовником, - 750 грн.; 2. підготовка позовної заяви та формування матеріалів справи, подання позову до суду - 12000 грн.; 3. участь у судових засіданнях в Херсонському окружному адміністративному суді (від 1 до 3 судоднів) - 3000 грн.

Суд частково погоджується зі складовими гонорару та вважає, що послуга за №№ 1 по суті стосується підготовки позовної заяви, а тому охоплюється послугою №2 та не може рахуватися окремо. Відтак, суд не враховує окремо послугу №№ 1 на суму 750 грн. у загальну вартість наданих позивачу послуг.

Також не підлягають стягненню 3000 грн. за участь у судових засіданнях, оскільки у справі судові засідання не проводилися.

За встановлених обставин та враховуючи те, що предмет спору у цій справі не є складним, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними, суд вважає, що обґрунтованим та пропорційним до предмета спору розміром витрат на правничу допомогу є сума 3500 грн.

Таким чином, до відшкодування позивачу підлягає 3500 грн. понесених витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Юг" (код ЄДРПОУ 43297311, 75600, Херсонська область, м. Гола Пристань, вул.1-го Травня, 47) до Київської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43337359, 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 8-а) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці Державної митної служби №UА100110/2020/000039/1 від 20.07.2020 року, №UА100110/2020/000040/1 від 21.07.2020 року, №UА100110/2020/000041/1 від 22.07.2020 року, №UА100110/2020/000042/1 від 22.07.2020 року про коригування митної вартості товарів.

Стягнути з Київської митниці Держмитслужби за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Юг" судовий збір у сумі 7954 (сім тисяч дев`ятсот п`ятдесят чотири) грн. 78 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 3500 (три тисячі п`ятсот) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя С.В. Гомельчук

кат. 108020200