Рішення

від 06.11.2020 по справі 923/584/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2020 року м.Херсон Справа № 923/584/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Пінтеліної Т.Г. , за участю секретаря судового засідання Кудак М.І., розглянувши справу

за позовом: Акціонерного товариства "Червоний Чабан" (ідентифікаційний код юридичної особи ЄДРПОУ 00486801, вул. Шевченко, 6, с.Преображенка, Каланчацького району, Херсонської області ,75830)

до Відповідача-1: Мирненської селищної ради Каланчацького району Херсонської області (ідентифікаційний код юридичної особи ЄДРПОУ 04486801, вул. Шевченко, 33, смт.Мирне, Каланчацького району, Херсонської області, 75822)

Відповідача-2: Державного кадастрового реєстратора відділу Держгеокадастру у Каланчацькому районі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 38473068, вул.Будівельників, 6, смт. Каланчак, Херсонської області, 75800)

про визнання права власності на земельні ділянки та зобов`язання вчинити дії

за участю представників:

від позивача - юрист Бабич С.П., довіреність від 25.05.2020, видана строком на три роки

від відповідача - 2 - не прибули

від відповідача - 1 - не прибули

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Відповідача-1 Мирненської селищної ради Каланчацького району Херсонської області та Відповідача-2 Державного кадастрового реєстратора відділу Держгеокадастру у Каланчацькому районі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області та просить суд прийняти рішення, яким: 1. Визнати право власності Акціонерного товариства «Червоний Чабан» (код 00486801) на земельні ділянки:

- контур №1, площа - 2,0982 га;

- контур №2, площа - 1,4309 га;

- контур №3, площа - 1,8768 га;

- контур №4, площа - 1,2197 га;

- контур №5, площа - 1,8003 га;

- контур №6, площа - 0,1546 га;

- контур №7, площа - 0,8839 га;

- контур №8, площа - 0,6438 га.

Загальна площа земельної ділянки 10,1082 га, на якій розміщене нерухоме майно, а саме, споруди та канали внутрішньогосподарської зрошувальної системи, за адресою: Херсонська область, Каланчацький район, селищна рада Мирненська, автодорога 0221101 від а.д. М - 17 - Чаплинка -Асканія-Нова.

Ухвалою від 22.06.2020р. позов залишено без руху.

На виконання ухвали суду, 09.07.2020р. позивачем усунуто недоліки позовної заяви, прохальна частина позову викладена у наступній редакції:

1. Визнати право власності Акціонерного товариства «Червоний Чабан» (код 00486801) на земельні ділянки:

- контур №1, площа - 2,0982 га;

- контур №2, площа - 1,4309 га;

- контур №3, площа - 1,8768 га;

- контур №4, площа - 1,2197 га;

- контур №5, площа - 1,8003 га;

- контур №6, площа - 0,1546 га;

- контур №7, площа - 0,8839 га;

- контур №8, площа - 0,6438 га.

Загальна площа земельної ділянки 10,1082 га, на якій розміщене нерухоме майно, а саме, споруди та канали внутрішньогосподарської зрошувальної системи, за адресою: Херсонська область, Каланчацький район, селищна рада Мирненська, автодорога 0221101 від а.д. М - 17 - Чаплинка -Асканія-Нова.

2. Зобов`язати Відповідача-1 Мирненську селищну раду Каланчацького району, Херсонської області (код ЄДР 04486801) розглянути заяву з доданими документами про погодження меж земельних ділянок та затвердження технічної документації.

3. Зобов`язати Відповідача-2 Державного кадастрового реєстратора відділу Держгеокадастру у Каланчацькому районі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (ідент.код 384730680) розглянути заяву з доданими документами про внесення відомостей про земельні ділянки Позивача до Державного земельного кадастру України.

Позов обґрунтовано твердженням про порушення відповідачами прав та законних інтересів позивача в частині оформлення права власності на земельні ділянки.

Суд визнав їх достатніми для прийняття позовної заяви відповідно до ст.ст.162,164, 172 ГПК України та керуючись ст.176 ГПК України, ухвалою від 22.07.2020р. прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, розгляд справи постановив здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначив розгляд справи у підготовчому провадженні на 18 серпня 2020 р.

Станом на 18.08.2020р. у суду наявні докази вручення ухвали про відкриття провадження у справі відповідачу-1 30.07.2020р. та відповідачу-2 29.07.2020р.

Відповідач-2 14.08.2020 надіслав на електронну пошту суду відзив на позовну заяву разом з доказами направлення іншим учасникам. При цьому даний відзив не був скріплений електронним цифровим підписом. Відповідач-1 станом на 18.08.2020 відзиву не надіслав.

Відповідач-2 надіслав клопотання про відкладення розгляду справи. Представник позивача не заперечує проти відкладення розгляду справи, оскільки не отримував відзиву разом з доказами.

Позивач надав до суду копії судових рішень Верховного Суду України у подібних справах для врахування їх судом під час розгляду справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 165 ГПК України, відзив подається в строк, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Так ухвалою про відкриття провадження у даній справі відповідачам було встановлено максимально допустимий строк на подання відзиву на позовну заяву - 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Ухвалою від 18.08.2020 суд розгляд справи відклав, призначив розгляд справи у підготовчому провадженні на 04 вересня 2020 року об 11:00 год., з метою надання можливості всім учасникам провадження скористатись повним обсягом процесуальних прав.

20.08.2020 від відповідача - 2 надійшов оригінал відзиву на позов (раніше надісланий електронною поштою).

25.08.2020 позивач на адресу суду надіслав докази направлення копії заяви від 17.08.2020 вих.№73/01-6 відповідачам.

03.09.2020 на електронну пошту суду надійшов відзив від відповідача-1 за яким Мирненська селищна рада просить відмовити в задоволенні позову. При цьому дана копія відзиву не скріплена електронним цифровим підписом. 04.09.2020 до суду надійшов оригінал відзиву від відповідача-1 за вих.№41 від 02.09.2020.

Представник позивача в судовому засіданні 04.09.2020р. надав відповідь на відзив відповідача-2 (вих.№79/01-6 від 02.09.2020). При цьому зазначив, що відзиву відповідача-1 він не отримував. Ухвалою від 04.09.2020 суд постановив закрити підготовче провадження; призначив розгляд справи по суті у судовому засіданні на 07 жовтня 2020 року о 15:00 год. (Дата судового засідання визначена з урахуванням перебування судді у відпустці).

У судовому засіданні 07.10.2020р. оголошувалась перерва до 06.11.2020р.

Безпосередньо в день засідання, 06.11.2020р. до суду від адвоката Тихоша Д.С. надійшло клопотання про відкладення судового засідання та надання можливості ознайомлення з матеріалами справи. До клопотання додані наступні документи: скрін фото з сайту судової влади, копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ХС №000173, ордер серії ХС №165831 на надання правової допомоги Мирненській селищній раді Каланчацького району Херсонської області, укладеного на підставі договору про надання правової допомоги від 05.11.2020р. № б/н. Адвокат зазначив у клопотанні, що він не має можливості бути присутнім у засіданні, оскільки зайнятий у іншому судовому процесі щодо обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і вказаний судовий розгляд є невідкладним. Також, адвокат зазначив, що інші посадові особи Мирненської селищної ради не мають можливості бути присутніми у даному засіданні через перебування у контакті з особою хворою на COVID-19.

Суд констатує те, що за ухвалами від 22.07.2020р., від 18.08.2020р., від 04.09.2020р. суд не визнавав обов`язковою явку представників сторін в судові засідання у даній справі.

При цьому, як вбачається із трекінгів про вручення поштових відправлень, ухвала від 04.09.2020р. про призначення розгляду справи по суті отримана відповідачами. У судовому засіданні 07.10.2020р. представники відповідачів були належним чином повідомлені про розгляд справи призначений на 06.11.2020р., що підтверджується відповідною розпискою (а.с.186).

Враховуючи наведене, суд протокольною ухвалою відмовляє в задоволенні клопотання адвоката Тихоша Д.С. про відкладення судового засідання через його необґрунтованість, вважає клопотання таким, що подане без належних доказів того, що даний адвокат дійсно зайнятий в іншій судовій справі.

Враховуючи кількість призначених до розгляду справ, відпустку судді з 15.10.2020 по 30.10.2020, а також принцип незмінності складу суду, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, з метою дотримання розумного строку розгляду справи, суд вважав за необхідне провести розгляд справи по суті.

Судом 06.11.2020р. проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Господарський суд при розгляді цієї справи, враховує такі обставини.

Згідно з приписами ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу "COVID - 19" від 11.03.2020 №211 з 12 березня 2020 року до 03 квітня 2020 року на усій території України установлено карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" від 25 березня 2020 № 239, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та продовжено карантин до 24 квітня 2020 року на усій території України.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" від 22 квітня 2020 № 291, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та продовжено карантин до 11 травня 2020 року на усій території України.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" від 04 травня 2020 № 343, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", зокрема уряд продовжив карантин до 22 травня 2020 року на усій території України та послабив деякі карантинні обмеження.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів", зі змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 №500, зокрема уряд установив з 22 травня 2020 року до 31 липня 2020 року із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу "COVID - 19" від 11.03.2020 №211.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (з наступними змінами та доповненнями) установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 1 серпня до 31 жовтня 2020 р. на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Статтею 50 Конституції України закріплено право кожного громадянина України на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Здійснення правосуддя суддями у відкритих судових засіданнях з безпосередньою участю сторін процесу в умовах оголошення Кабінетом Міністрів України карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, створює загрозу для життя та здоров`я суддів і учасників судових засідань.

Водночас згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Складовою принципу верховенства права є право на звернення до суду, що передбачено статтею 55 Конституції України та розвинуто статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року як право на справедливий суд. Статтею 64 Конституції передбачено, що права і свободи людини та громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. У Конституції наголошується, що право на справедливий суд не може бути обмежене в умовах воєнного та надзвичайного стану.

Рішенням Ради суддів України від 17 березня 2020 року затверджено рекомендації щодо особливого режиму роботи судів на період карантину, відповідно до яких на період з 16 березня до 3 квітня судам рекомендовано запровадити заходи, спрямовані на зменшення негативних наслідків, викликаних спалахом вірусної інфекції "COVID-19", зокрема: роз`яснення громадянам щодо можливості відкладення розгляду справ у зв`язку із карантинними заходами та можливість розгляду справ в режимі відеоконференції; обмеження допуску у судові засідання та приміщення суду осіб з ознаками респіраторних захворювань; зменшити кількість судових засідань, що призначаються для розгляду протягом робочого дня; за можливості здійснювати судовий розгляд справ без участі сторін, у порядку письмового провадження; надання учасниками справи необхідних документів (позовних заяв, заяв, скарг, відзивів, пояснень, клопотань тощо) до суду в електронному вигляді на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі "Електронний суд", поштою, факсом або дистанційні засоби зв`язку; утримання від відвідування приміщень суду, особливо за наявності захворювання.

