Рішення

від 28.10.2020 по справі 916/1788/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" жовтня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/1788/20

Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

при секретарі судового засідання Г.С. Граматик

за участю представників:

від позивача - Саєвська О.П.,

від відповідача - Молодецький Р.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Макошь Груп" до Приватного підприємства "Белль" про стягнення 4174068,70 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Макошь Груп" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Белль" про стягнення заборгованості в загальній сумі 4174068,70 грн., у т.ч. основного боргу - 2780453,47 грн., пені - 1115570,39 грн., штрафу - 278044,85 грн. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки № 0071 від 12.11.2018 р. щодо здійснення оплати за поставлені товари.

Зокрема, як вказує позивач, за укладеним з відповідачем договором поставки № 0071 від 12.11.2018 р. позивач як постачальник зобов`язався поставляти за замовленням покупця товар, а покупець зобов`язувався прийняти й оплатити товар у порядку і на умовах, передбачених договором. Асортимент, найменування, кількість, ціна за одиницю, вартість партії товару, що поставляється, визначаються у накладних на товар. Накладні на товар, відвантажений у період дії договору, є невід`ємною частиною цього договору.

Поставка товару здійснюється партіями. На кожну партію товару сторонами оформляється окрема накладна в двох екземплярах - по одній для кожної із сторін. Місцем поставки (доставки) є адреса покупця: його офісу, складу, магазину (п. 3.1. договору).

Як вказує позивач, відповідно до п. 3.8 договору сторони погодили, що достатнім підтвердженням передачі товару покупцю та прийняття товару покупцем є накладна на товар, завірена з боку покупця його печаткою (штампом), або з надання довіреності на отримання ТМЦ. Якщо партію товару доставлено покупцю, у день доставки товару покупець його не повертає, не заявляє вмотивованих претензій по якості та кількості товару, і постачальник на протязі 48 годин з моменту доставки товару не отримав від покупця оформлену ним накладну на товар, товар вважається переданим та прийнятим покупцем, поставка здійсненою належним чином у день доставки партії товару, відповідно до накладної на товар, односторонньо підписаною постачальником на цю партію товару. День доставки партії товару може бути підтверджено документами перевізника, експрес доставки, водія, експедитора, тощо (квитанції, декларації, ордери, ТТН, акти тощо).

Відповідно до Розділу 4 ціна товару визначається в накладній на товар, який відповідач був зобов`язаний оплатити шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача протягом 21 календарного дня з дати поставки товару.

За ствердженнями позивача, на виконання умов договору за період з 12.11.2018 р. по 09.02.2019 р. постачальником було поставлено товар на загальну суму 14453962,02 грн., що підтверджується наступними документами:

- видатковою накладною № 9 від 12.11.2018 р., згідно якої позивачем було поставлено відповідачу товар, а саме: лимон (6275 кг), мандарин (4000 кг) та мандарин (3750 кг) на загальну суму 329898,75 грн. (з ПДВ);

- видатковою накладною №11 від 13.11.2018 р., згідно якої позивачем було поставлено відповідачу товар, а саме: мандарин (3750 кг) та мандарин (11000 кг) на загальну суму 320262,50 грн. (з ПДВ);

- видатковою накладною № 10 від 14.11.2018 р., згідно якої позивачем було поставлено відповідачу товар, а саме: лимон (15000 кг) на загальну суму 314250,00 грн. (з ПДВ);

- видатковою накладною № 12 від 15.11.2018 р., згідно якої позивачем було поставлено відповідачу товар, а саме: мандарин (15500 кг) на загальну суму 363630,00 грн. (з ПДВ);

- видатковою накладною № 13 від 16.11.2018 р., згідно якої позивачем було поставлено відповідачу товар, а саме: мандарин (20000 кг) на загальну суму 438000,00 грн. (з ПДВ);

- видатковою накладною № 14 від 16.11.2018 р., згідно якої позивачем було поставлено відповідачу товар, а саме: мандарин (7000 кг) та апельсин (8995,008 кг) на загальну суму 361920,49 грн. (з ПДВ);

- видатковою накладною № 15 від 17.11.2018 р., згідно якої строк позивачем було поставлено відповідачу товар, а саме: мандарин (7000 кг) та лимон (26000 кг) на загальну суму 701520,00 грн. (з ПДВ);

- видатковою накладною № 16 від 18.11.2018 р., згідно якої позивачем було поставлено відповідачу товар, а саме: мандарин (17247 кг) та грейпфрут на загальну суму 410037,30 грн. (з ПДВ);

- видатковою накладною № 17 від 19.11.2018 р., згідно якої позивачем було поставлено відповідачу товар, а саме: мандарин (9400 кг) та лимон (4305 кг) на загальну суму 309434,75 грн. (з ПДВ);

- видатковою накладною № 18 від 20.11.2018 р., згідно якої позивачем було поставлено відповідачу товар, а саме: лимон (10000 кг), гранат (3350 кг) та грейпфрут (2620 кг) на загальну суму 432064,80 грн. (з ПДВ);

- видатковою накладною № 19 від 23.11.2018 р., згідно якої позивачем було поставлено відповідачу товар, а саме: мандарин (13159,841 кг), апельсин (2000 кг) та лимон (4000 кг) на загальну суму 432946,84,00 грн. (з ПДВ);

- видатковою накладною № 20 від 24.11.2018 р., згідно якої позивачем було поставлено відповідачу товар, а саме: гранат (2800 кг), мандарин (2800 кг), грейпфрут (2850 кг) та апельсин (4800 кг) на загальну суму 373965,00 грн. (з ПДВ);

- видатковою накладною № 27 від 27.11.2018 р., згідно якої позивачем було поставлено відповідачу товар, а саме: гранат (1052 кг) на загальну суму 46266,96 грн. (з ПДВ);

- видатковою накладною № 28 від 28.11.2018 р., згідно якої позивачем було поставлено відповідачу товар, а саме: мандарин (4890 кг) та грейпфрут (3304 кг) на загальну суму 192928,92 грн. (з ПДВ);

- видатковою накладною № 29 від 29.11.2018 р., згідно якої позивачем було поставлено відповідачу товар, а саме: мандарин (12200 кг) та грейпфрут (4800 кг) на загальну суму 396492,00 грн. (з ПДВ);

- видатковою накладною № 30 від 29.11.2018 р., згідно якої позивачем було поставлено відповідачу товар, а саме: лимон (5500 кг) на загальну суму 131670,00 грн. (з ПДВ);

- видатковою накладною № 31 від 30.11.2018 р., згідно якої позивачем було поставлено відповідачу товар, а саме: мандарин (52100 кг), лимон (4800 кг) та гранат (1800 кг) на загальну суму 1331394,00 грн. (з ПДВ);

- видатковою накладною № 40 від 03.12.2018 р., згідно якої позивачем було поставлено відповідачу товар, а саме: мандарин (31027,697 кг) та гранат (3910,2 кг) на загальну суму 845362,02 грн. (з ПДВ);

- видатковою накладною № 41 від 04.12.2018 р., згідно якої позивачем було поставлено відповідачу товар, а саме: грейпфрут (6147,38 кг), мандарин (24531,38 кг) та помідори (937,501 кг) на загальну суму 755924,47 грн. (з ПДВ);

- видатковою накладною № 42 від 05.12.2018 р., згідно якої позивачем було поставлено відповідачу товар, а саме: мандарин (4468,8 кг) на загальну суму 101620,51 грн. (з ПДВ);

- видатковою накладною № 43 від 10.12.2018 р., згідно якої позивачем було поставлено відповідачу товар, а саме: мандарин (14506 кг) на загальну суму 317681,40 грн. (з ПДВ);

- видатковою накладною № 44 від 11.12.2018 р., згідно якої позивачем було поставлено відповідачу товар, а саме: мандарин (8861,9 кг) та апельсин (11854 кг) на загальну суму 494888,95 грн. (з ПДВ);

- видатковою накладною № 45 від 12.12.2018 р., згідно якої позивачем було поставлено відповідачу товар, а саме: гранат (2465 кг) на загальну суму 103382,10 грн. (з ПДВ);

- видатковою накладною № 46 від 13.12.2018 р., згідно якої позивачем було поставлено відповідачу товар, а саме: апельсин (18859 кг) на загальну суму 462799,86 грн. (з ПДВ);

- видатковою накладною № 47 від 17.12.2018 р., згідно якої позивачем було поставлено відповідачу товар, а саме: апельсин (13182,04 кг), гранат (775 кг) та лимон (1836 кг) на загальну суму 406853,74 грн. (з ПДВ);

- видатковою накладною № 50 від 19.12.2018 р., згідно якої позивачем було поставлено відповідачу товар, а саме: апельсин (38142,848 кг) та гранат (325,245 кг) на загальну суму 958820,54 грн. (з ПДВ);

- видатковою накладною № 51 від 20.12.2018 р., згідно якої позивачем було поставлено відповідачу товар, а саме: грейпфрут (173,01 кг) та лимон (1939,188 кг) на загальну суму 57752,50 грн. (з ПДВ);

- видатковою накладною № 52 від 26.12.2018 р., згідно якої позивачем було поставлено відповідачу товар, а саме: апельсин (1215,023 кг) на загальну суму 28358,64 грн. (з ПДВ);

- видатковою накладною № 53 від 27.12.2018 р., згідно якої позивачем було поставлено відповідачу товар, а саме: апельсин (1579,3 кг) та мандарин (16565,1 кг) на загальну суму 590988,73 грн. (з ПДВ);

- видатковою накладною № 54 від 28.12.2018 р., згідно якої позивачем було поставлено відповідачу товар, а саме: апельсин (15 630,386 кг) на загальну суму 376067,09 грн. (з ПДВ);

- видатковою накладною № 1 від 08.01.2019 р., згідно якої позивачем було поставлено відповідачу товар, а саме: апельсин (11191,152 кг), гранат (2755,519 кг) та мандарин (9934,1 кг) на загальну суму 705852,01 грн. (з ПДВ);

- видатковою накладною № 2 від 09.01.2018 р., згідно якої позивачем було поставлено відповідачу товар, а саме: гранат (597,388 кг) та мандарин (8838,47 кг) на загальну суму 280010,48 грн. (з ПДВ);

- видатковою накладною № 3 від 09.01.2019 р., згідно якої позивачем було поставлено відповідачу товар, а саме: помідори (220,578 кг), перець солодкий (217,959 кг), огірки (800,4 кг) та помідори (1777,4 кг) на загальну суму 154349,30 грн. (з ПДВ);

- видатковою накладною № 4 від 10.01.2019 р., згідно якої позивачем було поставлено відповідачу товар, а саме: мандарин (5830,7 кг), лимон (665,95 кг) та гранат (595,795 кг) на загальну суму 211401,62 грн. (з ПДВ);

- видатковою накладною № 5 від 11.01.2019 р., згідно якої позивачем було поставлено відповідачу товар, а саме: мандарин (6125,7 кг) на загальну суму 176420,16 грн. (з ПДВ);

- видатковою накладною № 6 від 12.01.2019 р., згідно якої позивачем було поставлено відповідачу товар, а саме: мандарин (2379,6 кг), лимон (635,1 кг) та апельсин (387,3 кг) на загальну суму 103153,15 грн. (з ПДВ);

- видатковою накладною № 12 від 05.02.2019 р., згідно якої позивачем було поставлено відповідачу товар, а саме: апельсин (18020,352 кг) на загальну суму 409782,80 грн. (з ПДВ);

- видатковою накладною № 13 від 09.02.2019 р., згідно якої позивачем було поставлено відповідачу товар, а саме: помідори (606,86 кг) на загальну суму 25809,64 грн. (з ПДВ).

За ствердженнями позивача, покупцем здійснено оплату товару на загальну суму 11673508,55 грн., а відтак заборгованість з оплати поставленого товару станом на 12.06.2020 р. складає 2780453,47 грн., яка заявлена до стягнення.

При цьому позивач вказує, що за фактом (неоплаченої) поставки товару позивачем було зареєстровано податкові накладні: № 18 від 27.12.2018 р. на суму 590988,73 грн.; № 19 від 28.12.2018 р. на суму 376067,09 грн.; № 1 від 08.01.2019 р. на суму 705852,01 грн.; № 2 від 09.01.2019 р. на суму 280010,48 грн.; № 3 від 09.01.2019 р. на суму 154349,30 грн.; № 4 від 10.01.2019 р. на суму 211401,62 грн.; № 5 від 11.01.2019 р. на. суму 176420,16 грн.; № 6 від 12.01.2019 р. на суму 103153,15 грн.; № 1 від 05.02.2019 р. на суму 409782,80 грн.; № 2 від 09.02.2019 р. на суму 25809,64 грн.

Поряд з цим позивач посилається на абз. 1 п. 5.1 договору, за яким у випадку несвоєчасної оплати поставленого товару, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості поставленого, але не оплаченого товару за кожний день прострочення, нарахування якої не обмежене часом. Так, за розрахунком позивача загальна сума пені за договором складає 1115570,39 грн., яка заявлена позивачем до стягнення.

Крім того, відповідно до абз. 2 п. 5.1 договору при простроченні оплати понад 20 календарних днів від дня наданого договором відстрочення, покупець додатково виплачує постачальнику штраф у розмірі 10% від простроченої суми платежу. Так, позивачем нараховано відповідачу штраф в сумі 278044,85 грн., що заявлено до стягнення.

Разом з позовною заявою ТОВ "Макошь Груп" було подано до господарського суду заяву про забезпечення позову від 19.06.2020 р. в порядку ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої заявник просив суд накласти арешт на грошові кошти в межах ціни позову в розмірі 4174068,70 грн., що належать або підлягають передачі або сплаті приватному підприємству "Белль" і знаходяться (обліковуються) на банківських рахунках в усіх банківських або інших кредитно-фінансових установах на території України.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.06.2020 р. позовну заяву ТОВ "Макошь Груп" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/1788/20 за правилами загального позовного провадження, при цьому підготовче засідання з викликом учасників справи призначено на 20.07.2020 р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.06.2020 р. у справі № 916/1788/20 відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Макошь Груп" про забезпечення позову.

01.09.2020 р. від представника відповідача через систему "Електронний суд" надійшов до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти позову. Так, в обґрунтування заперечень відповідач вказує, що до матеріалів справи залучено копії 38 видаткових накладних, з яких лише 7 видаткових накладних дійсно були узгоджені та підписані відповідачем, а саме: видаткова накладна № 13 від 16.11.2018 р. на суму 438000,00 грн. (а.с.33); видаткова накладна № 14 від 16.11.2018 р. на суму 351920,49 грн. (а.с. 52); видаткова накладна № 15 від 17.11.2018 р. на суму 701520 грн. (а.с. 38); видаткова накладна № 16 від 18.11.2018 р. на суму 410037,3 грн. (а.с.39); видаткова накладна № 17 від 19.11.2018 р. на суму 309434,75 грн. (а.с. 40); видаткова накладна № 18 від 20.11.2018 р. на суму 432054,80 грн. (а.с.41); видаткова накладна № 20 від 24.11.2018 р. на суму 373955,00 грн. (а.с.43). Таким чином, за ствердженнями відповідача, товар отриманий за зазначеними накладними на загальну суму 3026942,34 грн. дійсно був прийнятий ПП "Белль" без зауважень і був повністю оплачений відповідачем з урахуванням встановленого за договором терміну відстрочення платежу, при цьому за всіма іншими видатковими накладними, які надав позивач в обґрунтування заявлених вимог, приймання товару у зазначені у них кількості не відбулось, оскільки частина товару, яку намагався передати позивач відповідачу була визнана такою, що не відповідає вимогам якості та підлягає поверненню постачальнику. Наразі відповідач зауважує, що ПП "Белль" в даному випадку діяло у відповідності до п. 3.6 договору поставки та у той же день інформувало про це постачальника зі складенням відповідних документів. Водночас, як додає відповідач, на підтвердження отримання неякісного товару у місці приймання товару були складені відповідні акти перевірки якості товару при прийманні, якими комісією у складі 3 відповідальних осіб (завідувача складу ПП "Белль" та двох залучених осіб складського комплексу) частина товару була визнана такою, що підлягає поверненню. Таким чином, як наголошує відповідач, відповідно до п. 3.6 договору поставки у такий ситуації постачальник був зобов`язаний здійснити заміну товару на якісний, однак оскільки це зроблено не було ПП "Белль" очікував повернення постачальником підписаних накладних про повернення неякісного товару ТОВ "Макошь Груп" у відповідній кількості або надання уточнених видаткових накладних. За ствердженнями відповідача, незважаючи на неодноразове інформування ТОВ "Макошь Груп" в порядку, визначеному п. 6.2 договору, про можливість направлення представника для участі у прийманні товару та сумісної перевірки якості товару і підписання накладних про повернення частини товару, представник позивача так жодного разу і не прибув на склад для належного оформлення документів. Відтак, як зазначає відповідач, він в даному випадку вимушений був діяти у відповідності до ч. 8 ст. 268 ГКУ України, при цьому, враховуючи, що товар, який постачався за договором є таким, що досить швидко втрачає якість і псується (цитрусові, фрукти та овочі) з початку поставок за договором якість товару ставала все гірше і гірше, а отже і кількість товару на повернення збільшувалась. Наразі відповідач додає, що відмова позивача визнавати цей факт та намагання оформити документи на передання всього, що є в наявності, на думку відповідача, жодним чином не може створювати підстави для оплати за товар, який постачався непридатним для споживання і вже не підлягає подальшій реалізації покупцем, а фактично може бути лише утилізованим. Так, відповідач зауважує, що ПП "Белль" в межах звичайної господарської діяльності, отримуючи товар позивача, проводило подальшу його реалізацію наступним покупцям (великим торгівельним мережам), а отже мало забезпечувати належний контроль якості всього товару, який приймався за договором поставки від ТОВ "Макошь Груп". Крім того відповідач наголошує, що втрата якості частини товару в процесі його переміщення імпортером до складу продавця - це загальновідомий факт у цій сфері діяльності, де ПП "Белль" працює з 2003 року, а ТОВ "Макошь Груп" почало здійснювати діяльність лише за рік до укладення поставки № 0071 від 12.11.2018 р. та, імовірно, не було готове до прийняття звичайних ризиків підприємницької діяльності імпортера харчових продуктів. Таким чином, за ствердженнями відповідача, звертаючись із позовною заявою позивач не надав суду інформацію про наявність накладних про повернення неякісного товару та приховав дійсні причини відмови ПП "Белль" від підпису частини видаткових накладних.

Також відповідач стверджує, що надані позивачем до суду видаткові накладні, які не підписані з боку ПП "Белль" і не завірені печаткою відповідача, можуть бути визнані відповідачем лише в частині отримання товару належної якості, а саме за вирахуванням вартості товару неналежної якості (згідно актів та накладних про повернення). Між тим відповідач вказує, що товар на загальну суму 2819506,15 грн. не прийнятий відповідачем та був оформлений для повернення постачальнику із складанням відповідних документів та як вбачається із реєстру платежів ПП "Белль" сплатило на користь ТОВ "Макошь Груп" 11673508,55 грн. за договором № 0071 від 12.11.2018 р. При цьому, як вказує відповідач, вартість товару, отриманого ПП "Белль", який відповідав якості складає 11634455,87 грн. (11427019,68 - 2819506,15 + 3026942,34). Тобто, за ствердженнями відповідача, за взаємовідносинами сторін за договором поставки рахується переплата здійснена ПП "Белль" на користь ТОВ "Макошь Груп" у сумі 39052,68 грн.

Щодо залучених до позовної заяви податкових накладних відповідач зазначає, що це односторонній документ, який складався постачальником за фактом відвантаження (перша подія) у дату складення видаткової накладної, тому що зазначений доказ жодним чином не може свідчити про визнання покупцем приймання товару у відповідній кількості за відсутності підписаних видаткових накладних з боку покупця.

Відтак, відповідач стверджує, що весь товар належної якості був оплачений ПП "Белль", а заявлена у позовній заяві сума заборгованості не підтверджується видатковими накладними, на яких відсутній підпис отримувача (покупця), тому нараховані пеня та штраф згідно п. 5.1 договору є безпідставними. Поряд з цим відповідач зазначив, що вказані вимоги позивачем пред`явлені поза межами строку позовної давності, оскільки ТОВ "Макошь Груп" звернулось до господарського суду з позовною вимогою про стягнення пені та штрафу 19.06.2020 р., тобто з пропуском строку позовної давності, тоді як строк оплати за останньою за датою видатковою накладною (від 09.02.2019 р.) наступив через 21 день (02 березня 2019 р.), при цьому по всім іншим видатковим накладним строки оплати наступили ще раніше.

Також 01.09.2020 р. від представника відповідача через систему „Електронний суд" надійшла до суду зустрічна позовна заява (вх. № 2651/20), відповідно до якої Приватне підприємство "Белль" просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Макошь Груп" суму попередньої оплати в розмірі 39052,68 грн. В обґрунтування зустрічних вимог заявник посилається на те, що за договором поставки № 0071 від 12.11.2018 р. існує переплата з боку ПП "Белль" на користь ТОВ "Макошь Груп" в розмірі 39052,68 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.09.2020 р. у справі № 916/1788/20 зустрічну позовну заяву ПП "Белль" про стягнення з ТОВ "Макошь Груп" 39052,68 грн. залишено без руху.

08.09.2020 р. від представника відповідача через систему „Електронний суд" надійшла заява про поновлення пропущеного процесуального строку для подання відзиву на позов, в якій вказано про поважність причин пропущення такого строку з огляду на отримання відповідачем ухвали суду про відкриття провадження у справі після спливу встановленого строку для подання відзиву на позов.

17.09.2020 р. від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач вважає необґрунтованими доводи відповідача, викладені у відзиві на позов. По-перше, позивач зауважує, що відповідач підтвердив факти отримання товару за всіма накладними від позивача. По-друге, щодо повернення частини товару позивачу останній зазначає, що вказане не відповідає дійсності, оскільки позивач не отримував будь-яких повідомлень та товар. Водночас позивач додає, що стосовно вказаної кількості поставленого товару позивачем на загальну суму 14453962,02 грн. відповідач не заперечує, при цьому відповідач зазначає, що оплатив у повному обсязі за товар лише за підписаними видатковими накладними на загальну суму 3026942,34 грн., щодо усіх інших накладних відповідач зазначає, що товар було отримано та оплачено частково на загальну суму 8607513,45 грн., а товар, що не відповідав якості на загальну суму 2819506,21 грн. нібито повернуто позивачу, між тим на підтвердження цього відповідачем надано копії актів перевірки якості товару при прийманні та накладні на повернення, які підписані тільки відповідачем. Однак, за ствердженнями позивача, зазначене не є належним та допустимим доказом відмови від зіпсованого товару та, відповідно, його повернення позивачу, оскільки відповідачем не реалізовано свого права на відмову/повернення товару відповідно до умов спірного договору, а відтак його обов`язок щодо оплати товару не виконано в повному обсязі, з огляду на що, на думку позивача, ним правомірно заявлено позов в частині стягнення суми основного боргу.

Крім того, позивач зазначає, що ствердження відповідача про повернення товару спростовуються актом продажу-приймання товару від 18.01.2019 р., підписаним представником ТОВ "Макошь Груп" Черничук В.В. та директором ПП "Белль" Светліковою К.В., яким засвідчується те, що у період з 11.11.2018 р. по 12.01.2019 р. продавець продав, а покупець прийняв товар в асортименті, зазначеному в ньому, на загальну суму 17340663,00 грн.

Також позивач вважає безпідставними посилання відповідача на складені ним акти перевірки якості товару при прийманні, які підписані тільки комісією відповідача у складі 3 осіб (завідувача складу ПП "Белль" та двох залучених осіб складського комплексу), а також на накладні на повернення товару неналежної якості, підписані лише відповідачем. Водночас із посиланнями на ст. 271 ГК України, Постанову Верховної Ради України від 12.09.1991 р. "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу PCP", Інструкцію про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затверджену Постановою Держарбітражу при Раді міністрів СРСР від 25.04.1966 р. № П-7, роз`яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення господарських спорів, пов`язаних з прийомною продукції і товарів за кількістю та якістю" № 01-6/1106 від 12.10.1993 р., п.п. 3.6, 6.2 договору поставки, позивач вказує, що у м. Одеса діє Одеська регіональна торгово-промислова палата, тому у разі неявки представника постачальника за викликом приймання товару за якістю, а також складання актів, передбачених Інструкцією повинно відбуватися за участю представника Одеської регіональної торгово-промислової палати. Наразі позивач вказує, що відповідачем не надано належних, достатніх та достовірних доказів, які свідчать про те, що позивачем було поставлено неякісний товар.

Крім того, позивач додає, що за своєю правовою природою видаткові накладні на повернення товару є первинними документами, оскільки підтверджують факти підприємницької діяльності, що впливають на стан майна, містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення, відповідно до оформлення видаткових накладних на повернення товару застосовуються вимоги, встановлені діючим законодавством. Проте, надані відповідачем видаткові накладні на повернення товару підписані лише зі сторони відповідача та не містять підпису позивача, що свідчить про те, що вказані накладні не є належними, достатніми та достовірними доказами в розумінні Господарського процесуального кодексу України.

30.09.2020 р. від представника відповідача через систему "Електронний суд" надійшли до суду заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач просить відмовити у задоволенні позову. Так, відповідач вважає переконання позивача на предмет можливості застосування Інструкції в контексті спірних правовідносин - невірним, у зв`язку з тим, що сторонами договору на власний розсуд було урегульовано питання щодо порядку приймання-передачі продукції та з тексту договору вбачається, що сторони передбачили, по-перше, власний порядок відмови від приймання товару неналежної якості, та, по-друге, жодним чином не погодили можливість застосування Інструкції.

У якості додатково підтвердження нерелевантності застосування Інструкції, відповідач зауважує, що згідно її п. 1 вказана Інструкція застосовується у всіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, основними і особливими умовами поставки або іншими обов`язковими для сторін правилами не встановлений інший порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю і комплектності, а також тари під продукцією або товарами, тому, за ствердженнями відповідача, застосування порядку виклику виробника (відправника), участь експерта бюро товарних експертиз тощо (що визначено Інструкцією) не є обов`язковим для виконання покупцем.

Щодо доводів позивача про підтвердження відповідачем отримання товару за всіма видатковими накладними останній наголошує, що неякісний товар не був прийнятий належним чином, тому з цих підстав певні видаткові накладні з боку покупця підписані не були, що підтверджується документами, наданими до суду позивачем. Наразі ПП "Белль" підтверджує отримання товару лише на суму 8607513,53 грн. Також відповідач додає, що товар, який не відповідає вимогам якості, не може вважатись отриманим ПП "Белль", оскільки була належним чином оформлена відмова від прийняття такого товару. Також відповідач зазначає, що не відповідає положенням договору тезис позивача про те, що право відмови ПП "Белль" від неякісного товару ставиться в залежність від доведення здійснення повідомлення про це ТОВ "Макошь Груп", оскільки повідомлення за договором, зокрема, про отримання неякісного товару, здійснювались телефонним зв`язком та засобами електронної комунікації представників сторін, що відповідає положенням п. 6.2 договору.

Крім того відповідач зазначає, що наданий позивачем у відповіді на відзив акт від 18.01.2019 р. є, по-перше, таким, що не передбачений домовленістю між сторонами, по-друге, не завіреним з боку покупця печаткою, та, по-третє, не відповідає сукупно затвердженим покупцем видатковим накладним та накладним повернення постачальнику і протирічить документам, наданим позивачем в обґрунтування своєї позиції (підписаним з його боку видатковим накладним).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.09.2020 р. у справі № 916/1788/2 поновлено відповідачу строк на подачу відзиву на позов; закрито підготовче провадження у цій справі та вказану справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні суду на 19 жовтня 2020 р.

У судовому засіданні господарського суду 19 жовтня 2020 року по справі № 916/1788/20 було протокольно оголошено перерву до 28 жовтня 2020 року о 15 год. 30 хв., про що під розписку повідомлено представників сторін.

28.10.2020 р. від представника позивача через систему "Електронний суд" надійшли до суду пояснення. Так, позивач щодо строку дії договору з посиланнями на його п.п. 7.1, 7.3 зазначає, що оскільки сторони не направляли одна одній заяви про припинення договору, останній вважається дійсним на сьогоднішній день. Також позивач зазначає, що розрахунок пені було зроблено за кожною поставкою, при цьому строк позовної давності не пропущено. Наразі позивач зауважує, що останній платіж у сумі 80000 грн. відповідачем було здійснено 07.08.2019 р. шляхом внесення суми на рахунок позивача та факт здійснення вказаного платежу також не заперечувалось і самим відповідачем. Виходячи з наведеного, позивач вважає, що це свідчать про вчинення відповідачем дій, які відповідно до положень ст. 264 ЦК України свідчать про переривання строку позовної давності.

Під час розгляду справи у судовому засіданні 28.10.2020 р. представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог, натомість представник відповідача заперечував проти позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

12.11.2018 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Макошь Груп" (постачальник) та Приватним підприємством "Белль" (покупець) укладено договір поставки № 0071, відповідно до п. 1.1 якого позивач як постачальник приймає на себе зобов`язання поставляти за замовленням покупця товар згідно умов договору, а відповідач як покупець зобов`язується прийняти й оплатити товар у порядку і на умовах, передбачених договором.

Згідно п. 2.1 договору товар супроводжується сертифікатом відповідності та за якістю відповідає вимогам, в ньому зазначеним.

Відповідно до п. 2.2 договору асортимент, найменування, кількість, ціна за одиницю, вартість партії товару, що поставляється, зазначаються у накладних на товар. Накладні на товар, відвантажений у період дії договору, є невід`ємною частиною цього договору.

За умовами п. 3.1 договору поставка товару здійснюється партіями. На кожну партію товару сторонами оформляється окрема накладна, в двох екземплярах - по одній для кожної із сторін. Місцем поставки (доставки) є адреса покупця: його офісу, складу, магазину.

В п. 3.2 договору зазначено, що обсяг партії товару, що має поставлятися, місце та термін доставки погоджуються при замовленні товару. У випадку відсутності товару на складі постачальника, він має право відвантажити товар у меншій кількості чи асортименті, ніж замовлялося покупцем, з повідомленням про це останнього не пізніше ніж за 24 години.

За положеннями п. 3.3 договору при поставці товару навантаження товару здійснюється силами та за рахунок постачальника, завантаження товару - силами та за рахунок покупця.

Пунктом 3.4 договору передбачено, що передача-приймання товару покупцеві здійснюється при вивантаженні товару у місці доставки на підставі накладних постачальника. Товар передається упакованим у звичайний для нього спосіб.

Покупець повинен забезпечити вивантаження та прийняти товар, оформити накладну на товар, інші документи, пов`язані з доставленою партією товару (документи експрес доставки, перевізника, водія, експедитора на доставку товару), не пізніше 30 хвилин з моменту прибуття товару у місце доставки (п. 3.5 договору).

Згідно п. 3.6 договору якщо при прийманні товару буде виявлено неякісний товар, покупець має право негайно відмовитися від приймання такого товару та повідомити постачальника. Постачальник зобов`язується за свій рахунок у термін 7 днів здати отримання повідомлення про відмову від прийомки неякісного товару здійснити заміну на товар належної якості.

Відповідно до п. 3.7 договору датою здійснення поставки (доставки) партії, передачі, прийомки товару є дата передачі (вивантаження) товару покупцю.

В п. 3.9 договору зазначено, що право власності на товар, ризики пошкодження, втрати (недостачі), гибелі товару, несення витрат по товару переходить до покупця в момент вивантаження товару у місці доставки. У випадках прострочки покупцем вивантаження товару, необґрунтованій відмові у прийомці товару, недотримання правил (умов) прийомки, оформлення товару, надання повноважень та довіреностей, використання печаток (штампів): всі ризики та витрати по відвантаженому товару несе покупець.

За положеннями п. 3.10 договору сторони погодили, що до поставки товару за цим договором можуть застосовуватися положення відносно оформлення (здійснення) от пуску цінностей при централізовано-кільцевих перевезеннях матеріальних цінностей.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що ціни на товар встановлюються постачальником, зазначаються ним у накладних на товар та можуть бути змінені ним в будь-який час на незавершені поставки. Вартість упаковки та доставки включається у ціну товару.

Розрахунок за поставлену продукцію проводиться покупцем по відстрочці платежу строком 21 календарних днів, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом зазначеного строку за кожну поставлену партію продукції у сумі зазначеній у відповідній накладній (п. 4.2 договору).

Відповідно до п. 5.2 договору за порушення умов договору винна сторона несе відповідальність за збитки, що виникли внаслідок невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань відповідно до договору і нормативно-правових актів України. Сплата передбаченої договором неустойки не звільняє сторону від виконання зобов`язань за договором і компенсації збитків іншій стороні. Винна сторона повинна компенсувати іншій стороні завдану моральну шкоду.

За умовами п. 6.2 договору повідомлення сторін, сторони погодили, що можуть використовувати засоби електронного обміну даними та/або документи, направлені по факсу, електронній пошті.

В п. 6.3 договору передбачено, що усі спори сторін за договором або в зв`язку з ним, які не вирішено шляхом переговорів, передаються на розгляд суду.

Згідно п. 6.4 договору зміни до договору здійснюються у письмовій формі, підписані та скріплені печатками сторін, додатки, зміни до договору є його невід`ємною частиною.

В п. 7.1 договору передбачено, що останній вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін та діє до 30 вересня 2019 р.

Згідно п. 7.2 договору закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.

