Постанова

від 11.11.2020 по справі 910/12898/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2020 року

м. Київ

Справа № 910/12898/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г.М. - головуючого, Пількова К.М., Краснова Є.В.

секретар судового засідання Лихошерст І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "МАРКОН"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.08.2020 (колегія суддів у складі: головуючий Разіна Т.І., Іоннікова І.А., Тарасенко К.В.)

за позовом Київської міської ради

до Приватного підприємства "МАРКОН"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача : Головне управління ДФС у м.Києві

про стягнення заборгованості

за участю:

позивача: Гончаров О.В. (самопредставництво)

відповідача: 1) Розваляєв Д.С. (адвокат), 2) Павлюк В.В. (директор),

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. Київська міська рада (далі-позивач) звернулася у суд з позовом до Приватного підприємства "МАРКОН" (далі-відповідач), згідно якого просила стягнути з відповідача 500 586,65 грн.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконує договірні зобов`язання.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2020 (суддя Трофименко Т.Ю.), позов залишено без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

2.2. Свій висновок суд мотивував тим, що позивач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, але в підготовче засідання він не з`явився, не повідомив суд про причини неявки, не подав до суду заяви про розгляд справи за його відсутності, що є підставою для залишення позову без розгляду.

2.3. Оскаржуваною постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.08.2020, вказана ухвала суду скасована, справу передано до суду першої інстанції для продовження розгляду.

2.4. Апеляційний суд виходив з того, що суд першої інстанції не зазначив у чому полягають перешкоди для вирішення спору по суті через неявку представника позивача, а також суд не мотивував неможливість або наявність перешкод для розгляду спору за наявними матеріалами.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та позиція інших учасників справи

3.1. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати вказану постанову суду апеляційної інстанції, а ухвалу суду першої інстанції залишити в силі.

3.2. В обґрунтування касаційної скарги заявник посилався на те, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Заявник касаційної скарги вказує, що суд першої інстанції обґрунтовано залишив позов без розгляду оскільки позивач не з`явився в підготовче засідання, яке відбулося 20.01.2020, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності або про відкладення розгляду справи до початку судового засідання не подав.

3.3. У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити без змін вказану постанову суду, посилаючись на те, що апеляційним судом у відповідності до норм матеріального та процесуального права надано належну правову оцінку поданим сторонами доказам, а доводи касаційної скарги її не спростовують.

4. Мотивувальна частина

4.1. Апеляційний суд встановив, що ухвалою суду першої інстанції від 03.10.2019 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 23.10.2019, у якому було оголошено перерву у підготовчому засіданні до 18.11.2019.

Ухвалою місцевого господарського суду від 18.11.2019, зокрема, продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів та відкладено його на 16.12.2019.

У судовому засіданні, яке відбулося 16.12.2019, судом першої інстанції було оголошено перерву в підготовчому засіданні до 20.01.2020.

4.2. Також встановлено, що місцевим господарським судом у вище наведених ухвалах явка учасників справи обов`язковою не визнавалась, позивач підтримував позовні вимоги, надавав відповідні пояснення, забезпечував явку представника Аблішева В.А. у судові засідання 23.10.2019, 18.11.2019, 16.12.2019.

4.3. Однак, у судове засідання, яке відбулося 20.01.2020 позивач уповноваженого представника не направив, про причини його неявки суд не повідомив, жодних заяв про розгляд справи за його відсутності або про відкладення розгляду справи до початку судового засідання не подав.

4.4. Відповідно до частин 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України у редакції, яка підлягає застосуванню при розгляді касаційної скарги, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

4.5. Переглянувши судові рішення у касаційному порядку на підставі встановлених фактичних обставин справи, враховуючи визначені ГПК України межі такого перегляду, суд касаційної інстанції виходить із наступного.

4.6. Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

4.7. Згідно зі статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною першою статті 8 вказаного Закону передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

4.8. Водночас порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у господарській справі регламентовано відповідними нормами процесуального права - Господарського процесуального кодексу України.

4.9. Відповідно до частин першої - четвертої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами пункту 2 частини першої статті 42 наведеного Кодексу учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом.

Відповідно до частини другої статті 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

4.10. Вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов`язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 зі справи "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Подібний висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15.

4.11. Відповідно до частини четвертої статті 202 ГПК України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

4.12. Таким чином, обов`язковими умовами для застосування передбачених ч.4 ст.202, п.4 ч.1 ст.226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

4.13. У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

4.14. Подібний правовий висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19, постанові Верховного Суду від 29.07.2020 у справі № 903/630/18, відступати від яких колегія суддів правових підстав не вбачає.

4.15. Суд першої інстанції встановив, що позивач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду підготовчого засідання, а саме про 20.01.2020, що підтверджується розпискою його уповноваженого представника Аблішева В.А., який був присутній у судовому засіданні 16.12.2019 (т.1, а.с. 144).

Проте в судове засідання 20.01.2020 уповноважений представник позивача не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності до суду не подав, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений судом першої інстанції належним чином.

4.16. Положеннями статті 185 частини 2 пункту 1 ГПК України визначено, що за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правомірного та обґрунтованого висновку про необхідність залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України.

4.17. Однак апеляційний суд під час прийняття оскаржуваної постанови наведених висновків Верховного Суду не врахував, у зв`язку з чим помилково скасував ухвалу суду першої інстанції.

4.18. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

4.19. Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", статті 11 ч.4 ГПК України, суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

4.20. Отже вказані рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у даній справі як джерело права.

4.21. За вказаних обставин для виправлення фундаментальних порушень, яких припустився апеляційний суд, оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції слід скасувати, а ухвалу суду першої інстанції належить залишити в силі.

Керуючись статтями 301, 308, 312, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "МАРКОН" задовольнити.

Постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.08.2020 скасувати, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.01.2020 у справі №910/12898/19, залишити в силі.

Стягнути з Київської міської ради (код ЄДРПОУ 22883141) на користь Приватного підприємства "МАРКОН" (код ЄДРПОУ 31747476) 2102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 копійок судового збору за подання касаційної скарги.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Г.М. Мачульський

Судді К.М. Пільков

Є.В. Краснов