З огляду на викладене, право на справедливий суд не може бути обмежене, проте при встановленні справедливого балансу між правом особи на безпечне для життя і здоров`я довкілля та правом на справедливий суд переважає природне право осіб на життя та безпечне довкілля, обов`язок щодо забезпечення якого покладено на державу Україна.

Аналогічної позиції дотримується і Вища рада правосуддя в публічному зверненні до Президента України та Верховної Ради України щодо забезпечення доступу громадян до правосуддя в умовах карантину від 26 березня 2020 року.

При цьому, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 №540-IX (який набрав чинності 02.04.2020) розділ X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України було доповнено частиною 4 такого змісту:

"Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

В подальшому у відповідності до Закону України від 18.06.2020 № 731-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування (з 17.07.2020); процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020№ 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Отже, усі процесуальні строки, продовжені судом відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України в редакції Закону України від 30.03.2020 № 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом, тобто з 07.08.2020р.

І. Стислий виклад позиції позивача (Акціонерного товариства "Червоний Чабан").

Так, позивач на обґрунтування позову наводить наступні підстави. При приватизації державного племінного заводу Червоний Чабан на підставі Наказу №143 від 26.02.1997 р. Регіонального відділення Фонду Державного майна у Херсонській області було створене Відкрите акціонерне товариство Червоний Чабан , наразі Акціонерне товариство Червоний Чабан (надалі Позивач).

До статутного капіталу товариства був переданий цілісний майновий комплекс. У числі переданих об`єктів було передано внутрішньогосподарську зрошувальну систему, яка розташовувалася в масиві земель сільськогосподарського призначення орієнтованою площею 855 га. Необхідно зазначити, що відповідно до Закону України Про приватизацію державного майна № 290 та Декрету КМУ від 15.07.1993 р. №51-93 Про особливості приватизації майна в АПК колишнє державне сільгосппідприємство було перетворене в акціонерне товариство, а не в колективне сільгосппідприємство. Тому у власність акціонерного товариства Червоний Чабан було передано внутрішньогосподарську зрошувальну систему. На відміну від створених КСП де зрошувальні системи були вилучені та передані до комунальної власності органів місцевого самоврядування.

В травні 2014 року на нерухоме майно, а саме споруди та канали внутрішньогосподарської зрошувальної системи були виготовлені технічні паспорти на ділянки, починаючи з контуру №1 і закінчуючи контуром №8. Таким чином всього 8 (вісім) ділянок. В грудні місяці 2015 року це нерухоме майно було зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень з видачею свідоцтв на право власності.

У Позивача настала необхідність оформити земельні ділянки, на яких розташована внутрішньогосподарська зрошувальна система.

Зі змісту ст.5 Земельного кодексу України ( в редакції від 18 грудня 1990 року) визначено, що суб`єктами права колективної власності на землю були колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства сільськогосподарські акціонерні товариства. На підставі цього земля була передана Позивачу у колективну власність згідно державного акта на право колективної власності на землю серія ХС - XI - 1, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право колективної власності 06 вересня 2001 року за №1.

Отже, земельні ділянки під спорудами та каналами внутрішньогосподарської зрошувальної системи перебувають у Акціонерному товаристві Червоний Чабан на праві колективної власності. Також право колективної власності на землю підтверджено приписами Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питань колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні (набрав чинності з 01 січня 2019 року) ст. 10 Закону України Про колективне сільськогосподарське підприємство викладена в такій редакції:

1. Земля може належати підприємству на праві колективної власності, а також може надана у тимчасове користування, у тому числі на умовах оренди.

2. Факт знаходження земельних ділянок, на яких розташована внутрішньогосподарська зрошувальна система Позивача у колективній власності підтверджено на засіданні земельної комісії в Херсонській обласній державній адміністрації (лист Херсонської ОДА від 29.01.2020р.).

У 2003 році розпочалося паювання земель колективної власності та передача земельних ділянок (паїв) у приватну власність членам акціонерного товариства, пенсіонерам та прирівнених до них особам. При цьому необхідно зазначити, що зрошувальна ділянка, орієнтованою площею 855 га, на якій розташована внутрішньогосподарська зрошувальна система, точніше зрошувальні землі були списані та переведені у богарні. В зв`язку із закінченням експлуатаційного строку та списанням дощувальних машин ДМ Кубань .

Але споруди та канали, а саме канал основний 1 060 метрів та канали польові (зрошувачі) 12 200 метрів залишилися в землях сільськогосподарського призначення. Потім ці землі були передані у приватну власність (розпайовані), а земельні ділянки під спорудами та каналами залишилися у колективній власності. Це відображено на картографічних листах, які додаються. Також підтверджено витягом із протоколу власників земельних паїв від 29 листопада 2003 року.

Органами Держаної служби України з питань геодезії картографії та кадастру (Держгеокадастр) жодним чином не доведено, що земельні ділянки на яких розташована внутрішньогосподарська зрошувальна система, знаходяться в державній або комунальній власності. Так, у своєму листі від 21.05.2020р. вих. №28-28-0.13-4613/2-20 наведено такі дані: До земель запасу Червоночабанської сільської ради передано земельні ділянки загальною площею 3 920, 38 га в т.ч. пасовищ 1 064, 18 га, під полезахисними лісосмугами 40,50 га, під водою (чеками) 16 га, під дорогами 125, 6 га, під землями без рослинного покриття (засолені) 2 635, 3 га, під болотами 38, 8 га. Жодним словом не йде мова про земельні ділянки, на яких знаходиться внутрішньогосподарська зрошувальна система. Взяти, наприклад, до уваги 16 га під водою (чеками) - так, на цій земельній ділянці розташовані очисні поля та споруди для очистки відведених вод побутового та промислового призначення смт.Мирне та Каланчацького комбінату хлібопродуктів.

Факт знаходження внутрішньогосподарської зрошувальної системи у масиві земель сільськогосподарського призначення Позивача підтверджується вищезгаданим Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питань колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні цим законодавчим актом у Закон України Про землеустрій внесені доповнення у ст. 1 після абзацу шостого доповнено новим абзацом такого змісту - зрошувальний (осушувальний) масив - масив земель сільськогосподарського призначення, на якому проводиться гідротехнічна меліорація та/або розташовані внутрішньогосподарські меліоративні системи.

Свого часу в 2014 році, ще до реєстрації права власності на споруди та канали, Позивач замовив виготовлення технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж в натурі (на місцевості) Державному підприємству Херсонський науково - дослідний інститут землеустрою .

Така документація була виготовлена та надана Державному кадастровому реєстратору Відділу Держгеокадастру у Каланчацькому районі (Відповідач 2) для внесення відомостей до Державного земельного кадастру. Але своїми рішеннями Державний кадастровий реєстратор відмовив у внесенні відомостей про вісім земельних ділянок, на яких розташована внутрішньогосподарська зрошувальна система до Державного земельного кадастру (рішення про відмову додається).

Неодноразово Позивач звертався із заявами про надання дозволу на виготовлення документації із землеустрою до Мирненської селищної ради (Відповідач 1), але отримував різного роду безпідставні відповіді про відмову (копії листів додаються).

Враховуючи, що із чинного законодавства України вилучене поняття колективної власності. Наприклад, в частині приписів ст. 78 Земельного кодексу України, Позивач вимушений звернутися до суду із позовною заявою щодо визнання права власності на земельні ділянки, на яких розташовані споруди та канали внутрішньогосподарської зрошувальної системи. Оскільки він набув право власності на майно, споруди та канали внутрішньогосподарської зрошувальної системи і це право зареєстроване в Державному реєстрі.

Так, ч. 1 ст. 377 Цивільного Кодексу України передбачає, що до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду переходить право власності на земельну ділянку , на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування. Аналогічна норма існує і в Земельному Кодексі України.

Поточна редакція ст. 120 Земельного Кодексу України передбачає автоматичний перехід права на земельну ділянку при відчужені будівлі або споруди (якщо доля земельної ділянки не вирішена у договорі) фактично продублювавши ст. 377 Цивільного Кодексу України.

Встановлення права власності на земельні ділянки, на яких розміщені споруди та канали внутрішньогосподарської зрошувальної системи надасть змогу Позивачу відповідно до ст. 55 Закону України Про землеустрій замовити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та внести відповідні дані до Земельного кадастру України.

В інформаційному порядку повідомили суд, що внутрішньогосподарська зрошувальна система зараз знаходиться в оренді інвестора ПП Органік Сістемс (код ЄДР 34739300).

На підставі вищевикладеного, позивач просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

ІІ. Стислий виклад позиції до Відповідача-1 (Мирненської селищної ради Каланчацького району Херсонської області).

Ознайомившись з вимогами позовної заяви, вважають їх безпідставними, необґрунтованими, яка не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а отже є такими, що не підлягає до задоволення в повному обсязі, виходячи з наступного.

Захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка звернулася за таким захистом до суду, а відповідно передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності або права користування земельною ділянкою у судовому порядку, зокрема у визначений спосіб, є наявність підтвердженого належними доказами права особи (власності або користування) щодо земельної ділянки, а також підтверджений належними доказами факт порушення цього права на земельну ділянку (невизнання, оспорювання або чинення перешкод у користуванні, користування з порушенням законодавства - без оформлення права користування, користування з порушенням прав власника або землекористувача тощо).

Відповідно до ст. 13, 14, п. 7 ч. 1 ст. 92 Конституції України правовий режим власності та користування землею визначається законами України. Правовий режим власності означає врегулювання нормами закону земельних відносин, порядку та умов поділу земель на категорії, правове визначення форм власності на землю, порядку набуття і здійснення права власності, а також права постійного чи тимчасового землекористування щодо управління землями тощо, реалізацію та позбавлення цього права, функції, компетенцію органів державної влади і місцевого самоврядування.

Згідно ст. 78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності, аст. 80 Земельного кодексу України визначає суб`єктів права власності на землю: а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через ОМС, - на землі комунальної власності; в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, на землі державної власності.

Таким чином, в Україні конституційно встановлені дві форми земельної власності, а саме: публічна (суспільна) власність, яка охоплює державну та комунальну власність, і приватна власність, яка охоплює власність фізичних осіб і недержавних юридичних осіб.

Як вбачається з матеріалів справи позивач в позовній заяві посилається на право колективної власності на землю, яка не передбачена положеннями ст. 78 Земельного кодексу України, а отже позовні вимоги не відповідають вимогам земельного законодавства України.

Окрім цього слід зазначити, що земельна ділянка, право на яку посвідчував державний акт на право колективної власності, змінилась (змінились межі земельної ділянки та її площа) через передачу її частини у приватну власність фізичним особам, що мали право на пай, об`єкт права перестав існувати, як і право на нього. Землі колективних сільськогосподарських підприємств повинні розподілятися між працівниками та пенсіонерами такого підприємства та не можуть передаватися на праві приватної власності цьому підприємству або його правонаступникам.

Відповідно до вимог чинного законодавства України юридичні особи набувають право власності на земельні ділянки із земель державної або комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; право на земельну ділянку у юридичної особи виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 Земельного кодексу України); документи, що посвідчують право на земельну ділянку, зазначені в статті 126 Земельного кодексу України. В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження права власності позивача на спірні земельні ділянки (документи, визначені статтею 126 Земельного кодексу України), а у законодавстві України відсутні норми, що дозволяють правонаступнику майнових прав підприємства, якому земельна ділянка була передана на праві колективної власності автоматично набувати право власності на земельну ділянку, а отже даний факт вказує на відсутність обставин, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу Позивача та передумов та матеріальних підстав для захисту права власності Позивача.

Земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами (частина 1 статті 79 цього Кодексу). Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування та державної реєстрації прав на неї. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та присвоєння їй кадастрового номера. Матеріалами справи не визначено, що вказані земельні ділянки є об`єктом на право власності, так як не визначена площа, не визначені межі та не присвоєно кадастровий номер земельним ділянкам, а отже підстави для задоволення позовних вимог про визнання права власності на земельні ділянки відсутні.

Враховуючи вищевикладене, просили повністю відмовити Позивачу в задоволенні позовних вимог.

ІІІ. Стислий виклад позиції Відповідача-2 (Державного кадастрового реєстратора відділу Держгеокадастру у Каланчацькому районі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області).

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Земельним кодексом України від 25.10.2001 № 2768-1 11, а також прийнятими відповідно до них нормативно- правовими актами.

Порядок та особливості розгляду заяв та внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру регламентовано Законом України Про Державний земельний кадастр від 07.07.2011 № 3613-VІ (далі - Закон № 3613- VI) та Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 (далі Порядок № 1051).

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону № 3613-VІ державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами; державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Відповідно до статті 6 Закон № 3613-VІ ведення та адміністрування Державного земельного кадастру забезпечуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, який одночасно є його держателем. Адміністратором Державного земельного кадастру є державне підприємство, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, і здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Державного земельного кадастру, відповідає за технічне і технологічне забезпечення, збереження та захист відомостей, що містяться у Державному земельному кадастрі.

Частиною п`ятою статті 5 Закону № 3613-VІ встановлено, що внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями здійснюється виключно на підставі та відповідно до цього Закону.

Згідно зі статтею 9 Закону № 3613-VІ внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до частини 4 статті 9 Закону № 3613-VІ Державний кадастровий реєстратор:

- здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей;

- перевіряє відповідність поданих документів вимогам законодавства;

- формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг;

- здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні;

- присвоює кадастрові номери земельним ділянкам;

- надає відомості з Державного земельного кадастру та відмову у їх наданні;

- здійснює виправлення помилок у Державному земельному кадастрі;

- передає органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відомості про земельні ділянки.

Згідно з частиною шостою статті 9 Закону № 3613-VІ державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, про відмову у здійсненні таких дій.

Частиною 7 зазначеної статті встановлено заборону на втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян чи їх об`єднань у діяльність Державного кадастрового реєстратора, пов`язану із здійсненням державної реєстрації земельних ділянок.

Згідно з частиною 4 статті 24 Закону № 3613-VI для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються:

- заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин;

- оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки;

- документація із землеустрою) яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.

Разом з тим, відповідно до статті 24 Закону України Про Державний земельний кадастр , пунктів 110, 110-1, 110-2, 111 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 № 1051, розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 травня 2014 р. № 523-р Деякі питання надання адміністративних послуг органів виконавчої влади через центри надання адміністративних послуг , внесення відомостей про земельну ділянку (державна реєстрація земельної ділянки), є адміністративною послугою, що надасться за заявою фізичних або юридичних осіб, поданою заявником (уповноваженим представником) через центр надання адміністративних послуг або в електронній формі через Єдиний державний портал адміністративних послуг.

Крім того, повідомляю, що Постановою Кабінету Міністрів від 03 червня 2020 р. № 455 затверджено Тимчасовий порядок взаємодії між державними кадастровими реєстраторами територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру на період реалізації екстериторіальності в державній пілотного проекту із запровадження принципу і реєстрації земельних ділянок, відповідно до якого розгляд заяв з доданими документами та державна реєстрація земельних ділянок або прийняття рішень про відмову у державній реєстрації земельних ділянок здійснюються Державним кадастровим реєстратором іншого територіального органу Держгеокадастру за принципом випадковості.

Враховуючи наведене, чинним законодавством встановлена процедура прийняття відповідних рішень державними кадастровими реєстраторами і суд не може підміняти цю процедуру та адміністративного суб`єкта, до компетенції якого віднесено прийняття відповідних рішень. З огляду на зазначене, позовні вимоги в частині зобов`язання державного кадастрового реєстратора Відділу у Каланчацькому районі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області розглянути заяву з доданими документами про внесення відомостей про земельні ділянки Позивача до Державного земельного кадастру не підлягають задоволенню.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, заслухавши пояснення представника позивача, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1006589296 станом на 29.04.2020р. Акціонерне товариство Червоний Чабан (ЄДРПОУ 00486801), має організаційно-правову форму - приватного акціонерного товариства, місцезнаходження: 75830, Херсонська область, Каланчацький район, с.Преображенка, вул.Шевченко, буд.6, основний вид діяльності: 01.11. вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; 12.05.1992р. взяте на облік як платник єдиного внеску (а.с.10-16).

06 вересня 2001 року, Каланчацькою районною радою народних депутатів, відповідно до її рішення №200 від 23 березня 2001 року, було видано Відкритому акціонерному товариству Червоний Чабан Державний акт на право колективної власності на землю серії ХС-ХІ-І, і передано у колективну власність 12500,1 га землі для ведення сільськогосподарського виробництва, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №1 (а.с.40-43).

До статутного капіталу товариства був переданий цілісний майновий комплекс. У числі переданих об`єктів було передано внутрішньогосподарську зрошувальну систему, яка розташовувалася в масиві земель сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 855 га., що не заперечувалось сторонами у справі.

З огляду на виписку з протоколу власників земельних паїв ВАТ Червоний Чабан від 29.11.2003р. вбачається, що рішенням загальних зборів співвласників земельних паїв (присутні на зборах - 419 осіб з 772), було розглянуто питання затвердження карти-схеми пайових земель, яким вирішено затвердити карту - схему паювання земель; виділити земельний масив площею 1000 га., яким розпорядитись після рішення Верховного суду України; виділити земельній паї особам, справи яких знаходяться на розгляді у Верховному суді України за умови прийняття рішення на їх користь. В протилежному випадку перепаювати масив та виділити додатково по 0,70 га. Кожному власнику земельного паю. (а.с.18-19).

Відповідно до технічного паспорту від 23.05.2014р. нерухомого майна, а саме: споруди та канали внутрішньогосподарської зрошувальної системи контур ділянки №1, виготовленого на замовлення Публічного акціонерного товариства Червоний Чабан (ЄДРПОУ 00486801), наведено схематичний план земельної ділянки, складено оцінювальний акт, з приміткою про те, що ПАТ Червоний Чабан є замовником виконання технічної документації об`єкта нерухомого майна, на який складено цей технічний паспорт, на підставі наказу регіонального відділення Херсонської області Фонду державного майна України від 26.02.1997 р. за №143, а також про те, що інформація щодо державної реєстрації права власності, присвоєння кадастрового номеру земельної ділянки та юридичної адреси об`єкту нерухомого майна, на який складений цей Технічний паспорт, станом на дату проведення технічної інвентаризації - відсутня.

Таким чином, у травні 2014 року на вказане нерухоме майно, а саме споруди та канали внутрішньогосподарської зрошувальної системи були виготовлені технічні паспорти на ділянки, починаючи з контуру №1 і закінчуючи контуром №8, всього 8 (вісім) ділянок. (а.с.57-61).

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 14 грудня 2015 року, індексний номер 49827162, власником нерухомого майна, а саме: споруди та канали внутрішньогосподарської зрошувальної системи, контур ділянки №1, адреса: Херсонська область, Каланчацький район, с/рада Червоночабанська, автодорога О221101 від а.д. М-17-Чаплина-Асканія Нова 12 км, є Публічне акціонерне товариства Червоний Чабан (ЄДРПОУ 00486801), про що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень проведено відповідну реєстрацію.

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 14 грудня 2015 року, індексний номер 49830832, власником нерухомого майна, а саме: споруди та канали внутрішньогосподарської зрошувальної системи, контур ділянки №2, адреса: Херсонська область, Каланчацький район, с/рада Червоночабанська, автодорога О221101 від а.д. М-17-Чаплина-Асканія Нова 12 км, є Публічне акціонерне товариства Червоний Чабан (ЄДРПОУ 00486801), про що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень проведено відповідну реєстрацію.

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 08 грудня 2015 року, індексний номер 49330899, власником нерухомого майна, а саме: споруди та канали внутрішньогосподарської зрошувальної системи, контур ділянки №3, адреса: Херсонська область, Каланчацький район, с/рада Червоночабанська, автодорога О221101 від а.д. М-17-Чаплина-Асканія Нова 12 км, є Публічне акціонерне товариства Червоний Чабан (ЄДРПОУ 00486801), про що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень проведено відповідну реєстрацію.

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 14 грудня 2015 року, індексний номер 49833225, власником нерухомого майна, а саме: споруди та канали внутрішньогосподарської зрошувальної системи, контур ділянки №4, адреса: Херсонська область, Каланчацький район, с/рада Червоночабанська, автодорога О221101 від а.д. М-17-Чаплина-Асканія Нова 12 км, є Публічне акціонерне товариства Червоний Чабан (ЄДРПОУ 00486801), про що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень проведено відповідну реєстрацію.

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 14 грудня 2015 року, індексний номер 49832202, власником нерухомого майна, а саме: споруди та канали внутрішньогосподарської зрошувальної системи, контур ділянки №5, адреса: Херсонська область, Каланчацький район, с/рада Червоночабанська, автодорога О221101 від а.д. М-17-Чаплина-Асканія Нова 12 км, є Публічне акціонерне товариства Червоний Чабан (ЄДРПОУ 00486801), про що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень проведено відповідну реєстрацію.

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 30 листопада 2015 року, індексний номер 48681822, власником нерухомого майна, а саме: споруди та канали внутрішньогосподарської зрошувальної системи, контур ділянки №6, адреса: Херсонська область, Каланчацький район, с/рада Червоночабанська, автодорога О221101 від а.д. М-17-Чаплина-Асканія Нова 12 км, загальна площа 1409 кв.м., є Публічне акціонерне товариства Червоний Чабан (ЄДРПОУ 00486801), про що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень проведено відповідну реєстрацію.

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 30 листопада 2015 року, індексний номер 48680320, власником нерухомого майна, а саме: споруди та канали внутрішньогосподарської зрошувальної системи, контур ділянки №7, адреса: Херсонська область, Каланчацький район, с/рада Червоночабанська, автодорога О221101 від а.д. М-17-Чаплина-Асканія Нова 12 км, загальна площа 4872 кв.м., є Публічне акціонерне товариства Червоний Чабан (ЄДРПОУ 00486801), про що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень проведено відповідну реєстрацію.

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 30 листопада 2015 року, індексний номер 48683156, власником нерухомого майна, а саме: споруди та канали внутрішньогосподарської зрошувальної системи, контур ділянки №8, адреса: Херсонська область, Каланчацький район, с/рада Червоночабанська, автодорога О221101 від а.д. М-17-Чаплина-Асканія Нова 12 км, загальна площа 2497 кв.м., є Публічне акціонерне товариства Червоний Чабан (ЄДРПОУ 00486801), про що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень проведено відповідну реєстрацію.

З огляду на заяву №60/01-6 від 18.07.2019р. Публічного акціонерного товариства Червоний Чабан , адресовану Голові Мирненської селищної ради, правління товариства просило надати дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки комунальної власності Мирненської сселищної ради, на якій розташоване нерухоме майно, а саме: споруди та канали внутрішньогосподарської зрошувальної системи, контур ділянки №1 (з відповідними додатками). У відповідь Мирненська селищна рада (листом від 02.10.2019 №14) відмовила у наданні дозволу, керуючись п.2 та п.9 Порядку №476 від 05.06.2019р. (а.с.44-46).

Відповідно до листа від 21.05.2020 №28-28-0.13-4613/2-20 Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, розглянула лист ПАТ Червоний Чабан від 30.04.2020р. №43/01-6 щодо земельної ділянки, на якій розміщено канали та споруди внутрішньогосподарської зрошувальної системи, розташованої на території Червоночабанської сільської ради, Каланчатського району, Херсонської області, та зазначила, що ст..123 ЗК України передбачено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою АР Крим, Радою міністрів АР Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання) (а.с.47-48).

Окрім цього, в матеріалах справи також наявна копія договору оренди майна №2 від 22.11.2013р., згідно якого ПАТ Червоний Чабан , як Орендодавець, передав, а Орендар - ПП Органік Сістемс , прийняв у строкове платне користування нерухоме майно розташоване за межами с.Польове в адміністративних межах Червоночабанської сільської ради: внутрішньогосподарська відкрита зрошувальна мережа на площі 840 га (згідно Додатку №1 до Договору) (а.с.49-53).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, господарський суд виходить із наступного.

Статтею 13 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевої о самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст.3 Земельного кодексу України від 25.10.2001 №2768-111 (далі ЗК України) земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.

Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст. 16 ЦК України, договором або іншим законом. Одним із способів захисту цивільного права та інтересу може бути вимога про визнання права власності.

За змістом статті 41 Конституції України та статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю та мирно володіти своїм майном; право приватної власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Відповідно до частини першої статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (частини перша та друга статті 319 Цивільного кодексу України).

Згідно із частиною першою статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Згідно зі статтею 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Отже, передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності у судовому порядку є права власності на майно, яке оспорюється або не визнається іншою особою, так і порушення (невизнання або оспорювання) цього права на спірне майно.

Позивач просить визнати за ним право власності на земельні ділянки: - контур №1, площа - 2,0982 га; - контур №2, площа - 1,4309 га; - контур №3, площа - 1,8768 га; - контур №4, площа - 1,2197 га; - контур №5, площа - 1,8003 га; - контур №6, площа - 0,1546 га; - контур №7, площа - 0,8839 га; - контур №8, площа - 0,6438 га, загальною площею 10,1082 га, на якій розміщене нерухоме майно, а саме, споруди та канали внутрішньогосподарської зрошувальної системи, за адресою: Херсонська область, Каланчацький район, селищна рада Мирненська, автодорога 0221101 від а.д. М - 17 - Чаплинка -Асканія-Нова, оскільки це право не визнається відповідачами.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Разом з цим, підстави та порядок переходу права на земельну ділянку при переході права власності на розташовані на ній житловий будинок, будівлю або споруду визначаються статтею 377 ЦК України та статтею 120 ЗК України.

Відповідно до частини першої статті 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Частиною першою статті 120 ЗК України передбачено також, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.12.2018 (пункт 7.40) у справі № 910/18560/16 наголосила на імперативному характері цього законодавчого припису. Отже, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, в силу імперативного законодавчого припису, відбувається перехід права на земельну ділянку, розміщену під цим жилим будинком, будівлею або спорудою, до нового власника, а відповідне право на цю земельну ділянку у попереднього власника припиняється, як зазначено у наведеній статті. При цьому перехід права на цю земельну ділянку відбувається відповідно до прямого припису закону незалежно від волі особи - попереднього власника земельної ділянки (Суд враховує mutatis mutandis висновки, викладені у пункті 7.42 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16).

Чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилах статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, інших положеннях законодавства.

При цьому принцип спільної юридичної долі нерухомого майна та земельної ділянки, на якій це майно розміщене, закріплений наведеними законодавчими нормами, зумовлений невіддільністю нерухомого майна від земельної ділянки, на якій воно розміщене, і яка фактично є його частиною, та має на меті дотримання законних прав та інтересів власника нерухомого майна, а також забезпечення можливості реалізації ним відповідних правомочностей власника щодо володіння, користування та розпорядження цим майном.

Враховуючи, що перехід права на будівлю і споруду є однією із законних підстав виникнення прав на землю в набувача об`єкта нерухомості, то можливість реалізації ним таких прав не може залежати від того, чи додержав попередній власник земельної ділянки порядку припинення прав на земельну ділянку, позаяк юридичними підставами для такого переходу виступають закон, договір, рішення суду, інші обставини, що мають юридичне значення (Суд у цьому висновку враховує mutatis mutandis висновки, викладені у пункті 8.11 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16).

Перехід майнових прав до іншої особи тягне за собою перехід до неї і прав на ту частину земельної ділянки, на якій безпосередньо розташований об`єкт нерухомості, та частини земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування. Розмір цієї частини земельної ділянки має визначатися на основі державних будівельних норм та санітарних норм і правил (пункт 8.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16).

Судом у даній справі встановлено, що належне набуття Позивачем права власності на нерухоме майно розміщене на зазначених земельних ділянках, у зв`язку з чим, відповідно до положень статей 120, 125 ЗК України, до нього перейшло право власності на ці земельні ділянки.

Разом з цим, відповідно до абзацу першого частини шостої статті 120 ЗК України, в редакції, чинній на час набуття Позивачем права власності на майно, істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з набуттям права власності на ці об`єкти. Аналогічні положення містить частина друга статті 377 ЦК України.

Судом встановлено, що згідно доданих свідоцтв про право власності на нерухоме майно контури земельних ділянок визначені за №№ 1 - 8, площа кожної земельної ділянки також визначена, та в сукупності складає 10,1082 га, на якій розміщене нерухоме майно, а саме, споруди та канали внутрішньогосподарської зрошувальної системи, за адресою: Херсонська область, Каланчацький район, селищна рада Мирненська, автодорога 0221101 від а.д. М - 17 - Чаплинка -Асканія-Нова, з цільовим призначенням - для сільськогосподарського виробництва, власником якого є Позивач.

Враховуючи вищенаведене, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи набуття Позивачем права власності на зазначене майно до нього як до нового власника цього нерухомого майна, в силу положень статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України, перейшло право власності на спірні земельні ділянки, а тому суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі. Натомість, аргументи, наведені відповідачами щодо відсутності підстав для задоволення позову, не приймаються судом, оскільки не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам законодавства.

Враховуючи норми ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідачів порівну.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-241, 251, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

у х в а л и в :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати право власності Акціонерного товариства «Червоний Чабан» (код 00486801) на земельні ділянки:

- контур №1, площа - 2,0982 га;

- контур №2, площа - 1,4309 га;

- контур №3, площа - 1,8768 га;

- контур №4, площа - 1,2197 га;

- контур №5, площа - 1,8003 га;

- контур №6, площа - 0,1546 га;

- контур №7, площа - 0,8839 га;

- контур №8, площа - 0,6438 га.

Загальна площа земельної ділянки 10,1082 га, на якій розміщене нерухоме майно, а саме, споруди та канали внутрішньогосподарської зрошувальної системи, за адресою: Херсонська область, Каланчацький район, селищна рада Мирненська, автодорога 0221101 від а.д. М - 17 - Чаплинка -Асканія-Нова.

3. Зобов`язати Мирненську селищну раду Каланчацького району, Херсонської області (код ЄДР 04486801) розглянути заяву з доданими документами про погодження меж земельних ділянок та затвердження технічної документації.

4. Зобов`язати Державного кадастрового реєстратора відділу Держгеокадастру у Каланчацькому районі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (ідент.код 384730680) розглянути заяву з доданими документами про внесення відомостей про земельні ділянки Акціонерного товариства «Червоний Чабан» (код 00486801) до Державного земельного кадастру України.

5. Стягнути з Мирненської селищної ради Каланчацького району, Херсонської області (ідентифікаційний код юридичної особи 04486801, юридична адреса: 75822, Херсонська область, Каланчацький район, смт.Мирне, вул. Шевченко, буд.33) на користь Акціонерного товариства Червоний Чабан (ідентифікаційний код юридичної особи ЄДРПОУ 00486801, вул. Шевченко, 6, с.Преображенка, Каланчацького району, Херсонської області ,75830) 50% витрат у вигляді судового збору в сумі 3955,59 грн. (Три тисячі дев`ятсот п`ятдесят п`ять гривень 59 копійок).

6. Стягнути з Державного кадастрового реєстратора відділу Держгеокадастру у Каланчацькому районі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (ідентифікаційний код юридичної особи 384730680, юридична адреса: 75800, Херсонська область, смт.Каланчак, вул..Будівельників, 6) на користь Акціонерного товариства Червоний Чабан (ідентифікаційний код юридичної особи ЄДРПОУ 00486801, вул. Шевченко, 6, с.Преображенка, Каланчацького району, Херсонської області ,75830) 50% витрат у вигляді судового збору в сумі 3955,59 грн. (Три тисячі дев`ятсот п`ятдесят п`ять гривень 59 копійок).

7. Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням приписів ч.4 розділу Х Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст рішення складено 16.11.2020р.

Суддя Т.Г. Пінтеліна