Відповідно до п. 7.3 договору у разі відсутності письмової заяви однієї із сторін про припинення договору, спрямованого іншій стороні не пізніше, ніж за 20 днів до закінчення терміну дії, цей договір уважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік на останніх умовах.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Ч. 1 ст. 173 ГК України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 ст. 174 ГК України встановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, укладений між сторонами по справі договір поставки є підставою для виникнення у сторін за цим договором господарських зобов`язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання його сторонами.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж , якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В свою чергу відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Так, як з`ясовано судом та підтверджено сторонами, на виконання умов договору поставки № 0071 від 12.11.2018 р. позивачем - ТОВ "Макошь Груп" протягом листопада 2018 року - січня 2019 року здійснювалась на адресу відповідача поставка обумовленого договором товару, що було оформлено відповідними видатковими накладними на поставку товару, зкоерма:

- № 9 від 12.11.2018 р., згідно якої позивачем було поставлено відповідачу товар, а саме: лимон (6275 кг), мандарин (4000 кг) та мандарин (3750 кг) на загальну суму 329898,75 грн. (в т.ч. ПДВ 54983,13 грн.), в якій відсутній підпис покупця про отримання товару;

- № 11 від 13.11.2018 р., згідно якої позивачем було поставлено відповідачу товар, а саме: мандарин (3750 кг) та мандарин (11000 кг) на загальну суму 320262,50 грн. (в т.ч. ПДВ 53377,08 грн.), в якій відсутній підпис покупця про отримання товару;

- № 10 від 14.11.2018 р., згідно якої позивачем було поставлено відповідачу товар, а саме: лимон (15000 кг) на загальну суму 314250,00 грн. (в т.ч. ПДВ 52375,00 грн.), в якій відсутній підпис покупця про отримання товару;

- № 12 від 15.11.2018 р., згідно якої позивачем було поставлено відповідачу товар, а саме: мандарин (15500 кг) на загальну суму 363630,00 грн. (в т.ч. ПДВ 60605,00 грн.), в якій відсутній підпис покупця про отримання товару;

- № 13 від 16.11.2018 р., згідно якої позивачем було поставлено відповідачу товар, а саме: мандарин (20000 кг) на загальну суму 438000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 73000,00 грн.), в якій наявний підпис покупця про отримання товару;

- № 14 від 16.11.2018 р., згідно якої позивачем було поставлено відповідачу товар, а саме: мандарин (7000 кг) та апельсин (8995,008 кг) на загальну суму 361920,49 грн. (в т.ч. ПДВ 60320,08 грн.), в якій наявний підпис покупця про отримання товару;

- № 15 від 17.11.2018 р., згідно якої строк позивачем було поставлено відповідачу товар, а саме: мандарин (7000 кг) та лимон (26000 кг) на загальну суму 701520,00 грн. (в т.ч. ПДВ 116920,00 грн.), в якій наявний підпис покупця про отримання товару;

- № 16 від 18.11.2018 р., згідно якої позивачем було поставлено відповідачу товар, а саме: мандарин (17247 кг) та грейпфрут на загальну суму 410037,30 грн. (в т.ч. ПДВ 68339,55 грн.), в якій наявний підпис покупця про отримання товару;

- № 17 від 19.11.2018 р., згідно якої позивачем було поставлено відповідачу товар, а саме: мандарин (9400 кг) та лимон (4305 кг) на загальну суму 309434,75 грн. (в т.ч. ПДВ 51572,46 грн.), в якій наявний підпис покупця про отримання товару;

- № 18 від 20.11.2018 р., згідно якої позивачем було поставлено відповідачу товар, а саме: лимон (10000 кг), гранат (3350 кг) та грейпфрут (2620 кг) на загальну суму 432064,80 грн. (в т.ч. ПДВ 72010,80 грн.), в якій наявний підпис покупця про отримання товару;

- № 19 від 23.11.2018 р., згідно якої позивачем було поставлено відповідачу товар, а саме: мандарин (13159,841 кг), апельсин (2000 кг) та лимон (4000 кг) на загальну суму 432946,84,00 грн. (в т.ч. ПДВ 72157,81 грн.), в якій відсутній підпис покупця про отримання товару;

- № 20 від 24.11.2018 р., згідно якої позивачем було поставлено відповідачу товар, а саме: гранат (2800 кг), мандарин (2800 кг), грейпфрут (2850 кг) та апельсин (4800 кг) на загальну суму 373965,00 грн. (в т.ч. ПДВ 62327,50 грн.), в якій наявний підпис покупця про отримання товару;

- № 27 від 27.11.2018 р., згідно якої позивачем було поставлено відповідачу товар, а саме: гранат (1052 кг) на загальну суму 46266,96 грн. (в т.ч. ПДВ 7711,16 грн.), в якій відсутній підпис покупця про отримання товару;

- № 28 від 28.11.2018 р., згідно якої позивачем було поставлено відповідачу товар, а саме: мандарин (4890 кг) та грейпфрут (3304 кг) на загальну суму 192928,92 грн. (в т.ч. ПДВ 32154,82 грн.), в якій відсутній підпис покупця про отримання товару;

- № 29 від 29.11.2018 р., згідно якої позивачем було поставлено відповідачу товар, а саме: мандарин (12200 кг) та грейпфрут (4800 кг) на загальну суму 396492,00 грн. (в т.ч. ПДВ 66082,00 грн.), в якій відсутній підпис покупця про отримання товару;

- № 30 від 29.11.2018 р., згідно якої позивачем було поставлено відповідачу товар, а саме: лимон (5500 кг) на загальну суму 131670,00 грн. (в т.ч. ПДВ 21945,00 грн.), в якій відсутній підпис покупця про отримання товару;

- № 31 від 30.11.2018 р., згідно якої позивачем було поставлено відповідачу товар, а саме: мандарин (52100 кг), лимон (4800 кг) та гранат (1800 кг) на загальну суму 1331394,00 грн. (в т.ч. ПДВ 221899,00 грн.), в якій відсутній підпис покупця про отримання товару;

- № 40 від 03.12.2018 р., згідно якої позивачем було поставлено відповідачу товар, а саме: мандарин (31027,697 кг) та гранат (3910,2 кг) на загальну суму 845362,02 грн. (в т.ч. ПДВ 140893,67 грн.), в якій відсутній підпис покупця про отримання товару;

- № 41 від 04.12.2018 р., згідно якої позивачем було поставлено відповідачу товар, а саме: грейпфрут (6147,38 кг), мандарин (24531,38 кг) та помідори (937,501 кг) на загальну суму 755924,47 грн. (в т.ч. ПДВ 125987,41 грн.), в якій відсутній підпис покупця про отримання товару;

- № 42 від 05.12.2018 р., згідно якої позивачем було поставлено відповідачу товар, а саме: мандарин (4468,8 кг) на загальну суму 101620,51 грн. (в т.ч. ПДВ 16936,75 грн.), в якій відсутній підпис покупця про отримання товару;

- № 43 від 10.12.2018 р., згідно якої позивачем було поставлено відповідачу товар, а саме: мандарин (14506 кг) на загальну суму 317681,40 грн. (в т.ч. ПДВ 52946,90 грн.), в якій відсутній підпис покупця про отримання товару;

- № 44 від 11.12.2018 р., згідно якої позивачем було поставлено відповідачу товар, а саме: мандарин (8861,9 кг) та апельсин (11854 кг) на загальну суму 494888,95 грн. (в т.ч. ПДВ 82481,49 грн.), в якій відсутній підпис покупця про отримання товару;

- № 45 від 12.12.2018 р., згідно якої позивачем було поставлено відповідачу товар, а саме: гранат (2465 кг) на загальну суму 103382,10 грн. (в т.ч. ПДВ 17230,35 грн.), в якій відсутній підпис покупця про отримання товару;

- № 46 від 13.12.2018 р., згідно якої позивачем було поставлено відповідачу товар, а саме: апельсин (18859 кг) на загальну суму 462799,86 грн. (в т.ч. ПДВ 77133,31 грн.), в якій відсутній підпис покупця про отримання товару;

- № 47 від 17.12.2018 р., згідно якої позивачем було поставлено відповідачу товар, а саме: апельсин (13182,04 кг), гранат (775 кг) та лимон (1836 кг) на загальну суму 406853,74 грн. (в т.ч. ПДВ 67808,96 грн.), в якій відсутній підпис покупця про отримання товару;

- № 50 від 19.12.2018 р., згідно якої позивачем було поставлено відповідачу товар, а саме: апельсин (38142,848 кг) та гранат (325,245 кг) на загальну суму 958820,54 грн. (в т.ч. ПДВ 159803,42 грн.), в якій відсутній підпис покупця про отримання товару;

- № 51 від 20.12.2018 р., згідно якої позивачем було поставлено відповідачу товар, а саме: грейпфрут (173,01 кг) та лимон (1939,188 кг) на загальну суму 57752,50 грн. (в т.ч. ПДВ 9625,42 грн.), в якій відсутній підпис покупця про отримання товару;

- № 52 від 26.12.2018 р., згідно якої позивачем було поставлено відповідачу товар, а саме: апельсин (1215,023 кг) на загальну суму 28358,64 грн. (в т.ч. ПДВ 4726,44 грн.), в якій відсутній підпис покупця про отримання товару;

- № 53 від 27.12.2018 р., згідно якої позивачем було поставлено відповідачу товар, а саме: апельсин (1579,3 кг) та мандарин (16565,1 кг) на загальну суму 590988,73 грн. (в т.ч. ПДВ 98498,12 грн.), в якій відсутній підпис покупця про отримання товару;

- № 54 від 28.12.2018 р., згідно якої позивачем було поставлено відповідачу товар, а саме: апельсин (15 630,386 , кг) на загальну суму 376067,09 грн. (в т.ч. ПДВ 62677,85 грн.), в якій відсутній підпис покупця про отримання товару;

- № 1 від 08.01.2019 р., згідно якої позивачем було поставлено відповідачу товар, а саме: апельсин (11191,152 кг), гранат (2755,519 кг) та мандарин (9934,1 кг) на загальну суму 705852,01 грн. (в т.ч. ПДВ 117642,00 грн.), в якій відсутній підпис покупця про отримання товару;

- № 2 від 09.01.2018 р., згідно якої позивачем було поставлено відповідачу товар, а саме: гранат (597,388 кг) та мандарин (8838,47 кг) на загальну суму 280010,48 грн. (в т.ч. ПДВ 46668,41 грн.), в якій відсутній підпис покупця про отримання товару;

- № 3 від 09.01.2019 р., згідно якої позивачем було поставлено відповідачу товар, а саме: помідори (220,578 кг), перець солодкий (217,959 кг), огірки (800,4 кг) та помідори (1777,4 кг) на загальну суму 154349,30 грн. (в т.ч. ПДВ 25724,88 грн.), в якій відсутній підпис покупця про отримання товару;

- № 4 від 10.01.2019 р., згідно якої позивачем було поставлено відповідачу товар, а саме: мандарин (5830,7 кг), лимон (665,95 кг) та гранат (595,795 кг) на загальну суму 211401,62 грн. (в т.ч. ПДВ 35233,60 грн.), в якій відсутній підпис покупця про отримання товару;

- № 5 від 11.01.2019 р., згідно якої позивачем було поставлено відповідачу товар, а саме: мандарин (6 125,7 кг) на загальну суму 176420,16 грн. (в т.ч. ПДВ 29403,36 грн.), в якій відсутній підпис покупця про отримання товару;

- № 6 від 12.01.2019 р., згідно якої позивачем було поставлено відповідачу товар, а саме: мандарин (2379,6 кг), лимон (635,1 кг) та апельсин (387,3 кг) на загальну суму 103153,15 грн. (в т.ч. ПДВ 17192,19 грн.), в якій відсутній підпис покупця про отримання товару;

- № 12 від 05.02.2019 р., згідно якої позивачем було поставлено відповідачу товар, а саме: апельсин (18020,352 кг) на загальну суму 409782,80 грн. (в т.ч. ПДВ 68297,13 грн.), в якій відсутній підпис покупця про отримання товару;

- № 13 від 09.02.2019 р., згідно якої позивачем було поставлено відповідачу товар, а саме: помідори (606,86 кг) на загальну суму 25809,64 грн. (в т.ч. ПДВ 4301,61 грн.), в якій відсутній підпис покупця про отримання товару.

