Постанова

від 06.04.2021 по справі 540/2551/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2021 р.м.ОдесаСправа № 540/2551/20

Категорія:1108020200 Головуючий в 1 інстанції: Гомельчук С. В.

Місце ухвалення: м. Одеса

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Лук`янчук О.В.

суддів - Бітова А. І.

- Ступакової І. Г.

при секретарі - Поварчук В. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Київської митниці Держмитслужби на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2020 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Юг" до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ "Альфа-Юг" звернулося до суду з позовом до Київської митниці Держмитслужби, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Державної митної служби №UА100110/2020/000039/1 від 20.07.2020 року про коригування митної вартості товарів;

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Державної митної служби №UА100110/2020/000040/1 від 21.07.2020 року про коригування митної вартості товарів;

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Державної митної служби №UА100110/2020/000041/1 від 22.07.2020 року про коригування митної вартості товарів;

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Державної митної служби №UА100110/2020/000042/1 від 22.07.2020 року про коригування митної вартості товарів.

В обґрунтування позовних вимог зазначається, що ним здійснювалося імпортування свіжого винограду, сливи, груші, яблука, нектарину та абрикосу з Туреччини, у зв`язку з чим подано митну декларацію, в якій визначено вартість товару за першим методом (ціною контракту). На підтвердження заявленої митної вартості оцінюваного товару надав митному органу документи, які відповідають переліку, визначеному ч. 2 ст. 53 МК України, та чітко ідентифікують оцінюваний товар, містять достовірні дані про числові показники складових митної вартості. Однак, відповідачем протиправно скориговано заявлену товариством митну вартість за резервним методом та прийнято оскаржувані рішення. Позивач стверджує, що митний орган всіх поданих документів не врахував, у зв`язку з чим дійшов необґрунтованих висновків про наявність підстав для коригування митної вартості із застосування резервного методу.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2020 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Юг" до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, задоволено повністю.

Визнано протиправними та скасовано рішення Київської митниці Державної митної служби №UА100110/2020/000039/1 від 20.07.2020 року, №UА100110/2020/000040/1 від 21.07.2020 року, №UА100110/2020/000041/1 від 22.07.2020 року, №UА100110/2020/000042/1 від 22.07.2020 року про коригування митної вартості товарів.

Стягнуто з Київської митниці Держмитслужби за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Юг" судовий збір у сумі 7954 грн. 78 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 3500 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, Київська митниця Держмитслужби подала апеляційну скаргу, в якій зазначає про неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи, невірне застосування норм матеріального та процесуального права, а тому просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач зазначає, що декларантом на вимогу митного органу не було надано всіх необхідних документів для визначення ціни товару, зокрема товариством не надано дані про виробника товару (винограду столового), контрактом не передбачено, що вартість пакування та упаковки включено до вартості товару, з документів не можливо встановити порядок та умови оплати за товар (не визначені в рахунках-проформі). З урахуванням викладеного митна вартість товару не могла бути визначена за основним методом, а тому скорегована та визначена за резервним методом відповідно до ст. 64 Митного Кодексу.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлені належним чином, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста їх участь в судовому засіданні не обов`язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 20.01.2020 року продавцем компанією "ILSA DIS TICARET. LTD STI" (Туреччина) та покупцем ТОВ "Альфа-Юг" укладено контракт №200120ILS, відповідно до якого продавець зобов`язується на умовах CРТ Київ, або на інших умовах, що підтверджується відповідними товарно - супровідними документами продати, а покупець оплатити та прийняти товар в асортименті, кількості і цінах згідно супровідних документів.

10.07.2020 року між сторонами укладено додаткову угоду №1-IND до зовнішньоекономічного контракту на постачання товару №200120ILS від 20.01.2020 року.

Згідно п. п. 2.1-2.3 Контракту, ціна за одиницю товару визначається Сторонами в рахунках-фактурах (інвойсах). Вартість кожної окремої партії товару визначається у рахунках-фактурах (інвойсах). Остаточна вартість Контракту складає 900000 доларів США.

Продавець відвантажує товар на умовах СРТ Київ, або на інших умовах, що підтверджується відповідними товарно-супровідними документами (п. 3.1 Контракту).

