Рішення

від 03.11.2020 по справі 922/2040/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" листопада 2020 р.м. ХарківСправа № 922/2040/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

при секретарі судового засідання Горбачовій О.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарська фірма "Рубіжне", с.Березники до 1. Великобурлуцької районної Державної адміністрації Харківської області, смт.Великий Бурлук , 2. Фермерського господарства "ВБ-Агро", смт.Великий Бурлук 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Рубленська сільська рада Великобурлуцького району Харківської області, Харківська обл., Великобурлуцький р-н, с.Рублене про визнання незаконними та скасування розпоряджень, визнання недійсними договорів оренди за участю представників:

позивача - Циганенко О.П. (адвокат, ордер АХ №1016095 від 25.06.2020 року);

відповідача-1 - не з`явився;

відповідача-2 - Горлач А.С. (адвокат, ордер ХВ №962/000041 від 04.08.2020 року);

3-ої особи - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарська фірма "Рубіжне" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Великобурлуцької районної Державної адміністрації Харківської області та до Фермерського господарства "ВБ-Агро", в якому просить:

1.Визнати незаконним та скасувати Розпорядження РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою ФГ ВБ- АГРО № 149 від 14.04.17.

2.Визнати незаконним та скасувати Розпорядження ВЕЛИКОБУРЛУЦЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ Про затвердження технічної документації та надання в оренду земельної ділянки ФГ ВБ-АГРО № 254 від 04.07.17.

3.Визнати недійсним Договір оренди земельної ділянки №3 від 12.07.17 про передачу в оренду ФГ ВБ-АГРО земельної ділянки кадастровий номер 6321484500:03:000:0230 розміром 8,4281 та скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію за номером № 23530334.

4. Визнати незаконним та скасувати Розпорядження ВЕЛИКОБУРЛУЦЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ Про затвердження технічної документації та надання в оренду земельної ділянки ФГ ВБ-АГРО № 255 від 04.07.17.

5.Визнати недійсним Договір оренди земельної ділянки №4 від 12.07.17 про передачу в оренду ФГ ВБ-АГРО земельної ділянки кадастровий номер 6321484500:03:000:0226 розміром 5,7984 га та скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію за номером 23531797.

6.Визнати незаконним та скасувати Розпорядження ВЕЛИКОБУРЛУЦЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ Про затвердження технічної документації та надання в оренду земельної ділянки ФГ ВБ-АГРО № 257 від 04.07.17.

7.Визнати недійсним Договір оренди від земельної ділянки № 5 від 12.07.17 про передачу в оренду ФГ ВБ-АГРО земельної ділянки кадастровий номер 6321484500:03:000:0227 розміром 8,899 га та скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію за номером 23529066.

8.Визнати незаконним та скасувати Розпорядження ВЕЛИКОБУРЛУЦЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ Про затвердження технічної документації та надання в оренду земельної ділянки ФГ ВБ-АГРО № 258 від 04.07.17.

9.Визнати недійсним Договір оренди земельної ділянки №2 від 12.07.17 про передачу в оренду ФГ ВБ-АГРО земельної ділянки кадастровий номер 6321484500:03:000:0228 розміром 8,4281 га та скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію за номером 23524403.

Позивач вважає, що вищезазначені розпорядження Відповідача-1 є незаконними та підлягають скасуванню, зазначені договори оренди між Відповідачем-1 та Відповідачем-2 є недійсними, а їх реєстрація в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію підлягає скасуванню.

Відповідачі вважають позов безпідставним, а розпорядження та спірні договори такими, що відповідають вимогам законодавства, посилаючись на п.2.3 вищевказаних Договорів оренди земельних часток (паїв), де зазначено: У разі виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) зобов`язання сторін припиняються відповідно до чинного законодавства. РДА вважає, що ТОВ СФ Рубіжне підписавши Договори оренди земельних часток (паїв) повністю погодилося з усіма пунктами типового договору, у тому числі і з пунктом 2.3., у якому зазначені усі підстави для припинення дії Договору оренди.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.07.2020 року позовну заяву було залишено без руху.

Ухвалою суду від 13.07.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/2040/20 за правилами загального позовного провадження, призначивши підготовче засідання на 04.08.2020 року. Також, цією ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Рубленську сільську раду Великобурлуцького району Харківської області.

Протокольною ухвалою суду від 04.08.2020 року підготовче засідання було відкладено на 02.09.2020 року.

Ухвалою суду від 02.09.2020 року продовжено строк підготовчого провадження по справі №922/2040/20 на 30 днів до 12.10.2020 року, підготовче засідання відкладено на 24.09.2020 року.

Ухвалою суду від 24.09.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 07.10.2020 року, в якому протокольними ухвалами оголошувались перерви до 29.10.2020 року та 03.11.2020 року.

