Ухвала

від 12.11.2020 по справі 916/171/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

12 листопада 2020 року м. ОдесаСправа № 916/171/20 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєляновського В.В., суддів: Поліщук Л.В., Філінюка І.Г.

при секретарі - Лук`ященко В.Ю.

за участю представників:

Від позивача: Скрипник Ю.О.

Від відповідача: Гусаров О.Л.

Від третіх осіб: не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву заяву судді Бєляновського В.В. про самовідвід від розгляду справи № 916/171/20 за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця"

на рішення господарського суду Одеської області від 10.08.2020, суддя в І інстанції Желєзна С.П., повний текст якого складено 17.08.2020 в м. Одесі

у справі № 916/171/20

за позовом: Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця"

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Автоєвропа",

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Затока", Товариства з обмеженою відповідальністю „Каса Бланка", Товариства з обмеженою відповідальністю „Санаторій „Затока",

про визнання договорів недійсними та скасування записів у державному реєстрі

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Одеської області від 10.08.2020 року у справі № 916/171/20 відмовлено у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю „Автоєвропа" про визнання недійсними договорів купівлі-продажу від 20.02.2002р. та від 21.02.2002р., укладених між санаторно-курортним об`єднанням „Кароліно-Бугаз" закритого акціонерного товариства „Укрпрофоздоровниця" та ТОВ „Автоєвропа", та про скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстрі прав власності на нерухоме майно (реєстраційні номери об`єктів нерухомого майна №1885273351103, №1885265951103, №1885258751103, №1885248451103, №1885012351103, № 1884994451103) щодо реєстрації права власності за відповідачем відносно зазначеного майна.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця" звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.09.2020 року для розгляду апеляційної скарги Приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця" на рішення господарського суду Одеської області від 10.08.2020 року у справі № 916/171/20 сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Бєляновського В.В., суддів Поліщук Л.В., Філінюк І.Г.

11.11.2020 року суддею Бєляновським В.В. подано заяву про самовідвід від участі у розгляді справи № 916/171/20, мотивовану тим, що суддя Бєляновський В.В. у даній справі № 916/171/20 не має особистої упередженості. За суб`єктивним критерієм безсторонність презумується. Проте, за об`єктивним критерієм, про що зазначено, зокрема, в рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Газета "Україна-Центр" проти України" від 15.07.2010, суддя має заявити самовідвід, оскільки заінтересовані у справі особи можуть мати обґрунтовані побоювання щодо безсторонності цього судді, так як при розгляді справи № 916/1326/17 суддею Бєляновським В.В. вже надавалася правова оцінка статусу нерухомого майна, яке було предметом купівлі-продажу за оспорюваними договорами, зокрема, в контексті норм права, якими врегульовано набуття права власності, та досліджувалися ті самі докази, дослідження та правову оцінку яких належить здійснити суду при розгляді даної справи.

Розглянувши заяву про самовідвід, колегія суддів дійшла наступного.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно із ч.1 ст.38 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

За приписами статті 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Обов`язковими елементами верховенства права (п. 41 доповіді "Верховенство права", схваленій Венеціанською Комісією на 86-му пленарному засіданні (25-26 березня 2011 року) є доступ до правосуддя, представленого незалежними та безсторонніми судами. Судівництву належить бути незалежним та безстороннім (неупередженим). Незалежність означає, що судівництво є вільним від зовнішнього тиску і не контролюється іншими гілками влади, особливо виконавчою. Безсторонність означає, що судівництво - навіть за зовнішніми ознаками - не видається упередженим щодо результату справи.

Частиною 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Суд у демократичному суспільстві має викликати довіру і, насамперед, у сторін процесу, а один із чинників, який забезпечує безсторонність суду, полягає у тому, щоб сумніви в безсторонності суду були усунені.

У прецедентній практиці Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатись суб`єктивними та об`єктивними критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід враховувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду.

Згідно зі ст.15 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням XI (чергового) з`їзду суддів України від 22.02.2013р., неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.

Пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, які враховані при прийнятті Кодексу суддівської етики, визначено, що суддя заявляє самовідвід в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не уявляється за можливе винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Розглянувши заяву про самовідвід судді Бєляновського В.В., обговоривши доводи, покладені в її підґрунтя, колегія суддів дійшла висновку про задоволення заяви про самовідвід даного судді у справі №916/171/20, визнавши обґрунтованим існування інших обставин, які можуть викликати сумнів у його неупередженості, пов`язаних із ухваленням судового рішення у справі № 916/1326/17, в якій суддею Бєляновським В.В. вже надавалася правова оцінка статусу нерухомого майна, яке було предметом купівлі-продажу за оспорюваними договорами, зокрема, в контексті норм права, якими врегульовано набуття права власності, та досліджувалися ті самі докази, дослідження та правову оцінку яких належить здійснити суду при розгляді даної справи.

Керуючись ст.ст. 35, 39, 234, 235 ГПК України, Південно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Заяву судді Бєляновського В.В. від 11.11.2020 про самовідвід у справі №916/171/20 задовольнити.

Справу № 916/171/20 передати для повторного автоматизованого розподілу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання згідно ст.235 ГПК України та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Бєляновський В.В.

судді Поліщук Л.В.

Філінюк І.Г.