Ухвала

від 09.02.2021 по справі 540/2551/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

09 лютого 2021 р. Справа № 540/2551/20

Суддя П`ятого апеляційного адміністративного суду Лук`янчук О.В., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Київської митниці Держмитслужби на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 09.11.2020 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Юг" до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів.,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 09.11.2020 р. позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Юг" задоволено.

На зазначене рішення суду Київська митниця Держмитслужби подала апеляційну скаргу.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.01.2021 року апеляційну скаргу залишено без руху з підстав неповної сплати судового збору.

02.02.2021 року на адресу П`ятого апеляційного адміністративного суду від Київської митниці Держмитслужби надійшло клопотання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Київської митниці Держмитслужби та повернення надмірно сплаченого судового збору, а саме у розмірі 6838,92 грн.

В обґрунтуванні вказаного клопотання, зазначено про помилкове визначення судом ціни позову у розмірі 787680,71 грн., а тому сума судового збору у розмірі 17722,82 грн., відповідно, перевищує необхідну суму для сплати. Апелянтом зазначено, що ціною позову у справах про скасування рішення про коригування митної вартості є саме різниця сплачених платежів (гарантія), а не різниця митної вартості.

Розглянувши дане клопотання колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС, одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Частина друга статті 44 КАС покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У постанові Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16 березня 2020 року у справі № 1.380.2019.001962 (К/9901/30593/19) вказано, що сама по собі визначена у рішенні контролюючого органу митна вартість товару безпосередньо не впливає на майновий стан декларанта. Майновий інтерес для нього складає той розмір митних платежів та інших податків, який він має доплатити порівняно з розміром таких платежів, визначених на підставі заявленої ним митної вартості товарів при декларуванні. Обсяг грошового (вартісного) виразу зміни складу майна позивача у цих спорах співпадає з сумою різниці митних платежів та інших податків, яку він має доплатити.

Отже, Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду сформулювала правовий висновок, що при оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів ціною позову у розумінні підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI є різниця митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні.

Суд наголошує на тому, що позивач просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Державної митної служби №UА100110/2020/000039/1 від 20.07.2020 року про коригування митної вартості товарів;

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Державної митної служби №UА100110/2020/000040/1 від 21.07.2020 року про коригування митної вартості товарів;

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Державної митної служби №UА100110/2020/000041/1 від 22.07.2020 року про коригування митної вартості товарів;

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Державної митної служби №UА100110/2020/000042/1 від 22.07.2020 року про коригування митної вартості товарів.

Водночас, позивачем ціна позову з урахуванням оскаржуваних рішень митного органу, визначена у розмірі 530317,80 грн. (розрахунку матеріали справи не місять), а апелянтом в свою чергу зазначено про ціну позову у розмірі 226367,32 грн. (розрахунку матеріали справи не містять).

В свою чергу, з матеріалів справи неможливо встановити показники митної вартості товарів та визначених з її розрахунку митних платежів у гривневому еквіваленті згідно з деклараціями позивача, а також згідно з рішеннями митного органу про коригування митної вартості товару (різниця митних платежів, гарантія), що позбавляє суд можливості визначити ціну позову у справі та, відповідно, перевірити правильність розрахунку відповідачем судового збору для вирішення питання про повернення надміру сплаченого судового збору.

За таких обставин, з огляду на відсутність у розпорядженні колегії суддів копій відповідних митних декларацій, скаржнику необхідно самостійно розрахувати суму судового збору з урахуванням правового висновку Верховного Суду щодо порядку такого розрахунку в аналогічних справах та подати до суду розрахунок судового збору та належним чином завірені копії відповідних митних декларацій на підставі яких такий розрахунок проведено.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила ст. 169 цього Кодексу.

З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання апелянтом до суду відповідних документів для перевірки правильності розрахунку сплаченого ним судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі встановленому Законом № 3674-VI, а також пояснення з приводу розрахунку сплаченого судового збору, не пізніше 10-денного строку з дня отримання копії ухвали.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 169, 296, 298 КАС України, суддя -

У Х В А Л И Л А :

Продовжити апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги надавши строк 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Роз`яснити апелянту, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, відповідно до ст.169 КАС України апеляційна скарга буде повернута скаржнику.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя: Лук`янчук О.В.