Ухвала

від 12.11.2020 по справі 2-3373/10

СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Справа № 2-3373/10

Провадження № 6/712/326/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2020 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Романенко В.А.

за участю секретаря Назаренко М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Вердикт Капітал , стягувач: ПАТ Дельта Банк , боржники: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про зміну сторони у справі, шляхом зміни стягувача його правонаступником, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ Вердикт Капітал звернулося до суду з заявою про зміну сторони у справі, шляхом зміни стягувача його правонаступником, посилаючись на те, що 14.09.2010 року Соснівський районний суд м. Черкаси ухвалив рішення по справі № 2-3373-10 про стягнення з боржників (відповідачів), якими є: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , на користь ПАТ УкрСиббанк заборгованості за кредитними договорами № 11347311000 (11346723000).

08.12.2011 року між Публічним акціонерним товариством УкрСиббанк , яке виступає правонаступником АКІБ УкрСиббанк та Публічним акціонерним товариством Дельта Банк укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, згідно якого Банк відповідно до умов цього договору відступає фактору свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з боржниками, зазначених у Реєстрі заборгованості боржників, право на вимогу якої належить банку на підставі документації, а фактор шляхом надання фінансової послуги банку набуває права вимоги такої заборгованості від боржників та передає банку за плату грошові кошти в розпорядження у розмірі, що становить ціну продажу та в порядку, передбаченому даним договором.

Соснівський районний суд м. Черкаси, ухвалою від 21.12.2012 року, замінив стягувана ПАТ УкрСиббанк на його правонаступником ПАТ Дельта Банк у виконавчому провадженні № 23063840 від 30.11.2010 року, відкритому на підставі виконавчого листа по справі № 2-3373/10 від 14 вересня 2010 року.

10.08.2020 року між ПАТ ДЕЛЬТА БАНК та ТОВ Вердикт Капітал було укладено Договір №2301/К про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАТ ДЕЛЬТА БАНК відступило ТОВ ВЕРДИКТ КАПІТАЛ , а ТОВ ВЕРДИКТ КАПІТАЛ набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Договором кредиту № 11347311000 (11346723000).

Просять замінити вибулого стягувача Публічне акціонерне товариство ДЕЛЬТА БАНК на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю Вердикт Капітал (код ЄДРПОУ: 36799749, місцезнаходження: вул. Кудрявський Узвіз, буд. 5-Б, м. Київ, 04053) у справі № 2-3373-10 за позовом Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк до відповідачів, якими є: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за кредитними договорами № 11347311000 (11346723000).

Представник ТОВ Вердикт Капітал в судове засідання не з`явився, скерував до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, заяву підтримує в повному обсязі.

Представник ПАТ Дельта Банк в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, причини неявки суду не повідомили, про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав:

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 14.09.2010 року Соснівський районний суд м. Черкаси ухвалив рішення по справі № 2-3373-10 про стягнення з боржників (відповідачів), якими є: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , на користь ПАТ УкрСиббанк заборгованості за кредитними договорами № 11347311000 (11346723000).

08.12.2011 року між Публічним акціонерним товариством УкрСиббанк , яке виступає правонаступником АКІБ УкрСиббанк та Публічним акціонерним товариством Дельта Банк укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, згідно якого Банк відповідно до умов цього договору відступає фактору свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з боржниками, зазначених у Реєстрі заборгованості боржників, право на вимогу якої належить банку на підставі документації, а фактор шляхом надання фінансової послуги банку набуває права вимоги такої заборгованості від боржників та передає банку за плату грошові кошти в розпорядження у розмірі, що становить ціну продажу та в порядку, передбаченому даним договором.

Соснівський районний суд м. Черкаси, ухвалою від 21.12.2012 року, замінив стягувана ПАТ УкрСиббанк на його правонаступником ПАТ Дельта Банк у виконавчому провадженні № 23063840 від 30.11.2010 року, відкритому на підставі виконавчого листа по справі № 2-3373/10 від 14 вересня 2010 року.

10.08.2020 року між ПАТ ДЕЛЬТА БАНК та ТОВ Вердикт Капітал було укладено Договір №2301/К про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАТ ДЕЛЬТА БАНК відступило ТОВ ВЕРДИКТ КАПІТАЛ , а ТОВ ВЕРДИКТ КАПІТАЛ набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Договором кредиту № 11347311000 (11346723000).

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Виконання судового рішення, відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року по справі № 1-7/2013, є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.

Стаття 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий судовий розгляд та закріплює принцип верховенства права, на якому будується демократичне суспільство, і найважливішу роль судової системи в здійсненні правосуддя. Проте, право на справедливий суд було б позбавлено сенсу, якщо б допускало невиконання остаточних судових рішень, які набрали законної сили.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини невід`ємною частиною права на суд та фундаментальним аспектом верховенства права є принцип правової визначеності (певності), який включає дотримання принципу остаточності судового рішення.

У розумінні практики Європейського суду частина 1 статті 6 Конвенції передбачає не лише доступ до правосуддя і встановлення порядку судового розгляду, а й гарантує виконання судових рішень з метою запобігання заподіяння шкоди одній із сторін.

У справі Півень проти України ЄСПЛ констатував порушення статті 6 Конвенції та зазначив, що невиконання судового рішення не може буде виправдано недоліками законодавства, які унеможливлюють його виконання. У цій справі Європейський суд дійшов висновку про відсутність у законодавстві України нормативної бази щодо завдань, покладених на органи виконавчої влади, і констатував порушення пункту 1 статті 6 Конвенції.

За змістом пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Відтак, невиконання судових рішень, які набрали законної сили, є неприпустимим і, виходячи з обставин цієї конкретної справи, не може бути виправданим.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Згідно частини 1 статті 55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно частин 1, 2, 5 статті 15 Закону України Про виконавче провадження сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на корись чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім`я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (пункт 1 частина 2 статті 11 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України Про виконавче провадження у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із системного аналізу цих норм, зокрема, пунктів 1, 2 частини 1 статті 512 ЦК України у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року у справі №6-122цс13, постановах Верховного Суду від 06 лютого 2019 року по справі № 199/6596/14-ц та 11 квітня 2019 року по справі № 2/1522/7661/11.

По своїй суті заміна кредитора у зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв`язку із заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до частини 5 статті 15 Закону України Про виконавче провадження за заявою заінтересованої особи. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник), що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі, й право бути стороною виконавчого провадження.

Відсутність відкритого виконавчого провадження на час розгляду судом заяви про заміну сторони у такому провадженні не є перешкодою для вирішення судом цього питання. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України Про виконавче провадження .

За наведених обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України Про виконавче провадження .

Заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто, може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін договору, тому, зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

Судові рішення, які набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не в змозі звернутися до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Європейський суд з прав людини вказує, що право на суд було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Вердикт Капітал необхідно задовольнити.

Керуючись ст.ст. 55, 209-210, 378, 442 ЦПК України, 11, 512, 514 ЦК України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Вердикт Капітал , стягувач: ПАТ Дельта Банк , боржники: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про зміну сторони у справі, шляхом зміни стягувача його правонаступником - задовольнити.

Замінити стягувача Публічне акціонерне товариство ДЕЛЬТА БАНК на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю Вердикт Капітал (код ЄДРПОУ: 36799749, місцезнаходження: вул. Кудрявський Узвіз, буд. 5-Б, м. Київ, 04053) у справі № 2-3373-10 за позовом Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними договорами № 11347311000 (11346723000).

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 15 днів.

Головуючий: