Постанова

від 11.11.2020 по справі 922/2855/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2020 року

м. Київ

Справа № 922/2855/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г.М. - головуючого, Краснова Є.В., Могила С.К.,

секретар судового засідання: Лихошерст І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.02.2020 (колегія суддів: Пуль О.А. - головуючий, Білоусова Я.О., Тарасова І.В.) та на рішення Господарського суду Харківської області від 25.11.2019 (суддя Байбак О.І.)

за позовом 1. ОСОБА_1

2. Фермерського господарства "Щербаченка Олександра Володимировича"

до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області

про визнання додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі укладеною,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. Звернувшись в суд з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (далі - відповідач), ОСОБА_1 (далі - позивач-1) і Фермерське господарство "Щербаченка Олександра Володимировича" (далі - позивач-2) просили визнати додаткову угоду про внесення змін до договору оренди землі від 13.02.2015 укладеною в редакції позивачів. Зміст угоди полягає у заміні сторони договору - орендаря ОСОБА_1 на Фермерське господарство "Щербаченка Олександра Володимировича".

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що земля в оренду ОСОБА_1 (позивачу-1) надавалась для ведення фермерського господарства і після створення і реєстрації Фермерського господарства "Щербаченка Олександра Володимировича" (позивача-2), фактичним користувачем землі відповідно до положень Закону України "Про фермерське господарство" є позивач-2, що потребує внесення змін до договору оренди для того, щоб орендар набув статус платника єдиного податку 4-ї групи (спеціальна група для сільськогосподарських товаровиробників) на підставі п.4 ч.4. ст.291 Податкового кодексу України. При цьому орендодавець ухиляється від укладення додаткової угоди про внесення вказаних змін з позивачами, разом з тим укладає подібні угоди з іншими особами.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Харківської області від 25.11.2019, залишеним без змін постановою Східного апеляційного суду від 06.02.2020, позов задоволено.

2.2. Судові рішення мотивовані тим, що відносини, пов`язані зі створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств регулюються Законом України "Про фермерське господарство", який є спеціальним нормативно-правовим актом. З часу реєстрації фермерського господарства обов`язки землекористувача земельної ділянки здійснює саме фермерське господарство, а не громадянин, якому земля надавалась для створення господарства. Відтак, у правовідносинах щодо користування земельними ділянками, отриманими позивачем-1 за договором оренди, після реєстрації ним позивача-2 у силу приписів Закону відбулася фактична заміна орендаря (користувача) з громадянина ОСОБА_1 на юридичну особу - Фермерське господарство "Щербаченка Олександра Володимировича".

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. Відповідач у касаційній скарзі просить скасувати вказані судові рішення і прийняти нове, яким в позові відмовити, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також застосування апеляційним судом норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

3.2. Так в скарзі відповідач вказує, що судами в оскаржуваних рішеннях застосовано норми права без врахування висновку про застосування норм права у побідних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду в постанові від 22.05.2019 у справі №925/939/18.

4. Мотивувальна частина

4.1.Відповідно до приписів статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (ч.1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч.2).

Як встановлено судами, на підставі наказу Головного управління Держземагентства у Харківській області від 22.01.2015 №122-СГ, між Головним управлінням Держземагенства у Харківській області (орендодавець) та громадянином України ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди землі від 13.02.2015, відповідно до умов пункту 1 орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельні ділянки державної власності сільськогосподарського призначення, які знаходяться за межами населених пунктів Лісностінківської та Сеньківської сільських рад на території Куп`янського району Харківської області.

Згідно з пунктом 2 договору в оренду передаються земельні ділянки із земель державної власності сільськогосподарського призначення, сільськогосподарські угіддя (рілля), загальною площею 98,0597 га.

Пунктом 8 договору встановлено, що договір укладено на 49 років.

Відповідно до пункту 14 договору оренди земельна ділянка передається в оренду для ведення фермерського господарства.

Згідно з актом приймання-передачі земельних ділянок за договором оренди землі Головне управління Держземагенства у Харківській області передало у 2015 році ОСОБА_1 земельні ділянки із земель державної власності сільськогосподарського призначення, сільськогосподарські угіддя, загальною площею 98,0597 га, які розташовані за межами населених пунктів на території Лісностінківської та Сеньківської сільських рад на території Куп`янського району Харківської області. Земельні ділянки повністю придатні для використання за цільовим призначенням згідно з договором оренди землі.

Згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна право оренди зареєстровано у вказаному реєстрі 05.03.2015 за реєстраційними номери об`єктів нерухомого майна 550462063237, 550414163237 та 550432163237.

У відповідності до наказу Головного управління Держземагентства у Харківській області від 22.01.2015 № 122-СГ, на виконання пункту 14 договору оренди землі та згідно з вимогами чинного законодавства ОСОБА_1 створено Фермерське господарство "Щербаченка Олександра Володимировича", головою якого є ОСОБА_1 , про що свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серія АВ №719701.

Згідно з положеннями Статуту Фермерського господарства "Щербаченка Олександра Володимировича" землі фермерського господарства складаються із земельних ділянок, що використовуються фермерським господарством на умовах оренди, у тому числі за спірним договором оренди землі б/н від 13.02.2015 (пункт 10.1 Статуту). Основною метою діяльності фермерського господарства є здійснення господарської діяльності з виробництва товарної сільськогосподарської продукції на земельних ділянках, наданих для ведення фермерського господарства, її переробки, реалізації, здійснення інших видів діяльності та отримання прибутку (пункт 4.1 Статуту). Фермерське господарство є юридичною особою, господарство набуває статусу юридичної особи з дня його державної реєстрації (пункти 5.1., 5.2 Статуту).

18.04.2019 Фермерське господарство "Щербаченка Олександра Володимировича" та ОСОБА_1 звернулися до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (як правонаступника Головного управління Держземагентства у Харківській області) із заявою б/н від 18.04.2019, в якій просили останнього укласти додаткову угоду до договору оренди землі б/н від 13.02.2015, яка передбачає заміну орендаря з громадянина України ОСОБА_1 на Фермерське господарство "Щербаченка Олександра Володимировича". У додатках вказаної заяви зазначено про надання відповідного проекту додаткової угоди від 01.06.2016, підписаної ОСОБА_1 та головою Фермерського господарства "Щербаченка Олександра Володимировича".

Головне управління Держгеокадастру у Харківській області у листі від 15.05.2019 за вих.№Юр-4835/0-3180/0/95-19 зазначило про відсутність в управління підстав для внесення запропонованих змін, у тому числі до договору оренди землі б/н від 13.02.2015, оскільки Земельний кодекс України, Закон України "Про фермерське господарство" та Закон України "Про оренду землі" не містять норм щодо обов`язковості укладання додаткових угод про зміну орендодавця.

Позивач, вважаючи такі дії Головного управління Держгеокадастру у Харківській області незаконними, звернувся до суду з даним позовом.

4.2. Частинами 1 та 2 статті 1 Закону України "Про фермерське господарство" визначено, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону. Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім`ї, відповідно до закону.

Згідно зі статтею 8 цього Закону фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою.

Відповідно до частини першої статті 12 вказаного Закону землі фермерського господарства можуть складатися із, зокрема, земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Згідно зі статтею 19 наведеного Закону до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.

Відповідно до частини другої статті 20 цього Закону майнові права, що входять до складеного капіталу фермерського господарства, передаються йому на визначений у статуті термін.

Отже, фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію на земельних ділянках, наданих їм в оренду для ведення фермерського господарства. При цьому фермерське господарство створюється після набуття громадянином, який виявив бажання створити фермерське господарство, права користування земельною ділянкою. Землі фермерського господарства складаються, у тому числі із земельних ділянок, що використовується ним на умовах оренди. Право користування такими земельними ділянками зазначається в його статуті, який має містити відомості про земельну ділянку, а також термін, на який передається це майнове право.

Відтак, в силу наведених вище норм права після укладення громадянином договору оренди земельної ділянки державної та комунальної власності для ведення фермерського господарства та створення цим громадянином фермерського господарства права й обов`язки орендаря такої земельної ділянки за договором оренди землі переходять від громадянина до фермерського господарства з дня проведення його державної реєстрації. Подібні висновки неодноразово викладались Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 13.03.2018 у справі №348/992/16-ц, від 22.08.2018 у справі №606/2032/16-ц, від 31.10.2018 у справі №677/1865/16-ц, від 27.03.2019 у справі №574/381/17-ц, від 26.06.2019 у справі №628/778/18, від 02.10.2019 у справі №922/538/19.

4.3. Разом з тим, згідно із частинами першою, другою статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Право оренди земельної ділянки відповідно до статей 125, 126 Земельного кодексу України виникає після державної реєстрації такого права, яка проводиться державним реєстратором у порядку, передбаченому Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", на підставі договору оренди землі та інших документів, що згідно із законодавством підтверджують набуття права оренди земельної ділянки.

Отже, після проведення державної реєстрації фермерського господарства та фактичного переходу до нього в силу вищенаведених норм Закону України "Про фермерське господарство" прав і обов`язків орендаря земельної ділянки за договором оренди землі таке господарство звертається до державного реєстратора для проведення державної реєстрації відповідного права оренди на підставі поданого ним договору оренди землі державної та комунальної власності, укладеного засновником цього фермерського господарства.

При цьому укладення з орендодавцем та подання державному реєстратору додаткової угоди до договору оренди землі про заміну орендаря з громадянина на фермерське господарство чинним законодавством України не передбачено, відповідно не є обов`язковим.

Законодавством передбачений такий механізм, за яким земельна ділянка спочатку надається в оренду громадянину з метою здійснення підприємницької діяльності (для ведення фермерського господарства), проте останній може використовувати її лише шляхом створення фермерського господарства як форми здійснення своєї підприємницької діяльності. Таке фермерське господарство створюється після отримання громадянином земельної ділянки в оренду. З моменту створення цього фермерського господарства та його державної реєстрації до нього переходять права й обов`язки орендаря такої земельної ділянки за договором оренди землі. І в цьому випадку не відбувається відчуження орендарем права на оренду земельної ділянки, що обмежено частиною першою статті 8-1 Закону України "Про оренду землі", а здійснюється встановлений нормами Закону України "Про фермерське господарство" перехід прав та обов`язків орендаря земельної ділянки від громадянина до створеного ним фермерського господарства. При цьому такий перехід відбувається в силу вищенаведених норм Закону України "Про фермерське господарство" та не потребує вчинення сторонами орендних правовідносин будь-яких додаткових дій, у тому числі укладення додаткових угод.

Враховуючи вищевикладене та норми частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України, колегія суддів Верховного Суду вважає, що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.

4.4. Подібна правова позиція викладена в постанові Великої палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі №927/79/19, до розгляду якої зупинялось провадження у даній справі №922/2855/19. Вказана правова позиція має враховуватись судами відповідно до приписів ч.4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Велика палата Верховного Суду розглянула вказану справу у зв`язку з передачею її на розгляд Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду на підставі виявлення виключної правової проблеми, яка полягає у такому: "чи може фермерське господарство (у з зв`язку з переходом обов`язків землекористувача від засновника фермерського господарства до створеного фермерського господарства з дня його державної реєстрації) вимагати внесення змін до договорів оренди землі в частині зміни орендаря та чи може суд, при фактичній заміні орендаря у таких правовідносинах - з засновника фермерського господарства на відповідне фермерське господарство (у з зв`язку з переходом обов`язків землекористувача до створеного фермерського господарства з дня його державної реєстрації) - втручатися у договірні відносини між орендодавцем та орендарем шляхом визнання укладеними договорів (додатків до них), в яких здійснюється заміна орендаря (з засновника фермерського господарства на останнє)".

У вказаній вище справі №927/79/19 за позовом Фермерського господарства до Головного управління Дергеокадастру у Чернігівській області про визнання укладеними додаткових угоди до договорів оренди землі в частині зміни орендаря з фізичної особи на Фермерське господарство Велика палата Верховного Суду скасувала рішення судів попередніх інстанцій та прийнята нове рішення про відмову у позові.

Слід зазначити, що відповідно до положень статті 302 ГПК України та статті 45 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Велика Палата Верховного Суду є спеціально створеним колегіальним органом Верховного Суду, метою діяльності якого є забезпечення однакового застосування судами норм права.

При цьому Велика Палата Верховного Суду в постанові від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17 вказала, що суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.

4.5. Відповідно до статті 311 ГПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права (ч.1). Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (ч.3).

Враховуючи вищевикладене, оскільки судами попередніх інстанцій було неправильно застосовано норми матеріального права, висновки судів не відповідають правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, що міститься у постанові від 30.06.2020 у справі №927/79/19, до розгляду якої зупинялося провадження у цій справі, то рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції у цій справі підлягають скасуванню, а у позові належить відмовити.

4.6. Відповідно до приписів статті 129 ГПК України відповідачу з позивачів в рівній частині на користь відповідача підлягають відшкодуванню його витрати на сплату судового збору за подання апеляційної (2 881,50 грн) та касаційної (3 842,00 грн) скарг в сумі 6 723,5 грн.

Керуючись статтями 129, 300, 308, 311, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області задовольнити.

Постанову Східного апеляційного суду від 06.02.2020 та рішення Господарського суду Харківської області від 25.11.2019 у справі №922/2855/19 скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким ОСОБА_1 та Фермерському господарству "Щербаченка Олександра Володимировича" в позові відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Куп`янським МРВ УМВС України в Харківській області 06.08.2002 року; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Головного управління Держгеокадастру у Харківської області (адреса: м. Харків, вул. Космічна, 21, 2-й під`їзд, 8, 9 поверх; код ЄДРПОУ 39792822) 3 361 (три тисячі триста шістдесят одну) грн 75 коп. витрат відповідача на сплату судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг.

Стягнути з Фермерського господарства "Щербаченка Олександра Володимировича" (адреса: Харківська обл., Куп`янський район, с. Лісна Стінка; код ЄДРПОУ: 39731149) на користь Головного управління Держгеокадастру у Харківської області (адреса: м. Харків, вул. Космічна, 21, 2-й під`їзд, 8, 9 поверх; код ЄДРПОУ 39792822) 3 361 (три тисячі триста шістдесят одну) грн 75 коп. витрат відповідача на сплату судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Г.М. Мачульський

Судді Є.В. Краснов

С.К. Могил