Повістка

від 05.11.2020 по справі 908/2005/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 35/123/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

05.11.2020 Справа № 908/2005/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Топчій О.А.,

за участю секретаря судового засідання Авраменко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Лан про винесення додаткового рішення у справі №908/2005/20

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю Лан (72030, Запорізька обл., Михайлівський р-н, с. Тимошівка, вул. Калініна, б. 1-Б)

до відповідача-2 ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 )

до відповідача-3 ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 )

про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників товариства

за участю представників сторін:

від позивача : Штабовенко Д.В., ордер серія АР №1019430 від 05.08.2020;

ОСОБА_1 , особисто;

від відповідача-1 : Стасік А.І., ордер серія АР №1023152 від 09.09.2020;

від відповідача-2 : Бабенко Г.О., ордер серія АР №1023151 від 09.09.2020;

від відповідача-3 : Бабенко Г.О., ордер серія АР №1023206 від 09.09.2020;

УСТАНОВИВ:

29.10.2020 до Господарського суду Запорізької області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю Лан про винесення додаткового рішення у справі №908/2005/20 щодо стягнення з позивача понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу.

29.10.2020 відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду заяву про ухвалення додаткового рішення у справі №908/2005/20 передано для розгляду судді Топчій О.А.

Ухвалою суду від 30.10.2020 заяву прийнято розгляду, судове засідання призначено на 05.11.2020.

Дослідивши заяву ТОВ Лан та матеріали справи, суд дійшов висновку про її часткове задоволення виходячи з наступного.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 27.10.2020 в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ Лан , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників товариства відмовлено.

29.10.2020 окрім заяви ТОВ Лан про стягнення витрат на оплату послуг адвоката, також від ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надійшли заяви про стягнення з позивача витрат на плату послуг адвоката.

В заяві, що надійшла на адресу суду 29.10.2020, заявник - відповідач-1 у справі просить стягнути з позивача витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 16 700,00 грн.

Відповідачем-1 на підтвердження понесених витрат надано копії наступних документів: договір про надання правової (професійної правничої) допомоги від 10.08.2020, укладений між ТОВ Лан та Адвокатським об`єднанням Бі Єнд Джи Партнерс з додатковою угодою від 10.08.2020, Акт виконаних робіт за договором від 27.10.2020 на суму 16 700,00 грн, рахунок на оплату від 27.10.2020 на суму 16 700,00 грн, платіжне доручення №666 від 28.102020 на суму 16 700,00 грн.

05.11.2020 від позивача надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на плату послуг адвоката, які підлягають стягненню з позивача на користь відповідача-1. В клопотанні позивач зазначив, що в даному випадку за рахунок кількісного складу відповідачів, на позивача намагаються покласти стягнення витрат на професійну правничу допомогу у значно завищеному розмірі.

Так, за участь у судовому засіданні представник відповідача-1 стягує по 1800,00 грн, що є абсолютно не співмірним з урахуванням того, що перше судове засідання по справі відкладалось саме за клопотанням відповідачів, а судове засідання проведене на стадії судових дебатів тривало близько двадцяти хвилин.

Окрім того, як вбачається з актів виконаних робіт, за одну годину складання ідентичних за змістом процесуальних документів (відзиву на позов та заперечень) відповідач-1 поніс 1000 гривень, разом по суті за два процесуальних документи відповідач 1 сплатив 8 000,00 гривень, що є абсолютно не співмірним із складністю справи за затраченим часом.

Зазначає, що позивач ОСОБА_1 є пенсіонером за віком, а також інвалідом 3 групи. За захистом своїх прав він був змушений звернутись до суду через те, що попри судового рішення, яке набрало законної сили, щодо включення його до складу учасників ТОВ ЛАН , його так і не було включено до складу вищевказаного товариства. В разі стягнення з Позивача суми витрат на професійну правничу допомогу в обсязі, який просять стягнути відповідач-1, то це призведе до значних фінансових труднощів, що в свою чергу порушить конституційне право позивача на належний рівень життя.

Проаналізувавши доводи сторін в обґрунтування своїх вимог та заперечень, дослідивши надані докази на їх підтвердження, суд дійшов про часткове задоволення вимог відповідача-1 виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно із ч. ч. 3, 4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу та з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

За приписами ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

За приписами п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, згідно із приписами ч. 5 ст. 126 ГПК України, суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відшкодування витрат, пов`язаних з оплатою ними послуг адвоката з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Частинами 5, 6 ст. 126 ГПК України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Така позиція викладена в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Об`єднана палата у вказаній постанові зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як вже зазначалося, клопотання позивача про зменшення розміру витрат на оплату послуг адвоката мотивовано тим, що заявлені відповідачем-1 витрати є неспівнірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру, та наголошує, що стягнення заявлених витрат становить надмірний тягар для позивача, що суперечить принципу розподілу таких витрат.

Верховним Судом у своїх постановах неодноразово зауважувалося, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Судом враховано, що відзиви на позов, подані відповідачами, як і заперечення на відповіді на відзиви, мають аналогічний зміст.

Дослідивши надані відповідачем докази, якими підтверджується понесення останнім витрат на професійну правничу допомогу, врахувавши фактичний об`єм наданих адвокатом відповідачу послуг та затрачений ним час, а також клопотання іншої сторони про зменшення витрат, в якому позивач вказав, що заявлена сума цих витрат у розмірі 16 700,00 грн є завищеною, неспівмірною із складністю справи, витраченим часом, враховуючи, що позивач є пенсіонером, суд, керуючись ст. ст. 126, 129 ГПК України, виходячи з критерію реальності і розумності розміру цих витрат, дійшов висновку про часткове задоволення заяви відповідача-1 та стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ Лан 50% від заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу, що становить 8 350,00 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236 -238, 240, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Лан про винесення додаткового рішення у справі №908/2005/20 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Лан (72030, Запорізька обл., Михайлівський р-н, с. Тимошівка, вул. Калініна, б. 1-Б, ідентифікаційний код юридичної особи 31828460) витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 8 350,00 грн (вісім тисяч триста п`ятдесят гривень 00 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині заяви відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення складено 11 листопада 2020 року.

Суддя О.А. Топчій