ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
іменем України
03 листопада 2020 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 747/307/18
Головуючий у першій інстанції - Тіщенко Л. В.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1163/20
Суд у складі:
головуючого - судді Євстафіїва О.К.,
суддів: Бечка Є.М., Шарапової О.Л.,
за участі секретаря Позняк О.М.,
позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
відповідачі: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
третя особа: Березівська сільська рада Талалаївського району Чернігівської області,
особи, які подали апеляційну скаргу: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
на рішення Талалаївського районного суду Чернігівської області від 29 липня 2020 року; час, місце ухвалення і дата складання повного його тексту: 07.08.2020, смт Талалаївка,
В С Т А Н О В И В:
У травні 2018 р. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , в якому просили визнати недійсними свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 3/4 частини земельної ділянки площею 0,6 га, кадастровий № 7425380500:01:001:0222, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , видане ОСОБА_6 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_7 ; на 1/4 частину земельної ділянки площею 0,6 га, кадастровий № 7425380500:01:001:0222, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , видане ОСОБА_8 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_7 , і стягнути з відповідачів відшкодування судових витрат.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності належить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . За цим домоволодінням закріплена земельна ділянка площею 0,45 га, з яких 0,25 га передано у власність ОСОБА_2 на підставі рішення Березівської сільської ради від 19.10.2009 (її цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд), а інша її частина не приватизована та перебуває у постійному користуванні ОСОБА_1 і ОСОБА_2 з 1964 р. Рішенням Березівської сільської ради від 27.03.2015 ОСОБА_2 надано дозвіл на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 0,35 га в межах господарства по АДРЕСА_2 , тобто за рахунок неприватизованої ОСОБА_2 частини земельної ділянки. Із цією ділянкою межує земельна ділянка, розташована по АДРЕСА_1 , площею 0,85 га, що належала ОСОБА_7 . Після виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення ОСОБА_2 земельної ділянки у власність площею 0,35 га з`ясувалося, що після смерті ОСОБА_7 право власності на земельну ділянку площею 0,60 га, яка йому належала, в порядку спадкування перейшло до його синів ОСОБА_8 та ОСОБА_6 . Останніми при оформленні спадщини у землевпорядній організації замовлено виготовлення технічної документації з відновлення меж земельної ділянки в натурі. При цьому межі успадкованої відповідачами земельної ділянки і суміжної земельної ділянки, що належить та перебуває у користуванні позивачів, з позивачами не погоджувалися. У зв`язку з цим відповідачі отримали у власність частину ділянки, що перебуває у постійному користуванні ОСОБА_1 і ОСОБА_2 з 1964 р., тобто мається накладення земельної ділянки по АДРЕСА_1 , на земельну ділянку по АДРЕСА_2 . В той же час у натурі межі земельної ділянки по АДРЕСА_2 , визначені та закріплені існуючою твердою межею, які не співпадають з межами земельної ділянки по АДРЕСА_1 , що визначені в кадастровому плані ділянки згідно з технічною документацією.
Оскаржуваним рішенням в задоволенні позову відмовлено. Ухвалюючи його, суд І інстанції виходив з того, що позовні вимоги є недоведеними.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати вказане рішення та ухвалити рішення про задоволення позову. Доводи скарги зводяться до такого:
- саме по собі помилкове зазначення в державному акті про право власності ОСОБА_2 на землю адреси земельної ділянки: АДРЕСА_3 , не спростовує факту належності йому на праві власності земельної ділянки по АДРЕСА_2 , кадастровий № 7425380500:01:001:0073, яка межує із земельною ділянкою по АДРЕСА_1 , в цьому ж селі. Крім того, факт належності ОСОБА_2 вказаної ділянки відповідачами не заперечувався. Розташування земельної ділянки по АДРЕСА_2 , кадастровий № 7425380500:01:001:0073, підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та Реєстру прав власності на нерухоме майно;
- судом не враховано, що підставою позову є не порушення права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку по АДРЕСА_2 , а безстрокове право користування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 цією ділянкою, що закріплене за ними з 1964 р. й підтверджується довідкою Березівської сільської ради від 02.01.2018, яка проігнорована судом;
- з вказаної довідки та записів в земельно-кадастровій книзі № 174 та у погосподарській книзі № 4 вбачається, що з 1964 р. за належним ОСОБА_1 і ОСОБА_2 домоволодінням за адресою: АДРЕСА_2 згідно з особовим рахунком № НОМЕР_1 закріплена земельна ділянка площею 0,45 га. Отже право постійного користування цією ділянкою, у тому числі її спірною частиною, у позивачів виникло з 1990 р. Тому є помилковим висновок суду про неналежне оформлення ними прав власності на цю земельну ділянку, а отже і про відсутність у останніх права звертатися до суду за захистом права, про яке йдеться у позовній заяві;
- зазначення в проекті землеустрою щодо відведення позивачам у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_2 її площі 0,35 га, тобто у більшому розмірі, ніж площа неприватизованої ділянки, яка перебуває у їх фактичному користуванні (0,20 га), не впливає на суть спору. Крім того, дозвіл на виготовлення цього проекту землеустрою видано на підставі рішення Березівської сільської ради від 27.03.2015;
