Рішення

від 02.11.2020 по справі 920/586/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.11.2020 Справа № 920/586/20

м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі

судді Резніченко О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання - Чепульської Ю.В.,

розглянув в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Суми-Реклама ,

про стягнення 562581 грн 12 коп.

Представники сторін:

від позивача - Фадєєв В.Ю. (самопредставництво),

від відповідача - адвокат Нємцев В.А.

Стислий виклад позицій сторін по справі. Заяви, які подавались сторонами. Процесуальні дії, які вчинялись судом.

Позивач 11.06.2020 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив суд стягнути з відповідача на користь позивача 484813 грн 44 коп. заборгованості, 52288 грн 51 коп. пені за неналежне виконання відповідачем укладеного між сторонами 01.07.2010 договору № 104 тимчасового користування місцями, що знаходяться у комунальній власності, для розташування рекламних засобів.

Ухвалою суду від 18.06.2020 було відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання по справі.

03.07.2020 відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує (т.1, арк.48-54). 13.07.2020 позивач надав до суду відповідь на відзив (т.1, арк.1-6). 14.07.2020 відповідач надав до суду додаткові пояснення (т.2, арк. 81-83).

Позивач 15.07.2020 надав до суду заяву, в якій просить суд врахувати обставини, які викладені у даній заяві, при розгляді заяви про застосування строків позовної давності (т.2, арк.87-89). Також, 17.07.2020 позивачем були надані пояснення по справі (т.2, арк.100-102). 29.07.2020 пояснення по справі надав відповідач (т.2, арк.108-111).

12.08.2020 позивачем до суду була подана заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 504733 грн 44 коп. боргу, 57847 грн 68 коп. пені (т.2, арк.116-118). Ухвалою суду від 12.08.2020 було прийнято до розгляду вказану заяву та продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

03.09.2020 відповідач надав до суду відзив на заяву про збільшення розміру позовних вимог (т.2, арк.161-165). Позивач 09.09.2020 надав до суду відповідь на відзив відповідача від 03.09.2020 (т.2, арк. 211-218). 15.09.2020 позивачем надані до суду пояснення по справі (т.2, арк. 225-228).

16.09.2020 відповідач надав до суду пояснення по справі (т.2, арк. 252-255). 16.09.2020 пояснення по справі надав позивач (т.2, арк. 257-260).

Ухвалою суду від 16.09.2020 було закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

В даному судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що 01.07.2010 між Управлінням архітектури та містобудування Сумської міської ради (робочий орган) та відповідачем укладено договір № 104 тимчасового користування місцями, що знаходяться в комунальній власності для розташування рекламних засобів (далі - договір № 104). Протягом 2012-2020 років до договору вносилися неодноразові зміни та укладалися додаткові угоди.

11.12.2019 та 24.07.2020 було укладено додаткові угоди до договору № 104, згідно яких договір викладений у новій редакції.

Відповідно до умов договору № 104 робочий орган передав відповідачу в тимчасове оплатне користування місця для розташування рекламних засобів, а відповідач був зобов`язаний здійснювати оплату за тимчасове користування місцями.

Місця розташування та розмірі плати за їх користування сторони визначали у додатках до договору.

Відповідач зобов`язаний здійснювати оплату щомісяця не пізніше 5-го числа, наступного за розрахунковим, до місцевого бюджету.

Також сторони погодили, що договір діє щодо кожного наданого місця до припинення (втрати) пріорітету.

Вищезазначені умови містяться у договорі № 104 від 01.07.2010 та в редакціях додаткових угод від 11.12.2019, 24.07.2020.

Позивач вважає, що починаючи з 2013 року відповідач порушує свої зобов`язання з оплати місць користування, та станом на день звернення до суду із позовною заявою розмір його заборгованості склав 484813 грн 44 коп. за період з січня 2013 року по червень 2020 року. Також позивач нараховує пеню за порушення умов договору у розмірі 52288 грн 51 коп. за період з грудня 2019 по травень 2020 року.

12.08.2020 позивач подав до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, яку обгрунтував тим, що 24.07.2020 під час розгляду справи у суді, сторони уклали додаткову угоду до договору та затвердили додаток № 1 (перелік місць для розташування рекламних засобів). Згідно додатку № 1 з 01.04.2020 була встановлена плата за користування місцями розташування у розмірі 17964 грн 48 коп.

Тому позивач здійснив перерахунок заборгованості та просить суд стягнути 504733 грн 44 коп. заборгованості та 57847 грн 68 коп. пені безпосередньо на користь позивача.

Заява про збільшення позовних вимог була прийнята судом до розгляду відповідно до ухвали суду від 12.08.2020.

Також позивачем подана заява про поновлення строку позовної давності по стягненню заборгованості за період з січня 2013 року по березень 2017 року (з урахуванням продовження строку позовної давності згідно Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) № 540-ІХ від 30.03.2020 (надалі - Закон № 540-ІХ).

Відповідачем позовні вимоги не визнаються з огляду на наступне:

- Відповідач просить застосувати строк позовної давності до правовідносин, які виникли до 1 квітня 2017 року (відповідачем також враховано положення Закону № 540-ІХ щодо продовження строків позовної давності).

- Відповідач вважає, що відповідно до умов договору № 104 в редакціях додаткових угод до нього позивач при розрахунку суми оплати за користування місцями не прийняв до уваги та не врахував, що по окремих рекламних засобах строк дії дозволів закінчився у 2017 - 2018 роках. Також у 2014-2015 роках були прийняті рішення виконавчого комітету Сумської міської ради про скасування дозволів на розміщення реклами відповідачем у місцях, які входили до додатку до договору № 104. Як наслідок позивачем при розрахунку ціни позову безпідставно завищено суми оплати без врахування факту припинення дії договору щодо окремих місць розташування рекламних засобів у зв`язку із припиненнями (втратою) пріоритету.

- Відповідач своєчасно та в повному обсязі вносив протягом строку дії договору плату за користування місцями розташування та заборгованість за договором відсутня.

- Відповідач вважає, що позивач не довів факту правонаступництва за договором № 104, так як договір укладався юридичною особою - управлінням архітектури та містобудування Сумської міської ради, код ЄДРПОУ 02499021, а позивач хоча має таку ж назву, але код ЄДРПОУ - 40462253. Позивач був створений лише 04.05.2016. Тому, на думку відповідача, позивач не є стороною договору та йому не належить право вимоги за даним позовом.

- Відповідач вважає, що заява про збільшення розміру позовних вимог від 11.08.2020 № 264/08.01-24 містить одночасно зміну предмету та підстави позову, що є неможливим з огляду на вимоги ст. 46 ГПК України.

Таким чином, суд вважає, що до предмету доказування у даній справі входять наступні обставини:

- Встановлення факту наявності або відсутності заборгованості відповідача за договором № 104 з урахуванням положень додаткових угод до договору від 11.12.2019, 24.07.2020 (договір викладено у новій редакції).

- Встановлення наявності або відсутності факту спливу строку позовної давності, наявності або відсутності підстав для його поновлення.

- Встановлення наявності або відсутності підстав для стягнення коштів з відповідача безпосередньо на користь позивача як визначено позивачем у прохальній частині позовної заяви та заяви про збільшення розміру позовних вимог.

- Встановлення факту правонаступництва позивача за договором № 104.

Щодо строку позовної давності.

Позивачем при зверненні до суду із позовом визначено період стягнення заборгованості - січень 2013 року - липень 2020 року (розрахунок т. 2, арк.232-246).

Відповідач у п. 3.1.41-3.1.42 відзиву на позовну заяву (том 1, арк. 51-52) заявив про застосування строків позовної давності та вважає, що у зв`язку із застосуванням строків позовної давності позивачу необхідно відмовити в частині заявлених до стягнення платежів за період із січня 2013 року по травень 2017 року включно.

Під час розгляду справи у суді відповідач погодився із тим, що у зв`язку із прийняттям Закону № 540-ІХ розділ Прикінцеві та перехідні положення ЦК України доповнено пунктом 3, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню короно вірусної хвороби, строки, визначені ст.ст. 257, 258 ЦК України продовжуються на строк дії такого карантину, загальна позовна давність може бути застосована до стягнення платежів за період з січня 2013 року по березень 2017 року включно.

Позивач у заяві по справі від 15.07.2020 № 227/08.01-24 (т.2, арк.87-89) пояснив, що відповідно до ст. 264 ЦК України у даному випадку має місце переривання перебігу строку позовної давності у зв`язку із вчиненням відповідачем дій, що свідчать про визнання ним свого боргу, а саме відповідач періодично здійснював оплату за місця розташування у розмірі, більшому, ніж суми щомісячних платежів, тобто визнав свій борг.

В той же час, позивач просить суд визнати поважними причини пропуску строків позовної давності та захистити порушене право позивача у повному обсязі, починаючи з 2013 року.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Частиною 4 ст. 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Таким чином, для застосування строку позовної давності суду необхідно встановити чи було порушено право позивача (правомірність вимог позивача) і тільки у випадку встановлення такого порушення суд має застосувати, за заявою іншої сторони наслідки спливу позовної давності.

В той же час суд не погоджується із доводами позивача щодо переривання строку позовної давності у зв`язку із вчиненням відповідачем дій - сплатою періодичних платежів у розмірі більшому, ніж визначено договором, так як умовами договору № 104 (з урахуванням додаткових угод) було встановлено, що оплата здійснюється щомісячно, не пізніше 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим. Тому, починаючи з 6-го числа кожного місяця у позивача виникало право вимоги до відповідача у разі невиконання ним обов`язків щодо оплати за користування місцем для розміщення реклами, тобто настає прострочка виконання зобов`язання боржником відповідно до ст. 612 ЦК України, та відповідно перебіг строків позовної давності по кожному періоду окремо.

Таким чином, суд розглядає правомірність вимог позивача (наявність порушення права позивача відповідачем) в межах встановленого строку позовної давності за період з квітня 2017 року по липень 2020 року включно, та у випадку встановлення порушення права позивача, суд вирішить питання про застосування строків позовної давності та наявність підстав для поновлення позивачем пропущенного строку позовної давності за період з січня 2013 року по березень 2017 року.

Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.

01.07.2010 між управлінням архітектури та містобудування Сумської міської ради та відповідачем був укладений договір № 104, до якого протягом 2017-2020 років вносилися зміни шляхом підписання додаткових угод ьа він викладався у новій редакції.

Факт укладення договору та змін до нього не заперечується сторонами, окрім угоди від 11.12.2019 (т.1, арк. 24-27).

Представник відповідача під час дослідження судом доказів у судовому засіданні 02.11.2020 заявив, що просить суд не враховувати як доказ вказану додаткову угоду, так як вона була підписана не юридичною особою - управлінням архітектури та містобудування Сумської міської ради (код ЄДРПОУ 02499021), яка була стороною договору № 104, а іншою юридичною особою - управлінням архітектури та містобудування Сумської міської ради (код ЄДРПОУ 40462253), яка була створена лише 04.05.2016 і є позивачем у даній справі.

Суд не приймає зазначені заперечення представника відповідача, так як відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Тому суд досліджує при розгляді справи додаткову угоду від 11.12.2019 як письмовий доказ за загальними правилами оцінки та дослідження доказів.

Враховуючи період стягнення, який розглядається, судом досліджується зміст договору № 104 в редакції додаткової угоди від 11.12.2019 (т.1, арк.24-27) та в редакції додаткової угоди від 24.07.2020 (т. 2, арк.125-128).

Щодо заборгованості за період з квітня 2017 року по березень 2020 року.

Правовідносини між сторонами в зазначений період регулювалися договором № 104 в редакції додаткової угоди від 11.12.2019, так як відповідно до п. 4 додаткової угоди її умови застосовуються до відносин, що виникли з 05.05.2016 (крім переліку місць, що надаються відповідачу для розташування рекламних засобів).