Разом з тим, із матеріалів справи вбачається, що за фактом поставки обумовленого договором поставки № 0071 від 12.11.2018 р. товару позивачем було виписано та зареєстрованого наступні податкові накладні: від 27.12.2018 р. № 18 на суму 590988,73 грн. (ПДВ 98498,12 грн.), від 28.12.2018 р. № 19 на суму 376067,09 грн. (ПДВ 62677,85 грн.), від 08.01.2019 р. № 1 на суму 705852,01 грн. (ПДВ 117642,00 грн.), від 09.01.2019 р. № 2 на суму 280010,48 грн. (ПДВ 46668,41 грн.), від 09.01.2019 р. № 3 на суму 154349,30 грн. (ПДВ 25724,88 грн.), від 10.01.2019 р. № 4 на суму 211401,62 грн. (ПДВ 35233,60 грн.), від 11.01.2019 р. № 5 на суму 176420,16 грн. (ПДВ 29403,36 грн.), від 12.01.2019 р. № 6 на суму 103153,15 грн. (ПДВ 17192,19 грн.), від 05.02.2019 р. № 1 на суму 409782,80 грн. (ПДВ 68297,13 грн.), від 09.02.2019 р. № 2 на суму 25809,64 грн. (ПДВ 4301,61 грн.).

Водночас, як встановлено судом, відповідач частково визнає отримання поставленого позивачем товару, а саме згідно 7 видаткових накладних: № 13 від 16.11.2018 р. на суму 438000,00 грн. (а.с. 33); № 14 від 16.11.2018 р. на суму 361920,49 грн. (а.с. 52); № 15 від 17.11.2018 р. на суму 701520,00 грн. (а.с. 38); № 16 від 18.11.2018 р. на суму 410037,30 грн. (а.с. 39); № 17 від 19.11.2018 р. на суму 309434,75 грн. (а.с. 40); № 18 від 20.11.2018 р. на суму 432054,80 грн. (а.с.41); № 20 від 24.11.2018 р. на суму 373955,00 грн. (а.с. 43) на загальну суму 3026942,34 грн., які були підписані відповідачем як покупцем, та скріплені печаткою останнього.

При цьому стосовно отримання товару за іншими видатковими накладними відповідач стверджує, що приймання товару у зазначеній в них кількості не відбулось, оскільки частина товару, яку намагався передати позивач відповідачу була визнана такою, що не відповідає вимогам якості та підлягала поверненню постачальнику, у зв`язку з чим у відповідності до п. 3.6 відповідач відмовився від його приймання та повідомив про це постачальника, за результатами чого ПП "Белль" були складені акти перевірки якості товару при прийманні, які підписані комісією у складі 3 чоловік - завідувачем складу ОСОБА_1 та громадянами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с. 207-237 т. 1), а саме:

- акт перевірки якості товару при прийманні від 12.11.2018 р., згідно якого у зв`язку з невідповідною якістю товару комісія просить повернути постачальнику товар на загальну суму 42860,90 грн., поставлений за видатковою накладною № 9 від 12.11.2018 р.;

- акт перевірки якості товару при прийманні від 13.11.2018 р., згідно якого у зв`язку з невідповідною якістю товару комісія просить повернути постачальнику товар на загальну суму 60467,95 грн., поставлений за видатковою накладною № 11 від 13.11.2018 р.;

- акт перевірки якості товару при прийманні від 14.11.2018 р., згідно якого у зв`язку з невідповідною якістю товару комісія просить повернути постачальнику товар на загальну суму 82584,90 грн., поставлений за видатковою накладною № 10 від 14.11.2018 р.;

- акт перевірки якості товару при прийманні від 15.11.2018 р., згідно якого у зв`язку з невідповідною якістю товару комісія просить повернути постачальнику товар на загальну суму 102415,80 грн., поставлений за видатковою накладною № 12 від 15.11.2018 р.;

- акт перевірки якості товару при прийманні від 23.11.2018 р., згідно якого у зв`язку з невідповідною якістю товару комісія просить повернути постачальнику товар на загальну суму 85872,62 грн., поставлений за видатковою накладною № 19 від 23.11.2018 р.;

- акт перевірки якості товару при прийманні від 27.11.2018 р., згідно якого у зв`язку з невідповідною якістю товару комісія просить повернути постачальнику товар на загальну суму 5849,34 грн., поставлений за видатковою накладною № 27 від 27.11.2018 р.;

- акт перевірки якості товару при прийманні від 28.11.2018 р., згідно якого у зв`язку з невідповідною якістю товару комісія просить повернути постачальнику товар на загальну суму 16285,80 грн., поставлений за видатковою накладною № 28 від 28.11.2018 р.;

- акт перевірки якості товару при прийманні від 29.11.2018 р., згідно якого у зв`язку з невідповідною якістю товару комісія просить повернути постачальнику товар на загальну суму 77804,52 грн., поставлений за видатковою накладною № 29 від 29.11.2018 р.;

- акт перевірки якості товару при прийманні від 29.11.2018 р., згідно якого у зв`язку з невідповідною якістю товару комісія просить повернути постачальнику товар на загальну суму 16710,12 грн., поставлений за видатковою накладною № 30 від 29.11.2018 р.;

- акт перевірки якості товару при прийманні від 30.11.2018 р., згідно якого у зв`язку з невідповідною якістю товару комісія просить повернути постачальнику товар на загальну суму 269679,72 грн., поставлений за видатковою накладною № 31 від 30.11.2018 р.;

- акт перевірки якості товару при прийманні від 03.12.2018 р., згідно якого у зв`язку з невідповідною якістю товару комісія просить повернути постачальнику товар на загальну суму 248739,54 грн., поставлений за видатковою накладною № 40 від 03.12.2018 р.;

- акт перевірки якості товару при прийманні від 04.12.2018 р., згідно якого у зв`язку з невідповідною якістю товару комісія просить повернути постачальнику товар на загальну суму 185189,22 грн., поставлений за видатковою накладною № 41 від 04.12.2018 р.;

- акт перевірки якості товару при прийманні від 05.12.2018 р., згідно якого у зв`язку з невідповідною якістю товару комісія просить повернути постачальнику товар на загальну суму 21792,97 грн., поставлений за видатковою накладною № 42 від 05.12.2018 р.;

- акт перевірки якості товару при прийманні від 10.12.2018 р., згідно якого у зв`язку з невідповідною якістю товару комісія просить повернути постачальнику товар на загальну суму 60463,39 грн., поставлений за видатковою накладною № 43 від 10.12.2018 р.;

- акт перевірки якості товару при прийманні від 11.12.2018 р., згідно якого у зв`язку з невідповідною якістю товару комісія просить повернути постачальнику товар на загальну суму 55393,29 грн., поставлений за видатковою накладною № 44 від 11.12.2018 р.;

- акт перевірки якості товару при прийманні від 12.12.2018 р., згідно якого у зв`язку з невідповідною якістю товару комісія просить повернути постачальнику товар на загальну суму 25088,93 грн., поставлений за видатковою накладною № 45 від 12.12.2018 р.;

- акт перевірки якості товару при прийманні від 13.12.2018 р., згідно якого у зв`язку з невідповідною якістю товару комісія просить повернути постачальнику товар на загальну суму 89780,08 грн., поставлений за видатковою накладною № 46 від 13.12.2018 р.;

- акт перевірки якості товару при прийманні від 17.12.2018 р., згідно якого у зв`язку з невідповідною якістю товару комісія просить повернути постачальнику товар на загальну суму 97497,39 грн., поставлений за видатковою накладною № 47 від 17.12.2018 р.;

- акт перевірки якості товару при прийманні від 19.12.2018 р., згідно якого у зв`язку з невідповідною якістю товару комісія просить повернути постачальнику товар на загальну суму 199683,66 грн., поставлений за видатковою накладною № 50 від 19.12.2018 р.;

- акт перевірки якості товару при прийманні від 20.12.2018 р., згідно якого у зв`язку з невідповідною якістю товару комісія просить повернути постачальнику товар на загальну суму 11581,12 грн., поставлений за видатковою накладною № 51 від 20.12.2018 р.;

- акт перевірки якості товару при прийманні від 26.12.2018 р., згідно якого у зв`язку з невідповідною якістю товару комісія просить повернути постачальнику товар на загальну суму 5484,90 грн., поставлений за видатковою накладною № 52 від 26.12.2018 р.;

- акт перевірки якості товару при прийманні від 27.12.2018 р., згідно якого у зв`язку з невідповідною якістю товару комісія просить повернути постачальнику товар на загальну суму 129656,47 грн., поставлений за видатковою накладною № 53 від 27.12.2018 р.;

- акт перевірки якості товару при прийманні від 28.12.2018 р., згідно якого у зв`язку з невідповідною якістю товару комісія просить повернути постачальнику товар на загальну суму 137634,31 грн., поставлений за видатковою накладною № 54 від 28.12.2018 р.;

- акт перевірки якості товару при прийманні від 08.01.2019 р., згідно якого у зв`язку з невідповідною якістю товару комісія просить повернути постачальнику товар на загальну суму 207023,60 грн., поставлений за видатковою накладною № 01 від 08.01.2019 р.;

- акт перевірки якості товару при прийманні від 09.01.2019 р., згідно якого у зв`язку з невідповідною якістю товару комісія просить повернути постачальнику товар на загальну суму 62755,80 грн., поставлений за видатковою накладною № 03 від 09.01.2019 р.;

- акт перевірки якості товару при прийманні від 09.01.2019 р., згідно якого у зв`язку з невідповідною якістю товару комісія просить повернути постачальнику товар на загальну суму 82648,44 грн., поставлений за видатковою накладною № 02 від 09.01.2019 р.;

- акт перевірки якості товару при прийманні від 10.01.2019 р., згідно якого у зв`язку з невідповідною якістю товару комісія просить повернути постачальнику товар на загальну суму 50844,18 грн., поставлений за видатковою накладною № 04 від 10.01.2019 р.;

- акт перевірки якості товару при прийманні від 11.01.2019 р., згідно якого у зв`язку з невідповідною якістю товару комісія просить повернути постачальнику товар на загальну суму 122572,80 грн., поставлений за видатковою накладною № 05 від 11.01.2019 р.;

- акт перевірки якості товару при прийманні від 12.01.2019 р., згідно якого у зв`язку з невідповідною якістю товару комісія просить повернути постачальнику товар на загальну суму 79376,52 грн., поставлений за видатковою накладною № 06 від 12.01.2019 р.;

- акт перевірки якості товару при прийманні від 05.02.2019 р., згідно якого у зв`язку з невідповідною якістю товару комісія просить повернути постачальнику товар на загальну суму 172118,83 грн., поставлений за видатковою накладною № 12 від 05.02.2019 р.;

- акт перевірки якості товару при прийманні від 09.02.2019 р., згідно якого у зв`язку з невідповідною якістю товару комісія просить повернути постачальнику товар на загальну суму 13649,04 грн., поставлений за видатковою накладною № 13 від 09.02.2019 р.

Між тим, за умовами п. 3.6 договору, якщо при прийманні товару буде виявлено неякісний товар, покупець має право негайно відмовитися від приймання такого товару та повідомити постачальника. Постачальник зобов`язується за свій рахунок у термін 7 днів з дати отримання повідомлення про відмову від прийомки неякісного товару здійснити заміну на товар належної якості.

При цьому п. 6.2 договору сторони визначили, що повідомлення сторін, сторони погодили, що можуть використовувати засоби електронного обміну даними та/або документи, направлені по факсу, електронній пошті.

Таким чином, за умовами спірного договору відповідач як покупець при виявленні неякісно поставленого товару був наділений правом негайної відмови від його прийняття та повідомлення постачальника, який зобов`язаний був протягом 7 днів з дати отримання такого повідомлення здійснити заміну на товар належної якості. Між тим, господарський суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів звернення відповідача до позивача з відповідним повідомленням про відмову прийняття неякісно поставленого товару за спірним договором поставки № 0071 від 12.11.2018 р., зокрема, доказів направлення відповідного повідомлення позивачу засобами електронного обміну даними, або по факсу, або електронною поштою, як це обумовлено в п. 6.2 договору. Крім того, слід зазначити, що відповідачем не доведено належними і допустимими доказами факт отримання вказаного повідомлення позивачем.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Частиною 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Отже, належність доказів - спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, які входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об`єктивної істини.

Належність доказів - це міра, що визначає залучення до процесу в конкретній справі тільки потрібних і достатніх доказів. Під належністю доказу розуміється наявність об`єктивного зв`язку між змістом судових доказів (відомості, що містяться в засобах доказування) і самими фактами, що є об`єктом судового пізнання.

У той же час, ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Так, допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов`язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи заборона використання деяких з них для підтвердження конкретних обставин справи (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.02.2019 р. у справі № 909/327/18).

Враховуючи вищенаведене, надані відповідачем до відзиву на позов акти перевірки якості товару судом не приймаються до уваги як докази поставки позивачем товару неналежної якості.

Поряд з цим судом критично оцінюються посилання відповідача на те, що про його відмову від прийняття товару з огляду на неналежну якість свідчить відсутність підпису представника відповідача у наданих позивачем накладних на поставку товару. Адже, за умовами п. 3.8 договору достатнім підтвердженням передачі товару покупцю та прийняття товару покупцем за відповідним асортиментом, найменуванням, кількістю, ціною за одиницю, вартістю партії товару є накладна на товар, завірена з боку покупця його печаткою (штампом), або з наданням довіреності на отримання ТМЦ. Якщо партію товару доставлено покупцю, у день доставки товару покупець його не повертає, не заявляє вмотивованих претензій по якості та кількості товару, і постачальник на протязі 48 годин з моменту доставки товару не отримав від покупця оформлену ним накладну на товар, товар вважається переданим та прийнятим покупцем, поставка здійсненою належним чином у день доставки партії товару, відповідно до накладної на товар, односторонньо підписаною постачальником на цю партію товару . День доставки партії товару може бути підтверджено документами перевізника, експрес доставки, водія, експедитора, тощо (квитанції, декларації, ордери, ТТН, акти, тощо).

За приписами ст.ст. 627, 628 Цивільного України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 638 ЦК України та ст. 180 ГК України договір вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов (предмету, визначених законом необхідних умов для договорів даного виду та визначених за заявою сторін умов).

Так, позивач, підписуючи спірний договір на вказаних умовах, повністю погодився з цими умовами, які, зокрема, визначають порядок оформлення відмови від прийняття товару неналежної якості та підтвердження факту поставки товару у разі незаявлення претензій по якості товару.

Отже, з огляду на вказані умови договору, з якими відповідач погодився під час укладення та підписання договору, та враховуючи відсутність належних та допустимих доказів заявлення відповідачем вмотивованих претензій по якості товару, наявні в матеріалах справи видаткові накладні, односторонньо підписані з боку позивача як постачальником, є достатнім підтвердженням передачі відповідачу товару за вказаними у цих накладних асортиментом, кількістю, ціною за одиницю, вартістю партії товару.

Крім того, безпідставними є ствердження відповідача про відсутність обов`язку сплачувати за відповідний товар з огляду на його повернення постачальнику згідно наданих до відзиву накладних на повернення товару (а.с. 176-206 т. 1), а саме:

- № 1 від 12.11.2018 р. на суму 42860,90 грн. (в т.ч. ПДВ 7143,49 грн.);

- № 2 від 13.11.2018 р. на суму 60467,95 грн. (в т.ч. ПДВ 10077,99 грн.);

- № 3 від 14.11.2018 р. на суму 82584,90 грн. (в т.ч. ПДВ 13764,15 грн.);

- № 4 від 15.11.2018 р. на суму 102415,80 грн. (в т.ч. ПДВ 17069,30 грн.);

- № 5 від 16.11.2018 р. на суму 61817,10 грн. (в т.ч. ПДВ 10302,85 грн.);

- № 6 від 23.11.2018 р. на суму 85872,62 грн. (в т.ч. ПДВ 14312,10 грн.);

- № 7 від 27.11.2018 р. на суму 4874,45 грн. (в т.ч. ПДВ 974,89 грн.);

- № 8 від 28.11.2018 р. на суму 13571,50 грн. (в т.ч. ПДВ 2714,30 грн.);

- № 9 від 29.11.2018 р. на суму 77804,52 грн. (в т.ч. ПДВ 12967,42 грн.);

- № 10 від 29.11.2018 р. на суму 16710,12 грн. (в т.ч. ПДВ 2785,02 грн.);

- № 11 від 30.11.2018 р. на суму 254349,72 грн. (в т.ч. ПДВ 42391,63 грн.);

- № 12 від 03.12.2018 р. на суму 248739,54 грн. (в т.ч. ПДВ 41456,59 грн.);

- № 13 від 04.12.2018 р. на суму 185189,22 грн. (в т.ч. ПДВ 30864,87 грн.);

- № 14 від 05.12.2018 р. на суму 21792,97 грн. (в т.ч. ПДВ 3632,16 грн.);

- № 16 від 10.12.2018 р. на суму 60463,39 грн. (в т.ч. ПДВ 10077,23 грн.);

- № 17 від 11.12.2018 р. на суму 55393,29 грн. (в т.ч. ПДВ 9232,29 грн.);

- № 18 від 12.12.2018 р. на суму 25088,93 грн. (в т.ч. ПДВ 4181,49 грн.);

- № 19 від 13.12.2018 р. на суму 89780,08 грн. (в т.ч. ПДВ 14963,35 грн.);

- № 20 від 17.12.2018 р. на суму 97497,39 грн. (в т.ч. ПДВ 16249,57 грн.);

- № 21 від 19.12.2018 р. на суму 187881,96 грн. (в т.ч. ПДВ 31313,66 грн.);

- № 22 від 20.12.2018 р. на суму 11581,12 грн. (в т.ч. ПДВ 1930,18 грн.);

- № 23 від 26.12.2018 р. на суму 5484,90 грн. (в т.ч. ПДВ 914,15 грн.);

- № 24 від 27.12.2018 р. на суму 129656,47 грн. (в т.ч. ПДВ 21609,41 грн.);

- № 25 від 28.12.2018 р. на суму 137634,31 грн. (в т.ч. ПДВ 22939,05 грн.);

- № 26 від 08.01.2019 р. на суму 181182,81 грн. (в т.ч. ПДВ 30197,13 грн.);

- № 27 від 09.01.2019 р. на суму 82648,44 грн. (в т.ч. ПДВ 13774,74 грн.);

- № 28 від 09.01.2019 р. на суму 62755,80 грн. (в т.ч. ПДВ 10459,30 грн.);

- № 29 від 10.01.2019 р. на суму 50844,18 грн. (в т.ч. ПДВ 8474,03 грн.);

- № 30 від 11.01.2019 р. на суму 122572,80 грн. (в т.ч. ПДВ 20428,80 грн.);

- № 31 від 12.01.2019 р. на суму 79376,52 грн. (в т.ч. ПДВ 13229,42 грн.);

- № 32 від 05.02.2019 р. на суму 172118,83 грн. (в т.ч. ПДВ 28686,47 грн.).

Так, вказані видаткові накладні на повернення товару підписані лише відповідачем та не містять підпису уповноваженої особи позивача.

Стаття 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", передбачає, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до положень п. п. 2.1 ч. 2 Положення "Про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку", затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Відтак, наведене свідчить, що надані відповідачем в якості доказу здійснення господарської операції видаткові накладні на повернення товару в розумінні положень чинного законодавства, є первинними документами.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно абз. 1 п. 2.4 Положення "Про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку" первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Положеннями абз. 1 п. 2.5. Положення "Про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку" передбачено, що документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо (ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні?).

Отже, обов`язковою умовою, що може бути доказом здійснення господарської операції саме з конкретним контрагентом, є наявність у первинному документі даних про осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, а також даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції з боку саме цього контрагента та дані, що дають змогу визначити повноваження такої особи на вчинення вказаних дій, особистий підпис вказаної особи.

Проте, оскільки всупереч наведеним приписам законодавства надані відповідачем видаткові накладні на повернення позивачу товару не містять підпису уповноваженої особи позивача на отримання повернутого товару, відповідно вказані накладні не є належними, достатніми та достовірними доказами в розумінні ГПК України. При цьому суд зауважує, що умовами договору не передбачено такого порядку підтвердження повернення товару відповідачем за односторонньо підписаною накладною.

Крім того, ствердження відповідача про повернення товару спростовуються актом продажу-приймання товару від 18.01.2019 р., підписаним представником ТОВ "Макошь Груп" Черничук В.В. та директором ПП "Белль" Светліковою К.В., з якого випливає те, що у період з 11.11.2018 р. по 12.01.2019 р. продавець продав, а покупець прийняв товар в асортименті, зазначеному в ньому, на загальну суму 17340663,00 грн. Заперечення відповідача щодо вказаного акту суд вважає безпідставними, оскільки відповідачем не спростовано підписання вказаного акту його посадовою особою і погодження з наведеними в акті відомостями.

При цьому із матеріалів справи вбачається, що відповідач частково розрахувався за поставлений позивачем товар згідно вказаних вище видаткових накладних, що підтверджується проміжною випискою АТ КБ "Приватбанк" за період з 14.11.2018 р. по 11.06.2020 р. на загальну суму 11673508,55 грн., а саме: 15.11.2018 р. - 170008,55 грн., 20.11.2018 р. - 550000,00 грн., 27.11.2018 р. - 800000,00 грн., 30.11.2018 р. - 500000,00 грн., 03.12.2018 р. - 100000,00 грн., 04.12.2018 р. - 100000,00 грн., 05.12.2018 р. - 90000,00 грн., 10.12.2018 р. - 300000,00 грн., 11.12.2018 р. - 350000,00 грн., 19.12.2018 р. - 75000,00 грн., 22.12.2018 р. - 400000,00 грн., 22.12.2018 р. - 150000,00 грн., 26.12.2018 р. - 350000,00 грн., 28.12.2018 р. - 470000,00 грн., 03.01.2019 р. - 200000,00 грн., 04.01.2019 р. - 400000,00 грн., 09.01.2019 р. - 500000,00 грн., 10.01.2019 р. - 300000,00 грн., 11.01.2019 р. - 200000,00 грн., 14.01.2019 р. - 500000,00 грн., 16.01.2019 р. - 200000,00 грн., 17.01.2019 р. - 350000,00 грн., 18.01.2019 р. - 100000,00 грн., 21.01.2019 р. - 300000,00 грн., 24.01.2019 р. - 250000,00 грн., 29.01.2019 р. - 250000,00 грн., 01.02.2019 р. - 200000,00 грн., 05.02.2019 р. - 201000,00 грн., 07.02.2019 р. - 202000,00 грн., 12.02.2019 р. - 203000,00 грн., 15.02.2019 р. - 100000,00 грн., 19.02.2019 р. - 140000,00 грн., 20.02.2019 р. - 100000,00 грн., 26.02.2019 р. - 101000,00 грн., 01.03.2019 р. - 140000,00 грн., 05.03.2019 р. - 100000,00 грн., 07.03.2019 р. - 120000,00 грн., 12.03.2019 р. - 100000,00 грн., 15.03.2019 р. - 120000,00 грн., 19.03.2019 р. - 100000,00 грн., 22.03.2019 р. - 120000,00 грн., 26.03.2019 р. - 100000,00 грн., 29.03.2019 р. - 101000,00 грн., 02.04.2019 р. - 80000,00 грн., 05.04.2019 р. - 110000,00 грн., 10.04.2019 р. - 950000,00 грн., 19.04.2019 р. - 50000,00 грн., 23.04.2019 р. - 50000,00 грн., 02.05.2019 р. - 50500,00 грн., 26.07.2019 р. - 100000,00 грн., 07.08.2019 р. - 80000,00 грн.

З огляду на здійснення відповідачем оплати на загальну суму 11673508,55 грн., господарський суд доходить висновку, що відповідач прийняв поставлений позивачем згідно спірних накладних товар та відповідно погодився з його якістю.

Виходячи з вищенаведеного, суд доходить висновку про належне виконання позивачем своїх зобов`язань перед відповідачем за укладеним договором щодо поставки товару згідно вищевказаних видаткових накладних на поставку товару, що не спростовано відповідачем належними та допустимими доказами.

Так, у відповідності з ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

В силу статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

Відтак, отримання відповідачем поставленого позивачем товару є підставою виникнення у останнього зобов`язання оплатити поставлений товар відповідно до умов договору поставки № 0071 від 12.11.2018 р., а також чинного законодавства на підставі складених відповідно до умов договору видаткових накладних.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що за загальним правилом, обов`язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на товар. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі-продажу не встановлено інший строк оплати.

Так, в п. 4.2 договору встановлено, що розрахунок за поставлену продукцію проводиться покупцем по відстрочці платежу строком 21 календарних днів, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом зазначеного строку за кожну поставлену партію продукції у сумі зазначеній у відповідній накладній.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, враховуючи здійснення відповідачем часткової оплати за поставлений згідно спірного договору поставки № 0071 від 12.11.2018 р. товар на загальну суму 11673508,55 грн., про що було зазначено вище, відповідно сума заборгованості відповідача перед позивачем за поставлений товар становить 2780453,47 грн . (14453962,02 грн. поставленого товару - 11673508,55 грн. сплаченого відповідачем).

При цьому докази, які б підтверджували факт повної сплати відповідачем отриманого товару згідно умов договору поставки № 0071 від 12.11.2018 р., в матеріалах справи відсутні. Так, несплатою позивачу у повному обсязі вартості отриманого товару за вказаними накладними в межах спірного договору поставки № 0071 від 12.11.2018 р. відповідач порушив прийняті на себе зобов`язання за цим договором, що є недопустимим згідно ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відтак, суд вважає обґрунтованими доводи позивача про наявність у відповідача основної заборгованості в розмірі 2780453,47 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення 10% штрафу за прострочення оплати за поставлений товар в сумі 278044,85 грн. та пені в сумі 1115570,00 грн. суд зазначає наступне.

Невиконання зобов`язання або виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), що мало місце у даному випадку (несплата відповідачем як покупцем вартості поставленого товару у встановлений строк) згідно ст. 610 Цивільного кодексу України є порушенням зобов`язання, зокрема з боку відповідача.

В свою чергу у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Як передбачено частиною 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

Згідно положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За положеннями ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до п. 5.1 договору у випадку несвоєчасної оплати поставленого товару, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості поставленого, але не оплаченого товару за кожний день прострочення, нарахування якої не обмежено часом. При цьому постачальник має право без будь-яких попереджень зупинити постачання товару до повного погашення заборгованості, яка виникла у покупця за отриманий, але не оплачений товар, із звільненням постачальника від відповідальності за зупинення поставок та від застосування до нього господарських (майнових) санкцій .

При простроченні оплати товару понад 20 календарних днів від наданого договором відстрочення, покупець додатково виплачує постачальнику штраф в розмірі 10% від простроченої суми платежу.

За приписами ч. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Ч. 1, 2, 4 ст. 217 ГК України передбачають, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин.

В силу положень ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань".

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України, а також за період у шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено договором.

Відповідач в обґрунтування своїх заперечень щодо вимог про стягнення пені та штрафу послався на пропущення позивачем строку позовної давності для звернення позивача із вказаними вимогами.

Позовною давністю в силу положень ст. 256 ЦК України є строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України). Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом пункту 1 частини другої статті 258 ЦК України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачено спеціальну позовну давність в один рік.

Порядок обчислення позовної давності в силу вимог частини другої статті 260 ЦК України не може бути змінений за домовленістю сторін.

Відтак, частиною шостою ст. 232 ГК України визначено строк та порядок нарахування штрафних санкцій, а строк, протягом якого особа може звернутись до суду за захистом свого порушеного права, встановлюється ЦК України.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Враховуючи викладене, суд вважає в даному випадку правомірним нарахування пені за весь період прострочення виконання відповідачем зобов`язання, право на стягнення якої може бути заявлено в межах передбаченого пунктом 1 частини другої статті 258 ЦК України річного строку позовної давності.

Як вказано роз`ясненнях, наведених в п. 4.2 Постанові Пленуму ВГСУ від 29 травня 2013 року N 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів", у зобов`язальних правовідносинах, в яких визначено строк виконання зобов`язання, перебіг позовної давності починається з дня, наступного за останнім днем, у який відповідне зобов`язання мало бути виконане. Якщо відповідно до чинного законодавства або договору неустойка (пеня) підлягає стягненню за кожний день прострочення виконання зобов`язання, позовну давність необхідно обчислювати щодо кожного дня окремо за попередній рік до дня подання позову, якщо інший період не встановлено законом або угодою сторін (п. 4.3).

При цьому днем подання позову вважається дата поштового штемпеля підприємства зв`язку, через яке надсилається позовна заява, а в разі подання її безпосередньо до господарського суду - дата реєстрації цієї заяви в канцелярії суду.

Так, пред`явлений позивачем позов вважається поданим 19.06.2020 р. (відповідно до дати реєстрації цієї заяви в канцелярії суду), в свою чергу вимоги про стягнення нарахованої пені за попередній рік до дня подання позову, тобто до 19.06.2019 р. є такими, що заявлені з пропуском позовної давності, зокрема це вимоги стосовно нарахованої пені по поставкам за відповідною накладною:

- від 27.12.2018 р. № 53 на суму 590988,73 грн. (нарахування позивачем здійснено на суму боргу 337607,22 грн.) за період з 17.01.2019 р. по 18.06.2019 р.,

- від 28.12.2018 р. № 54 на суму 376067,09 грн. (нарахування позивачем здійснено на суму боргу 337607,22 грн.) за період з 17.01.2019 р. по 18.06.2019 р.,

- від 08.01.2019 р. № 1 на суму 705852,01 грн. за період з 30.01.2019 р. по 18.06.2019 р.,

- від 09.01.2019 р. № 2 на суму 280010,48 грн. за період з 31.01.2019 р. по 18.06.2019 р.,

- від 09.01.2019 р. № 3 на суму 154349,30 грн. за період з 31.01.2019 р. по 18.06.2019 р.,

- від 10.01.2019 р. № 4 на суму 211401,62 грн. за період з 01.02.2019 р. по 18.06.2019 р.,

- від 11.01.2019 р. № 5 на суму 176420,16 грн. за період з 02.02.2019 р. по 18.06.2019 р.,

- від 12.01.2019 р. № 6 на суму 103153,15 грн. за період з 03.02.2019 р. по 18.06.2019 р.,

- від 05.02.2019 р. № 1 на суму 409782,80 грн. за період з 27.02.2019 р. по 18.06.2019 р.,

- від 09.02.2019 р. № 2 на суму 25809,64 грн. за період з 03.03.2019 р. по 18.06.2019 р.

Посилання позивача на те, що здійснення відповідачем платежу на суму 80000,00 грн. основного боргу 07.08.2019 р., не свідчить про переривання перебігу позовної давності згідно ч. 1 ст. 264 ЦК України саме за вимогами про стягнення нарахованої пені, оскільки не свідчить про визнання відповідачем саме вимог по пені. Більш того, вказаний платіж здійснено після спливу позовної давності за вимогами про стягнення пені, нарахованої до 18.06.2019 р., а тому не може вважатися перериванням позовної давності, яка вже сплинула.

Також суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 10% штрафу за прострочення оплати за поставлений протягом листопада 2018 року - січня 2019 року товар, вважаються такими, що заявлені з пропуском позовної давності.

Наразі поважних причин пропущення строку позовної давності для звернення до суду із вимогами про стягнення нарахованої пені та штрафу за вказаний період позивачем не наведено.

Відповідно до п. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Таким чином, враховуючи те, що строк позовної давності по заявленим вимогам щодо стягнення з відповідача нарахованої пені по кожній поставці у вищенаведені періоди, починаючи відповідно з 17.01.2019 р., 30.01.2019 р., 31.01.2019 р., 01.02.2019 р., 02.02.2019 р., 03.02.2019 р., 27.02.2019 р., 03.03.2019 р. (день, наступний від дня, коли зобов`язання мало бути виконано по спірним накладним) до 18.06.2019 р., а також нарахованого штрафу за прострочення оплати за поставлений у 2018-2019 роках товар сплинув, вказані вимоги позивача не підлягають задоволенню судом.

Відтак, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення пені за період з 19.06.2019 р. по 12.06.2020 р. (вказана у розрахунку позивача кінцева дата нарахування), у зв`язку з чим судом самостійно здійснено перерахунок пені, виходячи з вказаної позивачем суми боргу, а саме:

- на суму боргу 337607,22 грн. по накладній № 53 від 27.12.2018 року сума пені складає 90016,21 грн.:

Сума боргу (грн.)Період заборгованостіКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 337607.22 19.06.2019 - 18.07.2019 30 17.5000 % 0.096 %* 9711.99 337607.22 19.07.2019 - 05.09.2019 49 17.0000 % 0.093 %* 15409.69 337607.22 06.09.2019 - 24.10.2019 49 16.5000 % 0.090 %* 14956.46 337607.22 25.10.2019 - 12.12.2019 49 15.5000 % 0.085 %* 14050.01 337607.22 13.12.2019 - 30.01.2020 49 13.5000 % 0.074 %* 12237.11 337607.22 31.01.2020 - 12.03.2020 42 11.0000 % 0.060 %* 8523.20 337607.22 13.03.2020 - 23.04.2020 42 10.0000 % 0.055 %* 7748.36 337607.22 24.04.2020 - 12.06.2020 50 8.0000 % 0.044 %* 7379.39 - на суму боргу 337607,22 грн. по накладній № 54 від 28.12.2018 року сума пені складає 90016,21 грн.:

Сума боргу (грн.)Період заборгованостіКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 337607.22 19.06.2019 - 18.07.2019 30 17.5000 % 0.096 %* 9711.99 337607.22 19.07.2019 - 05.09.2019 49 17.0000 % 0.093 %* 15409.69 337607.22 06.09.2019 - 24.10.2019 49 16.5000 % 0.090 %* 14956.46 337607.22 25.10.2019 - 12.12.2019 49 15.5000 % 0.085 %* 14050.01 337607.22 13.12.2019 - 30.01.2020 49 13.5000 % 0.074 %* 12237.11 337607.22 31.01.2020 - 12.03.2020 42 11.0000 % 0.060 %* 8523.20 337607.22 13.03.2020 - 23.04.2020 42 10.0000 % 0.055 %* 7748.36 337607.22 24.04.2020 - 12.06.2020 50 8.0000 % 0.044 %* 7379.39 - на суму боргу 705852,01 грн. по накладній № 1 від 08.01.2019 року сума пені складає 188201,31 грн.:

Сума боргу (грн.)Період заборгованостіКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 705852.01 19.06.2019 - 18.07.2019 30 17.5000 % 0.096 %* 20305.33 705852.01 19.07.2019 - 05.09.2019 49 17.0000 % 0.093 %* 32217.79 705852.01 06.09.2019 - 24.10.2019 49 16.5000 % 0.090 %* 31270.21 705852.01 25.10.2019 - 12.12.2019 49 15.5000 % 0.085 %* 29375.05 705852.01 13.12.2019 - 30.01.2020 49 13.5000 % 0.074 %* 25584.72 705852.01 31.01.2020 - 12.03.2020 42 11.0000 % 0.060 %* 17819.87 705852.01 13.03.2020 - 23.04.2020 42 10.0000 % 0.055 %* 16199.88 705852.01 24.04.2020 - 12.06.2020 50 8.0000 % 0.044 %* 15428.46 - на суму боргу 280010,48 грн. по накладній № 2 від 09.01.2019 року сума пені складає 74659,19 грн.:

Сума боргу (грн.)Період заборгованостіКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 280010.48 19.06.2019 - 18.07.2019 30 17.5000 % 0.096 % 8055.10 280010.48 19.07.2019 - 05.09.2019 49 17.0000 % 0.093 % 12780.75 280010.48 06.09.2019 - 24.10.2019 49 16.5000 % 0.090 % 12404.85 280010.48 25.10.2019 - 12.12.2019 49 15.5000 % 0.085 % 11653.04 280010.48 13.12.2019 - 30.01.2020 49 13.5000 % 0.074 % 10149.42 280010.48 31.01.2020 - 12.03.2020 42 11.0000 % 0.060 % 7069.12 280010.48 13.03.2020 - 23.04.2020 42 10.0000 % 0.055 % 6426.47 280010.48 24.04.2020 - 12.06.2020 50 8.0000 % 0.044 % 6120.45 - на суму боргу 154349,30 грн. по накладній № 3 від 09.01.2019 року сума пені складає 41154,15 грн.:

Сума боргу (грн.)Період заборгованостіКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 154349.30 19.06.2019 - 18.07.2019 30 17.5000 % 0.096 % 4440.19 154349.30 19.07.2019 - 05.09.2019 49 17.0000 % 0.093 % 7045.09 154349.30 06.09.2019 - 24.10.2019 49 16.5000 % 0.090 % 6837.89 154349.30 25.10.2019 - 12.12.2019 49 15.5000 % 0.085 % 6423.47 154349.30 13.12.2019 - 30.01.2020 49 13.5000 % 0.074 % 5594.63 154349.30 31.01.2020 - 12.03.2020 42 11.0000 % 0.060 % 3896.69 154349.30 13.03.2020 - 23.04.2020 42 10.0000 % 0.055 % 3542.44 154349.30 24.04.2020 - 12.06.2020 50 8.0000 % 0.044 % 3373.76 - на суму боргу 211401,62 грн. по накладній № 4 від 10.01.2019 року сума пені складає 56366,01 грн.:

Сума боргу (грн.)Період заборгованостіКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 211401.62 19.06.2019 - 18.07.2019 30 17.5000 % 0.096 % 6081.42 211401.62 19.07.2019 - 05.09.2019 49 17.0000 % 0.093 % 9649.18 211401.62 06.09.2019 - 24.10.2019 49 16.5000 % 0.090 % 9365.38 211401.62 25.10.2019 - 12.12.2019 49 15.5000 % 0.085 % 8797.78 211401.62 13.12.2019 - 30.01.2020 49 13.5000 % 0.074 % 7662.58 211401.62 31.01.2020 - 12.03.2020 42 11.0000 % 0.060 % 5337.02 211401.62 13.03.2020 - 23.04.2020 42 10.0000 % 0.055 % 4851.84 211401.62 24.04.2020 - 12.06.2020 50 8.0000 % 0.044 % 4620.80 - на суму боргу 176420,16 грн. по накладній № 5 від 11.01.2019 року сума пені складає 47038,91 грн.:

Сума боргу (грн.)Період заборгованостіКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 176420.16 19.06.2019 - 18.07.2019 30 17.5000 % 0.096 % 5075.10 176420.16 19.07.2019 - 05.09.2019 49 17.0000 % 0.093 % 8052.49 176420.16 06.09.2019 - 24.10.2019 49 16.5000 % 0.090 % 7815.65 176420.16 25.10.2019 - 12.12.2019 49 15.5000 % 0.085 % 7341.98 176420.16 13.12.2019 - 30.01.2020 49 13.5000 % 0.074 % 6394.63 176420.16 31.01.2020 - 12.03.2020 42 11.0000 % 0.060 % 4453.89 176420.16 13.03.2020 - 23.04.2020 42 10.0000 % 0.055 % 4048.99 176420.16 24.04.2020 - 12.06.2020 50 8.0000 % 0.044 % 3856.18 - на суму боргу 103153,15 грн. по накладній № 6 від 12.01.2019 року сума пені складає 27503,72 грн.:

Сума боргу (грн.)Період заборгованостіКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 103153.15 19.06.2019 - 18.07.2019 30 17.5000 % 0.096 % 2967.42 103153.15 19.07.2019 - 05.09.2019 49 17.0000 % 0.093 % 4708.31 103153.15 06.09.2019 - 24.10.2019 49 16.5000 % 0.090 % 4569.83 103153.15 25.10.2019 - 12.12.2019 49 15.5000 % 0.085 % 4292.87 103153.15 13.12.2019 - 30.01.2020 49 13.5000 % 0.074 % 3738.95 103153.15 31.01.2020 - 12.03.2020 42 11.0000 % 0.060 % 2604.19 103153.15 13.03.2020 - 23.04.2020 42 10.0000 % 0.055 % 2367.45 103153.15 24.04.2020 - 12.06.2020 50 8.0000 % 0.044 % 2254.71 - на суму боргу 409782,80 грн. по накладній накладна № 12 від 05.02.2019 року сума пені складає 109260,38 грн.:

Сума боргу (грн.)Період заборгованостіКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 409782.80 19.06.2019 - 18.07.2019 30 17.5000 % 0.096 % 11788.27 409782.80 19.07.2019 - 05.09.2019 49 17.0000 % 0.093 % 18704.06 409782.80 06.09.2019 - 24.10.2019 49 16.5000 % 0.090 % 18153.94 409782.80 25.10.2019 - 12.12.2019 49 15.5000 % 0.085 % 17053.70 409782.80 13.12.2019 - 30.01.2020 49 13.5000 % 0.074 % 14853.22 409782.80 31.01.2020 - 12.03.2020 42 11.0000 % 0.060 % 10345.34 409782.80 13.03.2020 - 23.04.2020 42 10.0000 % 0.055 % 9404.85 409782.80 24.04.2020 - 12.06.2020 50 8.0000 % 0.044 % 8957.00 - на суму боргу 25809,64 грн. по накладній накладна № 13 від 09.02.2019 року сума пені складає 6881,62 грн.:

Сума боргу (грн.)Період заборгованостіКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 25809.64 19.06.2019 - 18.07.2019 30 17.5000 % 0.096 % 742.47 25809.64 19.07.2019 - 05.09.2019 49 17.0000 % 0.093 % 1178.05 25809.64 06.09.2019 - 24.10.2019 49 16.5000 % 0.090 % 1143.40 25809.64 25.10.2019 - 12.12.2019 49 15.5000 % 0.085 % 1074.11 25809.64 13.12.2019 - 30.01.2020 49 13.5000 % 0.074 % 935.51 25809.64 31.01.2020 - 12.03.2020 42 11.0000 % 0.060 % 651.59 25809.64 13.03.2020 - 23.04.2020 42 10.0000 % 0.055 % 592.35 25809.64 24.04.2020 - 12.06.2020 50 8.0000 % 0.044 % 564.15 Таким чином, загальна сума пені за прострочення оплати за поставлений товар згідно вказаних видаткових накладних за спірним договором поставки № 0071 від 12.11.2018 р. складає 731097,71 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідіність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.

Оцінюючи надані сторонами докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Макошь Груп" частково обґрунтовані та відповідають вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим підлягають частковому задоволенню з огляду на сплив позовної давності на заявлення вимог про стягнення штрафу і частково пені.

У зв`язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та рішення відбулось частково на користь позивача, згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що дорівнює 52673,27 грн. (3511551,18 грн. х 62611,03 грн./ 4174068,70 грн.).

Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Макошь Груп" до Приватного підприємства "Белль" про стягнення 4174068,70 грн. задовольнити частково.

2. СТЯГНУТИ з Приватного підприємства "Белль" (65020, м. Одеса, вул. Тираспольська, буд. 27/29; код ЄДРПОУ 32642063) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Макошь Груп" (65007, м. Одеса, вул. Водопровідна, буд. 1А; код ЄДРПОУ 40290690) основний борг в сумі 2780453/два мільйона сімсот вісімдесят тисяч чотириста п`ятдесят три/грн. 47 коп., пеню в розмірі 746873/сімсот сорок шість тисяч вісімсот сімдесят три/грн. 59 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 52909/п`ятдесят дві тисячі дев`ятсот дев`ять/грн. 91 коп.

3. В задоволенні решти частини позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Макошь Груп" до Приватного підприємства "Белль" відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складання повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 09 листопада 2020 р.

Суддя В.С. Петров