Учасниками справи надано до суду наступні документи:

- відзив відповідача-2 про відмову в позові (вх.№17830 від 04.08.20, а.с.71-73);

- відповідь позивача на відзив відповідача-2 (вх.№18766 від 14.08.20, а.с.97-101);

- відзив відповідача-1 про відмову в позові (вх.№21468 від 16.08.20, а.с.135-137) з клопотанням про поновлення строку на його прийняття (вх.№21469 від 16.09.20, а.с.133-134), яке протокольною ухвалою суду від 24.09.2020 року було задоволено;

- відповідь позивача на відзив відповідача-1 (вх.№21892 від 22.09.20, а.с.149-152);

- пояснення 3-ої особи, з клопотанням про поновлення строку на подання відповідних пояснень (вх.№23193 від 06.10.20, а.с.168-170), яке протокольною ухвалою суду від 07.10.2020 року було задоволено.

Всі надані учасниками справи документи судом прийнято до розгляду та долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 03.11.2020 року представник позивача позов підтримував повністю, просив його задовольнити, представник відповідача-2 проти позову заперечував, з підстав, зазначених у відзиві.

Представники відповідача-1 та 3-ої особи в судове засідання 03.11.2020 року не з`явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

Між Великобурлуцькою районною державною адміністрацією (надалі - Відповідач-1) та ТОВ СФ РУБІЖНЕ (надалі - Позивач) було укладено договори оренди земельної частки (паю), відповідно до яких передані в оренду ТОВ СФ РУБІЖНЕ земельні частки (паї), а саме:

- договір від 27.04.2014 року оренди земельної ділянки №480 площею 5,70 га, зареєстрований у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Рубленської сільської ради №2, сертифікат на право на пай серія ХР№0160671, власник ОСОБА_1 ;

- договір від 27.04.2014 року оренди земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 5,70 га, зареєстрований у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Рубленської сільської ради №2, сертифікат на право на пай серія ХР№0160695, власник ОСОБА_2 ;

- договір від 27.04.2014 року оренди земельної ділянки № НОМЕР_2 площею 5,70 га, зареєстрований у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Рубленської сільської ради №4, сертифікат на право на пай серія ХР№0284640, власник ОСОБА_3 ;

- договір від 27.04.2014 року оренди земельної ділянки № НОМЕР_3 площею 5,70 га, зареєстрований у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Рубленської сільської ради №5, сертифікат на право на пай серія ХР№02160694 ОСОБА_4 .

Зазначені договори з Позивачем були укладені на підставі Розпорядження Великобурлуцької районної державної адміністрації №124 від 16 квітня 2014 року Про надання в оренду нерозподілених земельних ділянок на території Рубленської сільської ради ТОВ Сільськогосподарська фірма Рубіжне .

Відповідно до положень абзацу 4 розділу 4 (перехідні положення) договорів оренди земельної частки (паю) від 27 квітня 2014 року, укладеного між Позивачем та Відповідачем-1 договір набуває чинності з моменту його реєстрації в Григорівській сільській раді.

Договори оренди земельних часток(паїв) були зареєстровані у книзі записів реєстрації договорів Рубленської сільської ради.

Зазначені земельні частки (паї) Позивачем прийняті до використання, обробляються та сплачується своєчасно орендна плата.

Також, користування зазначеними земельними частками (паями) Позивачем підтверджується, зокрема, листом Відділу Держгеокадастру у Великобурлуцькому районі Харківської області від 25.01.2016 року вих. № 19-20.15-0.1-2/14-16.

Звернувшись до ФОП Радіонова В.В., Позивачем з листа від 27.05.2020 року було встановлено, що його право користування зазначеними земельними частками (паями) порушено, оскільки:

- земельна частка (пай) № НОМЕР_1 , що належить гр. ОСОБА_2 відповідно до сертифікату серії ХР №0160694 передана в оренду ФГ ВБ-АГРО (кадастровий номер 6321484500:03:000:0230);

- земельна частка (пай) № НОМЕР_2 , що належить гр. ОСОБА_3 відповідно до сертифікату серії ХР №0160640 передана в оренду ФГ ВБ-АГРО (кадастровий номер 6321484500:03:000:0228);

- земельна частка (пай) № НОМЕР_4 , що належить гр. ОСОБА_1 відповідно до сертифікату серії ХР №0160671 передана в оренду ФГ ВБ-АГРО (кадастровий номер 6321484500:03:000:0226);

- земельна частка (пай) № НОМЕР_3 , що належить гр. ОСОБА_4 відповідно до сертифікату серії ХР №0160694 передана в оренду ФГ ВБ-АГРО (кадастровий номер 6321484500:03:000:0227).

На підставі Розпорядження ВЕЛИКОБУРЛУЦЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ Про затвердження технічної документації та надання в оренду земельної ділянки ФГ ВБ-АГРО №254 від 04.07.17 було укладено Договір оренди земельної ділянки №3 від 12.07.17 про передачу в оренду ФГ ВБ-АГРО земельної ділянки кадастровий номер 6321484500:03:000:0230 розміром 8,4281 га, що зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію за номером № 23530334.

На підставі Розпорядження ВЕЛИКОБУРЛУЦЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ Про затвердження технічної документації та надання в оренду земельної ділянки ФГ ВБ-АГРО №255 від 04.07.17 було укладено Договір оренди земельної ділянки №4 від 12.07.17 про передачу в оренду ФГ ВБ-АГРО земельної ділянки кадастровий номер 6321484500:03:000:0226 розміром 5,7984 га, що зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію за номером 23531797.

На підставі Розпорядження ВЕЛИКОБУРЛУЦЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ Про затвердження технічної документації та надання в оренду земельної ділянки ФГ ВБ-АГРО №257 від 04.07.17 було підписано Договір оренди земельної ділянки №5 від 12.07.17 про передачу в оренду ФГ ВБ-АГРО земельної ділянки кадастровий номер 6321484500:03:000:0227 розміром 8,899 га, що зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію за номером 23529066.

На підставі Розпорядження ВЕЛИКОБУРЛУЦЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ Про затвердження технічної документації та надання в оренду земельної ділянки ФГ ВБ-АГРО №258 від 04.07.17 було підписано Договір оренди земельної ділянки №2 від 12.07.17 про передачу в оренду ФГ ВБ-АГРО земельної ділянки кадастровий номер 6321484500:03:000:0228 розміром 8,4281 га, що зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію за номером 23524403.

Також, згідно з Розпорядженням ВЕЛИКОБУРЛУЦЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ №149 від 14 квітня 2017 року Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою ФГ ВБ-АГРО надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі на місцевості для оформлення документів, що посвідчують користування на умовах оренди на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок не витребуваних часток паїв зальною кількістю 6 ділянок орієнтовною площею 46,4281 га (ділянки № НОМЕР_5 орієнтовною площею 9,3331 га, № НОМЕР_2 орієнтовною площею 8,4281 га, № НОМЕР_4 орієнтовною площею 5,7984 га, № НОМЕР_1 орієнтовною площею 8,4281 га, № НОМЕР_3 орієнтовною площею 8,8990 га, № НОМЕР_6 орієнтовною площею 5,5353 га), межі яких встановлено згідно з проектом організації території земельних часток (паїв) КСП Рублене .

Матеріалами справи підтверджується та не заперечується сторонами, що дійсно між Відповідачем-1 та Позивачем було укладено ряд Договорів оренди земельних часток (паїв), згідно з розпорядженням голови райдержадміністрації від 16.04.2014 року №124 Про надання в оренду нерозподілених земельних ділянок на території Рубленської сільської ради ТОВ Сільськогосподарська фірма Рубіжне , які були укладені 27.04.2014 року та зареєстровані у Книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Рубленської сільської ради 28.04.2014 року.

Пунктом 2.3. вищевказаних Договорів оренди земельних часток (паїв) визначено: У разі виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) зобов`язання сторін припиняються відповідно до чинного законодавства.

Згідно з ст.4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Державній реєстрації прав, зокрема підлягають: право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки, що не могло бути виконано, так як між Великобурлуцькою РДА та ТОВ СФ Рубіжне були укладені договори оренди земельних часток (паїв), межі яких не було встановлено, кадастрові номери ще не були присвоєні.

Щодо прийнятих Відповідачем-1 розпоряджень та укладених з ФГ ВБ-АГРО договорів оренди земельної ділянки суд зазначає наступне:

До райдержадміністрації надійшла заява від ФГ "ВБ-АГРО"" з проханням надати дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) із земель колективної власності колишнього КСП "Рублене", розташованих та території Рубленської сільської ради, яка була розглянута на комісії з питань врегулювання земельних відносин 14 квітня 2017 року протокол № 2.

За результатами розгляду та відповідно до голосування членів комісії, голові райдержадміністрації було рекомендовано надати ФГ "ВБ-АГРО" дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) із земель колективної власності колишнього КСП "Рублене", розташованих на території Рубленської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області.

14 квітня 2017 року головою районної державної адміністрації було видане розпорядження №149 "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою фермерському господарству "ВБ-АГРО".

Після отримання розпорядження від 14.04.2017 року №149 ФГ "ВБ-АГРО" звернулося до землевпорядної організації (ФОП Герасименко П.А.) щодо розроблення технічної документації із землеустрою.

Розроблена ФОП Герасименко П.А. технічна документація була затверджена розпорядженнями голови райдержадміністрації від 04 липня 2017 року № 254, №255, №257, №258.