Відповідно до умов договору № 104 в редакції додаткової угоди від 11.12.2019, позивач передав відповідачу в тимчасове оплатне користування, згідно окремо затвердженого додатку, місця для розташування рекламних засобів, а відповідач зобов`язався здійснювати оплату цих місць не пізніше 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим на рахунок місцевого бюджету (п.1.1, п.4.2 договору). Відповідно до п. 4.10 договору у разі розміщення соціальної реклами, зазначеної у п.п. 2.2.6, 3.2.3 договору користувач повністю або частково звільняється від плати за тимчасове користування (місцями) розташування рекламного засобу, на поверхнях якого (яких) розміщена соціальна реклама, на термін її розміщення. Підставою для такого звільнення від плати є акцептований робочим органом письмовий звіт користувача, який має містити зміст соціальної рекламної інформації, її замовника, адресну программу, термін розміщення та фотозвіт (а.с. 25, т. 1).

Також сторонни погодили, що договір припиняє свою дію в цілому або щодо кожного наданого місця у разі припинення (втрати) пріорітету відповідача на відповідне місце, у разі прийняття виконавчим комітетом Сумської міської ради рішення про відмову у видачі (продовженні) строку дії договору або про його скасування (п. 7.1 договору). В цьому випадку договір вважається таким, що припинив свою дію щодо конкретного місяця з дня припинення (втрати) пріоритету або прийняття виконавчим комітетом Сумської міської ради рішення про відмову у видачі (продовженні) строку дії Дозволу або про його скасування (п. 7.3 Договору).

У період з 01 квітня 2017 року по 09 квітня 2018 року діяли додатки щодо місць розташування рекламних засобів:

- Додаток № 1 від 01.12.2013 на суму 15239 грн 74 коп. (т.1, арк.19-21).

- Додаток № 2 від 01.07.2015 на суму 7964 грн 64 коп. (т.1, арк.22-23), а всього 23204 грн 38 коп.

У період з 10 квітня 2018 року по 30 березня 2020 року діяв додаток № 2 в редакції додаткової угоди від 11.12.2019 (т. 1, арк.27) на суму 7843 грн 20 коп.

Позивач за період з 01.04.2017 по 30.03.2020 здійснив нарахування на загальну суму 471297 грн 71 коп., за його даними відповідач оплатив за вказаний період - 268574 грн 12 коп., знижка на соціальну рекламу - 29926 грн 93 коп.

Тому, згідно остаточних розрахунків позивача (т.2, арк.232-246) заборгованість відповідача за період з 01.04.2017 по 30.03.2020 склала 172796 грн 66 коп.

Відповідач заперечує проти розрахунку в частині нарахування боргу, так як, на його думку позивач при розрахунку суми оплати за користування місцями для розміщення зовнішньої реклами не прийняв до уваги та не врахував, що по окремих рекламних засобах строк дії дозволів закінчився задовго до 10.04.2018, що є підставою для припинення дії договору № 104 щодо таких місць, а тому нарахування оплати за користування такими місцями після закінчення строку дії дозволів прямо суперечить умовам договору № 104 та приписам цивільного законодавства.

Щодо окремих дозволів на розміщення об`єктів зовнішньої реклами слід зазначити, що термін дії таких дозволів до червня 2017 року сплинув і відповідач не заявив про їх подовження або такі заяви були залишені без задоволення.

18 грудня 2017 року закінчився термін дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами №№ 304/12, 302/12, 308/12, 305/12, 380/12, 310/12, 379/12, місця для розміщення реклами згідно яких були включені у додаток № 1, у зв`язку із чим належна до сплати за користування місцями для розміщення реклами сума із січня 2018 року зменшилась і становила 9365 грн 06 коп.

Рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 20.05.2014 № 244 були скасовані видані на ім`я відповідача дозволи на розміщення зовнішньої реклами № 460 (Сіті-лайт, вул. Іллінська - вул. Набережна р. Стрілка), № 3529 (Біг-борд вул. Троїцька - вул. Супруна), № 491 (Сіті-лайт, вул. Кооперативна в районі магазину Голд ), № 467 (Сіті-лайт, вул. Першотравнева в районі автостанції) та № 87/13 (Банер на фасаді, вул. Привокзальна, 6), які були передбачені додатком № 1 до договору № 104.

Крім того рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 21.04.2015 № 208 та від 16.06.2015 № 305 за заявами відповідача до закінчення строку дії були скасовані 20 дозволів на розміщення рекламних засобів, місця для розміщення яких зазначені у додатку № 1 до договору № 104. Інформація про конкретні дозволи, скасовані рішенням від 21.04.2015 № 208 та від 16.06.2015 № 305, наведена відповідачем у додатку до відзиву.

При вирішенні даної справи також слід прийняти до уваги, що в період з 26.02.2016 по 04.03.2016 на виконання рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 29.04.2014 № 203 КП Шляхрембуд Сумської міської ради здійснено демонтаж належних відповідачу рекламних засобів типу Трол , Банерний перетяг у місцях їх попереднього розміщення на території м. Суми, а саме: вул. Харківська (пішохідний перехід СКД , опора 77), вул. Харківська (проти ринку СКД , опори 83, 86), вул. Харківська (зупинка Фабрика Червоний текстильник , опори 27, 30), вул. Харківська (проти готелю Хімік , опори 69, 70), вул. Харківська (опори 23, 24), вул. Харківська 31, 34), пр-т М.Лушпи (опори 49,50) вул. Іллінська - вул. Пролетарська (опори 48,49), вул. Іллінська (проти БТІ , опори 69, 70), пр-т Шевченка (опори 39, 40), пр.-т Курський (за мостом, опори 10, 27), вул. Баумана (р-н Автовокзалу, опори 151.151), вул. Петропавлівська, (ТЦ Лабіринт ), вул. Черепіна - пр.-т М. Лушпи (опори 115, 116).

Зазначені обставини були встановлені у рішенні господарського суду Сумської області від 22.12.2016 та постанові Харківського апеляційного господарського суду від 22.03.2017 у справі № 920/497/16, а тому в силу приписів ч. 4 ст. 75 ГПК України доказуванню не підлягають.

Крім зазначеного вище позивач помилково двічі нараховує оплату за користування місцями для розміщення зовнішньої реклами згідно дозволів № 326 (вул. Харківська), № 325/1 (пр.-т ім. М. Лушпи, АЗС), № 3469 (вул. Металургів), № 3472 (вул. Привокзальна, маг. ЕКО ), № 15 (вул. Баумана, автовокзал), № 1898 (вул. Леваневського), № 449 (вул. Харківська, маг. Рушничок ), № 450 (вул. Харківська, рест. Челінтано ), № 576 (пров. Стрільчанський, 1), № 229/11 (вул. Іллінська - вул. Пролетарська), № 230/11 (вул. 20 років Перемоги, р-н мосту), № 299/12 (вул. Кірова, р-н СНАУ) та № 488/12 (вул. Першотравнева, р-н автостанції) та інших, оскільки місця для розміщення реклами згідно вказаних дозволів спочатку були включені у додаток № 1, а пізніше - у додаток № 2 без виключення із додатку № 1.

Тому, на думку відповідача, зважаючи на наведені вище обставини, з урахуванням фактичного користування місцями для розміщення реклами, відповідач, починаючи з червня 2017 року по грудень 2018 року включно при розрахунку належної до сплати суми врахував суму платежу за фактичне користування місцями розміщення реклами - 10397,22 грн. (2544,02 грн. згідно додатку № 1 та 7843,20 грн згідно додатку № 2), а з січня по березень 2018 року - 9365,06 грн, а не застосовану позивачем при проведенні нарахувань за відповідні періоди суму 23204 грн 38 коп. Починаючи з квітня 2018 року при розрахунку належної до сплати суми за фактичне користування місцями для розміщення реклами враховувалась лише сума 7843 грн 20 коп. згідно з додатком № 2, оскільки оплата за користування місцями розраховуються із суми платежу за кожне окреме місце за місяць.

На підтвердження вказаних обставин відповідачем були подані наступні письмові докази: копії дозволів на розміщення об`єктів зовнішньої реклами, строк яких закінчився (т.1, арк.113-320).

Позивач у відповіді на відзив (т.2, арк.1-5) зазначає про те, що, відповідно до п. 4.7 договору № 104, у разі розірвання договору або закінчення строку його дії, плата сплачується по день фактичного знаходження рекламного засобу на місці, наданому за цим договором. Про дату звільнення місця користувач письмово інформує робочий орган з доданням фотознімку звільненого місця.

Відповідач не повідомив позивача про звільнення місця користування, тому позивач правомірно стягує плату навіть за умови закінчення строку дії дозволу на розміщення реклами.

Однак, суд не погоджується із доводами позивача, так як пункт 4.7 договору не може бути застосований до відносин між сторонами у цьому випадку, тому що при закінченні строку дії дозволів (їх відміни) необхідно застосовувати окремі положення договору, а саме п.п.7.1.1-7.1.3, п.7.3 договору. Вказані пункти регулюють питання припинення, а не закінчення строку дії та розірвання договору (це різні юридичні інститути). У випадку припинення дії договору у зв`язку із втратою (припиненням) пріоритету відповідача на відповідне місце, договір припиняє свою дію у відповідній частині з дня припинення (втрати) пріоритету або прийняття відповідного рішення виконкому Сумської міської ради.

Згідно з ст.ст. 78-79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тому, суд вважає, що відповідачем доведено факт припинення дії договору щодо окремих місць розташування рекламних засобів з огляду на більшу вірогідність поданих ним в обґрунтування цієї обставини доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, суд погоджується із позицією відповідача, що розмір щомісячної плати повинен складати:

- з квітня 2017 року по грудень 2017 року - 10397 грн 22 коп.;

- з січня 2018 року по 09 квітня 2018 року - 9365 грн 06 коп.;

- з 10 квітня 2018 року по 30 березня 2020 року - 7843 грн 20 коп., а загальний розмір нарахувань за період з 01 квітня 2017 року по 30 березня 2020 року - 309906 грн 96 коп.

Позиції позивача та відповідача щодо розміру оплат, проведених відповідачем і розміру знижки на соціальну рекламу за вказаний період співпадають. Так, за даними відповідача за період з 07.04.2017 по 30.03.2020 ним сплачено 268574 грн 12 коп., а знижки на соціальну рекламу - 29926 грн 93 коп.

Тому суд встановив, що заборгованість відповідача за договором № 104 в редакції додаткової угоди від 11.12.2019 за період з 01.04.2017 по 30.03.2020 складає 11405 грн 51 коп., виходячи із розрахунку: 309906 грн 96 коп. - 268574 грн 12 коп. - 29926 грн 93 коп. = 11405 грн 91 коп.

Щодо заборгованості за період з 01 квітня 2020 року по 30 липня 2020 року.

Правовідносини між сторонами в зазначений період регулюються договором № 104 в редакції додаткової угоди від 24.07.2020 (т.2, арк.125-128).

Ухвалою суду від 12.08.2020 була прийнята до розгляду заява позивача від 11.08.2020 № 264/08.01-24 про збільшення розміру позовних вимог.

Заява обґрунтована тим, що відповідно до рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 17.03.2020 було переглянуто розмір плати за рекламні місця та відповідно до додаткової угоди, підписаної сторонами 24.07.2020, викладено в новій редакції додаток 1 (перелік місць) та встановлено щомісячний розмір плати у сумі 17964 грн 48 коп.

Пунктом 2 додаткової угоди встановлено, що умови щодо оплати та визначення місць розташування застосовуються з 01.04.2020.

Крім цього, відповідно до п. 3 додаткової угоди від 24.07.2020 сторони домовились і визнають, що управління архітектури та містобудування Сумської міської ради - позивач, з моменту його державної реєстрації, а саме з 04.05.2016, в порядку заміни сторони в зобов`язанні, є стороною договору - робочим органом (т.2, арк.128).

У зв`язку із врегулюванням вказаного питання щодо наявності правонаступництва робочого органу за договором, судом не надається оцінка запереченням відповідача щодо відсутності у позивача права вимоги за договором № 104 (заперечення були викладені у додаткових поясненнях відповідача т.2, арк.81, арк.108).

Також відповідач заперечував проти прийняття до розгляду заяви про збільшення розміру позовних вимог, вважаючи, що позивач одночасно замінює предмет та підставу позову (відзив на заяву - т.2, арк.161-165).

Однак суд звертає увагу, що позивачем при поданні заяви про збільшення позовних вимог було змінено лише предмет позову, а саме збільшено сума боргу, яка заявлена до стягнення та пені. В той же час, підстава позову позивачем не змінювалась, а саме підставою позову позивач зазначає порушення того ж договору № 104. Крім того, на думку суду, позивач при зверненні до суду не міг надати додаткову угоду від 24.07.2020 до договору № 104, так як вказана додаткова угода укладена під час розгляду справи у суді.

Тому, суд вважає, що позивачем належними та допустимими доказами доведена обставина щодо обов`язку відповідача з 01.04.2020 вносити плату у розмірі 17964 грн 48 коп.

За період з 01.04.2020 по 30.07.2020 позивач нараховує відповідачу 71857 грн 92 коп., сплачено - 46550 грн 88 коп., знижка на соціальну рекламу - 4458 грн 24 коп. (сплата та знижка також підтверджується відповідачем).

Тому, судом встановлена наявна заборгованість відповідача за договором № 104 в редакції додаткової угоди від 24.07.2020 за період з 01.04.2020 по 30.07.2020 у розмірі 20848 грн 80 коп. виходячи із розрахунку: 71857 грн 92 коп. - 46550 грн 88 коп. - 4458 грн 24 коп. = 20848 грн 80 коп.

Загальний розмір боргу, що виник у відповідача складає 11405 грн 91 коп. +20848 грн 80 коп. = 32254 грн 71 коп. за період з квітня 2017 року по липень 2020 року.

Щодо стягнення пені.

Позивач нараховує пеню з 01.12.2019 по 31.07.2020 у розмірі 57847 грн 68 коп. (розрахунок - т. 2, арк.123-124).

Судом встановлена наявна заборгованість відповідача у розмірі 32254 грн 71 коп. за період квітня 2017 по липень 2020 років.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Тому позивач, з урахуванням приписів вказаної правової норми, був зобов`язаний здійснити розрахунок пені за кожен місяць прострочення відповідача окремо, починаючи з дня, коли зобов`язання повинно було бути виконано (тобто з 6-го числа кожного місяця) та закінчуючи нарахування пені через 6 місяців.

Щодо підстав для стягнення коштів з відповідача безпосередньо на користь позивача.

Як зазначено вище, судом встановлена наявна у відповідача заборгованість за договором № 104 у розмірі 32254 грн 71 коп. за період з квітня 2017 року по липень 2020 року.

Однак відповідно до умов договору, а саме п. 4.2 в редакції додаткової угоди від 11.12.2019 оплата за договором здійснюється не на рахунок позивача, а на рахунок місцевого бюджету, який визначений у договорі.

Також з 01.04.2020, відповідно до п. 4.3 договору № 104 в редакції додаткової угоди від 24.07.2020 оплата здійснюється до бюджету Сумської міської ОТГ.

Відповідно до ст. 162 ГПК України позивач самостійно у позовній заяві та заяві про збільшення розміру позовних вимог визначив спосіб захисту порушеного права - стягнення заборгованості на користь позивача.

Однак вказаний спосіб не відповідає умовам договору № 104 в редакції додаткової угоди від 11.12.2019 та від 24.07.2020, так як стягнення повинно бути проведено до бюджету Сумської міської ОТГ, а позивач, як робочий орган, наділений лише функціями контролю за виконанням умов договору.

Діюче процесуальне законодавство не передбачає право суду виходити за межі заявлених позовних вимог. Також відповідно до ч. 1 ст. 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Тому у даному випадку суд зобов`язаний захищати порушене право лише у спосіб, визначений договором № 104.

Враховуючи все вищезазначене, вимоги позивача до відповідача є неправомірними, необгрунтованими та задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат між сторонам.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що судом в задоволенні позову відмовлено, то на позивача покладаються витрати із сплати судового збору.

Керуючись ст. ст.123, 129, 130,185, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. В задоволенні позову Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради (вул. Воскресенська, 8 А, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 40462253) до Товариства з обмеженою відповідальністю Суми-Реклама (вул. Горького, буд. 25, м. Суми, 40004, код ЄДРПОУ 36066747) про стягнення 562581 грн 12 коп. - відмовити повністю.

2. Судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 8438 грн 72 коп. та витрати на послуги поштового зв`язку покласти на позивача.

3. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повні реквізити сторін зазначені у п. 1 резолютивної частини даного рішення.

Повне судове рішення складено 12.11.2020.

Суддя О.Ю. Резніченко