Постанова

від 30.09.2020 по справі 912/2224/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2020 Справа № 912/2224/18

м.Дніпро, просп. Д. Яворницького, 65, зал №511

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Подобєд І.М. (доповідач)

суддів: Кощеєв І.М., Орєшкіна Е.В.

секретар судового засідання Абадей М.О.

за участю представників:

від прокуратури: Карюк Д.О., довіреність №15/1-5вн-20 від 18.09.2020, прокурор відділу

від позивача-1: не з`явився

від позивача-2: не з`явився

від позивача-3: не з`явився

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "КГК" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 07.12.2018 у справі №912/2224/18 (суддя Кабакова В.Г.; рішення ухвалене о 11:15 год. у місті Кропивницький, повне рішення складено 11.12.2018)

за позовом Першого заступника керівника Знам`янської місцевої прокуратури Кіровоградської області, м.Знам`янка, Кіровоградська область, в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах

1. Світловодської районної державної адміністрації Кіровоградської області, м.Світловодськ, Кіровоградська область

2. Кіровоградської обласної державної адміністрації, м.Кропивницький

3. Великоскельовської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області, с.Велика Скельова, Світловодський район, Кіровоградська область

до Приватного акціонерного товариства "КГК", с.Велика Скельова, Світловодський район, Кіровоградська область

про розірвання договору оренди, зобов`язання повернути земельну ділянку, стягнення 123000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції

Перший заступник керівника Знам`янської місцевої прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Світловодської районної державної адміністрації Кіровоградської області, Кіровоградської обласної державної адміністрації, Великоскельовської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області звернувся до Господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "КГК" про:

- стягнення з приватного акціонерного товариства "КГК" на користь держави заборгованість за договором оренди землі від 12.11.2010, укладеного між Світловодською районною державною адміністрацією та закритим акціонерним товариства "КГК", зареєстрованим у Державному реєстрі земель від 16.11.2010 за №041038300001, з орендної плати в сумі 137690,39 грн., зарахувавши кошти на розрахунковий рахунок Великоскельовської сільської ради Світловодського району НОМЕР_1, код ЄДРПОУ 22224800, МФО 823016, код платежу 18010600, призначення платежу - орендна плата з юридичних осіб;

- розірвання договору оренди землі від 12.11.2010, укладеного між Світловодською районною державною адміністрацією та закритим акціонерним товариства "КГК", зареєстрованим у Державному реєстрі земель від 16.11.2010 за №041038300001;

- зобов`язання приватне акціонерне товариства "КГК" повернути державі в особі Кіровоградської обласної державної адміністрації земельну ділянку з кадастровим номером 3525280700:02:000:8010, площею 16,8884 га, яка знаходиться на території Великоскельовської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області, нормативна грошова оцінка якої становить 905218,00 грн., шляхом складання акту прийому-передачі земельної ділянки.

В подальшому Знам`янською місцевою прокуратурою до Господарського суду Кіровоградської області 27.09.2018 було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог та стягнення заборгованості з орендної плати у сумі 123 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор вказав на порушення відповідачем умов договору оренди землі від 12.11.2010 в частині невнесення орендної плати в період з 2015 по червень 2018 рік, що підтверджується інформацією Світловодської районної державної адміністрації.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 07.12.2018 у справі №912/2224/18 позов задоволено в повному обсязі.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "КГК" на користь держави заборгованість за договором оренди землі від 12.11.2010, укладений між Світловодською районною державною адміністрацією та Закритим акціонерним товариством "КГК", зареєстрованим у Державному реєстрі земель від 16.11.2010 за №041038300001, з орендної плати в сумі 123000,00 грн., зарахувавши кошти на розрахунковий рахунок Великоскельовської сільської ради Світловодського району НОМЕР_1, код ЄДРПОУ 22224800, МФО 823016, код платежу 18010600, призначення платежу - орендна плата з юридичних осіб.

Розірвано договір оренди землі від 12.11.2010, укладений між Світловодською районною державною адміністрацією та Закритим акціонерним товариством "КГК", зареєстрований у Державному реєстрі земель від 16.11.2010 за №041038300001.

Зобов`язано Приватне акціонерне товариство "КГК" повернути державі в особі Кіровоградської обласної державної адміністрації земельну ділянку кадастровий номер 3525280700:02:000:8010, площею 16,8884 га, яка знаходиться на території Великоскельовської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області, шляхом складання акту прийому-передачі земельної ділянки.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "КГК" на користь Прокуратури Кіровоградської області судовий збір в сумі 5369,00 грн.

При прийнятті означеного рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю, оскільки встановив факти істотного порушення відповідачем умов договору оренди землі, а саме систематичне довготривале невнесення відповідачем орендної плати, на сплату якої розраховувала держава, надаючи земельну ділянку в користування.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись з означеним рішенням, відповідач (ПрАТ "КГК") звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Кіровоградської області від 07.12.2018 у справі №912/2224/18 повністю; залишити позовну заяву першого заступника керівника Знам`янської місцевої прокуратури Кіровоградської області без розгляду повністю.

Узагальнені доводи апеляційної скарги

В обґрунтування апеляційної скарги ПрАТ "КГК" зазначає, що суд першої інстанції на стадії підготовчого засідання не перевірив та не встановив наявність виключного випадку для подання позову прокуратурою в інтересах держави. Зокрема, не з`ясовано який суб`єкт владних повноважень не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження щодо захисту інтересів держави, а також не перевірено та не встановлено повноваження прокурора для подання позову в інтересах держави. Не встановлено до компетенції якого органу віднесені відповідні повноваження захисту інтересів держави, пов`язаних із стягуванням орендної плати за оренду земельної ділянки, що перебуває у державній власності і яку орендує відповідач.

Відповідач посилаючись на пп.288,2, 288.3 ст. 288, пп. 14.1.147 п.14.1 ст. 14, пп.10.1.1. п.10.1., 10.2. ст. 10 Податкового кодексу України, вказує на те, що зобов`язання орендаря є податковим зобов`язанням зі сплати обов`язкового платежу, а тому його адміністрування має здійснюватися відповідно до вимог Податкового кодексу України.

Згідно з положеннями Податкового кодексу України не сплачене своєчасно податкове зобов`язання є податковим боргом, який підлягає стягненню відповідно до процедури, визначеної цим кодексом. За п. 41.2 ст. 41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Саме органи Державної фіскальної служби мають уживати заходів щодо стягнення орендної плати за земельні ділянки з боржників. Будь-які інші підходи суперечать вимогам Податкового кодексу України.

Апелянт звертає увагу на те, що матеріали справи не містять доказів направлення (вручення) звернення до ДФС відповідного рівня. Тобто, матеріали справи не містять доказів виконання прокурором приписів ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", а саме попереднього, до звернення до суду повідомлення про намір звернення до суду з позовом відповідного суб`єкта владних повноважень.

Відповідач вважає безпідставним представництво в суді інтересів Світловодської районної державної адміністрації Кіровоградської області, Кіровоградської обласної державної адміністрації, Великоскельовської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області органами прокуратури. З матеріалів справи залишився не доведеним той факт, які причини перешкоджали захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Узагальнені доводи та заперечення на апеляційну скаргу

У відзиві на апеляційну скаргу Знам`янська місцева прокуратура Кіровоградської області просить залишити рішення Господарського суду Кіровоградської області у даній справі без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Доводи апеляційної скарги аналогічні доводам наведеним в обґрунтування позовних вимог.

Позивач-1 - Світловодська районна державна адміністрація Кіровоградської області у відзиві на апеляційну скаргу вказала, що систематичне довготривале невнесення відповідачем орендної плати, на сплату якої розраховувала держава, надаючи земельну ділянку у користування є істотним порушенням умов договору. На підставі ст.ст. 24, 32 Закону України "Про оренду землі", ст. 651 ЦК України і ст. 141 Земельного кодексу України позовні вимоги прокурора в частині розірвання договору оренди землі і повернення земельної ділянки є обґрунтованими.

Господарський суд Кіровоградської області перевірив та встановив наявність виключного випадку для звернення до суду прокурора в інтересах держави.

Позивач-1 просив також провести розгляд справи на розсуд суду без його участі через відсутність представника у зв`язку із звільненням, що підтверджується копією наказу керівника апарату Світловодської районної державної адміністрації Кіровоградської області №25-к від 13.05.2019.

Позивачем-2 - Кіровоградською обласною державною адміністрацією подано відзив на апеляційну скаргу, в якому сторона погоджується з висновком суду, що в даному випадку саме Світловодська районна державна адміністрація Кіровоградської області, яка є орендодавцем за спірним договором оренди і Кіровоградська обласна державна адміністрація, яка від імені держави реалізує повноваження власника спірної земельної ділянки із земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, є органами, уповноваженими державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах та відповідно позивачами у справі.

Позивач-2 вважає, що посилання відповідача, що зобов`язання орендаря є податковим зобов`язанням із сплатою обов`язкового платежу, а тому його адміністрування має здійснюватися відповідно до вимог Податкового кодексу України, є безпідставними.

Свої доводи позивач-2 обґрунтовує нормами ст. 13 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", ч. 2 ст. 84, ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України, ст.ст. 13, 21 Закону України "Про оренду землі" та умовами спірного договору оренди землі від 02.11.2010.

Рух справи у суді апеляційної інстанції

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.10.2019 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Подобєд І.М. (доповідач), судді - Кощеєв І.М., Дармін М.О. поновлено Приватному акціонерному товариству "КГК" пропущений строк на апеляційне оскарження; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "КГК" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 07.12.2018 у справі №912/2224/18; розгляд справи призначено на 13.11.2019 о 16:00 год.; зупинено дію оскаржуваного рішення на час розгляду апеляційної скарги.

13.11.2019 від представника Кіровоградської обласної державної адміністрації до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання про розгляд справи без його участі у зв`язку із скороченням видатків на відрядження з метою економії бюджетних коштів Кіровоградської обласної державної адміністрації і неможливості прибути в судове засідання.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.11.2019 відкладено апеляційний розгляд справи на 09.12.2019 о 16:00 год.

09.12.2019 ухвалою Центрального апеляційного господарського суду зупинено провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "КГК" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 07.12.2018 у справі №912/2224/18 до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18 у подібних правовідносинах.

26.05.2020 Великою Палатою Верховного Суду у справі №912/2385/18 ухвалено постанову, яка оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 20.07.2020.

За розпорядженням керівника апарату суду від 30.07.2020, у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Дарміна М.О., проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, за результатами якого для розгляду справи №912/2224/18 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Подобєд І.М. (доповідач), судді - Кощеєв І.М., Орєшкіна Е.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.07.2020 вказаною колегією прийнято апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "КГК" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 07.12.2018 у справі №912/2224/18 до свого провадження. Поновлено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "КГК" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 07.12.2018 у справі №912/2224/18.Розгляд справи призначено в судовому засіданні на 30.09.2020 о 12:00 год.

Прокурор, який приймав участь в судовому засіданні 30.09.2020 підтримав позицію Знам`янської місцевої прокуратури Кіровоградської області, заперечував на задоволенні апеляційної скарги відповідача.

Представники позивача та відповідача в судове засідання не з`явились.

Враховуючи, що неявка представників сторін не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті спору, колегія суддів визнала можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

За результатами перегляду справи судом апеляційної інстанції в судовому засіданні 30.09.2020 оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів виходить з наступного.

Судом першої інстанції і судом апеляційної інстанції встановлені наступні обставини і визначені відповідно до них правовідносини

Між Світловодською районною державною адміністрацією (Орендодавець) і Закритим акціонерним товариством "КГК", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "КГК" (Орендар) укладений договір оренди землі від 12.11.2010 .

Орендодавець на підставі розпорядження голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 17 серпня 2010 року №701-р, із змінами від 14 жовтня 2010 року №894-р надав, а Орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення, землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, відкриті розробки та кар`єри, шахти, які експлуатуються для розміщення кар`єру та розробки Малоскелівського родовища кварцитів (Східна ділянка) на території В. Скельовської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області (пункт 1 договору).

За пунктами 2, 5 договору в оренду передана земельна ділянка загальною площею 16,8884 га. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.01.2010 становить 905218 грн.

В пунктах 9-11 договору погоджено, що орендна плата вноситься у грошовій формі в розмірі 4,53% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (орендна плата складає 41000 гривень в рік), з умовою перегляду кожні 3 роки.

Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженнями Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії. Орендна плата вноситься Орендарем пропорційно щомісяця до 25 числа у грошовій формі на рахунок сільської ради, за місцем розташування земельної ділянки.

Відповідно до пункту 15 договору земельна ділянка передана в оренду: для розміщення кар`єру та розробки Малоскелівського родовища кварцитів (Східна ділянка) на території В.Скельовської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області.

Передача земельної ділянки Орендарю здійснюється у тижневий термін після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі (пункт 20 договору).

Пунктом 8 договору встановлено, що договір укладено на термін дії відповідного спеціального дозволу на користування надрами (до 18 грудня 2027 року). Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Згідно з пунктом 43 договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Договір зареєстрований у Світловодському МРВ КРФ ДП "ЦДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 16 листопада 2010 №041038300001.

На виконання пункту 20 договору Світловодська районна державна адміністрація передала ЗАТ "КГК" вищевказану земельну ділянку за Актом про передачу та прийом земельних ділянок, які надаються в оренду. Акт підписаний сторонами та скріплений печатками (а.с.40 т.1).

12 квітня 2018 року комісією у складі голови Великоскельовської сільської ради Могильного С.О., землевпорядника сільської ради Донченко Н.І. депутата сільської ради Гливи Н.М. проведено обстеження земельної ділянки ЗАТ "КГК", що знаходиться на території Великоскельовської сільської ради. Під час обстеження, яке оформлено відповідним Актом встановлено, що дана земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту та з січня місяця 2015 року не використовується за призначенням (а.с.73 т.1).

Аналогічне обстеження земельної ділянки було проведено і робочою групою Світловодської районної державної адміністрації Кіровоградської області, результати якого зафіксовані в Акті перевірки дотримання орендарем ПАТ( ЗАТ) "КГК" умов договору оренди земельної ділянки від 12.11.2010 року №041038300001 від 16.05.2018.(а.с.72 т.1).

В результаті обстеження було встановлено, що:

- зазначена земельна ділянка з 2015 року фактично не використовується за призначенням, видобуток кварцитів підприємством не проводиться;

- відповідно до листа Світловодського відділення Олександрійської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області від 16.05.2018 №115/9//11-27 згідно з даними особового рахунку ПАТ (ЗАТ) "КГК" та поданою звітністю на момент надання інформації заборгованість по орендній платі за землю становить 64021,26 грн.;

- остання податкова звітність податкова декларація з орендної плати за земельні ділянки була подана товариством за 2015 рік.

Вказані обставини стали підставою для звернення першого заступника керівника Знам`янської місцевої прокуратури Кіровоградської області до господарського суду з позовними вимогами про розірвання договору оренди, зобов`язання повернути земельну ділянку та стягнення суми заборгованості з орендної плати.

Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції

Щодо суті самих позовних вимог колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За приписами статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону).

За статтею 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Статтею 21 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до пункту 28 спірного договору оренди землі орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати, що узгоджується з положеннями статті 24 Закону України "Про оренду землі".

Розділом VIII Податкового кодексу України визначено особливості справляння плати за землю.

За підпунктом 14.1.147. пункту 14.1. статті 4 Податкового кодексу України плата за землю - обов`язків платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Підпунктом 14.1.72. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Власники земельних ділянок - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно (підпункт 14.1.34. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України).

Землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (підпункт 14.1.73. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України).

Отже, відповідач, який отримав у користування земельну ділянку за договором оренди є землекористувачем.

Положеннями пункту 287.1. статті 287 Податкового кодексу України встановлено, що власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Таким чином, плата за землю здійснюється в залежності від суб`єкта належності земельної ділянки: власником землі сплачується земельний податок, а орендарем за договором оренди землі - орендна плата.

Згідно підпунктів 288.1. - 288.4. статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Предметом розгляду у даній справі є заборгованість саме з орендної плати за договором оренди землі, а не земельного податку, а відносини між Світловодською районною державною адміністрацією і Приватним акціонерним товариство "КГК" є договірними, а не контролюючими. До того ж функції з контролю за повнотою нарахування та своєчасністю сплати місцевих податків і зборів юридичних осіб, в тому числі плати за землю з юридичних осіб, функції, пов`язані із погашенням податкового боргу покладені в силу приписів Податкового кодексу України на податковий орган - органи державної фіскальної служби відповідного рівня. Вказаний орган не звертався з відповідним позовом до адміністративного суду, який розглядає податкові спори.

За приписами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Господарським судом Кіровоградської області з наявних доказів у справі правильно встановлено що відповідач фактично не здійснює виробничу діяльності відповідно до спеціального дозволу на користування надрами на території Малоскельовського родовища кварцитів (Східної ділянки), орендна плата не сплачується у встановленому розмірі та строки.

Згідно наданого розрахунку Великоскельовської сільської ради заборгованість по орендній платі за землю за період з липня 2015 року по червень 2018 року складає 123000,00 грн. (а.с.198 т.1).Розмір заборгованості з орендної плати обраховано виходячи з 4,53% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за рік, що відповідає пункт 9 договору.

Відповідачем сума заборгованості не спростована, доказів орендної плати суду не надано, в апеляційному порядку вказані позовні вимоги не оскаржені.

Тривалий період часу заборгованості по орендній платі, а саме більше ніж два роки, свідчить про систематичне невиконання відповідачем умов договору оренди землі та приписів законодавства щодо повної та своєчасної оплати орендної плати за оренду земельної ділянки.

За частиною другою статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно з положеннями частин третьої, четвертої статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Частиною першою статті 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Так за частиною першою статті 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди та своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до пункту "д" частини першої статті 141 Земельного кодексу України підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

В пункті 38 договору сторони погодили, що дія договору припиняється шляхом його розірвання, зокрема, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Частина друга статті 792 Цивільного кодексу України встановлює, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Приписами статті 34 Закону України "Про оренду землі" визначені наслідки розірвання договору оренди землі, а саме у разі розірвання договору орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Оскільки за пунктом 20 договору передача земельної ділянки здійснювалась за актом приймання-передачі, вимога про повернення земельної ділянки шляхом складання відповідного акту також є правомірною.

Суд апеляційної інстанції також наголошує, що відповідачем не оскаржується рішення по суті позовних вимог.

Оскаржуване рішення виконано фактично в частині зобов`язання ПрАТ "КГК" повернути державі в особі Кіровоградської обласної державної адміністрації земельну ділянку кадастровий номер 3525280700:02:000:8010, площею 16,8884 га, яка знаходиться на території Великоскельовської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області, шляхом складання акту прийому-передачі земельної ділянки, що вбачається з копії постанови про закінчення виконавчого провадження №58041994 від 07.02.2019 заступника начальника відділу Світловодського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Щербини В.Ю. (а.с.13 т.3).

Виходячи з системного аналізу наведених положень законодавства обставини систематичного невнесення орендної плати є підставою для розірвання договору і повернення земельної ділянки власнику, у зв`язку з чим колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо встановлення підстав для задоволення позовних вимог і в цій частині.

Аргументи відповідача, на думку якого зобов`язання орендаря зі сплати орендної плати є податковим зобов`язанням, у зв`язку з чим органом прокуратури неправильно визначено суб`єктів, інтереси яких можуть бути представлені у даній справі, відхиляються судом апеляційної інстанції з наступних мотивів.

Частиною третьою статті 4 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Прояв порушення інтересів держави визначається прокурором самостійно з урахуванням суспільного інтересу. Держава зацікавлена у дотриманні норм чинного законодавства з оренди земельних ділянок. Додержання вимог закону є проявом управлінської функції держави та спрямоване на забезпечення єдиного підходу до врегулювання тих чи інших правовідносин, впровадження системності та прозорості при реалізації прав громадянами і юридичними особами, принципу конституційної рівності суб`єктів цивільних правовідносин.

У той же час, використання земель із порушенням вимог чинного законодавства в частині здійснення такого використання з порушенням умов узгодженого між орендодавцем та орендарем договору оренди землі, не може відповідати суспільному інтересу та порушує інтереси держави, як гаранта дотримання принципу верховенства права у країні.

Таким чином, правовідносини із використання земель становлять суспільний інтерес, а використання земельних ділянок з порушенням закону такому суспільному інтересу не відповідає.

Порушення відповідачем взятих договірних зобов`язань зі сплати орендної плати за земельну ділянку у встановленому розмірі і строки призводить до недоотримання державою грошових коштів орендної плати та грубо порушує її інтереси у сфері ефективного використання земельних ресурсів, оскільки унеможливлює реалізацію державної політики по забезпеченню дотримання єдиного порядку реалізації прав на землю. Вказане свідчить про необхідність його розірвання та повернення земельної ділянки державі для забезпечення її раціонального і продуктивного використання у подальшому.

Згідно статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтею 324 Цивільного кодексу України передбачено, що від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України.

До повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин, відповідно до положень статті 17 Земельного кодексу України, статті 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених Земельним кодексом України.

Частиною третьою статті 122 Земельного кодексу України встановлено, що районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків передбачених чинним законодавством, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів.

Відповідно до частини п`ятої статті 122 Земельного кодексу України повноваження по розпорядженню землями державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельними ділянками, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб, належать на теперішній час виключно обласній державній адміністрації.

Як встановлено з матеріалів справи спірний договір оренди землі, орендодавцем за яким є Світловодська районна державна адміністрація укладений за розпорядженням голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 17.08. 2010 №701-р. Предметом договору є земельна ділянка державної власності на території Великоскельовської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області за межами населеного пункту.

За статтею 69 Бюджетного кодексу України, плата за землю, яка включає і орендну плату за земельні ділянки державної форми власності, зараховується до бюджетів місцевого самоврядування.

Бюджети місцевого самоврядування - це бюджети територіальних громад сіл, їх об`єднань, селищ, міст (у тому числі районів у містах) (частина третя статті 2 Бюджетного кодексу України).

Великоскельовська сільська рада Світловодського району Кіровоградської області відповідно до умов пункту 11 договору є отримувачем орендної плати за користування земельною ділянкою.

Колегія суддів звертає увагу на те, що предметом спору є про розірвання договору оренди землі, стягнення боргу за договором та повернення земельної ділянки державі. Основними законами, які регулюють дані правовідносини з використання земельної ділянки є Закон України "Про оренду землі", Земельний кодекс України та Цивільний кодекс України.

Положеннями Закону України "Про оренду землі" і Податковим кодексом України не встановлено конкретний розмір орендної плати за земельну ділянку, який має бути зазначений в договорі оренди. Податковим кодексом передбачено лише порядок визначення орендної плати за землю, тоді як договором оренди визначаються розмір та умови сплати орендної плати, підстави розірвання договору і порядок повернення земельної ділянки.

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 01.10.2018 у справі №916/3233/16, від 07.10.2019 у справі №922/3321/18 від 09.06.2020 у справі №911/2685/18 та постанові Верховний Суд у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 16.03.2020 у справі №922/1658/19.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі №1917/1188/2012 зроблено також висновок, що з моменту укладення між землекористувачем та органом місцевого самоврядування договору оренди землі припиняються адміністративні відносини між цими суб`єктами та у подальшому виникають договірні відносини, які характеризуються рівністю їх учасників та свободою договору.

Вищим господарським судом України в Постанові Пленуму №6 від 17.05.2011 були надані роз`яснення щодо категорії земельних спорів, які підлягають розгляду в господарських судах. До компетенції господарських судів, зокрема відносять земельні спори при виконанні, зміні, розірванні, укладенні договорів оренди землі. Сюди також входять спори щодо повернення заборгованості з орендних платежів, згідно з договором користування землею.

Вищий господарський суд України також зазначив про подвійну правову природу орендної плати за землю державної чи комунальної власності. З однієї сторони, орендна плата за землю є платежем, що передбачений відповідним договором оренди, з іншої сторони - це також одна з форм оплати за землю, яка прирівнюється до земельного податку.

Одночасно, підставою виникнення зобов`язань щодо сплати орендних платежів є виключно договір оренди землі. Враховуючи те, що орендні платежі підлягають сплаті орендарем орендодавцеві, то спори щодо погашення заборгованості по орендним платежам є земельними, а не податковими спорами і мають розглядатись саме господарськими судами України.

Отже, Світловодська районна державна адміністрація, Кіровоградська обласна державна адміністрація і Великоскельовська сільська рада Світловодського району Кіровоградської області є органами, уповноваженими державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, а відповідно і позивачами у справі.

З огляду на вищенаведене колегія суддів відхиляє доводи скаржника щодо неправильного визначення суб`єктів, інтереси яких можуть представляти органи прокуратури в даному випадку та вважає, що доводи апелянта про віднесення зобов`язань сторін у даній справі суто до податкових ґрунтуються на безпідставному пріоритетному застосуванню норм податкового законодавства у порівнянні з положеннями земельного законодавства та Закону України "Про оренду землі", якими дійсно регулюються спірні орендні правовідносини.

За змістом частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

Згідно правової позиції Верховного Суду, висловленої в ухвалі від 10.07.2018 у справі №812/1689/16, "не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Враховуючи вищевикладене, позивачі мали право звернутися до суду за захистом порушеного права. Проте як свідчать матеріали справи, а саме листи Світловодської районної державної адміністрації Кіровоградської області №01-35/75/1 від 22.05.2018, №01-35/117/3 від 20.08.2018, Великоскельовської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області №256 від 19.07.2018 (а.с.78-80 т.1) позивачами не було вжито жодних заходів до усунення вищевказаних порушень, подання відповідних позовів до суду, що свідчить про пасивну поведінку уповноважених органів, має своїм наслідком нездійснення захисту інтересів держави у суді та є підставою для представництва прокурором інтересів держави у особі Світловодської районної державної адміністрації Кіровоградської області, Кіровоградської обласної державної адміністрації, Великоскельовської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області.

Як вбачається з матеріалів справи Знам`янською місцевою прокуратурою дотримано вимоги частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" щодо повідомлення уповноважених органів до подання позову про звернення до Господарського суду Кіровоградської області з цим позовом. Вказані обставини підтверджуються листами №(12-85)5132вих.-18, №(12-85)5131вих.-18, №(12-85)5133вих.-18 від 15.08.2018 і поштовими фіскальними чеками від 15.08.2018 (а.с.92-94 т.1) та не спростовуються позивачами.

При цьому колегія суддів враховує, що оскільки прокурор з метою ефективного захисту інтересів держави об`єднав в одному позові декілька вимог, які відповідно до положень чинного законодавства та умов спірного договору оренди землі правомочні заявлятися різними особами, одні з яких Кіровоградська обласна державна адміністрація та Світловодська районна державна адміністрація Кіровоградської області - є державними органами, а інша Великоскельовська сільська рада рада Світловодського району Кіровоградської області - є органом місцевого самоврядування, який представляє територіальну громаду, прокурор правильно визначив усіх цих осіб як кількох позивачів, уповноважених здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Отже усі зазначені прокурором у цій справі позивачі є належними, чим спростовуються відповідні доводи апеляційної скарги відповідача.

Таким чином, суд першої інстанції, встановивши обставини, пов`язані з порушенням інтересів позивачів і наявністю суспільного інтересу, що інтересу, що полягає у надходженні орендних платежів за землю до місцевого бюджету, зробив висновок на підставі наявних у справі оцінених доказів, що прокурор належним чином обґрунтував наявність порушення інтересів держави в особі Світловодської районної державної адміністрації Кіровоградської області, Кіровоградської обласної державної адміністрації, Великоскельовської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області та необхідність представництва таких інтересів в суді прокуратурою, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.

Означені висновки суду першої інстанції зроблені відповідно до норм законодавства, а також на підставі доказів у справі, що підтверджують обставини справи.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

За приписами частини першої статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до вимог частин 1 - 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За викладених обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції всебічно, повно й об`єктивно розглянув всі обставини справи в їх сукупності і керуючись законом, який регулює спірні правовідносини, дійшов обґрунтованого та правомірного висновку про задоволення позовних вимог.

Тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни оскарженого у цій справі судового рішення немає.

Розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції

Відповідно до частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається:

1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати в сумі 8053,05 грн. на оплату судового збору, понесені позивачем у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "КГК" - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 07.12.2018 у справі №912/2224/18 - залишити без змін.

Судові витрати у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції покласти на Приватне акціонерне товариство "КГК".

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повна постанова складена та підписана суддями Подобєд І.М. і Кощеєв І.М. 04.11.2020, суддею Орєшкіною Е.В.

Головуючий суддя І.М. Подобєд

Суддя І.М. Кощеєв

Суддя Е.В. Орєшкіна