На кожну партію Товару Продавець повинен надати Покупцю в попередньо узгоджений Сторонами спосіб наступні документи: міжнародну товарно-транспортну накладну; комерційний (комерційні) інвойс (и); відповідні сертифікати (п. 3.2 Контракту).

Відповідно до п. 5.1 Контракту, якість товарів, що постачаються за даним Контрактом, повинна відповідати узгодженим Покупцем і Продавцем стандартам і технічним умовам та підтверджуватися сертифікатами походження виробника, фітосанітарним сертифікатом виробника.

Товар повинен бути упакованим в стандартну комерційну упаковку, що повинно забезпечувати, за умови належного поводження з вантажем, цілісність товарів при транспортуванні та при проведенні вантажно-розвантажувальних робіт (п. 6.1 контракту).

1. Обставини прийняття відповідачем спірного рішення за №UА100110/2020/000039/1 від 20.07.2020 року.

На виконання умов даного контракту "ILSA DIS TICARET. LTD STI" було поставлено товар - виноград столовий, в ящиках не розфасований для роздрібної торгівлі, вагою 20200 кг, вартістю 12120 доларів США.

20.07.2020 року декларантом для митного оформлення товару до Київської митниці Держмитслужби подано митну декларацію №UA100110/2020/604936, у якій визначено митну вартість товару за ціною договору (за основним методом) у сумі 12120 доларів США, що становить 331610,47 грн.

На підтвердження заявленої митної вартості товару митному органу було подано: рахунок-фактуру від 13.07.2020 року №ILS2020000000744; автотранспортну накладну від 13.07.2020 року №000461; фітосанітарний сертифікат від 13.07.2020 року №EC/TR A 4093890; сертифікат про походження товару форми А від 13.07.2020 року №D 0105931; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 від 18.07.2020 року №JX.82520947; доповнення до зовнішньоекономічного договору від 10.07.2020 року №1-IND; зовнішньоекономічний договір від 20.01.2020 року №200120ILS; договір про надання послуг митного брокера від 05.02.2020 року №14; заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом Б/Н від 16.07.2020 року (умовний документ); інформацію про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами №5689447; інші некласифіковані документи - сертифікат здоров`я від 13.07.2020 року; копія митної декларації країни відправлення від 13.07.2020 року №20330100ЕХ123852; митна декларація від 20.07.2020 року №UA100110/2020/604936.

Розглянувши подані позивачем документи для підтвердження заявленої в митній декларації митної вартості товару, митний орган направив позивачу повідомлення, у якому зазначив, що наявна в органах ДМС інформація щодо митної вартості імпортованих товарів призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості. Крім того існують розбіжності в даних, заявлених у гр. 44 та товаросупровідних документах. Тому запропоновано надати: виписку з бухгалтерської документації; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; прайс-листи виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини. Відповідно до ст. 254 МК України необхідно надати переклад українською мовою наданих документів.

На виконання означеного повідомлення позивачем додатково подано до митного органу прайс-лист та висновок торгово-промислової палати.

20.07.2020 року Київською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA100110/2020/00039/1, згідно якого митна вартість товару скоригована з 12120 дол. США на 22220 дол. США за резервним методом визначення митної вартості у розмірі 1,02 дол. США/кг.

2. Обставини прийняття відповідачем спірного рішення за №UА100110/2020/000040/1 від 21.07.2020 року.

На виконання умов даного контракту "ILSA DIS TICARET. LTD STI" було поставлено товар - фрукти продовольчі свіжі, не розфасовані для роздрібної торгівлі, а саме: слива свіжа вагою 13400 кг, вартістю 7370 доларів США; груша свіжа вагою 2600 кг, вартістю 1430 дол. США; яблуко свіже вагою 4000 кг, вартістю 1600 дол. США. Відтак позивачу постановлено товару на суму 10400 дол. США.

21.07.2020 року декларантом для митного оформлення товару до Київської митниці Держмитслужби подано митну декларацію №UA100110/2020/605016, у якій визначено митну вартість товару за ціною договору (за основним методом) у сумі 10400 доларів США, що становить 287 051,44 грн.

На підтвердження заявленої митної вартості товару митному органу було подано: рахунок-фактуру від 16.07.2020 року №ILS2020000000756; автотранспортну накладну б/н від 16.07.2020 року; фітосанітарний сертифікат від 16.07.2020 року №EC/TR A 3888012; сертифікат про походження товару форми А від 16.07.2020 року №D 0130818; доповнення до зовнішньоекономічного договору від 10.07.2020 року №1-IND; зовнішньоекономічний договір від 20.01.2020 року №200120ILS; договір про надання послуг митного брокера від 05.02.2020 року №14; заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом Б/Н від 20.07.2020 року (умовний документ); інформацію про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами №5707291; інші некласифіковані документи - сертифікат здоров`я від 16.07.2020 року; копія митної декларації країни відправлення від 16.07.2020 року №20353300EX003622; митна декларація від 21.07.2020 року №UA100110/2020/605016.

Розглянувши подані позивачем документи для підтвердження заявленої в митній декларації митної вартості товару, митний орган направив позивачу повідомлення, у якому зазначив, що наявна в органах ДМС інформація щодо митної вартості імпортованих товарів призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості. Крім того існують розбіжності в даних, заявлених у гр. 44 та товаросупровідних документах. Тому запропоновано надати: виписку з бухгалтерської документації; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; прайс-листи виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини. Відповідно до ст. 254 МК України необхідно надати переклад українською мовою наданих документів.

На виконання означеного повідомлення позивачем додатково подано до митного органу прайс-лист та висновок торгово-промислової палати.

21.07.2020 року Київською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA100110/2020/000040/1, згідно якого митна вартість товару скоригована з 10400 дол. США на 16736 дол. США за резервним методом визначення митної вартості у розмірі 0,85 (товар №1), 1,21 (товар №2), 0,55 (товар №3) дол. США/кг.

3. Обставини прийняття відповідачем спірного рішення за №UА100110/2020/000041/1 від 22.07.2020 року.

На виконання умов даного контракту "ILSA DIS TICARET. LTD STI" було поставлено товар - фрукти продовольчі свіжі, не розфасовані для роздрібної торгівлі - нектарин свіжий вагою 20000 кг, вартістю 11000 доларів США.

22.07.2020 року декларантом для митного оформлення товару до Київської митниці Держмитслужби подано митну декларацію №UA100110/2020/605051, у якій визначено митну вартість товару за ціною договору (за основним методом) у сумі 11000 доларів США, що становить 304311,70 грн.

На підтвердження заявленої митної вартості товару митному органу було подано: рахунок-фактуру від 11.07.2020 року №ILS2020000000742; автотранспортну накладну б/н від 18.07.2020 року; фітосанітарний сертифікат від 11.07.2020 року №EC/TR A 4093579; сертифікат про походження товару форми А від 11.07.2020 року №D 0105922; доповнення до зовнішньоекономічного договору від 10.07.2020 року №1-IND; зовнішньоекономічний договір від 20.01.2020 року №200120ILS; договір про надання послуг митного брокера від 05.02.2020 року №14; заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом Б/Н від 20.07.2020 року (умовний документ); інформацію про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами №5707460; інші некласифіковані документи - сертифікат здоров`я від 11.07.2020 року; копія митної декларації країни відправлення від 18.07.2020 року №20220400ЕХ010039; митна декларація від 22.07.2020 року №UA100110/2020/605051.

Розглянувши подані позивачем документи для підтвердження заявленої в митній декларації митної вартості товару, митний орган направив позивачу повідомлення, у якому зазначив, що наявна в органах ДМС інформація щодо митної вартості імпортованих товарів призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості. Крім того існують розбіжності в даних, заявлених у гр. 44 та товаросупровідних документах. Тому запропоновано надати: виписку з бухгалтерської документації; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; прайс-листи виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини. Відповідно до ст. 254 МК України необхідно надати переклад українською мовою наданих документів.

На виконання означеного повідомлення позивачем додатково подано до митного органу прайс-лист та висновок торгово-промислової палати.

22.07.2020 року Київською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA100110/2020/000041/1, згідно якого митна вартість товару скоригована з 11000 дол. США на 17000 дол. США за резервним методом визначення митної вартості у розмірі 0,85 дол. США/кг.

4. Обставини прийняття відповідачем спірного рішення за №UА100110/2020/000042/1 від 22.07.2020 року.

На виконання умов даного контракту "ILSA DIS TICARET. LTD STI" було поставлено товар - фрукти продовольчі свіжі, не розфасовані для роздрібної торгівлі, а саме: слива свіжа вагою 8800 кг, вартістю 4840 доларів США; нектарин свіжий вагою 4900 кг, вартістю 2695 дол. США; груша свіжа вагою 950 кг, вартістю 522 дол. США; абрикос свіжий вагою 4750 кг, вартістю 2612,50 дол. США. Відтак позивачу постановлено товару на суму 10669,5 дол. США.

22.07.2020 року декларантом для митного оформлення товару до Київської митниці Держмитслужби подано митну декларацію №UA100110/2020/605057, у якій визначено митну вартість товару за ціною договору (за основним методом) у сумі 10669,5 доларів США, що становить 295182,35 грн.

На підтвердження заявленої митної вартості товару митному органу було подано: рахунок-фактуру від 17.07.2020 року №ILS2020000000762; автотранспортну накладну б/н від 17.07.2020 року; фітосанітарний сертифікат від 17.07.2020 року №EC/TR A 3885276; сертифікат про походження товару форми А від 17.07.2020 року №D 0130819; доповнення до зовнішньоекономічного договору від 10.07.2020 року №1-IND; зовнішньоекономічний договір від 20.01.2020 року №200120ILS; договір про надання послуг митного брокера від 05.02.2020 року №14; заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом Б/Н від 20.07.2020 року (умовний документ); інформацію про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами №5707573; інші некласифіковані документи - сертифікат здоров`я від 17.07.2020 року; копія митної декларації країни відправлення від 18.07.2020 року №20353300EX003689; митна декларація від 22.07.2020 року №UA100110/2020/605057.

Розглянувши подані позивачем документи для підтвердження заявленої в митній декларації митної вартості товару, митний орган направив позивачу повідомлення, у якому зазначив, що наявна в органах ДМС інформація щодо митної вартості імпортованих товарів призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості. Крім того існують розбіжності в даних, заявлених у гр. 44 та товаросупровідних документах. Тому запропоновано надати: виписку з бухгалтерської документації; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; прайс-листи виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини. Відповідно до ст. 254 МК України необхідно надати переклад українською мовою наданих документів.

На виконання означеного повідомлення позивачем додатково подано до митного органу прайс-лист та висновок торгово-промислової палати.

22.07.2020 року Київською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA100110/2020/000042/1, згідно якого митна вартість товару скоригована з 10669,5 дол. США на 16832 дол. США за резервним методом визначення митної вартості у розмірі 0,85 (товар №1), 0,85 (товар №2), 1,21 (товар №3), 0,85 (товар №4) дол. США/кг.

Обґрунтовуючи підстави не прийняття заявленої позивачем митної вартості товарів, митний орган у гр. 33 спірного рішення зазначив наступне:

- відсутні дані про виробника товару;

- декларантом не надано перекладів на українську мову наданих документів;

- контрактом не передбачено, що вартість пакування та упаковки включено до вартості товару;

- всупереч п. 7.3.3 Контракту умови оплати товару не зазначені в рахунку-проформі.

Не погоджуючись із рішеннями відповідача про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи рішення про коригування митної вартості товарів, суд першої інстанції виходи в того, що позивачем для митного оформлення були надані всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, які містили необхідні числові показники митної вартості, а митним органом безпідставно застосовано резервний метод визначення митної вартості товару, а тому прийшов до висновку, що спірні рішення про коригування митної вартості товарів не відповідають ознакам правомірності та обґрунтованості, а тому підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної митної політики, становлять митну справу, як це передбачено у статі 7 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI ( надалі - МК України).

На підставі частини 2 статті 1 МК України Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

За правилами статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України (чинного та в редакції на момент виникнення спріних правовідносин, далі МК України) заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено ч. 2 ст. 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

За правилами ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначається ч. 2 ст. 53 МК України.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений положеннями даної статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч. 6 ст. 53 МК України).

Як встановлено ч. 1 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч. 4 ст. 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Частиною 6 статті 54 МК України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

З наведеного вбачається, що митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Проте, такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

При цьому, в розумінні наведених статей МК України, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, зазначені у ч. 2 ст. 53 МК України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, не наведення митницею в рішеннях про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішеннь щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Колегія суддів зазначає, що наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України.

