УХВАЛА
12 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 2а/2370/4501/2012
адміністративне провадження № К/9901/26012/20
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Васильєвої І.А., перевіривши касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13.04.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.08.2020 у справі №2а/2370/4501/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства Азот до Головного управління ДПС у Черкаській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача - Офісу великих платників податків ДПС, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
12.10.2020 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Офісу великих платників податків ДПС на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13.04.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.08.2020 у справі №2а/2370/4501/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства Азот до Головного управління ДПС у Черкаській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача - Офісу великих платників податків ДПС, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Згідно з трек-номером поштового відправлення скаргу надіслано 30.09.2020.
При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України судом встановлено наступне.
Скаржником зазначено, що він звертається з касаційною скаргою з підстав пункту 4 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України та у відповідності до частини 2 статті 353 Кодексу, оскільки вважає, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд, оскільки є порушення норм процесуального права, що в свою чергу унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому відповідач з урахуванням пункту 1 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України та у сукупності з пунктом 4 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України обґрунтовує також свої доводи поданої касаційної скарги з мотивів неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм статей 198, 201 Податкового кодексу України, без урахування висновків у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі №1570/1911/12, від 21.02.2018 у справі №817/537/17, від 31.10.2019 у справі №804/20741/14, від 27.02.2020 у справі №П/811/4022/14, від 31.01.2020 №К/9901/25161/18, від 21.05.2020 №К/9901/35895/18, від 27.07.2020 у справі №826/5911/18, у постанові від 05.12.2019, якою дану справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Верховний Суд зауважує, що відповідно до частини 2 статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, є підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд у випадках якщо:
1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 328 цього Кодексу; або
2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або
3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи;
4) суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.
Посилаючись на пункт 4 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, скаржник не зазначив відповідний пункт частини 2 статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України, в той же час, зі змісту касаційної скарги неможливо встановити, що судом апеляційної інстанції допущено всі порушення, передбачені вказаною нормою.
Таким чином, скаржником не обґрунтовано посилання на пункт 4 частини 4 статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України.
Щодо посилання податкового органу на пункт 1 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд зазначає, що недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними. Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.
Скаржником не доведено подібність правовідносин у справі №2а/2370/4501/2012 та у наведеній практиці Верховного Суду, зазначено про неврахування судом апеляційної інстанції правових висновків Верховного Суду без виокремлення конкретної норми матеріального права.
Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Пунктом 4 частини 5 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За наведених обставин касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.
Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 328, 332, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13.04.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.08.2020 у справі №2а/2370/4501/2012 залишити без руху.
Встановити особі, що подала касаційну скаргу, десятиденний строк з дня отримання копії ухвали про залишення касаційної скарги без руху для усунення зазначених недоліків.
Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
СуддяІ.А. Васильєва
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 12.11.2020 |
Оприлюднено | 13.11.2020 |
Номер документу | 92811390 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Гончарова І.А.
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Васильєва І.А.
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Бабенко Костянтин Анатолійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні