Ухвала

від 30.04.2021 по справі 2а/2370/4501/2012

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 2а/2370/4501/2012

адміністративне провадження № К/9901/5754/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Васильєвої І.А.,

суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13.04.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.07.2020 у справі №2а/2370/4501/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства Азот до Головного управління ДПС у Черкаській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача - Офісу великих платників податків ДПС, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

22.02.2021 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13.04.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.07.2020 у справі №2а/2370/4501/2012 (згідно з трек-номером поштового відправлення надіслано 15.02.2021).

Ухвалою Верховного Суду від 15.03.2021 касаційну скаргу залишено без руху, зобов`язано скаржника усунути недоліки касаційної скарги шляхом зазначення поважних причини пропуску строку на касаційне оскарження, надання обґрунтованого клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, належним чином викласти підстави касаційного оскарження, передбачені частиною 4 статті 328 КАС України.

У межах встановленого судом строку скаржник звернувся з заявою про усунення недоліків касаційної скарги.

Податковим органом вказано, що відповідно до пункту 3 Розділ VI Прикінцеві положення КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Скаржником зазначено, що поважними причинами пропуску строку на касаційне оскарження були зміна з початку 2021 року функцій у працівників управління судових справ щодо представництва інтересів контролюючого органу у судах, перенесення гострої респіраторної хвороби COVID-19 працівниками управління, перебування їх на лікарняному, наслідки хвороби.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження є обґрунтованим.

Підставою касаційного оскарження податковим органом вказано пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України. На думку скаржника, судами попередніх інстанцій не враховано висновок щодо застосування норми права (підпункт 14.1.159 пункту 14.1 статті 14, підпункт 153.2.1 пункту 153.2 статті 153 Податкового кодексу України) у подібних правовідносинах, викладений у постанові Верховного Суду від 09.10.2019 у справі №817/1737/17. Також судами попередніх інстанцій не враховано висновки щодо застосування норми права (статті 198, 201 Податкового кодексу України) у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 31.01.2020 у провадженні №К/9901/25161/18, від 21.05.2020 у провадженні К/9901/35895/18, від 31.10.2019 у справі №804/20741/14.

Колегія суддів зауважує, що недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними. Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Скаржником не доведено подібність правовідносин у справі №2а/2370/4501/2012 та у наведеній практиці Верховного Суду, не враховано роз`яснення щодо викладення підстав касаційного оскарження, раніше надані Верховним Судом в ухвалах по даній справі.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Таким чином, податковим органом на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 15.03.2021 у даній справі не викладено належним чином підстави касаційного оскарження, передбачені частиною 4 статті 328 КАС України.

Відповідно до частини 2 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Згідно положень пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Враховуючи викладене, та в зв`язку з невиконанням вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху, касаційна скарга підлягає поверненню.

Керуючись статтями 169, 330, 332, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13.04.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.07.2020 у справі №2а/2370/4501/2012 повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.

Судді І.А. Васильєва С.С. Пасічник В.П. Юрченко