Проте, в оскаржуваних рішеннях відповідача не вказано, які саме підстави дають обґрунтовану можливість вважати, що позивачем заявлено неповні чи/або недостовірні відомості саме щодо митної вартості заявленого позивачем до декларування товару, зокрема, не вказано, які саме складові митної вартості є непідтвердженими.

З оскаржуваних рішень відповідача про коригування заявленої митної вартості товару не вбачається, в чому саме полягала неможливість визначення митної вартості на підставі поданих позивачем документів.

Так, витребовуючи у позивача додаткові документи та роблячи висновок про неможливість розмитнення товару позивача за ціною договору, відповідач в оскаржуваних рішеннях вказав, що під час здійснення контролю митної вартості встановлено, що надані декларантом документи не містять всіх відомостей щодо складових митної вартості.

Однак, відповідач у рішенні про коригування митної вартості жодним чином не обґрунтовував вказаний висновок.

В рішеннях відповідача відсутні посилання, які саме складові заявленої позивачем митної вартості є непідтвердженими, на думку відповідача.

Також, в оскаржуваномих рішеннях зазначено, що наявна в органах ДМС інформація щодо митної вартості імпортованих товарів призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості.

Проте, відповідач так само жодним чином не обґрунтовував вказаний висновок, не визначив конкретних підстав, з урахуванням поданих позивачем документів, для витребування додаткових документів та подальшого коригування заявленої митної вартості.

Крім того, колегія суддів наголошує, що сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого позивачем та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів. Та обставина, що подібний товар розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору. Отже, митний орган зобов`язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості у т.ч. за резервним методом визначення митної вартості.

Проте, зазначаючи, що наявна в органах ДМС інформація щодо митної вартості імпортованих товарів призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості, відповідач у рішеннях про коригування митної вартості не визначив про яку саме інформацію йдеться, які саме сумніви виникли у митного органу.

За змістом оскаржуваних рішеннь вбачається, що до витребування у позивача додаткових документів відповідач взагалі не досліджував надані позивачем документи, характеристики пред`явленого до декларування товару.

У рішеннях про коригування митної вартості в якості підстав для витребування у позивача додаткових документів визначені загальні підстави для такого витребування, які не засновані на дослідженні поданих позивачем документів.

Окрім цього, колегія суддів зазначає, що на вимогу митного органу позивачем були подані додаткові документи та визначено про те, що для підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом були надані усі необхідні документи, які були у нього в наявності.

Разом з цим, приймаючи оскаржувані рішення, відповідач послався на те, що декларант не надав усіх витребуваних документів для підтвердження митної вартості, а саме вказано, що митна декларація країни відправлення не надана, відсутні дані по виробника товару, про витрати на доставку, відсутня інформація щодо вартості пакування та вартості упаковки.

Водночас, ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Проте, у спірному випадку відповідач жодним чином не обґрунтував в чому полягає недостатність наданих позивачем документів, а також не вказав, які сумніви виникли у митного органу щодо достовірності наданої інформації.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідачем витребовувались у позивача митна декларація країни відправлення та дані про виробника товару, які за змістом ч. 2 ст. 53 МК України не є документами, які підтверджують митну вартість товарів.

Окрім цього, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно враховано, що пунктом 3.2 контракту визначено, що на кожну партію товару продавець повинен надати покупцю в попередньо узгоджений сторонами спосіб наступні документи: міжнародну товарно-транспортну накладну, комерційний інвойс, відповідні сертифікати.

Позивачем надано митному органу всі вищевказані документи інвойси від 13.07.2020р. №ILS2020000000744, від 16.07.2020р. №ILS2020000000756, від 11.07.2020р. №ILS2020000000742, від 17.07.2020р. №ILS2020000000762; автотранспортні накладні від 13.07.2020р. №000461, б/н від 16.07.2020р., б/н від 18.07.2020р., б/н від 17.07.2020р.; фітосанітарні сертифікати від 13.07.2020р. №EC/TR A 4093890, від 16.07.2020р. №EC/TR A 3888012, від 11.07.2020р. №EC/TR A 4093579, від 17.07.2020р. №EC/TR A 3885276; сертифікати про походження товару форми А від 13.07.2020р. №D 0105931, від 16.07.2020р. №D 0130818, від 11.07.2020р. №D 0105922, від 17.07.2020р. №D 0130819; на додаткову вимогу - і експертні висновки Торгово-промислової палати від 17.07.2020р. №ц-744, 21.07.2020р. №ц-756, від 22.07.2020р. №ц-762, від 22.07.2020р. №ц-763), а тому не надання на вимогу митниці документів, які не передбачені контрактом не свідчить про надання документів не в повному обсязі.

Також, позивачем визначено митну вартість товарів, вказаною в означених інвойсах, а саме: винограду - 0,60 дол. США/кг (за МД від 20.07.2020р. №UA100110/2020/604936); сливи - 0,55 дол. США/кг, груші - 0,55 дол. США/кг, яблук - 0,40 дол. США/кг (за МД від 21.07.2020р. №UA100110/2020/605016); нектарину - 0,55 дол. США/кг (МД від 22.07.2020р. №UA100110/2020/605051); сливи, нектарину, груші, абрикосу - 0,55 дол. США/кг (за МД від 22.07.2020р. №UA100110/2020/605057), що узгоджується з вимогами п. 2.1 контракту та підтверджується наданими відповідачу прас - листами продавця.

Жодних зауважень щодо вказаних документів та саме щодо митної вартості заявленого позивачем до декларування товару у митного органу не виникло.

Крім того, згідно експертних висновків Київської обласної (регіональної) Торгово-промислової палати від 17.07.2020р. №ц-744, 21.07.2020р. №ц-756, від 22.07.2020р. №ц-762, від 22.07.2020р. №ц-763, в результаті аналізу наданих документів та з урахуванням цінової пропозиції експортера свіжого винограду, сливи, груші, яблука, нектарину та абрикосу, що ввозиться в Україну згідно контракту від 20.01.2020р. №200120ILS, експертом встановлено, що вартість товарів з урахуванням величини партії, форми оплати, витрат на транспортування та умов поставки (СРТ - Київ) відповідає кон`юнктурі ринку і на дату експертизи становила: винограду - 0,60 дол. США/кг; груші, сливи - 0,55 дол. США/кг; яблука - 0,40 дол. США/кг; нектарину - 0,55 дол. США/кг; абрикосу - 0,55 дол. США/кг.

Тобто, експертним висновком підтверджено вартість задекларованих позивачем свіжого винограду, сливи, груші, яблука, нектарину та абрикосу за заявленою позивачем ціною.

Що стосується посилань відповідача на не надання позивачем перекладу на українську мову поданих документів, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно зазначено, що відповідно до ст. 254 МК України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються органу доходів і зборів українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Органи доходів і зборів вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок. Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказаною статтею чітко передбачено, що митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. Проте, відповідачем не виставлялась позивачу вимога щодо перекладу конкретних документів, які надавались позивачем, із визначенням, які дані відповідач вважає, що є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації, а тому, посилання відповідача на не надання позивачем перекладу на українську мову поданих документів є безпідставними.

Також, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано відхилив сумніви митниці щодо достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з поданням декларантом додаткових документів, з огляду на викладене.

Так, в оскаржуваних рішеннях, митний орган у гр. 33 спірного рішення зазначив наступне: - відсутні дані про виробника товару; - декларантом не надано перекладів на українську мову наданих документів; - контрактом не передбачено, що вартість пакування та упаковки включено до вартості товару; - всупереч п. 7.3.3 Контракту умови оплати товару не зазначені в рахунку-проформі.

Так, колегія суддів зазначає, що згідно ч. 10 ст. 58 МК України витрати на пакування включаються до складу митної вартості товару лише у разі, якщо їх не включено у вартість самого товару.

Водночас, відповідно до п. 6.1 контракту від 20.01.2020 року № 20012ILS товар повинен бути упакованим в стандартну комерційну упаковку, що повинно забезпечувати, за умови належного поводження з вантажем, цілісність товарів при транспортуванні та при проведенні вантажно-розвантажувальних робіт.

Пунктом 3.1 контракту передбачено, що продавець відвантажує товар на умовах СРТ Київ, або інших умовах, що підтверджується відповідними товарно-супровідними документами.

Згідно інвойсів від 13.07.2020 року №ILS2020000000744 (МД від 20.07.2020р. №UA100110/2020/604936), від 16.07.2020 року №ILS2020000000756 (МД від 21.07.2020р. №UA100110/2020/605016), від 11.07.2020 року №ILS2020000000742 (МД від 22.07.2020р. №UA100110/2020/605051), від 17.07.2020 року №ILS2020000000762 (МД від 22.07.2020р. №UA100110/2020/605057) поставку товару здійснено на умовах СРТ Київ.

Термін фрахт/перевезення оплачено до ... (СРТ) означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб. Продавець зобов`язаний надати товар із комерційним рахунком-фактурою або еквівалентним йому електронним повідомленням, у відповідності з умовами договору купівлі-продажу, а також будь-які інші докази відповідності, які можуть вимагатися за договором. Продавець зобов`язаний нести витрати, пов`язані з діями щодо перевірки товару (такими як перевірка якості, розмірів, ваги, кількості), необхідними для здійснення поставки товару. Продавець зобов`язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару, яке він організує (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відправляти товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки). Упаковка повинна містити належне маркування.

На підставі наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що за умовами поставки СРТ пакування товару здійснюється за рахунок продавця.

В декларації митної вартості, поданої декларантом, витрати на пакування товару у складі митної вартості не заявлялись, а митна вартість товару визначена декларантом виключно на підставі контрактної (договірної) вартості.

Отже, формування продавцем ціни на товар та включення до контрактної вартості товару витрат продавця на пакування товару з урахуванням визначених умов поставки СРТ, відбувається до моменту фактичного понесення таких витрат продавцем, тому ненадання продавцем товару документів, що підтверджують вартість пакування, не може свідчити про те, що витрати на пакування не включені у вартість товару, так як відповідальність за будь-які наслідки цього несе продавець.

Колегія суддів наголошує, що у спірному випадку не є важливим, які платежі на пакування сплачені постачальником товару, оскільки, враховуючи умови зовнішньоекономічного контракту, вони не можуть вплинути на правильність визначення позивачем митної вартості.

Поставка товару на умовах СРТ передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені витрати, які впливають на митну вартість товару, тому для цілей визначення митної вартості товару ця вартість не потребує коригування.

Додаткові витрати на пакування позивач не поніс.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач необґрунтовано та неправомірно, як на підставу для коригування заявленої митної вартості, послався на відсутність інформації щодо вартості пакування та упаковки.

Також, колегія суддів вважає безпідставними посилання відповідача на те, що відповідно до контракту та наданих товаросупровідних документів неможливо встановити порядок та умови оплати за товар, оскільки у наданому до митного оформлення контракті наявний розділ 7, яким визначаються умови оплати за цим контрактом.

Крім того, вирішуючи дану справу, колегія суддів враховує, що відповідачем жодним чином необґрунтовано наявність підстав для застосування резервного метода визначення митної вартості у спірному випадку.

Відповідач не навів у рішенні про коригування митної вартості товару інформації щодо товару, з яким здійснюється порівняння, та пояснень щодо самих коригувань.

У спірному рішенні про коригування митної вартості товару митним органом не наведено порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості.

Доводи апеляційної скарги спростовуються наведеними висновками суду апеляційної інстанції та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Колегія суддів звертає увагу на те, що апелянт в поданій апеляційній скарзі посилається на висновки оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, при цьому, не вказуючи, в чому полягає неправильність висновків суду першої інстанції та жодним чином не спростовуючі ці висновки.

Таким чином, подані до митного оформлення документи у сукупності дають змогу ідентифікувати спірні товарні партії та містять достатні відомості про складові їх митної вартості. Зазначені митним органом підстави для сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості є необґрунтованими.

Митний орган не спростував дійсності поданих до митного оформлення основних документів, достовірності зазначених у них відомостей, а також не довів об`єктивну неможливість перевірити вартість операції на підставі наданих позивачем документів, а тому помилково прийшов до висновку про неможливість підтвердити складові частини митної вартості товару.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно дійшов до висновку, що відповідачем не доведено обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товарів за ціною договору, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товарів не встановлено, тобто основні документи містили всі необхідні числові дані для визначення вартості, зазначеної в вантажній митній декларації, а тому правомірно скасував рішення про коригування митної вартості товарів.

Зважаючи на вищевикладене, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст. 308, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби залишити без задоволення.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2020 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено та підписано 07 квітня 2021 року.

Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук

Суддя: А. І. Бітов

Суддя: І. Г. Ступакова