Рішення

від 04.11.2020 по справі 470/731/19

БЕРЕЗНЕГУВАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/470/22/20

Справа № 470/731/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2020 року смт. Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Лусти С.А.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3 , секретаря судового засідання Дячук А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Березнегувате в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про розірвання договору оренди землі, стягнення заборгованості по орендній платі та зобов`язання повернути земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

13 вересня 2019 року позивачка звернулася до Березнегуватського районного суду з уточненими у подальшому позовними вимогами до відповідача про розірвання договору оренди землі, стягнення заборгованості по орендній платі та зобов`язання повернути земельну ділянку.

В позові зазначила, що їй на праві власності належить земельна ділянка площею 5,3818 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Березнегуватської селищної ради Миколаївської області. Вказану земельну ділянку вона на підставі договору оренди землі від 14 жовтня 2011 року передала в оренду строком на 5 років відповідачу, зі сплатою орендної плати, в розмірі 500,00 грн. за 1 гектар на рік. 21 липня 2014 року між ними було укладено новий договір оренди зазначеної земельної ділянки, строком на 49 років, зі сплатою не пізніше 31 грудня кожного року орендної плати, в розмірі 1000,00 грн. за 1 гектар на рік. Однак відповідач не виконує зобов`язання за договором та не в повному обсязі сплачує їй орендну плату. За період дії договорів оренди землі по 2019 рік включно, він повинен був сплатити їй орендної плати 36768,23 грн., однак сплатив лише 28000,00 грн., причому останні 8000 грн., сплатив після її звернення з позовом до суду. В зв`язку з викладеним просила суд розірвати укладений між ними договір оренди землі від 21 липня 2014 року, стягнути з відповідача на її користь 8768,23 грн. заборгованості по орендній платі, 1484,88 грн. втрат від інфляції, 484,2 грн. 3 % річних, витрати по сплаті судового збору та зобов`язати відповідача повернути належну їй земельну ділянку.

В судовому засіданні представник позивачки підтримала позовні вимоги та просила суд їх задовольнити через систематичне невиконання відповідачем зобов`язань за договором, зокрема несвоєчасну сплату орендної плати. Крім того пояснила, що протягом дії договорів оренди землі домовленостей про сплату відповідачем податків чи будь-яких інших платежів за позивачку, у останньої не було.

Відповідач та його представник в судовому засіданні заперечували проти позовних вимог позивачки через їх безпідставність. Пояснили, що крім орендної плати, відповідач сплачував за позивачку податок з доходів фізичних осіб, військовий збір, а також сплатив за неї витрати на виготовлення технічної документації та податок на землю, які вони домовилися врахувати в рахунок орендної плати. За 2019 рік відповідач сплатив їй орендну плату лише 31 грудня, оскільки вона за її отриманням до нього не зверталася. Вважали, що систематичної несплати орендної плати у відповідача немає, а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити. Крім того, протягом підготовчого засідання, відповідач направив до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що з урахуванням сплачених за позивачку податків, станом на 31 грудня 2018 року його заборгованість по орендній платі складає лише 2830,97 грн., сплата інфляційних витрат укладеним договором не передбачена, розрахунок 3 процентів річних, що долучений до позовної заяви, є незрозумілим, а тому позовні вимоги позивачки задоволенню не підлягають.

Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши докази у справі, суд дійшов наступного.

Позивачка є власником земельної ділянки площею 5,3818 гектари, кадастровий номер 4821155100:21:000:0009,для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в межах території Березнегуватської селищної ради Миколаївської області, що підтверджується копією дублікату державного акту на право приватної власності на землю серії І-МК № 014126, виданого Березнегуватською райдержадміністрацією 20 листопада 2013 року та інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 16 серпня 2019 року, сформованої Центром надання адміністративних послуг Березнегуватської райдержадміністрації (а.с.6-7,31).

14 жовтня 2011 року між позивачкою та відповідачем було укладено договір оренди землі б/н, за умовами якого позивачка передала відповідачу в оренду вищевказану земельну ділянку, площею 5,38 гектари, строком на 5 років, зі сплатою за її користування орендної плати в розмірі 500,00 грн. за 1 гектар на рік, з урахуванням прибуткового податку громадян та індексів інфляції. Вказаний договір того ж дня зареєстровано у Відділі Декржкомзему у Березнегуватському районі за №482110004600200 (а.с.29-30).

21 липня 2014 року між сторонами було укладено інший договір оренди землі б/н, за умовами якого позивачка передала відповідачу в оренду належну їй земельну ділянку, площею 5,3818 гектари, строком на 49 років, зі сплатою за її користування орендної плати в розмірі 1000,00 грн. за 1 гектар на рік, але не менше 3% вартості земельної ділянки. Вказаний договір того ж дня зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, індексний номер 14579130. (а.с.6-7, 54-61).

За період дії вказаних договорів оренди землі відповідачем сплачено позивачці 26 січня 2013 року 20000,00 грн., про що свідчить копія розписки, та 31 грудня 2019 року 8200,00 грн., що підтверджується копією квитанції та копією повідомлення про переказ коштів (а.с.33,79-80).

Також у період дії договорів оренди землі, у відповідності до вимог Податкового Кодексу України, відповідач сплатив за позивачку на користь держави податок з доходів фізичних осіб та військовий збір за 2013-2017 роки, в розмірі 2427,83 грн., Вказане підтверджується копіями відповідних квитанцій та перебуванням їх оригіналів у відповідача (а.с.41,43,45,47).

За змістом статей 626 , 628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.792 ЦК України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Частина 2 даної статті передбачає, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ч.4 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно статей 13, 14 Закону України Про оренду землі , (далі - Закон), договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Відповідно до ч.3 ст.31 Закону, договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Частина 1 ст.32 цього Закону передбачає випадки, в яких достроково можливо розірвати договір оренди земельної ділянки. Ними є: невиконання сторонами своїх обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 Закону та умовами договору, випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки.

Земельним Кодексом України, а саме ст.96, встановлено обов`язок землекористувачів, у тому числі орендарів, своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату за користування землею.

За вимогами ч.1 ст.24 ЗУ Про оренду землі (в редакції на час укладення спірного договору), орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди та своєчасного внесення орендної плати.

Стаття 141 ЗК України передбачає, що підставами припинення права користування земельною ділянкою, є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.

В ході розгляду справи судом встановлено, що за період дії укладеного між сторонами договору оренди землі від 14 жовтня 2011 року, відповідач повинен був сплатити позивачці до 01 листопада кожного року (п.14 договору):

за 2011 рік - 574,84 грн. (500 грн. х 5,38 га. = 2690 грн. : 365 днів у році х 78 днів);

за 2012 рік - 2690 грн.;

за 2013 рік - 2690 грн.;

за 2014 рік (до 21 липня) - 1496,08 грн. (2690 грн. : 365 днів у році х 203 дні);

а всього 7450,92 грн.

За період дії договору оренди землі від 21 липня 2014 року (з урахуванням 2019 року), відповідач повинен був сплатити позивачці до 31 грудня кожного року (п.3.1 договору):

за 2014 рік - 2417,31 грн. (1000 грн. х 5,3818 га. = 5380 грн. : 365 днів у році х 164 дні);

за 2015 рік - 5380 грн.;

за 2016 рік - 5380 грн.;

за 2017 рік - 5380 грн.;

за 2018 рік - 5380 грн.;

за 2019 рік - 5380 грн.;

а всього 29317,31 грн.

Однак в період дії вказаних договорів позивач сплатив позивачці лише 26 січня 2013 року 20000,00 грн., заплатив за неї прибутковий податок та військовий збір за 2013-2017 роки 2427,83 грн. та 31 грудня 2019 року сплатив їй 8200,00 грн.

Із зазначеного вбачається, що за 2017 рік відповідач не виконав зобов`язання перед позивачкою по сплаті орендної плати за вказаними договорами на суму 3580,4 грн., оскільки за період з 14 жовтня 2011 року до 31 грудня 2017 року повинен був сплати їй 26008,23 грн., а сплатив лише 22427,83 грн., за 2018 рік він також не виконав зобов`язання по сплаті орендної плати на суму 5380,00 грн., оскільки наступні кошти сплатив лише 31 грудня 2019 року, в розмірі 8200,00 грн.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доводи відповідача та його представника про зарахування до розміру сплаченої орендної плати за договорами оренди землі 1700,00 грн. за технічну документацію на землю та земельний податок позивачки за 2013, 2015-2017, 2019 роки, в розмірі 2160,57 грн. судом до уваги не приймається, оскільки, згідно пп. 14.1.72 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, обов`язок сплати земельного податку покладається на власника земельної ділянки (фізичну або юридичну особу), а доказів домовленості про сплату вказаних сум відповідачем та зарахування їх в рахунок орендної плати по договору, суду не надано.

За такого, враховуючи систематичне невиконання відповідачем зобов`язань по сплаті позивачці орендної плати за 2017 - 2018 роки за договорами оренди землі від 14 жовтня 2011 року та 21 липня 2014 року, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачки про розірвання договору оренди землі від 21 липня 2014 року та зобов`язання відповідача повернути їй земельну ділянку є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також частковому задоволенню підлягають позовні вимоги позивачки про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі за вищевказаними договорами оренди землі, а саме в розмірі 6140,4 грн., оскільки за вказаними договорами позивач повинен був сплатити 36768,23 грн. (7450,92 грн. за договором від 14 жовтня 2011 року та 29317,31 грн. за договором від 21 липня 2014 року), а сплатив лише 30627,83 грн. (20000,00 грн. за розпискою, 2427,83 грн. податків та 8200,00 грн. за квитанцією). При цьому, доводи представника позивачки про відсутність домовленості сторін щодо сплати відповідачем за позивачку податку з доходів фізичних осіб є безпідставними, оскільки вказане передбачено вимогами пп.170.1.1 п.170.1 ст.170 Податкового кодексу України.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача 3% річних від простроченої суми та втрат від інфляції, суд виходить з того, що згідно ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розмір заборгованості відповідача по орендній платі за договорами оренди землі становить 6140,4 грн. та складається з: 3580,4 грн., які він повинен був сплатити до 31 грудня 2017 року, відповідно період нарахування процентів та інфляції з 01 січня 2018 року до 31 грудня 2019 року (за вимогами позивачки) та 2560,00 грн., які повинні бути сплачені до 31 грудня 2018 року., відповідно період нарахування процентів та інфляції з 01 січня до 31 грудня 2019 року (за вимогами позивачки) (а.с.91).

За такого, враховуючи несвоєчасне виконання відповідачем зобов`язання зі сплати орендної плати, з нього на користь позивачки підлягають стягненню: 3 проценти річних від простроченої суми, в розмірі 376,2 грн. (за боргом 3580,4 грн. (3580,4 х 3% : 365 днів у році х 730 днів) + за боргом 2560,00 грн. (2560,00 грн. х 3%)), а також втрати від інфляції, в розмірі 714,28 грн. (за боргом 3580,4 грн. (3580,4 грн. х 113.55 % сукупний індекс інфляції - 3580,4 грн.) + за боргом 2560,00 грн. (2560,00 грн. х 104,26 % сукупний індекс інфляції - 2560,00 грн.)).

За правилами ст.141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивачки витрати на оплату судового збору: за вимогою про розірвання договору оренди землі - 768,4 грн., за вимогою про стягнення заборгованості по орендній платі з урахуванням 3 % річних та втрат від інфляції - 517,47 грн. (пропорційно задоволеним позовним вимогам), а за вимогою про повернення земельної ділянки - 768,4 грн. на користь держави, в зв`язку з не оплатою їх позивачкою.

Керуючись ст.ст.12, 13, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про розірвання договору оренди землі,задовольнити.

Розірвати договір оренди землі, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 21 липня 2014 рок щодо земельної ділянки, площею 5,3818 гектари, що розташована в межах території Березнегуватської селищної ради Миколаївської області, кадастровий номер 4821155100:21:000:0009, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 21 липня 2014 року, індексний номер 14579130.

Позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по орендній платі,задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 заборгованість по орендній платі за договором оренди землі від 21 липня 2014 року, в розмірі 6140,4 (шість тисяч сто сорок грн. 40 коп) грн., втрати від інфляції 714,28 (сімсот чотирнадцять грн. 28 коп.) грн. та 3 проценти річних 376,2 (триста сімдесят шість грн. 20 коп.) грн.

Позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про зобов`язання повернути земельну ділянку, задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_2 повернути ОСОБА_4 належну їй на підставі Державного акту на право приватної власності на землю І-МК №014126 земельну ділянку, площею 5,3818 гектари, що розташована в межах території Березнегуватської селищної ради Миколаївської області, кадастровий номер 4821155100:21:000:0009.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 витрати по сплаті судового збору, в розмірі 1285,87 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 768,4 грн. на рахунок UA798999980313151206000014065, МФО 899998, код ЄДРПОУ 37907592, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), отримувач Березнегуватське УК /Березнегуватський район / 22030101.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги, у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони:

Позивач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований по АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 13 листопада 2020 року.

Суддя С. А. Луста