- судом не враховано, що відповідачами під час розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі позивачам - суміжним землекористувачам не запропоновано погодження меж земельних ділянок, на що вони неодмінно погодилися б. Відсутність такого погодження призвело до того, що земельна ділянка по АДРЕСА_3 накладається на земельну ділянку по АДРЕСА_2 , в цьому ж селі, внаслідок чого визначена в державному акті межа між земельними ділянками сторін у справі не відповідає за довжиною та конфігурацією межі, яка визначена у технічній документації, розробленій в порядку відновлення меж земельної ділянки в натурі, а також до того, що частина земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_2 включено до складу земельної ділянки площею 0,6 га, що розташована по АДРЕСА_1 , в цьому ж селі;
- технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою ОСОБА_8 мала розроблятися з дотриманням вимог ст. 107 ЗК України та пп. 4.3, 4.4 Інструкції № 376;
- кадастровий план успадкованої ОСОБА_3 земельної ділянки по АДРЕСА_3 , який було надано нотаріусу для отримання свідоцтв про право на спадщину, за конфігурацією та межами не відповідає ділянці, що належала спадкодавцеві ОСОБА_7 . Тому ця земельна ділянка накладається на ділянку, розташовану по АДРЕСА_2 , право користування якою мають позивачі;
- факт непроживання ОСОБА_3 в с. Березівка та невикористання останнім належної йому земельної ділянки не спростовує того, що унаслідок допущених порушень при розробленні технічної документації з відновлення меж успадкованої ОСОБА_3 земельної ділянки в натурі частина земельної ділянки, що перебуває у законному користуванні позивачів з 1964 р., перейшла у власність відповідачів, тобто ця частина не була вільною, чим порушено право позивачів на користування цією частиною ділянки та право на її приватизацію;
- за висновком проведеної у цій справі судової земельно-технічної експертизи технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі площею 0,6 га за адресою: АДРЕСА_3 не відповідає вимогам земельного законодавства, що є підставою для визнання недійсними виданих відповідно до цієї документації оспорюваних свідоцтв про право на спадщину;
- спірна частина земельної ділянки з володіння (користування) позивачів не вилучалася та не перебувала у постійному користуванні відповідачів і, крім того, фактичні розміри та площа земельної ділянки відповідачів не відповідають розмірам земельної ділянки, вказаної в державному акті, що виданий Березівською сільською радою Зінченку М.І 11.01.2001.
У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Святная О.В. просила залишити апеляційну скаргу без задоволення.
Березівська сільська рада просила розглядати справу за відсутності її представника і залишити рішення місцевого суду без змін, про що надала суду відповідного листа.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасника справи, дослідивши її матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що вона підлягає відхиленню.
У справі встановлено таке.
18.07.1976 між ОСОБА_2 та ОСОБА_9 укладено шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 18.07.1976 (т. 1 арк. 24).
Копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 111085317 від 19.01.2018 підтверджено, що ОСОБА_2 є власником житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 і який розташований на земельній ділянці кадастровий № 7425380500:01:001:0073 (т. 1 арк. 21).
Відповідно до повідомлення Березівської сільської ради ОСОБА_2 вих. № 2 від 02.01.2018, сільська рада не може надати рішень про надання у користування земельних ділянок, що знаходяться за адресами: АДРЕСА_4 , так як не володіє інформацією про час надання цих ділянок їм у користування (копія повідомлення - т. 1 арк. 19).
Згідно з довідкою Березівської сільської ради від 02.01.2018 № 9, відповідно до відомостей земельно-кадастрової книги № 174 і погосподарської книги № 4 (особовий рахунок № НОМЕР_1 ), розмір земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , з 1964 р. становить 0,45 га; таке ж зазначено і у витягу з земельно-кадастрової книги (арк. 51). Згідно з цією ж довідкою, відповідно до відомостей земельно-кадастрової книги № 165, розмір земельної ділянки, що розташована по АДРЕСА_1 , у цьому ж селі становить 0,85 га (копія довідки - т. 1 арк. 18).
Відповідно до копії державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 9437798 від 04.11.2009, виданого на підставі рішення 21 сесії 5 скликання Березівської сільської ради від 19.10.2009 та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010983700257, ОСОБА_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 , належить земельна ділянка площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована по АДРЕСА_3 (т. 1 арк. 10).
Рішенням Березівської сільської ради Талалаївського району 39 сесії 6 скликання від 27.03.2015 ОСОБА_1 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,35 га по АДРЕСА_2 для ведення особистого селянського господарства (копія цього рішення - т. 1 арк. 12). На підставі цього рішення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_10 виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства площею 0,35 га по АДРЕСА_2 ; їй запроектовано присвоїти кадастровий № 7425380500:01:001:0222 (копія цього проекту - т. 1 арк. 13-17).
У повідомленні Березівської сільської ради від 15.06.2018 № 66 суду зазначається, що ОСОБА_1 , замовляючи проект землеустрою, не отримувала у раді викопіювання земельної ділянки з кадастрового плану і що проектантові вона вказала земельну ділянку більшого розміру, ніж та, що малася у неї в користуванні (арк. 46-47 т. 1).
Згідно з копією державного акту на право власності на землю серії IV-ЧН № 034356 від 11.01.2001, який видано на підставі рішення 12 сесії ХХІІІ скликання Березівської сільської ради від 22.07.2000 та зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 06, ОСОБА_7 , мешканцю с. Березівка Талалаївського району, на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0,85 га, з яких для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд - 0,25 га, для ведення особистого підсобного господарства - 0,6 га (т. 1 арк. 11).
З копії довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 111650796 від 25.01.2018, з інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку і з копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 10.05.2018 № 123448277 вбачається, що натепер земельна ділянка площею 0,6 га, кадастровий № 7425380500:01:001:0222, по АДРЕСА_3 знаходиться у спільній частковій власності ОСОБА_8 (дата державної реєстрації права власності - 07.07.2014) і ОСОБА_3 (дата державної реєстрації права власності - 10.05.2018) як така, що набута ними у порядку спадкування (т. 1 арк. 22, 23, 104).
З копії повідомлення Прилуцької міської державної нотаріальної контори від 02.05.2018 № 641/01-16, копії спадкової справи до майна померлого ОСОБА_7 і копії свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Мороз Т.В. за реєстровим № 250, вбачається, що спадкоємцем ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_8 і ОСОБА_6 , а спадкоємцем останнього, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , є відповідач ОСОБА_4 (арк. 25, 68-79 а , 103 т. 1).
27.04.2017 постійна комісія Березівської сільської ради з питань агропромислового комплексу, земельних відносин, соціально-культурного розвитку села, соціального захисту населення на засіданні (протокол № 1) встановила, що відповідно до акту погодження меж земельних ділянок ОСОБА_8 та проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 мається накладення земельних ділянок, про які у них йдеться. Згідно з земельно-кадастровою книгою Березівської сільської ради, за ОСОБА_7 закріплено 0,85 га землі, а у ОСОБА_1 перебуває у користуванні 0,45 га землі, з яких 0,25 га (для ведення індивідуального будівництва) приватизовано, і 0,23 га відповідно до даних Публічної кадастрової карти України - вільна земельна ділянка (копія цього протоколу - т. 1 арк. 20).
Жодним з учасників справи не заперечується, що згідно з правовстановлюючими документами у користуванні ОСОБА_1 перебуває земельна ділянка загальною площею 0,45 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , з яких 0,25 га (для ведення індивідуального будівництва) приватизовано, а у власності ОСОБА_3 й ОСОБА_4 перебуває земельна ділянка загальною площею 0,85 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , у цьому ж селі, та що це право документально оформлено на 0,60 га цієї ділянки.
Відповідно до висновку за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи експертом Чернігівського відділення КНДІСЕ від 29.05.2020 № 4434/4435/19-24 (арк. 60-69 т. 2):
- згідно з правовстановлюючими документами земельні ділянки: загальною площею 0,25 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_5 , у цьому ж селі, не накладаються одна на одну;
- земельна ділянка, розташована за адресою: АДРЕСА_2 , що використовується ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , має більшу фактичну площу, ніж площа, зазначена в правовстановлюючих документах на неї, що є причиною накладання її на ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , у цьому ж селі (загальна площа перетину становить 0,0999 га + 0,0011 га = 0,101 га).
Аналіз норм права, що регулюють спірні правовідносини, і встановлених у справі обставин доводить суд таких висновків.
У ході розгляду справи не встановлено порушень чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, які є підставою для визнання недійсними оспорюваних позивачами свідоцтв. Так, посилання останніх на те, що відповідачі отримали у власність частину ділянки, що перебуває у них в постійному користуванні з 1964 р., і що межі успадкованої відповідачами земельної ділянки і суміжної земельної ділянки, яка належить та перебуває у користуванні позивачів, з позивачами не погоджувалися, спростовуються висновком судової земельно-технічної експертизи від 29.05.2020 № 4434/4435/19-24. Цей висновок узгоджується з усіма іншими вищеописаними доказами і ні у який спосіб не спростований. Тому апеляційний суд з ним погоджується.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для задоволення вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як такі, що суперечать встановленим і описаним вище обставинам справи і визначеним апеляційним судом відповідно до них правовідносинам.
З наведеного випливає, що висновок суду І інстанції про відмову в позові є вірним, але мотиви, з яких він дійшов цього висновку, є хибними. Тож оскаржуване рішення підлягає зміні шляхом приведення його у відповідність до вищевикладеного.
Керуючись ст.ст. 374, 376 ч. 1 п. 4, 381, 382 ЦПК України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Талалаївського районного суду Чернігівської області від 29 липня 2020 року змінити в частині мотивів відмови у задоволенні позову та відмовити у його задоволенні з мотивів, наведених у цій постанові.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, але вона може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови.
Повну постанову виготовлено 09.11.2020.
Головуючий: Судді:
Суд | Чернігівський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 03.11.2020 |
Оприлюднено | 12.11.2020 |
Номер документу | 92790087 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Чернігівський апеляційний суд
Євстафієв О. К.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні