Ухвала

від 16.11.2020 по справі 620/3133/20

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

16 листопада 2020 року Чернігів Справа № 620/3133/20

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши у порядку письмового провадження заяву про ухвалення додаткового рішення суду у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Бонтайер-Україна до Північної митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень і карток відмови,

В С Т А Н О В И В:

09.10.2020 Чернігівський окружний адміністративний суд ухвалив рішення у справі №620/3133/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Бонтайер-Україна (далі - Товариство) до Північної митниці Держмитслужби про визнання протиправними і скасування рішень та карток відмови в прийнятті митної декларації, яким задовольнив позов повністю.

29.10.2020 від представника позивача до суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення суду у справі, оскільки у рішенні від 09.10.2020 не вирішено питання відшкодування витрат на правову допомогу. Одночасно просить суд поновити строк для надання доказів, котрі підтверджують розмір витрат на правову допомогу.

Від відповідача надійшло клопотання про залишення заяви про ухвалення додаткового рішення без розгляду та клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу.

Вирішуючи заяву про ухвалення додаткового рішення, суд зазначає про таке.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.252 Кодексу адміністративного судочинства України (КАСУ) суд, що ухвалив судове рішення, може, в тому числі, за заявою учасника справи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи (ч.3 ст.252 КАСУ).

Так, право на правову допомогу гарантовано ст.ст.8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення яким надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16.11.2000 №13-рп/2000, від 30.09.2009 №23-рп/2009 та від 11.07.2013 №6-рп/2013.

У рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Згідно ч.1 ст.132 КАСУ, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (частина третя вказаної статті).

Таким чином, послуги зі складання позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг є різновидом правової допомоги, витрати на яку включаються до складу судових витрат.

За змістом ст.134 КАСУ, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною чи третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, установлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (послуг), виконаних (наданих) адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути сумірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачає ч.4 ст.134 КАСУ, адвокат повинен надати суду докази щодо обсягу наданих ним послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті, та зазначити кількість часу, витраченого ним на виконання цих робіт.

Відповідно до ч.7 та ч.9 ст.139 КАСУ розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, установлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як передбачає ч.3 ст.143 КАСУ, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, під час подання позовної заяви представник позивача надав суду копію договору про надання правничої (правової) допомоги від 05.06.2020 №05/06-20 та копію додаткової угоди №1 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 05.06.2020 №05/06-29.

При цьому, з 17.08.2020 (день відкриття провадження у справі) по 09.10.2020 (день винесення рішення у справі) жодних інших доказів на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником позивача до суду надано не було. Також не було подано до суду жодних заяв про неможливість надання таких документів.

Суд звертає увагу, що разом із заявою про ухвалення додаткового рішення до суду було надано платіжне доручення від 01.09.2020 №37, яке підтверджує оплату за надані послуги. Тобто представник позивача мав можливість надати наявні у нього докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу ще до винесення рішення у справі.

Представник позивача у заяві від 26.10.2020 зазначає, що про існування судового рішення Товариству стало відомо лише 23.10.2020 з Єдиного державного реєстру судових рішень. Однак, жодних доказів на підтвердження цієї обставини не надає. В той же час, рішення суду у справі №620/3133/20 було зареєстровано в Єдиному державному реєстрі судових рішень 12.10.2020 та оприлюднено - 13.10.2020.

При цьому, разом з заявою про ухвалення додаткового рішення представник позивача надав детальний опис та акт приймання-передачі наданої правової (правничої) допомоги, в яких серед зазначених наданих послуг міститься послуга - підготовка детального опису правничої (правової) допомоги (робіт, послуг), яка була надана саме 13.10.2020 - у день оприлюднення рішення.

З наведеного слідує, що представник позивача вже 13.10.2020 знав про наявність винесеного рішення у справі №620/3133/20, однак заяву подав лише 26.10.2020 з пропущенням процесуальних строків, які виходячи з вищевикладеного, поновленню не підлягають.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в силу ч.7 ст.139 143 КАСУ заяву про ухвалення додаткового рішення слід залишити без розгляду.

Керуючись ст. ст. 132, 134, 139, 229, 241-243, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю Бонтайер-Україна про ухвалення додаткового рішення - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та відповідно до ст.294 КАСУ, може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.О. Житняк