Після затвердження технічної документації між Великобурлуцькою райдержадміністрацією та ФГ "ВБ-АГРО" було укладено спірні договори оренди.

Під час розроблення технічної документації ФОП Герасименко П.А. та під час державної реєстрації укладених договорів оренди не було встановлено заперечень, зауважень, розбіжностей, які б могли завадити розробленню технічної документації.

В результаті розроблення ФОП Герасименко П.А. технічної документації з землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) фермерському господарству "ВБ-АГРО" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Рубленської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області (за межами населених пунктів) та її затвердження відповідними розпорядженнями райдержадміністрації, невитребуваним земельним ділянкам були присвоєні кадастрові номери та встановлені (відновлені) межі.

Між Фермерським господарством "ВБ-Агро" (Відповідач-2) та Великобурлуцькою районною державною адміністрацією Харківської області (Відповідач-1) було укладено ряд договорів оренди земельних ділянок, зокрема: Договір №2 від 12.07.2017 року, земельна ділянка з кадастровим номером 6321484500:03:000:0228, загальною площею 8,4281 га; Договір №5 від 12.07.2017 року, земельна ділянка з кадастровим номером 6321484500:03:000:0227, загальною площею 8,8990 га; Договір №3 від 12.07.2017 року, земельна ділянка з кадастровим номером 6321484500:05:000:0230, загальною площею 8,4281 га; Договір №4 від 12.07.2017 року, земельна ділянка з кадастровим номером 6321484500:03:000:0226, загальною площею 5,7984 га.

У відповідності до п.42 Договорів №№2,3,4,5 оренди земельної ділянки від 12.07.2017 року, укладених між ФГ "ВБ-Агро" та Великобурлуцькою районною державною адміністрацією Харківської області зазначається про необхідність державної реєстрації даного договору у відповідності до норм чинного законодавства.

Відповідач-1 сформував не витребувані частки (паї) у земельні ділянки та уклав з Відповідачем-2 договори оренди земельних ділянок, розірвавши в односторонньому порядку попередні договори оренди земельних часток з позивачем, що й стало підставою для звернення позивача до суду.

Відповідач-1 вважає, що вказані договори вже були припинені на момент звернення до суду, а саме з моменту виділення земельної ділянки в натурі, на підставі п.2.3 договорів.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно з ст.16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Згідно з ст.20 цього Кодексу право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Відповідно до ч.ч.2,3 ст.152 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян і юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання угоди недійсною, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування

Згідно з ч.1 ст.21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно з ч.3 ст.215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Недійсний правочин не створює наслідків, крім пов`язаних з його недійсністю (ч.1 ст.216 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, установлених частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, бути спрямований на настання реальних правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами) не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх та непрацездатних дітей).

Рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних відносин може оспорюватися з погляду його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним- розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації цього рішення виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 ЦК України та пред`являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред`явлення такої позовної вимоги є оспорювання цивільного права особи, що виникло в результаті та після реалізації рішення суб`єкта владних повноважень.

З оскаржуваних Розпоряджень РДА вбачається, що воно спрямоване на передачу права користування земельною ділянкою шляхом передачі такої ділянки в оренду. Такий спір має приватноправовий характер, а не публічний, оскільки стосується підстав набуття права користування на майно.

Отже, з огляду на суть спірних правовідносин та їх суб`єктний склад, спір у цій справі підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Щодо позовних вимог про визнання незаконним та скасування Розпоряджень РДА (Відповідача-1) суд зазначає наступне.

Розпорядником нерозподілених спірних земельних часток (паїв) є Великобурлуцька РДА Харківської області (Відповідач-1).

Судом встановлено, що спірними розпорядженнями РДА невитребуваним земельним ділянкам були присвоєні кадастрові номери та встановлені (відновлені) межі, затверджено технічну документацію, а також надано в оренду спірні земельні ділянки відповідачу-2.

Щодо повноважень РДА.

Видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація проводяться відповідною районною державною адміністрацією.

Згідно з положеннями ч.1 ст.9 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" у редакції, що діяла на час прийняття спірних розпоряджень, розподіл земельних ділянок у межах одного сільськогосподарського підприємства між власниками земельних часток (паїв), які подали заяви про виділення належних їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), проводиться відповідною сільською, селищною, міською радою чи районною державною адміністрацією за місцем розташування земельних ділянок на зборах власників земельних часток (паїв) згідно з проектом землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства проводиться за згодою не менш як двох третин власників земельних часток (паїв), а за її відсутності - шляхом жеребкування (ч.2). Результат розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства оформляється відповідним протоколом, що підписується власниками земельних часток (паїв), які взяли участь у їх розподілі. До протоколу про розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) додаються проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), список осіб, які взяли участь у їх розподілі (ч.3). Протокол про розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою чи районною державною адміністрацією і є підставою для прийняття рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та видачі державних актів на право власності на земельну ділянку власникам земельних часток (паїв) (ч.4).

Разом з тим, на відміну від земельної ділянки, земельна частка (пай) є умовною часткою земель, які належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, розмір якої визначено в умовних кадастрових гектарах, (аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного суду від 23.01.2019 року по справі № 902/619/17, від 30.01.2019 року у справі № 902/576/17)

Для вирішення спору важливо розрізняти нерозподілену земельну ділянку та невитребувану.

Нерозподіленою земельною ділянкою є земельна ділянка, яка відповідно до проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) увійшла до площі земель, що підлягають розподілу, але відповідно до протоколу про розподіл земельних ділянок не була виділена власнику земельної частки (паю).

Невитребуваною є земельна частка (пай), на яку не отримано документа, що посвідчує право на неї, або земельна частка (пай), право на яку посвідчено відповідно до законодавства, але яка не була виділена в натурі (на місцевості).

Судом встановлено, що спірні земельні ділянки є невитребуваними паями.

Позивач посилається на порушення процедури з боку РДА щодо спірних розпоряджень.

Судом встановлено, що до укладення договорів оренди РДА з позивачем земельні паї були визначені, а у 2017 році Відповідач-1 сформував невитребувані частки (паї) у земельні ділянки, присвоївши їм кадастрові номери та встановивши межі, діючи при цьому в межах своїх повноважень, отже, твердження позивача щодо порушень спростовуються матеріалами справи.

Згідно з ч.ч.1-4 ст.79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель державної чи комунальної власності у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Відповідно до положень ст.13 ЗУ Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) районні державні адміністрації мали право у 2017 році, на час постановлення спірних Розпоряджень, розпоряджатись нерозподіленими (невитребуваними) земельними ділянками, що розташовані за межами населених пунктів, з 01.01.2019 року таке право втратили, а органи місцевого самоврядування (ОМС), навпаки, отримали повноваження щодо передачі в оренду для використання за цільовим призначенням нерозподілених земельних ділянок, невитребуваних часток (паїв) після формування їх у земельні ділянки як в межах, так і за межами населених пунктів.

Також законом врегульовано порядок використання таких земельних ділянок.

Дослідивши матеріали справи та здійснивши комплексний аналіз законодавства, суд дійшов висновку, що спірні земельні ділянки є сформованими та належать до невитребуваних часток (паїв), які не є землями державної чи комунальної власності, а перебували лише в розпорядженні відповідної адміністрації до 01.01.2019 року, а на час розгляду справи - органів місцевого самоврядування, до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.10.2019 року по справі № 922/2723/17.

Згідно з ч.4 ст.79-1 ЗК України ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Відповідно, кадастровий номер присвоюється ділянці в результаті її формування.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про правомірність дій Великобурлуцької РДА щодо наявності у неї повноважень у 2017 році з розпорядження земельними ділянками як невитребуваними паями, в частині встановлення меж та присвоєнні кадастрових номерів.

Отже, Розпорядження ВЕЛИКОБУРЛУЦЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ: Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою ФГ ВБ-АГРО №149 від 14.04.17; Про затвердження технічної документації" №254 від 04.07.17; Про затвердження технічної документації №255 від 04.07.17; Про затвердження технічної документації №257 від 04.07.17; Про затвердження технічної документації № 258 від 04.07.17 були прийняті у відповідності до чинного законодавства, підстав для їх скасування суд не вбачає, у зв`язку з чим, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

В іншій частині розпорядження ВЕЛИКОБУРЛУЦЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ "щодо надання в оренду земельної ділянки ФГ "ВБ-АГРО" №№254, 255, 257, 258 від 04.07.2017 року є незаконними та підлягають скасуванню в цій частині, з наступних підстав.

Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ч.1 ст.174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) закріплено, що господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.

Згідно із положеннями ст.ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст.509 ЦК України, ст.173 ГК України в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Так, ч.1 ст.193 ГК України, ст.526 ЦК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Ч.2 ст.792 ЦК України встановлено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно із ч.1 ст.93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (стаття 1 Закону України Про оренду землі ).

Відповідно до статті 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Пунктом 17 розділу Х Перехідні положення ЗК України визначено, що сертифікати на право на земельну частку (пай) отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Разом з тим частиною другою розділу IX Перехідні положення Закону України Про оренду землі передбачено, що громадяни - власники сертифікатів на право на земельну частку (пай) до виділення їм у натурі (на місцевості) земельних ділянок мають право укладати договори оренди земель сільськогосподарського призначення, місце розташування яких визначається з урахуванням вимог раціональної організації території і компактності землекористування, відповідно до цих сертифікатів з дотриманням вимог цього Закону. Після виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) договір оренди землі переукладається відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений, і може бути змінений лише за згодою сторін. Припинення дії договору оренди допускається лише у випадках, визначених цим Законом.

Згідно із законодавством, що діяло на момент укладення договору оренди земельної частки (паю), такий договір відповідав чинному законодавству, був дійсним і передбачав надання орендарю зобов`язального права користування певною ділянкою, у свою чергу частина друга розділу IX Перехідні положення Закону України Про оренду землі передбачала переукладення договору після виділення земельної ділянки в натурі на тих самих умовах, але вже відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку.

Особливістю договору оренди земельного паю є й те, що йдеться не про володіння, користування та розпорядження конкретною земельною ділянкою, яку виділено на місцевості, а про право на земельну ділянку, адже сама ділянка перебувала в загальному масиві ділянок, що виділялися учасникам колективного сільськогосподарського підприємства.

І хоча орендодавець, за договором оренди земельного паю, не має повноважень власника щодо конкретної земельної ділянки, стосовно якої укладається договір, за договором оренди паю до орендодавця фактично переходить право користування частиною земної поверхні, яка відповідає орендованому паю, у межах загального масиву невизначених земельних ділянок, який становить собою землі відповідного колективного сільськогосподарського підприємства, що підлягають розпаюванню на місцевості як земельної ділянки.

Судом встановлено, що договори оренди невитребуваних часток (паїв) було укладено на 49 років до 2063 року (а.с.25-28).

Таким чином позивач мав законні очікування щодо використання спірних земельних ділянок до 2063 року.

Укладення договору оренди паю на 49 років, очевидно, свідчить про намір сторін на момент його укладення забезпечити тривалу стабільність свого становища в цих правовідносинах і в такому випадку відмова орендодавця від переукладення та намагання розірвати договір вже через 3 роки від початку строку оренди не можна вважати добросовісним.

Згідно з ч.2 ст.95 ЗК України, статті 27 Закону України Про оренду землі орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

У відповідності до положень абзацу 7 розділу 2.3 договорів оренди земельної частки (паю) від 27 квітня 2014 року, укладеного між Позивачем та Відповідачем-1 (Термін дії договору) зобов`язання за договором припиняються відповідно до чинного законодавства у разі виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі на місцевості (а.с.25-28).

Ч.2 ст.651 ЦК України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до статті 652 ЦК України у разі зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не укладали б договір або уклали б його на інших умовах (ч.1). Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний (ч.2). У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв`язку з виконанням цього договору.

Статтею 31 Закону України Про оренду землі передбачено, що договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи-орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства). Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором. Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді, протягом одного місяця з дня державної реєстрації права власності на неї зобов`язана повідомити про це орендаря в порядку, визначеному статтею 148-1 ЗК України.

Так, виділення земельної ділянки в натурі та набуття права власності на неї жодною мірою не впливає на дійсність договору оренди земельної частки (паю) та не перешкоджає виконанню цього договору. Виділення земельної ділянки в натурі також не може бути обставиною, що є підставою для розірвання договору відповідно до статей 651, 652 ЦК України, зокрема, істотною зміною обставин . Виділення земельної ділянки в натурі не лише не обумовлена причинами, які заінтересована сторона (орендодавець) не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості і обачності (пункт 2 частини другої статті 652 ЦК України), а є прямим наслідком свідомих дій цієї сторони. Отже, припинення дії договорів оренди земельних паїв має місце лише після їх переукладення відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку або в судовому порядку з визначених законом підстав.

Отже, при вирішенні спірних правовідносин щодо переукладення або розірвання договору оренди земельної частки (паю) суд враховує, що зміна статусу земельної ділянки чи її власника не має наслідком автоматичного припинення договору, крім випадків, коли це передбачено самим договором.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у складі Касаційного господарського суду в постановах від 22 травня 2019 року у справі № 924/468/14 та від 22 травня 2019 року у справі № 904/3558/18.

Вирішуючи цей спір суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 01.09.2020 року у справі №233/3676/19.

Відповідно до ч.5 ст.13 ЗУ "Про судоустрій та статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 01.09.2020 року у справі №233/3676/19 відступила від правового висновку Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду щодо припинення договору оренди земельного паю після отримання державних актів на право приватної власності на землю. Зміна статусу земельної ділянки чи її власника (зокрема, виділення земельної ділянки в натурі та набуття права власності на неї) не має наслідком автоматичного припинення договору та не може бути підставою для розірвання договору відповідно до статей 651, 652 ЦК України, крім випадків, коли це передбачено самим договором. Припинення дії договорів оренди земельних паїв має місце лише після їх переукладення відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку або в судовому порядку з визначених законом підстав.

Після виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) договір оренди землі переукладається відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений, і може бути змінений лише за згодою сторін. Припинення дії договору оренди допускається лише у випадках, визначених цим Законом.

Законодавець передбачив обов`язкову трансформацію зобов`язальної оренди в речову після виділення земельної частки (паю) на місцевості.

Не можна стверджувати, що після розпаювання загального масиву невизначених земельних ділянок на місцевості і виділення в натурі земельної ділянки, що відповідає орендованому паю, відповідна частина земної поверхні, якою користується орендар, зникає, відбувається лише зміна її правового статусу.

ВП ВС зробила висновок, що зміна правового статусу частини земної поверхні, що використовується орендарем на підставі відповідного договору оренди паю, шляхом її визначення на місцевості як земельної ділянки, не свідчить про знищення предмета оренди як можливої підстави для вимоги про розірвання договору оренди .

Так, виділення земельної ділянки в натурі та набуття права власності на неї жодною мірою не впливає на дійсність договору оренди земельної частки (паю) та не перешкоджає виконанню цього договору.

Виділення земельної ділянки в натурі також не може бути обставиною, що є підставою для розірвання договору відповідно до статей 651, 652 ЦК України, зокрема, істотною зміною обставин .

Виділення земельної ділянки в натурі не лише не обумовлена причинами, які заінтересована сторона (орендодавець) не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості і обачності (пункт 2 частини другої статті 652 ЦК України), а є прямим наслідком свідомих дій цієї сторони .

Отже, припинення дії договорів оренди земельних паїв має місце лише після їх переукладення відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку або в судовому порядку з визначених законом підстав.

Разом з тим Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що задоволення позову орендодавця про розірвання договору або визнання договору автоматично припиненим внаслідок дій орендодавця щодо виділення земельної ділянки в натурі суперечить принципу pacta sunt servanda, допускаючи ухилення від виконання зобов`язань за договором за нічим не обмеженим розсудом однієї зі сторін договору (п.57).

Також вирішуючи цей спір, суд враховує правову позицію, викладену у пункті 56 постанови від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц (провадження № 14-376 цс 18), де Велика Палала Верховного Суду дійшла висновку про те, що формування земельних ділянок їх володільцем, зокрема внаслідок поділу та/або об`єднання, з присвоєнням їм кадастрових номерів, зміною інших характеристик не впливає на можливість захисту права власності чи інших майнових прав у визначений цивільним законодавством спосіб.

Ч.6 ст.13 Закону України Про судоустрій і статус суддів передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Враховуючи вищевикладене та наведені норми законодавства, суд надавши оцінку всім матеріалам справи в сукупності, дійшов висновку про те, що спірні договори оренди паїв автоматично не припинили своєї дії, у зв`язку з присвоєнням кадастрових номерів земельним ділянкам. Отже, фактично відповідач-1 висловив намір про припинення договірних відносин в односторонньому порядку та про відмову від переукладання цих договорів, що суперечить як умовам укладених договорів оренди земельних часток (паїв) від 27.04.2014 року, так і чинному законодавству, зокрема, Закону України Про оренду землі .

Дії відповідача-1 (РДА як орендодавця) щодо розірвання договору або визнання договору автоматично припиненим внаслідок дій орендодавця щодо виділення земельної ділянки в натурі є несправедливими і суперечать принципу pacta sunt servanda, допускаючи ухилення від виконання зобов`язань за договором за нічим не обмеженим розсудом однієї зі сторін договору.

Таким чином, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що абз.7 п.2.3. договорів оренди земельних часток (паїв) від 27.04.2014 року щодо автоматичного припинення цих договорів не може бути підставою для їх розірвання в односторонньому порядку з боку відповідача-1, так як це суперечить законодавству.

Отже, розпорядження РДА про надання в оренду земельних ділянок відповідачу-2 в той час, як є чинними договори оренди цих земельних часток з позивачем, є незаконними та підлягають скасуванню, у зв`язку з чим, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню

Враховуючи визнання незаконними та скасування розпоряджень ВЕЛИКОБУРЛУЦЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ "щодо надання в оренду земельних ділянок ФГ "ВБ-АГРО" №№254, 255, 257, 258 від 04.07.2017 року, та з огляду на чинність договорів оренди земельних часток (паїв) від 27.04.2014 року, укладених відповідачем-1 з позивачем, договори оренди земельних ділянок, укладені між відповідачами на підставі зазначених розпоряджень, є недійсними, в силу ст.215 ЦК України.

Як встановлено п.2 ч.1 ст.4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , державній реєстрації прав підлягають речові права на нерухоме майно, похідні від права власності; право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 5 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 зроблено висновок, що "недійсність договору як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати."

