Ухвала

від 10.12.2020 по справі 916/1788/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"10" грудня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/1788/20

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Петрова В.С.

при секретарі судового засідання Граматик Г.С.

за участю представників:

від позивача - не з`явився,

від відповідача (заявника) - Молодецький Р.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Приватного підприємства «Белль» про відстрочення виконання рішення суду (вх. № 2-4137/20 від 01.12.2020 р.) в порядку ст. 331 Господарського процесуального кодексу України по справі № 916/1788/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Макошь Груп» до Приватного підприємства «Белль» про стягнення 4174068,70 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Макошь Груп» звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного підприємства «Белль» про стягнення заборгованості в загальній сумі 4174068,70 грн., у т.ч. основного боргу - 2780453,47 грн., пені - 1115570,39 грн., штрафу - 278044,85 грн. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки № 0071 від 12.11.2018 р. щодо здійснення оплати за поставлені товари.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.06.2020 р. позовну заяву ТОВ «Макошь Груп» прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/1788/20 за правилами загального позовного провадження, при цьому призначено підготовче засідання з викликом учасників справи.

01.09.2020 р. від представника відповідача через систему «Електронний суд» надійшов до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти позову.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.09.2020 р. у справі № 916/1788/20 поновлено відповідачу строк на подачу відзиву на позов; закрито підготовче провадження у справі та справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні суду.

Рішенням господарського суду Одеської області від 28.10.2020 р. у справі № 916/1788/20 (з урахуванням виправлень, внесених ухвалою суду від 11.11.2020 р.) позов ТОВ «Макошь Груп» задоволено частково, а саме стягнуто з ПП «Белль» основний борг в сумі 2780453,47 грн., пеню в розмірі 731097,71 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 52673,27 грн.

01.12.2020 р. господарським судом Одеської області на виконання судового рішення у справі № 916/1788/20 видано наказ про його примусове виконання щодо стягнення з ПП «Белль» на користь ТОВ «Макошь Груп» основного боргу в сумі 2780453,47 грн., пені в розмірі 731097,71 грн. та витрат по сплаті судового збору в розмірі 52673,27 грн.

01.12.2020 р. Приватним підприємством «Белль» подана до господарського суду заява про відстрочення виконання рішення господарського суду по справі № 916/1788/20 на один рік. В обґрунтування вказаної заяви ПП «Белль» вказує, що рішенням господарського суду Запорізької області від 01.10.2019 р. у справі № 908/1357/19 з ТОВ «Український рітейл» стягнуто на користь ПП «Белль» 1284058,65 грн., яке набрало законної сили 04.11.2019 р. та видано судовий наказ про його примусове виконання. Також додатковим рішення господарського суду Запорізької області від 31.10.2019 р. у справі № 908/1357/19 з ТОВ «Український рітейл» додатково стягнуто ще 31800,00 грн. Однак, за ствердженнями заявника, боржником вказані рішення суду не були виконані внаслідок заяви про неплатоспроможність. При цьому, як зауважує заявник, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2019 р. у справі № 904/4387/19 визнано грошові вимоги ПП «Белль» у зазначених сумах до ТОВ «Український рітейл» , враховуючи розпочаті процедури відновлення платоспроможності боржника. За ствердженнями заявника, ПП «Белль» очікує, що внаслідок реалізації майна боржника (нерухомого майна - будівель супермаркетів та обладнання) у процедурі банкрутства заборгованість буде погашена, що дасть змогу частково розрахуватись і з ТОВ «Макошь Груп» , оскільки отримання грошових коштів від ТОВ «Український рітейл» знаходиться у прямому зв`язку із розрахунком із ТОВ «Макошь Груп» з огляду на те, що із зазначених рішень судів випливає, що це стосується одного і того ж самого товару і переданого у той же самий період.

За ствердженнями заявника, ПП «Белль» має скрутне фінансове становище ще й з вини інших контрагентів, які не виконують своїх фінансових зобов`язань та на підтвердження цього надаємо фінансову звітність (баланс підприємства) станом на 30 вересня 2020 року. Додатково заявник надає довідку про розшифровку р.1125 балансу про дебіторську заборгованість, яка свідчить про наявну перед ПП «Белль» дебіторську заборгованість інших контрагентів на суму понад 20 млн. грн.

Таким чином, як наголошує заявник, наявна дебіторська заборгованість майже у 6 разів перевищує розмір стягнення за рішенням суду у справі № 916/1788/20 та наразі ПП «Белль» вживаються всі можливі заходи щодо впливу на боржників для погашення зазначеної дебіторської заборгованості. Також на підтвердження реального фінансового стану заявник надає виписку з поточного рахунку ПП «Белль» за жовтень-листопад 2020 року, що підтверджує неможливість почати виконувати рішення суду у справі № 916/1788/20 у теперішній час.

Водночас, як вказує заявник, ПП «Белль» є підприємством, що реалізує сезонні продовольчі товари (цитрусові), при цьому закупівля та подальша реалізація такого роду товарів відбувається у вересні-лютому, а остаточна оплата реалізованого товару надходить навесні та влітку, що підтверджується також обставинами, які розглядались у даній справі, тому на теперішній час (листопад-грудень) ПП «Белль» має найгірше фінансове становище протягом всього року, що також не дозволяє розпочати виконання рішення суду.

Також заявник вважає, що слід врахувати загальну фінансову кризу, яка викликана у тому числі заходами, спрямованими на запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19 та введення по всім країнам жорстких карантинних заходів, що також істотно впливає на звичайну діяльність торгових підприємств, а також збільшення строків проведення звичайних процедур щодо примусових заходів стягнення заборгованості. За ствердженнями заявника, з урахуванням наведених об`єктивних обставин є всі підстави вважати, що дії ПП «Белль» , спрямовані на повернення дебіторської заборгованості, а також очікуванні розрахунків за поставлений товар дадуть змогу виконати рішення суду на користь ТОВ «Макошь груп» у майбутньому. Між тим заявник додає, що за даними різних економічних досліджень покращення ситуації має наступити наприкінці наступного року, а відтак такий час заявник вважає достатнім і для завершення процедур щодо стягнення дебіторської заборгованості з контрагентів ПП «Белль» .

Відтак, з огляду на вказані обставини заявник просить суд відстрочити виконання судового рішення у даній справі про стягнення заборгованості строком на один рік.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.12.2020 р. у справі № 916/1788/20 розгляд заяви Приватного підприємства «Белль» про відстрочення виконання рішення суду у справі № 916/1788/20 призначено в засіданні суду на 10 грудня 2020 р.

Позивач (стягувач) пояснення на заяву не надав, також представник позивача (стягувача) у судове засідання не з`явився, хоча про дату і час розгляду заяви позивач повідомлявся судом належним чином, у зв`язку з чим з`ясувати думки стосовно поданої заяви не уявляється можливим.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи та заяви відповідача (заявника), вислухавши доводи представника відповідача, господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Вказані положення кореспондують зі ст. 18 ГПК України.

Як передбачено ст. 327 Господарського процесуального кодексу України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Так, 01.12.2020 р. господарським судом Одеської області на виконання судового рішення у справі № 916/1788/20 видано наказ про його примусове виконання щодо стягнення з ПП «Белль» на користь ТОВ «Макошь Груп» основного боргу в сумі 2780453,47 грн., пені в розмірі 731097,71 грн. та витрат по сплаті судового збору в розмірі 52673,27 грн.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. 4 ст. 331 ГПК України).

Як вбачається з вищезазначеної норми ГПК, підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк.

Так, питання задоволення заяви сторони у справі про відстрочку виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

При цьому при вирішенні заяви сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення судом враховується те, що задоволення вказаних заяв можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (роз`яснення в ч. 10 постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 26.12.2003 р. „Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» ).

Таким чином, в основу судового акту про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання. З цією метою, під час вирішення питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, суди повинні враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. Про необхідність встановлення зазначених обставин також роз`яснено в Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. N 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» .

Як випливає зі змісту заяви, в обґрунтування підстав для відстрочення виконання судового рішення у даній справі № 916/1788/20 від 28.10.2020 р. строком на один рік відповідач (боржник) посилається на неможливість виконання цього рішення суду на теперішній час з огляду на скрутне фінансове становище згідно фінансової звітності (балансу підприємства) станом на 30 вересня 2020 року, а також виписки з поточного рахунку ПП «Белль» за жовтень-листопад 2020 року, що підтверджує неможливість почати виконувати рішення суду у справі № 916/1788/20 у теперішній час. Також заявник зазначає, що рішенням господарського суду Запорізької області від 01.10.2019 р. у справі № 908/1357/19 з ТОВ «Український рітейл» стягнуто на користь ПП «Белль» 1284058,65 грн., а також додатковим рішення господарського суду Запорізької області від 31.10.2019 р. у вказаній справі з ТОВ «Український рітейл» ще додатково стягнуто 31800,00 грн., однак боржником вказані рішення суду не були виконані внаслідок заяви про неплатоспроможність, а відтак заявник має скрутне фінансове становище з вини вказаного товариства, а також ще й з вини інших контрагентів, які не виконують своїх фінансових зобов`язань перед ПП «Белль» , про що свідчить довідка про розшифровку р.1125 балансу про дебіторську заборгованість, яка свідчить про наявну перед ПП «Белль» дебіторську заборгованість інших контрагентів на суму понад 20 млн. грн. При цьому, за ствердженнями заявника, останній є підприємством, що реалізує сезонні продовольчі товари (цитрусові), при цьому закупівля та подальша реалізація такого роду товарів відбувається у вересні-лютому, а остаточна оплата реалізованого товару надходить навесні та влітку, що підтверджується також обставинами, які розглядались у даній справі, тому на теперішній час (листопад-грудень) ПП «Белль» має найгірше фінансове становище протягом всього року, що також не дозволяє розпочати виконання рішення суду.

Разом з тим, дослідивши матеріали заяви, суд вважає, що належних доказів наявності обставин, що ускладнюють або виключають можливість виконання судового рішення, заявником не надано. Додані до заяви про відстрочення виконання рішення суду копії виписок по рахункам ПП «Белль» , довідки про розшифровку р.1125 балансу про дебіторську заборгованість, а також фінансової звітності малого підприємства станом на 30 вересня 2020 року не можуть бути відповідним доказом наявності обставин, що ускладнюють або виключають можливість виконання відповідачем на даний момент рішення господарського суду Одеської області від 28.10.2020 р. у даній справі щодо сплати на користь позивача суми основного боргу у розмірі в сумі 2780453,47 грн., пені в розмірі 731097,71 грн. та витрат по сплаті судового збору в розмірі 52673,27 грн.

Так, наявність у заявника дебіторської заборгованості не може вважатись такою обставиною, що істотно ускладнює виконання рішення або робить його неможливим. Також судом критично оцінюються доводи заявника про скрутне фінансове становище, спричинене з вини ТОВ «Український рітейл» , а також інших контрагентів, які не виконують своїх фінансових зобов`язань перед ПП «Белль» . Адже підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність , що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 ГК України). Тим більш, як вбачається зі змісту рішення суду у даній справі, стягнута судом заборгованість виникла за поставлений товар протягом листопада 2018 року - лютого 2019 року, тому посилання заявника на фінансовий стан у ІІІ кварталі 2020 року не можуть підставою для надання відповідачу відстрочення у виконанні існуючих зобов`язань по сплаті заборгованості.

Щодо інших доводів відповідача про можливість розрахунку з позивачем після задоволення ТОВ «Український рітейл» грошових вимог ПП «Белль» суд зазначає, що відсутні докази наявності прямого зв`язку між отриманням грошових коштів від ТОВ «Український рітейл» та з розрахунком на користь ТОВ «Макошь Груп» , оскільки зі змісту зазначених заявником судових рішень не випливає, що правовідносини стосуються одного і того ж самого товару і переданого у той же самий період.

Відтак, виходячи з наведеного, суд вважає, що заявник не навів суду переконливих доводів щодо наявності саме таких виняткових обставин у розумінні ст. 331 ГПК України, які б тягли за собою необхідність відстрочення виконання рішення суду.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінивши обставини, викладені відповідачем у заяві про відстрочення виконання рішення суду, суд доходить до висновку про відсутність підстав для відстрочення виконання судового рішення по даній справі.

Наразі суд зазначає, що в п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 р. у справі "Шмалько проти України" (заява N 60750/00) суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права.

З огляду на викладене та враховуючи те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист, суд зазначає, що, з урахуванням інтересів позивача та ступеня вини відповідача у виникненні спору, відстрочення виконання рішення суду у даному випадку суперечитиме завданням господарського судочинства, якими, зокрема, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб.

Керуючись ст. 331, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Приватного підприємства «Белль» про відстрочення виконання рішення господарського суду Одеської області від 28.10.2020 р. по справі № 916/1788/20 відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.

Повний текст ухвали підписано 15 грудня 2020 р.

Суддя В.С. Петров