Ухвала

від 04.11.2020 по справі 487/3839/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

н\п 2/490/3910/2020

Справа 487/3839/20

Центральний районний суд м. Миколаєва

У Х В А Л А

04 листопада 2020 року суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Черенкова Н.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання зобов`язання за договором частково припиненим,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з даним позовом до відповідача, в якому просив визнати зобов`язання частково припиненим за Договором асоційованого членства №490/1 від 07.11.2016 року.

Відповідно до п. 4 та п. 5 ч 3 ст. 175 ЦПК України , позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них та виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

За такого, слід уточнити, чому позивачем є ОСОБА_1 , якщо Договір асоційованого членства №490/1 від 07.11.2016 року укладено між виробничим кооперативом "САПЕФЕК" та ОСОБА_2 .

Окрім того, позивачу необхідно надати устав виробничого кооперативу "САПЕФЕК".

При цьому, слід врахувати, що частиною першою статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Предметна та суб`єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України. Так, за частиною першою цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Отже, ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин, наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

З огляду на положення частини першої статті 20 ГПК України, для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду конкретної справи має значення суб`єктний склад саме сторін правочину та наявність спору, що виник у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності.

Тобто, за загальним правилом критеріями належності справи до господарського судочинства є в сукупності суб`єктний склад учасників спору та характер спірних правовідносин.

За такого, позивачу необхідно визначити суб`єктний склад, а також вказати, чи не підлягає розгляду даний спір у порядку господарського судочинства.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Враховуючи викладене суддя приходить до висновку, що позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у ст. 175 ЦПК України , а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, що відповідає вимогам ст. 185 ЦПК України.

За такого, заява підлягає залишенню без руху.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України , суддя, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання зобов`язання за договором частково припиненим - залишити без руху .

Надати позивачу п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині ухвали, шляхом подання заяви у новій редакції з наданням відповідних документів.

Роз?яснити, що в разі невиконання вказаних вимог, заява буде вважатись не поданою та повернута.

Водночас роз?яснюю, що невиконання до вказаного строку вимог не позбавляє права повторного звернення до суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.П. Черенкова