Верховний Суд у постанові від 30.07.2020 року у справі №471/761/17-ц вказав, що відсутність однієї із істотних умов у договорі оренди землі, передбачених ч.1 ст.15 Закону "Про оренду землі" (у редакції, чинній на момент укладення оспорюваного договору), може бути підставою для визнання такого договору недійсним лише у разі встановлення факту порушення, невизнання або оспорення прав, свобод чи інтересів особи, яка звертається із позовом.

Як свідчить судова практика, у спорах про визнання недійсними договорів оренди суди встановлюють порушення переважних прав орендарів. У спорах про визнання договорів оренди недійсними позивач (незалежно від того, чи є він стороною правочину або ж іншою заінтересованою особою) повинен довести, а суд - встановити наявність факту порушення суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, що й було зроблено у даній справі.

Враховуючи наявність у договорах оренди відповідача-1 з позивачем чітко визначеного строку оренди земельної ділянки, очевидним є те, що дострокове та безпідставне їх розірвання може завдати збитків орендарю, який планував використовувати земельну ділянку протягом певного періоду в часі, що є порушенням суб`єктивного матеріального права та законного інтересу позивача.

Судом встановлено наявність порушення переважного права позивача щодо оренди землі з боку відповідача-1 як розпорядника майна.

Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Приписами статті 236 ГПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Підсумовуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, окрім тих, що стосуються визнання незаконними та скасування Розпоряджень РДА в частині надання дозволу на розроблення документації із землеустрою та затвердження технічної документації.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положень ст. 129 ГПК України, відповідно до яких витрати по сплаті судового збору покладаються пропорційно задоволеним вимогам на відповідача-1, з вини якого виник спір, та позивача, у зв`язку з частковою відмовою в позові. А саме, на відповідача-1 покладаються витрати зі сплати судового збору в розмірі 12612,00 грн., у зв`язку з задоволенням 4-х вимог повністю (щодо визнання недійсними договорів) та 4-х вимог частково (щодо розпоряджень про надання в оренду) =(2102 грн*4)+(1051грн*4)).

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 2, 5, 7, 11, 13, 14, 15, 42, 46, 73, 76, 77, 79, 80, 86, 129, 236, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити частково.

Визнати незаконним та скасувати Розпорядження ВЕЛИКОБУРЛУЦЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ Про затвердження технічної документації та надання в оренду земельної ділянки ФГ ВБ-АГРО №254 від 04.07.17 в частині надання в оренду земельної ділянки ФГ ВБ-АГРО .

Визнати недійсним Договір оренди земельної ділянки №3 від 12.07.17 про передачу в оренду ФГ ВБ-АГРО земельної ділянки кадастровий номер 6321484500:03:000:0230 розміром 8,4281 га та скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію за номером № 23530334.

Визнати незаконним та скасувати Розпорядження ВЕЛИКОБУРЛУЦЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ Про затвердження технічної документації та надання в оренду земельної ділянки ФГ ВБ-АГРО №255 від 04.07.17 в частині надання в оренду земельної ділянки ФГ ВБ-АГРО .

Визнати недійсним Договір оренди земельної ділянки №4 від 12.07.17 про передачу в оренду ФГ ВБ-АГРО земельної ділянки кадастровий номер 6321484500:03:000:0226 розміром 5,7984 га та скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію за номером 23531797.

Визнати незаконним та скасувати Розпорядження ВЕЛИКОБУРЛУЦЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ Про затвердження технічної документації та надання в оренду земельної ділянки ФГ ВБ-АГРО №257 від 04.07.17 в частині надання в оренду земельної ділянки ФГ ВБ-АГРО .

Визнати недійсним Договір оренди земельної ділянки №5 від 12.07.17 про передачу в оренду ФГ ВБ-АГРО земельної ділянки кадастровий номер 6321484500:03:000:0227 розміром 8,899 га та скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію за номером 23529066.

Визнати незаконним та скасувати Розпорядження ВЕЛИКОБУРЛУЦЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ Про затвердження технічної документації та надання в оренду земельної ділянки ФГ ВБ-АГРО №258 від 04.07.17 в частині надання в оренду земельної ділянки ФГ ВБ-АГРО .

Визнати недійсним Договір оренди земельної ділянки №2 від 12.07.17 про передачу в оренду ФГ ВБ-АГРО земельної ділянки кадастровий номер 6321484500:03:000:0228 розміром 8,4281 га та скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію за номером 23524403.

Стягнути з Великобурлуцької районної Державної адміністрації Харківської області (адреса: 62602, Харківська обл., Великобурлуцький район, смт.Великий Бурлук, вул.Центральна, буд.9; код ЄДРПОУ 0405962) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарська фірма "Рубіжне" (адреса: 62610, Харківська обл., Великобурлуцький р-н, с.Березники, пров.Придорожний, 6; код ЄДРПОУ 38580144) 12612,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "12" листопада 2020 р.

Суддя К.В. Аріт